Мониторинг здоровья как условие введения индивидуальной оздоровительной программы ученика Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

32012

07

Моніторинг здоров’я як умова уведення індивідуальної оздоровчої програми учня

Шахненко В. І.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»

Анотації:

Метою статті є спроба провести аналіз і порівняння Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти з чинною навчальною програмою «Основи здоров'я». Розглянуто особливості навчальної програми для 5-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рекомендовано напрямки підвищення ефективності викладання основ здоров'я через уведення моніторингу здоров'я за авторським «Паспортом здоров'я».

Він має містить розділи, що відображають соціальну, духовну, психічну та фізичну складову здоров'я.

Рекомендовано до самоаналізу та аналізу результатів початкового та рубіжного контролю індивідуального рівня здоров'я учнів залучати вчителів основ здоров'я, фізичної культури, медпрацівника школи, класного керівника та батьків. На основі останнього учнями розробляється Індивідуальна оздоровча програма, яка передбачає заходи підтримання нормального рівня здоров'я чи його поліпшення, профілактику та корекцію шкідливих звичок.

Ключові слова:

моніторинг, здоров’я, індивідуальна, оздоровча, програма.

Шахненко В. И. Мониторинг здоровья как условие введения индивидуальной оздоровительной программы ученика.

Целью статьи является попытка провести анализ и сравнение Государственного стандарта базового и полного общего среднего образования с действующей Учебной программой «Основы здоровья». Рассмотрены особенности учебной программы для 5-9-х классов общеобразовательных учебных заведений. Рекомендованы направления повышения эффективности преподавания основ здоровья через введение мониторинга здоровья по авторскому «Паспорту здоровья». Он содержит разделы, которые отображают социальную, духовную, психическую и физическую составляющую здоровья. Рекомендуется к самоанализу и анализу результатов контроля индивидуального уровня здоровья учеников привлекать учителей основ здоровья, физической культуры, медработника школы, классного руководителя и родителей. На основе последнего учениками разрабатывается индивидуальная оздоровительная программа, которая предусматривает мероприятия поддержания нормального уровня здоровья или его улучшения, профилактику и коррекцию вредных привычек.

мониторинг, здоровье, индивидуальная, оздоровительная, программа.

Shahnenko V.I. Monitoring health as a condition of introduction of the individual health program of schoolchild. The purpose of the article is an attempt to conduct an analysis and comparison of the State standard of base and complete universal middle education with an operating on-line tutorial «Bases of health». The features of on-line tutorial for the 5-9th classes of general educational establishments are considered. Directions of increase efficiency of teaching of bases of health are recommended through introduction of monitoring of health on author «Passport of health». It contains sections which represent the social, spiritual, psychical and physical constituent of health. It is recommended to self-examination and analysis of results of control of individual health of students level to attract the teachers of bases of health, physical culture, medical staff of school, class leader and parents. On the basis of the last students the individual health program, which foresees the measures of maintenance of normal health or his improvement level, prophylaxis and correction of harmful habits, is developed.

monitoring, health, individual, health-improvement, program.

Вступ.

Характеристикою динаміки розвитку нації та окремих її елементів, тобто кожної сім’ї і родини є їхній приріст. На основі приросту можна судити про розквіт чи занепад або й виродження соціальної спільноти. У якому стані знаходяться наші українське суспільство?

Статистичний щорічник України за 2009-й рік приводить такі дані загальних коефіцієнтів народжу -ваності, смертності і природного приросту населення з 1913-го року: 1913-й - 18,9; 1940-й - 13,0; 1959-й -13,4; 1960-й - 13,6; 1965-й - 7,7; 1970-й - 6,4; 1975-й

- 5,1; 1979-й - 3,7; 1980-й - 3,5; 1985-й - 2,9; 1990-й

- 0,5 [4]. Які висновки з цього можна зробити?

Не вдаючись до глибокого поетапного аналізу даних приросту населення, можна зробити такі висновки:

1) розвиток у складі Радянського Союзу був для України неблагополучним, тобто кризовим;

2) які історичні події в суспільстві були благополучними чи неблагополучними для української нації;

3) який спадок попереднього історичного періоду одержала Україна і як він впливатиме на наступний період розвитку нації.

Після розпаду Радянського Союзу Україна одержала кризовий стан суспільства. В умовах екологічної, економічної та політичної кризи він набрав обвального характеру. Приріст населення став від’ємним: у 1995-му - -5,8; у 2000-2002-му роках - -7,6; у 2003-му

© Шахненко В. І., 2012

і 2005-му - -7,5 і з 2006-го року пішов на спад. Так, у 2006-му він становив -6,4; у 2007-му - -6,2; у 2008-му

- -5,3 і у 2009-му —4,2 [4]. Проте не зважаючи на помітний спад даних демографічної кризи становище залишається дуже тривожним: у різних регіонах України смертність у 1,5-2 рази перевищує народжуваність. Щороку населення нашої країни зменшується на 0,3-0,4 млн. людей. З 52 млн. у 1991 році до 2012-го року населення України зменшилось до 45,8 млн. осіб, тобто на 6,2 млн. Втрата населення за цей період становила близько 12 відсотків. Саме тому за прогнозами Організації Об’єднаних Націй населення в нашій державі до 2050 року зменшиться вдвічі. Тому цією всесвітньою організацією Україна віднесена до вимираючих країн світу.

Яке становище із здоров’ям учнів в умовах демографічної кризи?

Як зазначено в доповіді колишнього Міністра освіти і науки України В. Кременя [2] на ІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти 50 % учнів мають незадовільну фізичну підготовку, зросла кількість серцево-судинних та інших захворювань. В «Тезах доповіді Міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2007 року» зазначено, що згідно зі статистичними даними останніх років, зберігається тенденція до погіршення здоров’я й фізичної підготовки дітей та учнівської молоді. Результати щорічних медичних обстежень показали, що за останні

І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біологічні

‘---“-----------1 проблеми фізичного

виховання і спорту _____________________

15 років (з 1988-го по 2006-й рік) кількість дітей віком до 14 років з серцево-судинними захворюваннями зросла з 14,5 % до 28,2 %; хворобами опорно-рухового апарату - з 31,9 % до 67,1 %; з надмірною масою - з 7,0 % до 8,9% [7]. У доповіді директора Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України (нині заступника Міністра МОЗ України) Р. Мойсеєнко «Здоров’я та розвиток дітей шкільного віку: національні стратегії, політики, цілі та плани впровадження. Необхідність реорганізації медичного забезпечення дітей у загальноосвітніх навчальних закладах України» на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Моніторинг здоров’я школярів: міжсекторальна взаємодія лікарів, педагогів, психологів» (м. Харків, 21-22 жовтня 2009 року), були наведені дані, аналіз яких показує, що від першого до дев’ятого класу кількість учнів із погіршеним здоров’ям збільшується вдвічі.

Щоб поліпшити здоров’я учнів через навчально-виховний процес, до змісту освіти вітчизняної загальноосвітньої школи з початку третього тисячоліття було уведено навчальну дисципліну «Основи здоров’я», проте не зважаючи на це здоров’я учнів продовжує неухильно погіршуватись. Отже, виникла потреба у пошуках засобів поліпшення здоров’я дітей

і підлітків шкільного віку.

Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року «Про затвердження Державної програми “Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 року» вказала на необхідність пропагування здорового способу життя, зміцнення репродуктивного здоров’я населення, виховання дітей на засадах здорового способу життя [Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року» від 27 грудня 2006 року № 1849.Офіційний вісник України. Зб. нормативно-правових актів. Київ: Головне державне об’єднання правової інформації, 2007. №1. С. 129-156; Основи здоров’я. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. К.: Ірпінь, 2005. 41 с.]. Дана стаття спрямована саме на реалізацію цих завдань у роботі загальноосвітньої середньої школи в процесі викладання основ здоров’я та у позакласній виховній роботі та залучення до розв’язання цих завдань батьків учнів.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Метою статті є спроба провести аналіз і порівняння Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти [1] з чинною навчальною програмою «Основи здоров’я».

При співставленні цих документів виявлено, що передбачуваний Державним стандартом моніторинг здоров’я упущений у змісті програми. Ми припускаємо, що уведення моніторингу здоров’я учнів сприяв би підвищенню ефективності викладання цієї навчальної дисципліни і посиленню її здоров’язберігальних функцій.

Результати дослідження.

Як було передбачено Державним стандартом базової і повної середньої освіти на уроках здоров’я мав

би проводитись моніторинг здоров’я учнів, проте у навчальній програмі він відсутній. Саме моніторинг, на наш погляд, може бути одним із засобів формування, збереження, зміцнення, відтворення здоров’я учнів і передачі його майбутнім поколінням.

Моніторинг у дослівному перекладі з англійської мови «monitoring» - це постійне спостереження за яким-небудь процесом для виявлення його відповідності бажаним параметрам чи початковим припущенням. В сучасній валеології валеологічний моніторинг можна розглядати як спостереження, оцінка і прогноз стану здоров’я людини з метою збереження, зміцнення, формування, відтворення і передачу здоров’я індивіда, певної групи людей чи суспільства в цілому. У даному випадку ми розглядаємо валеологічний моніторинг як спостереження вчителя за здоров’ям учнів і самоспостереження самих учнів за рівнем власного здоров’я, аналіз його динаміки, оцінка, розробка Індивідуальної оздоровчої програми.

Умовою проведення моніторингу здоров’я учнів є використання на уроках основ здоров’я та в поза-класній роботі «Паспорта здоров’я» (див.: 3, 6-21 або 6, 232-239), який має містити загальні дані про учня, перелік параметрів (базові показники, тобто середні дані для даного віку і статі, дані початкового та рубіжного контролю).

Початковий контроль

1. Фізична складова здоров’я

2 - 6. У «Паспорті здоров’я» наводяться дані фізичного здоров’я: маса, зріст, гармонійність фізичного розвитку.

До «Паспорта здоров’я» заносяться дані: N (нормальний, тобто гармонійний розвиток), DN+ (надлишок маси) або DN- (дефіцит маси). Поряд можна дописати дані дисгармонії, наприклад, DN+3 (тобто 3 кг понад норму).

Фізичні навантаження. Кожному учневі до колонки «Початковий контроль» заносяться порядкові номери його фізичних навантажень, наприклад, 6.1.

7. Загартовування. Дані цього параметра заносяться до колонки «Початковий контроль» подібно до попереднього пункту.

8. Сон.

У колонці «Базовий показник для даного віку» приводиться гігієнічна норма сну. Проте для кожної дитини існує своя індивідуальна норма. Її потрібно визначити для кожного учня, бо від цього значною мірою залежить стан нервової системи і здоров’я в цілому.

9. Артеріальний тиск.

Артеріальний тиск (АТс - артеріальний тиск систолічний та АТд -артеріальний тиск діастолічний визначається медпрацівником або вчителем, який має відповідну медичну підготовку і певний досвід.

Якщо визначення артеріального тиску проводиться манжеткою, то при нормальному фізичному розвитку дітей дається поправка +10, при дефіциті +15, при надлишку +5.

10. Частота пульсу у стані спокою (ЧПСС1) за 1

ПСИХОЛОГІЯ

32012

в

хвилину. Він визначається за 15 секунд і одержана величина множиться на 4.

11. Частота пульсу після 20 присідань (ЧП20/1). Проводиться 20 присідань за 30 секунд, піднімаючи руки вперед. Потім потрібно сісти і визначити частоту пульсу за перші 10 секунд. Якщо частота пульсу відновлюється за 1 хвилину - оцінка «відмінно», до 2 хвилин - «добре», більше 2-х хвилин - задовільно і за 3 хвилини - «погано».

12. Відновлений пульс (через 3 хв). Він визначається за перші 15 секунд одразу після трихвилинного відпочинку.

13. Частота дихання у стані спокою за 1 хвилину проводиться так само, як у попередньому випадку.

14. Максимальна затримка дихання після вдиху. Якщо затримка дихання у хлопців становить 60 секунд - оцінка «відмінно», 50 - «добре», понад 40 -«задовільно» і менше 40 секунд - «погано». Для дівчат час є відповідно меншим на 10 секунд.

15. Зір.

Зір має бути в нормі, як подано в колонці «Базовий показник для даного віку».

16. Кількість захворювань протягом навчального року.

17. Хронічні захворювання заносяться до «Паспорта здоров’я» на основі висновків лікаря. У цих випадках вчитель має знати і допомагати виконувати приписи медпрацівників, спрямовані на поліпшення здоров’я учня.

Взагалі «Фізичну складову здоров’я» можна розглядати як можливості учня («Я можу».)

2. Психічна складова здоров’я

18,19,20,21. Самооцінка привабливості класу, стосунків з батьками, однокласниками, учителями проводиться за відповідними тестами «Паспорта здоров’я». І оскільки ці ж тести використовуються в кінці навчального року, то учням пропонується легенько олівцем підкреслити обрані відповіді, які потім заносяться до колонки «Дані параметра», а позначення олівцем знімаються. При цьому в колонці потрібно писати порядковий номер відповіді з відповідним знаком.

У разі потреби вчитель може одержати консультацію у психолога або скористатися його додатковими тестами.

3. Духовна складова здоров’я

Духовність - це моральний світ людини, розуміння сенсу життя, спрямованості на реалізацію певних життєвих цінностей.

На підставі цього духовне здоров’я можна розглядати як моральну силу людини, її прагнення до виконання обов’язку («Я мушу»).

4. Соціальна складова здоров’я

25. Першочерговим у визначенні матеріального становища сім’ї є врахування забезпечення житлом за поданою у «Паспорті здоров’я» методикою.

26. Співвідношення сукупності прибутку сім’ї визначається таким чином.

Відповідно до Закону України «Про Державний Бюджет України на 2012 рік» середній прожитковий

мінімум на одну людину на місяць становить 1017 грн. Таким чином, суму прибутків сім’ї потрібно поділити на суму прожиткових мінімумів членів сім’ї. Якщо результат становить 1 і більше, то рівень матеріального забезпечення сім’ї можна вважати збалансованим, при 0,9 - достатнім від 0,89 до 0,75 - задовільним і від

0,74 до 0,5 - недостатнім.

Якщо рівень матеріального забезпечення сім’ї становить 0,5 і менше, значить, сім’я знаходиться за межею бідності. Тому вчитель через дирекцію школи має звернутись до місцевої влади з проханням про матеріальну допомогу даній сім’ї.

27. Санітарно-гігієнічними службами встановлена норма площі класної кімнати в розмірі 2,4 кв.м. Відповідність чи невідповідність класної кімнати визначається шляхом ділення її площі на кількість учнів (+1).

28. Режим харчування.

Оптимальним є такий режим харчування: калорійний гарячий сніданок, другий гарячий сніданок, гарячий обід, полудень і гаряча вечеря за 3 години до сну.

29. Характер харчування.

Цей параметр дає змогу визначити рівень повноцінності харчування. Діти мають регулярно вживати білкові продукти харчування (м’ясо, рибу, яйця, молоко та вироби з нього), овочі, фрукти, ягоди, соки з них та зелень.

30. Забезпечення організму найнеобхіднішими вітамінами, макро- та мікроелементами.

До продуктів харчування, що містять вітамін А, належать: персики, авокадо, морква, диня, гарбуз, томати, білокачанна капуста, салати та соки з них.

Фолієва кислота - це вітамін, що пробуджує радість до життя і сприяє утворенню крові. Вона міститься у пророслому насінні пшениці, печінці, сої, сочевиці, квасолі, яйцях, салаті, зелених овочах, хлібі з борошна грубого помелу, висівках та інших продуктах харчування.

Сполуки заліза сприяють кровотворенню і містяться вони у квасолі, гречаній і пшоняній крупах, хлібі з борошна грубого помелу, рибі, яйцях, м’ясі, яблуках, вишнях та інших продуктах харчування.

Кальцій - це міцні зуби, кістки, гарна постава, еластична шкіра і нормальна робота серця. Більш детально це питання викладено у нашій статті цього журналу № 11 за 2009-й рік.

Йод необхідний людському організмові для синтезу гормонів щитовидної залози. Більш детально це питання викладено у нашій статті цього журналу № 9 за 2009-й рік.

31. Дані самооцінки реалізації власних здібностей і можливостей та самооцінки успішності навчання дають можливість одержати уявлення про психоемоційний стан учня.

32. 33, 34. Дані оцінок якості навчання учня класним керівником та батьками дають можливість співвіднесення самооцінки та оцінки компетентних осіб. Відповідність чи невідповідність самооцінки та оцінок компетентних осіб певною мірою дає характерис-

І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні

проблеми фізичного виховання і спорту

тику рівня власної оцінки (завищена, адекватна чи занижена).

Стан психічного здоров’я учня можна розглядати як його побажання («Я хочу»).

35. На основі даних про шкідливі звички (не завжди про це мають знати батьки) слід увести факультатив, який допоміг би протягом семестру чи навчального року виробити в учнів мотиви і уміння позбутися цих руйнівних чинників.

Рубіжний контроль

Рубіжний контроль проводиться в кінці навчального року за тією ж методикою, і одержані дані співстав-ляються, порівнюються з даними початкового контролю, проводяться аналіз та самоаналіз індивідуального рівня здоров’я кожного учня, робляться висновки про його динаміку.

Якщо мають місце кращі результати, що є закономірним, то розробляється Індивідуальна оздоровча програма на період літніх канікул і певний наступний період життя. Якщо ж виявлено спад здоров’я учня, то, в першу чергу, він має вказати шкідливі звички та інші причини погіршення здоров’я, проаналізувати своє життя за цей період і знайти інші причини погіршення свого здоров’я. У такому випадку в Індивідуальній оздоровчій програмі, насамперед, ставляться завдання корекції негативних впливів (чинників ризику) на здоров’я.

У розробці Індивідуальної оздоровчої програми певні поради і допомогу можуть надати учневі вчителі основ здоров’я та основ здоров’я та фізичної культури, класний керівник і батьки учня.

Індивідуальна оздоровча програма має включати чотири розділи: соціальна, духовна, психічна і фізична складові здоров’я.

У розділі «Соціальна складова здоров’я» робиться аналіз наявності негативних впливів найближчого соціального оточення і розробляються заходи щодо їх уникнення. Якщо мають місце шкідливі звички, то планується їх корекція за період літніх канікул. Поряд з цим визначається матеріальне становище сім’ї і якщо є можливість, частина коштів спрямовується на поліпшення здоров’я.

Розділ «Духовна складова здоров’я» включає переосмислення місця власного здоров’я і здоров’я інших людей в житті. При цьому варто було б переосмислити своє життя з таких позицій: «Найдорожче для людини

- це життя, найцінніше в житті - здоров’я». Виходячи з цього, все життя повинно бути підпорядковано цьому принципу.

До розділу «Психічна складова здоров’я» слід внести вимоги гігієни розумової праці та відпочинку: чергувати навчальну діяльність з активним відпочинком, перебуванням на відкритому повітрі, обмеження

перегляду телепередач та роботи з комп’ютером тривалістю 1-1,5 година, виключення перегляду нічних кінозалів, дискотек, де гучність досягає майже 120 дБ, що негативно впливає на нервову систему.

Умовою нормального психічного здоров’я є повноцінний сон, бадьорий настрій і доброзичливе ставлення до батьків, учителів, однокласників і взагалі до людей.

У розділі «Фізична складова здоров’я» плануються заходи, спрямовані на поліпшення фізичного здоров’я: комплекс ранкової гігієнічної гімнастики (фізичної зарядки), режим харчування, режим праці і відпочинку тощо.

Висновки

1. З початку третього тисячоліття у школах України уведено нову навчальну дисципліну «Основи здоров’я», проте не зважаючи на це здоров’я учнів продовжує неухильно погіршуватися.

2. Можливо однією з причин цього є те, що, як було передбачено Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти до змісту «Основ здоров’я» потрібно було увести моніторинг здоров’я і, в результаті невиконання даної вимоги ця дисципліна просто неспроможна до кінця виконати своєї функції? Якщо це так, то ми пропонуємо доповнити навчальну програму «Основи здоров’я» моніторингом здоров’я учнів.

3. Моніторинг здоров’я учнів, на наш погляд, має включати уведення «Паспорта здоров’я», який містить розділи, що відображають соціальну, духовну, психічну та фізичну складову здоров’я.

4. На уроках основ здоров’я та в позаурочний час проводиться початковий та рубіжний контроль, дані якого заносяться до відповідного розділу «Паспорта здоров’я» кожного учня і аналізуються ними при вивченні відповідних розділів навчальної програми.

5. До самоаналізу та аналізу результатів початкового та рубіжного контролю індивідуального рівня здоров’я учнів залучаються вчителі основ здоров’я, фізичної культури, медпрацівник школи, класний керівник та батьки. На основі останнього учнями розробляється Індивідуальна оздоровча програма, яка передбачає заходи підтримання нормального рівня здоров’я чи його поліпшення, профілактику та корекцію шкідливих звичок тощо.

6. Моніторинг здоров’я та розробка учнями Індивідуальної оздоровчої програми, на наш погляд, сприятиме посиленню здоров’язберігальних функцій навчальної дисципліни основи здоров’я.

Перспектива наступних досліджень полягає у розробці моделі Індивідуальної оздоровчої програми учнів та виклад порад щодо її розробки учнями школи.

ПСИХОЛОГІЯ

Література:

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2004. № 1-2. С. 30-65.

2. Кремень В. Освіта в Україні. Доповідь Міністра освіти і науки України на ІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти. ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти 7-9 жовтня 2001. К., 2002. 232 с.

3. Моніторинг здоров’я. Навчальна програма спецкурсу для студентів спеціальностей «Дошкільне виховання», «Початкове навчання», «Біологія», «Фізична культура», «Психологія», «Соціальна педагогіка» та «Дефектологія» педагогічних ВНЗ України. укл. Шахненко В. І., Цуканова Є. О., Страшко С. В. Харків, 2006. 24 с.

4. Статистичний щорічник України за 2009 рік. за ред. О. Г Осау-ленка. К.: Держ. підприємство «Інф.-аналіт. агентство», 2010. 566 с.

5. Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тис. слів і словосполучень. Уклали: О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. К.: Довіра, 2006. 789 с.

6. Шахненко В. І. Формування основ здорового способу життя учнів початкової школи: теорія і практика (дидактичний аспект): навч. посіб. [Вид. 4-є, допов.] Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. 268 с.

7. Якісна освіта запорука самореалізації особистості: Тези доповіді Міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2007 року. Освіта України. Спецвипуск. 2007. 10 серпня (№ 59). С. 1-34.

Информация об авторе: Шахненко Вячеслав Иванович

[email protected] Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина пл. Свободы, 4, г. Харьков, 61077, Украина.

Поступила в редакцию 24.05.2012г.

32012

H

References:

1. Derzhavnij standart bazovoyi i povnoyi zagal’noyi seredn’oyi osviti [State standard of base and complete universal middle education], Informacijnij zbirnik Ministerstva osviti i nauki Ukrayini [Informative collection of Department of education and science of Ukraine], 2004, vol.1-2, pp. C. 30-65.

2. Kremen’ V. Osvita v Ukrayini [Education in Ukraine], Kiev, 2002, 232 p.

3. Shakhnenko V. I., Cukanova Ie. O., Strashko S. V. Monitoring zdorov’ia [Monitoring of health], Kharkov, 2006, 24 p.

4. Osaulenko O. G. Statistichnij shchorichnik Ukrayini za 2009 rik [Statistical annual of Ukraine for 2009], Kiev, Analytical agency of news», 2010, 566 p.

5. Skopnenko O. I., Cimbaliuk T. V. Suchasnij slovnik inshomovnikh sliv [Modern dictionary of foreign words], Kiev, Trust, 2006, 789 p.

6. Shakhnenko V. I. Formuvannia osnov zdorovogo sposobu zhittia uchniv pochatkovoyi shkoli [Forming of bases of healthy way of life of students of initial school], Kharkov, KNU, 2011, 268 p.

7. Nikolaienko Stanislav. Osvita Ukrayini [Education of Ukraine], 2007, vol.59, pp. 1-34.

Information about the author: Shahnenko V.I.

[email protected] Kharkov National University Liberty pl. 4, Kharkov, 61077, Ukraine.

Came to edition 24.05.2012.