CC BY
87
ЕКОНОМ1КА: реалп часу
№3(19), 2015
ECONOMICS: time realities
УДК 658:005.3:621
МОДЕЛ1 ТА МЕТОДИ УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ МАШИНОБУД1ВНИХ
п1дприемств
М.Б. Швецова, к.е.н., доцент О.1. Тревого
Нацюнальний утверситет «Львгвська полгтехнгка», Льв1в, Украша
Швецова М.Б., Тревого О.1. Модел1 та методы управлшня розвытком машынобудгвных тдприемств.
У статп проанатзовано юнукга методи та моделi управлiння тдприемствами. Дослiджено особливост моделей управлiння розвитком машинобудiвних тдприемств. Побудована графiчна модель розвитку машинобудiвного тдприемства, яка враховуе варiативнiсть дискретних станiв розвитку.
Ключовi слова: машинобудування, розвиток тдприемства, управлiння розвитком, дискретний стан розвитку, модель розвитку тдприемства
Швецова М.Б., Тревого О.1. Модели ы методы управления развитием машиностроительных предприятий.
В статье проанализированы существующие методы и модели управления предприятием. Исследованы особенности моделей развития машиностроительных предприятий. Представлена графическая модель развития машиностроительного предприятия, которая учитывает вариативность дискретных состояний развития.
Ключевые слова: машиностроение, развитие предприятия, управление развитием, дискретное состояние развития, модель развития предприятия
Shvetsova M.B., Trevoho O.I. Models and methods of engineering development management.
The article discusses the existing methods and models of enterprise management. Explores the features of the development model of machine-building enterprises management. Presents constructed graphic model of the machine-building enterprise development, which takes into account the variation of discrete states.
Keywords: machine-building, enterprise development, development management, development discrete state, enterprise development model
Процес управлшня розвитком машинобудь вних тдприемств е складним i неоднорщним, осшльки вщображае технолопчну специфшу роботи галузi та особливосп ïï розвитку в сучасних несприятливих умовах кризовоï економiки, глобалiзацiï та поширення вертикально-штегрованих галузевих структур. За таких умов виникае необхщтсть створення цiлiсноï концепцп галузевого розвитку на державному рiвнi, жорсткого регулювання та гнучко1' стратеги тдгримки перспективних машинобудiвних пiдприемств. На рiвнi окремих машинобудiвних пiдприемств слщ впроваджувати прогресивнi методи i моделi управлiння розвитком, як1 у дiалектичному поеднаннi забезпечать зростання обсяпв виробництва та продажу маши-нобудiвноï продукцiï. Зах1дна наука i практика використовуе широке коло загальнонаукових ут-версальних i вузькоспецiалiзованих галузевих методiв i моделей розвитку промислових тдприемств, яш базуються на сучасному математичному апарат та потребують значних шформацшних, програмних i комп'ютерних ресурав.
Анaлiз останшх дослiджень та публжацш
У загальному розумiннi «модель - це воображения у схемi, формул^ взiрцi характерних ознак дослiджуваного об'екта» [1, с. 225], а «методи менеджменту - способи i прийоми впливу керуючо1' системи на керовану на рiзних рiвнях i ланках управлшня» [1, с. 200]. Досль дження Александрова Д.В., Большакова А.С., £лейко В., Касьяново1' Н.В., Князя С.В., Кост-рова А.В., Кузьмша О.£., Мельник О.Г., Новицького В.А., Петруш Ю.£., Погорелова Ю.С., Раевнево1' О.В., Фатхутдинова Р.А., Чаншно1' 1.В., Шпака Н.О. та iнших по^зному формалiзують опис i типологiю методiв i моделей розвитку пiдприемств, яш об'еднують багато пiдходiв i створюють чимало дискусiйних питань [1-12]. Зокрема, виникае суперечшсть мiж використан-ням традицiйних економiко-математичних моделей у статищ i необхiднiстю вiдслiдковувати велику шльшсть параметрiв розвитку пiдприемств в режимi реального часу на рiзних етапах 1'х життевого циклу.
Теорiя i практика економжи та управлшня промисловими пiдприeмствами
Видшення iiciuipiiiicinix рашше частин загальноТ проблеми
Попри велику шлькють розробок з питань моделювання [1-12] немае цшсно1 типологп моделей, яш можутъ бути застосоват для потреб управлшня розвитком машинобуд1вних тдприемств. 1снуюч1 модел1 не даютъ змогу щентифшувати окрем1 дискретт стани розвитку тдприемства, а традицшт типологп не м1стять ознак, як1 пов'язуютъ ц дискретт стани з завданнями розвитку тдприемства.
Метою cmammi е: уточнения типологп метод1в та моделей управлшня тдприемствами, дослщження сутносп i особливостей моделей управлшня розвитком машинобудiвних тдприемств та побудови моделi розвитку машинобудiвного пiдприемства, яка враховуе варiативнiстъ дискретних сташв розвитку.
Виклад основного мaтepiaлу дослiджeння
В широкому сенсi метод - це система прийомiв, яш застосовуютъ для виконання певного завдання. Деяк1 фахiвцi вважаютъ, що поняття «метод» тотожне поняттям «алгоритм» чи навиъ «технолопчний процес», оск1лъки, вщображае спосiб i процедуру виконання певно1 роботи, проте методи управлiння розвитком машинобудiвних пiдприемств повиннi
забезпечити вплив керуючо1 системи на керовану в процеа переходу мiж окремими дискретними станами i спрямувати всю систему управлшня у заданому напрямку.
Базовою ознакою типологп методiв управлшня розвитком машинобудiвних тдприемств е характер завдань в процеа переходу в1д поточного дискретного стану розвитку тдприемства (ДСРП) F0 до заданого ДСРП F1 (рис. 1).
' R, р1венъ розвитку тдприемства, коефщент
Модель «Як е»
Лопка процеав потокова модель (IDEF3) Структура процеав - функцюнальна модель (IDEF0, DFD)
Методи впливу на систему у процес1 розвитку
Економ1чн1 Адмшктративш Технолопчш ¡нновацшш Сощально-психолопчш Загальнонауков1
Модель «Як мае бути»
Поведшка об'екпв - динам1чна
модель (IDEF2, CPN) Даш процеав - шформацшна модель (IDEF1X, ERD, ER^ERM)
Ï
{/0 , fo fo }
Ц1л1 розвитку тдприемства
¡нновацшш Технолопчш Економ1чн1 Оргашзацшш Сощальш
Завдання розвитку тдприемства
Оргашзащя виробництва Пошук резерв1в Оптим1зац1я системи управлiиия Удосконалення шфраструктури Покращення ринково!' позици Диверсифжащя ЗЕД Комерщашзащя штелектуального кашталу Реiижииiрииг б1знес-процес1в Впровадження iиформацiйиих систем
CmpynmypmMemodonozii.CPN - Color Petri Nets; DFD - Data Flow Diagrams; ERD Entity-Relationship Diagrams; ERM - Entity-Relationship Model; IDEF - Integrated Definition;
t0 t1 ^час,
перюди
Умоет позначення: ДСРП - дискретний стан розвитку тдприемства; F¡j окремi ДСРП у розрiзi часу та рiвия оптимальности Rj = R1,...,Rj J набори значень показниюв, що характеризують конкретнi ДСРП; f ^ ,..., f - фактори впливу зовнiшнъого середовища на пiдприемство у i-му ДСРП; = {f,1, ff,..., f" J - комплексна сила впливу при переходi мiж ДСРП
npuMimKa: розроблено автором на ocHoei проведених до^джень
Рис. 1. Граф1чна модель розвитку машинобуд1вного тдприемства
EKOHOMIKA: peajiii nacy
№3(19), 2015
ECONOMICS: time realities
y процесi po3BHTKy MamuHo6ygiBHe mgnpueMcTBo npoxoguTb KinbKa цнкniв, Ko®eH 3 hkux cKnagaeTbca hk MiHiMyM 3 rpbox cragiH: 1) no6ygoBa Mogeni noToHHoro CTaHy mgnpueMcTBa, a6o Mogeni «-3k e» 3 BuKopucraHHaM noTOKOBHx (gna onucy noriKu прoцeсiв) i ^yHKmoHanbHux (gna onucy crpyKTypu прoцeciв) Mogenen Ha 6a3i CTaHgapTiB rpynu IDEF; 2) no6ygoBa Mogeni «-3k Mae 6ym», aKa Bigo6pa®ae noBegiHKy o6'eKTiB Ha ocHoBi guHaMinHHx Mogenen Ta gaHi npo^ciB Ha 6a3i m^opMamftHux Mogenen; 3) nocraHoBKa mnen i 3agaH po3BuTKy nignpueMCTBa Ta Bu6ip BignoBigHux iM MeTogiB BnnuBy.
BeKTop pyxy 3 noToHHoro gucKpeTHoro CTaHy F0 go 3agaHoro gucKperaoro CTaHy F1 BH3HanaeTbca KoMnneKCHoM cunoM BnnuBy F0^l = {/„,f02,...,f0n},
aKa Mo®e po3KnagaTuca Ha gpi6Himi eneMemu npoTaroM oKpeMoro цнкny po3BuTKy. BcTaHoBneHi mni po3BuTKy MamuHo6ygiBHoro mgnpueMcTBa b Me^ax цнкny He 3MiHMMTbca, oKpeMi 3agaH Mo®yTb Mogu^iKyBaTuca y Hanepeg BcraHoBneHux Me®ax, a ot MeTogu BnnuBy MawTb rHyHKo KoM6iHyBaTuca 3ane®Ho Big pe3ynbTaTiB noToHHoro KoHrponM oKpeMux 6i3Hec-npo^ciB hu TexHonoriHHux onepamn. y BunagKy, Konu pe3ynbraTu noToHHoro KoHrponM BuaBnaMTb HegonycruMi BigxuneHHa Big 3annaHoBaHoro npo^cy po3Bmrcy, goBegeTbca 3ynuHuTu 3anporpaMoBaHi gii' i nepernaHyTu KoMnneKc o6paHux MeTogiB a6o h Mogu^iKyBara кiнцeвy Mogenb цнкny hu oKpeMi цini. Mogenb «.3k e», anpiopi, BBa^aeTbca ^iKcoBaHoM, iHaKme 3MicT пpoцecy po3BuTKy BTpaHaeTbca.
Tunonoria MeTogiB ynpaBniHHa po3butkom MamuHo6ygiBHux mgnpueMcTB npuBegeHa go KinbKox aKicHux o3HaK, a caMe: 1) xapaKTep 3agaH y пpoцeci po3BuTKy (6a3oBi Ta iHcTpyMeHTanbHi), кoм6iнaцia 3agaH Bu3HaHaeTbca nocTaBneHuMu mnaMu po3BuTKy, noro crpaTerieM, oco6nuBocTaMu 3oBHimHboro cepegoBuma, puhkobumu ^aKTopaMu, Mi^HapogHuM oToHeHHaM Tomo; 2) HanpaM BnnuBy (MeTogu npaMoro i onocepegKoBaHoro BnnuBy); 3) cnoci6 BpaxyBaHHa iHTepeciB пpaцiвннкiв (MeTogu MaTepianbHoro, BnacHoro i MopanbHoro BnnuBy); 4) $opMa BnnuBy (KinbKicHi i aKicHi MeTogu); 5) xapaKTep BnnuBy (eKoHoMiHHi, TexHonoriHHi, coцianbнo-пcнxonoгiннi, iHHoBamftHi, agMiHicTpaTuBHi MeTogu); 6) BeKTop po3BuTKy MamuHo6ygiBHoro mgnpueMcTBa Bu3HaHae Bu6ip
BignoBigHux MeTogiB i yKpynHeHo Bigo6pa®ae xapaKTep i KoM6iHamM nocraBneHux 3agaH; 7) cnoci6 peani3ami BnnuBy (MeTogu 3aranbHoHayKoBux gocnig®eHb, MeTogu, mo 3acHoBaHi Ha 3HaHHax, KoMneTeHmi, gocBigi Ta iHTyimi cпeцianicтiв, MeTogu ^opManbHoro npegcTaBneHHa cucreM Ta KoMnneKcHi MeTogu, Tomo). y Ko^Hin 3 Ha3BaHux rpyn goцinbнo BuginuTu Ti MeTogu, aKi MawTb npuKnagHe 3acTocyBaHHa caMe B yMoBax po3BuTKy MamuHo6ygiBHux mgnpueMCTB, nicna Horo o6paTu Ti 3 hux, aKi BuKopucToByBaTuMeMo y noganbmux gocnig^eHHax.
MeTogu ynpaBniHHa po3butkom
MamuHo6ygiBHux nignpueMcTB gianeKTuHHo noB'a3aHi 3 BignoBigHuMu MogenaMu. He3ane®Ho Big MeTogiB BnnuBy Ha KepoBaHy cucreMy Big Hei' oHiKyMTb neBHoi' peaKmi, to6to 3Mrnu noToHHoro cTaHy, a цe o3HaHae, mo MawTb 6yru BuKopucram TaKi Mogeni, aKi Mo®yTb ageKBaTHo Bigo6pa3uTu i
onucaTu pi3Hi gucKpeTHi craHu gocnig®yBaHoro
o6'eKTa. Снтyaцia ycKnagHMeTbca tum, mo nepexig Mi® gucKpeTHuMu craHaMu y пpoцeci po3BuTKy o3HaHae Buxig cucTeMu 3 yMoB piBHoBaru i 3pocraHHa piBHa HeBu3HaHeHocTi b npo^ci 3MiH.
Ochobom Tunonorii MogeneH ynpaBniHHa po3BuTKoM MamuHo6ygiBHux nignpueMcTB зanнmaroтbca TaKi o3HaKu aK BHyrpimHa cyTHicTb Ta oco6nuBocTi ^yHKqioHyBaHHa, пpннцнп no6ygoBu, cnoci6 MogenMBaHHa i 6a3oBun MeTog aHani3y o6'eKTiB (puc. 2). MaTepianbHi Mogeni MaH®e He BuKopucToByMTbca (3a buhhtkom oKpeMux TexHonoriHHux npo^ciB), HaToMicTb mupoKo po3noBcMg®eHuMu e a6crpaKTi Mogeni, HacaMnepeg MaTeMaTuHHi Ta rpa^iHHi. Bep6anbHi Mogeni e MeHm nomupeHuMu b cuny cпeцн$iкн rany3i. Einbmicrb MogeneH, aKi onucyMTb пpoцec po3BuTKy nignpueMcTBa e npocTopoBo-HacoBuMu, pigme 3acTocoByMTb HacoBi Mogeni, a Hucri npocTopoBi Mogeni 3acTocoByMTb gna onucy oKpeMux gucKpeTHux cTaHiB po3BuTKy mgnpueMCTB.
Спeцн$iкa po3BuTKy MamuHo6ygiBHux nignpu-eMcTB anenwe go BuKopucTaHHa KinbKicHux MeTogiB nporHo3yBaHHa, a caMe aHani3y HacoBux pagiB, MeTogiB nnuHHoi' cepegHboi', 3Ba®eHoi' nnuHHoi' cepegHboi', eкcпoнeнцianbнoro 3rnag®yBaHHa, eкcтpaпonaцii Ha ocHoBi aHanrraHHux noKa3HuKiB, eкcтpaпonaцii TpeHga Tomo. KpynHi MamuHo6ygiBHi nignpueMcTBa BuKopucTOByMTb Kay3anbHi MeTogu nporHo3yBaHHa y BunagKax, Konu nporHo3oBaHa BenunuHa 3ane®uTb Big HacTinbKu BenuKoi' KinbKocTi ^aKTopiB, mo BignoBigHa Mogenb Mo®e 6yTu BuKopucraHa nume 3a HaaBHocTi noTy®Hoi' KoMn'MTepHoi' TexHiKu Ta cпeцianiзoвaнoro nporpaMHoro 3a6e3neHeHHa [2, C. 97-106].
Cnig Big3HaHuTu, mo Mae мicцe BuKopucTaHHa i MeTogiB He^opManbHoro nporHo3yBaHHa, to6to Ha ocHoBi ycHoi i nucbMoBoi iH^opMaml, oTpuMaHoi 3 3aco6iB MacoBoi iH$opMami, cпeцianiзoвaннx areHTcTB, npuBaTHux po3MoB i HaBiTb 3aBgaKu npoMucnoBoMy mnioHa®y. B yMoBax rno6anbHoi кoнкypeнцii rany3b MamuHo6ygyBaHHa crae npegMeToM зaцiкaвneннa KpynHux ^iHaHcoBo-npoMucnoBux rpyn b HacTuHi внpo6ннцтвa BiHcbKoBoi TexHiKu i MamuH nogBiHHoro npu3HaHeHHa, a gocTyn go iн$opмaцii b цbOмy ceKTopi тpagнцiннo yTpygHeHuH.
TpagumHHi cnoco6u MogenMBaHHa (ynpaBniHHa 3anacaMu, eKoHoMiHHun aHani3, 6anaHcoBi MeTogu, nnaTi®Ha MaTpuua, niHinHe nporpaMyBaHHa, nporHo3yBaHHa) e cTaHgapTu3oBaHuMu, To6To 6ygb-aKe nignpueMcTBo Mo®e cKopucTaTuca icHyMHuMu Ha puHKy naKeTaMu npuKnagHoro nporpaMHoro 3a6e3neHeHHa (n3). ^na iHmux cnoco6iB MogenMBaHHa (Teopia irop, Teopia Hepr, iмiтaцiннe
Teopía i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBnfflHa npoMHC^oBHMH manpHeMCTBaMH
MogenroBaHHa, gepeBo pimeHb) xona h icHywTb CTaHgapTHÍ naReTH n3, ogHaK Ko®He OKpeMe nignpHGMCTBO npn ïx BHKopncTaHHÍ 3MymeHe Mogn^ÍKyBaTH cboï 3agani. Цe npHBogHTb go Toro, mo nacro KpynHi MamuHo6ygÍBHÍ nignpneMCTBa CTBopMMTb cboïmh cunaMH a6o 3aMoBnaroTb po3po6HHKÍB n3 BnacHÍ cпeцн$iннi nporpaMHi KoMn^eKCH, aKÍ nonpu BHcoKy цiнy gawTb Mo®nHBÍCTb po3B'a3yBaTH 3aBgaHHa 3 bhcokow e^eKTHBHicTM i, KpiM Toro, 36inbmyroTb BapTicTb HeMaTepia^bHHx aKTHBiB opгaнiзaцiï i ïï Kamramamro.
MamHHo6ygiBHi nignpneMCTBa npaKTHHHo 3aB®gu giwTb b yMoBax KoH^nÍKTy iHTepeciB 3 KoHKypeHTaMH, mo po6uTb gna hhx цiкaвнм MogenroBaHHa Ha ochobí Teopiï irop, to6to gocnig®eHHa orepamn 3 MaTeMaTUHHUMH MogenaMH npHHHHTTa onTHMa^bHHx pimeHb b yMoBax KoH^nÍKTy. OcKÍ^bKH Ha Ko®HoMy puHKy nepeBa^Ho
e 6inbme hí® gBa nogi6HHx nignpneMCTBa, to rpa 6yge He napHow, a mho®hhhom, a o6paHi CTpaTeriï 6ygyTb He hhcthmh, a 3MimaHHMH. Ko®He MamuHo6ygÍBHe nignpueMCTBo Bonie c^opMyBara onTHMa^bHy CTpaTeriro po3BHTKy, aKa gacTb MaKCHMa^bHo Mo®nuBHH Burpam npu 6araTopa3oBoMy noBTopeHHi, ogHaK Ha пpaктнцi цe 3gincHHTH HeMo®nuBo, ocKÍnbKH 3oBHimHe cepegoBume e gy®e guHaMÍHHHM, a noro peaKmï He Mo®Ha 3BecTH go gin «yMoBHoro rpaBua». 3a KpHTepieM B3aeMHH mí® rpaBuaMu Ha BÍgKpuToMy pHHKy MaeMo cпpaвy 3 TaK 3BaHHMH KoanimnHUMH irpaMH, koïïh oKpeMi rpaвцi Mo®yTb goMoBnaTuca пpo cmnbrn giï Ha toh hh mmun BÍgTHHoK Hacy, a6o ctocobho пeвнoï By3bKoï 3agaH hh KoMraeKcy 3agan (ToBap, phhok, цiнa, ^ocyBaHHa, no6i, eKonoria, pecypcH Tomo). OcKÍnbKH rpaвцiв e KÍnbKa, to rpa He 6yge aHTaroHÍCTHHHow, a cyMa внrpamy-пporpamy He 6yge HynboBow [2, C. 112-113].
Bngn MogeaeH ynpaBaÍHHH po3BHTKOM MamHHoSygÍBHHX nignpneMCTB
npuMimKa: ynopndKoeano i donoeneno aemopoM Ha ocnoei onpa^oeamx deepen [1-12]
Phc. 2. Tu^noria Mogenen y^aBn^Ha
fflupoKe poзпoвcrog®eннa ÍMÍTamHHoro Moge-^MBaHHa b пpoцeci po3BHTKy MamuHo6ygÍBHux пigпpнeмcтв MacHroeTbca thm, mo gocnig®eHHa peanbHux o^pamn b mn rany3Í e нeвнпpaвgaнo goporuMH. ToMy пpoвogaтb mTyHHÍ eкcпepнмeнтн, пpн aKux 3aMÍCTb пpoвegeннa CKnagHux внпpo6yвaнb Ha pÍ3Hux pÍBHax (TexHonorÍHHa
po3bhtkom MamuHo6ygÍBHux пigпpнeмcтв oпepaцia, Bupi6, ®HTTeBHH цнкn ToBapy, eneMeHT cucTeMH y^aBn^Ha) 3gincHMMTb gocnig®eHHa Ha MaTeMaTHHHHx Mogenax. ToHHÍCTb oпнcy o6'eKTa gocnig®eHHa y noro «CTaHÍ ctokom», to6to Ha pÍBHÍ пigпpнeмcтвa - y gucKperaoMy CTaHÍ po3BHTKy, BH3Hanae HMoBÍpHÍcTb cTBopeHHa ageKBaTHoï Mogeni. Ha roHaraoBÎH CTagin ÍMÍTamHHoro MogenwBaHHa gy®e Ba®nuBo ®opcTKo BcraHoBura Me®í
EKOHOMIKA: peaiii nacy
№3(19), 2015
ECONOMICS: time realities
gocnig®yBaHoro eneMeHTa (nigMHo^uHu eneMeHTiB hu mnoi nigcucTeMu ynpaBniHHa) Ta cnoci6 ^opManbHoro onucy (b TepMiHax Teopii cucreM hu cTpyKTypHoi MeTogonorii aHani3y i npoeKTyBaHHH).
Pe3ynbTaToM iMrramnHoro MogenMBaHHa e iH^opMama gna cTBopeHHH gocTOBipHux nporHo3iB, a ochobom - 3aKoH po3nogin BunagKoBux BenuHuH, hkuh cnig BuBecru gna Ko®Horo oKpeMoro eKcnepuMeHTy. He3ane®Ho Big o6paHux BunagKoBux BenunuH i o6'eKTa Ta 3aBgaHb iMrramnHoro MogenMBaHHa npo^gypa Buragae TaK: 1) Ha ocHoBi eMnipuHHo oTpuMaHux pagiB Hucen, aKi Bigo6pa®awTb gocnig®yBaHuft пpoцec, 6ygyTb rpa^iK $yHKmi po3noginy; 2) reHepywTb BunagKoBi Hucna i cyMimaMTb ix 3 BignoBigHuMu HacToTaMu HacTaHHa 3agaHoro 3HaHeHHa BunagKoBoi BenuHuHu; 3) noBTopMMTb пpoцegypy gna Bcix BunagKoBux Hucen y nopagKy ix reHepyBaHHa go cTBopeHHa ageKBaTHoi iMrramnHoi Mogeni, aKy noTiM TecTyMTb b oKpeMux giana3oHax 3HaHeHb [3, C. 270-275].
CTBopeHHa Mogeni po3BuTKy MamuHo6ygiBHoro mgnpueMCTBa 3aranoM Ta noro crpyKTypHux KoMnoHeHTiB i k^mhobux 6iзнec-пpoцeciв 3oKpeMa BuMarae 3acTocyBaHHa neBHux MeTogiB aHani3y o6'eKTa MogenMBaHHa. Цнx MeTogiB po3po6neHo HuMano, HannacTime BuKopucroByMTb niHiHHy i MHo®uHHy perpeciM i KopenH^M; eKoHoMiHHun, gucnepciftHuft, KoMnoHeHTHun, gucKpuMiHaHTHun Ta KnacTepHuH aHani3. Mogeni niHinHoi onra^ami BuKopucToByMTb y 3agaHax BuKopucTaHHa cupoBuHu, ^opMyBaHHa pecypcHoi 6a3u, nnaHyBaHHa внpo6ннцтвa, 3aBaHTa®eHHa o6nagHaHHa, TpaHcnopTyBaHHa 3anaciB i roToBoi npogyK^i. 3agaHi onraMi3ami pimeHb 3 BuKopucTaHHaM HeniHinHux MeTogiB aKTyanbHi Togi, Konu pe3ynbTyMHuH noKa3HuK He e nponopmnHun go 6a3oBux 3MiHHux, a guHaMiHHe MogenMBaHHa go3Bonae onTuMi3yBaTu nocnigoBHicTb BuKoHaHHa po6iT. ^ucnepcinHuH aHani3 (ogHo^aKTopHun i gBo^aKTopHun) BuBHae KonuBaHHa nume ogHiei pe3ynbTyMHoi 3MiHHoi Ha ocHoBi gucnepcii (Mi®rpy-noBoi i BHyTpimHborpynoBoi). KoMnoHeHTHun aHani3 gae 3Mory 3aMiHuTu BxigHi KopenboBaHi Mi® co6ow $aKTopu Ha TaKy caMy KinbKicrb HeKopenboBaHux noKa3HuKiB, MeToM gucKpuMiHaTHoro aHani3y e BigHeceHHa goBinbHoro eneMeHTa (mho®uhu eneMeHTiB) go cyKynHocTi o6'eKTiB a6o мaтpнцi, mo ycyBae npo6neMy Knacu^iKami o6'eKTiB 3a cninbHuMu gna hux o3HaKaMu. HaToMicTb KnacTepHun aHani3 6a3yeTbca Ha Bu3HaHeHHi Biggani Mi® gocnig®yBaHuMu o6'eKTaMu, aKa cTae BTopuHHoM o3HaKow ix Knacu^iKami. Цe go3Bonae BuginuTu ogHopigHi rpynu B Me®ax 6araToBuMipHoi cyKynHocTi 3a KinbKoMa o3HaKaMu ogHoHa-cho [4, c. 102-135].
npu3HaHeHHa Mogeni y npo^ci po3BuTKy nignpueMcTBa Bu3HaHae ii cyTHicTb, 3agaHi Ta oco6nuBocTi 3acrocyBaHHa (Ta6n. 1). nonpu пpннцнпoвi BigMiHHocri y npu3HaHeHHi Mogenen Mo®Ha BuginuTu ix cninbHi xapaKTepucTuKu B po3pi3i TexHonorii i cTpaTerii po3BuTKy, a caMe: 1) MogenMBaHHa ogHiei 3 3agaH po3BuTKy
nignpueMcTBa BnnuBae Ha nocnigoBHicTb BuKoHaHHa po6iT b pi3Hux nigcucreMax, ocKinbKu npuBognrb go nepepo3noginy pecypciB (oco6nuBo inreneKTyanb-hux, ynpaBniHcbKux Ta rn^opMamnHux) b Me®ax cucTeMu ynpaBniHHa; 2) yMoBu rno6anbHoro KoHKypeHTHoro cepegoBuma Ta huhhumb 3oBHimHboro cepegoBuma oprarn3ami cnoHyKawTb go nocrinHoro ygocKoHaneHHa iH^opMamnHoro 3a6e3neHeHHa gianbHocri Ta Mogeprn3ami nporpaMHoro 3a6e3neHeHHa; 3) opram3amnHa cTpyKTypa ynpaBniHHa Ta KnwHoBi 6iзнec-пpoцecн 3aB®gu 3a3HaMTb eBonM^nHux, a iHogi n peBonM^nHux 3MiH; 4) BuHuKawTb HoBi BuMoru go nepcoHany - piBHa iHTeneKTyanbHoi aKTuBHocri, hobux KoMneTeH^n, mBugKocri peaKqii Ha 3Mrnu, piBHa aganraBHocri Ta crpecocTinKocri; 5) HeMuHyHe BuHuKaMTb KoH^niKTu pi3Hux BugiB Ta noxog®eHHa, ToMy y npo^ci MogenMBaHHa po3BuTKy cnig BpaxoByBaTu ocHoBHi gpa®nuBi ^aKTopu.
nepmi rpu HanpaMu MogenMBaHHa (peiH®uHipuHr OCy, pecтpyктypнзaцia a6o peopraнiзaцia, 3nnrra a6o nornuHaHHa) xapaKTepHi tum, mo opraнiзaцinннn po3BuroK Bucrynae KaTani3aTopoM po3BuTKy iHHoBamn, TexHonorii, 3oBHimHboToproBoi gianbHocTi Tomo. OgHaK cTpaTeria po3BuTKy 6yge pi3Hnraca y BunagKax ropu3oHTanbHoi, BepTuKanbHoi, KoHrnoMepaTHoi hu pogoBoi iHTerpami i BignoBigHi Mogeni noBuHHi ^ Bigo6pa®aTu. iH^opMamnHun HanpaM po3BuTKy (aBTOMaTroama 6iзнec-npoцeciв, peiH®uHipuHr n3, po36ygoBa iH^opMamnHoi cucTeMu (IC) hk nomToBx go noganbmoro 3pocTaHHa B ogHoMy 3 gBox (npoTune®Hux, ane HacTKoBo He B3aeMoBuKnMHHux) HanpaMiB, aKi Bigo6pa®aMTbca y Mogenax noBHoi BapTocri BonogiHHa n3 hu IC, crBopeHux BnacHuMu cunaMu a6o KynneHux y 3oBHimHboro nocTaHanbHuKa. cTocyeTbca noKpameHHa aKocTi, кoмepцianiзaцii o6'eKTiB iHTeneKTyanbHoi BnacHocTi (OIB) Ta iHTeneKTyanbHoro KaniTany (IK) i g^ep^^^^! 3oBHimHboeKoHoMiHHoi gianbHocTi (3Efl), to BignoBigHi Mogeni e npo^cHo-cTpyKTypoBaHuMu i cнтyaцinннмн ogHoHacHo, 6o BnnuBu 3oBHimHboro cepegoBuma gy®e pi3Hi 3a cunoM, HacoM Ta iHreHcuBHicTw, a TaKo®, MawTb (Ha BigMiHy Big opraнiзaцinннx Ta rn^opMamnHux HanpaMiB) тeнgeнцiм go HepiBHoMipHoi цнкniннocтi.
po3butok nignpueMcTB MamuHo6ygyBaHHa e gy®e cKnagHuM npoцecoм, aKun ogHoHacHo TopKaeTbca 6inbmocTi nigcucTeM i BuMarae 3acTocyBaHHa pi3Hux MeTogiB i Mogenen ynpaBniHHa. CmyamH 3HaHHo ycKnagHMeTbca tum, mo b npoцeci po3BuTKy BuHuKaMTb Henepeg6aHeHi o6cTaBuHu, aKi Mo®yTb npuBecTu go HacrKoBoi a6o npннцнnoвoi 3MiHu cnoco6y, npo^gypu i TexHonorii npoBegeHHH 3MiH. ToMy o6'eKT gocnig®eHHH, noro KoMnoHeHTu, BHyrpimHi i 3oBHimHi 3b'h3ku MaMTb 6yru MaKcuManbHo $opMani3oBaHi 3 tum, mo6 Mo®Ha 6yno mBugKo pearyBaTu Ha 3MiHu 3oBHimHboro cepegoBuma. Han6inbm HMoBipHi peaKqii 3oBHimHboro cepegoBuma Mo®Ha nporHo3yBaTu i npopaxoByBaTu 3a gonoMoroM iмiтaцiннoro
Teopiя i Epanma eкoнoмiки тa yпpaвлiння пpoмиcлoвими пiцпpиeмcтвaми
мoдeлювaння, peштy cитyaцiй тpeбa cпpиймaти як динaмiчнy pea^TO cиcтeми нa збypeння.
3a мeтoдoм oпиcy cтpyктypи oб'eктa i дого внyтpiшнix пpoцeciв видiляють фyнкцioнaльнi (дaють змoгy cфopмyвaти iepapxiю пpoцeciв, визгачити зв'язки мiж ними, iдeнтифiкyвaти мeжi вiдпoвiдaльнocтi, oпиcaти cтpyктypy pecypciв i шгазнишв в мeжax внyтpiшнix дoкyмeнтiв), cтpyктypнi (визнaчaють пapaмeтpи якocтi ^o^ruh тa ïx вaжливicть, фopмyють пpoгнoзи циx пoкaзникiв, poзpaxoвyють кopeктyючи дп) i cтaтиcтичнi мoдeлi.
Cтpyктypнi мoдeлi oпиcyють дaнi, лoгiкy i cтpyктypy пpoцeciв тa пoвeдiнкy oб'eктiв в дигамщ i пoтpeбyють зacтocyвaння cпeцифiчнoï мoви oпиcy oб'eктiв тa зв'язшв мiж ними [5, C. 117-120]. Biдпoвiднi CASE-зacoби (Computer Aided Software Engineering - пpoeктyвaння cиcтeм ra ocнoвi кoмп'ютepiв) пiдтpимyють пpoцecи cтвopeння, впpoвaцжeння, cyпpoвoдy i aцaптaцiï IC yпpaвлiння poзвиткoм мaшинoбyдiвниx
пiдприeмств. Найчаспше для опису штучних систем середньо! складностi використовують методологiю SADT (Structured Analysis and Design Technique - структурна методолопя аналiзу i проектування), розроблену Д. Россом на початку 1970-х рр. для потреб ВВС США [6]. Одна з частин ще! методологи, а саме IDEF0 (Integrated Definition - штегроване визначення) стала основою для створення амейства стандарпв моделювання складних структур, якими е i машинобудiвнi пiдприемства.
Для моделювання функцiональних вимог про-ектовано! системи управлшия машинобудiвним пiдприемством широко використовують дiаграми потокiв даних DFD, за допомогою яких щ вимоги розбивають на функцiональнi компоненти або процеси, представленi у виглядi мережi потошв даних. В якостi символiв застосовують нотацii Йордана або Гейна-Сарсона, яш вiдрiзняються незначними варiацiями у зображенш ключових елементiв моделi.
Taблиця L Cyтнicть i ocoбливocтi мoдeлeй yпpaвлiння poзвиткoм мaшинoбyдiвниx пiдпpиeмcтв
Пpизнaчeння мoдeлeй Bx^i yмoви i oбмeжeння Зaцaчi Cyтнicть i ocoбливocтi зacтocyвaння мoцeлi
1 2 З 4
Peinram-pинг OCy Джга OCy, штaтний poзпиc i пocaдoвi iнcтpyкцiï 1. Дiaгнocтyвaння цiючoï OCy. 2. Bицiлeння cлaбкиx лaнoк• 3. Iмiтaцiя вepтикaльниx i гopизoнтaльниx збypeнь cтpyктypи• 4. Oптимiзaцiя poбiт зa нaпpямкaми• Гpaфiчнa мoдeль opгaнiзaцiï з вицiлeнням niцpoзцiлiв тa onиcoм зв'язкiв мiж ними. Зaбeзпeчyeтьcя вapiaтивнicть eлeмeнтiв y вcтaнoвлeниx мeжax poзвиткy•
PecrpyRry-pизaцiя a6o peopгaнiзa-цiя Cтpyктypa влac-нocтi, aктивiв i зoбoв'язaнь, yc-тaнoвчi дoкyмeнти, peзyльтaти ayдитy 1. Дiaгнocтикa пoчтoвoгo cтaнy• 2. Bиявлeння mora^iany icнyючoï cтpyктypи тa ïï eлeмeнтiв• 3. Фopмyвaння aльтepнaтив щoдo мaйбyтньoгo oбpaзy opгaнiзaцiï• 4. O^orem^ пaкeтy бaзoвиx цoкyмeнтiв тa ïx yзгoджeння. Bepбaльнa мoцeль npoцeцypи pecтpyктypизaцiï a6o peopгaнiзaцiï з цeтaльним oпиcoм oбpaзy opгaнiзaцiï тa ïï cтpyктypниx eлeмeнтiв• Пoтpeбye вceбiчнoгo yзгoцжeння з yciмa зaцiкaвлeними cтopoнaми, включaючи дepжaвy.
Злиття a6o пoглинaння Пopiвняльний aнaлiз пpeтeндeнтiв na oб'eднaння• 3aкoнoцaвчi oбмeжeння• Гинюж yмoви• 1. Bn6ip кoнтpaгeнтiв для злиття. 2. Bn6ip cnoco6y злиття. 3. Пpoвeцeння пepeгoвopiв, yзгoцжeння imepecib вcix cтopiн• 4. Фopмyвaння пpoцeдypи i пiцгoтoвкa вiдпoвiдниx цoкyмeнтiв• 5. Oтpимaння цoзвoлiв (caнкцiй)• Гpaфiчнo-aнaлiтичнa мoцeль npoцecy злиття a6o noглинaння, eкoнoмiкo-мaтeмaтичнa мoцeль onтимiзyвaння фунтовик peзyльтaтiв нoвoгo yтвopeння• Moжливicть iмiтaцiï noвeцiнки кoнкypeнтiв y вiдпoвiдь не змiни•
Aere^a™-зaцiя бiзнec-пpoцeciв Гpaфiчнo-aнaлi-тичнa мoцeль бiзнec-пpoцeciв пiдпpиeмcтвa «як e» 1. Bидiлeння бiзнec-пpoцeciв• 2. Bn6ip мoви фopмaльнoгo oirncy. 3. Onnc бiзнec-пpoцeciв• 4. Фopмyвaння цiлeй i вcтaнoвлeння пpoцeдypи aвтoмaтизaцiï• 5. Дцanтaцiя cиcтeми yпpaвлiння. Гpaфiчнo-aнaлiтичнa мoцeль aвтoмaтизaцiï бiзнec-пpoцeciв «як мae 6yrn» в poзpiзi cтpaтeгiï poзвиткy• Bищe кepiвництвo бaчить цiлicнy кapтинy, кepiвники iншиx лaнoк oбмeжeнi cвoeю nлoщинoю poбiт•
Peinrnm-pинг (ПЗ) Texнiчний onnc нaявнoгo П3 1. Анaлiз noтoчнoгo cтaнy i мoжливocтeй нaявнoгo П3. 2. Bидiлeння naкeтiв npиклaднoгo П3, якi втpaтили aктyaльнicть a6o ne мaють пoтeнцiaлy poзвиткy• 3. Фopмyвaння T3 na нoвi naкeти ПЗ з ypaxyвaнням цiлeй poзвиткy• Гpaфiчнo-cтpyктypнa мoцeль naкeтiв ПЗ i вiдпoвiдниx ïм зaцaч• Зaбeзneчyeтьcя мoжливicть пoкoмпoнeнтнoгo aнaлiзy, yвaгy cлiц npицiлити вiдпoвiднocтi фyнкцioнaлy ПЗ peaльним noтpeбaми poзвиткy niдпpиeмcтвa•
ЕКОНОМ1КА: реалП часу
№3(19), 2015
ECONOMICS: time realities
Продовження таблицi 1
1 2 3 4
Розбудова (1С) Дiюче техтчне, шформацшне, програмне i апаратне забезпечення 1. Декомпозитя дшчо! 1С. 2. Видшення слабких, дублюючих i неперспективних ланок. 3. Вибiр методу проектування 1С. 4. Формування робочого проекту 1С. Графiчно-структура модель 1С в термшах стандарт1в IDEF. Забезпеченi гнучкiсть окремих модулiв i можливiсть покомпонентного розвитку 1С.
Покращен-ня якостi Дiюча система i показники якосп, технiчнi обмеження, результати конкурента 1. Виявлення слабких ланок у систем виробництва продукцп. 2. Формування полiтики якостi. 3. Удосконалення контролювання. 4. Створення проекту системи управлшня яюстю загалом. Економжо-математична модель параметрiв системи якостi на базi стандартiв ISO. Мае одночасно забезпечити управлiння якiстю на рiвнi пiдприемства та в розрiзi окремих операцшних циклiв.
Комерта-лiзацiя О1В та 1К Результати швентаризаци О1В та елеменпв 1К. Законодавчi обмеження. 1. Оцшювання вартостi i потенциалу розвитку наявних О1В, елементiв 1К. 2. Формування обмежень щодо продажу або купiвлi О1В. 3. Програма розвитку елеменпв 1К. Економiко-математична модель оптимiзацil вартостi О1В та 1К. Дозволяе прогнозувати витрати i результат комерцiалiзацil. Динамiчно реагуе на змiни.
Диверси-фiкацiя ЗЕД Показники ЗЕД у динамкц, структурi продажiв та порiвняннi з конкурентами 1. Аналiзування тенденций на ц^льових закордонних ринках збуту. 2. Прогнозування показникiв ЗЕД в умовах прийнято! стратегil розвитку. 3. Удосконалення системи управлшня ЗЕД та розвиток персоналу. Економжо-математична модель диверсифiкацil ЗЕД. Дозволяе прогнозувати обсяги i структуру продажiв за кордоном в розрiзi товар1в i територiй, зменшуе комерцiйнi i валютт ризики.
Примтка: розроблено автором
Середовище моделювання ARIS - це Ha6ip iнструментальних 3aco6iB, призначених для моделювання, аналiзування, оцiнювання та шформа-цiйного супроводу бiзнес-процесiв пiдприeмства. Архитектура середовища мiстить три компоненти: функцюнальний базис - опис функцiй, як виконуе система, iерархi! та зв'язшв мiж ними; оргашза-цiйний базис - шдроздши та взаемодiя мiж ними; iнформацiйний базис - шформацшш об'екти предметно! областi, !х структура та взаемозв'язки. Кожен з цих базиав мае три рiвнi опису вщповь дно до етапiв життевого циклу створення системи: визначення вимог (семантична модель), проектна специфiкацiя (мова категорш шформацшно! технологи) i опис реалiзацi! (опис компонентiв i процедур). В середовищi ARIS iнтегровано багато рiзних типiв моделей, наприклад модель даних, модель опису функцш, модель ОСУ, модель ланцюга додано! вартосп, модель орiентацi! на подi!, офкна модель тощо.
Представити систему управлшня розвитком машинобудiвного пiдприемства можна i в термь нах моделi «сутшсть-зв'язок» (entity-relationship model - ERM), перевагою яко! е !! загальний характер, тобто вона породжуе всi iснуючi моделi (реляцiйнi, сiтковi, об'ектнi, iерархiчнi). Кожен фрагмент предметно! областi представляеться множиною сутностей, мiж якими юнуе множина зв'язк1в. Основними термiнами таких моделей е сутшсть (об'ект, що може бути однозначно iдентифiкований), набiр сутностей (множина сутностей одного типу), домен (множина значень або область визначення атрибута), ключ сутносп (один або калька атрибутiв, що однозначно визначають сутнiсть), вiдношення (зв'язок мiж двома чи бшьше сутностями), набiр зв'язшв
(вщношення мiж n сутностями, кожна з яких вiдноситься до певного набору), стутнь зв'язку (к1льк1сть сутностей, яш можуть бути асоцiйованi через набiр зв'язк1в з iншою сутшстю). Висновки
Широкий спектр засобiв моделювання системи управлшня розвитком машинобудiвних тдпри-емств дозволяе обирати адекватнi методи i моделi проектування майбутнього образу оргашзаци, однак слiд зважати на обмежуючi фактори, як1, на жаль, мае кожна з описаних концепцш моделювання. Варпсть необхiдного спецiалiзованого програмного забезпечення для моделювання складних систем може суттево зростати в процеа розвитку iнформацiйно! системи тдприемства та нелiнiйно залежати вщ обсягу оброблювано! iнформацi! чи швидкосп отримання промiжних, к1нцевих результатiв. Надшрна функцiональнiсть iнструментiв моделювання та програмних додатк1в виправдана в умовах швидкого розвитку пiдприемства, однак в умовах сповшьненого розвитку доцiльнiше нарощувати потужшсть iнформацiйних систем поступово, що дасть змогу придбати найбiльш необхiдне програмне забезпечення для наступного етапу розвитку. У перспективi подальших дослiджень виникае необхщшсть побудови моделi управлiння розвитком тдприемства при переходi до наступного ДСРП з урахуванням вектору розвитку, особливостей застосовуваних методiв та методик управлшня, яш дозволять ефективно передбачати наслщки автоматизацi! бiзнес-процесiв, реiнжинiрингу оргашзацшно! структури управлiння, розбудови iнформацiйних систем, комерцiалiзацi! iнтелектуального капiталу тощо.
Teopiя i ^anma eкoнoмiки тa yпpaвлiння npoмиcлoвими niцnpиeмcтвaми
Список л^ератури:
1. Кузьмш О.£. Основи менеджменту: [тдручник] / О.£. Кузьмiн, О.Г. Мельник. - К.: Академвидав, 2007. - [2-ге вид., випр. i доп.] - 464 с.
2. Прийняття управлшських рiшень : [навч. noci6.] / за ред. Ю.£. Петрут. - 2-ге вид. - К.: Центр учбово! лiтератури, 2011. - 216 с.
3. Большаков А.С. Моделирование в менеджменте: [учебное пособие] / А.С. Большаков. - М. : Изд. «Филин», 2000. - 464 с.
4. £лейко В. Основи економетрп: у 2-х ч. / В. £лейко. Ч.1. - Львiв : ТзОВ «МАРКА Лтд», 1995. -192 с.
5. Костров А.В. Уроки информационного менеджмента. Практикум: Учеб.пособие / А.В. Костров, Д.В. Александров.. - М.: Финансы и статистика, 2005. - 304 с.
6. Douglas T. Ross. Structured Analysis for Requirements Definition / Douglas T. Ross, Kenneth E. Schoman Jr. // ICSE, 1976: p. 1.
7. Касьянова Н.В. Управлшия розвитком тдприемства на основi кумулятивного тдходу: концепщя, модел^ методи: [монографiя] / Н.В. Касьянова; НАН Укра!ни, 1нститут промисловосп. - Донецьк: СиД, Куприянов В.С., 2011. - 374 с.
8. Кузьмш О.£. Контролювання та регулювання економiчного розвитку тдприемства: проблеми, методолопчш та прикладш аспекти: [монографiя] / О.£. Кузьмш, С.В. Князь, Н.О. Шпак, В.А. Новицький. - Львiв : Видавництво Нац. ун-ту «Львiвська полггехшка», 2006. - 148 с.
9. Погорелов Ю.С. Моделювання розвитку тдприемства / Ю.С. Погорелов // Актуальш проблеми економши. - 2009. - №10 (100). - С. 51-59.
10. Раевнева О.В. Управлшня розвитком тдприемства: методолопя, мехатзми, модели [монографiя] / Х.: ВД «1НЖЕК», 2006. - 496 с.
11. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент : Учебник для вузов. 6-е изд. / Р.А. Фатхутдинов. - СПб. : Питер, 2008. - 448 с.
12. Чаншна 1.В. Формування концептуально! моделi управлшня розвитком промислового тдприемства / 1.В. Чанкiна // Бiзнесiнформ. - 2012. - №6. - С. 222-226.
Ha^TO дo peдaкцiï 26.03.2015
Швeцoвa Mиpocлaвa Бoгдaнiвнa I Myroslava B. Shvetsova
Myroslava.kovalchuk@gmail. com
Tpeвoгo Oлeнa Iгopiвнa I Olena I. Trevogo
oltrevogo@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Modeni та методи управлiння розвитком Mamuno6yöienux тдприемств [Електронний ресурс] /М. Б. Швецова, О. I. Тревого //Екoнoмiка: реалП часу. Науковий журнал. — 2015. — № 3 (19). — С. 91-98. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n3. html
