CC BY
24
3.Ottinger R. Global Climate Change Kyoto Protocol Implementation: Legal Frameworks for Implementing Clean Energy Solutions / R. Ottinger, M. Jayne // Pace Environmental Law Review. - 2000. - №18. - p. 19-86
4.Hancher L. Trade-Neutral Policies for the Promotion of Electricity from Renewables / L. Hancher // Electricity Trade in Europe: Review of the Economic and Regulatory Changes. - 2004. - p. 285-320
5. Finance act [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.irishstatutebook. ie/1998/en/act/pub/0003/index.html
6.Clement D. International Tax Incentives for Renewable Energy: Lessons for Public Policy/ D. Clement, L. Matthew. - San Francisco: Center for Resource Solutions, 2005. - 30 p.
7.Hansen E. Innovation of energy technologies: the role of taxes / E. Hansen. - Copenhagen, 2010. - 85p.
УДК 658
Шаперенков A.B.,
к.е.н., заступник голови правлЫня ПАТ "В1ЕЙБ1 Банк" (м. КиТв)
МОДЕЛЬ ВЗАвМОЗВЯЗКУ ДЖЕРЕЛ ТА ФОРМ ГРОШОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Актуальнють теми дослщження. На сучасному етап пошук перспективних джерел та форм грошового забезпе-чення розвитку ¡нновацмного потенщалу будь-якоТ краТни набувае особливоТ ваги i актуальност через обмеженють ресурсно! бази цього процесу.
Постановка проблеми. В УкраТн¡ практичне виршення öieT проблеми обтяжене ще i недостатн¡стю теоретико-ме-тодолог¡чного обгрунтування як самого грошового мехаызму ¡нновацмного потенц¡алу, так i взаемозв'язку Його окре-мих п¡дсистем та елеменлв, в тому числ¡ Його джерел та форм.
Анал1з останых дослщжень i публшацш. Теоретичн¡ засади грошового забезпечення ¡нновацмного потенц¡алу розроблялися у наукових працях вщомих заруб¡жних науковщв: X. Барнета, S. В¡тте, П. Друкера, В. Зомбарта, М. Калецю, М. Кондратьева, С. Кузнеця, В. Мнерлжа, Б. Тв¡сса, Р. Солоу, X. Хауштайна, В. Хартмана, Р. Менселла, Й. Шумпетера та ¡н. Серед в¡тчизняних учених можна вщзначити: Ю. Бажала, О. Барановського, I. Бланка, S. Бойка, О. Василика, В. Васюренка, В. Гейця, М. Козорюа, В. Корнеева, М. Крупка, О. Кузьмша, I. Лун¡на, А. Мазараю, Л. Нейкова, С. Онишко, В. Опар¡на, В. Федосова, Л. ФедуловоТ, 1.Шовкун та ¡н.
Видтення недосл¡джених частин загальноТ проблеми. Суттевим недол¡ком в досл¡дженнях, що стосуються грошового забезпечення розвитку ¡нновацмного потенщалу е ототожнення джерел та форм цього процесу як на теоретичному, так ¡в практичному контекстк Це в свою чергу унеможливлюе як теоретичне обгрунтування, так ¡ практичне фор-мування грошового мехаызму розвитку ¡нновац¡йного потенц¡алу, адекватного сучасним в^чизняним реал¡ям.
Постановка завдання дослщження - обгрунтування взаемозв'язку джерел та форм грошового забезпечення ¡н-новацмного потенщалу.
Викладення основного матерiалу. У в¡тчизняних наукових досл¡дженнях, що присвячен механ¡зму грошового забезпечення ¡нновацмного потенц¡алу, ¡снуе дек¡лька теоретичних проблем, зокрема: ототожнюються джерела ¡ фор-ми цього процесу; в якост основноТ класиф¡кац¡йноT ознаки джерел грошового забезпечення ¡нновацмних процес¡в обрано лише суб'екти ф¡нансування; досл¡дження джерел грошового забезпечення ¡нновацмного потенц¡алу зводять-ся лише до одного ¡з р¡вн¡в ¡нновац¡йного потенц¡алу.
Так, Васильева Т., Васюренко О., Паснник I. видтяють наступн¡ джерела забезпення ¡нновацмно'Т д¡яльност¡: влас-н¡ ресурси суб'еклв господарювання, державн¡ ф¡нанси, ¡ноземних ¡нвестор^, ресурси ¡нших суб'eкт¡в господарюван-ня та домогосподарств [1, 2]. Не заперечуючи цю точки зору, можна зауважити, що в основ¡ цюТ класифкацп лежить комб¡нац¡я спрощеного ¡ загального п¡дходу. З одного боку, очевидно, що класифкацмною ознакою джерел забезпечення ¡нновацмноТ д¡яльност¡ е суб'екти ф¡нансування, а з ¡ншого - ф¡нансова ресурсна складова цього процесу зве-дена до загальних ресурав. Ще б¡льш спрощено до цю науковоТ проблеми п¡дходить ¡нша група науковц¡в, серед яких Нейкова Л., Черваньов Д. [3], яю розд¡ляють лише два основн¡ джерела фшансування ¡нновац¡йноT д¡яльност¡ -кошти держави ¡ кошти промислових ф^м, об^рунтовуючи свою позиц¡ю тим, що решта джерел мають допом¡жне зна-чення. На наш погляд, таю пщходи в сучасному економ¡чному простор¡ втрачають свою достатн¡сть, ост¡льки тради-ц¡йн¡ джерела ф¡нансування ¡нновац¡йноT дтльносл попри свою вагом¡сть уже не здаты забезпечити необх¡дний р¡-вень ¡нновацмноТ озброeност¡. При цьому значно посилюеться вагом¡сть нетрадиц¡йних джерел фшансування ¡ннова-ц¡йноT д¡яльност¡. Визнання вагомосл ¡ значущост¡ нетрадиц¡йних джерел фшансування ¡нновацмноТ' д¡яльност¡ запо-чатковано у наукових працях Яфшовича О., Гуменюк Д. [4]. Але акцент науковщв у дослдаеннях робиться саме на позикових коштах, а ¡нш¡ компоненти нетрадицмних джерел ф¡нансування ¡нновац¡йноT дтльносл залишаються теоретично недооц¡неними. Класифкацю джерел ф¡нансування ¡нновац¡йноT д¡яльност¡ залежно вщ суб'eкт¡в ф¡нансуван-ня здмснено ¡ в Закон¡ УкраТни "Про ¡нновацмну д¡яльн¡сть", де закладено рекомендаци в област¡ статистики ¡ннова-цм, як¡ визнан¡ як м¡жнародн¡ статистичы стандарти, так зване "Кер¡вництво Осло" [5, 6].
Отже, в основ¡ як ¡снуючих наукових п¡дход¡в щодо класифкаци джерел грошового забезпечення ¡нновацмного по-тенц¡алу, так ¡ на рюы державного управл¡ння цим процесом лежить ознака належносл кошт¡в тим чи ¡ншим суб'ек-там. I це лопчно, адже саме за цюю ознакою пропорц¡T ф¡нансового забезпечення ¡нновацмно'Т д¡яльност¡ е найб¡льш очевидними. Але для пошуку резерв¡в ¡нновацмного розвитку, як¡ концентруються в площиы формування ¡ розкриття ¡нновац¡йного потенщалу, цього недостатньо. Тому ми пропонуемо розширити ознаки класиф¡кац¡T джерел грошового забезпечення ¡нновацмного потенц¡алу наступними: тип ¡нвестора; форма власност¡ ¡нвестованих кошт¡в; канали формування ф¡нансових потоюв; особливост¡ формування ф¡нансових поток¡в; резидентнють ¡нвестора; особливост¡ акумулювання кошт¡в ¡нновацмного призначення (табл. 1).
210 Економ1чний BicHMK ун1верситету | Випуск № 18/2
© Шаперенков A.B., 2012
Таблиця 1. Класифшацм джерел грошового забезпечення ¡нновацшноУ д1яльносл*
Залежно вщ суб'еклв ф¡нансування (типу ¡нвестора)
державн¡ недержавн¡ зм¡шан¡
Залежно вщ форми власност¡ ¡нвестованих коитв
власн¡ залучен¡ позиков¡
Залежно в¡д канал¡в формування фЫансових поток¡в
прям¡ непрям¡
Залежно вщ особливостей формування ф¡нансовиx поток¡в
традицмш нетрадицмы
Залежно в¡д резидентност¡ ¡нвестора
нацюнальы ¡ноземы
Залежно в¡д особливостей акумулювання коитв ¡нновацмного призначення
в¡дтворювальн¡ нев¡дтворювальн¡
Залежно вщ р¡вня розкриття ¡нновацмного потенциалу
розкрил нерозкрит¡
*Складено автором
Ус вищезазначен рюновиди джерел грошового забезпечення ¡нновацмного потенц1алу мають свою ¡нтерпрета-цю в¡дпов¡дно до орган¡зац¡йниx р¡вн¡в акумулювання ресурс¡в. На наш погляд, доцтьно виокремити три основн¡ ор-гаызацмы р¡вн¡ акумулювання грошових ресурс¡в для забезпечення ¡нновацмного потенц¡алу: р¡вень держави; рюень орган¡зац¡í; р¡вень ф¡нансовиx посередниюв; р¡вень ¡нновац¡йниx проект¡в та програм. Класифкацы джерел форму-вання грошових ресурав ¡нновац¡йного призначення залежно вщ р¡вня ¿х акумулювання представлена в табл. 2
Таблиця 2. Класифшащя джерел формування грошових ресурс1в ¡нновацшного призначення залежно вщ р1вня акумулювання кошлв*
Джерела Ресурси
Державний ршень
Власн¡ бюджетн¡ фонди: • кошти Державного бюджету УкраТни; • кошти мюцевих бюджет¡в Украíни; • кошти бюджету Автономно'! Pеспубл¡ки Крим; позабюджетн фонди: • Пенс¡йний фонд Укради; • Фонд социального страxуванняУкраíни; • Державний фонд зайнятост¡ Украши; • ¡нш¡ фонди.
Залучен¡ • кошти державноí кредитноí системи; • кошти державноí страxовоí системи
Позиков¡ Державн¡ запозичення: • внутршы державн¡ позики; • зовышш державн¡ запозичення; • мжнародн кредити тощо.
Комерцшний р1вень ( ф1рми та домогосподарства)
Власн¡ • кошти ф^м та домогосподарств;
Залучен¡ • внески, пожертвування, спонсорство; • продаж акцш, додаткова емгая акцм; • ¡нвестицмн ресурси ¡нвестицмних компан¡й-резидент¡в, зокрема пайових ¡нвестицмних фонд¡в; • ¡нвестицмн ресурси страхових компанш-резиденлв; • ¡нвестицмн ресурси недержавних пенайних фонд¡в резидент¡в;
Позиков¡ • банювсью кредити; • комерцмн кредити; • кредити вщ ¡ноземних ¡нвестор¡в; • кредити вщ м¡жнародниx ф¡нансовиx ¡нститутш; • кредити в¡д ¡нституцшних ¡нвесторш.
Проектний р1вень (конкретний ¡нновацшний проект)
• будь-яка комбЫацт; • кошти спещалюованих державних ¡ комунальних ¡нновацмних ф¡нансово-кредитниx установ.
*Складено автором
Так, на макроекономнному р¡вн¡, тобто на р^ы держави, джерелами грошового забезпечення ¡нновацмного по-тенц¡алу е: власн¡ кошти бюджет¡в ¡ позабюджетних фонд¡в; залучен кошти державноí кредитно-банк¡вськоí ¡ страхо-воí систем; позиков¡ кошти у вигляд¡ державних м¡жнародниx запозичень (зовышый борг держави), державних обль гацмних, боргових, товарних ¡ ¡нших позик (внутршый борг держави). На рюы орган¡зац¡í джерелами грошового забезпечення ¡нновацмного потенц¡алу е: власн¡ кошти; залучен кошти та позиков¡ кошти. На р^ы конкретноí ¡ннова-
ц1йно1 программ джерела фшансування роздтяються на: кошти бюджет^, позабюджетних фонд1в; кошти суб'еклв господарювання - в^чизняних пщприемств i оргаызацШ, колективних ¡нституцШних ¡нвесторю та ¡ноземн ¡нвестици в рюних формах.
Аналю структури грошового забезпечення ¡нновацШного потенц¡алу в Украíн¡ за джерелами свщчить про значну частку кошлв Державного бюджету, кошт¡в м¡сцевих бюджет^ та кошт¡в ¡ноземних (Рис.1 ).
2009
2008
2005
0% 20% 40% 60%
□ Кошт» Держбюджету
I Кош™ мюцевих бюджете
□ Позабюджетн фонди
□ Власн1 кошти
■ Кош™ замовниш: пщприемств, органтцш УкраТни
□ Кошти ¡ноземних держав
Рисунок 1. Структура грошового забезпечення ¡нновацшного потенщалу в УкраУш в 2005-2009 pp., за джерелами, % *
*Складено автором на основi джерела [7]
Очевидно, що власы кошти замовниюв та позабюджетн кошти складають мюерну частину у загальнШ структур¡ грошового забезпечення ¡нновацШних процес¡в. Попри це в Украп-л п¡д час обстеження Держкомстатом Украши вели-коí к¡лькост¡ п¡дприeмств, виявлено причини, як гальмують ¡нновац¡йний розвиток Украши, основною серед яких е не-стача власних кошт¡в (79,5 %), остшьки б¡льш¡сть ¡нновац¡й (85%) пщприемства впроваджують за власн¡ кошти [8].
1ншою, не меньш вагомою проблемою теоретичного обгрунтування грошового забезпечення ¡нновацшного потен-ц¡алу е вщсутнють ч¡ткого розпод¡лу м¡ж джерелами та формами фшансування. Так, ф¡лософський енциклопедичний словник надае так¡ тлумачення вищезаначених термУв:
• джерело (рос. источник; англ. spring; нм Quelle f) означае першооснову усього того, що вщбуваеться - умови, м¡сце, причини, як зумовлюють ту чи ¡ншу под¡ю або явище;
• форма (лат. forma) - передуам зовншнШ обрис, зовн¡шн¡й вигляд предмета, зовншнШ вираз якогось зм¡сту [9].
Виходячи ¡з цього в частин¡ грошового забезпечення ¡нновацшного потенц¡алу, на наш погляд, саме джерела виз-
начають форми цього процесу за допомогою вщповщних метода. M¡ж джерелами, методами ¡ формами е ч¡тк¡ кана-ли звязку.
Вщповщно до ч. 1 статт 326 ГК Украíни формами ¡нвестування ¡нновац¡йноí д¡яльност¡ е:
• державне (комунальне) ¡нвестування, яке здШснюеться органами державно)' влади або органами мюцевого сам-оврядування за рахунок бюджетних кошт¡в та ¡нших кошт¡в вщповщно до закону;
• комерц¡йне ¡нвестування, яке здмснюеться суб'ектами господарювання за рахунок власних або позикових кош-лв ¡з метою розвитку бази пщприемництва;
• соц¡альне ¡нвестування, яке здмснюеться в об'екти соц¡альноí сфери та ¡нших невиробничих сфер;
• ¡ноземне ¡нвестування, яке здмснюеться ¡ноземними юридичними особами або ¡ноземцями, а також ¡ншими державами;
• загальне ¡нвестування, яке здмснюеться суб'ектами Украíни разом ¡з ¡ноземними юридичними особами або ¡ноземцями [10].
Отже, очевидно, що ч^ко( ознаки, за якою виокремлено вищезазначеы форми, не прослщковуеться. Так, ¡нозем-на форма ¡нвестування ¡снуе, а нац¡ональна - ы, соц¡альне ¡нвестування, яке зд¡йснюeться в об'екти сощально( сфери та ¡нших невиробничих сфер, - присутне, а форма фшансування в ¡нш¡ об'екти також вщсутня.
Щодо науковц¡в, то вони здебшьшого вид¡ляють три основы форми грошового забезпечення ¡нновацшного потен-ц¡алу без конкретноí класиф¡кац¡йноí ознаки: державне грошове забезпечення; грошове забезпечення за рахунок позикових кошлв та самофшансування за рахунок власних фшансових ресурс¡в [11].
На наш погляд, в якосл основних ознак виокремлення форм грошового забезпечення ¡нновацШного потенщалу можуть бути: м¡сця локалюаци грошових ресурс¡в; джерела (витоки) грошових ресурав; спрямування руху грошових ресурав; факторна належн¡сть обeкт¡в грошового забезпечення. Класифкацт форм грошового забезпечення ¡нновацшного потенц¡алу представлена в таблиц 3.
В практичн¡й сфер¡, на наш погляд, особливо важливим е виокремлення форм грошового забезпечення ¡нновацШ-ного потенц¡алу за ознакою витоюв, тобто джерел формування ¡нновац¡йних ресурав, а саме: державного; комерцШ-ного; кредитного та змшаного грошового забезпечення ¡нновацШного потенц¡алу.
Щодо забезпечення умов для найбшьш ефективного розвитку та використання ¡нновацШного потенц¡алу, то тут роль держави повинна зводитися до формування рац¡ональноí амортизац¡йно-податковоí системи та сприятливого
Таблиця 3. Класифшащя форм грошового забезпечення ¡нновацшного потенщалу *
Залежно вщ мюця локалюаци грошових ресурс¡в
Нацюнальна 1ноземна
Залежно вщ джерел (виток¡в) грошових ресурав
Державна Комерцшна Кредитна Зм¡шана
Залежно в¡д спрямування руху грошових ресурав
Форма поточного грошового забезпечення ¡нновацшного Форма перспективного грошового забезпечення ¡нновацш-
потенциалу ного потенц¡алу
Залежно вщ факторноí належност¡ об'еклв грошового забезпечення
Форма грошового забезпечення уречевленого чинника ¡н- Форма грошового забезпечення людського чинника ¡ннова-
новацшного потенщалу цшного потенщалу
*Складено автором
законодавчого забезпечення. Принципово важливо, що нав^ь у тих випадках, коли грошове забезпечення ¡нновацй ного потенц¡алу вщбуваеться знизу, за рахунок кошт¡в самих пщприемств, грошово-кредитна пол¡тика держави повинна визначати фундаментальн основи й характер приватного фшансування, виступаючи його передумовою.
Cл¡д зазначити, що в сучасному свт значно зростае важливють комерц¡йноí форми грошового забезпечення ¡н-новац¡йного потенц¡алу (за рахунок власних та залучених фЫансових ресурс¡в суб'еклв господарювання). Для Укра-¿ни ця форма грошового забезпечення ¡нновацшного потенщалу мае ще б¡льше значення, що обумовлено хроннною обмежен¡стю державних ¡новацмних можливостей. А кр¡м цього ¡снуе ¡ загальна законом¡рн¡сть посилення цю форми грошового забезпечення, осттьки ринков¡ сили ¡ держава утворюють дв¡ опори, два крила, без яких поступальна хода сусптьства е неможливою. I держава, ¡ ринок виконують сво'[ специф¡чн¡ функц¡í, як н¡хто зам¡нити не може ¡ без яких досягти збалансованого розвитку неможливо.
0собливе ¡, на наше глибоке переконання, перспективне мюце у систем¡ грошового забезпечення ¡нновац¡йного потенщалу пос¡даe кредитна форма (за рахунок позикових кошлв), що зд¡йснюeться фшансовими посередниками. Це п¡дтверджуeться ¡ тим, що на сучасному етап в бшьшосл заруб¡жних краíн спостер¡гаeться активна пщтримка науко-вих досл¡джень та технолопчних ¡нновац¡й шляхом залучення позикових кошлв ¡ венчурного кап¡талу. Важливим на-прямом непрямого державного фшансування ¡нновац¡й в окремих краíнах е п¡льгове кредитування комерц¡йними банками. Його суть полягае у тому, що одержувач¡ таких кредит¡в виплачують за ними процентну ставку, величина яко'[ нижча за облкову ставку центрального банку щодо централюованих кредитних ресурав або ставку 1_!БО1Р. Зацкав-лен¡сть комерц¡йних банк¡в Украíни в такому кредитуванн могла б забезпечуватись створенням мехаызму компенса-ц¡í |'х р¡зниц¡ м¡ж обл¡ковою ставкою НБУ та ставкою конкретного кредиту. Дан витрати вбачаеться доц¡льним пога-шати з¡ спец¡ально створених для цього фонд^ п¡дтримки НТП. Досл¡дження також свщчать, що протягом останньо-го десятирнчя у розвинутих краíнах у процес грошового забезпечення ¡нновац¡йного потенщалу зростае ¡ активюу-еться роль небанювських (парабанк¡вських) ф¡нансових посередник¡в [12].
Джерелами змшано!' форми грошового забезпечення ¡нновацшного потенц¡алу можуть бути вс наявн¡ витоки формування грошових ресурав ¡нновацшного спрямування. В сучасних реалых розвитку сусп¡льно-економ¡чних вщ-носин ¡нновацШного спрямування виникло протир¡ччя: б¡знес не зацкавлений у фундаментальних досл¡дженнях, а держава неспроможна (х ефективно оргаызувати. Ми притримуемося т¡eí точки зору, що якщо ¡нновацп намагають-ся просувати за рахунок бюджетних кошлв, то це майже безнад¡йна справа. Бюджеты грош¡ - це завжди дармов¡ гро-ш¡. До таких грошей вщносяться безв¡дпов¡дально, тут потр^ы завжди як¡сь заходи стеження, коректування ¡ пока-рання. Виключення - ттьки якщо бюджетн¡ кошти використовуються як ствфшансування в контекст¡ розвитку змша-ноí форми грошового забезпечення ¡нновацШного потенц¡алу.
Таким чином, мж джерелами та формами грошового забезпечення ¡нновацШного потенц¡алу ¡снуе взаемозв'язок, який найбтьш видимо проявляеться ¡ модифкуеться на окремих стад¡ях розвитку ¡нновацшного потенц¡алу. Анал¡з узагальнених ¡снуючих матерев щодо джерел та форм грошового забезпечення ¡нновацшного потенц¡алу в Укра'У дозволив нам зробити ¡ представити наступну агреговану схему вищезазначеного взаемозв'язку (табл.4).
0чевидно, що на стади створення ¡ наявного, ¡ резервного р^ыв можливостей ¡нновац¡йного розвитку використовуються виключно джерела власних та залучених грошових кошлв держави. Стади накопичення можливостей ¡ннова-
Таблиця 4. Агрегована схема грошового забезпечення стадш розвитку ¡нновацшного потенщалу*
Стади розвитку ¡нновацшного по-тенцiалу Джерела Форми
Наявний рiвень Резервний рiвень
Створення можливостей ¡нновацшного розвитку ДВ, ДЗ ДВ Державна
Накопичення можливостей ¡нновацшного розвитку ДВ, ДЗ, ДП, КВ ДВ, ДЗ, ДП Державна Комерцшна
Перерозподт можливостей ¡нновацшного розвитку ДВ, ДЗ, ДП, КВ, КЗ, КП ДВ, ДЗ, ДП, КВ, КЗ Державна Комерц¡йна Кредитна
Використання можливостей ¡нновацшного розвитку ДВ, ДЗ, ДП, КВ, КЗ, КП, К1П, IГК ДВ, ДЗ, ДП, КВ, КЗ, КП, К1П Державна Комерцшна Кредитна Змшана
*Складено автором
**Позначення: ДВ - Державн власн грошов! кошти; ДЗ -Державн залучен! грошов! кошти; ДП-Державн позиков! грошов! кошти; КВ - Комерцйн! власн! грошов! кошти; КЗ -Комерцйн! залучен! грошов! кошти; КП-Комерцйн! позиков! грошов! кошти; К1П- Грошов! кошти конкретного нновацйного проекту; 1ГК - 1ноземн! грошов! кошти
ц¡йного розвитку вщповщае вже державна ¡ комерцмна форма грошового забезпечення, на стадп перерозпод¡лу мо-жливостей ¡нновац¡йного розвитку до загально( системи грошового забезпечення долучаеться вже кредитна форма, а на стади використання можливостей ¡нновацШного розвитку - вс¡ ¡снуюч¡ форми грошового забезпечення.
Вищезазначений взаемозвязок дозволив побудувати трамщу навантаження джерел грошового забезпечення ¡нно-вац¡йного потенц¡алу (Рис. 2). Дана трамща в¡зуально пщтверджуе, що найб¡льше навантаження в процес розвитку ¡н-новац¡йного потенц¡алу припадае на ресурси, що формуються на державному рюы та на державну форму грошового забезпечення, а найменьше - на ¡ноземну форму. Попри це ефективнють форм грошового забезпечення ¡нновацШного по-тенц¡алу е обернено пропорц¡йна íx навантаженню. Саме ця обставина ¡ ускладнюе увесь мехаызм грошового забезпечення ¡нновацШного потенц¡алу. А тому, на наш погляд, першочерговим завданням е створення умов для втьного пере-ткання кошт¡в в систем¡ канал¡в грошового забезпечення ¡нновацШного потенц¡алу. Це дозволить вирюнювати як ефек-тивн¡сть окремих форм грошового забезпечення ¡нновацШного потенщалу, так ¡ íx навантаження.
1ГК К1П
кп
КЗ
кв
Г ДП I
I ДЗ I
I" дв I
Рисунок 2. П1рамща навантаження джерел грошового забезпечення ¡нновацшного потенц!алу*
*Складено автором
Загальна модель взаемозвязку джерел та форм грошового забезпечення ¡нновацШного потенщалу представлена на рис. 3.
Рисунок 3. Модель взаемозвязку джерел та форм грошового забезпечення ¡нновацшного потенщалу*
*Складено автором
Модель взаемозвязку джерел та форм грошового забезпечення ¡нновацШного потенцалу свщчить про ч^ку узго-дженють окремих джерел та форм цього процесу. Так, не вс елементи позикових джерел формують кредитну форму грошового забезпечення ¡нновацШного потенщалу. Державы запозичення, на наш погляд, доцтьно вщнести до державноí форми грошового забезпечення ¡нновацШного потенц¡алу, осттьки ф¡нансов¡ посередники в цьому проце-с¡ виконують лише агентську пщпорядковану м¡с¡ю. В дан¡й модел¡ також не представлено змшано( форми грошового забезпечення ¡нновацШного потенц¡алу, осттьки вона формуеться на основ¡ комбшацп ус¡x джерел цього процесу.
Висновок. Таким чином, у процес¡ грошового забезпечення ¡нновацШного потенц¡алу саме джерела визначають форми грошового забезпечення ¡нновацШного потенцалу. Для пошуку резерв¡в ¡нновацШного розвитку доц¡льно роз-
ширити ознаки клacифiкaцií джерел грошового забезпечення шновацмного потенцiaлу наступними: тип iHBecTopa (державы i недеpжaвнi джерела); форма власност iнвеcтoвaниx кoштiв (влacнi, зaлученi, позиков^; канали формуван-ня фiнaнcoвиx потоюв, ocoбливocтi формування фiнaнcoвиx пoтoкiв (традиции та нетpaдицiйнi), pезидентнicть Ыве-стора (нацюнальн та iнoземнi), ocoбливocтi акумулювання кoштiв iннoвaцiйнoгo призначення (вiдтвopювaльнi та не-вiдтвopювaльнi), piвень розкриття ЫновацШного пoтенцiaлу (джерела грошового забезпечення розкритого piвня i джерела грошового забезпечення нерозкритого piвня iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлу). Yci вищезaзнaченi piзнoвиди джерел грошового забезпечення ЫновацШного пoтенцiaлу мають свою штерпретацю вiдпoвiднo до opгaнiзaцiйниx piвнiв акумулювання pеcуpciв: piвня держави, оргаызаци, фiнaнcoвиx пocеpедникiв та piвня шновацмно'[ програми.
Автором запропоновано ocнoвнi ознаки виокремлення форм грошового забезпечення шновацмного потенщалу: мicця лoкaлiзaцií та спрямування pуxу гpoшoвиx pеcуpciв; джерела (витоки) гpoшoвиx pеcуpciв; спрямування pуxу гро-шoвиx pеcуpciв (поточна та перспективна форма); факторна належнють oбeктiв грошового забезпечення (форму грошового забезпечення уречевленого чинника ЫновацШного потенщалу та форму грошового забезпечення людського чинника шновацмного потенщалу). Це дозволить в практична плoщинi сфокусувати iннoвaцiйнi гpoшoвi потоки саме на фaктopниx пpiopитетax.
Модель взаемозвязку джерел та форм грошового забезпечення ЫновацШного пoтенцiaлу свщчить про чiтку узго-дженicть oкpемиx джерел та форм цього процесу. Даний взаемозв'язок нaйбiльш видимо проявляеться i модифку-еться на oкpемиx cтaдiяx розвитку iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлу. На стади створення i наявного, i резервного piвнiв можливостей ЫновацШного розвитку використовуються виключно джерела влacниx та зaлучениx гpoшoвиx кoштiв держави. Стади накопичення можливостей ЫновацШного розвитку вщповщае вже державна i кoмеpцiйнa форма грошового забезпечення, на стади перерозподшу можливостей шновацмного розвитку до зaгaльнoí системи грошового забезпечення долучаеться вже кредитна форма, а на стади використання можливостей шновацмного розвитку - вс ic-нуючi форми грошового забезпечення.
Вищезазначений взаемозвязок дозволив побудувати трамщу навантаження джерел грошового забезпечення ш-нoвaцiйнoгo пoтенцiaлу, яка вiзуaльнo пщтверджуе, що нaйбiльше навантаження в процес розвитку iннoвaцiйнoгo по-тенцiaлу припадае на ресурси, що формуються на державному piвнi та на державну форму грошового забезпечення, а найменьше - на шоземну форму. Ефективнють форм грошового забезпечення iннoвaцiйнoгo потенщалу е оберне-но пpoпopцiйнa ix навантаженню. Саме ця обставина i ускладнюе увесь меxaнiзм грошового забезпечення шновацм-ного пoтенцiaлу. А тому, на наш погляд, першочерговим завданням е створення умов для вшьного пеpетiкaння кош-тiв в cиcтемi грошового забезпечення iннoвaцiйнoгo пoтенцiaлу. Це дозволить виpiвнювaти piвнi ефективнocтi форм грошового забезпечення ЫновацШного пoтенцiaлу.
Л1тература
1.Васильева Т.А. Банювське ¡нвестування на ринку ¡нновашй [Текст]/Т.А. Васильева. - Суми: Вид-во СумДУ, 2007. -513 с.
2.Васюренко О.В. Шляхи розвитку кредитного забезпечення iнновашйноi дяльност [Текст] / О. Васюренко, I. Па-счник // Економка Укра'ни. - 2000. - №2 (459). - С. 23 - 28.
З.Черваньов Д.М., Нейкова Л.1. Менеджмент iнновацiйно-iнвестицiйного розвитку пiдприeмств Укра1ни. - К.: Знан-ня, КОО, 2002. - 514 с.
4.Яфiнович О.Б., Гуменюк Д.О. Грошово-кредитна полiтика сприяння iнновацiйному розвитку // Всник Ки/'вського нацюнального у^верситету iменi Тараса Шевченка. Се^я: Економiка. - Ки!в, 2005. - № 77. - С. 52-54.
5.Про iнновацiйну дяль^сть: Закон Украни вiд 4.04.2002 р. №40 - IV. iз змiнами i доповненнями.
6.Керiвництво Осло. РекомендацИ' щодо збору та аналiзу даних стосовно iнновацiй. Трете видання. - К: УкрНТЕ1 -
2009.- С.52-53.
7.Наукова та iнновацiйна дяльнють в Украlнi у 2009 р. / Стат. зб. Державного комЬету статистики Укра'ни. - К.,
2010. - 350 с.
8. Китай догоняет Америку в науке [Електронний ресурс]:-Режим доступа:http://www.fra-za.ua/news/01.04.11/113193.html
9. Философский энциклопедический словарь/ Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов - М.: Сов. Энциклопедия, 1983. - 840 с.
10. Господарський кодекс Укра'ни № 436-IV вiд 16.01.2003 [Електронний ресурс]: // Електронна нормативно-пра-вова б'!бл'ютека "Експерт-Юрист" - Режим доступу:http://www.expertsoft.com.ua.
11. Стовбун Т.О. Удосконалення системи фiнансового забезпечення нвестицйночнновацйно! дяльност малого взнесу в Украíнi [Електронний ресурс]: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu/Eko/2008_8/18.html
12. Yusuf Shahid, Altaf M. Anjum, Eichengreen Barry, Gooptu Sudarshan, Nabeshima Kaoru, Kenny Charles Innovative East Asia: the future of growth. - Washington: World Bank, 2003. - 439 p.
