CC BY
14
УДК 615.014.4:591.477:599.731.1-035.51
Волков К.С., Довбуш А.В., Чабан Г.П., Федонюк Л.Я., Бйуняк Т.В. МОРФОФУНКЦ1ОНАЛЬНИЙ СТАН АУТОДЕРМОТРАНСПЛАНТАТ1В ПРИ ЗБЕР1ГАНН1 В ГЛ1ЦЕРИН-ФОРМАЛ1НОВ1Й ТА ГЛ1ЦЕРИН-ЖОВТКОВ1Й СУМ1ШАХ
Тернопiльський державнийо медичний уыверситет iM.I. Я.Горбачевського; MicbKa кп^чна л^арня №3 м. Тернопiль;
Було виконано досл{дження г{столог{чного стану i життездатност{ аутодермотранспланта-mie при зберiганнi в глщерин-формалтовому i глщерин-жовтковому розчит. Отримат резуль-тати свiдчаmь про недоцшьтсть зберкання штри у вищезазначених консервуючих сумшах 6i-льше, шж 7 дтв у звязку з погiршенням морфологiчного стану i жиmmeздаmносmi етдерм^у i дерми.
Ключов1 слова: субм1кроскоглчна будова, аутодермотрансплантат, шфаконсервуючий розчин.
Вступ
У загальнш структурi травматизму нав^ь у мирний час невпинно зростае питома вага опшв [1]. Одшею з актуальних i не до кшця вивчених проблем сучасно' комбустюлоги залишаеться закриття ошково' рани та вщновлення шкiряного покриву на дiлянках iз глибоким i великим ура-женням шюри.
Неможливiсть одночасного забору необхщно' кiлькостi аутошкiри та пiдготовки рани для и трансплантаци обумовлюють вiддалену в часi аутопластику. Тому для збер^ання аутодермот-рансплантатiв застосовують рiзнi методи консе-рвування.
У лiтературi е дан про застосування рiзних способiв для консервацп тканин, в тому чи^ й розчини формалiну [2]. Але збереженють мор-фолопчно' оргашзацп шкiри при використаннi формалiну не завжди свiдчить про ''' життездат-нiсть [3]. В останнi роки для консервування дер-мотрансплантатiв застосовують слабк розчини формалiну (0,25-0,5%), як давали непоганi ре-зультати [4]. ^м цього, е данi про усшшне застосування глщерин-жовтково' сумЫ, особливо, при подальшому зберiганнi шюри в рiдкому азотi [1]. Проте детальн гiстологiчнi дослiдження в динамщ^ особливо з використанням електронно' мiкроскопil вiдсутнi.
Метою дослiдження було визначити термши консервування аутошкiри, ''' структурну збереже-нiсть та життездатнють при використанн глщерин-формалшово' та глщерин-жовтково' сумiшi.
Матерiали та методи
Лоскути аутодермотранспланта^в забирали дерматомом зi стегон опкових хворих i маленькi шматочки консервували при гiпотермiчних умо-вах в холодильнику (вщ 0 до +4°С) у глщерин-формалiновiй та глщерин-жовтковш сумiшах [3]. Для пстолопчних дослiджень зрiзи фарбували гематоксилiном та еозином i вивчали в мiкро-скопi МБД-6. Для дослiдження ультраструктури невелик шматки шкiри попередньо фксували в 2,5% розчинi глютаральдегiду на фосфатному
буферi (рН 7,3-7,4). Постфксацш матерiалу здiйснювали 1% розчином чотириокису осмш, потiм зневоднювали та заливали в епоксидн смоли згiдно загальноприйнято' методики. Ульт-ратонкi зрiзи шюри контрастували цитратом сви-нцю згщно методу Рейнольдса та вивчали в електронному мiкроскопi ЕМВ-100ЛМ.
Для визначення життездатност консервова-нот шкiри нами запропонований споаб, згiдно якого з суспензп окремо роздiлених епщермоци-^в виготовляли мазки клiтин, якi зафарбовували трипановим сишм. Мiкропрепарат дослiджували у свп"ловому мiкроскопi МБД-6 та пщраховували кiлькiсть зафарбованих (нежиттездатних) i не-зафарбованих (життездатних) епiдермоцитiв. Морфологiчний стан i життездатнiсть аутошкiри при збер^анш у вищеописаних сумiшах вивчали на 3, 7, 14 та 21 доби.
Результати та 1х обговорення
Проведенi дослщження показали, що на 3 добу консервування шмри в глщерин-формалшовш та глiцерин-жовтковiй сумiшах свн тлооптично спостер^аеться подiбна i мало змн нена структурна органiзацiя епiдермiсу та дер-ми. Збер^аеться пошарове розташування епще-рмоцитiв вiдносно хвилястоТ ч^ко'Т базальноТ мембрани. Ядра росткового шару кл^ин вигля-дають дещо ущтьненими, зменшеними i фар-буються базофтьно iнтенсивнiше, нiж у нормi. В шюр^ консервованiй в глiцерин-жовгковiй сумЫ, в окремих епiдермоцитах остистого та зернистого шарiв встановленi невелик просвiтленi дтян-ки цитоплазми в перинуклеарнш зонi.
Електронномiкроскопiчнi дослiдження на 3 добу збер^ання у вказаних суммах не виявили суттевих змш тонко' будови епiдермiсу та дерми. Епщермоцити щiльно прилягають до базальноТ мембрани, в якш чiтко виражен два шари: тем-ний та св^лий. Останнiй з'еднаний з кл^инами напiвдесмосомами, а темний шар контактуе з яюрними фiбрилами дерми. Епщермоцити база-льного шару видовженоТ форми, мають овальне ядро, 'хня цитоплазма мютить дрiбнi мiтохондрiТ, рибосоми, а також тонофiбрили, якi утворюють
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
густу атку. В мюцях контакту з сусщыми ^ти-нами тонофтаменти щiльно пiдходять до дес-мосом. Цитоплазма кл^ин остистого шару мае електроннощтьн та свiтлi гранули. Темы грану-ли меланiну розмiщенi в навколоядернш зонi, а свiтлi обмежен мембранами кератиносоми у всiй цитоплазмк Мiжклiтинний простiр остистого та зернистого шарiв помiрно розширений, його пронизують чiтко вираженi десмосоми. Цитоплазма епщермоци^в зернистого шару мiстить ве-ликi помiрно осмiофiльнi та дрiбнi темнi гранули. Роговий шар складений зроговтими лусочками, позбавлених ядер i органел i мiсцями вщшаро-ваний. Сосочковий шар дерми пронизаний товс-
Життезбатнють епiдермоцитiв при консе:
тими колагеновими та тонкими еластичними волокнами. Фiбробласти розмщен поодиноко, мають ктька вiдросткiв та мiстять ядра з швап-нацiями, 'хня цитоплазма багата рибосомами, канальцями гранулярно''' ендоплазматично' сiтки (ГЕС), диктiосомами комплексу Гольдж1, окре-мими електроннопрозорими вакуолями. В атча-стому шарi дерми пучки товстих колагенових волокон утворюють густу атку.
При визначенн життездатностi окремо видн лених епiдермоцитiв встановлена висока збере-женiсть 86,3% в глщерин-формалшовш та 88,1% в глiцерин-жовтковiй суммах (табл. 1).
Таблиця 1.
нш в гл'церин-формалШовШ та глщерин-жовтковш сумшах.
Сумiш Доба дослiду
3 7 14 21
Глiцерин-формалiнова, % 86,3 42,6 26,2 17,1
Глщерин-жовткова, % 88,1 73,6 39,4 23,8
На 7 добу збер^ання аутодермотранспланта-^в в глiцерин-формалiновому розчинi морфоло-гiчнi змiни стають помiтнiшими. Ядра бшьшосп епiтелiоцитiв iнтенсивнiше базофiльно забарв-ленi. Просвiтленi дiлянки цитоплазми навколо ядер частини кл^ин свiдчать про цитолiзис. У шкiрi, збереженiй у глщерин-жовтковш сумiшi, деструктивнi змiни вираженЫ, в багатьох епще-рмоцитах спостер^аеться вакуолiзацiя цитоплазми в навколоядернш зош, причому ядра цих кл^ин пiкнотично змiненi та забарвленi штенси-внiше. Шар зроговiлих лусочок вщсутнш, що мо-жливо пов'язано з його вщшаруванням пiд дiею консерванта. Цитоплазма зернистих кератино-цитiв набувае базофтьного забарвлення, мож-ливо внаслщок руйнування мембрани кератопа-лiнових гранул.
Субмiкроскопiчнi дослiдження шкiри, консер-вовано' в глiцерин-формалiновому розчинi 7 дiб, вказують на погiршення и структурно' оргашза-цп. Епiдермоцити щiльно впорядкованими шарами розмщеш на базальнш мембранi. В ^ти-нах остистого та зернистого шарiв в навколоядернш зош спостер^аються дрiбнi свп^ вакуо-лi, розширюеться перинуклеарний проспр. Цитоплазма окремих епiдермоцитiв базального шару мютить мтохондрП' з просв^леним матрик-сом, тонофiбрили ущiльнюються, злипаються, частково фрагментуються. Проте, частина фiб-робластiв округлюеться, мае короткi вщростки, мiстить ядра з глибокими швагша^ями, розши-ренi та фрагментованi канальц ГЕС та цистерни комплексу Гольджк
При зберiганнi аутодермотрансплантатiв у глщерин-жовтковш сумш електронномiкроскопi-чно спостерiгаеться мюцями нещiльне приля-гання базальних епщермоци^в до потовщено'
базально' мембрани, тому утворюються свп^ промiжки. Мiжклiтиннi простори остистого та зернистого шарiв локально розширенк Бiльшiсть ядер еттелюцтчв мають глибокi швагшаци, а просв^лена навколоядерна зона остистого та зернистого шарiв мiстить дрiбнi електронно-щтьн гранули меланiну, великi свiтлi ламелярн гранули. Тонофiбрили ущiльнюються, частково лiзуються, у мiтохондрiй - просвiтлений матрикс. Фiбробласти виглядають зморщеними, 'х ядра шкнотично змiненi, карiолема утворюе глибок швагшаци, цитоплазма мiстить розширенi кана-льцi ГЕС, цистерни та вакуолi комплексу Голь-дж1. Мiжклiтинна речовина навколо них набрякла, просвп"лена.
Життездатнють епiдермоцитiв на 7 добу кон-сервування знижуеться: 42,6% в глщерин-формалшовш та 73,6% в глщерин-жовтковш суммах.
Свiтлооптичнi дослщження на 14 добу дослн ду показали, що шмра, яка збер^алась в глще-рин-формалiновому розчинi, складаеться з ч^ко виражених шарiв епщермюу, базальнi клiтини щiльно прилягають одна до друго''' та до базаль-но' мембрани. Проте клiтини базального, остистого та зернистого шарiв виглядають вакуолiзо-ваними, базофiльнi ядра зменшеы, пiкнотично змiненi (рис.1.). Цитоплазма епщермоци^в базального шару, як знаходяться в телофазi або в О- перюд^ свiтлооптично прозора. Збтьшеш мiжклiтиннi простори, особливо, в остистому та зернистому шарах. В аутошмр^ збереженш 21 добу в цьому розчиш, описанi деструктивнi змiни виражен яскравiше.
_ ;** —* ? 'V.- - V.- - -
Г V "л! ' ■
Рис. 1. Пстологhнi змiни аутодермотрансплантатiв на 14
добу зберiгання в глЦерин-формалновому розчинi. Карiопiкноз епiдермоци-тiв та лiзис м'жкл'тинно)'речовини дерми. Х 600
На 14, бтьшою мiрою, на 21 добу консерву-вання в глщерин-жовтковш сумш шюра втрачае структурованють. Базальна мембрана неч^ка, розширенi мiжклiтиннi простори остистого та зернистого шарiв епiдермiсу, роговий шар вщсут-нiй. Цитоплазма базального та остистого шарiв сильно вакуолiзована, iнтенсивно базофiльнi ядра пiкнотично змшеш. Дерма мае вигляд пух-коТ маси, ТТ фiбробласти зморщенi, навколо них спостерiгаються набряк мiжклiтинноТ речовини. Таю ж набряки спостер^аються i в перикаптяр-ному просторi.
Електронномiкроскопiчнi дослiдження на 14 i, особливо, 21 добу збер^ання в глщерин-формалiновому розчинi встановили глибокi деструктивы змши аутодермотрансплантатiв. Базальна мембрана втрачае цтюну будову, утво-рюються розширенi просвiти мiж нею i клiтинами базального шару (рис.2.). Ядра епщермоцтчв пiкнотично змiненi, мають глибокi iнвагiнацiТ, в навколоядернiй зон мiстяться свiтлi вакуолi. Матрикс поодиноких мтохондрш просвiтлений, а кристи зруйноваш. Пучки тонофiбрил остистого i зернистого шарiв злипаються, вони стають ч^ко помiтними бiля електроннощiльних десмосома-льних контак^в. Пошкодження фiбробластiв проявляеться в набряку цитоплазми, в розши-ренн диктiосом пластинчастого комплексу, ка-наль^в ГЕС, в глибокiй iнвагiнацiТ та карiопiкнозi ядер. Волокнистi структури дерми лiзуються, мiжклiтинна речовина виглядае набряклою.
У шкiрi, консервованiй 14 дiб i, особливо, 21 добу в глщерин-жовтковш сумЫ, на ультраструктурному рiвнi виявленi глибокi деструктивнi змн ни, якi мають незворотнiй характер: розпуше-нiсть базальноТ мембрани, розширення мiжклi-тинних просторiв, руйнування епщермоцтчв та фiбробластiв. Карiопiкноз супроводжуеться гли-бокими iнвагiнацiями та розширенням перинук-леарного простору внаслiдок угинання внутрш нього листка карiолеми всередину.
Рис. 2. Ультраструктурнi змни базального шару епдер-моцитiв в глцерин-жовтковому розчинi. Розширенi мiжклi-тиннi простори, свтла перануклеарна зона, пошкодженi десмосоми. Х 10 000
В цитоплазмi епщермоци^в тонофiбрили злипаються, навколо ядра утворюеться суцтьна св^ла смужка, яка мютить осмiофiльнi гранули. Спостерiгаються порушення в будовi десмосо-мальних контактiв: Тхн периферiйнi дiлянки утворенi електроннощiльними тонофiбрилами, а внутрiшня свiтла зона мютить гомогешзоваш фн ламенти. Фiбробласти сосочкового шару дерми округлюються, Тх цитоплазма мютить велик свн тлi вакуоле розширенi фрагментованi цистерни ГЕС i комплексу Гольдж1. Бiльшiсть ядер пкно-тично зморщенi, глибоко посiченi швапна^ями, мають осмiофiльну карiоплазму та погано вира-женi ядернi пори. Бтя фiбробластiв спостер^а-ються мiелiновi нашарування, волокнистi компо-ненти спостерiгаються рщко, аморфна речовина набрякла. Збiльшуеться периваскулярний прос-тiр i зменшуються просв^и гемокапiлярiв за ра-хунок набряклих ештелюци^в.
На 14 добу дослщу життездатнiсть епщермо-цитiв зменшуеться: 26,2% при збер^аны в глще-рин-формалшовш та 39,4% в глiцерин-жовтковiй суммах. Менший вiдсоток свiтлих (життездат-них) кл^ин свiдчить про ще нижчу ступшь збе-реженостi епiдермiсу на 21 добу у цих суммах (див. табл. 1).
Проведет гютолопчы дослщження вказують на поступове наростання деструктивних змш в епiдермiсi та дермi iз збiльшенням термiну кон-сервування. На 14 та особливо 21 добу дослщу виникають глибок морфофункцюнальш змiни, якi мають незворотний характер. Це пщтвер-джено субмiкроскопiчними спостереженнями та методом визначення життездатност окремо ви-дiлених епiдермоцитiв. Структурний стан шюри, консервованоТ двома описаними суммами, дае пiдставу стверджувати про порiвняно кращу збереженiсть аутошкiри при консервуванн в глн церин-формалiновiй, ыж у глiцерин-жовтковiй
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
сумЫ. Проте результати визначення життезда-тност епщермоци^в свiдчать про вищий вщсо-ток збереженостi епiдермоцитiв в глщерин-жовтковiй сумiшi. Тому не завжди гiстологiчнi дослiдження можуть визначати життездатнють тканин, особливо при використанн формалiну як складника консервуючого розчину.
Отже, морфолопчы дослiдження аутодермо-транспланта^в на позначення життездатностi епiдермоцитiв свщчать про погiршення 'х мор-фофункцюнального стану зi збiльшенням термн ну консервування i дають пiдставу зробити ви-сновок про недоцiльнiсть збер^ання шкiри в за-стосованих консервуючих суммах довше 7 дiб та рекомендувати використовувати консервування аутодермотранспланта^в у глщерин-
жовтковiй сумiшi.
Л^ература
1. Б^няк В.В. KoHcepBOBaHi ауто- i ксенотрансплантати для вщ-новлення втраченоТ шкiри у опечених хворих / Б^няк В.В. -Дис ... докт. мед. наук - Терношль, 1994. - 275 с.
2. Б^няк В.В. Бюлопчш i бioфiзичнi властивoстi люфтзовано'Т шкiри свиш: загальнoбioлoгiчнi аспекти, проблеми, перспекти-ви / В.В.Бкуняк, В.В.Дем'яненко, Н.В.Бiгуняк // Матерiали ХХ з'Т'зду хiрургiв УкраТ'ни. - Тернoпiль, 2002. - Т. 2. - С. 536-538.
3. Волков К.С. Збереженють компонент епщермальних пролн феративних одиниць консервованих аутодермотранспланта^в / К.С.Волков, А.В.Довбуш, О.П.Андрпшин [ та iн. ] // Матерiали ХХ з'Т'зду хiрургiв УкраТ'ни. - Терношль, 2002. - Т. 2. - С. 654655.
4. Б^няк В.В. Люфтзоваш ксеродермотрансплантати - замш-ники шюри людини / В.В.Бкуняк, Ю.П.Кузьмич, Н.В.Гуда // Ма-терiали наук.-практ. конф. "Створення, виробництво, стандартиза^я, фармакoекoнoмiка лiкарських засoбiв та бюлопчно активних добавок". - Тернoпiль, 2004. - С. 321-324.
Реферат
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ АУТОДЕРМОТРАНСПЛАНТАТОВ ПРИ ХРАНЕНИИ В ГЛИЦЕРИН-ФОРМАЛИНОВЫХ И ГЛИЦЕРИН-ЖЕЛТОЧНЫХ СМЕСЯХ Волков К.С., Довбуш А.В., Чабан Г.П., Федонюк Л.Я., Б^уняк Т.В.
Ключевые слова: ультраструктура, аутодермотрансплантат, кожа, консервирующий раствор.
Было проведено исследование гистологического состояния и жизненных способностей аутодер-мотрансплантатов при сохранении в глицерин-формалиновом и глицерин-желточном растворах. Полученные результаты свидетельствуют о нецелесообразности сохранения кожи у вышеобозначенных консервирующих смесях больше, чем 7 дней в связи с ухудшением морфологического состояния и жизнеспособностей эпидермиса и дермы.
Summary
MORPHOLOGICAL AND FUNCTIONAL CONDITION OF AUTOGRAFTS KEPT IN GLYCERIN-FORMALDEHYDE AND GLYCERIN-VITELLINE MIXTURE
Volkov K.S., Dovbush A.V., Chaban H.P., Fedoniuk L.Ya., Bihuniak T.V. Key words: ultrastructure, autograft, skin, preservation solution.
The investigation was aimed to study histological condition and viability of autografts kept glycerine-formalinum and glycerine-vitelline mixture. The results obtained point out it is not practical to preserve skin grafts in the above-mentioned preserving mixture longer than 7 days because of worsening their morphological condition and viability of epidermis and dermaе.
