CC BY
16
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 338.82 Доц. А.В. 1вануса, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
МОДЕЛЮВАННЯ СТРАТЕГИ ПОБУДОВИ ОПТИМАЛЬНИХ СХЕМ ВИРОБНИЧИХ ЗВ'ЯЗК1В П1ДПРИСМСТВ ТЕРИТОР1АЛЬНОГО Л1СОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ У СФЕР1 Л1ЦЕНЗУВАННЯ ЕМ1С11 ЗАБРУДНЮВАЛЬНИХ
РЕЧОВИН
Наведено 0CH0BHi напрями формування окремих схем виробничих зв'язкiв пщ-приемств територiального лiсопромислового комплексу у сферi лiцензування емсп забруднювальних речовин.
Ключов1 слова: виробничi зв'язки, забруднювальнi речовини, лiцензiя.
Одним з найважливших надбань еколого-економiчноi науки, яке дае змогу сформувати окремий еколого-економiчний сегмент системи виробничих зв'язюв пiдприемств територiального лiсопромислового комплексу та перевести в ринкову площину систему вщноси мiж пiдприемствами у сферi природоохоронноi дiяльностi, е ринкове лiцензування - торпвля дозволами на викиди забруднювальних речовин. Вагомий внесок у наукове обгрунту-вання цього напрямку дослщжень зробили таю вчеш-економюти, як Ф. Андерсон, С. Атюнсон, У. Баумоль, А. Кшс, В. Монтгомер^ В. Отес, Т. Тгген-берг, Ю. Стадницький тощо. Використовуючи розроблеш теоретико-методо-логiчнi основи ринкового лщензування, обгрунтуемо та представимо особли-вост його функцiонування у сферi економiчних вiдносин пiдприемств тери-торiального люопромислового комплексу як окремого еколого-економiчного складника системи iхнiх виробничих зв,язкiв.
Важливою особливiстю функцiонування системи виробничих зв'язюв пiдприемств територiального лiсопромислового комплексу е те, що в ii основi лежать обмiннi процеси, якi зумовлюють ефективне функцюнування вироб-ництв (у межах виробничо-технолопчних циклiв) шляхом ix забезпечення не-обxiдними сировинно-матерiальними ресурсами, зокрема, деревного похо-дження, яю виробляють (добувають) на одних шдприемствах i постачають на iншi. Однак, поруч з основними групами цих ресурЫв, вагоме мюце в техно-логiчниx процесах посiдають такi незамшт елементи, як атмосферне повiтря, вода тощо, яю умовно назвемо ресурсами навколишнього середовища. Заб-руднюючи атмосферу, водш об'екти тощо в xодi використання ix у техноло-пчних процесах, пiдприемства експлуатують цi ресурси практично так само, як i ресурси шших груп, якi залучаються в систему виробничих зв,язкiв. При цьому, наслщком використання ресурсiв навколишнього середовища е втрата ixнього початкового стану внаслщок забруднення стороннiми компонентами. Таким чином, забруднене повггря, водш ресурси тощо можна штерпретувати як використаш ресурси - вiдxоди виробництва, утаизащя яких пов'язана з ix очищенням та вiдновленням первiсниx властивостей. Своею чергою, невико-
76
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.6
ристанi ресурси навколишнього середовища, вираженi у формi лiцензiй на право певного обсягу емюи забруднювальних речовин у довкшля (яка приз-веде до втрати 1хтх властивостей, а, отже, i фактичного використання), що утворилися внаслщок функцiонування екологiчно прийнятних технологiчних процеЫв на окремих тдприемствах, практично стають продуктом ix дiяль-ностi i товаром, який реалiзуеться на ринку та забезпечуе можливiсть функщ-онування еколопчно неприйнятних технологiчних процесiв на шших тдприемствах. Отримання частки невикористаних ресурЫв навколишнього середовища, пов'язане з реашзащею певних протизабруднювальних заходiв, можна порiвняти з нарощуванням виробництва (добування) сировинно-мате-рiальних ресуршв, внаслiдок використання удосконалених технологiй. Реаль зацiя обох груп вказаних вище ресурсiв може забезпечити отримання додат-кових вигiд. Таким чином, проводячи паралелi мiж особливостями утворення та використання сировинно-матерiальних ресурсiв, представлених у нату-ральнiй формi, та ресурЫв навколишнього середовища (атмосферного повгт-ря, води тощо), представлених у формi лiцензiй на право 1х забруднення, а отже i споживання, доходимо висновку про певне спорщнення цих процеЫв. Саме тому, на основi наведених мiркувань, можна цiлком переконливо ствер-джувати, що сфера залучення ресурсiв навколишнього середовища у вироб-ничо-технологiчнi цикли в формi ринкового лщензування тiсно пов'язана iз сферою економiчних вiдносин пiдприемств. Понад це, за своею сутшстю та мехашзмом практично! реалiзацil ii можна вщнести до сфери виробничих зв'язкiв шдприемств, яка покликана забезпечити 1хт технолопчш процеси всiма необхiдними групами ресурЫв для безперервного та ефективного фун-кцiонування. Таким чином, система ринкового лщензування, яка дае право забруднювати, а, отже, i споживати ресурси навколишнього середовища, може штерпретуватись як окремий складовий еколого-економiчний сегмент системи виробничих зв'язюв пiдприемств територiального лiсопромислового комплексу.
Не вдаючись до Грунтовного дослiдження особливостей функщону-вання ринку лщензш на право споживання ресурЫв навколишнього середовища шляхом !х забруднення, з яким можна ознайомитись у працях зазначе-них вище авторiв, змоделюемо стратегiю поведшки окремо взятого тд-приемства ЛПК щодо формування сегменту системи виробничих зв'язюв у сферi його забезпечення необхщними ресурсами вищевказано! групи. Для цього представимо дерево цшей (рис.), параметри якого можна визначити, використовуючи шструментарш функцп Tree Plan Microsoft Excel [3].
Обравши стратегiю 1.1, шдприемство змушене реалiзовувати проти-забруднювальш заходи. При цьому, отриманi кошти вiд реалiзацil наявних ль цензш (наданих пiдприемству безкоштовно) повиннi перевищувати обсяг витрат на реалiзацiю протизабруднювальних заходiв, а загальна сума наявних випд повинна бути вищою вщ вигiд, якi можна отримати при реалiзацil будь-яко! шшо! стратеги.
Обравши стратегш 1.2, пiдприемство повинно реалiзувати протизаб-руднювальнi заходи, яю "не прикритГ' наявними лiцензiями. При цьому, за-
2. Екологiя довкшля
77
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
гальна сума випд повинна бути вищою вщ вигiд, якi можна отримати внасль док реалiзащ! будь-яко! шшо! стратеги.
Обравши стратегiю 2.1, шдприемство не реалiзуе жодних протизаб-руднювальних заходiв. При цьому, "не прикритГ' наявними лiцензiями обся-ги викидiв забруднювальних речовин "прикриваються" купленими на ринку лiцензiями. Така стратегiя ефективна, якщо загальна сума пов'язаних з нею випд перевищуе можливi вигоди вщ реалiзащ! будь-яко! iншо! стратегi!.
1. Реал ¡зову вати
протизабруднювал ьш 1Л- Продана™ наявш лщензп
заходи
1.2. Не продавати наявш лщензп 2,1. Купувати лщензп без продажу наявних лщензш
2.2, Купувати лщензи, продавши наявш л ¿ценз!*]'
2.3, Не купувати лщензп
2. Не реалвовувати
протизабруднювальних заход] в
Рис. Особливостi формування стратеги поведшки мдприемства на ринку лщензш
Обравши стратепю 2.2, шдприемство не реалiзуе протизабруднювальних заходiв. Воно продае наявш лiцензi!, водночас купивши iншi лщензи, якi "прикриють" викиди забруднювальних речовин. Така стратепя буде ефектив-ною, якщо пiдприемство зможе продати наявш лщензи за вищою щною, тж будуть купленi новi лiцензi!. При цьому, загальна сума випд повинна бути вищою, вщ випд, як можна отримати внаслщок реалiзацi! будь-яко! шшо! стратегi!.
Вибiр стратегi! 2.3 можливий у ситуацi!, коли наявш лщензи повтстю "прикривають" викиди забруднювальних речовин i пiдприемство не отримае жодних випд вщ можливо! реалiзацi! будь-яко! iншо! стратегi!.
Як бачимо, лише вибiр стратегi! 2.3 обумовлюе вщсуттсть iнтересiв пiдприемства у сферi формування можливих вiдносин з шшими тд-приемствами стосовно купiвлi-продажу прав на використання ресурЫв навко-лишнього середовища (атмосферного повiтря, води тощо) у формi лiцензiй на !х забруднення (отже, i споживання), вщсуттсть яких унеможливлюе перебiг технологiчних процеЫв. Усi iншi стратегi! залучають шдприемство у систему виробничих зв'язюв для отримання необхщного обсягу зазначених ресурЫв. Таким чином, постае проблема вибору найбшьш прийнятно! стратегi!, подо-лання яко! пов'язане з реалiзацiею таких кроюв:
1. Визначити загальнi витрати на реалiзацiю кожного з необхщних протизабруднювальних заходiв (якщо це передбачено стратепею).
2. Визначити загальнi вигоди вщ можливо! реалiзацi! наявних лщензш, якими "прикриваються" нереалiзованi протизабруднювальш заходи, що призводить до певного обсягу викидiв забруднювачiв (якщо це передбачено стратепею).
3. Встановити найбшьш прийнятш напрямки придбання необхщно! кшькост лiцензiй для прикриття кожного з нереалiзованих протизабрудню-
78
Зб1|)ник науково-техшчних праць
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.6
вальних заxодiв та визначити можливi загальнi витрати загалом i за кожним з них (якщо це передбачено стратепею).
4. Визначити вигоди за кожною з можливих стратегiй i вибрати опти-мальну на основi тако1' моделi:
Загальнi вигоди вiд можливо!" реалiзацii наявних лiцензiй - Загальш витрати на реалiзацiю протизабруднювальних заxодiв - Загальнi витрати на придбання необхщних лiцензiй ^ max
Практична реалiзацiя другого i третього кроюв зумовлюе залучення пiдприемства у систему виробничих зв'язюв у межах територiального люоп-ромислового комплексу.
Формування описаного еколого-економiчного сегмента системи виробничих зв'язюв шдприемств територiального ЛПК пов'язане з особливостя-ми поведiнки окремих шдприемств на ринку лщензш. При цьому, якщо шд-приемство е 1хтм продавцем (крок 2), то потрiбно проаналiзувати пропозици окремих покупщв лiцензiй, вибираючи найбiльш прийнятну. Тому спрогно-зувати можливi вигоди вщ продажу лiцензiй не становить значних трудно-щiв. Якщо ж шдприемству необxiдно придбати певну кiлькiсть лщензш для "прикриття" окремих протизабруднювальних заxодiв (крок 3) i, при цьому, отримати максимальнi вигоди, то потрiбно грунтовно дослiдити ринок та сформувати оптимальш в цiй ситуацii схеми виробничих зв'язюв з шд-приемствами-продавцями лщензш, порiвнюючи граничнi витрати на реалiза-цiю кожного з протизабруднювальних заxодiв iз вартiстю вiдповiдниx лщензш, потрiбниx для 1хнього "прикриття".
Лггература
1. 1ваиуса А.В. Анашз впливу технолопчних процеав люопромислового комплексу на навколишне середовище / А.В. 1вануса // Люове господарство, люова, паперова i деревооброб-на промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 28. -С. 159-167.
2. 1вануса А.В. Структура виробничих зв'язюв люопромислового комплексу Украши / А.В. 1вануса // Вюник Льв1всько1 комерц1йно1 академ11. - Льв1в : Вид-во ЛКА. - 2001. - Вип. 11. - С. 158-163.
3. Мур Джефри. Экономическое моделирование в Microsoft Excel / Джефри Мур, Лари Р. Уэдерфорд. - 6-е изд. : пер. с англ. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2004. - 1024 с.
4. Стадницький Ю.1. Економ1чш основи управлшня оздоровленням довкшля (методология i практика) : монограф1я / Ю.1. Стадницький. - Льв1в : ДУ "Льв1вська пол1техн1ка", 1999. - 260 с.
Ивануса А.В. Моделирование стратегии формирования оптимальных схем производственных связей предприятий территориального лесопромышленного комплекса в сфере лицензирования эмиссии загрязняющих веществ
Представлены основные направления формирования отдельных схем производственных связей предприятий территориального лесопромышленного комплекса в области лицензирования эмиссии загрязняющих веществ. С помощью дерева целей смоделирована стратегия поведения отдельно взятого предприятия лесопромышленного комплекса относительно формирования сегмента системы производственных связей в сфере его обеспечения необходимыми ресурсами окружающей среды.
Ключевые слова: производственные связки, загрязняющие вещества, лицензия.
2. Еколопя довкшля
79
Ha^OH&^bHHH ^icoTexHÏHHHH yHÏBepcHTeT yKpaÏHH
Ivanusa A. V. Modeling strategy of formation the best schemes of enterprises industrial relations of regional forestry complex in the sphere of licensing emission of polluted substances
There are presented the main directions of formation of separate schemes of enterprises industrial relations of regional forestry complex in the sphere of licensing emission of polluted substances. Strategy of conduct of the separate taken enterprise of forestry complex is modelled in relation to formation of segment of the system of industrial relations in the field of his providing of environment resources by the tree of aims.
Keywords: industrial relations, polluted substances, license.
YflK 630*17:582.688.3:001.8 [477] npoft. n.I. Hauuda, d-p c.-z. myu -
HYEin Yupamu, m. Kuïe; 3do6yeaH H. 0. Ha3apyu - HepeMCbuuu npupodHuu
3anoeidHUK
O^HWBAHHfl AKICHHX nAPAMETPIB KOMnOHEHTIB ŒITOMACH ^YPAB^HHH HA TEPHTOPIÏ HEPEMCBKOTO nPHPOAHOrO 3AnOBIAHHKA
HaBegeHo MeToguHHi nigxogH Ta pe3ynbTaTH eKcnepnMeHTanbHHx gocnig^eHb BH3-
HaneHHa BMicry a6conroTHo cyxoï penoBHHH b K0Mn0HeHTax ^iTOMacn pocnHH ^ypaBnu-hh, aKa 3pocTae Ha TepHTopiï HepeMcbKoro npnpogHoro 3anoBigHHKa.
KnwHoei enoea: oxopoHa HaBKonnmHboro npnpogHoro cepegoBH^a, emnorinHa 6e3neKa, HayKoBi gocnig^eHHa, ^iTOMaca, eKoMepe^a, MoHiTopHHr, HepeMCbKHH npn-pogHHH 3anoBigHHK, 6ionorinHa npogyKTHBHicTb.
CborogHi b yKpaÏHi aKTyani3yBanaca npo6neMa 3mîhh eKocHCTeM nig BnnHBoM aHTponoreHHoro THCKy. ^o 3HHrn,eHHa ^hbhx opram3MÎB, a iHogi h цi-nnx yrpynoBaHb, npn3BognTb HagMipHa HeperynboBaHa eKcnnyaTa^a npnpogHnx nonyna^fi pocnHHHoro i TBapHHHoro CBiTy aK Ha cymi, TaK i y BogHnx aKBaTopi-ax nnaHeTH. rno6anbHi 3MiHH KniMaTy, 36inbmeHHa KinbKocTi o3ohobhx gip, khc-noTHi gorn,i, epo3ia rpymiB, 3a6pygHeHHa CBiToBoro oKeaHy Ba^KHMH MeTanaMH, 3a6pygHeHHa goBKinna - цe toh HenoBHHH nepeniK HeraTHBHnx aBnrn,, rn,o Big6y-BaroTbca Ha 3eMni nepe3 HenpogyMaHy gianbHicTb nrogcTBa. 3arpo3y npnpogHoMy reHo^oHgy CTaHoBnaTb reHeTHHHo Mogn^iKoBam npogyKTH, aKi Ha6yBaroTb mn-poKoro BHKopHCTaHHa y xapnyBaHm HaceneHHa, rn,o b MaH6yTHboMy Mo^e npn3-BecTH go Henepeg6anyBaHnx KaTacTpo^inHHx HacnigKiB.
^na 6ygb-aKoï KpaÏHH ochobhhmh nepegyMoBaMH CTanoro eKoHoMiHHoro Ta co^anbHoro po3BHTKy e oxopoHa HaBKonnmHboro npnpogHoro cepegoBHrn,a, pa^oHanbHe BHKopncTaHHa npnpogHnx pecypciB, 3a6e3neneHHa eKonorinHoï 6e3-neKH ^HTTegianbHocTi nrognHH. neBHHM hhhom b HamiH gep^aBi cnocTepi-raeTbca BHKoHaHHa 3axogiB, cnpaMoBaHHx Ha 36epe^eHHa 6ioTHHHoro Ta naH-gma^THoro pi3HoMaHiTTa: 3axncT ^mra i 3gopoB'a HaceneHHa Big HeraTHBHoro BnnHBy, 3yMoBneHoro 3a6pygHeHHaM goBKinna, gocaraeHHa rapMomfiHHx B3aeMHH eyeninbeTBa 3 npnpogoro, oxopoHy, pa^oHanbHe BHKopncTaHHa Ta Big-TBopeHHa npnpogHnx pecypciB [9, 10, 13].
* HayK. KepiBHHK: npo$. n.I. .HaKHga, g-p c.-r. HayK - HyEin yKpaÏHH, m. Khïb
80
36ipHHK HayKOBO-TexHÏHHHx ii|):iiIi>
