CC BY
51
Посилання на статтю____________________________________________________________
Качанов С.О. Моделювання оцінки ризику для процедур діяльності з державного нагляду і контролю / С.О. Качанов / / Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2009. - № 2 (30). - С. 109-112._
УДК 35.072.2(477)
С.О. Качанов
МОДЕЛЮВАННЯ ОЦІНКИ РИЗИКУ ДЛЯ ПРОЦЕДУР ДІЯЛЬНОСТІ З ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ І КОНТРОЛЮ
Запропонована математична модель для побудови методики оцінки ризику від провадження господарської діяльності об’єктом державного нагляду і контролю, а також можливий розмір втрат від них. Дж. 11.
Ключові слова: господарська діяльність, державний нагляд і контроль, математична модель, методика, оцінка, ризик.
С.А. Качанов
МОДЕЛИРОВАНИЕ ОЦЕНКИ РИСКА ДЛЯ ПРОЦЕДУР ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПО ГОСУДАРСТВЕННОМУ НАДЗОРУ И КОНТРОЛЮ
Предложена математическая модель для построения методики оценки риска от реализации хозяйственной деятельности объектом государственного надзора и контроля, а также возможный размер затрат от них. Ист. 11.
S.O. Kachanov
MODELING RISK EVALUATION FOR PROCEDURES OF THE STATE SUPERVISION AND CONTROL ACTIVITY
Mathematical model for methodic of the economic activity risk evaluation, realized by the state supervision and control object, as far as relevant possible costs is offered.
Постановка проблеми у загальному вигляді. Сьогодні однією з найважливіших управлінських функцій держави є державний нагляд і контроль (ДНіК) в сфері господарської діяльності, успішна реалізація якого забезпечує законність і дисципліну в державному управлінні та суспільстві в цілому. Даний вид діяльності здійснюється у вигляді планових та позапланових заходів, шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень діяльності суб’єктів господарювання. В Україні ДНіК у відповідних сферах господарської діяльності здійснюють 57 уповноважених органів державного контрою і нагляду.
Діяльність з ДНіК регламентується значною кількістю законів України та підзаконних актів. Вони змістовно побудовані з позицій діяльності кожного окремого органу ДНіК, що не сприяє досягненню їх спільної мети в реалізації контрою та нагляду за дотриманням чинного законодавства. Крім того, частота появи нормативно-правових актів постійно підвищується. Це ускладнює роботу органів ДНіК, створює передумови для дезінтеграції їх діяльності, дублювання сфер контролю і повноважень [1, 2].
Тому особливого значення набуває задача системної реалізації діяльності з ДНіК, що забезпечить одержання принципового нового результату ДНіК у вигляді системної інформації про порушення вимог законодавства та системних дій щодо запобігання порушенням вимог законодавства.
Аналіз останніх досліджень, в яких запропоновано розв’язання даної проблеми, і виділення не вирішеної раніше частини. У попередніх роботах автора [1-3] визначено, що системна реалізація діяльності з ДНіК потребує уніфікації даного виду діяльності на державному рівні - розробки Державного стандарту України з системної реалізації державного нагляду і контролю - а саме: створення уніфікованих підходів, вимог, форм, методів та єдиної процедури проведення та оформлення результатів перевірок різними органам ДНіК. Створення Державного стандарту дозволить системі ДНіК підвищити ефективність виконання своїх функцій та виявлення порушень законодавства, стимулювати його додержання та запобігати порушенням вимог законодавства.
На сьогоднішній день Україна поступово переходить до системи, коли контролюючі органи відслідковують постійних порушників і сектори високого ризику та фокусують перевірки на цих групах підприємств [4-6].
З метою зниження надмірності й неефективності контролю за господарською діяльністю з боку органів виконавчої влади та захисту прав суб’єктів господарювання від неправомірних дій посадових осіб органів ДНіК у 2007 році прийнято Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» [4]. Даний Закон встановлює єдині принципи контролю (нагляду) за господарською діяльність для всіх державних органів, обмежує тривалість перевірок, визначає підстави для планових і позапланових перевірок, передбачає впровадження системи управління ризиками, визначає права, обов’язки та відповідальність органів нагляду і підприємств під час перевірок.
В більшості країн СНД до останніх років перевірки носили всеохоплюючий частий характер - контролюючі органи відвідували кожне підприємство відповідно до плану, що затверджувався раз на рік без врахування ризику сектора виробництва для суспільства та історії перевірок на цьому підприємстві.
Розвинуті країни Північної Америки та Євросоюзу створюють достатньо детальні бази даних з метою відслідковувати ризики та підприємства, і фокусують перевірки на сферах та підприємствах із найвищим ступенем ризику на основі ризик-орієнтованого підходу. Така практика свідчить про те, що основна увага контролюючих органів зосереджується на об’єктах із високим ступенем ризику, масовим перебуванням людей та підприємствах, у діяльності яких припускається висока ймовірність виникнення порушень [7].
Принципи ризик-орієнтованого підходу полягають у наступному:
1. Кожний контролюючий орган у межах своєї сфери контролю умовно поділяє всі види господарської діяльності на групи ризику за ступенем потенційної загрози суспільству та довкіллю.
2. Для кожної групи встановлюється певна періодичність перевірок: для підприємств із високим ступенем ризику плануються часті перевірки, середнього ризику - набагато рідші, низького ризику - планові перевірки не призначаються взагалі.
3. Рішення про включення підприємства до плану перевірок приймаються з урахуванням групи ризику, до якої належить той або інший вид господарської діяльності, і зважаючи на результати попередніх перевірок [4-6].
Це дозволяє реалізувати принцип: діяльність, яка є безпечною для суспільства і ретельно виконує вимоги законодавства, не перевіряється. Але у національному законодавстві поки ще відкритим залишається питання оцінювання ступеня зазначених ризиків.
Тому метою статті є формування методичних положень для розроблення методики оцінки ризику від провадження господарської діяльності дозволяє визначити ступінь ризику від здійснення господарської діяльності об’єктом ДНіК та можливий розмір втрат від них з боку населення, збитків для навколишнього природного середовища.
Виклад основного матеріалу дослідження. Необхідною умовою реалізації зазначеного вище принципу є оцінка ступеня ризику. При визначенні ступеня ризику ймовірність настання втрат (тобто, ймовірність реалізації втрат, а також розмір можливих спричинених ними збитків) виражається через величину середньоквадратичного відхилення результату від очікуваної величини.
Оскільки у сфері ДНіК є досить значна кількість інформації виникнення певних видів ризику в минулому для конкретних видів підприємницької діяльності, то будь-який суб'єкт господарювання прагне оцінити імовірність виникнення їх в майбутньому, використовуючи відповідні статистичні параметри.
Для градації ризику використовують поширену в науковій літературі емпіричну шкалу, орієнтуючись на величину ймовірності небажаних результатів:
0 - 0,1 мінімальний ризик, 0,1 - 0,3 малий ризик; 0,3 - 0,4 середній ризик; 0,4 -
0,6 високий ризик; 0,6 - 0,8 максимальний ризик; 0,8 - 0,9 критичний ризик; 0,9 -1,0 катастрофічний ризик [8].
Ризик визначають як величину можливих втрат (збитків) і обчислюють за допомогою розрахунку різних показників, зокрема, статистичних. Найчастіше як критерій оцінки абсолютного ризику обирають найбільш імовірну величину втрат математичне сподівання - М або середньоквадратичне відхилення а.
Ступінь ризику (міра очікуваної невдачі) може визначатись як добуток імовірності невдачі (небажаних наслідків) на відповідну величину (втрати, збитки, додаткові платежі тощо) [8]:
де Я - величина ризику; Р - ймовірність небажаних наслідків; Z - величина збитків (втрат).
Ймовірність Р з достатнім ступенем точності обчислюють на основі статистичної інформації [8-10]. Якщо відомо розподіл ймовірностей для різного типу втрат, то виконується співвідношення:
де 2і - величина втрат (збитків, витрат) в і - й ситуації; Z - середнє значення втрат (збитків, витрат); Р/ - ймовірність виникнення і - ї ситуації; п - кількість можливих ситуацій.
При розгляді процедури оцінювання показників ризику максимальні значення коефіцієнта ексцесу
к=р-г,
(і)
п
(2)
П
(3)
і відповідно мінімальні - коефіцієнта варіації ексцесу
8 =ц /2,
ех Г*ех ’
(4)
свідчать про наближення значень показника ефективності до його сподіваного значення, що відповідає мінімальному рівню ризику.
Оптимізацію формування якісного варіанту НД в умовах ризику розглядаємо як варіант задачі прийняття рішень в умовах невизначеності [11].
Оскільки для побудови моделі визначено три підходи - (оптимізації якості та надійності інформації, оптимізації інформаційної ємності, оптимізації діяльності кадрового персоналу в умовах ризику), то глобальну задачу оптимізації нормативного документу ДНіК розв’язуємо з урахуванням трьох аспектів: аспект якості та надійності -]п, аспект інформаційної ємності - і] і аспект ризику - гг.
Для кожного з цих аспектів згідно з підходом теорії корисності визначаємо функцію корисності Р]п, Рір Ргі.
РМ = КіРт + КіРу + КзРк ■ Кі + Кі + Кз = 1 (5)
де кч1, к^, ку3 - коефіцієнти вагомості, які визначаємо експертним методом.
Для Ріп запишемо умову екстремуму, яка відповідає якісній процедурі підготовки нормативного документа ДНіК:
Рш => тах. (6)
Умова оптимізації (6) орієнтує керівництво організації (підприємства) на підвищення ефективності праці окремих працівників і всього персоналу, який займається оптимізацією нормативного документу в сукупності. Для цього слід зосередити увагу на: а) професійних здібностях і кваліфікації; б) компетентності; в) внутрішній мотивації; г) адаптивності до реальних умов та міжнародних нормативних документів; д) знанні не тільки технічних операцій, але й положень ІБО, ІЕС та їх цілей; е) значущість законодавчих та технічних вимог.
Процеси управління, що інтегрують діяльність різних сторін підготовки якісних НД формують цілісну систему, яка має багаторівневий характер. Кожному рівневі відповідає керуюча система певного класу і складності, що інтегрує процеси, які відбуваються на нижчому рівні. Кожен функціональний процес деталізують - розчленовують на окремі елементарні акти. Керуючу систему, що забезпечує управління одним елементарним актом (етапом), називають елементарною керуючою одиницею. Сукупність елементарних етапів складає окремий функціональний процес. Сукупність елементарних одиниць управління формує функціональний ансамбль, на який накладають обмеження умов ризиків.
Висновок. Запропонована математична модель для побудови методики оцінки ризику від провадження господарської діяльності дозволяє визначити ступінь ризику від здійснення господарської діяльності об’єктом ДНіК та можливий розмір втрат від них з боку населення, збитків для навколишнього природного середовища.
ЛІТЕРАТУРА
1. Маматова Т.В. Формування методологічних засад системної реалізації державного
контролю та нагляду / Тетяна Маматова, Сергій Качанов // Теоретичні та прикладні питання державотворення. - О.: ОРІДУ НАДУ. - 2008. - Вип. 4. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2008-
4/Р_2/09ітЛуйп.рс^.
2. Качанов С.О. Регіональні проблеми реалізації державної споживчої політики / С.О. Качанов // Управління проектами та розвиток виробництва: зб. наук. пр. -Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2007. - № 1(21). - С. 160-165.
3. Качанов С.О. Стандарт на системну реалізацію державного нагляду і контролю для забезпечення захисту інтересів споживачів в сфері алкогольних напоїв / Качанов С.О., Маматов В.П., Маматова Т.В. // TQM/EMS - 2008. Актуальные аспекты и практические вопросы: матер. VIII науч.-практ. конф., г. Севастополь, 5-7 мая 2008 г. - Севастополь: ГП «Севастопольстандарт-метрология», 2008. - С. 63-67.
4. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: закон України від 5 квіт. 2007 р. № 877-У. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
5. Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) : постанова Кабінету Міністрів України від 27 груд. 2008 р. № 1164. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
6. Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року: постанова Кабінету Міністрів України від 21 трав. 2009 р. № 502. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
7. Технічне регулювання в Україні: як забезпечити розвиток економіки і захист прав споживачів: звіт за проектом IFC «Ділове середовище та розвиток підприємництва в Україні» / Міжнародна фінансова корпорація ^С). - К.: ІРО, 2008. - 87 с.
8. Хохлов Н.В. Управление риском / Н.В. Хохлов. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 239 с.
9. Копитко Б.І. Теорія ймовірностей і математична статистика: підручник для ВНЗ / Б.І. Копитко, Г.І. Берегова , О.І. Бобик. - К. : Професіонал, 2007. - 560 с.
10. Сеньо П.С. Теорія ймовірностей та математична статистика: підручник / П.С. Сеньо. -2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 556 с.
11. Пугачев В.С. Теория вероятностей и математическая статистика / В.С. Пугачев. - М.: Наука, 1979. - 496 с.
Стаття надійшла до редакції 29.05.2009 р.
