CC BY
39
Вюник Дтпропетровського унiверситету. Бюлопя, еколопя. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2014. 22(2), 151-155.
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
doi:10.15421/011421
www.ecology.dp.ua
УДК 581.1.03+631.531.173
Моделювання внутрiшньоклiтинних механiзмiв виникнення бiоелектричних потенцiалiв рослин пiд час комбшовано1 стимуляцп
Д.В. Чернетченко, М.П. Моцний, Н.П. Боцьва, О.В. Слша
Днтропетровський нацюнальний ^верситет iменi Олеся Гончара, Днтропетровськ, Укра'ша
На лисп кукурудзи проводили дослщження бюелектричних реакщй рослини за до окремих стимуляторгв, а також у рая !х комбшування. Як стимулятор обрано вплив холодово!, теплово!, фото- та електростимуляцд. Для автоматизаци дослщження бю-потенц1ал1в застосовано ушверсальний програмно-апаратний комплекс на бая ПК та камери з електродами. Запропоновано ут-версальну схему реестраци б1опотенц1ал1в, яка дозволяе проводити експериментальт дослщження в умовах як окремого впливу на дослщжуваний об'ект стимул1в, так 1 !х комбшащй. У ход дослщження зафжсовано бюелектричт потенщали листя кукурудзи у вщповщь на тертчт стимули. Проаналгзовано динамку вказаних потенц1ал1в, ощнено потенщали стабтзапи, а також вщповщт значення порогу чутливосп рослини до вказаних стимулгв. На бая експериментальних даних визначено параметри ек^алентно! модел1 генерапи електричних 1мпульс1в у клпит у вщповщь на подразники р1зно! ф1зично! природи.
КлючовI слова: реестращя бюелектричних потенц1ал1в; математична модель клггани; бюпотенщцали листя; стимуляцш рослин; теплов! та холодов! стимули рослин
This paper deals with bioelectiical potentials of the plants recorded during different types of stimuli and combined stimulus as well. All registrations were observed on the leaves of the corn. We used different stimuli, such as cold, heat, photo- and electrical stimulation, and certain combination of this stimuli. Hardware and software system for automated recording of bioelectrical potentials has been successfully used in this work. We proposed the universal pattern of bioelectrical potentials' recording which allowed to detect the response of the biological object to different stimuli and various combinations of these stimuli. This pattern can be used for the deeper understanding of biological mechanisms of electrical potentials' generation in cells and discovering of processes of accommodation of whole organisms to these stimuli. Integrated system of recording and biometrical processing was used for analysis of corn leaves electrical responses to the thermal stimuli. The dynamics of these potentials was studied, with the quantitative analysis of the potential level stabilization. We calculated the ratio of amplitude of response potentials to the first response amplitude. Mathematical models of the plant cell were used for studying of intracellular mechanisms of biopotentials gereration. As a result of modeling, we revealed that electrical response of the cells was based on selective conductivity of cell membrane for H and Ca2+ ions. Therefore, we showed the biophysical relation of plant potentials to underlying intracellular biophysical mechanisms during thermal and combined stimulation.
Keywords: bioelectrical potentials' recording; mathematical cell model; leaves' biopotentials; combined stimulation of plants; heat and cold stimuli
Днтропетровський нацюнстьний утверситет мет Олеся Гончара, пр. Гагарта, 72, Днтропетровськ, 49010, Украгна Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Gagarin Ave., 72, Dnipropetrovsk, 49010, Ukraine Tel.: +38-050-420-86-04. E-mail: rakon3@gmail.com
Models of intracellular mechanisms of plant bioelectrical potentials caused by combined stimulation
D.V. Chernetchenko, M.P. Motsnyj, N.P. Botsva, O.V. Elina
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine
Вступ
У сучасних умовах для оцшки функционального стану рослин, поряд з шшими, широко застосовуються бюф1зичт методи, одним з яких е метод аналГзу бюелектрично! активносп, зокрема, бюпотенщалГв рослин, викликаних рГзними подразнювальними факторами. Найбшьше поширення отримали методи, пов'язат з термостимулящею, тому що стимули ще! природи най-менш травматичт та адекгатш для рослин. На практищ частше зустрГчаються методики з понижениям темпера-тури, як1 дозволяють використовувати велик! перепади температур. Методи теплово! стимуляцй, а також проце-си, що проходять у рослиш при так1й стимуляцй', вивчет недостатньо. Варто зазначити, що майже немае праць, як1 б поеднували холодове та теплове стимулювання, що зумовило дат дослвдження.
Актуальним е питання вирощування рослин у штуч-них контрольованих умовах. Оптишзащя ктматичних i енергетичних характеристик середовища у такому процесi потребуе безперервного прижиттевого контролю показниюв життедiяльностi рослин, який ускладнюеться необхiднiстю уникнення 1'х можливих пошкоджень. За таких умов стають актуальними методики електро-фГзюлопчно! дiагностики стану та розвитку рослин (Motsnyj et al., 2004).
Будь-який, навiть няйприм1тивн1ший органiзм може вщповюти на рiзноманiтнi змши навколишнього середо-вища певною дiею, причому ця дiя буде в тому або шшому вщгошент корисною для оргатзму, вона буде спрямована на тдтримання його iснування. У рослин видляють декiлька тип1в електричних сигналiв - потен-ц1ал да (ПД), варiабельний потенц1ал (ВП), перехiднi змши потенщалу, ритмiки або потенцiал спокою (ПС).
Електричне збудження та в1дпов1дь вищих рослин за-звичай пов'язанi зi швидкими вГдооввдями на зовнiшнiй стимул (Davies, 2004). Останнi дослали з електрогенезу рослин показують, що юнуе дуже велике рiзноманiття форм електричних вщповвдей (Fromm et al., 2007), навпъ на стандартнi зовнiшнi подразники: механiчнi, фото- чи тепловi стимули.
Слад зазначити, що рослини виростають у мшливих температурних умовах, тому здатшсть вiдповiдати на змшу температури необхгдоа для пристосування оргаиiзму до певних умов середовища. Одним iз рангах вiдгукiв рослини на змшу температури е генерацiя електричних реакций. Вiдповiдиа електрична реакц1я на швид-ке охолодження являе собою Гмпульс, а отже, аиалiз бюелектрично! активносп може дати д1агностично важ-ливу шформацго щодо розвитку рослини в цшому, а також щодо конкретного впливу одного з факторш.
Нинi достатньо описано електрогенез рослин: види 1х електрично! активносп у вiдповiдъ на рiзнi подразнення та роль кштинно! мембрани у процесах генерацй' бiоелектричних потенц1ал1в (Davies, 1987, 2004). Але роль внутршньоклгганних процеав, мiра та мехаиiзм 1х впливу на динам1ку бiоелектричних реакцш окремих клiтин та системи в цшому розкрип недостатньо. Ввдповвд клгган рослини на рiзнi подразники значно рiзняться, що створюе деяк1 трудаощГ для розумiння мехаиiзмiв, що лежать за цими потенц1алами, але
ввдграють дуже важливу роль, дозволяючи аналiзувати та контролювати кожен iз параметрiв (свiтло, температура, електростимулящя) окремо.
УзагалГ, тепловi потенцiали вщповвд рослини зумовлеш сильним локальним зменшенням концентраци CO2, який активно поглинаеться електронним мембран-ним транспортом (Kaziolek et al., 2004) фотосистеми II (PS II). Детальшше це питання розглянуте у працi Lautner et al. (2005), в яюй дослвджено вщповвд на тепловий подразник Populus trichocarpa та показано, що сигнал залежить ввд наявностi у клтганах рослин iонiв кальцию. Так само, як i потенцiали дй' клгган тварин, поширення електричних сигналiв у рослинах ввдбуваеться завдяки юнним каналам. Слад зазначити, що юнт мехатзми збудливосп клгган у тварин зазвичай пов'язат з потоками юнш Na+ та K+, у той час, як для рослин головну роль у формуванш потенщалГв до ввдграють Гони Ca2+, СГ та K+ (Samejima and Sibaoka, 1980; Felle and Zimmermann, 2007). Транспорт Н+ крГзь плазматичну мембрану також може мати значення для потенщалГв дй' (Opritov and Pyatygin, 2002; Vodeneev et al., 2006) та 1'х поширення. ПГд час нагрГвання листка рослини спостертали електричне збудження, що супроводжува-лось активними Н+-потоками у плазматичнш мембран та розпадом P-тип Н+-ЛТФ-ази (Stahlberg et al., 2006). Ензими кштинно! стшки, плазматично! мембрани та ци-топлазми змшюють свою активтсть пд час локальних змш концентраци ютв (Davies, 1987). Внесок Н+-поток1в установлено завдяки факту локального шдкислювання цитоплазми клтгани (Bulychev and Kamzolkina, 2006; Vodeneev et al., 2006; Grams et al., 2009) гад час зростання потенщалГв дй'. Покладаючись на факти щодо юнно! динамши гад час зростання елек-тричного збудження клгган, можна побудувати екеГБалентну математичну модель для детальтшого вив-чення цих процеав та визначення внеску описаних електрохГмГчних мехашзмГв у процес електрогенезу.
Опис динамши електричних процес1в на кштинному р1вт п1сля публшаци вадомо! роботи А. Ходжкша та А. Хаксл (Hodgkin et al., 1952), де започатковано такий пГдхГд для нервово1 клтгани, традицшно здшснюеться Гз застосуванням методу математичного моделювання. Розробка та перевГрка адекватноси подабно! модел для опису електродинамжи рослинно! кштини потребують накопичення значного обсягу експериментальних даних, зокрема, в умовах рГзних способ1в подразнення рослин i комбшацш таких подразнень.
Сучаст електронно-вимГрювальш прилади здатш за-безпечити реестрацш бюелектричних потенщалГв рослин як контактно, так i дистанцию, з високою чутливютю та малою шерцштстю (Zhu, 2002). Але при цьому як для наукових дослвджень, так i для виконання практичних завдань актуальною залишаеться комплексна автоматизащя процесу реестраци та обробки бюпотенщал1в Гз застосуванням сучасних комп'ютерних технологш (Hoppensteadt et al., 1986).
Мета ще! роботи полягае в оцшювант реакци рослин на окремГ тепловГ та холодовГ подразники, а також бюелектрично! активностГ пГд час комбшовано! стимуляцй та встаиовленнi можливих внутрГшньоклп'ин-них механГзмГв за допомогою моделювання цих процес1в.
Результати та ïx oбгoвoрeння
Сxeмa aпapaгнo-пpoгpaмнoгo кoмплeкcy, за допомо-гою якого пpoвoдидиcь дocдiджeння, oпиcaиa y щ>ащ Chernetchenko et al. (2013). У до^да пpoвoдиди peеcгpa-цш бioeлeктpичниx пoгeнцiaлiБ пд впливом xoлoдoвиx i тeплoвиx cгимyдiБ на дистя кyкypyдзи за мeгoдикoю, oпиcaиoю Davies (2004). ^и цьому здiйcнeнo цифpoвий запис i пpoгpaмиy oбpoбкy зapeecгpoвaииx штeнцiaлiв.
Спoчaгкy дocдiджeнo oкpeмi пapaмeгpи тeплoвoгo та xoлoдoвoгo iмпyдьcy, як1 бpaли за eгaлoн ддя cгaидapгнoï тeмпepaтypи oxoлoджeния (нaгpiвaиия). Тeмпepaгypy cгимyлy визначали за допомогою гepмo-пapи та мiкpoвoльтмeтpa (y дocдiдax вона cклaдaлa Г = +6 °С, t+ = +9,5 °С). Пicдя цього пoдpaзнювaли xo-лодом диcгoк кyкypyдзи. Стимул гaкиx пapaмeгpiБ викликае дeпoдяpизaцiйний iмпyдьc (pиc. 1 а). Загальна гpивaлicгь iмпyдьcy - 28 c, aмплiгyдa - 42 мВ, швидкють нapocгaиня iмпyдьcy - пpибдизнo 10 мВ/c. Фаза дeпoдяpизaцiï гpивaе 4 c, вона набагато кopoгшa за фaзy peпoдяpизaцü', яка т^ивае 24 c.
Якщо змiнити пoдяpнicгь бaгapeï, то як пoдpaзник можна подавати гeплoвий стимул. Тeплoвa cгимyдяцiя викликае потенщал вiдпoвiдi типу riпepпoдяpизaцiï фис. 1 б). Загальна гpивaлicгь iмпyльcy становить 15 с, амплитуда вцщовцц на подразнення - 8 мВ, ншидкклъ наростання
Час, с
iмпyльcy - 1,6 мВ/с. Тpивaлicгь фази гiпepпoляpизaцiï -5 с, peпoдяpизaцiï - 10 с.
Пicдя цього визначали взаемовплив гeплoвиx i xoлo-дoвиx пoгeнцiaлiв (нacдiдoк дiï кoмбiнoвaниx cгимyдiБ). 1з цiею мeгoю застосовано мeгoдикy кoмбiиaцiï пoдpaзникiв. Спочатку наносили подоазник oдиiеï мoдaльнocгi, за ним - шшо1. У пepшiй ^уш досдщв кoндицioиyвaльний (К) гeплoвий шпульс пepeдyвaв xo-лодовому - тecтyвaльнoмy (Т).
Спочатку гeплoвий стимул т^иван 5 с. Пicдя зaБep-шeння дü' гeплoвoгo стимулу та peлaкcaцiï pocдини чepeз час t здшснювали xoлoдoвий стимул, також гpивaлocгi 5 с. Знaчeння пapaмeгpa становило t = 3, 5, 7, ..., 23 с. ^и цьому вимipювaли амплитуду вiдпoвiдi на xoлoдo-вий стимул (А1) фис. 1 в). Пicдя peлaкcaцiï (5 xß) щюво-диди 10 вимipювaнь ддя кожного знaчeння змiннoгo па-paмeгpa, пicдя зaБepшeння eкcпepимeитiв даш ycepeд-нювали.
За вeдикиx iитepвaлiБ м1ж К i Т (понад 21 с) iмпyдьcи вiдпoвiдeй пpaктичнo нe взaемoдiюгь. Амплитуда вiдпoвiдi складае 37 мВ, що становить 90% знaчeння eгaлoннoï амплитуда (42 мВ), тpивaлicть 1мпудьсу дopiБиюе 27 с, що пpaктичнo вщповвдае знaчeнию eтaлo-ну. Фаза peпoдяpизaцiï гeплoвoгo 1мпудьсу зaкiичилacя, i пpигнiчeння нacгyпиoгo xoлoдoвoгo iмпyдьcy пpaкгичнo вадсутне (рис. 1 г).
Час, с
б
Ф - нанесения теплового стимулу О" нанесения хдлодового стимулу
Час, с
Рис. l. TepMÍ4HÍ пoтeнцiaли пвд час oдинoчнoï стимуляци:
а - одиночний гeплoвий пoгeнцiaл, б - одиночний xoлoдoвий пoгeнцiaл, в - кoмбiнoвaнa стимулящя (t - час мiж нaнeceнням cгимyлiв, змiнний пapaмeгp t = 3, 5, 7, ., 23 с, А1 - амплпуда xoлoдoвoï вiдпoвiдi), г - тeплoвий стимул, який пepeдyе xoлoдoвoмy (час мiж стимулами 21 с)
в
г
ПГд час скорочення штервалу сшстертаеться вираже-на депрес1я тестувального потенц1алу. Наприклад, для значення параметра t = 3 с, амплтуда холодового Гмпуль-су складае 9 мВ (20% еталонного значення амплитуда), а для t = 7 с - 20мВ (45% еталону). Скорочуеться також тривалсть Гмпульсу: 6 i 15 с, вгдповГдно (рис. 2 а, б).
ПГсля накопичення достатньо! юлькосп експеримен-тальних даних i проведення усереднення аналГзували отримат результати. Наступи потенц1али мають меншу амплиуду вщносно першого (рис. 3). 3i збшьшенням часу м1ж тепловим i холодовим стимулами ампллуда холодо-во! вщповщ А поступово збшьшуеться та наближаеться
до значення одиночного холодового стимулу. Тобто зГ збшьшенням часу зменшуеться вплив попередиього теплового стимулу на наступний холодовий.
Результати, отримат Гз застосуванням автоматизова-ного програмно-апаратного комплексу, у цшому добре узгоджуються з результатами попередтх експеримеигiв Гз реестрацй потенщалГв листя кукурудзи шд час термчно! стимуляцй' та комбшованих подразникiБ. Похибка, яка накопичуеться через обмеження точносп вимрювальних пристро'ш i наявнють зовтшшх завад, перебувае в межах 2-3% i практично не впливае на характеристики вихГдного сигналу.
—1—I—1—I—1—I—1—I—1—г
5 10 15 20 25 30
I—1—Г
—I—1—I—1—I—1—I—1—г
10 15 20 25 ЗС
Час, с
б
Рис. 2. Реакци пвд час комбшованих стимуляцш, тепловий потенщал передуе холодовому:
а - час мГж стимулами t = 3 c, б - час мГж стимулами t = 7 c
1 i 1 i 1 i 1 i 1 i 1 i 1 i 1 i 1 i 1 i 1 i 1 i 1 i 1 0 1 2 3 4 5 В 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 10 192021 2223 24
Параметр t, с
Рис. 3. Змша амплiтуди бюпотенщалш залежно ввд параметра t: по ом абсцис - штервал часу (с) мГж конд^цГонувальним i тестувальним подразненнями; по ом ординат - амплпуда Гмпульсу (%) вщносно першого
Як показали Chernetchenko et al. (2013), визначення
Для аналзу внутрГшньоклп'инних мехатзмГв виник-нення та динамши зареестрованих бюелектричних потенщалГв використано математичну модель клггани зГ здатнютю генераци активних електричних потенцГалГв.
Для опису динамши юнних струмГв I, та потенц1алу на мембраш Vm на основГ мехатзму Ходжк1на - Хаксл (Hodgkin et al., 1952) використано формулу:
I (Vm , t) = (Vm - E )g. . (1)
параметргв моделг на падставг експериментальних даних пд час реестрацй' бюелектричних потенцiалiБ та Гз за-стосуваииям програмно! апроксимаци вхщних даних дае досить точш результати. Для отриманих експеримен-тальних залежностей провiдиостi юнних каналГв мають значення вГдповгдно gi = 32,6 та g2 = 70,1, близью до значень провГдностей протонних канал1в i каналГв Са2+ L-типу. Це досить достовГрно вказуе на походження
а
зареестрованих потенщалв. Перюдичш осцилятивт вщповда, що спостерналися в експериментах (рис. 1 а), е активними електричними вщповщями клиини на под-разник, в основ1 яких лежить взаемод1я ютв H+ та Ca2+. Деяке вщхилення розрахованих п1д час моделювання електричних провщностей ввд табличних значень для ввдповщних ютв спостертаеться через наявтсть у клиит струм1в шших тишв i шунтувального струму витоку ютв iз клiтини.
Висновки
Аналiз дослвдв показуе, що попередне теплове подра-знення на малих штервалах 0-3 с на 75% гальмуе «холодову» тестувальну вщповщь, а починаючи з 4-1 по 24-ту секунду амплитуда потенцiалу повiльно вщновлюеться. Таке явище пояснюеться тим, що попередне теплове по-дразнення тдвищуе пори- збудливосп клiтин, як1 генеру-ють тестувальний «холодовий» потенц1ал. При цьому на фонi фази реполяризаци «холодового» потенц1алу тепло-вий сприймаеться як надпороговий i спостерiгаеться по-чаткова фаза варiабельного потенц1алу, за яким розви-ваеться класичний «тепловий» потенцал пперполя-ризац1йного типу. Отже, можна зробити висновок, що попередне теплове подразнення зумовлюе пдвищення порогу генераци ПД, а попередне холодове подразнення викликае утворення двофазного «теплового» потенщалу, перша фаза якого - варiабельний потенц1ал.
Для аналiзу можливих внутршньоклиинних механз-мiв виникнення та динамжи зареестрованих бюелек-тричних потенцiалiв розроблено математичну модель клiтини зi здаттстю до генераци активних електричних потенцiалiв. У результатi визначення параметр1в моделi на базi отриманих експериментальних даних установлено, що в основi електрично! вщповда клiтини лежить селективна змша електрично! провщносп клиинно! мембрани для iонiв H+ i Ca2+. Таким чином, показано зв'язок мж потенцiалами активностi, що реестрували з поверхн рослини, та внутрiшньоклiтинними процесами. Отриманi результати можуть бути покладеш в основу ново! методики для визначення функцюнального стану рослини.
Бiблiографiчнi посилання
Chernetchenko, D.V., Motsnyj, M.P., Botsva N.P., Elina, E.V., 2013. Avtomitizovana systema reestraciy bioelectrichnih po-tencialiv [Automated experiment fot bioelectrical potentials registration]. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 21(2), 70-75 (in Ukrainian). Davies, E., 1987. Action potentials as multifunctional signals in plants - a unifying hypothesis to explain apparently disparate wound responses. Plant Cell Environ. 10, 623-631. Davies, E., 2004. New functions for electrical signals in plants. New Phytol. 161, 607-610.
Eccles, J., 1966. Fiziologiia sinapsov [Physiology of synapses]. Mir, Moscow (in Russian).
Fliesen, W.O., Friesen, J.A., 1994. NeuroDynamix: Computer models for neurophysiology. Oxford University Press, New York.
Goldman, D.E., 1943. Potential, impedance, and rectification in membranes. J. Gen. Physiol. 27(1), 37-60.
Grams, T.E.E., Lautner, S., Felle, H.H., Matyssek, R., Fromm, J., 2009, Heat-induced electrical signals affect cytoplasmic and apoplastic pH as well as photosynthesis during propagation through the maize leaf. Plant Cell Environ. 32(4), 319-326.
Heldt, H.W., 1997. Plant biochemistry & molecular biology. Oxford University Press, Oxford.
Hille, B., 2001. Ionic channels of excitable membranes. Sinauer Associates, Sunderland.
Hodgkin, A.L., Huxley, A.F., 1952. A quantitative description of membrane current and its application to conduction and excitation in nerve. J. Physiol. 117, 500-544.
Hoppensteadt, F.C., 1986. An introduction to the mathematics of neurons. Cambridge University Press, Cambridge.
Huguenard, J., McCormick, D.A., 1994. Electrophysiology of the neuron: An interactive neuron. Oxford University Press, Oxford.
Koch, C., Segev, I., 1989. Methods in neuronal modeling: From synapses to networks. Bradford Book, The MIT Press, Cambridge.
Lysikov, V.N., 2001. Studying some features of maize genetics and developmental biology using electrophysiological techniques. Action potentials in maize sieve tubes change phloem translocation. J. Exp. Bot. 45(4), 463-469.
Motsnyj, M.P., Elina, E.V., Vlasova, S.V., 2004. Issledovanie reakcii rasteniy, vizvannoi ritmicheskoy stimulyaciei [The study plants responses induced by repetitive stimulation]. Nauka ta osvita, Odessa 55, 37-38 (in Russian).
Muyskens, M.A., Glass, S.V., Wietsma, T.W., Gray, T.M., Mark, A., 2007. Data acquisition in the chemistry laboratory using LabVIEW software. J. Chem. Educ. 73(12), 1112-1114.
Ogren, P.J., Jones, T.P., Paul, J., 2006. Laboratory interfacing using the LabVIEW software package. J. Chem. Educ. 73(12), 1115-1116.
Rinzel, J., Ermentrout, G.B., 1989. Analysis of neural excitability and oscillations. The MIT Press, Cambridge.
Roblin, G., 1985. Analysis of the variation potential induced by wounding in plants. Plant Cell Physiol. 26, 255-261.
Rosljakova, T.V., Molchan, O.V., Vasekina, A.V., Lazareva, E.M., Sokolik, A.I., Jurin, V.M., de Bur, A.H., Babakov, A.V., 2011. Soleustojchivost' jachmenja: Vzaimosvjaz' jek-spressii izoform vakuoljarnogo Na+/H+-antiportera s na-kopleniem 22Na+ [Salt tolerance of barley: The relationship isoform expression vacuolar Na+/H+-antiporter with accumulation of 22Na+]. Fiziologija Rastenij 58(1), 28-39 (in Russian).
Stankovic, B., Witters, D.L., Zawadzki, T., Davies, E., 1998. Action potentials and variation potentials in sunflower: An analysis of their relationships and distinguishing characteristics. Physiol. Plantarum 103, 51-58.
Thiel, G., Homann, U., Plieth, C., 1997. Ion channel activity during the action potential in Chara: A new insight with new techniques. J. Exp. Bot. 48, 609-622.
Zhu, J.K., 2002. Salt and drought stress signal transduction in plants. Rev. Plant. Physiol. Plant. Mol. Biol., 53, 247-273.
Hadiümna do редкоnегü 11.10.2014
