CC BY
15
Серiя: Техшчш науки ISSN 2225-6733
http://docplayer.ru/28492922-Ispolzovanie-neyronnyh-setey-v-marketingovyh-issl-ed-ovaniyah-gospodarchuk-s-a.html (accessed 28 June 2017).
3. Mozolevskaya M.O., Stavits'kii O.V. Vikoristannia neironnikh merezh dlia prognozuvannia u finansovii sferi [Use of neural networks for forecasting in the financial sphere]. Aktual'ni problemi ekonomiki ta upravlinnia - Actual problems of economics and management, 2017, no.11 Available at: http://ape.fmm.kpi.ua/article/view/102584 (accessed 10 July 2017).
4. Galeshchuk S. Shtuchni neironni merezhi u prognozuvanni valiutnogo rinku [Artificial neural networks in the forecasting of the currency market]. Visnik Kiivs'kogo natsional'nogo torgovel'no-ekonomichnogo universitetu - Herald of Kyiv National University of Trade and Economics, 2016, no.3, pp. 101-114 Available at: http://visnik.knteu.kiev.ua/files/2016/03/9.pdf (accessed 25 August 2017).
5. Onder E., Fiat B. Hepsen A. Forecasting macroeconomic variables using artificial neural network and traditional smoothing techniques. Journal of Applied Finance & Banking, 2013, vol. 3, no.4, pp. 73-104 Available at: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract id=2264379 (accessed 10 September 2017).
6. Lam M. Neural network techniques for financial performance prediction: integrating fundamental and technical analysis. Decision Support Systems. Special issue: Data mining for financial decision making, 2004, vol. 37, iss. 4, pp. 567-581 Available at: https://wenku.baidu.com/view/ 65e4fbdb6f1aff00bed51ef3.html (accessed 01 October 2017).
7. Kuan C., White H. Artificial neural networks: an econometric perspective. 1991, 98 p. Available at: https://ru.scribd.com/ document/ 175456696/Artificial-Neural-Networks-an-Econometric-Perspective (accessed 01 October 2017).
Рецензент: С.А. 4i4KapbOB
д-р техн. наук, проф., ДВНЗ «ПДТУ»
Стаття надшшла 30.10.2017
УДК 66.041-6: 622.78
© Лобова К.В.*
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ТЕРМ1ЧНО1 ОБРОБКИ НА МАСУ КОТУН1В ЗА ТЕХНОЛОГ1ЧНИМИ ЗОНАМИ ВИПАЛЮВАЛЬНО1 МАШИНИ
Розроблена модель враховуе ф1зико-х1м1чний склад сирих котумв, гх волог1сть, хг-м1чм процеси, що прот1кають тд час терм^чног обробки котумв, досл1джуе вплив обробки сировини на зм1ну маси, що дозволяе використання оптимального температуру режиму для випалу, при цьому досягаються менш1 витрати палива. У ро-бот1 розглянут1 основм хлмгчнг реакцп, що зм1нюють масу зал1зорудних котумв. Ключовi слова: випалювальна машина, котуни, терм1чний процес, маса, моделю-вання.
Лобова К.В. Моделирование влияния термической обработки на массу окатышей по технологическим зонам обжиговой машины. Разработанная модель учитывает физико-химический состав сырых окатышей, их влажность, химические процессы, протекающие при термической обработке окатышей, исследует влияние обработки сырья на изменение массы, что позволяет использование оптимального температурного режима для обжига, при этом достигается меньший расход топлива. В работе рассмотрены основные химические реакции, изменяющие массу железорудных окатышей.
Ключевые слова: обжиговая машина, окатыши, термический процесс, масса, моделирование.
студент, ДВНЗ «Kpmopi3brnU нащональний утверситет», м. Кривий Рiг, [email protected]
Серiя: Техшчш науки ISSN 2225-6733
K. V. Lobova. Modelling of the thermal treatment effect on the pellets mass in the technological zones of a roasting machine. The article is devoted to the investigation of chemical processes occurring during the thermal treatment of iron ore pellets on a conveyor roasting machine. Obtaining the desired quality of raw materials requires a comprehensive research and determination of the physicochemical composition of the charge materials. The purpose of the study is to determine the mass of pellets in each zone of the roasting machine. Before the beginning of the work of the roasting machine, the input of raw pellets mass is carried out, their moisture, chemical composition is defined. The given parameters make it possible to calculate the temperature regime in each technological zone of the roasting machine. Simulation is carried out with the help of the software product LabVIEW, which allows to simulate the thermal process of making pellets. The article considers the influence of chemical reactions on the physical and mechanical properties of the material for each technological zone of the conveyor roasting machine. One of the main indicators of the pellets quality is the moisture removal from the pellets, which occurs in the drying zone. The specified moisture content in raw pellets makes it possible to calculate, if necessary, the amount of fuel that will be used to remove water, and also reduce the risk of non-optimal temperature regime, which may reduce the strength of the pellets. The oxidation process of magnetite into hematite begins at a temperature of 1000 C, which results in the mass of raw pellets increase. The mass of pellets is viewed in each technological zone of the roasting machine, which makes it possible to monitor the processing of iron ore material. It is proposed to control the burners of the conveyor roasting machine by means of changes of the mass that influence on the temperature changes. It will increase the productivity of the roasting machine and reduce fuel consumption. The results are presented in the graph. It was determined that the fired pellets mass has been reduced by 6-10% as compared to the original mass of the raw pellets.
Keywords: roasting machine, pellets, thermal process, mass, modelling.
Постановка проблеми. B^o6Hmi потужносп шдприемств металургшно! та прничору-дно! промисловосп з кожним роком зростають. Для виплавки стат та випуску залiза в даний час широко використовуються котуни. 1х якють залежить вщ багатьох факторiв, таких як шви-дюсть руху випалювальних вiзкiв, !х волопсть, гранулометричний склад та температура. Котуни здатш переносити транспортування без помггних руйнувань або пошкоджень, оскшьки здш-снюсться теплова обробка в конвеерних випалювальних машинах (КВМ).
КВМ - основш агрегати фабрик огрудкування. Випал котушв здшснюеться у декшька етатв i вимагае ютотних витрат енергп, що призводить до споживання значно! кшькосп природного газу. Тому виникае необхщшсть ефективного та ращонального використання палива. Для того, щоб одночасно отримувати яюсний продукт та ефективно використовувати енергети-чш ресурси, доцшьно використовувати автоматизоваш системи, що здшснюють контроль та регулювання подачi певно! кшькосп природного газу. Iснуючi системи керування термiчною обробкою котушв КВМ iнодi не дозволяють тдтримувати основш показники на певному рiвнi та доцшьно витрачати ресурси. Тому основним напрямком робгг цього плану е розроблення автоматизовано! системи керування випалу котушв для контролю температурних режимiв у технолопчних зонах КВМ, приладами збору та обробки шформацп та формування керуючих сигналiв управлшня техшчним обладнанням. Згадаш вище проблеми потребують виршення, тому тема статп е актуальною та мае наукове i практичне завдання.
AH^i3 останшх дослщжень i публжацш. На сьогодш металургшш та прничо-збагачувальнi пiдприемства потребують реконструкцп застаршого обладнання та модершзацп методiв обробки котушв. Аналiз роботи [1] показуе, що сучасний стан системи автоматизованого керування не дае змогу впливати на протшання випалу котушв. Пропонуеться використання пев-них резервiв теплотехшчних схем для покращення технiко-економiчних показниюв роботи КВМ. На КВМ регулювання процесу термiчноl обробки вiдбуваеться за показниками температури у газоповiтрянiй зош випалу. Даний метод дозволяе контролювати випал котушв по заюнченню процесу за температурою. Проте така система не враховуе збурення, оскшьки вщсутня можли-вiсть урахування декiлькох показниюв. Вiтчизняними та закордонними вченими проводяться мо-делювання, що дають наочне представлення результата наукових дослiджень техшчного стану
Серiя: Технiчнi науки ISSN 2225-6733
КВМ та технологи процесу випалу котушв. Автором [2] детально розглянуп структура моделi КВМ та протшання основних хiмiчних процешв. Побудована математична модель випалювально1 машини, яка враховуе особливостi процесiв, що вщбуваються у технологiчних зонах. У секцп зони сушки визначаються основш показники, такi як температура, перепад тиску, швидкють па-лет, висота шару котушв, !х вологiсть. Завдяки параметрам складаеться математична модель для кожно! технолопчно1 зони КВМ, що дозволяе визначити керуючi впливи, забезпечуючи мшма-льнi втрати на енергетичш ресурси на випалювання котунiв на КВМ. Iншi дослiдження [3-4] спрямоваш на визначення оптимального режиму термiчноl обробки у зонi випалу. Вивчення основних закономiрностей розподiлу температури вздовж висоти шари котунiв дозволить виявити основш особливосп формування температурного поля шару котушв. Для його визначення про-понуеться використання тепловiзорiв або групи пiрометрiв, що дослщжуе температурне поле на поверхнi шару котушв. Авторами надана математична модель, яка враховуе протшання техноло-пчного процесу випалу котунiв, та, на основi даних про температурне поле котушв, можна керу-вати окремими пальниками, що дозволяе бшьш оптимальне використання палива. У патентi [5] розглядаеться математична модель процесу та алгоршмв адаптацп процесу випалу, контроль гранулометричного складу, насипна маса, хiмiчний склад i витрати неспечених котушв. Експрес-аналiз якостi котунiв проводять шляхом атомно-емюшно! спектроскопп, що дозволяе визначити кшькють хiмiчних елементiв в котунах i в залежностi вщ !х спiввiдношення контролювати подачу палива в пальнику, що дозволить зменшити витрати енергоспоживання. Врахування фiзико-мехашчного, гранулометричного, хiмiчного складу залiзорудних котушв дозволяе виробляти якь сний матерiал, що дослiджено у [6-9].
Мета статт - моделювання термiчноl обробки котушв на КВМ з урахуванням !х маси по технологiчним зонам у режимi реального часу. Для цього необхщно виконати наступнi задача
1. Розглянути хiмiчнi процеси (видалення вологи з котушв, вигоряння шрки, окислення магнетиту в гематит), що протшають тд час термiчноl обробки котушв.
2. Розрахувати витрати речовини з урахування хiмiчних процесiв, що впливають на масу.
3. Промоделювати термiчну обробку котунiв на КВМ.
Виклад основного матерiалу. Найпростiша система керування КВМ вимагае отримання сформованих керуючих впливiв за показниками якосп котунiв та продуктивностi КВМ, але та-ку систему важко реалiзувати через недостатню кiлькiсть шформацп про поточний контроль якосп. Процес термiчноl обробки котунiв потребуе заздалегiдь вщпрацьованих значень основних параметрiв процесу випалу котушв. Головними параметрами, що дозволяють слщкувати та регулювати, е температура котушв у кожнш технолопчнш зонi, !х маса, вологiсть, витрати палива, сшввщношення газ-повiтря тощо. Виготовлення котушв в значнш мiрi залежить вiд якос-тi виготовлення сирих котушв. Для отримання якюного продукту забезпечуються сприятливi умови, що полягають у постшному контролi фiзичних та хiмiчних властивостей котунiв. Тому, наприклад, мщнють котунiв визначае !х ступiнь руйнування та деформування на шляху до зони КВМ та можливють отримання ще бшьш високоякюних котушв. Процеси, що протшають при проходженш КВМ, доцiльно розглянути за технолопчними зонами окремо.
Нагрiвання сирих котушв вщбуваеться у зонах сушки та пщ^ву. Основним процесом, що протшае при сушцi, е видалення вологи з котушв. При високотемпературному режимi мож-ливе виникнення руйнувань та деформацш котунiв через рiзке видiлення пару води, тому процес висушування вщбуваеться за температурою, нижче температури «шоку» котушв. Для пода-льшо! ефективно1 термiчноl обробки здшснюеться видалення вологи з котушв, тому !х маса зменшиться на зазначений вщсоток вмiсту вологи котушв. У зош пiдiгрiву, де температура зна-ходиться в iнтервалi 700-1000°С, вiдбуваеться окислювання магнетиту в гематит. Процес окис-
лення 1 кг оксиду залiза за реакцiею 2 • + К • О2 = Fe2O3 потребуе 16/144 — 0,11 кг кисню,
/2 23
тому вщбуваеться збшьшення маси котушв (1), що вказано в [10]. Хiмiчний та фiзичний склад невипалених котушв наданий в таблищ.
( •Х - FeO ) • 0,11, (1)
V • (X + R) ок'
де X - вмют концентрату в шихп, У - вмют вапняку в шихтi, Я - вмют твердо1 речовини у вапняку, FeOk - вмют оксиду залiза у концентрат^ FeOок - вмют оксиду залiза у випалених ко-тунах.
Серiя: Технiчнi науки ISSN 2225-6733
Таблиця
Вихщш значення основних параметрiв
№ и" '¡3 Еу § £ £ 1 о и [2 и" .¡а '¡а ^ § н о м Концентрату в шихт^ о/ % Вапняку в шихт^ о/ % Твердо! речовини у вапня- % Оксиду затза в концентрап, о/ % FeO у випалених котунах, о/ % ,и к '<3 чо н ^ о В
- 6-11 83-85 7,5-9 0,5-1 57-70 4,13-5,24 0,31-1
1 8 83,13 7,87 1 62,26 4,98 0,59
2 100 8,5 84,57 6,97 1 63,1 4,9 0,4
3 6,34 84,91 8,75 0,75 62,52 5,1 0,53
4 9,76 83,52 7,72 1 66,3 5,25 0.31
Температурний режим у зош випалу знаходиться в межах 1000-1300°С. При найбiльшiй температурi у зош вщбуваеться максимальне вигоряння шрки та продовжуеться процес окис-лення, що супроводжуеться рекристалiзацieю магнетитових зерен у гематитов^ Пiд рекристал> защею розумiеться процес повторно! кристалiзацii, що вщбуваеться у твердому тiлi та призво-дить до змiни розмiру зерен та !х кiлькостi. Процес випалювання котунiв дозволяе збiльшити мщнють котунiв в 2-3 рази. У зош рекуперацп здiйснюеться кiнцевий процес окислення магнетиту та спостерпаеться вигоряння шрки в нижньому шарi котунiв, тому маса котунiв змен-шиться на вiдсоток вмiсту шрки у концентратi. Розрахунок витрачено! маси шд час процесу випалу котушв проводиться за формулою (2), що надано в роботi [10]:
¥еО ■ X
т = X + ^ ■ R + (-к--ЕвО ) ■ 0,11. (2)
V ■ (X + R) °к' ' У '
Моделювання системи керування агрегатом при змш маси виконуеться за допомогою графiчного середовища програмування LabVIEW, що дозволяе вiзуалiзувати управлiння техш-чними об'ектами та технологiчними процесами. На цш платформi створена модель перемщен-ня котунiв вздовж КВМ, фронтальна панель яко! представлена на рис. 1. Як видно з рисунку, модель складаеться з задатчика про склад сирих котушв, на якому вщображуеться шформащя про !х початкову масу, волопсть, вмют концентрату в шихп, вапняку в шихп, твердо! речовини у вапняку, оксиду залiза в концентратi, FeO у випалених котунах, шрки, та 5 iндикаторiв, що вiдображають поточну температуру i масу котунiв в окремих технолопчних зонах. КВМ роздь лена на 5 технолопчних зон: зона сушки (1), пщ^ву (2), випалу (3), рекуперацп (4) та охоло-дження (5). Блок^аграма розроблено! моделi змiни маси котунiв у зонах термiчноi обробки КВМ наведено на рис. 2, де у блоках виконуються обчислення маси тсля проходження техно-логiчних зон сушки (рис. 2, а), пщ^ву (рис. 2, б), випалу (рис. 2, в). Також модель мютить блоки перемщення палет, подачi палива, рух пов^ряно-газових потокiв, що у данiй робот не наданi.
Рис. 1 - Фронтальна панель моделi процесу випалу котушв у середовищi LabVIEW
Серiя: TexHÏ4HÏ науки ISSN 2225-6733
в)
Рис. 2 - Блоки розрахунку маси котушв у зош: а - сушки; б - пщ^ву; в - випалу
Ощнка та аналiз процешв, що вщбуваються при TepMÎ4Hrn обробщ сировини, потребують iнформацiï про насипну масу, хiмiчний i гранулометричний склад та волопсть сирих котунiв. Зазначеш параметри вводяться для безпосереднього подальшого визначення маси. Пiд час мо-делювання змiни маси котунiв при проходженш технологiчних зон КВМ використовуються данi з таблицi дослiдження №1-4. Для моделювання вiртуальний пристрiй потребуе введених даних про поточний склад котушв, що надходять до технолопчних зон КВМ, тому ï^ введення обов'язкове. Натискання зеленоï кнопки (рис. 1) запускае КВМ, i сирi котуни надходять на ви-палювальш вiзки. Температура у кожнiй зош починае змшюватись при надходженнi сировини, тобто для зон сушки, пщ^ву, випалу вона збшьшуеться, а для зон рекуперацп та охолодження навпаки - зменшуеться. На рис. 3 представлена маса котушв для значень дослщження №1 в таблиц для кожноï технологiчноï зони КВМ.
Рис. 3 - Результати моделювання змши маси котушв на КВМ
В1СНИК ПРИАЗОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХШЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 2017р. Серiя: Техшчш науки Вип. 35
ISSN 2225-6733
За результатами дослщження встановлено, що у зош сушки втрата вологи склала 99%. Остача вологи на наступному еташ спричиняе перезволоження, що призводить до руйнування котушв 3i створенням дрiб'язку у зош пiдiгрiву, що осипаеться на зворотнш конвеер, що призводить до додаткового зменшення маси. Оскшьки в зонi пiдiгрiву температурний режим зна-ходиться в iнтервалi 700-1000°С, починаеться окислення. У зонi випалу продовжуеться процес окислення магнетиту в гематит, що спричиняе незначне збшьшення маси. Вщбуваеться посту-пове вигоряння шрки з котунiв, а стушнь окислення становить 70%. У зош рекуперацп завер-шуються процеси окислення та вигоряння шрки.
Як показали результати дослщження, змiна маси котушв у технолопчних зонах КВМ у залежносп вiд рiзного шихтового складу змшюеться до 5% на кожш 100 кг котунiв, що наглядно представлено на рис. 4 графшами 3 та 4. При цьому оптимальним хiмiчним складом шихти е параметри шихти, надаш в таблиц дослiдження №1 та №2.
100 1
Ü
я эв
г
оз
i
Я эе
f
О
а Э4
«
и
Я 92
нч
Л
90
V
\
V з
v\ У -•
* 4
зони КВМ
Рис. 4 - Графiки змiни маси котунiв з рiзним хiмiчним складом
Висновки
На основi розглянутих хiмiчних процесiв розроблена модель, що дозволяе контролювати процеси, що пропкають на КВМ та впливають на змiну маси котушв тд час !х термiчноl обро-бки. Отриманi результати показали, що основна втрата маси вщбуваеться за рахунок випарову-вання вологи з сирих котушв. Визначений вмют вологи в сирих котунах в автоматизованш сис-темi керування КВМ дае можливють оптимiзувати використання газо-повiтряних потоюв, що витрачаються на сушку, та дозволяе шдвищити якiсть котунiв, як подаються у наступнi техно-лопчш зони КВМ. У зонах випалу та рекуперацп змшюеться маса котушв внаслщок процешв окислення та вигоряння шрки. Це дозволяе керувати витратами палива.
Результати моделювання показали, що маса випалених котушв зменшуеться до 10% вщ початково! маси котушв на кожш 100 кг. Здобуп результати змши маси котунiв дають можли-вiсть впливати на склад шихтових матерiалiв, дозволяючи обрати !х оптимальний склад в шихтовому вiддiленнi фабрики огрудкування. Отриманi залежносп дають можливiсть використову-вати залежносп змши маси котушв для оптимiзацil термiчноl обробки на КВМ, що дозволить шдвищити яюсть випалених котушв та шдвищити продуктивнють КВМ. Керування технолоп-чним процесом функцп змши маси котушв дозволяе шдвищити продуктивнють КВМ i заоща-дити паливо. У подальшому плануеться впровадження в автоматизовану систему керування КВМ використання отриманих результанв.
Список використаних джерел:
1. Сравнительный анализ теплотехнических схем современных обжиговых конвейерных машин// Н.Н. Копоть [и др.] // Сталь. - 2010. - № 3. - С. 8-13.
2. Пирматов Д.С. Математическая модель тепловой обработки окатышей в обжиговой машине / Д.С. Пирматов // Сборник трудов всероссийской конференции : Новые технологии в научных исследованиях, проектировании, управлении, производстве НТ-2010. - Воронеж, 2010.- С.88-89.
Серiя: TexHÍ4HÍ науки ISSN 2225-6733
3. Lobov V. Investigation of temperature distribution along the height of the layer of pellets on conveyor roasting machine / V. Lobov, K. Lobova, M. Koltiar // Metallurgical and Mining Industry. -2015. - № 4. - Р. 34-38.
4. Лобов В.И. Дослщження TepMi4Hoi' обробки шару обкотишiв у газоповггрянш KaMepi обпа-лювально! машини конвеерного типу / В.И. Лобов, М.О. Котляр // Науковий вюник Нащо-нального прничого унiвepситeту. - 2015. - № 3. - С. 131-136.
5. Пат. 109810 Укра!на, МПК C 22 B 1/02, G 01 N 21/00. Споаб керування процесом випалю-вання котушв на конвеернш машиш / В.И. Лобов, К.В. Лобова, Т.А. Кривенко. -№ u201601988; заявл. 29.02.16; опубл. 12.09.16, Бюл. № 17. - 6 с.
6. Кокорин Л.К. Производство окисленных окатышей / Л.К. Кокорин, С.Н. Лелеко. - Екатеринбург : Уральский центр ПР и рекламы, 2004. - 280 с.
7. Ксендзовский В.Р. Автоматизация процессов производства окатышей / В.Р. Ксендзов-ский. - М. : Металлургия, 1971. - 216 с.
8. Юсфин Ю.С. Обжиг железорудных окатышей / Ю.С. Юсфин, Т.Н. Базилевич. - М. : Металлургия, 1973. - 272 с.
9. Маерчак Ш. Производство окатышей / Ш. Маерчак. - М. : Металургия, 1982. - 232 с.
10. Обжиг железорудных окатышей [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://misis.ru/Portals/0/Kaf ERChM/Ucheba/2 ОЖО^А.
References:
1. Kopot' N.N., Vorob'yev A.B., Goncharov S.S., Butkarev A.A., Butkarev A.P. Sravnitel'nyy analiz teplotekhnicheskikh skhem sovremennykh obzhigovykh konveyyernykh mashin [Comparative analysis of thermal engineering schemes of modern firing conveyor machines], Stal' - Steel, 2010, no.3, pp. 8-13. (Rus.)
2. Pirmatov D.S. Matematicheskaya model' teplovoy obrabotki okatyshey v obzhigovoy mashine [Mathematical model of heat treatment of pellets in a calciner]. Novyye tekhnologii v nauchnykh issledovaniyakh, proyektirovanii, upravlenii, proizvodstve NT-2010. Sbornik trudov vserossiyskoy konferentsii [New Technologies in Scientific Research, Design, Management, Production of NT-2010. The Collection of scientific works of the All-Russian Conference], 2010, pp. 88-89. (Rus.)
3. Lobov V., Lobova K., Koltiar M. Investigation of temperature distribution along the height of the layer of pellets on conveyor roasting machine. Metallurgical and Mining Industry, 2015, no.4, pp. 34-38.
4. Lobov V.Y., Kotlyar M.O. Doslidzhennya termichnoyi obrobky sharu obkotyshiv u hazopovitry-aniy kameri obpaljuval'noi mashyny konveyernoho typu [Investigation of thermal treatment of the lacquer layer in the gas-air chamber of the conveyor type burning machine], Nauk. visn. Nats. hirn. un-tu - Scientific Bulletin of National Mining University, 2015, no.3, pp. 131-136. (Ukr.)
5. Lobov V.Y., Lobova K.V., Kryvenko T.A. Sposib keruvannya protsesom vypalyuvannya kotuniv na konveyerniy mashyni [A method for controlling the process of burning buns on a conveyor machine]. Patent UA, no.109810, 2016. (Ukr.)
6. Kokorin L.K., Leleko C.N. Proizvodstvo okislennykh okatyshey [Production of oxidized pellets]. Yekaterinburg, Ural'skiy tsentr PR i reklamy Publ., 2004. 280 р. (Rus.)
7. Ksendzovskiy V. R. Avtomatizatsiya protsessov proizvodstva okatyshey [Automation of pellet production processes]. Moscow, Metallurgiya Publ., 1971. 216 р. (Rus.)
8. Yusfin Yu.S., Bazilevich T.N. Obzhig zhelezorudnykh okatyshey [Firing of iron ore pellets]. Moscow, Metallurgiya Publ., 1973. 272 р. (Rus.)
9. Maerchak Sh. Proizvodstvo okatyshey [Production of pellets]. Moscow, Metallurgiya Publ., 1982. 232 р. (Rus.)
10. Obzhig zhelezorudnykh okatyshey [Firing of iron ore pellets] Available at: www.misis.ru/Portals/0/Kaf ERChM/Ucheba/2 ОЖО^ (accessed 12 August 2017).
Рецензент: A.I. Кутн
д-р техн. наук, проф., ДВНЗ «Кpивоpiзький нащональний ушверситет»
Стаття надшшла 04.09.2017
