CC BY
68МОНІТОРИНГ УПРОВАДЖЕННЯ ОСВІТНІХ ІННОВАЦІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
Вольянська С.Є.
Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти
Анотація. Сучасна освіта перебуває в пошуках нової стратегії розвитку і направлена на впровадження інновацій. У статті представлено результативність моніторингових досліджень ефективності використання інноваційних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах Харківського регіону. Подано орієнтовні показники та інструментарій дослідження. Розроблені рекомендації щодо поетапного планування діяльності методичних служб з питань упровадження освітніх інновацій у навчально-виховний процес закладів освіти та моніторингу ефективності даної роботи
Ключові слова: інновації, моніторинг, технологія, кваліметрична модель, інструментарій, планування. Аннотация. Вольянская С.Е. Мониторинг внедрения образовательных инноваций в учебновоспитательный процесс общеобразовательнойшколы Современное образование находится в поиске новой стратегии развития и направлено на внедрение инноваций. В статье представлена результативность мониторинговых исследований эффективности использования инновационных технологий в общеобразовательных учебных заведениях Харьковского региона. Поданы ориентировочные показатели и инструментарий исследования. Разработаны рекомендации по поэтапному планированию деятельности методических служб по вопросам внедрения образовательных инноваций в учебно-воспитательный процесс школ и мониторинга эффективности этой работы.
Ключевые слова: инновации, мониторинг, технология, квалиметрическая модель, инструментарий,
планирование.
Annotation. Volyanska S.E. Monitoring the Introduction of Educational Innovations in the Education and T eaching Process of General Education School. Contemporary formation is located in the search for new strategy of development and it is directed toward the introduction of innovations. In the article the result of monitoring studies of effectiveness in the use of innovation technologies in the general education educational institutions of Kharkiv region is represented. Tentative indices and set of instruments of a study are given. Recommendations regarding the step by step planning of the activity of systematic services in questions of the introduction of educational innovations in the education and teaching process of schools and monitoring of effectiveness in this work are developed.
Keywords: innovation, monitoring, technology, qualimetric model, set of instruments, planning.
Вступ.
Перехід України в режим інноваційного розвитку суттєво прискорює процеси реформування освіти. Трансформаційні явища у більшості країн привели до зміни парадигм в освіті всіх рівнів. У центрі уваги провідних освітянських законів, концепцій, доктрини виступає компетентна духовна, конкурентоздатна особистість.
Інноваційні процеси сприяють не лише істотному підвищенню теоретичної та практичної підготовки учнів, а й методологічній переорієнтації навчальних закладів на особистість, стають основою нової філософії освіти, що відповідає таким вимогам: урахування особливостей сучасного навчального процесу, його змісту і структури, циклів життєдіяльності учнів, їх здібностей, інтересів і нахилів; спрямування на моделювання освітньо-виховного середовища, його організаційних, методичних і змістових компонентів зважаючи на типові та індивідуальні відмінності між учнями, форми їх прояву у сфері комунікативних відносин і в пізнавальній діяльності, досвід взаємодії школярів із навколишнім світом; варіативність та особистісно-орієнтована спрямованість навчально-виховного процесу, внаслідок чого знання, уміння й навички школярів перетворюються в засіб розвитку їх пізнавальних і особистісних якостей, забезпечують їх здатність бути суб’єктом власного розвитку; забезпечення цілісного психолого-дидактичного проектування навчального процесу в умовах рівневої та профільної диференціації навчання.
Питання створення інноваційного простору в закладі освіти та готовності вчителя до творчої інноваційної діяльності є предметом дослідження багатьох учених (А.Веденов, М.Дьяченко, Є.Ільїн, О. Козлова, Н.Левітов, О. Остапчук, К.Платонов, В.Шандриков та ін.). Сьогодні, як зазначає Є. Бондаровська, «педагогічні колективи відчуваючи гостру потребу в змінах, відчувають і настільки ж гостру нестачу концептуальнихідей, знань, досвіду впровадження педагогічних інновацій, знань наукових основ педагогічного експерименту, інформації про освітні процеси, що відбуваються в регіоні» [1].
Саме тому постає важливе завдання відстеження рівня готовності вчителя до впровадження інноваційних технологій та ефективності використання освітніх інновацій у загальноосвітніх навчальних закладах регіону.
У Харківській області за останні шість років накопичено певний досвід роботи з упровадження та поширення інновацій, регулярно проводиться аналіз даного напряму роботи, здійснюється методичний супровід та моніторинг інноваційних процесів у регіоні.
Дослідження виконані відповідно до плану реалізації експериментально-дослідного проекту Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти «Моніторинговий науково-методичний і організаційний супровід процесу модернізації загальної середньої освіти в Харківській області».
Формулювання цілей роботи.
Метою моніторингового дослідження є вивчення ступеня ефективності впровадження освітньої інновації та її впливу на результативність навчально-виховного процесу.
Об’єкт дослідження: освітня інновація (технологія, методика, система).
Відповідно до мети визначені завдання, орієнтовні показники та інструментарій дослідження.
Завдання моніторингового дослідження:
- здійснити діагностику рівня мотивації педагогів до впровадження освітньої інновації;
- вивчити ступінь практичної реалізації вчителем теоретичних основ певної технології (методики, системи);
- оцінити вплив освітньої інновації на результативність навчання учнів;
- визначити чинники, що заважають ефективному впровадженню інновацій;
- створити систему гнучкого управління процесом упровадження освітніх інновацій.
Результати дослідження.
Наведемо окремі результати моніторингового дослідження практичного впровадження педагогічних інновацій у загальноосвітніх навчальних закладах Харківського регіону.
У школі І ступеня найбільш поширеними у використанні вчителями початкових класів є технологія
О.Кушніра і система розвивального навчання. Їх випробовувала найбільша кількість з опитаних учителів (10 %). До того ж відповідно 39 % та 34 % з них зазначили, що впроваджують у свою діяльність названі технології Також 20 % учителів працюють за освітньою програмою «Довкілля» та 18 % - за програмою «Крок за кроком». З програмою розвитку дітей «Росток» ознайомлені 73 % учителів. Проте лише 8 % із них використовують'!! на практиці. Більшість учителів (74 %) мають потребу в ознайомленні з курсом «Школа без сліз». Лише 26 % педагогів інформовані про цю технологію, але жоден із них не працює за нею і не випробовував її на практиці.
Анкетування педагогів школи ІІ-ІІІ ступенів засвідчило, що переважна більшість із них (82 %) використовує технологію особистісно орієнтованого уроку в системі роботи школи. Понад дві третіх (68 %) респондентів відповіли, що працюють над формуванням професійної спрямованості учнів, запровадженням програми «Рівний рівному», створенням «Школи сприяння здоров’ю». У той же час 65 % педагогів зазначили, що у їхніх навчальних закладах упроваджується моніторинг якості освіти.
Майже половина вчителів (48 %) інформована про моніторинг діяльності методичних служб; більше третини (36 %) - про учнівські соціальні проекти. Причому інновації вже використовують на практиці відповідно 43 % та 39 % опитаних. Найбільше вчителів (25 %) хотіли б ознайомитися з програмою «Безперервна правова освіта», найменше (5 %) - з технологією особистісно орієнтованого уроку в системі роботи школи та питаннями запровадження моніторингу якості освіти в навчальному закладі.
Серед інновацій, які педагоги області випробовували у своїй діяльності, більшість із них назвали здійснення моніторингу якості освіти в навчальному закладі (25 %) та створення «Школи сприяння здоров’ю» (14 %).
У сі вчителі початкової школи, які брали участь в опитуванні, зазначили, що причина, яка не дає можливості упроваджувати в практику ідеї «Школи без сліз», полягає у відсутності досвіду навчання даної технології На думку більше ніж половини опитаних, аналогічна причина заважає впровадженню програми розвитку дітей «Росток». Для 43 % опитаних освітня програма «Довкілля» не є актуальною. Таку ж саму думку висловили 33 % вчителів стосовно технології О.Кушніра та 29 % - програми «Росток». 11 % учасників анкетування назвали причиною, що заважає використанню системи розвивального навчання, відмову вчителів. Значна частина опитаних дотримується думки, що відсутність відповідної матеріальної бази заважає впровадженню технології О.Кушніра (50 %), системи розвивального навчання (44 %), освітньої програми «Довкілля» (43 %) (діаграма 1).
ЮОГи
90%
70%
йО%
40%
20УІ
ІСГЙ
0%
17%
17%
17%
29%
579
43%
43%
ІДИ*
№. І
50%
33%
17%
DHe.ua с
ВІДПОВІДНОЇ
матеріальної
ба?и
] Ван сі застаріле
200%
ГІГ^ІІ |НгіМ-Л иі ЬІІМ П|>ГН|]і1М.Д ОіЙІЇНМ І1|іиі||-ЛМД ТгУПО/ІиІІИ О.М
' 3* кроном КЮМРИКУДИеЙ "ДО&ИІЛ(УЛ
□кпи
РО-НН&ШІЬНОГО
ндечлши
Шним-і-О-г-м пм
а Відмова іучн гелій
МІ Нй N Рсїич-іі п не н ЦІЄЇ текнр-ло гі ї або методики
відповідає
ПОДЛГОГІЧН-иЛЛ
поглядам
Діаграма 1. Причини, що заважають упровадженню інноваційних технологій
у школі І ступеня
Більшість учителів середньої та старшої школи, які брали участь в опитуванні, висловили думку, що впровадженню інновацій у школі І-ІІІ ступенів заважає відсутність досвіду навчання даних технологій або методик. Причому всі опитані дали таку відповідь стосовно можливості впровадження моніторингу якості освіти в навчальному закладі та технології особистісно орієнтованого уроку в системі роботи навчального закладу.
60 % учасників анкетування неактуальним вважають застосування учнівських соціальних проектів, 50 %
- створення в закладі освіти «Школи сприяння здоров’ю», 33 % - здійснення моніторингу діяльності методичних служб.
У сі вчителі зазначили, що реалізації ідеї створення шкільного освітнього округу як умови запровадження профільного навчання заважає відсутність відповідної матеріальної бази. Половина опитаних дотримується такої ж думки стосовно формування професійної спрямованості учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу та програми «Рівний - рівному» (діаграма 2).
ОсскЕнк-тІсна г• ■ І г чіч-ь .інмй ур-оь в скьстеиі ройатм =++■*£?
ШНПІ-І-ІІ-ІМ РС0ІТНІЙ шруг УМФР4 7-ІПрОВ
п ^чі->|ч.п ьчч-іИ и Н гіНЧ^ІЬІ МИ
’Г П|Ь к-*! УП.ІННП П | ■ |Л ф-р і ЦІННІЇ £П|1ІІМЛІММҐІІ п ■ я. ч
'-'■I ІЧІ-НІ її НІ Е 4РЦІгіПЬНІ Iа! 111Р-Ь-З-: III О
ПрОГр-НМ-В В^ісіниґі - рИНІФМУ" О
Шн йЛЛ і.іі|.чгнііігч ІДЬрШі їй О
І -.-1 ■ ІН г 1 >. ■ | !■ І-1 її І ДІЧ ЛЬ+ІОІТІ Г-. ^-Тч ■ ДІІ-НІІ ія. 04 чїЛіЛ |іг-Гі>>ііі О
М і 1111 І іррн ІIII І» ЧН Н ПІІІІМКИІКЧгіПкІНМу ІЛЬ-Ігі^І О'
□ Ми ііідгиаідАЇ п-ед-ас о гН ми к*
ПОГЛАДИМ
і Не чавилися
ціс: то: пологі Г .івп М^І^іДН м и
П Н і .Лґ-^чт-гі л ичтії.пгн
І Вслнл злсі.ірілл
І НЄМЙ€
ГНДПОІНДНОІ
м втер І Й.П Ь ■ ЮІ
20% з□ 5п^:, 7з□ зооп/іі.іост*:.
Діагарама 2. Причини, що заважають упровадженню інноваційних технологій
у школі ІІ-ІІІ ступенів
У межах дослідження стану запровадження інновацій у загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області проводилася оцінка ефективності інноваційної діяльності закладів освіти їх керівниками на основі використання кваліметричних моделей.
Оцінювання проводилося за напрямами:
- визначення напряму розвитку інноваційної діяльності;
- навчально-методичне забезпечення інноваційної діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення інноваційної діяльності;
- організація інноваційної діяльності;
- оцінка змін у діяльності загальноосвітнього навчального закладу.
Результати дослідження свідчать, що більше половини керівників закладів освіти на достатньому рівні оцінили свою діяльність із укомплектування навчальних закладів педагогічними кадрами (52 %) і ступінь мотивованості педагогічних працівників до інноваційної діяльності (55 %).
Майже третина учасників дослідження (33 %) також на достатньому рівні оцінюють роботу з визначення мети та завдань інноваційної діяльності та діагностику педагогічного колективу під час обрання певних інновацій. Причому визначення мети та завдань інноваційної діяльності на високому рівні визначили 42 % директорів шкіл.
Серед напрямів, за якими робота здійснюється на низькому рівні, більшість керівників навчальних закладів зазначили адаптацію моделі на особливості та спеціалізацію школи (33 %) та діагностику педагогічного колективу під час обрання інновацій (27 %).
Більшість директорів навчальних закладів оцінили на достатньому та високому рівнях наявність нормативно-правового забезпечення здійснення інноваційної діяльності (відповідно 39 % і 42 %), навчально-методичної психолого-педагогічної літератури (33 % і 24 %), роботу з оновлення банків даних педагогічних інновацій (42 %).
Більшість керівників закладів освіти вважають, що робота зі створення комплексно-цільових програм щодо впровадження інновацій здійснюється на низькому та середньому рівнях (30 % і 24 %). Причому 12 % зазначили, що діяльність за цим напрямом роботи взагалі не проводиться
Також майже третина респондентів (27 %) визначила низький рівень діяльності з розробки програми розвитку школи Хоча більше половини учасників досліджень оцінили роботу за цим напрямом на достатньому та високому рівнях (відповідно 30 % і 21 %).
39 % директорів шкіл на низькому рівні оцінили фінансування інноваційної діяльності. Причому 15 % учасників дослідження зазначили, що робота за цим напрямом не проводиться.
Понад 60 % учасників дослідження на низькому та середньому рівнях оцінили роботу із забезпечення закладів освіти технічними та електронними засобами оснащення навчального процесу (відповідно 21 % і 45 %).
Більше половини керівників закладів освіти (52 %) визначили високий рівень роботи з кадрового забезпечення Натомість, як показали дослідження, недостатня увага в закладах освіти приділяється спрямуванню роботи на вивчення використання педагогічних інновацій, моніторингу, аналізу та корекції інноваційної діяльності. Так, понад 60 % директорів шкіл вказують низький та середній рівень роботи за цими напрямами. Причому 9 % учасників дослідження зазначили, що робота з моніторингу, аналізу та корекції інноваційної діяльності у їхніх закладах освіти не здійснюється взагалі.
Також слід відмітити, що 45 % директорів оцінили на середньому рівні здійснення діяльності з науково-методичного забезпечення, а 52 % - роботу з проведення вхідного тестування та моніторингу інноваційної діяльності.
Недостатня увага в закладах освіти області приділяєтся аналізу результатів інноваційної діяльності, її експертизі та проведенню діагностування. Так, за цими напрямами на низькому та середньому рівнях здійснюється діяльність відповідно до 45 % і 54 %.
Найбільше уваги в закладах освіти приділяється стабільності роботи педагогічного колективу (39 % директорів шкіл оцінили діяльність за цим напрямом роботи на достатньому рівні, 33 % - на високому) та конкурентоспроможностівипускників ЗНЗ (55 % і 18 %).
Більше половини керівників навчальних закладів, які брали участь у дослідженнях, визначили роботу закладів освіти щодо ефективності здійснення інноваційної діяльності на низькому та середньому рівнях. Причому майже третина директорів шкіл дали оцінку роботі з вищезазначеного питання на низькому рівні.
Висновки.
Моніторингові дослідження виявили загальну причину, яка гальмує впровадження освітніх інновацій у системі загальної середньої освіти регіону: вчителі шкіл області не обізнані зі змістом окремих педагогічних технологій При цьому більшість педагогічних працівників висловили зацікавленість і готовність до опанування нових технологій, методиками, системами та застосування їх у навчально-виховному процесі.
Ураховуючи зазначене вище, вважаємо, що районним (міським) методичним службам необхідно постійно здійснювати відстеження інформаційно-освітніх потреб регіону та планувати відповідні методичні заходи щодо їх задоволення. З огляду на результати дослідження також доцільно звернути увагу на корекцію роботи щодо організації інноваційної діяльності в закладах освіти, необхідність проводити оцінку змін у діяльності загальноосвітніх навчальних закладів на основі проведення діагностики, аналізу результативності запровадження інновацій, моніторингу ефективності інноваційної діяльності шкіл районів і міст області.
Доцільним є використання поетапного планування діяльності методичних служб з питань упровадження освітніх інновацій у навчально-виховний процес закладів освіти та моніторингу ефективності даної роботи
На підготовчому (першому) етапі впровадження освітніх інновацій закономірним буде поглиблення теоретичного рівня за обраною проблемою (участь у роботі семінарів, самоосвіта тощо) суб’єктів поширення нової педагогічної ідеї, що в подальшому стануть лекторами та консультантами і надаватимуть допомогу педагогічним працівникам в освоєнні нововведення.
Другий етап передбачає теоретичну і методичну підготовку педагогічних кадрів до застосування нововведень. Цей етап зумовлений необхідністю забезпечити як теоретичну, так і психологічну готовність учителів до сприйняття нових ідей, роз’яснити їм основні положення наукових рекомендацій з даної проблеми та сформувати психологічні настанови на їх використання. На рівні районних (міських) методичних об’єднань учителів можуть плануватися лекції за поширюваною проблемою, рекомендації щодо самоосвіти, організація методологічногота постійно діючого семінару.
Третій етап. Методичне керівництво діяльністю педагогів з освоєння та практичного застосування нових ідей (створення нового досвіду). Сутність даного етапу полягає в організації діяльності вчителів з оволодіння практичними вміннями щодо творчої трансформації нових ідей у власну методичну систему, створення оригінальної педагогічної технології
На четвертому етапі здійснюється вивчення та аналіз результатів поширення педагогічних ідей. Використовуютьсятакі методи: спостереження діяльності вчителів, бесіди (інтерв’ю), анкетування вивчення документації, стану навчально-виховного процесу, моніторингу ефективності впровадження інноваційної педагогічної ідеї.
На цьому етапі вивчається ефективність роботи над поширюваною проблемою в умовах регіону (школи, району), рівень засвоєння нових теоретичних положень учителями та їх вплив на вдосконалення практики навчання і виховання школярів
Аналіз діяльності з поширення педагогічних ідей може бути проведений на основі зіставлення отриманих результатів з планом поширення, виявлення відповідності між наявним досвідом і вимогами, які випливають з наукових рекомендацій На даному етапі доцільна розробка нових рекомендацій або повторення циклу поширення попередніх на вищому рівні.
Подальші дослідження планується спрямувати на вивчення впливу освітніх інновацій на ступінь якісних змін у навчально-виховній роботі закладів освіти та рівень упровадження інновацій у діяльність психологічних служб районів і міст області.
Література
1. Бондаревская Е.В. Гуманистическая парадигма личностно ориентированного образования: Ученик в структуре личностно ориентированного образования. - Ростов-на-Дону, 1997. - С. 24-33.
2. Г авриш І.В. Питання формування мотивів інноваційної діяльності вчителя // Т еоретичні і методичні засади професійної освіти: Зб. наук пр. - К.: Науковий світ, 2001. - С. 29-40.
3. Козлова О.Г. Методика інноваційного пошуку вчителя. - Суми: ВВП «Мрія - 1» ЛТД 1998. - С. 20-27.
4. Лукіна Т. Моніторинг в освіті. Створення та функціонування системи моніторингу якості освіти // Управління освітою. - 2005. - №4 (100). - С. 1-15.
5. Остапчук О.Є. Діяльність учителя: готовність до інновацій. - Кривий Ріг: ІIIІ «Іріда», 2004. - 143 с.
6. Скаткін М.М. Методологіяі методика педагогічних досліджень. - М.: Педагогіка, 1986. - 152 с.
Надійшла до редакції 20.06.2008 р.
