CC BY
18
© Магда I. П., Зубарева I. М., ВЫшков А. I. УДК 477.6:616.523
Магда I. П., Зубарева I. М., Вiннiков А. I.
МОН1ТОРИНГ ГЕРПЕТИЧНОТ ШФЕКЦИ СЕРЕД ВАГ1ТНИХ
Дшпропетровський нацiональний унiверситет iм. Олеся Гончара (м. Днiпропетровськ)
microviro@rambler.ru
Досл1дження виконано у межах держбюджетно! теми «Структурно-функцюнальы особливост1 при-родних м1кробюценоз1в та механ1зм б1олог1чно1 дИ м1кробних препарат1в», № державно! реестрацИ 011511002385.
Вступ. Герпетична шфекц1я сьогодн1 е одним з найбтьш розповсюджених та вщомих захво-рювань, яке може проявлятися в р1зних кл1н1чних формах - вщ дов1чно! латентно! персистенци до л1мфопрол1феративних злояк1сних стан1в. Нос1й-ство в1русу герпесу вельми поширене: вважаеться, що близько 95% людей е нолями цього в1русу. Ви-никнення специф1чних антит1л у вщповщь на появу в1рус1в герпесу, частше за все, не забезпечуе са-нац1ю орган1зму в1д герпетично! шфекци та не по-переджуе рецидив1в захворювання, тобто в1рус схильний до дов1чно! персистенц1! у орган1зм1 лю-дини [1,2].
Особливо! уваги в1руси герпесу потребують у перинатальн1й практицк Прихована 1нфекц1я не в1-д1грае суттево! рол1 у патолог1! плоду, але гостра форма або рецидив шфекци можуть спровокувати важк вади плоду I нав1ть зрив ваптност [5]. Отже, особливо! актуальност1 набувае питання своечас-но! та точно! д1агностики герпетично! 1нфекц1!. Сьогодн1 для д1агностування герпетично! шфекци використовуеться цша низка метод1в, головним з яких е 1муноферментний анал1з. Цей метод за-снований на розп1знаванн1 специф1чних протигерпетич-них антит1л. Для прискорення лабораторно! д1агностики на баз1 методу 1муноферментно-го анал1зу розроблен1 комер-ц1йн1 тест-системи [4].
Виходячи з1 сказаного вище метою роботи було дослщи-ти частоту виявлення активно! форми герпесв1русно! 1нфекц1! серед ваптних.
Завданнями роботи було:
Об'ект I методи досл1дження. Досл1дження проводили на баз1 КЗ «Павлоградський пологовий будинок» ДОР».
За пер1од дослщження було проанал1зовано ре-зультати обстежень на наявнють антит1л проти в1ру-с1в герпесу 36 ваг1тних жшок в1ком в1д 22 до 41 року з пщозрою на активну 1нфекц1ю. Визначення наяв-ност1 антитт зд1йснювалося за спрямуванням л1каря у незалежних лаборатор1ях.
З обстежених жшок 2 належали до групи ризику: одна мала досвщ вживання ш'екцмних наркотичних речовин, а друга - з В1Л-позитивним статусом.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. При встановленн наявност1 герпесв1рус1в у вапт-них активну форму шфекци було виявлено в 11 з них (рис. 1), що становило 30,6% обстеженого контингенту, причому у одному випадку (9,1%) мала мюце мкст-шфекц1я. Цей випадок було зафксовано для жшки з В1Л-позитивним статусом. Мало мюце од-ночасне виявлення ВПГ-2 та цитомегалов1русно! (ЦМВ) Ыфекцп. У одн1е! ж1нки (9,1%) також було виявлено активну форму шфекци, викликану в1русом Епштейна-Бар (ВЕБ).
Наявнють антитт проти в1рус1в простого герпесу (ВПГ) 1 та 2 тип1в також було виявлено й у шших жшок, але встановлеы титри не вказували на активну форму шфекци. Так, з 25 жшок, результати ана-л1з1в яких не виявили активного процесу, у 14 було
70
60
^ 50
40
30
визначити частоту виявлення герпесв1русно! шфекци у активнм форм1 серед ваптних жшок; проанал1зувати частоту виявлення р1зних тип1в в1рус1в герпесу серед встановлених випадюв.
о га
!Т
20
10
□ Активна iнфекцiя ЕЭЛатентна форма
9,1
9,1
4,0 в
ВПГ-1
ВПГ-2
ЦМВ
ВЕБ
Рис. 1. Частота виявлення активноГ та латентноГ форм 1нфекц1й, викликаних
герпесв1русами
0
0
виявлено антитта проти ВПГ-1, у 6 - проти ВПГ-2, у 1 - проти ЦМВ та у 2 - проти ВПГ-1 та -2 одночас-но. У 2 жшок антитта проти вiрусiв з родини герпесу не виявленк
Отже, у результат аналiзу даних встановлено, що найбiльш поширеними iнфекцiями, обумовле-ними вiрусами родини Иегрев^1пбае, серед жшок е вiруси простого герпесу 1 та 2 титв. Слiд вщм™-ти, що активна форма шфекци була пщтверджена у менше ыж половинi випадкiв пiдозри на не!, що е добрим прогностичним маркером для переб^у ваптностг
Слiд вiдмiтити, що визначенi частоти iнфiкування досить висою, однак, слiд враховувати, що наведен данi стосуються лише обстеження оЫб з пiдозрою на герпесвiрусну iнфекцiю i не включають матерiа-лiв про весь контингент ваптних, що пройшли через пологовий будинок протягом перюду, за який здй снювали аналiз матерiалiв. Загалом, офщмно ви-знаними в Укра!нi вважаються данi про те, що частота шф^вання населення на герпес становить 15 випадюв на 100 тисяч, однак, цей показник значно бтьший. Так, для бвропи вказуеться, що серопо-зитивними на генггальний герпес е 10-40% вагiтних [6]. Також можна вщмггити, що показник може бути дещо вищим за рахунок того, що обстежено контингент мюького населення, адже вiдмiчаеться, що у мiстах, особливо великих, показник юлькост шф^ кованих оЫб значно вищий, нiж середне значення розраховане для держави в цтому.
До^дження вiково! структури обстежених показало, що найбтьше жiнок з активним проявом шфек-цi! було у молодший групi вiд 22 до 26 роюв (рис. 2).
Отже, при аналiзi даних встановлено, що най-бiльш часто активна форма шфекци мала мiсце серед ваптних вком вiд 22 до 26 роюв - 63,6%, дещо менше шфкованих було у наступай вковм групi вiд 27 до 31 року - 27,3% i единий випадок активно! шфекци було пщтверджено у групi оЫб вiком вiд 37 до 41 року - 9,1%. У груп жшок 32-36 роюв шфек^ю у активнм формi взагалi не було виявлено.
37-41 рк
шфекци за вдовою ознакою
Отриманий розподiл в цтому погоджуеться з вщо-мими даними, що найбтьш часто шфкування та активна форма герпесвiрусно! шфекци припадають на молодшi групи, наприклад, на генiтальний герпес частiше уражаються особи вiком вiд 20 до 40 роюв. Латентн ж форми шфекци здебтьшого виявляються в оЫб старших груп, що характеризуеться збтьшен-ням показника частоти виявлення протигерпетичних антитт серед контингентiв рiзного в^ [9]. У нашому аналiзi було встановлено, що серед 25 оЫб, в яких виявлено латентну форму шфекци (23 особи) та вщ-сутнють специфiчних антитiл (2 особи), вковий роз-подiл був вщповщним вказанiй тенденцi! (рис. 3).
Так, найменша кiлькiсть осiб з виявленням спе-цифiчних антитiл, була у молодших групах обстежених: у груп осiб вiком 22-26 роюв - 8% та у груп 27-31 рк - 16%. Частка вково! групи вiд 32 до 36 роюв склала вже 28%, а на старшу групу - 37-41 рк припадало 40%. Обидвi особи (8%), в яких не виявлено антитт належали до молодшо! групи.
Отриман стосовно ваптних дан дещо вiдрiзня-ються вщ даних про частоту виявлення герпесвiрусiв серед усього загалу населення. Так, вказуеться [3], що найбтьш часто прояв активно! шфекци мають особи вком вщ 21 до 30 роюв. Вiрогiдно, таке вщ-хилення може бути пояснено тим, що контингент об-стежуваних цього вку е найбiльшим, адже особи ^е! вiково! групи найменш вiдповiдально вщносяться до стану свого здоров'я.
Прояв активно! форми шфекци у ваптних е не-безпечним явищем. Так, вiрусна шфек^я залежно вiд триместра може викликати вади розвитку плоду [10], зрив вагггност [7] або бути передана вертикально дитин [8,10], тому своечасне !! виявлення е важливим завданням медицини.
Висновки
1. У 30,6% обстежених ваптних виявлено активну форму герпесвiрусно! шфекци. Частота виявлення зумовлених ВПГ-1 та -2 шфекцм складала по 45,5%,
22-26 роюв (антитла не Г виявленi)
I 8%
щЬа^ 22-26 рокiв
Щ^Т 8%
27-31 Р'к 16%
жооооооооо^
32-36 рокiв 28%
Рис. 3. Розподш частоти виявлення випадкiв латентноГ iнфекцГГ за вiковою ознакою (включеш 2 випадки вiдсутностi специфiчних антитiл)
37-41 рiк 40%
в1руси Епштейна-Бар та цитомегал1! було виявлено у 9,1% жшок. У одн1е! пац1ентки мала м1сце мкст-1нфекц1я ВПГ-2 + ЦМВ.
2. Досл1дження в1ково! структури обстежених показало, що найбтьше ж1нок з активним проявом шфекци було у молодш1й груп1 вщ 22 до 27 рок1в -63,6%, у той час як у груп1 вком 32-36 роюв 1нфекц1ю у активн1й форм1 не виявляли.
3. Серед жшок, в яких не виявлено активно! шфекци, найбтьш часто визначали антитта до ВПГ-1 - 64% I значно рщше до ВПГ-2 - 32%, ЦМВ -4%. Антитт проти шших представниюв родини герпесу виявлено не було.
Перспективи подальших досл1джень.
Досл1дження частоти виявлення герпетично! ш-фекц1! серед ваг1тних жшок дае уявлення про кон-тингенти ризику, що дае змогу здмснювати розроб-ку максимально ефективних заход1в проф1лактики ц1е! 1нфекц1!, а також вказуе на потребу у зд1йсненн1 постмного мон1торингу 1нфекц1! у ваптних для запо-б1гання уражень плоду I зриву ваптностг Подальш1 доогидження можуть полягати у вивченн1 загально! частоти виявлення герпесв1русно! 1нфекц1! серед всього населення, що дасть змогу визначити мож-лив1 шляхи ризику ураження вагггних на герпесвг русну шфекц1ю.
Л1тература
1. Алексеева А. А. Заболевания, вызываемые вирусом простого герпеса / А. А. Алексеева. - М.: Медицина, 2011. - 378 с.
2. Борисенко К. К. Генитальный герпес. В кн.: Неизвестная эпидемия: герпес / К. К. Борисенко. - Смоленск. - 1997. - С. 32-57.
3. Гарькавенко И. В. Мониторинг распространения герпесвирусов среди населения регионов восточной Украины / И. В. Гарь-
кавенко, В. Г. Гаврилюк, А. И. Винников // Биологический вестник Мелитопольского государственного педагогического университета им. Богдана Хмельницкого. - 2013. - № 2 (8). -С. 57-70.
4. Генитальный герпес. Новые подходы в решении старых проблем / О. В. Ромащенко, А. В. Руденко, В. Т. Кругликов, Л. Н. Ле-
бедь, Д. Н. Филонов // Репродуктивное здоровье женщины. - 2008. - № 3 (37). - С. 3-10.
5. Дубчак А. Е. Хроническая рецидивирующая форма генитального герпеса у женщин с бесплодием / А. Е. Дубчак, А. В. Милев-
ский, А. А. Костючек // Здоровье женщины. - 2009. - № 7. - С. 155-158.
6. Овчинникова М. А. Влияние рецидивирующего течения герпетической инфекции у беременных на фетоплацентарный ком-
плекс и состояние здоровья новорожденных детей / М. А. Овчинникова // Аспирантский вестник Поволжья. - 2014. - №12. - С. 123-127.
7. Результаты многолетних исследований распространенности вирусов группы герпеса среди детского населения Нижнего
Новгорода / М. А. Махова, В. Н. Мазепа, Н. Ф. Бруснигина, О. М. Черневская, К. А. Орлова, Л. Е. Скобло, Е. В. Сперанская, Н. Н. Кленина, Н. Н. Барышева // Медицинский альманах. - 2011. - № 4 (17). - С. 48-49.
8. Ромащенко О. В. Генитальный герпес и его роль в патологии у женщин / О. В. Ромащенко // Медицинские аспекты здоровья
женщины. - 2007. - № 2. - С. 46-49.
9. Хрянин А. А. Эпидемиологические аспекты герпесвирусной инфекции в Сибири / А. А. Хрянин, О. В. Решетников // Медици-
на и образование в Сибири. - 2009. - № 3. [Режим доступу: ИИр://пдти.ги/со7о/то8/аг11с!еДех1_1:и!!.рИр?1Ь=351].
10. Шугурова И. М. Профилактика и лечение генитального герпеса у беременных и герпесной инфекции у новорожденных / И.М. Шугурова // Фарматека. - 2004. - № 17. - С. 57-62.
УДК 477.6:616.523
МОН1ТОРИНГ ГЕРПЕТИЧНОТ ШФЕКЦИ СЕРЕД ВАГ1ТНИХ
Магда I. П., Зубарева I. М., Вшшков А. I.
Резюме. Мета. Дослщити частоту виявлення активно! форми герпесв1русно! шфекци серед ваптних. Методи. Для встановлення частоти виявлення герпесв1рус1в р1зних тип1в у ваптних анал1зували дан1 дослг дження сироватки кров1 на наявнють специф1чних протигерпетичних антитт. Результати. Активну форму герпесв1русно! шфекци виявлено у 30,6% жшок з обстеженого контингенту ос1б з пщозрою на шф1кування. Частота виявлення зумовлених ВПГ-1 та -2 шфекцм складала по 45,5%, в1руси Епштейна-Бар та цитомегали було виявлено у 9,1% жшок. У 9,1% ос1б виявлено м1кст-шфекц1ю ВПГ-2 + ЦМВ. Найбтьше випадюв активно! шфекци припадало на групу вщ 22 до 27 роюв - 63,6%. Серед латентних форм шфекци домшувала шфекщя, викликана ВПГ-1 - 64%. Висновки. Ураження на ВПГ-1 та -2 були найбтьш часто виявлюваними формами шфекцм у обстеженого контингенту ваптних. У одн1е! особи виявлено шф1кування в1русом Епштейна-Бар. Групою найбтьшого ризику ураження герпесв1русними шфекц1ями е молодой особи: у обстеженн вком до 27 роюв. Латентна шфекц1я мала мюце у ос1б вс1х вкових груп. У двох ос1б з молодшо! групи протигерпетичн антитта не виявленг
Ключов1 слова: герпес, частота виявлення, моыторинг, ваптнють.
УДК 477.6: 616.523
МОНИТОРИНГ ГЕРПЕТИЧЕСКОЙ ИНФЕКЦИИ СРЕДИ БЕРЕМЕННЫХ
Магда И. П., Зубарева И. М., Винников А. И.
Резюме. Цель. Определить частоту выявления активной формы герпесвирусной инфекции среди беременных. Методы. Для установления частоты выявления герпесвирусов различных типов у беременных анализировали данные об исследованиях сыворотки крови на наличие специфических противогерпетичес-ких антител. Результаты. Активную форму герпесвирусной инфекции выявляли у 30,6% женщин обследованного контингента лиц с подозрением на инфицирование. Частота выявления обусловленных ВПГ-1 и -2 инфекций составляла по 45,5%, вирусы Эпштейна-Бар и цитомегалии были выявлены у 9,1% женщин. Для
9,1% лиц выявлена микст-инфекция ВПГ-2 + ЦМВ. Большинство случаев активной инфекции приходилось на группу лиц 22-27 лет - 63,6%. Среди латентных форм инфекции доминировала инфекция, вызванная ВПГ-1 - 64%. Выводы. Инфекции, вызванные ВПГ-1 и -2, были наиболее часто выявляемыми формами у обследованного контингента беременных. У одного человека выявлено инфицирование вирусом Эпштейна-Барр. Группой наибольшего риска заражения герпесвирусными инфекциями являлись представительницы самой молодой группы: среди обследованного контингента - до 27 лет. Латентная инфекция имела место у лиц всех возрастных групп. У двух пациенток возрастом до 27 лет противогерпетические антитела не обнаружены.
Ключевые слова: герпес, частота выявления, мониторинг, беременность.
UDC 477.6: 616,523
MONITORING OF HERPES INFECTION AMONG PREGNANT
Magda I. P., Zubareva I. M., Vinnikov A. I.
Abstract. Herpetic infection is one of the most widespread and well-known diseases that can manifest itself in different clinical forms - from lifelong latent persistence to lymphoproliferative malignant neoplasms. The carrier of the herpes virus is very common, it is believed that about 95% of people are carriers of this virus. Special attention herpes viruses need in perinatal practice. Latent infection does not play a significant role in the pathology of the fetus, but severe acute form of infection or it relapse can trigger severe fetal malformations and even failure of pregnancy. Thus, today the question of timely and accurate diagnosis of HSV infection is achieved by using of commercial test kits based on immunoenzyme analysis. The Aim of research was to investigate the incidence of active form of herpesvirus infection among pregnant women. The objectives of the research were to determine the incidence of herpes infections in the active form among pregnant women; to analyze the incidence of various types of herpes viruses among established cases. Methods. To set the frequency of detection of various types of herpesvirus in pregnant women the data about presence of specific antiherpetic serum antibodies were analyzed. During the study period survey results of detection of antibodies against herpes viruses were analyzed for 36 pregnant women of 22 to 41 age with suspected active infection. Determination of antibodies was carried out in independent laboratories. Results. In research the presence an active form of herpesvirus infection in pregnant women was found in 11 of them (30.6% of the total contingent), and in 1 (9.1%) case has been a mixed infection (woman with HIV-positive status). There was a simultaneous case of HSV-2 and CMV infection. For 1 woman (9.1%) was also found active form of EBV infection. The presence of antibodies against HSV types 1 and 2 were also found in other women, but not installed titers indicate an active form of the infection. Thus, from the 25 women whose test results found no active process, for 14 were found antibodies against HSV-1, for 6 - against HSV-2, for 1 - against CMV and for 2 - against HSV-1 and -2 at once. For 2 women antibodies against viruses of the herpes family were found. Age structure had the following distribution: in the younger group from 22 to 26 years - 63.6%, less group was women of 27 to 31 years - 27.3% and 1 case of active infection was confirmed in a group of 37 to 41 years - 9.1%. In the group of women 32-36 years the active form of infection was not detected. The minimal amount of person with the detection of specific antibodies were examined in group of 22-26 years - 8% and in the group of 27-31 year - 16%. The share of the age group from 32 to 36 years was 28%, and the older group - 37-41 years - accounted for 40%. Both persons (8%), in which antibodies were not found, belonged to the younger group. Conclusions. HSV-1 and -2 infection were the most frequent forms of detectable infections in pregnant women of surveyed contingent. One person infected by Epstein-Barr virus. The group of maximal risk of herpes infections were younger people: in surveyed contingent - persons under 27 years. Latent infection occurred in people of all ages. Antiherpetic antibodies were not found for two women from the younger group. The study of the frequency of detection of HSV infection among pregnant women gives an idea of risk contingent, allowing to carry out the development of the most effective prevention of infection and also points to the need for continuous monitoring for infection in pregnant women and the fetus for prevents the lesions and disrupt pregnancy.
Keywords: herpes, frequency of detection, monitoring, pregnancy.
Рецензент - проф. Громова А. М.
Стаття надшшла 01.11.2015 року
