Моніторинг травматизму дрібних домашніх тварин в умовах міста Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 614.9:[614.3+616-001.1](1-21)

Сухонос В.П., д. вет. н., професор Кисельов 1.Г., здобувач © Нацюналънийутверситет бюресурав / природокористування Украши, м. Кигв

МОН1ТОРИНГ ТРАВМАТИЗМУ ДР1БНИХ ДОМАШН1Х ТВАРИН В

УМОВАХ М1СТА

Проведений анал1з травматичных ушкодженъ / резулътат1в лшування дргбних домаштх тварин, що надходили протягом 4 роте на амбулаторный прийом у клгнгки ветеринарного комплексу «БЮН» м. Севастополя. З'ясовано в1дсоткове ствв1дношення травмованих тварин до загалъног тлъкостг тварин, ят звернулися за лшарсъкою допомогою, гх вид, стать, вщ вагу, основт причини травматизму. Визначеш найбыъш част1 випадки травматизму з порушенням опорно-рухового апарату, зокрема з переломами довгих трубчастих юсток кгнцгвок.

Ключое1 слова: собаки, коти, мотторинг, етюлог1я та патогенез травм, переломи довгих трубчастих меток кгнцгвок.

Вступ. Хвороби опорно-рухового апарату др1бних домашшх тварин поширеш, призводять до значних матер1альних та моральних збитюв власниюв, мають складний патогенез, спричиняються багатьма факторами, зокрема травмами. Ркт травматизму домашшх та безпритульних тварин в умовах мкта пов'язаний з наявшетю стало! кормово! бази, штенсивним розвитком урбашетичних процеав, зокрема появою автомобшьного транспорту, чисельшсть якого весь час зростае [1-3]. Травматизму сприяе також недостатня адаптовашеть тварин до умов вулиць.

Травматичш пошкодження собак та кшок в умовах великого мюта значно поширеш I складають бия 50% вЫх випадюв х1рурпчних захворювань [4,5]. Зокрема пошкодження кктяка виникають, як правило, внаслщок дш мехашчних фактор1в у раз! на!зд1в автотранспорту, пщчас бшок, падшь з висоти, тощо.

Травми ккток у др1бних тварин, згщно даних державного лшувально-д1агностичного центру травматолог!! тварин м. Москви, складають б!льше 20% вщ загально! к!лькост! незаразно! патологи. Згщно даних амбулаторного прийому собак в кшшках ветеринарно! медицини, мехашчш травми в 59% випадк!в спричиняють переломи к!сток. Зокрема переломи ккток к!нц!вок мають м!сце у 19,8% собак вщ загально! к!лькост! вше! юстково-суглобово! патолог!! [6]. Переломи юсток нерщко супроводжуються пошкодженням р!зних оргашв, що ускладнюе переб!г в!дновних процеав в орган!зм!.

Враховуючи вищезгадане, актуальним е проведения анал!зу травматизму ! його насл!дк!в у др!бних домашшх тварин та птиц! в умовах мкта. Це дае

© Сухонос В.П., Кисельов 1.Г., 2013

329

можливкть визначити спшьш риси етюлогп та патогенезу ушкоджень, розробити рацюнальш методи надання допомоги.

Мета. Визначити групи ризику серед др1бних домашшх тварин, у яких найбшьш часто виникають травми в умовах мюта, фактори, що призводять до травматизму та перелом1в довгих трубчастих юсток i впливають на подальший nepeöir ранового процесу, розвиток ускладнень, зокрема загибель тварин.

Материал та методи дослщжень. Матер1алом дослщжень слугували домашш та безпритульш собаки й юшки з р1зними за локал1защею, складшстю та характером nepeöiry переломами довгих трубчастих исток юнщвок, яю виникли пщ д1ею р1зних травмуючи фактор1в. За постановки диагнозу та лжуванш були використанш кшшчш методи дослщжень, а при анализ! отриманих даних - метод непараметрично! статистики.

Результата дослщжень. На амбулаторний прийом у кшшки ветеринарного комплексу «БЮН» м. Севастополя в перюд з лютого 2009 року по листопад 2012 року надшшло 2543 тварини (собаки, юшки, rnmi види тварин та птищ), у том у числ1 971 з них була з х1рурпчною патолопею, що склало 38,2 % випадюв.

Серед прийнятих тварин 512, тобто 20,1% вщ i'x загально! кiлькocтi, були з травмами pi3Hoi' тяжкocтi (вщ др1бних nopi3iß шюри до черепно-мозкових та шших травм, якi призводили до зaгибeлi тварин). Серед цих тварин зраховувалося 294 (57,4 %) собаки, 201 (39,3 %) юшка та 17 (3,3 %) тварин шших вид1в (лиси, noHi, косуля, черепахи тощо) та птищ. Bei тварини мали pi3Hy масу тша, BiK та породну приналежшеть.

За нашими спостереженнями, у до- та тсляоперацшний перюди теля травм, яю супроводжувалися р1зними переломами KicTOK, залишилися живими: собак - 144 (48,9 % випадюв), KimoK - 132 (67 % випадюв).

Травми, отримаш транспортом, що рухався з великою швидюстю, або TaKi, що супроводжувалися значним пошкодженням тша тварин, особливо голови, зазвичай були несумюними з життям i швидко призводили до загибел1 тварин протягом юлькох годин. TaKi випадки мали мюце у 32 собак та 17 юшок i у наступному анал1з1 нами не враховувалися.

Собаки середшх та великих порщ найчастше отримували переломи KicTOK, потрапляючи пщ автомобт, яю рухалися з невеликою швидюстю. Усього переломи юсток осьового та перифершного юстяка отримало 97 таких собак, що склало 67,4 %; з них 78 собак, тобто 80,4 %, мали переломи довгих трубчастих к1сток кшщвок.

У собак др1бних порщ переважали переломи внаслщок необережного з ними поводження (падшня з рук, защемления дверцями, випадков1 травми, нанесен! власниками). Усього у таких собак було зареестровано 19 випадюв перелом1в юсок, або 13,2% вщ загально! юлькост1 перелом1в. 3 них переломи довгих трубчастих юсток юнщвок мали мкце у 14 випадках (9,7%): у 9 собак (6,3 % випадюв) теля укус1в, у 5 собак (3,5 % випадюв) - тдчас 6iry чи irop.

У юшок найбшьш частими причинами виникнення перелом1в осьового та перифершного юстяка були падшня з висоти (лоджш, балкошв). Таких

330

випадюв було 71, тобто 53,7 % вщ ус1х випадюв перелом1в юсток у юшок. При цьому переломи довгих трубчастих юсток юнщвок спостер1гали у 57 юшок, що склало 80,3 % випадюв.

Переломи юсток внаслщок укус1в виникали в 21 випадку (15,9%), кульових поранень з пневматично! збро!, яю супроводжувалися переломам юсток - у 23 випадках (18,6 %). Переломи юсток нез'ясовано! етюлогп були виявлеш у 17 собак (11,8 %) та 17 юшок (13,8 %).

При наданш допомоги травмованим тваринам ми враховували багато фактор1в, яю впливали на тяжюсть ушкоджень та остаточний результат л1кування. Характер та стутнь ускладнень у значнш м1р1 залежав не тшьки вщ сили травми, але й вщ загального ф1зюлопчного стану оргашзму. Насамперед це стосуеться вшу та ваги тварин. Таких тварини ми вважали належними до групи ризику, 1м проводили бшьш ретельне клмчне обстеження. Особливу увагу звертали на кровотеч1, розриви внутршшх оргашв.

За нашими спостереженнями, травмування старих та з надм1рною вагою собак в 11 випадках супроводжувалося тяжким переб1гом раново! хвороби, у 3 випадках - розривом печшки та в 1 випадку - сечового м1хура. Нерщко це спричиняло загибель тварин. У раз1 розриву селезшки у 3 випадках ми отримували задовшьш результати, коли завдяки проведению спленектом11 собаки вижили. Аналопчш спостереження були й за травмування юшок з надм1рною вагою. Шсля пад1нь з висоти або на!зду автомоб1ля у них окр1м перелом1в к1сток у 5 випадках спостер1гали розриви сечового пухиря (у 3 випадках з летальним к1нцем), у 4 випадках - д1афрагмальш гриж1 (3 з летальним к1нцем), у 2 випадках - пролапс черевно! стшки, у 4 випадках розриви нирок та печ1нки з летальним юнцем.

Породн1 особливост1 собак потребують уваги з точки зору оцшки 1х повед1нки у п1сляоперац1йний перюд. У тварин з1 спок1йним норовом в останньому спостер1гаеться менше ускладнень.

Висновки.

1. У 971 з 2543 тварин (собаки, юшки, шш1 види тварин та птиц1), яю над1йшли на амбулаторний прийом у клмки ветеринарного комплексу «БИОН» м. Севастополя в пер1од з лютого 2009 року по листопад 2012 року, було д1агностовано х1рурпчш хвороби, що склало 38,18 % випадюв.

2. Серед прийнятих тварин 512, тобто 20,1% вщ 1х загально! юлькост1, були з травмами р1зно! тяжкост1. Серед цих тварин нараховувалося 294 (57,4 %) собаки, 201 (39,3 %) юшката 17 (3,3 %) тварин шших вид1в (лиси, пош, косуля, черепахи тощо) та птищ.

3. Характер, тяжюсть уражень та ступ1нь ускладнень у значнш м1р1 залежить не т1льки вщ сили травми, але й вщ загального ф1з1олог1чного стану орган1зму. Насамперед це стосуеться в1ку та ваги тварин. У старих тварин та тих, що мають надм1рну вагу, травмування часто супроводжуеться ускладненнями ранового процесу, кровотечами та розривами оргашв.

331

Л1тература

1. Липатова Т. Автомобильные травмы. - М.: Друг. - 1998. - С.12-29.

2. Авраменко Т.О. Особливост1 травматизму собак в умовах великого мкта/ Т.О.Авраменко, Л.Г.,Стецюра, В.Б.Борисевич // Науковий вкник НАУ. -К. - 2001. - Вип.38. - С. 63-67.

3. Петренко О.Ф. До питания характеру та класифжаци перелом1в ккток у собак та юшок у MicTi Киев1 / О.Ф. Петренко, В.П.Сухонос, А.В.Корж //Вкник БДАУ. - 36. наук. праць. - Вип.13. - 4.1. - БшаЦерква. - 2000. - С.70-75.

4. Мищеряков Ф.А. Современные проблемы хирургической патологии домашних животных/ Ф.А.Мищеряков // Вестник ветеринарии. - 1996. -№1. -С.17-21.

5. Петренко О.Ф. Проблеми ветеринарного обслуговування др1бних домашшх тварин/ О.Ф.Петренко // Ветеринарна медицина Украши - 1999. -№12. -С.5-6.

6. Петраков К.А. Переломы тазовых костей у собак и кошек/ К.А. Петраков, С.М.Панинский // Ветеринария. -1995. -№12. - С.50-53.

Summary Sukhonos V.P. Kiselev I.G.

MONITORING INJURY OF SMALL HOME ANIMALS IN TOWN

The analysis received by the veterinary complex "BION" Sevastopol injured animals and the results of their treatment during the period from February 2009 to November 2012. As a result, determined the percentage of injured animals to the total amount applied for medical help, their species, sex, age, weight, location and nature of the injuries, the main sources of injury. Set the most frequent cases of injuries in violation of the integrity of the musculoskeletal system and, in particular, fractures of the long bones of the skeleton, the timing of preoperative injured animals, depending on the severity of wound healing, severity of illness complicating factors for wound, complications in the postoperative period.

Key words: etiopathogenesis injuries, fractures of long tubular bones of the extremities, complicating factors.

Рецензент - д.вет.н., професор Хомин Н.М.

332