CC BY
7
13. Jeschke MG, Pinto R, Kraft R. Inflammation and the Host Response to Injury Collaborative Research Program. Morbidity and survival probability in burn patients in modern burn care. Crit. Care. Med. 2015; 43 (24), 808-15.
' 14. Kallinen O, Maisniemi K, Bohling T, Tukiainen E, & Koljonen V. Multiple organ failure as a cause of death in patients with severe burns. J. Burn Care Res. 2012; 33(2), 206-11.
15. Kearney L, Francis E C, & Clover A J. New technologies in global burn care - a review of recent advances. Int. J. Burns Trauma 2018; 8(4), 77-87.
IY(|k-i>:iiii
СТРУКТУРНА РЕОРГАН1ЗАЦ1Я СУДИН ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ П1СЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 ТЕРМ1ЧНО1 ТРАВМИ I ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 ПОДР1БНЕНОГО СУБСТРАТУ ЛЮФ1Л1ЗОВАНО1 КСЕНОШК1РИ Корицький В.Г., Небесна З.М., Крамар С.Б. В експеримент на бших щурах дослщжено змши судин щитоподiбноI залози тсля тяжко! гермiчноI травми в умовах проведення ранньо! некректомп i застосування подрiбненого субстрату люфшзовано! ксеношири. Встановлено, що використання ксенодермотрансплантати зменшуе стутнь деструктивних змш в органi в ранш термiни i позитивно впливае на переб^ регенераторних процесiв i нормалiзацiю структурних компонентiв стiнки судин органу в тзш термiни дослщу.
Ключовi слова: щитоподiбна залоза, судини, мiкро- i субмикроскопические змiни, термiчна травма, субстрат лiофiлiзованих ксенодермотрансплантати.
Стаття надшшла 21.08.18 р.
СТРУКТУРНАЯ РЕОРГАНИЗАЦИЯ СОСУДОВ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПОСЛЕ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ТЕРМИЧЕСКОЙ ТРАВМЫ И ПРИ ПРИМЕНЕНИИ ИЗМЕЛЬЧЕННОГО СУБСТРА ТА ЛИОФИЛИЗИРОВАННОЙ КСЕНОКОЖИ
Корицкий В.Г., Небесная З.М., Крамар С.Б. В эксперименте на белых крысах исследованы изменения сосудов щитовидной железы после тяжелой термической травмы в условиях проведения ранней некрэктомии и применении измельченного субстрата лиофилизированной ксенокожи. Установлено, что использование ксенодермотрансплантатов уменьшает степень деструктивных изменений в органе в ранние сроки и положительно влияет на протекание регенераторных процессов и нормализацию структурных компонентов стенки сосудов органа в поздние сроки опыта.
Ключевые слова: щитовидная железа, сосуды, микро-и субмикроскопические изменения, термическая травма, субстрат лиофилизированных ксенодермотрансплантатов.
Рецензент Срошенко Г. А.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-2-68-187-191 УДК (612.13:611.71):599.323.4
О.В. Пелипенко, B.I. Llleiii i ько. Л.Б. Пелипенко
°.l°l I'lllil ilK'il ЮНЫ. I
МОРФОФУНКЦ1ОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА М1КРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СУБХОНДРАЛЬНО1 К1СТКИ ПРИ ВВЕДЕНН1 КР1ОКОНСЕРВОВАНО1 ПЛАЦЕНТИ НА ТЛ1 АСЕПТИЧНОГО ЗАПАЛЕННЯ СУГЛОБУ У ЩУР1В
е-таП; balet.69@ukr.net
Проведено дослiдження морфологiчно-функцiональних особливостей судинного руслу субхондральних исток щурiв в нормi, в умовах створення стресово! ситуацiI, експериментального неспецифiчного артриту та при введеннi крюконсервовано! плаценти. Аналiз варiантiв судинно! реакцп кiстковоI тканини свiдчить про ефектившсть застосування крiоконсервованоI плаценти в профшактищ та лiкуваннi неспецифiчних запальних процеЫв суглобу.
Ключов! слова: мжроциркулящя истки, крюконсервована плацента, асептичне запалення.
Робота е фрагментом НДР «Експериментально-морфологiчне вивчення ди трансплантатiв крюконсервовано'1 плаценти та тших екзогенних чиннитв на морфофункщональний стан внутрштх оргатв», № державно!реестраци 0113У006185.
Наявшсть ознак остеоартриту зустр1чаеться майже у кожного п'ятого мешканця земное' кул1, що робить дану проблему дуже актуальною. Незважаючи на значну кшьюсть дослщжень вказаноI патологи, розповсюджешсть остеоартриту у свт збшьшуеться. Звертае на себе увагу неоднозначшсть погляд1в учених на питання етюпатогенезу, д1агностнкн та лшування [6, 9]. Протягом значного термшу вважалось, що единим субстратом остеоартриту е суглобовий хрящ i лише в кшщ ХХ стор1ччя з'явились переконлив1 докази того, що ураження суглобового хрящу здшсняегься за рахунок первинного ремоделювання субхондральноI юстки [2]. В шщацн дегенеративних ироцешв суглобового хрящу значна роль выводиться стану васкулярноI системи юстки, яка забезпечуе функцюнування юсткового мозку та процеси мшератзацн юсткового матриксу [2]. У иор1внянн1 1з шшими вщдшами трубчастих юсток субхондральш вщдши мають особливо розвинену судинну мережу, що зумовлюе високу метабол1чну акгивнiсгь вказаноI дшянки. В той же час вщсутшсть резервних колатеральних шлях1в зумовлюе високий ризик розвитку шеми субхондральних вiддiлiв i вiдповiдно
© О.В. Пелипенко, В.1. Шепiгько, 2019
трофiчних порушень навколо розташованих дiлянок хрящу [5, 10]. В умовах ди патогенних факторiв в мiкроциркуляторному ру^ спостерiгаeться явища венозного стазу, артерiально! ппертензи, дисфункци ендотелiю, що, в кшцевому результатi приводить до деградаци хрящу.
Останнiм часом з'явились роботи присвячеш феномену набряку кiсткового мозку, хоча походження його досконало не дослщжено. Висказуеться думка, що вказаний процес мае прямий зв'язок iз порушеннями системи мшроциркуляци. Досi немае пстолопчного пiдтвердження набряку кiсткового мозку на раншх етапах остеоартриту, хоча на бшьш пiзнiх стадiях захворювання даний феномен пiдтверджуеться як пстолопчно, так i на магшто-резонантних томограмах [3].
Доведено також значення судин субхондрально! кiстки в транспорт до суглобу, окрiм живлячих речовин, медiаторiв запалення, якi визначають характер процесу ремоделювання суглобоутворюючих тканин [4, 7]
Слщ зазначити, що сучасш данi морфологiчних характеристик судинного русла субхондрально! юстки досить обмеженi, тим не менш без розумiння !х значення в розвитку та перебiгу такого розповсюдженого захворювання як остеоартрит неможливе вдосконалення пiдходiв до ефективного лшування. При оцiнцi функцiонального значення тих чи шших судинних структур виршальне значення грае визначення напрямку току кровi та його порушення пiд дiею патогенних факторiв. Важлива оцiнка не лише !х спрямовуючо! функци, а й аналiз морфолопчних i, вiдповiдно, функцiональних змiн, як реакщя на iшемiчнi, травмуючi чи запальш процеси, вiд яких потерпае оргашзм в цiлому. [1].
Метою дослщження було визначення морфологiчних характеристик судинних структур субхондрально! юстки колшних суглобiв щурiв в порiвняльному аспект в нормi, в умовах експериментального артриту та тсля впливу препарапв крiоконсервовано! плаценти.
Матерiал i методи дослщження. Експериментальне дослiдження було проведене на 100 бших ссавцях щурiв лiнi! «Вютар», вiком 12 тижшв з масою 130-150 г, яких утримували у звичайних умовах вiварiю Укра!нсько! медично! стоматологiчно! академi!, згщно з «Правилами використання лабораторних експериментальних тварин», 1984, додаток 4 i Гельсiнською декларацiею про гуманне вщношення до тварин. Порiвнювались 6 груп тварин:
I група - штактна (10 тварин):
II група - внутршньочеревинне введення 1 мл фiзiологiчного розчину - стресова реакцiя (10 тварин):
III група - внутрiшньочеревинне введення 1 мл фiзiологiчного розчину з додатковим розрiзом в дiлянцi зовнiшньо! поверхш стегна - повторна стресова реакщя (10 тварин):
IV група - модель асептичного запалення колшного суглобу (30 тварин):
V група - шдшюрна iмплантацiя фрагменту екстракту плаценти (10 тварин):
VI група - шдшюрна iмплантацiя фрагменту екстракту плаценти на фош асептичного запалення колшного суглобу з (30 тварин).
Оперативне втручання виконувалось в умовах експериментально! операцшно! Укра!нсько! медично! стоматолопчно! академи пiд загальним знеболенням з дотриманням асептичних правил. З експерименту тварини виводились шляхом передозування наркозу вщповщно термшв дослщження.
Фрагменти дистальних метаепiфiзiв стегнових юсток, якi використовували для пстолопчного дослщження фшсували 10% нейтральним формалшом, пiсля чого проводили декальцинащю кiстково! тканини, зневоднювали у спиртах концентраций що зростали та занурювали у парафiн. Зрiзи, отриманi на мiкротомi фарбували гематоксилiном та еозином. Вивчення матерiалу проводили за допомогою мiкроскопу Б1огех-3 ВМ-500Т з цифровою мшрофотонасадкою БСМ 900 з адаптованими для даних дослщжень програмами.
Результати дослщження та Тх обговорення. В I груш тварин базофшьна лшя - межа, що вiддiляе субхондральну кiстку вiд зони немiнералiзованого хрящу, яка позицюнуеться в лiтературi як прикордонна зона обмшу постачання енергетичними речовинами суглобово! поверхнi - в дослщжених препаратах не мала ч^кого визначення. Мала мiсце осередкова значна штердиптащя, що свiдчило за високу функцюнальну дiяльнiсть даних дiлянок. У вказаних дшянках спостерiгалась значна кшьюсть судин рiзного калiбру. В той же час в зонах меншого навантаження перехщ субхондрально! кiстки в хрящ був згладжений i практично непом^ний (рис. 1).
Рис. 1. Варiанти базофшьно! межi в рiзних дiлянках суглобу. Забарвлення гематоксилш-еозином. А)Зб.: об.40, ок.10. Б) Зб.:об.10, ок.10.
П1д д1ею стресового фактору, в пор1внянш з штактними тваринами в II та III групах, спостер1галось зменшення наповнення судинного руслу, особливо на перших етапах спостереження (рис. 2). В подальшому (вщ 7 доби) морфолопчна картина поступово вщновлювалась 1 з 14 доби спостереження практично не вщр1знялась вщ I групи.
Рис. 2. Судини субхондрально! кiстки. Забарвлення Рис. 3. Судини субхондрально! кiстки в умовах
гемотоксшн-еозином. Зб.: об.40, ок.10. запалення. Забарвлення гемотоксшн-еозином. Зб.: об.20, ок.10.
Створення в експеримент загально!' стресово!' реакци на вщдал1 в1д дшянки, що досл1джуеться (внутр1шньоочеревинна пункц1я та виконання шцизи м'яких тканин в позасуглобовш зон1) пояснювало в1дсутн1сть описаного в лггератур1 створення лейкоцитарного шфшьтрату.
Рис. 4. А. Сладж-феномен тсля введення ККП. Забарвлення гематоксилiн-еозином. Зб.:об.40, ок.10. Б. Повнокров'я судин тсля введення ККП на фонi асептичного запалення (7 доба). Забарвлення гематоксилш-еозином. Зб.:об.40, ок.10.
Пюля створення моделi неспецифiчного запального процесу змши з боку судинного компоненту суглобу мали певнi особливостi. На раншх етапах експерименту спостерiгалась активащя судинно! реакцп, пiсля чого (з 5 доби) субхондральна кiстка шддавалась iшемiзацн (спустошення судин, остеолiзiс). Пристшкова та поперечна орieнтацiя окремих еритроципв в умовах запального процесу дозволяе зробити висновок про наявнiсть застойних процешв у мiкроциркуляторному руслi (рис. 3).
При введенш ККП з першо! доби спостерiгалось виражене наповнення судин. Вказане повнокров'я вiдмiчено протягом всього перюду спостереження (до 21 доби). На раншх етапах (3-5 доба) нерщко спостерпалась помiрна агрегащя еригроцигiв в крупних судинах (сладж - феномен) (рис.4). В певних умовах даний феномен може свщчити про запуск процесу тдвищення ефективносп переносу формених елеменгiв i в кшцевому резульгагi - оксигенацiI тканин даноI дiлянки. Вiдсугнiсгь вказаного явища в бшьш пiзнiх серiях зрiзiв дозволяе зробити висновок про зворотнють даного процесу. За фiзiологiчнiсгь виявленого феномену говорить також переважно центральне та повздовжне розташування еригроцигiв в просвт судин.
При введеннi ККП на фош асептичного запалення (VI група дослiдження) морфологiчна картина в^^знялась вiдсугнiсгю сгадiI iшемiзацiI тканин. Протягом всього часу спостереження судини залишались повнокровними, резорбцiя кiсгкових балок була менш виражена у порiвняннi з V групою (рис.4. Б). Через 3 тижш шсля початку експерименту суглобовi тканини практично не вiдрiзнялись вiд iнгакгноI групи.
мок
Проведене дослщження показало, що кiсгкова тканина досить чутлива до впливу екзогенних факторiв, з наявнютю рiзних вщповщей порушення гомеостазу та вiдповiдними морфолопчно-структурними змiнами анагомiчного сегменту.
Реакцiя судинного русла у вщповщь на стрес у виглядi iшемiзацiI суглобових тканин можна пояснити гуморальною вiдповiддю оргашзму. Актуальним е подальше дослiдження впливу на кровопостачання субхондральноI кiсгки хрошчних стресових реакцiй (гривалоI мегодичноI травматизацп фiзичними чи iншими подразниками).
Активiзацiя судинноI реакцiI на перших етапах вщтворення експериментального неспецифiчного артриту швидко змшюеться процесом гканинноI iшемiI з руйнуванням кiсгкових балок.
При введеннi крiоконсервованоI плаценти спосгерiгаегься акгивацiя функцiональноI дiяльностi судинного руслу, що спрямована на забезпечення енергетичним магерiалом проблемних дшянок.
Введення крiоконсервованоI плаценти на фош асептичного запалення суглобу забезпечуе профшактику iшемiчних розладiв суглобових тканин.
Перспективи подальших дослiджень полягають у тому, що наступш етапи наукових дотджень в цьому напрямку будуть стосуватися структурных змш комnонентiв колтного суглобу в умовах запального процесу та при застосуванж активних бiологiчних речовин.
Список .шерлу ри
1. Elkerton JS., Xu Y., Pickering JG, Ward AD. Differentiation of arterioles from venules in mouse histology images using machine learning. J. Med. Imag. 2017 Apr-Jun; 4(2): 021104(1-10).
2. Felson DT1, McLaughlin S, Goggins J, LaValley MP, Gale ME, Totterman S, Li W, Hill C, Gale D. Bone marrow edema and its relation to progression of knee osteoarthritis. Ann Intern Med. 2003 Sep 2;139(5 Pt 1):330-6.
3. Finnila MA., Thevenot J., Aho OM., Tiitu V., Rautiainen J., Kauppinen S., et al. Association between subchondral bone structure and osteoarthritis histopathological grade. J Orthop Res. 2017Apr; 35(4):785-792.
4. Golovach IY. Osteoarthritis: fundamental and applied aspects of the disease's etiopathogenesis. nothing ever stands still. Ukrainian journal of rheumatology. 2014; 2(56):4-11.
5. Kabalyk MA. The role of vascular factors in the pathogenesis of osteoarthritis. Modern problems of science and education. 2017; 2:50.
6. Murylev VY, Sorokina GL, Kurilina EV, Ivanenko LR. Subchondral bone condition and total knee arthroplasty in patients with knee osteoarthritis. Osteoporosis and bone diseases. 2017; 20(1): 12-16.
7. Pelipenko AV., Shepitko VI, Quantitative relationships of the structural components of bone tissue of rats. Bulletin of problems biology and medicine. 2016; 2(2):249-52.
8. Shirinsky VS., Kazygasheva EV., Shirinsky IV. Inflammation and immunity: a role of pathogenesis of osteoarthritis. Medical Immunology (Russia). 2019; 21(1):39-48.
9. Sviridenko AS., Bunov VS., Biryukova MY., Lyulin SV., Mescheryagina IA. Features of a circulation in the femoral condyle and in the tibia in a 2-nd degree gonarthrosis. Iinternational journal of applied and fundamental research. 2016; 3(1):94-9.
10. Yakovenchuk NN., Dedukh NV. Morphology of joint cartilage and subhondral bone plate after modeling osteoporosis. Bulletin of problems in biology and medicine. 2017; 4 (3 (141)):324-7.
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА MORPHOFUNCTIONAL CHARACTERISTICS
МИКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА OF A MI CROCIRCULAT ORY BEDS
СУБХОНДРАЛЬНОЙ КОСТИ SUBCHONDRAL BONE AT THE INTRODUCTION ПРИ ВВЕДЕНИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАНОЙ OF CRYO-CONVERSED PLACENTA ПЛАЦЕНТЫ НА ФОНЕ АСЕПТИЧЕСКОГО ON THE BACKGROUND OF ASEPTIC
ВОСПАЛЕНИЯ СУСТАВА У КРЫС INFLAMMATION IN THE RAT
Пелименко А.В., Шепитько В.И., Пелммемко Л.Б. Pelypenko O.V., Shepitko V.I., Pelypenko L.B.
Проведено исследование морфолого-функциональных The study of morphological and functional features
особенностей сосудистого русла субхондральных костей крыс of the vascular bed of subchondral bones of rats in the
в норме, в условиях создания стрессовой ситуации, norm, in the conditions of creating a stressful situation,
экспериментального неспецифического артрита и при experimental non-specific arthritis and the introduction of
введении криоконсервированной плаценты. Анализ вариантов cryopreserved placenta has been carried out. Analysis of
сосудистой реакции костной ткани свидетельствует об variants of vascular bone tissue reaction testifies to the
эффективности применения криоконсервированной плаценты effectiveness of the use of cryopreserved placenta in the
в профилактике и лечении неспецифических воспалительных prophylaxis and treatment of nonspecific inflammatory
процессов сустава. processes in the joint.
Ключевые слова: микроциркуляция кости, Key words: microcirculation of bone, cryopreserved
криоконсервированная плацента, асептическое воспаление. placenta, aseptic inflammation.
Стаття надшшла 7.09.18 р. Рецензент Гаврилюк А.О.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-2-68-191-195 УДК 616.314.17:611.018
1.Ю. Попович. I .О. Пефушанко, Г.А. < рошемко. \.|. Ячмми.
У краТнська ме шчна сюмаюлог ¡чна ака.емш, м. Полтава
Г1СТОЛОГ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДЕНТАЛБНО1 1МПЛАНТАЦП У ПАРОДОНТОЛОГ1ЧНИХ ПАЦ1€НТ1В
e-mail: ivanstomat@ukr.net
Пародонтолопчш пащенти е групою ризику при реабштацп зубних рядiв за допомогою методу дентально! iмплантацii. Метою роботи було встановлення структурних особливостей тканин, що оточують дентальнi iмплантати Alpha dent active на тт захворювань тканин пародонту у свиней. Проведене пстолопчне i морфометричне дослiдження тканин, що оточують дентальний iмплантат, встановило, що протягом трьох мюящв навколо iмплантату формуеться комплекс тканин, якi забезпечують фiксацiю його в щелепi. З первинного щшьного сполучнотканинного з'еднання, в якому формуеться густа Ытка кровоносних судин, яю забезпечують активiзацiю процесу остеогенезу, залишаеться тонкий прошарок. Ззовш спостерiгаються новоутворенi кiстковi фрагменти, яю вглиб каналу зливаються i збшьшуються в розмiрах. Таким чином, можна стверджувати, що процес формування юстки починаеться з дна каналу, поступово розповсюджуючись до поверхнi.
Ключов! слова: дентальна ¡мплантащя, структуры! особливостк юсткова тканина.
Робота е фрагментом НДР «Мехашзми впливу хвороботворних факторiв на стоматологiчний статус oci6 i3 соматичною патологiею, шляхи ix корекцн та блокування», № держреестраци 0115U001138.
Захворювання тканин пародонта на сьогодшшнш день посщають значне мюце серед ус1х стоматолопчних захворювань. З кожним роком збшьшуеться !х кшькють. Найбшьшу частку серед ще! групи захворювань посщае генератзований пародонтит, основними симптомами якого е симптоматичний гшпвгг, прогресуюча резорбщя кютково! тканини, пародонтальш кишеш та патолопчна рухомють зуб1в, яка в свою чергу призводить до передчасно! втрати зуб1в [7]. За даними ВООЗ у людей молодшого вшу генерал!зований пародонтит пос!дае друге мюце п!сля ураження зуб!в кар!есом, тод! як п!сля 40 рок!в - вже перше [3]. Питання замщення дефект!в зубних ряд!в у дано! категорп пац!ент!в е актуальним, особливо при обмежених дефектах зубних ряд!в. Його вир!шення можливо шляхом виготовлення адгезивно! мостопод!бно! конструкц!!, мостопод!бно! металокерам!чно! конструкц!! або встановлення дентального !мплантату. Найчаст!ше у таких випадках при генерал!зованому пародонтит! застосовують протезування за допомогою мостопод!бних конструкц!й [8]. Однак даний метод призводить до перевантаження опорних тканин у дано! категорп пац!ент!в.
На сьогодн!шн!й день найб!льш оптимальним способом в!дновлення обмеженого дефекту зубного ряду е метод дентально! !мплантац!!. Даний метод дозволяе рац!онально розпод!лити жувальне навантаження в зубному ряду та створити умови для досягнення довготривало! рем!с!! та стаб!л!зац!! в тканинах пародонта. Однак пародонтолопчш пащенти е групою ризику при реаб!л!тац!! зубних ряд!в за допомогою останнього [2].
© 1.Ю. Попович, Т.О. Петрушанко, 2019
