CC BY
37
УДК 658.5.012.1
Бабаев Володимир Миколайович, д-р наук з держ. управлшня, проф., ректор, професор кафедри управлшня проектами в мюькому господарствi i будiвництвi, тел. +38-057-707-31-32
Сухонос Марiя Костянтинiвна, д-р техн. наук, доц., начальник науково-дослвдного сектору, професор кафедри управлшня проектами в мюькому господарст i будiвництвi, тел. +38-050-636-24-09 sukhonos. maria@mail. ru
Бшецький 1гор Васильович, асистент кафедри управлшня проектами в мюькому господарствi i будiвництвi,
тел. +38-057-707-31-32.
Харшвський нацiональний унiверситет мiського господарства iменi О.М. Бекетова, м. Харкав, Украша. Вул. РеволюцИ, 12, м. Хартв, Украша, 61002
МОДЕЛЬ ЖИТТСВОГО ЦИКЛУ БУД1ВЕЛЬНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПРОЕКТУ
Встановлено, що побудова життевого циклу високотехнолог1чного проекту (до виду яких вгдносяться буд1вельно-енергетичн1 проекти) у б1льшост1 випадюв здшснюеться в рамках двох основних п1дход1в -прогнозуючого й адаптивного. Було проанал1зовано основт життециклгчт модел1 i методики цих п1дход1в та сформовано концептуальну й математичну моделi життевого циклу будiвельно-енергетичного проекту, наведено структуру функцiональних елементiв його фаз.
Ключовi слова: життециклiчна концепцiя, прогнозуючий пiдхiд, адаптивний пiдхiд, будiвельно-енергетичний проект, життевий цикл, функцiональнi елементи фаз життевого циклу проекту.
Бабаев Владимир Николаевич, д-р наук по гос. управлению, проф., ректор, профессор кафедры управления проектами в городском хозяйстве и строительстве, тел. +38-057-707-31-32
Сухонос Мария Константиновна, д-р техн. наук, доц., начальник научно-исследовательского сектора, профессор кафедры управления проектами в городском хозяйстве и строительстве, тел. +38-050-636-24-09 sukhonos. maria@mail. ru
Белецкий Игорь Васильевич, ассистент кафедры управления проектами в городском хозяйстве и строительстве, тел. +38-057-707-31-32
Харьковский национальный университет городского хозяйства имени А.Н. Бекетова, г. Харьков, Украина. Ул.
Революции, 12, г. Харьков, Украина, 61002
МОДЕЛЬ ЖИЗНЕННОГО ЦИКЛА СТРОИТЕЛЬНО-ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ПРОЕКТА
Установлено, что построение жизненного цикла высокотехнологичного проекта (к которым относятся строительно-энергетические проекты) в большинстве случаев осуществляется в рамках двух основных подходов - прогнозирующего и адаптивного. Были проанализированы основные життециклични модели и методики этих подходов и сформированы концептуальная и математическая модели жизненного цикла строительно-энергетического проекта, приведена структура функциональных элементов его фаз.
Ключевые слова: жизнециклическая концепция, прогнозирующий подход, адаптивный подход, строительно-энергетический проект, жизненный цикл, функциональные элементы фаз жизненного цикла проекта.
Babaev Vladimir Nikolayevich, Doctor in Public Administration, prof., rector, professor department of Project Management in the urban economy and building, +38-057-707-31-32
Sukhonos Maria Konstantinovna, Doctor of Technical Science, associate professor, head of research sector, professor department of Project Management in the urban economy and building, +38-050-636-24-09 sukhonos.maria@mail.ru Beletsky Igor Vasilyevich, the assistant department of Project Management in the urban economy and building,
+38-057-707-31-32
O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv, Ukraine. Revolution str., 12, Kharkiv, Ukraine, 61002
LIFE CYCLE MODEL OF BUILDING-ENERGY PROJECTS
It was established in order to ensure better management of a reference to the relevant current operations performing organizations advisable to divide the project into phases, the totality of which is the project life cycle. Based on the concept of life cycle projects possible timing, resource and organizational synchronization of all processes and stages of implementation. That lifecyclical approach allows us to consider the processes of project management and how to dynamically synchronized system. It was established that the construction of high-tech project life cycle (to species which include the building-energy projects) in most cases carried out in two main approaches - predictive and adaptive. It analyzes the main lifecyclical models and methods of these approaches and formed the conceptual and
mathematical models of the life cycle of building-energy project, it was given the structure of the functional elements of its phases.
Keywords: lifecyclical concept, predictive approach, adaptive approach, building-energy project, life cycle, the functional elements of the phases of the project lifecycle.
Вступ
Формування адекватно! структури проекту, в тому чист для розробки плану, е необхщною умовою устшно'1 реалiзацii будь-якого будiвельно-енергетичного проекту (БЕП) незалежно вщ його розмiру i складносп. Аналiзуючи такий важливий аспект БЕП як перюд або час його реалiзацii, слщ зазначити, що з даним параметром тюно пов'язанi такi елементи як дата зародження, початок реалiзацii, термш виконання i дата його завершення. Крiм цього для забезпечення бшьш якiсного управлiння з вщповщними вiдсиланнями на поточнi операцп виконуючих органiзацiй доцiльно проект подiляти на фази. Сукупшсть цих фаз складае життевий цикл проекту.
Основний матер1ал
На основi концепцп ци^в життя проектiв можлива часова, ресурсна i органiзацiйна синхронiзацiя всiх процеав i стадiй реалiзацii. Жiттециклiчний тдхщ розглядае процеси реалiзацii проекту i управлiння як динамiчно синхронiзовану систему.
Переваги життеци^чно'1 концепцп виявляються в тому, що вона забезпечуе:
- облш часового чинника;
- виявлення центрально'1 тенденцп процесiв;
- наочшсть динамiки перетворень;
- логiку розгортання процеав;
- наочнiсть i прозорють матерiальних, iнформацiйних i фiнансових потоюв;
- можливiсть математичного моделювання стадш i процесiв;
- можливiсть застосування альтернативних методiв прогнозування.
Побудова життевого циклу високотехнологiчного проекту (до виду яких також вщноситься i БЕП) у бшьшосп випадкiв здiйснюеться в рамках двох основних пiдходiв -прогнозуючого або адаптивного моделювання. При прогнозуючому пiдходi завдання оптимiзацii превалюють над адаптивнiстю, i виражаються у наступних моделях:
1. Каскадна модель (водоспад). Вона передбачае лшшне упорядкування фаз, яю можуть бути строго послщовними або в деякш мiрi перекриватися, жодна з фаз зазвичай не повторюеться. Алгоритм даного методу мае ряд переваг (послщовне виконання етатв проекту в строгому фшсованому порядку; дозволяе оцiнювати якiсть проекту i його продукту на кожному етат), але також мае i ряд вагомих недолiкiв (вiдсутнiсть зворотних зв'язюв мiж етапами; не вщповщае реальним умовам реалiзацii проектiв).
2. Каскадна модель з промiжним контролем (вир). Дана модель е майже е^валентною за алгоритмом попередньо'1 модел^ однак при цьому мае зворотш зв'язки з кожним етапом життевого циклу, при цьому породжуе дуже вагомий недолш 10-ти кратне збшьшення витрат на проект.
3. Прототипування - розробка функцюнальних вимог i тополопчне проектування здiйснюються одночасно. Така модель використовуеться на раншх стадiях життевого циклу проекту i включае наступнi етапи: прояснення невизначених вимог; обрання одного з низки концептуальних ршень (реалiзацiя сценарпв); аналiз здшсненносп проекту.
4. 1нкрементна побудова передбачае розбиття великого обсягу проектно-конструкторських робгг на послiдовнiсть бiльш малих складових частин.
5. Спiральна модель означае повторення одного i того ж набору фаз життевого циклу, таких як планування, проектування, побудова та оцшювання, до тих тр, доки розробка продукту не буде завершено. Перевагами е: швидке отримання результату; тдвищення конкурентоспроможносп; можливють швидко реагувати на знiми вимог. До недолтв тако'1 моделi можна вщнести - вiдсутнiсть регламентацп стадiй.
Адаптивш життевi цикли приймають i схоплюють змши в ходi процесу розробки i вiдкидають детальне планування. Класичним тдходом до управлiння життевим циклом
проекту виступае формування системи управлшня проектами з п'яти основних процеав -шщацп, планування, виконання, монiторингу, завершення. У свою чергу в нш взаемопов'язаш дев'ять пiдсистем, тобто управлiння штегращею, змiстом, термiнами, вартiстю, якiстю, людськими ресурсами, комунiкацiями, ризиками i поставками проекту.
Вщома методика ЮН1ДО припускае, що план проекту повинен складатися з наступних роздшв [1]: резюме досшдження; передiсторiя i основна щея проекту; аналiз ринку та стратегия маркетингу; сировина i матерiали; мюце здiйснення, будiвельний майданчик i еколопчна оцiнка; iнженерне проектування i технолопя; органiзацiя виробництва та накладнi витрати; людсью ресурси; планування та кошторисна вартiсть робiт за проектом; фшансова оцiнка; економiчний аналiз витрат i прибутку. Таким чином, метою дано'1 методики стае деталiзацiя бiзнес-плану проекту, зниження ризиюв i невизначеностей в ходi його реалiзацii, точне планування процеав i робiт в ходi проекту. Дана методика застосовуеться до проекпв створення нового пiдприемства або тдроздшу. Однак п сутнiсть вщображае потреби обгрунтування проекту та прогнозування його сощального та економiчного ефекту. Безпосередньо планування роб^ по здшсненню проекту вiдводиться пiдроздiлу «Вибiр програми здшснення проекту» в роздiлi IX.
Така ж спрямовашсть властива й шшим зарубiжним та вiтчизняним розробкам. Так, практики проектного управлшня пропонують видшяти: концепцiю (укрупнену оцiнку вартосп); обгрунтування (детальну оцiнку вартостi); планування (варпсне планування чи бюджетування); реалiзацiю (вартiсне планування чи бюджетування, контроль вартосп); завершення (завершальна оцiнка) [2]. В цьому випадку переслiдуеться мета визначення та контролю вартосп проекту. Використання такого пщходу не дозволяе придшити належно'1 уваги процедурам та бiзнес-процесам здiйснення проекту. Тому створюеться передумова невiдповiдностi планованих дiй i реальних потреб проекту.
Методика Свггового банку розглядае наступнi стадп проекту: розробку ще'1 або концепцп, визначення завдань, розробку i робоче проектування, експертизу, переговори, прийняття рiшення про надання позики, здшснення проекту, контроль за реалiзацiею, оцшку та аналiз результатiв, завершення проекту [2]. У даному пiдходi вiдображено застосування методологи управлiння проектами до операцп позики. Таким чином, проект може розглядатися не тшьки як одноразовий неповторюваний в майбутньому комплекс дш, але i як повторюваний процес, iндивiдуалiзований конкретними обставинами. Наприклад, для проекпв у сферi iнформацiйних технологiй, видшяють дослiдницьку стадiю - аналiз вимог, проектування, розробку i реалiзацiю пщпроекпв, перевiрку пiдпроектiв, перевiрку проекту в цшому [3].
За критерiем освоення швестицшних коштiв життевий цикл проекту розбиваеться на три основш фази: передшвестицшна - тут приймаються ршення про концепцiю проекту на основi передiнвестицiйних дослiджень (дослiджень можливостей, пщготовчих або передпроектних дослiджень, оцiнки здшсненносп або технiко-економiчних дослiджень), аналiзу альтернатив, розробки проектно-кошторисно'1 документацп або технiко-економiчного обгрунтування i планування проекту; швестицшна фаза охоплюе роботу iз залучення та освоення основних швестицшних кошпв i припускае встановлення правово'1, фшансово'1 та оргашзацшно'1 основи проекту, придбання технологий, опрацювання та укладання контракпв, придбання землi, будiвництво, обладнання, маркетинг, набiр персоналу, логiстику, здачу в експлуатащю та пуск пiдприемства; експлуатацшна - експлуатацiя, ремонт, розвиток, закриття [4]. Таке подання життевого циклу вщображае сутшсть проектiв по створенню нових систем i пiдприемств, що вимагають формування швестицшного фонду.
На прикладi вказаних трьох методичних пiдходiв до управлiння проектом видно шший пiдхiд до управлiння, заснований на лопщ певного бiзнес-процесу. Також подш на фази життевого циклу проекту ютотно залежить вiд цiлей видшення управлiнських завдань: концептуальна фаза включае постановку цшей i завдань, аналiз можливостей, в т. ч. швестицшних, обгрунтування здшсненносп (технiко-економiчне обгрунтування) i планування проекту; фаза розробки проекту передбачае проведення таких роб^, як
щентифшащю структури poGÏT, команди виконавшв, розробку календарних графiкiв, бюджету проекту, повного комплекту проектно-кошторисно'1' документацп, проведення переговорiв i укладення контрактiв з пiдрядниками i постачальниками; фаза виконання проекту направлена на реалiзацiю проекту, в т. ч. будiвництво, маркетинг, навчання персоналу; фаза завершення проекту - прийомн випробування, дослiдна експлуатацiя та здача проекту в експлуаташю; експлуатацiйна фаза завершуе приймання i запуск, замшу обладнання, розширення, модернiзацiю, iнновацiю [5].
Декшька укрупненим виглядае життевий цикл проекту, в якому видшяють чотири фази принципово'1' структури життевого циклу проекту - концепщю, планування i розробку, здшснення та завершення [2]. Аналогом можна вважати видшення етатв проектного задуму, аналiзу проблеми, розробки концепцп, детального опрацювання, виконання проекту, використання та лшвщацп [1].
Необхщно пiдкреслити, що розробники намагаються деталiзувати початковi стадп проекту. Така орiентацiя пов'язана зi спробою знизити невизначешсть проекту та його середовища в момент, де вона найбшьша - на початку проекту. Оскшьки одним з основних ознак проекту виступае його ушкальшсть, то очевидно, що розробити ушкальне детальне трактування життевого циклу проекту досить складно. Представлен вище спроби нацiленi на опис концепцп розвитку проекту. Разом з тим, спроби деталiзувати початковi стадп проекту не можуть повнiстю виршити проблему високо'1' невизначеностi та ризиюв проектно'1' дiяльностi. Практика показуе, що у разi розробки i реалiзацiï великих i тривалих проектiв висока невизначешсть часто збер^аеться до його завершення. Крiм того, в сучасних умовах Украши слiд прогнозувати тдвищення невизначеностi саме до термiнiв закшчення проекту. З практично'1' точки зору щкавим е пiдхiд Агентства швестицшного синтезу, де для розробки та реалiзацiï промислових проектiв видiляють наступн етапи: попереднiй етап -головну роль грае тдприемець; отримання фшансування - пiдприемець, iнвестор, експерти; проектування, будiвництво - нове пiдприемство, проектний шститут, iнжинiрингова фiрма, адмiнiстрацiя регюну, постачальники; запуск виробництва - нове тдприемство, iнжинiрингова фiрма, кадрове агентство, постачальники, споживач^ контролюючi органи; виробнича дiяльнiсть - пiдприемець, iнвестор, нове тдприемство, постачальники i споживачi [5].
Тут вперше досить докладно описуеться не стшьки розробка проекту, а його розвиток до звичайного режиму роботи. В даному випадку представлена спроба деталiзувати безпосередньо роботу з проектом, близьку до завершення. Таким чином, життевий цикл проекту в загальному виглядi являе собою промiжок часу мiж моментом появи, зародження проекту (пошуку швестицш, ïx освоенням, запуску) i моментом його лшвщацп або завершення. У процес життевого циклу керованими параметрами проекту виступають: обсяги i види робгг за проектом; вартють, витрати по проекту; часовi параметри, що включають термiни, тривалосп та резерви виконання робiт, етатв, фаз проекту, а також взаемозв'язки роб^; ресурси, необхщш для здшснення проекту, в тому чист: людсью або трудовi, фiнансовi, матерiально-теxнiчнi, колективш (на будiвельнi матерiали, машини, обладнання, комплектуючi вироби i деталi), а також обмеження по ресурсах; якють проектних рiшень, застосовуваних ресурсiв, компонешив проекту та iнше. При цьому вважаеться, що закшченням проекту можуть бути: введення системи в д^, початок ïï експлуатацiï' та використання результа^в виконання проекту; переорiентацiя персоналу, що виконував проект, на шшу роботу i доручення стандартних роб^ знову набраному персоналу; досягнення проектом заданих результа^в на будь-якiй з стадп проекту; припинення фшансування проекту; модершзашя проекту або початок роб^ по внесенню в проект серйозних змш, не передбачених початковим задумом; виведення з експлуатацп.
Вибiр тдходу та методики до побудови життевого циклу конкретного проекту залежатиме вщ специфши сфери або виду дiяльностi, де вiн реалiзуеться, а також вщ мети проекту. У зв'язку з багатоаспектшстю, складнiстю та масштабшстю будiвельно-енергетичного проекту при формуванш структури його життевого циклу доцшьно
використовувати елементи обох пiдходiв (прогнозуючого та адаптивного) для забезпечення його стшкого розвитку.
Так, будiвельно-енергетичний проект у своему природному розвитку проходить ряд окремих фаз, представлених на рис. 1.
Рис. 1. Структура життевого циклу будiвельно-енергетичного проекту
Виходячи з того, що одшею з ютотних характеристик БЕП як високотехнолопчних проектiв [6] е мiжгалузевiсть, концептуальну модель його життевого циклу доцшьно будувати на принцип синергетичного пiдходу. Тобто в структуру фаз необхщно включати функцюнальш елементи (ФЕ) проектiв будiвельного (B ), технологiчного (T ), системного ( £ ) та шновацшного (I ) характеру (рис. 2).
У табл. 1 наведено деталiзацiю множини функцюнальних елеменпв фаз життевого циклу будiвельно-енергетичних проектiв.
Одним з найбiльш важливих переваг життеци^чно'1' концепцп в проектному менеджмент е створення математичних моделей життевих циклiв проектiв, що описують взаемозв'язок усiх фаз, i мають ключове значення в 1'х реалiзацii.
Математичну модель життевого циклу БЕП доцшьно будувати за функщональним принципом, тобто елементами тако'1' моделi е функцп, що реалiзуються в ходi проекту.
Групи ФЕ Фази життевого циклу БЕП
Формування концепцп Визначення Проектування Розробка (виробництво) 1нсталящя
J ■еО о ■р р а т | О О Час -►
B 11 B 21 22 23 Б , Б , Б 31 Б 41 42 Б , Б 51 Б
T 11 Т 21 Т 31 Т 41 Т 51 Т
S 11 S 21 S 31 S 41 S 51 52 S , S
I 11 I 21 I 31 32 33 34 I , I , I , I 41 42 43 I , I , I 51 I
Рис. 2. Концептуальна модель життевого циклу БЕП
Таблиця 1
Структура функщональних елеменпв фаз життевого циклу БЕП
1ндекс ФЕ Змют ФЕ
11 Б Формування та обробка шформацп про об'ект швестування
21 Б Отримання дозволу на будiвництво
22 Б Передпроектш пропозицп
23 Б Проведення тендерiв та укладання контракпв з фiрмами-виконавцями
31 Б Проектування
41 Б Будiвництво
42 Б Здшснення обов'язкових платежiв
51 Б Введення об'екту в експлуатащю, формування звiтностi
11 11 Т , S , 11 I Визначення сприятливо'1 можливостi або необхiдностi, аналiз здiйсненностi
21 21 Т , S Аналiз iнвестицiй, пiдготовка бюджету й запиту на асигнування
31 Т Проектування, шженерш роботи, формулювання специфiкацiй на обладнання
41 Т Придбання обладнання, установка i перевiрка
Продовження таблиц 1
51 51 Т , I Введения обладнання в експлуатащю, передача користувачам, офщшна здача, формування звн про проект
31 £ Системний аналiз i докладне проектування
41 £ Кодування, компшящя, налагодження та документування
51 £ Встановлення i тестування системи на об'екп
52 £ , Передача оргашзаци-користовачу, офiцiйна здача контракту, формування звгтносп
21 I Пiдготовка пропозици щодо нового обладнання або технологи, НДДКР, запит на асигнування
31 I Проведення дослщжень, аналiтичних i проектних робгт
32 I Створення i випробування прототипу
33 I Проведення «пшотних» випробувань, аналiз i документування результат
34 I Проведення повномасштабних випробувань, аналiз i документування результатiв
41 I Випуск фшального звiту про результата випробувань та ощнку характеристик продукту
42 I Виготовлення нового обладнання нбо технологи
43 I Установка, налагодження i перевiрка
На декларативному рiвнi, узагальнену функцюнальну модель життевого циклу БЕП
( ЬМ ) представимо кортежем у наступному виглядi:
ВЕР
Ж =( К, В, П, Р, 1н), (1)
ВЕР
де К - множина функцюнальних елементiв процесу «формування концепци», 11 11 11 11
К = (В ,Т , $ , I ); В - множина функцюнальних елеменпв процесу «визначення»,
21 22 23 21 21 21 В = {В , В , В , Т , £ , I ); П - множина функцюнальних елеменпв процесу
31 31 31 31 32 33 34 «проектування», П = {В , Т , $ , I , I , I , I ); Р - множина функцюнальних
41 42 41 41 41 42 43 елеменпв процесу «розробка», Р = (В , В , Т , £ , I , I , I ); 1н - множина
51 51 51 52 51
функцюнальних елеменпв процесу «шсталящя», 1н = ( В , Т , $ , $ , I ), при виконанш наступних обмежень:
Д < Д + О, (2)
/Р
Т < Т , / Р
де Д - фактичнi ресурси, тис. грн; Др - встановлений об'ем ресурав для реалiзацii
проекту, тис. грн;
О - гранично допустимий рiвень задiяння додаткових ресурав, %;
Tf - ф_й те1жш peaлiзaцiï „, Tp - вcTaновлeниЙ тepмiн p™«
пpoeкту.
Висновки
Тобто, peзультaтивнicть пpoeкту нepoзpивнo пoв'язaнa з дoтpимaнням вcтaнoвлeних чacoвих i вapтicних пapaмeтpiв. Згiднo [б] нeвизнaчeнicть кoжнoï з цих вeличин змeншуeтьcя по мipi зaвepшeння кoжнoï нacтупнoï фaзи життевого циклу БЕП. Для пepшoï фaзи нeвизнaчeнicть пpoiлюcтpoвaнa нaйбiльшим колом (pиc. 2), oблacть нeвизнaчeнocтi змeншуетьcя з кожною нacтупнoю фaзoю й звoдитьcя до нуля в мoмeнт фaктичнoгo зaвepшeння пpoeкту. Ця зaгaльнa хapaктepиcтикa БЕП пoтpeбуе впpoвaджeння мeтoдiв i cиcтeм плaнувaння й упpaвлiння пpoeктaми, що дозволяють як мoжнa paнiшe i тoчнiшe пpoгнoзувaти тepмiн його зaвepшeння i вapтicть.
Список використано'1 лiтерaтури:
1. Стpeкaлoвa, Н. Д. Бизнec-плaниpoвaниe: Учeбнoe пocoбиe. - СПб.: Питep, 2013. - 352 c.
2. Упpaвлiння пpoeктaми: пpoцecи плaнувaння пpoeктних дш [Teкcт]: пiдpучник I I. В. Чумaчeнкo, В. В. Mopoзoв, Н. В. Довднко, А. М. Чepeдничeнкo. - К.: КРОК, 2014. - б73 c.
3. Кaтpeнкo, A. B. Упpaвлiння IT-пpoeктaми. [Книгa 1. Стaндapти, мoдeлi тa мeтoди упpaвлiння пpoeктaми]:[пiдpучник]. - Льв1в: «Новий Свгг-2000», 2013. - 550 c.
4. Maзуp, И. И, Шaпиpo, В. Д., Ольдepoггe, Н. Г. Упpaвлeниe пpoeктaми: Учeбнoe пocoбиe I Под общ. Peд. И.И. Maзуpa. - 2-e изд. - М.: Омeгa-Л, 2004. - бб4 c.
5. Попков, В. П., Сeмeнoв В. П. OpranroaaM и финaнcиpoвaниe инвecтиций. Инвecтициoнный пpoeкт, ero cтpуктуpa и жизтенный циклa IIwwwI business.polbu.ru
6. Аpчибaльд, Р. Упpaвлeниe выcoкoтeхнoлoгичными пpoгpaммaми и пpoeктaми I Pacceл Д. Аpчибaльд; Пep. c aнгл. Ma^mOTa Е. В., Под peд. Бaжeнoвa А. Д., Аpeфьeвa А.О. - 3-e изд., пepepaб. и доп. - М.: Кoмпaния АйТи , ДМК Пpecc, 2010. - 4б4 c., ил.
References:
1. Strekalova, N. D. (2013), Business Planning: A Tutorial. - SPb.: Peter. - 352 p.
2. Chumachenko, I. V., Morozov, V. V., Dotsenko, N. V., Cherednychenko A. M. (2014), Project management: the planning project activities: manual. K.: STEP. б73 p.
3. Katrenko, A. V. (2013), Management of IT-projects. [Book 1. Standards, Methods of Project Management]: [Tutorial]. Lviv: "New World-2000". - 550 p.
4. Mazur, I. I, Shapiro, V. P, Olderogge, N. G. (2004) Project Management: Textbook I total. Ed. I. I . Mazur. -2nd ed. M.: Omega-L. - бб4 p.
5. Popkov, V. P., Semenov, V. P. (2014) Organization and financing of investments. The investment project, its structure and life cycle II www I business.polbu.ru
6. Archibald, R. (2010), Management of high-tech programs and projects. Trans. from English. Mamontova E.V., Ed. Bazhenov A. D, Arefeva A. O. - 3rd ed., Rev. and add. - M.: IT Company, DMK Press. - 4б4 p.
Пocтупилa в peдaкцию 05.01 2015 г.
