CC BY
63
D3-15 b.qxd 06.09.2015 18:21 Page 64
MONITORING OF JUNIOR SCHOOLCHILDREN HEALTH STATE IN THE CITY OF LVIV
Moskviak N.V.
МОНІТОРИНГ СТАНУ ЗДОРОВ'Я ШКОЛЯРІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ м. ЛЬВОВА
МОСКВЯК Н.В.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
УДК: 613.955 (477.73)
Ключові слова: молодші школярі, стан здоров'я, моніторинг.
наслідок вікової незрілості захисних та пристосувальних механізмів, інтенсивності обмінних процесів, структурних та функціональних характеристик діти є надзвичайно вразливою групою населення щодо впливу комплексу найрізноманітніших чинників. Саме тому стан здоров'я дітей вважається одним з най-чутливіших показників, що відображають якісні зміни довкілля [1, 2]. Джерелами вивчення стану здоров'я дитячого населення є результати поглиблених медичних оглядів, психофізіологічних тестувань, досліджень функціонального стану систем організму, а також клініко-лабораторні дані, отримані на підставі обстежень з застосуванням методів не-інвазивної діагностики [3-5]. У сучасних несприятливих екологічних умовах моніторинг здоров'я дитячого населення передбачає інтенсивний пошук і опрацювання інформативних показників ранніх змін в організмі, що зумовлені дією абіотичних чинників довкілля. Нині широкого застосування набувають методи неінвазивної діагностики, за яких досліджується доступний біоматеріал без втручання у внутрішнє середовище організму. Забір сечі та волосся не створює неприємних відчуттів пацієнту, не
потребує спеціальних умов консервування та дозволяє одномоментно обстежити великі контингенти дітей [6-8].
Мета роботи полягала у проведенні порівняльного аналізу поширеності окремих класів хронічних захворювань серед молодших школярів загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням віку та статі при вступі до школи. Для встановлення екологічної складової хронічної патології дітей досліджено вміст у сечі 5-амінолевулінової кислоти (5-АЛК) та середньомолеку-лярних сполук (СМС), а також здійснено обстеження мікроелементного спектру волосся.
Матеріали та методи досліджень.
Обстежено 403 школярі віком 6-7 років, з них 207 хлопчиків та 196 дівчаток. Дослідження передбачало викопіюван-ня даних з медичних карт дітей з подальшим опрацюванням отриманої інформації відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб і проблем, пов'язаних зі здоров'ям (МКБ-10). У сечі вміст 5-АЛК визначався за методом Rijks у модифікації Семенової Л.С. та співавторів [9], СМС — за методом Н.І. Габріелян [10]. Визначення мікро-елементного складу волосся проведено методом рентген-флюоресцентної спектрометрії (прилад "ElvaX", виробник — фірма "Елватек" (спільно з фахівцями НТЦ "ВІРІА-Ltd", м. Київ, Україна).
Результати та обговорення. Гігієнічний моніторинг розглядається як складна система тривалого спостереження за змінами показників здоров'я населення та довкілля з метою виявлення критичних відхилень, які потребують відповідного втручання, а також
МОНИТОРИНГ СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ ШКОЛЬНИКОВ МЛАДШИХ КЛАССОВ г. ЛЬВОВА Москвяк Н.В.
Цель работы заключалась в проведении сравнительного анализа распространенности отдельных классов хронических заболеваний среди младших школьников общеобразовательных учебных заведений с учетом возраста и пола при поступлении в школу. Для установления экологической составляющей хронической патологии детей исследовано содержание в моче 5-аминолевулиновой кислоты (5-АЛК) и среднемолекулярных соединений (СМС), а также проведено обследование микроэлементного спектра волос.
Материалы и методы. Обследовано 403 школьника в возрасте от 6 до 7 лет, в т.ч. 207 мальчиков и 196 девочек. Исследование предусматривало выкопировку данных из медицинских карт детей с последующей обработкой полученной информации в соответствии с Международной статистической классификацией болезней и проблем, связанных со здоровьем (МКБ-10). В моче содержание 5-АЛК определено по методу Rijks в модификации Семеновой Л.С и соавторов, СМС — по методу Н.И. Габриэлян.
Определение микроэлементного состава волос проведено методом рентген-флюоресцентной спектрометрии.
Результаты. На основании проведенных исследований установлено, что уровень распространенности отдельных видов патологий в возрастной группе 6 лет достоверно превышает (р<0,001) аналогичный показатель у детей 7 лет. В обеих возрастных группах превалируют болезни органов дыхания, эндокринной и костно-мышечной систем. По результатам определения биомаркеров экзогенного воздействия окружающей среды установлено, что в моче обследованных младших школьников концентрация 5-АЛК превышает (р<0,001) средний показатель для группы у 33,3% обследованых, а также у 23,3% детей содержание СМС в моче выше существующего нормативного уровня (р<0,05).
Анализ микроэлементограммы волос свидетельствует о накоплении определенного количества токсичных и условно токсичных химических элементов, а также о реальной угрозе возникновения дефицита группы жизненно необходимых микроэлементов.
Ключевые слова: младшие школьники, состояние здоровья, мониторинг.
© Москвяк Н.В. СТАТТЯ, 2015.
№ 3 2015 Environment & Health 64
D3-15 b.qxd 06.09.2015 18:21 Page 65
MONITORING OF JUNIOR SCHOOLCHILDREN HEALTH STATE IN THE CITY OF LVIV Moskviak N.V.
Lviv Danylo Halvtskv National Medical University
Objective. We performed a comparative analysis of the prevalence of certain classes of chronic diseases among the junior schoolchildren at secondary schools, taking into account age and gender when entering school. For the determination of the ecological component of chronic pathology of the children we studied the content of S-aminolevulinic acid (S-ALA) and average-molecular compounds (AMC) in urine and investigated a microelement spectrum of the hair.
Materials and methods. We examined 403 schoolchildren aged from 6-7 years old (207 boys and 196 girls). Investigation provided for copying of data from medical cards of the children with a subsequent processing of the obtained information according to the International Statistic Classification of Diseases and Health Problems (ICD-10). The content of S-ALA in urine was performed according to Rijk's method, modified by L.S. Semenova et al., and the AMC according
to N.I. Gabrielian method. Determination of the hair microelement content was performed by the X-ray fluorescent spectrometry method.
Results. On the basis of the performed investigation we established that the level of the prevalence of separate types of pathology in the 6-years age group exceeded significantly (р<0.001) the analogous index among the children aged 7 years old. The diseases of respiratory, endocrine and musculoskeletal systems prevailed in both age groups. According to the results of the determination of biomarkers of exogenous environmental effect we established that the concentration of S-ALA in the urine exceeded (р<0.001) average index for the group in 33.3% of the examined children and a content of the AMC in the urine was higher than a current standard level (р<0.5) in 23.3% of schoolchildren.
Analysis of microelementogram of the hair demonstrated an accumulation of certain amount of toxic and conventionally toxic chemical elements and a real danger of the shortage of the group of the essential microelements as well.
Keywords: junior schoolchildren, health state, monitoring.
проведення низки соціально-економічних та медико-профі-лактичних заходів [11]. Методика проведення динамічного спостереження передбачає врахування відповідних статево-вікових особливостей дитячого організму у період інтенсивного росту. За отриманими результатами встановлено, що на початку дослідження у першому класі загальний рівень поширеності хвороб у віковій групі 6-ти років становить 81,25 ± 6,02 на 100 обстежених дітей, а у 7-миріч-них — 43,13 ± 4,96, тобто є вірогідно нижчим (р<0,001). Аналогічна ситуація властива й заключному етапу дослідження, на якому зазначені показники становлять 83,92 ± 6,12 та 52,51 ± 5,42 відповідно (р<0,001). При зіставленні поширеності окремих видів хронічної патології з урахуванням статі також встановлено чітке переважання ураженості школярів, що вступили до школи у 6 років (рис.). Зокрема, на першому році навчання у хлопчиків вказаної вікової групи досліджуваний показник становив 86,72 ± 8,76 проти 46,81 ± 7,05 у 7-мирічних (р<0,001). У дівчаток ці співвідношення становили 75,67 ± 8,25 та 41,17 ±
6,95 відповідно (р<0,002). У третьому класі зазначена закономірність зберігається.
Серед хлопчиків 6-ти років визначений рівень поширеності хронічної патології становить 90,26 ± 8,93, натомість у 7-мирічних — 53,19 ± 7,52 (р<0,002), а поміж дівчаток 6-ти та 7-ми років — 77,47 ± 8,35 та 51,76 ± 7,80
(р<0,05) відповідно, тобто для молодшої на рік вікової групи характерні вірогідно вищі показники.
При вивченні рангових позицій окремих нозологічних форм хронічної патології поміж молодших школярів встановлено, що серед хлопчиків, які розпочали навчання з 6-ти років, домінують хвороби органів дихання (33,63 ± 5,45). Друге місце посідають ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин (патологія щитоподібної залози) з показником 15,04 ± 3,65, а третє — хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини (10,62 ± 3,06). Превалювання згаданих вище класів хвороб спостерігається і серед дівчаток 6-ти років. Так, перше рангове місце належить хворобам органів дихання (33,33 ± 5,48), а ендокринним хворобам (17,20 ± 3,93) і кістково-м'язової системи та сполучної тканини (6,31±2,38) — друге та третє місця відповідно. У хлопчиків 7-ми років перше, друге та третє міс-
ця розподілені таким чином: ендокринні хвороби (12,77 ± 3,68); хвороби органів дихання (11,70 ± 3,53); хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини (7,44 ± 2,81). Щодо дівчаток даної вікової групи, то перше місце посіли хвороби органів дихання (14,12 ± 4,07), ендокринні хвороби (11,76 ± 3,71) та кістково-м'язової системи і сполучної тканини (7,05 ± 2,81) — друге та третє місця відповідно.
Проведений нами аналіз поширеності окремих патологічних станів за віком виявив, що деякі визначені показники за певними класами хвороб у дітей 6-ти років є вищими від аналогічних у 7-мирічних. Зокрема, поширеність порушень мови спостерігається серед усього контингенту 6-тирічних дітей. Показники 6-тирічних хлопчиків є дещо вищим (р>0,05) проти аналогічного показника 7-ми-річних дітей, а у дівчаток старшої вікової групи зазначена патологія взагалі не реєструється.
Рисунок
Загальна динаміка поширеності хронічних захворювань серед дітей 6-7 років з 1-го по 3-й клас
6 р°КІВ І 1 клас * ■ 3 клас ] 7 років
65 Environment & Health № 3 2015
D3-15 b.qxd 06.09.2015 18:21 Page 66
Значне переважання хвороб органів дихання спостерігається серед контингенту школярів 6-тирічного віку: хлопчики — 33,63 ± 5,45, дівчатка — 33,33 ± 5,48 проти 11,70 ± 3,53 (р<0,001) та 14,12 ± 4,07 (р<0,001) у 7-ми-річних хлопчиків та дівчаток відповідно. Серед хлопчиків 6-ти років спостерігається вищий рівень поширеності хвороб органів травлення, який становить
7,96 ± 2,65 проти 1,80 ± 1,27 у дівчаток (р<0,05).
Наприкінці навчання серед хлопчиків-третьокласників, які розпочали шкільне навчання у 6 років, на першому ранговому місці продовжують утримуватися хвороби органів дихання з показником 30,97 ± 5,23 на 100 оглянутих дітей. Друге місце посідають ендокринні хвороби (15,92 ± 3,75). Відповідно третє місце розподілене між хворобами кістково-м'язової системи та сполучної тканини й хворобами ока та придаткового апарату з ідентичним показником (12,38 ±
3,31). У дівчаток вказаної вікової групи також домінують хвороби органів дихання (28,82 ± 5,09), далі розташовуються ендокринні хвороби (18,92 ± 4,12). Третя позиція належить хворобам ока та придаткового апарату (9,00 ±
3,00). Серед дітей, вік яких на початку дослідження становив 7 років, теж спостерігається переважання вказаних класів хвороб: у хлопчиків перше місце посідають ендокринні хвороби (13,82 ±
3,83), друге з показником 10,63 ± 3,36 — хвороби органів дихання, третє — хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини (9,57 ± 3,19). Щодо дівчаток, то на чільній позиції з ідентичним значенням залишаються хвороби органів дихання та ендокринної системи (12,94 ±
3,90), далі розташувалася патологія кістково-м'язової системи та сполучної тканини (9,41 ±
Таблиця 1
Шкала розподілу дітей молодшого шкільного віку (%) залежно від концентрації 8-амінолевулінової кислоти (мкмоль/г креатиніну) у сечі
Група дітей ( %)
1 (10,0) 2 (56,7 ) 3 (26,7) 4 (6,6
Концентрація 8-АЛК у сечі (мкмоль/г креатиніну)
1-5,0 6,0-10,0 11,0-15,0 >15,0
M ± m 4,2±0,45 M ± m 8,16±0,19 M ± m 13,0±0,31 M ± m 15,95±0,85
Примітка: нормальним діапазоном концентрації 8-АЛК у сечі вважають 3,94-18,95 мкмоль/г креатиніну.
Середній вміст CMC у сечі обстежених нами практично здорових дітей був нижчим (р<0,05) від аналогічного показника у групі дітей з екологічно чистого району (0,120 ± 0,006) ум.од. проти (0,250 ± 0,021) ум.од.). Разом з цим у групі дітей з відхиленнями у здоров'ї середнє значення CMC становило (0,483 ± 0,078) ум.од., тобто вірогідно перевищувало зазначений вище показник. Вказана особливість, ймовірно, зумовлена тим, що видільна система дитячого організму є "ор-ганом-мішенню", яка чутливо реагує на вплив нефротоксич-них забруднювачів довкілля. Наведений спосіб дає можливість на донозологічному рівні виявити групу дітей зі змінами у сечі, що свідчать про порушення біохімічного характеру.
На підставі результатів індивідуального аналізу мікроеле-ментограм встановлено, що в усіх обстежених дітей відсутній йод, у 90% мало місце зниження рівня таких важливих есен-ціальних мікроелементів, як залізо та мідь. Вміст калію та кальцію був нижчим порівняно з нормативами у 16,6% та 23,3% випадків відповідно, а рівень брому та хлору був підвищеним у 13,3% та у 6,6% школярів відповідно. У 40,0% проб був відсутній кобальт. У 100,0% випадків візуалізувалися свинець, кадмій та ртуть, у 70,0% випадків був присутній миш'як. Середній вміст стронцію у 30,0% перевищував умовні межі норми. Рівень заліза (6,05 ± 0,83) мкг/г був нижчим (р<0,05) від умовних меж норми (15-35) мкг/г Аналогічна ситуація була властива вмісту міді (6,79 ± 0,54) мкг/г) у волоссі обстежених нами дітей (умовні межі норми — (9,0-30,0 мкг/г). З огляду на те, що залізо, мідь, кобальт, цинк, марганець,
Таблиця 2 Шкала розподілу дітей молодшого шкільного віку (%) залежно від концентрації середньомолекулярних сполук у сечі (умовні одиниці)
Г рупа дітей ( %)
1 (36,7) 2 (30,0) 3 (10,0) 4 (23,3)
Концентрації середньомолекулярних сполук у сечі
0,030-0,120 0,121-0,210 0,211-0,300 > 0,300
M±m 0,069±0,007 M±m 0,150±0,006 M±m 0,242±0,023 M±m 0,483±0,078
Примітка: нормальним вмістом СМ у сечі дітей вважають рівень, що не перевищує 0,280-0,300 ум.од.
№ 3 2015 Environment & Health 66
3,33) й ока та придаткового апарата (8,23 ± 3,11).
Залежно від концентрації 8-АЛК і CMC та частки осіб з відповідними показниками були побудовані шкали розподілу дітей молодшого шкільного віку на 4 групи за вмістом у сечі зазначених речовин. Середнє значення вмісту 8-АЛК у сечі обстежених школярів становило 9,57 ± 0,61 мкмоль/г креатиніну (табл. 1). Як видно з наведених даних, найчастіше в обстеженого контингенту дітей вміст 8-АЛК у сечі перебував у діапазоні 6,0-
10,0 мкмоль/г креатиніну. У переважної більшості обстежених дітей не встановлено перевищення нормативного показника. Разом з цим у 6,6% дітей вміст 8-АЛК у сечі (M ± m 15,95 ± 0,85) перевищував визначений середній показник (р<0,05). Збільшення вмісту 8-АЛк у сечі може бути критерієм для відбору контингенту осіб, що потребують поглибленого обстеження.
Наступний етап дослідження передбачав оцінку наявності та ступеня ендогенної інтоксикації за рівнем CMC у сечі за методикою Н.І. Габріелян та співавторів (табл. 2). Результати обстеження дітей щодо наявності у сечі CMC (в умовних одиницях) засвідчили, що їхній вміст коливався у достатньо широкому діапазоні (від 0,030 до >0,300 ум.од.). Характерною особливістю було домінування діапазону 0,030-0,120 ум.од. з середнім значенням (0,069 ± 0,007) ум. од. Суттєве перевищення вмісту середніх молекул у сечі (р<0,05) порівняно з основною групою дітей встановлено серед 23,3% осіб, в яких спостерігалося поєднання декількох супутніх захворювань. Отже, показник вмісту середніх молекул у сечі дітей з адаптивними порушеннями перебував у діапазоні максимальних граничних відхилень.
D3-15 b.qxd 06.09.2015 18:21 Page 67
хром, селен (вміст яких перебував на нижній межі норми) та інші есенціальні елементи є ко-ензимами ферментів і беруть участь у багатьох процесах (цикл Кребса, метаболізм кате-холамінів та інших біологічно активних речовин тощо), то їхня відсутність може суттєво порушити перебіг життєво важливих процесів в організмі дітей. Тотальна відсутність йоду в усіх пробах є об'єктивним критерієм йододефіциту у регіоні, на фоні якого формується гіперплазія щитоподібної залози. Дефіцит кальцію (М ± m — (291,49 ± 24,46) мкг/г; умовні межі норми — 300,0-
700,0 мкг/г) може виникати внаслідок неадекватного харчування, а також при захворюваннях щитоподібної залози, нирок, вегетативній дисфункції й при накопиченні свинцю.
Тенденція до зниження вмісту цинку в організмі може бути наслідком надходження кадмію та свинцю, які є функціональними антагоністами цинку, особливо за умови неповноцінного харчування, спричиненого дефіцитом білка. Певне перевищення вмісту стронцію у частки дітей (М ± m — (3,34 ± 0,27) мкг/г; умовні межі норми — 0,0-
3,0 мкг/г) пов'язане зі зниженням рівня кальцію. Оптимальний вміст кальцію протидіє накопиченню свинцю та стронцію у кістковій тканині, тому є одним з основних макроелементів, що застосовуються для захисту від радіаційного впливу.
Отримані результати свідчать про наявність у частини обстежених молодших школярів достатньо високого рівня СМС у сечі, а також вірогідної різниці від середнього для обстежуваної групи показника 8-АЛК та вираженого дисбалансу низки есенціальних мікроелементів, що відображає напруження адаптаційних механізмів і вказує на формування у даного контингенту синдрому екологічної дезадаптації.
Висновки
1. Моніторинг стану здоров'я дітей протягом трьох років навчання висвітлив певну негативну тенденцію щодо його погіршення. На початковому і на заключному етапі дослідження загальний рівень поширеності хвороб у віковій групі 6-ти років (81,25 ± 6,02 та 83,92 ± 6,12) є вірогідно вищим від аналогічного показника дітей 7-ми років (44,13 ±
4,96 та 52,51 ± 5,42).
2. За результатами визначен-
ня біомаркерів екзогенної дії довкілля встановлено, що у сечі обстежених молодших школярів концентрація 8-АЛК перевищує (р<0,001) визначений середній показник для групи, у 33,3% осіб та у 23,3% дітей вміст СМ у сечі є вищим за існуючий нормативний рівень (р<0,05).
3. Аналіз мікроелементограми волосся свідчить про накопичення певної кількості токсичних та умовно токсичних хімічних елементів. Існує реальна загроза виникнення гіпомікроеле-ментозів за групою життєво необхідних елементів.
література
1. Региональные особенности биологической реакции детей на воздействие факторов внешней среды / А.Ж. Искаков, Л.А. Перминова, Б.В. Засорин и др. // Гигиена и санитария. —
2009. — № 4.— С. 49-52.
2. Сучасні особливості стану здоров'я дітей молодшого та середнього шкільного віку м. Києва /
О. В. Тяжка, Л.М. Казакова, О.А. Строй та ін. // Здоровье ребенка. — 2011. — № 4. — С. 41-44.
3. Фролова ТВ. Особливості формування популяційного здоров'я дітей у сучасних екологічних умовах / ТВ. Фролова, О.В. Охапкіна, Н.Ф. Стенкова // Здоровье ребенка. — 2012. — № 2. — С. 42-44.
4. Состояние здоровья детей в зависимости от уровня и характера антропогенного загрязнения / В.В. Суменко, В.М. Боев, С.Е. Лебедькова и др. // Гигиена и санитария. — 2012. — № 1.— С. 67-72.
5. Щудро С.А. Регіональні аспекти впливу екологічних факторів на захворюваність підлітків / С.А. Щудро // Медичні перспективи. — 2008. — Т 12, № 4. — С. 115-119.
6. Фролова Т.В. Роль мікрое-лементного профілю у системі регіонального моніторингу здоров'я дитячого населення / ТВ. Фролова, О.В. Охапкіна // Перинатология и педиатрия. —
2010. — № 3. — С. 81-83.
7. Рахманин Ю.А. Исследование влияния химического загрязнения окружающей среды на состояние здоровья детского населения методами неинвазивной биохимической диагностики / Ю.А. Рахманин, Л.Х. Му-хамбетова, М.А. Пинигин // Гигиена и санитария. — 2004. — № 2. — С. 6-9.
8. Скальный А.В. Микроэлементы для вашего здоровья / Скальный А.В. — М. : Оникс — ХХІ век, 2003. — 238 c.
9. Сравнительная оценка методик определения аминолеву-линовой кислоты в моче / Л.С. Семенова, Н.А. Павловская, ТВ. Вознесенская и др. // Гигиена труда и профзаболеваний. — 1982. — № 1. — С. 35-38.
10. Габриэлян Н.И. Скрининговый метод определения средних молекул в биологических жидкостях : методические рекомендации / Н.И. Габриэлян. — М., 1985.
11. Сухарев А.Г Технология социального мониторинга детского и подросткового возраста / А.Г. Сухарев // Гигиена и санитария. — 2002. — № 4.— С. 64-67.
REFERENCES
1. Iskakov A.Zh., Permino-va L.A., Zasorin B.V. and Zelenina L.V. Gigiena i sanitariia. 2009 ; 4 : 49-52 (in Russian).
2. Tiazhka O.V., Kazakova O.V., Stroy O.V., Vasiukova M.M., Antoshkina A.M., Vakulovska T.O. and Trofimenko T.O. Zdorovie rebenka. 2011 ; 4 : 41 — 44 (in Ukrainian). Available at : http://www. mif-ua.com/archive/article/
23035
3. Frolova T.V., Okhapkina O.V. and Stenkova N.F. Zdorovie rebenka. 2012 ; 2 : 42-44 (in Ukrainian). Available at : http://www.mif-ua.com/archive/article/27257
4. Sumenko V.V., Boev V.M., Lebedkova S.E. and Roshchup-kin A.N. Gigiena i sanitariia. 2012 ; 1 : 67-72 (in Russian).
5. Shchudro S.A. Medychni per-spektyvy. 2008 ; 12 (4) : 115-119 (in Ukrainian).
6. Frolova T.V. and Okhapkina O.V. Perinatolohiia i pediatriia. 2010 ; 3 : 81-83 (in Ukrainian).
7. Rakhmanin Yu.A., Mukham-betova L.Kh. and Pinigin M.A. Gigiena i sanitariia. 2004 ; 2 : 6-9 (in Russian).
8. Skalnyi A.V. Mikroelementy dlia vashego zdorovia [Microelements for Your Health]. Moscow : Oniks — 21 vek ; 2003 : 238 p. (in Russian).
9. Semenova L.S., Pavlovska-ia N.A., Voznesenskaia T.V. et al. Gigiena truda i profzabolevanii. 1982 ; 1 : 35-38 (in Russian).
10. Gabrielian N.I. Skriningovyi metod opredeleniia srednikh mo-lekul v biologicheskikh zhidkosti-akh : metodicheskie rekomendat-sii [Screening Method for the Determination of Medium Molecules in Biological Liquids : Methodical Recommendations]. Moscow ; 1985 (in Russian).
11. Sukharev A.G. Gigiena i sanitariia. 2002 ; 4 : 64-67 (in Russian).
Надійшла до редакції 17.04.2015
67 Environment & Health № 3 2015
