CC BY
48
MOPФOЛOГIЯ
© С. М. Білаш, Г. А. Єрошенко, А. В. Пирог-Заказнікова, Л. Б . Пелипенко, К. В. Шепітько УДК 616. 33 - 002. 1 - 092. 9:615
С. М. Білаш, Г. А. Єрошенко, А. В. Пирог-Заказнікова, Л. Б. Пелипенко, К. В. Шепітько МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ЕК30КРИН0ЦИТІВ ФУНДАЛЬНИХ ЗАЛОЗ ШЛУНКА ПРИ ГОСТРОМУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ГАСТРИТІ ТА КОРЕКЦІЯ ЇХ ВВЕДЕННЯМ ПРЕПАРАТУ «ПЛАТЕКС-ПЛАЦЕНТАРНИЙ»
ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава)
Робота є фрагментом науково-дослідної роботи ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України: «Експериментально-морфологічне вивчення дії трансплантатів кріоконсер-вованої плаценти на морфофункціональний стан ряду внутрішніх органів», № 010811001572.
Вступ. Вивчення функціональної морфології слизової оболонки шлунка поставили нові завдання перед морфологами та клініцистами рішення яких має першочергове значення в розробці проблеми норми, морфогенезу адаптаційно-пристосувальних процесів в звичайних та екстремальних умовах життєдіяльності організму, в подальшому вивченню відомих і виявленню нових механізмів їх регуляції. Для клініцистів важливою проблемою являються преморбідні стани їх функціонально-морфологічне обґрунтування та критерії оцінки [1,3,4]. Клінічне направлення даного дослідження передбачає вивчення структурно-функціональної перебудови залозистого компоненту слизової оболонки шлунка, що вважається важливою складовою в лікуванні та профілактиці захворювань шлунково-кишкового тракту [2,5].
Мета дослідження - встановити реактивні зміни, які відбуваються з гландулоцитами фундальних залоз шлунку при гострому експериментальному гастриті, введенні препарату «Платекс - плацентарний» та при введенні препарату «Платекс - плацентарний» на тлі гострого експериментального гастриту.
Об’єкт і методи дослідження. Об’єктом експериментального дослідження була слизова оболонка стінки фундального відділу шлунка, котра вилучена від 175 статевозрілих щурів-самців лінії “Вістар”. Експеримент проведений згідно з «Правилами використання лабораторних експериментальних тварин” (2006, додаток 4) і Гельсінською декларацією про гуманне відношення до тварин.
Тварини були розділені на сім груп, виводили їх з експерименту шляхом передозування тіопента-лового наркозу, згідно встановлених термінів. Після евтаназії тварин проводили забір матеріалу. Шлунок відокремлювали від стравоходу та дванадцятипалої кишки, потім лезом по великій та малій кривизні розділяли його на дві частини і промивали від непере-травлених залишків фізіологічним розчином. Для
гicтoлoгiчнoгo дocлiджeння гacтpoбioптaти фyндaль-Horo відділу шлунку yщiльнювaли в eпoкcиднy cмoлy зa зaгaльнoпpийнятими методигами тa виготовляли нaпiвтoнкi зpiзи зaвтoвшки 1-2 мкм. Фapбyвaли Їх: cвiжoпpигoтoвлeним і двічі вiдфiльтpoвaним 1 % poзчинoм мeтилeнoвoгo cиньoгo; 0,1 % poзчинoм тoлyЇдинoвoгo cиньoгo тa пoлixpoмним бapвникoм. Пapaлeльнo пpoвoдили eлeктpoнoмiкpocкoпiчнe дo-cлiджeння. Для пpoвeдeння гicтoмopфoмeтpичниx дocлiджeнь викopиcтoвyвaли мiкpocкoп з цифpoвoю мiкpoфoтoнacaдкoю фipми Olympus С 3040-ADU з aдaптoвaними для дaниx дocлiджeнь пpoгpaмaми (Olympus DP - Soft, ліцєнзія № VJ285302, VT310403, 1AV4U13B26802) тa Biorex 3 (cepiйний нoмep 5б04).
Peзyльтати досліджень та їх обговорення. B rpyni iнтaктниx щypiв cepeд eкзoкpинoцитiв фун-дaльниx зaлoз визнaчaлиcь шийшві, пpиcтiнкoвi тa гoлoвнi глaндyлoцити. Cлизoвi клітини шийки фун-дaльниx зaлoз мaли oкpyглe ядpo, якє poзтaшoвyвa-лocь в бaзaльнiй чacтинi. Пpaктичнo вcя цитoплaзмa, зa виключенням пepeнyкёiapнoЇ зoни, мicтилa ней-тpaльнi глiкoпpoтeЇни. Iнтeнcивнicть ШИK-peaкцiЇ в ниx бyлa дeщo мeншoю, у пopiвняннi з пoвepxнeви-ми eпiтeлioцитaми, a caм ШИK-пoзитивний мaтepiaл був cтiльникoпoдiбний, a He гoмoгeнний. Пpи уль-тpaмiкpocкoпiчнoмy дocлiджeннi виявлялиcь щільні гpaнyли тa дoбpe poзвинyтий кoмплeкc Гзльджі. Ce-peдня кiлькicть шийкoвиx eкзoкpинoцитiв (ITIK) CTa-нoвилa б8,42±5,99. B ділянці днa фyндaльниx зaлoз poзтaшoвyвaлиcь пepeвaжнo гoлoвнi eкзoкpинoци-ти (ГK). Boни мaли тpaпeцивиднy фopмy і чітга виpa-жєну пoляpнicть з ядpoм, якє знaxoдилocь в ocнoвi глaндyлoцитiв. Haд ядpaми знaxoдилиcь бiлкoвi зи-мoгeннi гpaнyли, які дoбpe зaфapбoвyвaлиcь толуЇ-динoвим cинiм. Eлeктpoнoмiкpocкoпiчнo виявляли^ Ha Їx пoвepxнi мiкpoвopcинки, нaд ядpoм знaxoди-лиcь типoвi зимoгeннi гpaнyли oтoчeнi мeмбpaнoю. B cyбнyкёeapнiй зoнi знaxoдилacь дoбpe poзвинyтa гpaнyляpнa EnC, мiтoxoндpiй бyлo нeбaгaтo i poзтa-шoвyвaлиcь вoни piвнoмipнo no вЫй цитoплaзмi. B cyпpaнyкJleapнiй чacтинi poзтaшoвyвaвcя кoмплeкc Пзльджі тa лiзocoми. Cepeдня кiлькicть ГE cтaнoви-лa 129,45±11,94. B шийкax фyндaльниx зaлoз nepe-вaжнo знaxoдилиcь пpиcтiнкoвi eкзoкpинoцити (nE). Ix фopмa нaближaлacь дo тpaпeцивидoЇ з шиpoкoю ocнoвoю, яга лeжaлa Ha бaзaльнiй мeмбpaнi, a ядpa
160
Рис. 1. Зміни середньої кількості екзокриноцитів фундальних залоз шлунка при гострому експериментальному гастриті.
розташовувались не біля основи клітини, а в центрі. Ультраструктура кислотних екзокриноцитів така, що повністю забезпечує виконання ними унікальної функції - синтезу соляної кислоти. В цитоплазмі наявна велика кількість мітохондрій та внутрішньоклітинних мембранних структур -тубуловезикул. Середні кількість ПЕ становила 81,57±8,73.
В другій, третій та четвертій контрольних групах, при аналізі кількісних показників, локалізації та ультраструктури гландулоцитів фундальних залоз шлунка встановлено, що статистично значуща різниця між інтактними тваринами та тваринами контрольних груп відсутня, це свідчить про те, що сама процедура проведення експерименту не впливає на зміни кількості, структури та локалізації екзокриноцитів.
У п’ятій експериментальній групі тварин, яким моделювався гострий гастрит зміни середніх показників екзокриноцитів відповідали таким, що характерні для гострого запалення слизової оболонки
Рис. 2. Активація головних екзокриноцитів фундальних залоз шлунка при гострому експериментальному гастриті на 7-му добу експерименту. Електронограма. Зб.:8000.
(рис. 1). Середня кількість ШМ збільшувалась з 1-ї доби експерименту і максимальних значень набувала з 5-ї - по 21-шу добу, а на 14-ту добу спостереження набувала найбільшого показника і збільшилась на
21,4 %. Середня кількість ПЕ значно збільшувалась з 1-ї доби спостереження, а максимальних значень набувала з 5-ї по 14-ту добу експерименту і максимального показника набувала на 7-му добу - збільшувалась на 37,4 %. Середня кількість ГЕ навпаки зменшувалась, найменші значення спостерігались з 5-ї по 10-ту добу, а мінімум визначався на 7-му добу і зменшувався на 47,8 % (рис. 2). Такі кількісні зміни гландулоцитів фундальних залоз шлунка свідчать, що фактори «агресії» переважають над факторами «захисту» при змодельованому гострому гастриті. Головне функціональне напруження відбуваються в ШМ в поверхневих шарах слизової оболонки фундального відділу шлунка.
В шостій експериментальній групі тварин, яким вводився одноразово препарат
Рис. 3. Зміни середньої' кількості екзокриноцитів фундальних залоз шлунка при введенні препарату «Платекс-плацентарній».
Рис. 4. Активація шийкових мукоцитів фундальних залоз шлунка при введенні препарату «Платекс-плацентарний» на 3-тю добу експерименту. Електронограма. Зб.: 8000.
160 140 120 100 80 60 40 20 о
^ сіЮЮЮЮЮЮЮЮЮ 20000000000 5 а<^сі^с[сі^сіц — тгНгМгОіЛГ^О^гНО д Н Н гчі гґ)
х:
Рис. 5. Зміни середньої' кількості екзокриноцитів фундальних залоз шлунка при введенні препарату «Платекс-плацентарній» на тлі гострого експериментального гастриту.
«Платекс-плацентарний» кількісні зміни середніх показників екзокриноцитів були набагато меншими у порівнянні з п’ятою експериментальною групою тварин (рис. 3). Середня кількість ШМ незначно збільшувалась на 3-тю добу експерименту всього на
11.3 % (рис. 4). Середня кількість ПЕ збільшувалась з 3-ї по 5-ту добу на 16,7 %. Середня кількість ГЕ навпаки незначно зменшувалась на 3-тю добу експерименту на 25,8 %, а потім збільшувалась. Такі зміни відповідають таким. що сам препарат є гетеротрансплантатом, але позитивним є те, що він активує захисні механізми, які нівелюють агресивну дію кислотних екзокриноцитів.
В сьомій експериментальній групі тварин, яким на тлі гострого експериментального гастриту вводили препарат «Платекс-плацентарний» динаміка змін середніх показників екзокриноцитів (рис. 5) свідчать про активацію захисного механізму слизової оболонки фундального відділу шлунка у вигляді активації вироблення мукоїдного секрету, пепсино-гену та химозину, яку спричиняє дія препарату. Так кількість ШМ збільшувалась з 1-ї доби спостереження і на високому рівні трималась з 2-ї по 10-ту добу, а максимуму набувала на 5-ту добу (збільшувалась на
24.4 %). Середня кількість ПЕ збільшувалась на 5-ту добу всього на 7,4 %, показників контрольної групи тварин набувала вже на 10-ту добу експерименту.
Рис. 6. Реакція головних екзокриноцитів у відповідь на агресивну дію секрету кислотних екзокриноцитів при введенні препарату «Платекс-плацентарний на тлі гострого експериментального гастриту (5-та доба експерименту) Електронограма. Зб.: 8000.
Середня кількість ГЕ зменшувалась з 3-ї по 7-му добу спостереження на 25,7 % (рис. 6).
Висновки.
1. При гострому експериментальному гастриті основне навантаження зазнають шийкові мукоци-ти, які активують поверхневу лінію захисту слизової оболонки шлунка у відповідь на підвищену секрецію кислотних екзокриноцитів.
2. При введенні препарату «Платекс-плацентар-ний» кількісні зміни середніх показників екзокриноцитів фундальної залози відповідають таким, які активують захисні властивості слизової оболонки у вигяді підвищенного синтезу слизу, пепсиногену та хімозину.
3. При введенні препарату «Платекс-плацентар-ний» на тлі гострого експериментального гастриту встановлено, що дія препарату спрямована на активацію захисних властивостей слизової оболонки у відповідь на запальний процес.
Перспективи подальших досліджень. Встановити зміни, які відбуваються з гландулоцитами воротарних залоз шлунку при введенні препарату «Платекс - плацентарний», при гострому експериментальному гастриті, та введення препарату «Платекс - плацентарний» на тлі гострого експериментального гастриту у стінці воротарної частини шлунка.
Література
1. Барінов E. Ф. Функціональна активність та роль міофібробластів у реалізаціЇ компенсаторно-пристосувальних процесів у гастродуоденальній зоні I E. Ф. Барінов, О. M. Сулаєва II Сучасна гастроентерол. - 2011. - № 1. - С. 10З-110.
2. Грищенко В. И. Аспекты создания новых криобиологических технологий и перспективы реализации в Украине I
B. И. Грищенко, Н. П. Суббота II Журн. национ. акад. наук. - 2000. - № 4. - С. 25-28.
3. Скрыпник И. Н. Соотношение факторов агрессии и защиты желудочного содержимого при язвенной болезни в процессе патогенетического лечения I И. Н. Скрыпник, И. И. Дегтярева II Сучасна гастроентерологія. - 2005. - № 6. -
C.22-27.
4. Balart L. A. Gastroenterology in the new millennium: where are we and where are we going? I L. A. Balart II Am.
J. Gastroenterology. - 2001. - Vol. 96, № З. - P. 6З2-6З4.
5. Maton P. N., Antacids revisited: a review of their clinical pharmacology and recommended therapeutic use. I P. N. Maton,
M. N. Burton II- Drugs, 1999. - Vol. 57, № . 6. - P. 855-870.
УДК 616. ЗЗ - 002. 1 - 092. 9:615
МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ЕКЗОКРИНОЦИТІВ ФУНДАЛЬНИХ ЗАЛОЗ ШЛУНКА ПРИ ГОСТРОМУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ГАСТРИТІ ТА КОРЕКЦІЯ ЇХ ВВЕДЕННЯМ ПРЕПАРАТУ «ПЛАТЕКС-ПЛАЦЕНТАРНИЙ».
Білаш С. М., Єрошенко Г. А., Пирог-Заказнікова А. В., Пелипенко Л. Б., Шепітько К. В.
Резюме. В роботі вивчена реакція екзокриноцитів фундальних залоз шлунка у відповідь на введення препарату «Платекс-плацентарний», при гострому експериментальному гастриті та при введенні препарату «Платекс-плацентарний на тлі гострого експериментального гастриту. Встановлено, що дія препарату спрямована на активацію захисних механізмів в слизовій оболонці шлунка у відповідь на гостре ЇЇ запалення.
Ключові слова: шийковий мукоцит, пристінковий екзокриноцит, головний екзокриноцит, препарат «Пла-текс-плацентарний», гострий експериментальний гастрит.
УДК 616. ЗЗ - 002. 1 - 092. 9:615
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ЭКЗОКРИНОЦИТОВ ФУНДАЛЬНЫХ ЖЕЛЕЗ ЖЕЛУДКА ПРИ ОСТРОМ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ ГАСТРИТЕ И КОРРЕКЦИЯ ИХ ВВЕДЕНИЕМ ПРЕПАРАТА «ПЛА-ТЕКС ПЛАЦЕНТАРНЫЙ».
Билаш С. М., Ерошенко Г. А., Пирог-Заказникова А. В., Пелипенко Л. Б., Шепитько К. В.
Резюме. В работе изучена реакция экзокриноцитов фундальных желез желудка при остром експе-риментальном гастрите, при введении препарата «Платекс плацентарный» и введении препарата «Пла-текс плацентарный» на фоне острого экспериментального гастрита. Установлено, что действие препарата направлено на активацию защитных механизмов в слизистой оболочке желудка в ответ на острое её воспаление.
Ключевые слова: шеечный мукоцит, пристеночный экзокриноцит, главный экзокриноцит, препарат «Платекс плацентарный», острый экспериментальный гастрит.
UDC 616. ЗЗ - 002. 1 - 092. 9:615
Morfofunctional Change of Stomach Fundal Glands’ Exocrinocytes at acute Experimental Gastritis and its Correction by Introduction of Preparation «Platex Placental».
Bilash S. M., Yeroshenko G. A., Pirog-Zakaznikova A. V., Pelipenko L. B., Shepitko K. V.
Summary. The reaction of stomach fundal glands’ exocrinocytes is studied at acute experimental gastritis, at introduction of preparation «Platex placental» and introduction of preparation «Platex placental» on a background of acute experimental gastritis. It is set, that the action of preparation is sent to activating of protective mechanisms in the stomach’s mucosa in reply to it acute inflammation.
Key words: nesk mucocyte, parietal exocrinocyte, main exocrinocyte, preparation «Platex - placental», acute experimental gastritis.
Стаття надійшла 29. G1. 2G13 р.
Рецензент - проф. Шерстюк О. О.
