CC BY
31
УДК 636.082.31.235.1.
Самчик Д.В., Дщктськнй А.М., Кобернюк В.В.©
Житомирський нацюнальний агроеколог1чний утеерситет
МОЛОЧНА ПРОДУКТИВН1СТЬ ДОЧОК ТА ПЛЕМ1ННА ЩНШСТЬ БУГА1В-ПЛ1ДНИКШ Р1ЗНИХ Л1Н1Й УКРА1НСЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1
МОЛОЧНО1ПОРОДИ
В статт1 еикладено результати дослгджень молочног продуктиеност1 дочок та гндекси племтног цтност1 бугаге-плгдникге, що належать до ргзних лшй украгнськог чорно-рябог молочног породи. Доведено, що бугаг-пл1дники ргзних лшй егдргзняються за надоем г жирномолочтстю нащадкге та за шдексами племтног цтност1, отриманими на гх осное\.
Ключо^^ слова: украгнська чорно-ряба молочна порода, лшг, бугаг-пл\дники, нащадки, молочна продуктиетсть, тдекси та категорп племтног цтност1.
Вступ. Досвщ учених \ практиюв багатьох кра!н св1ту свщчить про те, що пщвищення генетичного потенциалу молочних порщ худоби найшвидше досягасться через виявлення та штенсивне використання буга!в-лщер1в, без наявносп яких в популяци подальший прогрес в селекци неможливий [2, 7].
Найбшьш щкавою для селекцп е якюна характеристика лшш та спорщнених груп, як е головними структурними елементами породи, через котр1 здшснюеться И удосконалення.
Матерiал i методн. Матер1алом для проведення дослщжень була шформащя про продуктивне та племшне використання 53 буга!в-плщник1в та 3029 корови-перв1стки украшсько! чорно-рябо! молочно! породи, що використовувалися у 8 племшних господарствах Житомирсько!, Волинсько! та Р1вненсько! областей.
Формування первинно! бази даних здшснювалось шляхом накопичення шформаци, отримано! з карток племшного обл1ку тварин форми 1-мол (картка племшного бугая ) та 2-мол (картка племшно! корови).
Ощнку буга!в-плщник1в за яюстю нащадюв проводили методом „дочки ровеснищ". При цьому пщбирали ровесниць, що мали однаковий р1к, сезон отелення та генотип з дочками за методикою, яка застосовуеться при м1жпородному схрещуванш [1].
Категорп племшно! щнност плщниюв визначали згщно з шструкщею по ощнщ плщниюв молочних та м'ясо-молочних порщ [3].
Первинш даш дослщжень опрацьоваш методом вар1ацшно! статистики [5].
Результати дослщження. Величина надою е основною селекцшною ознакою кор1в \ показником !х племшно! щнност1 Поряд з надоем, важливою оцшкою тварин за молочною продуктившстю е жирномолочшсть, оскшьки з
© Самчик Д.В., Двдшвський А.М., Кобернюк В.В., 2010
134
пщвищенням И вмюту в молощ пщвищуеться поживна цшшсть продукту i знижуеться його собiвартiсть [4].
У наших дослiдженнях молочна продуктившсть дочок буга!в-плщниюв рiзних лшш була врахована за першу лактацш. Кiлъкiстъ корiв-первiсток склала 3029 корiв. 1х середнiй надiй склав 3948 кг молока, жиршстю 3,82%.
Пщсумкова оцiнка лiнiй, до яких належать корови, свщчить про 1х якюну рiзноманiтнiстъ (табл. 1).
Таблиця1
Молочна продуктившсть дочок буга'ш-плщнншв рпннх лшш
Лшп К-ть Продук- Р1зниця 1ндекси
бу- тившсть Д-Р плем1нно1
га1в дочок ц1нност1
М±т М±т (Ахэ)
Надш, кг
Вю Бурке Айд1ала 16 4286±212 +40±79 +37±37
Сейлшг Трайджун Рошта 10 4140±298 -36±72 -12±32
Рефлекшен Совершга 8 3741±179 -30±118 -50±68
Монтвж Ч1фтейна 8 3664±215 -54±88 -29±45
У середньому по голштинських 45 4021±116 -21 ±42 -8±21
Аннаса Адема 5 3419±364 -96±84 +25±39
У середньому по голландських 8 3538±306 -79±78 +4±30
У середньому 53 3948±110 -30±37 -7±18
Жирномолочшсть, %
ВюБурке Айд1ала 16 3,90±0,024 +0,03±0,016 +0,01±0,012
Сейлшг Трайджун Рошта 10 3,79±0,036 +0,02±0,030 +0,004±0,022
Рефлекшен Совершга 8 3,77±0,042 0,00±0,031 -0,004±0,012
Монтвж Ч1фтейна 8 3,81±0,035 +0,02±0,028 +0,01±0,021
У середньому по голштинських 45 3,83±0,017 +0,015±0,011 +0,01±0,010
Аннаса Адема 5 3,76±0,083 +0,02±0,020 -0,01±0,015
У середньому по голландських 8 3,79±0,064 +0,02±0,036 -0,01±0,011
У середньому 53 3,82±0,019 +0,02±0,010 0,00±0,007
Прим1тка: до складу голштинсъких також були враховаш плвдники лшш Вюконсш Адм1рала - 2 плщника 1 1нка Сюприм Рефлекшна - 1; голландських - Хшьтьес Адема - 2, Франса - 1.
Встановлено, що дочки плщниюв найбiлъш поширених в зонi Полшся голштинсъких лiнiй переважаютъ за надоем та жирномолочшстю нащадкiв голландських плщниюв вщповщно на 483 кг (Р<0,001) i 0,04%.
Кращi показники виявилися у первiсток лши Вiс Бурке Ацщала - надiй 4286 кг, жирномолочшсть 3,90%. Вони переважаютъ корiв iнших голштинсъких лiнiй за надоем на 146-622 кг, за жирномолочшстю - на 0,09-0,13% (Р<0,05).
Мшмальним рiвнем надою серед голштинсъких лшш характеризуютъся корови-первютки лшп Монтвiк Чiфтейна (3664 кг), за жирномолочнiстю -Рефлекшен Совершга (3,77%).
Проте, як зазначае Ю. П. Полупан [6], середня продуктившсть дочок не забезпечуе достатнъо! надiйностi судження про племшну цiннiстъ плiдника. З точки зору селекци абсолютнi показники продуктивностi тварин не мають цшносп, якщо 1х не можна порiвняти з показниками продуктивност iнших тварин, якi знаходяться в аналопчних умовах середовища.
135
Щодо aбcолютноï рiзницi в показниках молочноï продyктивноcтi дочок плщниюв зi cвоïми ровеcницями, олщ вiдмiтити, що, крiм первicток лши Bic Бyрке Aйдiaлa, нащадки плщниюв вciх iнших лiнiй, хоча й неcyттево, проте поcтyпaютьcя за надоем cвоïм ровеcницям на 21-96 кг, але переважають ïx за жирномолочнютю (рiзниця коливaлacя вiд 0 до 0,03%).
На оcновi рiзницi мiж продyктивнicтю дочок бyгaïв та ïx ровешиць нами за методикою М. З. Башв^кого [1], 6ули розраховаш iндекcи племiнноï цiнноcтi доcлiджyвaниx плщниюв.
Слщ вiдмiтити, що cереднi шдекот племiнноï цiнноcтi бyгaïв вcix лшш виявилиcя невиcокими. Вони коливaлиcя за надоем вщ -50 до +37 кг i вщ -0,01 до +0,01% за жирномолочнютю. Maкcимaльнy племшну цiннicть за надоем мають плщники лiнiï Bic Бурке Aйдiaлa, за жирномолочнютю - Bic Бурке Aйдiaлa та Mонтвiк Чiфтейнa.
За рiвнем молочноï продyктивноcтi дочки бугш'в-плщниюв рiзниx кaтегорiй племiнноï цiнноcтi вiдрiзняетьcя за cвоïми показниками (табл. 2).
Таблиця 2
Продуктнвшсть дочок та плeмiннa цшшсть бугаУв-плщннив рпннх
категорш
Категор1я племiнноï цiнноcтi ^х3) Гол1в Середня продуктившсть дочок Середня племшна цiннicть
бyгaïв дочок
За надоем, кг
Полшшувач1 16 989 4372±221 +137±14
Нейтральш 28 1491 3813±135 -19±10
Попршувач1 9 549 3613±220 -224±31
У cередньомy 53 3029 3948±110 -7±18
За жирномолочную, %
Полшшувач1 15 936 3,91±0,028 +0,062±0,008
Нейтральш 36 1995 3,80±0,019 -0,012±0,004
Попршувач1 2 98 3,65±0,015 -0,110±0,031
У тередньому 53 3029 3,82±0,019 0,004±0,007
Найвищою молочною продуктивною xaрaктеризyютьcя дочки буга1'в-полiпшyвaчiв, cереднiй нaдiй яких cклaв 4372 кг, жирномолочнютю 3,91%. Вони перевищували показники дочок плщниюв, вiднеcениx до категори нейтральних та погiршyвaчiв, вiдповiдно на 559 i 759 кг за надоем, та на 0,11 i 0,26% (Р<0,05-0,001) за жирномолочнктю.
Серед 16 плщниюв, вщне^них до категори полiпшyвaчiв за надоем, 7 бyгaïв, або 43,8%, належало до лши Вк Бурке Aйдiaлa, 3, або 18,7% - до лши Сейлшг Трайджун Рокiтa, по 2 плщники, або по 12,5% - до лшш Рефлекшен Совершга, Монтвж Чiфтейнa та Aннac Aдемa. Серед 28 бyгaïв вiднеcениx до нейтральних, по 6 плщниюв, або 21,4%, е представниками лшш Вю Бурке Aйдiaлa та Cейлiнг Трайджун Роюта, по 4, або по 14,3%, - лшш Рефлекшен Совершга та Монтвш Чiфтейнa; 3 i 2 голови, або 10,7 та 7,1%, вщповщно належать до лшш Aннac Ддема i Хiльтьеca Aдемa, та по 1 плщнику (3,6%) -до лшш Вкконан Aдмiрaлa, Фража, 1нка Сюприм Рефлекшна. До категори
136
погiршувачiв (9 голiв) належать 3 плщника (або 33,3%) лши Bic Бурке Айдiала, по 2 плщники (або по 22,2 %) - до лшш Рефлекшен Совершга та Сейлшг Трайджун Роюта, по 1 плщнику (або по 11,1%) - до лшш Монтвш Чiфтейна та Вшконсш Адмiрала.
За вмютом жиру в молоцi спостер^аеться збiльшення порiвняно з надоем юлькост плiдникiв, вiднеcених до категорн нейтральних. Серед 36 бугшв 10 (або 27,8%) належать до лши Bic Бурке Айдiала, 7 (19,4%) - до лши Рефлекшен Совершга, 6 (16,7%) - Сейлшг Трайджун Роюта, по 4 (або по 11,1%) - Аннас Адема i Монтвк Чiфтейна , 2 (5,6%) - Хшьтес Адема, по 1 (або по 3,6%) - до лшш 1нка Сюприм Рефлекшна, Вюконсш Адмiрала i Франса. Щодо полiпшувачiв, ïx кiлькicть склала 15 голiв, серед яких найбшьше плiдникiв (6 голiв, або 40%) належать до лшш Bic Бурке Айдiала. Далi лши розмютилися в такому спадному порядку: Монтвж Чiфтейна - 4 плщника (або 26,7%), Сейлшг Трайджун Роюта - 3 (20%), по 1 (або по 6,7%) - лши Аннас Адема i Рефлекшен Совершга. Щодо кшькост погiршувачiв за жирномолочшстю, то порiвняно з надоем, ïx виявилося менше у 4,5 рази. До ^eï категори було вщнесено по 1 плщнику з лшш Аннас Адема та Рефлекшен Совершга. Це свщчить про дещо вищий генетичний потенщал плщниюв за щею ознакою порiвняно з надоем.
Середня племшна цiннicть бугаïв-полiпшувачiв склала за надоем та жирномолочшстю +137 кг i +0,062%, у нейтральних плщниюв за двома ознаками продуктивност вона виявилася вщ'емною i була вщповщно -19 кг i -0,012%, у погiршувачiв -224 кг i -0,110%. Перевага за племшною щншстю бугаïв-полiпшувачiв над плщниками, вiднеcеними до нейтральних та погiршувачiв склала за надоем та жирномолочшстю вщповщно 156 i 448 кг та 0,074-0,172%.
Аналiз середньох' молочное' продуктивноcтi дочок бугах'в-плщниюв рiзниx категорiй племiнноï цiнноcтi показав, що з пiдвищенням племiнноï щнност батькiв збiльшуeтьcя i молочна продуктившсть дочок. Бугаï-полiпшувачi переважали бугаïв-погiршувачiв, нейтральних за середньою продуктивнicтю дочок та за племшною щншстю. Тому використання буга1в з високою племiнною щншстю у племшних господарствах зони Полшся призводить до пiдвищення генетичного потенщалу молочноï продуктивноcтi у ïx нащадюв.
Висновки:
1. При вивченнi молочноï продуктивноcтi дочок плiдникiв рiзниx лшш виявлено, що найвищими показниками як за надоем, так i за вмютом жиру в молощ характеризуются нащадки бугаïв лiнiï Bic Бурке Айдiала. Серед бугаïв цieï лши також виявлено найбшьше полiпшувачiв за молочною продуктивнicтю.
2. Загальний рiвень племiнноï цiнноcтi використовуваних в племшних господарствах зони плщниюв за двома ознаками молочноï продуктивност досить низький. Це свщчить про необхщшсть значного пщвищення жорcткоcтi вiдбору серед бугаïв-плiдникiв.
137
3. Використання буга1в високо1 племшно1 щнност призводить до пщвищення генетичного потенцiалу молочно1 продуктивност у ïx нащадкiв.
Л1тература
1. Басовський М. З. Вирощування, ощнка i використання плiдникiв / М. З. Басовський, I. А. Рудик, В. П. Буркат. - К.: Урожай, 1992. - 216 с.
2. Дмитриев Н. Г. Методические рекомендации по использованию молодых голштинских быков-сыновей лидеров породы / Н. Г. Дмитриев, Ж. Г. Логинов, П. Н. Прохоренко ; ВНИИРГЖ. - Л., 1989. - 36 с.
3. 1нструкция по проверке и оценке быков молочных и молочно-мясных пород по качеству потомства: утв. М-вом сельського хозяйства СССР от 10 дек. 1979 г. - М.: Колос, 1980. - 16 с.
4. Крылов В. П. Черно-пестрый скот СПК «Хохлома» / В. П. Крылов // Зоотехния. - 2005. - №1. - С. 15-16.
5. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М.: Колос, 1961. - 256 с.
6. Полупан Ю. П. Оценка генотипа быков по молочной продуктивности их дочерей / Ю. П. Полупан // Цитология и генетика. - 1995. - Т. 29 ; № 4. -С. 47-54.
7. Руснак П. Й. Ощнка генотипу буга].'в-плщниюв / П. Й. Руснак, З. £. Щербатий // Розведення i генетика тварин. - 1999. - Вип. 31-32. - С. 208209.
Summary
Samchyk D., Didkivsky A., Kobernuk V.
MILK PRODUCTIVITY DAUGHTERS AND BREEDING VALUE OF BULLS DIFFERENT LINES OF THE UKRAINIAN BLAK-AND-WHITE
DAIRY BREED
The paper presents the results of studying the milk production daughters and indexes of breeding value of bulls, bulls that belong to different lines of Black- and-white Ukrainian dairy breeds. Proved that the breeding bulls differs in different lines and upon fat descendants and the indexes of breeding values obtained on their basis.
Стаття надшшла до редакцИ' 13.09.2010
138
