CC BY
48
УДК 6813.07
МОДЕЛЮВАННЯ БАГАТОФУНКЩОНАЛЬНОГО ГЕНЕРАТОРА В1ДЕО ТА РАДЮСИГНАЛ1В В ПРОГРАМНОМУ СЕРЕДОВШЦ1 Lab VIEW
Мрачковсъкий О.Д., Вишневый С.В.
Розглянута можливжтъ використання программного середовища Lab-VIEW для моделювання багатофункцюналъного генератора вгдео та ра-дюсигналгв.
Виршхення багатьох радютехшчних задач неможливе без використання функцюнальних генераторов спещальних сигншдв. Як приклад можна навести мoдeлi функцюналь-них генератор1в спещальних сигнал!в [1-3]: Г6-31, Г6-39, ГК5-83(СНГ); АНР-1002, АНР-1015, АНР-3000, АНР-3121 (Актаком, Pocíh); FG2C, FG3C (Meterman, Шдерланди); Р1013, Р2080, Р2090, P3500FG, Р4090 (Peak Tech, США); SFG-2010, SFG-2110, GFG-8215A, GFG-8217A, GFG-8250А, GFG-8255A (Goodwill, Тайвань), яш на сьогодш отрима-ли широке розповсюдження, Однак можливост! цих генера-TopiB обмежеш i часто-густо не задовольняють потребам практики.
Виходом is дано!' ситуаци може бути моделювання при-лад!в на базз персонального комп'ютера (ПК) в програмному Рис. 1
середовищ1 Lab VIEW [4,5].
Як приклад розглянемо модель багатофункцюнального генератора в1д-ео i радюсигналгв, Лицева панель генератора зображена на рис. 1.
Ручка "Тип сигналу" дозволяв вибирати сигнал, що генеруеться прила-дом. За допомогою цш ручки можна вибрати Taxi вщеосигнали: синусоща, меандр, трикутний, пилкопод1бний, Л 4M; та радюсигнали з трапециевидною, прямокутною, трикутною огинаючою.
Ручкою "Амшптуда" регулюеться амплггуда вибраного сигналу (оди-ниця вим1ру - Вольт).
BicHUK Нащонального техтчного ушверситету У краг ни "КП1" Серы - Радютехшка. Радюапарато0удування.-2008.-ЛГ°36
Ручками "Перюд слщування" та "Несуча частота" (одинищ вишру-Герд) регулюються перюд слщування та несуча частота радюсигнал!в, При вибор! вщеосигналу, ручка "Несуча частота" неактивна. При вибор1 сигналу ЛЧМ, ручки "Несуча частота" та "Перюд слщування" визначають верх-ню та нижню частоту Л ЧМ сигналу (при цьому назви вказаних ручок змь нюються в1дпов!дним чином, що шдвищуе шформатившсть при poGori is в1ртуальним приладом.
Ручка "Заповнення циклу" взноситься тшыси до сигншпв типу меандр, радюсигнатв з прямокутною та трикутною огинаючою. При вибор1шших тип1в сигнагив ручка "Заповнення циклу" неактивна.
Тумблер "Шум" дозволяв отримувати cyMini вибраного сигналу з бшш шумом задано! амшитуди. Ручка "Ампл1туда шуму" стае активною при встановленн! тумблера "Шум" в положения "ON" i дозволяе регулювати амшптуду бшого шуму. Якщо тумблер "Шум" знаходиться в положенш "OFF", ручка "Амшшуда шуму" зафарбовуеться в с!рий кол!р i стае недоступною для машпулювання,
Призначення шших оргашв управлшня випливае з i'x назви.
Для бшын зручно'1 роботи з органами управлшня приладу деяк1 ручки мають цифров1 шдикатори, що дозволяють або в!дображати шформацно (дублюють значения, що встановлюються ручками управлшня), або вста-новлювати необхщн! значения параметр1в.
Як Ьпострацно, розгляне-мо фрагмент структурно! схеми (блок-д!аграми) ство-реного в1ртуального генератора (рис.2), який в!дпов1дае за створення cyMiini сигналу та шуму. Цифрою 1 позначе-но модуль, що в!дпов!дае тумблеру "Шум" на "Лицевш панел!" генератора. В залеж-ност1 в!д в становления дано-го тумблера буде в!дбуватися
Рис.2
процес програмного моделювання створення cvMiini сигналу та шуму. Цифрою 2 позначено блок "Структура умови" (Case Structure), BiH дозволяе формувати для кожно"! окремо!" умови свою блок-д!аграму з набором в!дпо-вщних блок] в та модул is. На рис.2 показано блок д!аграму створення сушит сигналу та шуму при умов!, що тумблер "Шум" встановлений в положения "ON". Цифрою 3 позначено модуль, що вщповщае ручщ "Амшптуда шуму" на "Лицевш панел!" в!ртуального генератора. Цифрою 4 - стандартний модуль формування шумового коливання. Цифрою 5 - модуль програмно'1 змши властивостей модуля "Амшптуда шуму" на еташ
BicHUK Национального техшчного ушверситету Украши "КП1" Сергя - PadiomexHÎKa. Радюапаратобудування.-2008.-М36
виконання виртуального приладу. Такий шдх!д забезпечуе гнучюсть в про-цес1 програмування та управлшня роботою в1ртуального приладу.
Рис.3 Рис, 4
На рис.3 наведено вщображення результату програмного синтезу радю-сигналу з трапецевидною огинаючою з амплпудою 7 В, нульовою почат-ковою фазою, несучою частотою 70 Гц, заповненням циклу 50%. На рис.4 показано сумии даного сигналу \з бшим шумом амплпудою 3 В.
На завершения необхудно в!дм!тити, що поряд !з потужними засобами моделювання та програмного синтезу р!зноманшшх при лад! в на баз! ПК в програмному середовищ! Labview, !снують широк! можливост! апаратур-ного синтезу прилад1в з використанням апаратних модул!в та блок!в, що приеднуються до ПК. 1снують технологи, що вщр!зняються складнютю, функщональнютю та способом подключения до ПК, серед них [4,6]:
- плати вводу/виводу (DAQ-плата). В залежносп в!д специф!кацй плата може мати р!зн! комбшацп ЦАП, АЦП, схеми лхчильника, таймера, Вико-ристання под!бних плат дозволяе розробляти вузькоспец1ал1зоваш системи для вирппення конкретних задач [7];
- плати i модул! GPIB. За допомогою цих плат i модул1в можна здшс-нювати з'еднання ПК з р!зними приладами по GPIB штерфейсу. Плата, що працюе з GPIB використовуеться для управлшня та взаемоди з одним або деюлькома зовшшшми вим1рювальними приладами, GPIB був стандартизований IEEE i отримав назву IEEE 488.2. Вш мае настушп особливост!: дан! по каналу загального користування передаються паралельно; апаратна частина в!дсл!дковуе встановлення з'еднання, синхрошзацно тощо; по од-нш шин! можна зв'язати декшька вим!рювальних при л ад !в; швидкють передач! вт 800 Кб/с;
- модул! PXI. РЖ - це модульну апаратна платформа, що використовуе особливост! шини Compact PCL Технолопя PXI включае в себе спещальне PXI шас!? в котре вбудований мжроконтролер i додатков! слоти для установки р!зноман!тних модул!в;
- плати PCL PCI модуль вмонтовуеться в PCI слот ПК. Для передач!
36 Вкник Национального техтчного ушверситету Украти "КП1"
СерЫ - Радютехтка. Радюапаратобудування.-2008.-№36
даних використовуеться високошвидосна (понад 132 МБ/с) шина PCI.
Таким чином, використовуючи апаратш модул1 можна на баз1 ПК ство-рювати контрольно-вим1рювальш прилади, прилади формування сигнал!в та системи аналгзу даних вщповщно до заданих потреб. Широкий виб1р апаратних технологш дозволяе вибрати оптимальний вар!ант для апарату-рного синтезу радютехшчних прилад!в.
ЛКтература
1. http://www.khalus.com,ua
2. http://www.eltis.ua
3. http://www.gwinstek.com.tw
4. Тревис Дж. Labview для всех. М.: ДМК Пресс. 2005. 544с.
5. Суранов А Л. Labview 7: Справочник по функциям. М.: ДМК Пресс, 2005. 512с.
6. Жариков Ф.П., Каратаев В .А., Никифоров В.Ф., Панов B.C. Использование виртуа-
льных приборов LabVIEW. М.: Радио и связь, 1999.268с.
7. Батоврин В.К., Бессонов A.C., Мошкин B.B. Labview: практикум по электронике и
микропроцессорной технике. М.: ДМК Пресс, 2005.182с.
Ключов! слова: сигнали, генератори сигнатдв, в1ртуальн! прилади, Labview
Мрачковский О.Д., Вишневый C.B. Моделирование многофункционального генератора видео и радиосигналов в программной среде Labview Рассмотрена возможность использования программной среды Labview для программного моделирования многофункционального генератора видео и радиосигналов. Mrachkovsky O.D., Vishnevyy S.V. Modeling of the multifunctional generator of video and radio signals in program application Labview It is considered the possibility of using the program application Labview for program modeling of the multifunctional generator of video and radio signals.
УДК 538.56
ФОРМУ В A4 СИГНАЛГВ 13 ЧАСТОШО-ЧАСОВИМ КОДУВ АННЯМ НА ОСНОВ! ГЕНЕРАТОРА НА КОМБШАЩЙНИХ ЧАСТОТАХ
Kydinoe C.B., Дашивецъ В.А.
Розглядаетъся можливгсть використання генератора на комбшацтних частотах в якостг формувача широкосмугових шумоподгбних сигналов гз частотно-часовим ко-дуванням
Вступ
В останш десятирхччя широке застосування знайшов такий вид носш шформаци як широкосмуговий шумопод!бний сигнал. В ochobî техшкн шумопод1бних сигналЬ лежить використання ïx для передач! декшькох pi-зних сигнал1в, розд1лення яких при прийом! здшснюеться за допомогою селекци ïx по форм1 - кореляцшно!' селекци. При цьому впевнене роздь лення сигнал!в може бути отримане при введенн1 частотно! надлишковост1 - розширення спектру, тобто використанш для передач! повщомлень смуги частот набагато nmpinoï, н!ж займае пов1домлення .
Одним Î3 таких сигнал1в е сигнал сформований методом частотно-часового кодування [1], при якому посилка, що вцщов1дае символу, який передаеться, складаеться з елементарних носилок, що передаються на частотах, як1 змгнюються по закону псевдовипадково'! поел! довноси. Сучас-
Шсник Нацюнального техничного ушверситету Укршни "КП1" 37 Cepin - PadivmexHiKa. Радюапаратобудування.-2008.-№36
