CC BY
24
Dacko S. Ya. Competitive analysis of untilled wood by enterprises Lviv and Rivne regional managements of forest and hunting economy
The competitive sale of commercial timbers is considered by the enterprises of Ukraine. The comparative analysis of sale of untilled wood is done on competitive principles by enterprises Lviv and Rivne regional managements of forest and hunting economy.
Keywords: untilled wood, round commercial timbers, auctions, specialized auctions, a sale of wood is on an export. _
УДК330.16+316.32+339.9 Доц. Л.П. Кудирко, канд. екон. наук -
Кшвський НТЕУ; доц. К.Й. Пугачевська, канд. екон. наук - МДУ;
студ. К. С. Пугачевська - Кшвський НТЕУ
М1ЖНАРОДНА КОМПОНЕНТА ФЕНОМЕНУ КИТАЙСЬКО1 ЕКОНОМ1КИ В КОНТЕКСТ ГЛОБАЛЬНОГО Л1ДЕРСТВА
Розглянуто основш детермшанти конкурентоспроможносп китайсько'1' еконо-м1ки. Проаналiзовано основш макроекономiчнi показники та наведено перспективи подальшого розвитку КНР на тд1 глобально! фшансово! кризи.
Ключовi слова: глобальне дщерство, соцiально-економiчний розвиток, глобальна фшансова криза, конкурентоспроможшсть, мiжнароднi швестицп.
Постановка проблеми. Тридцять роюв тому Китай розпочав шлях кардинальних економ1чних i сощальних перетворень, який спирався на праг-матичний розрахунок i реали ринкових вщносин. Цей курс отримав назву "пол^ика реформ i вщкритосп". За цей перiод Китай став прикладом того, як виважена зовнiшньоекономiчна стратепя може за вiдносно короткий промь жок часу вивести величезну крашу в число глобальних лiдерiв. Проблематика китайського феномену особливо актуальна ниш, коли людство перебувае в епiцентрi найбiльш великомасштабно! з чашв Велико! депреси фшансово-економiчноl кризи. Однiею iз пiдойм виходу глобально! економжи з кризово-го стану е нарощування та збереження високо! i стшко! економiчно! динамжи в кра!нах, якi належать до авангарду свггового розвитку, i, передуЫм, США та Кита!. З огляду на зазначене, тема дослщження, в якому аналiзуеться дос-вiд китайських зовнiшньоекономiчних реформ як передумова посилення кон-курентних позицiй нацюнально! економжи в умовах !! активно! штеграцп в глобальний економiчний простiр, е актуальною i такою, що мае не лише те-оретичне, але й практичне значення для Укра!ни, яка потребуе оптимiзацп свое! стратеги реалiзацп нацiональних економiчних iнтересiв через мехашзми мiжнародно! взаемоди.
Аналiз дослвджень i публiкацiй. Проблематику джерел та напрямiв реформування китайсько! економiки, в контекст посилення !! статусу як глобального лщера, вiдображено в низщ праць зарубiжних фахiвцiв, зокрема Лi Цзи Шен [5], В. Гельбраса [1], В. М1хеева [9], В. Мельянцева [8], В. Карлусова [2], I. Лабшсько! [4] тощо. У вггчизнянш науковiй лiтературi прюритетш зав-дання трансформаци системи макрорегулювання в КНР висвiтлено у пра-цях А.А. Мазаракi [6], С. Марцуна [7], Н. Самсоненка [11] та шших. Водночас, багато аспекпв ще! проблеми, з огляду на особливост розвитку сучасно! глобально! економжи, потребують бiльш повного та предметного дослщження.
Метою ще! роботи е дослiдження основних детермiнант конкурентос-проможностi китайсько! економiки, а також прогнозування перспектив по-дальшого розвитку КНР на тлi глобально! фшансово! кризи.
Виклад основного матерiалу. Вражаючi успiхи китайсько! економiки варто, на наш погляд, шукати у максимально сприятливому поеднанш ендо-генних та екзогенних детермшант, кумулятивна дiя яких дае змогу виршува-ти базовi завдання економiчного розвитку, одночасно оновлюючи полiтичну систему кра!ни. Насамперед варто акцентувати увагу на тих, як зумовили по-яву феномену тако! значущостi, як Китай:
• чинник "масштабност!" (велика територ1я, населения, значт природт ресур-си) створюе можливост для мобшзаци значних нагромаджень, господарсь-ких прорив1в, формування ввдносно автономного иацiоиальиого ввдтворю-вального комплексу;
• варiант ефективного переходу ввд командно-адмiнiстративноi до ринково! економiки зумовлений послвдовтстю, уникненням "шокiв" i швидких темпiв приватизаци, функцiоиуванням "двохсекторно!" економжи, контролем над базовими галузями i фiнансовою сферою, а також над приватногосподарсь-ким простором;
_ ' и • ____' и • •
• активно задшнии компонент нащональних культурних традиций, цившза-щйний чинник.
До важливих особливостей китайсько! реформи також потр1бно вщ-нести "опору на власш сили, яка в сучасних термшах формулюеться як "вщ-носно цшсна система сучасних продуктивних сил". У цьому сенс варто вщ-дати належне кер1вництву КНР, яке усвщомлювало неможливють модершза-ци величезно! кра!ни тшьки внаслщок зовтштх чинниюв на початковому еташ ринкових реформ. Щодо Китаю, то в середин 80-х роюв Свгтовий банк запропонував безвщсотковий кредит на придбання 1мпортного обладнання для легко! промисловост та сшьського господарства. Експерти м1жнародних фшансових шституцш надали рекомендащю щодо доцшьност м1жнародно! спец1ал1зац1! на виробнищш й експорт трудомютко! продукци, яка мае стати визначальною для кра!ни [16, с. 70].
Завдяки продуманш полгтищ, яка ч1тко враховуе нацюнальш штереси Китаю, його економ1чний потенщал ^ разом з тим, тенденци свгтового розвитку, цш кра!ш вже десять роюв поспшь вдаеться утримувати темпи еконо-м1чного зростання на високому р!вш близько 10 %. У 2008 р. ВВП кра!ни ста-новив близько 4,4 трлн дол. США, що на 800 млрд бшьше, шж у 2007 р. При цьому темпи зростання ВВП були найшвидшими у 2007 р. - приблизно 12 %. У 2008 р. вони дещо знизилися i становили 9 %, що пов'язано з глобальною фшансовою кризою. Досягнення под!бних за динам!змом позитивних еконо-м1чних результата вже траплялося у свгтовш ютори, проте унiкальнiсть Китаю полягае у тому, що таю висою показники були забезпечеш протягом ду-же тривалого часу. У кра!ш сформувався комплекс сучасних галузей промис-ловост1, будiвництва, транспорту, зв'язку i торпвл^ а за економ{чним потен-цiалом Китай увшшов в п'я^рку держав св1ту з найбiльшим ВВП.
На наш погляд, важливим джерелом економ!чного пiднесення Китаю та структурно! переор!ентаци його економiки став зовтшнш сектор, склад-
ником якого е зовшшня торпвля. У 2008 р. експорт КНР становив 1438,5 млрд дол., що на 18 % бшьше, ашж у 2007 р. Показник !мпорту у 2007 р. становив 95,6 млрд дол., а у 2008 р. збшьшився на 13 % ! досяг р!вня близько 113,3 млрд дол. США. На тш нарощування масштаб!в зовшшньо! торпвл^ кра!на мае додатне сальдо торговельного балансу. Оцшюючи р!вень вщкритост економiки Китаю за критер!ем зовнiшньоторговельно! квоти з ог-ляду динам!зму цих показникiв, варто привести таю дат: у 1995 р. вш становив 39 % щодо ВВП, 40 % - у 2000 р., 48 % - у 2005 р. i 58 % - у 2008 р. Зав-дяки швидкому зростанню зовшшньо! торпвл! частка Китаю у свгтовш тор-пвл1 зросла вщ 4,6 % у 90-т роки до 9,4 % сьогодш [1, с. 79]. Поряд 1з США, Шмеччиною i Японiею, кра!на утворила своерщний "клуб провщних свгтових торгових держав". Кр!м того, динамiзм, у розвитку зовшшньо! торпвл! приз-в1в до стр1мкого нарощування золотовалютних резерв!в.
Зазначаючи мiжнароднi аспекти економiчного шднесення Китаю та посилення його позицш як глобального лiдера, звертаемо увагу на таку компоненту його розвитку, як м!жнародне швестування. 1ноземш iнвестицi! в Кита! е одним 1з основних чинниюв економiчного зростання, про що свщчать темпи економ!чного розвитку КНР, яка сьогодш е свгтовим лiдером з1 залу-чення шоземного капiталу.
Економiчне зростання Китаю забезпечене трьома потужними хвилями вгтчизняних i iноземних iнвестицiй. Перша - швестици держави i виробни-чих комплекЫв, яю стартували в 1978 р., одночасно з аграрною реформою ! початком iндустрiалiзацii села. Друге джерело швестицш надiйшло з боку Тайваню, Гонконгу ! Макао. Таким чином, це були вже шоземш швестици сусщв Китаю. I насамюнець, третя хвиля почалась шсля азшсько! кризи 1997-1998 рр., внаслiдок яко! вiдбулася переорiентацiя глобальних швести-цшних потоюв у напрямку Китаю. Саме цей перюд започаткував спалах ш-вестицiйного буму з боку США, Япони, Англп, Францi!, Нiмеччини на ко-ристь Китаю. Поштовхом до актив!зацн iноземного iнвестування був вступ КНР до складу СОТ, що додавало впевненост швесторам у стабшьност розвитку економiки [5, с. 75].
Вщповщно до "Доповщ про свгтов1 iнвестицi!" Конференцi! ООН з торпвл1 i розвитку Китай протягом останшх дев'яти роюв мщно утримуе пер-шють серед кра!н, яю розвиваються, за обсягом iноземних швестицш. Свщ-ченням цьому е факт, що близько 400 1з 500 провщних свгтових транснаць ональних корпорацш уже мають сво! пiдприемства на територи Китаю [18].
Величина швестицшних надходжень у Китай збiльшилась вщ 10,3 млрд дол. США у 1990 р. до 108 млрд дол. США у 2008 р., тобто майже у 10 разiв. 1нвестицп в основний каштал у вщсотках до ВВП збшьшилися з 24,2 % у 1990 р. по 48,5 % у 2005 р. [1, с. 79]. Варто також акцентувати увагу на таюй особливост в реалiзацii политики держави щодо шоземних швестицш: !хне залучення пiдпорядковано концентрацi! сил i засобiв для створення i розвитку райошв, органiзацiю експортного виробництва за ресурси шоземних iнвесторiв, розширення зовшшньо! торпвль Щодо результатiв, то вони таю: швестици в кра!ш збшьшувалися темпами, яю випереджають зростання
ВВП. Обсяг швестицш щодо ВВП за 1991-1995 рр. становив 33 %, за 19962000 рр. - 32,8 %, а за наступне п,ятирiччя - майже 42 % [12].
В умовах св^ово! фшансово! кризи уряд КНР лiбералiзував режим шоземного iнвестування, зокрема в березнi 2009 р. введено новi правила у сферi прямих iноземних iнвестицiй.
1нвестицшна спiвпраця Китаю з кра!нами ШОС, Туркменiстаном i Азербайджаном перебувае ще на ранньому етапi (нагромаджений обсяг ш-вестицiй КНР у кра!нах ШОС оцiнюеться приблизно у 8 млрд дол. США). I! нерозвинешсть пояснюють рiзними причинами, зокрема: певним затзненням Китаю у процесi розподшу ринкiв у 90-х роках, практичною вщсутшстю у цих кра!нах китайсько! дiаспори, полiтичними застереженнями, слабким роз-витком транспортно! iнфраструктури, важким економiчним станом окремих кра!н. Проблема економiчно! спiвпрацi у двостороннiх i багатостороншх рамках (ШОС) зводиться до пошуку взаемовигiдних форм, якi враховують нову ситуащю у свiтовому господарствг створення едино! енергосистеми кра!н-ШОС, Центральноазiатського ринку вуглеводiв, превентивнi колективш ва-лютно-стабiлiзацiйнi мiри та ствпраця в науково-технiчнiй галузi.
Представленi показники економiчних результатiв китайсько! економь ки, з огляду внутршнього розвитку та !! мiжнародно! економiчно! дiяльностi, засв^ують наявнiсть колосального потенцiалу, який був сформований в докризовий перюд i який дае змогумiнiмiзувати глобальнi виклики та ризики сьогодення. При цьому варто шдкреслити позицiю китайцiв, !хне ментальне сприйняття феномену криза. Китайською мовою термш "криза" складаеться з двох iероглiфiв: перший означае безпосередньо "криза", а другий переклада-ються як слово "можливють". Вiдтак, у кожнш кризi прихована своерiдна можливють.
Якщо виходити iз класичного тлумачення економiчноI кризи, як фази економiчного розвитку, що супроводжуеться абсолютним скороченням ВВП, то в Кита! кризи немае, адже ВВП збер^ае позитивну динамжу. Водночас можна вести мову про те, що свiтовi потрясшня все ж негативно вплинули на певш сегменти китайсько! економжи.
Формами прояву економiчноI кризи в Кита! були:
• уповшьнення темтв зростання ВВП: у 2009 р. китайська економша зросла не бшьше, шж на 8 %, що значно нижче досягнень останнього десятилитя - 1011 %;
• абсолютне скорочення експорту протягом семи мюящв поспшь, починаючи з листопада 2008 р. У першому 1 другому кварталах 2009 р. експорт Китаю знизився на 25 % иор1вняно з аналопчним перюдом минулого року;
• дефлящя, що ввдбулася в 1 квартал! 2009 р., 1,2 % на споживч1 товари 1 4,6 % на товари виробничого призначення;
• зростання безробитя - (у мютах р1вень безробитя незначно зр1с ввд 4,1 % у 2007 р. до 4,3 % - у першш половит 2009 р., кшьшсть сшьських м1гранпв, що втратили роботу (здеб1льшого через закриття малих 1 середтх експор-тних тдприемств у твденних пров1нщях), досягнуло 20-30 млн людей (1015 % ввд загально! кшькост1 м1гранпв).
Китайська економiка е невiд,емною частиною свггового економiчного простору. Глобальний виклик для Китаю в тому, чи зумiе ця кра!на знайти
оптимальне сшввщношення сво!х потреб в iнтеграцiйнiй мотивацп i домшу-ваннi. Китай в цьому розумшт меншою м1рою живе зпдно з лопкою "потреби в штеграцшнш мотивацi!", будучи учасником формалiзованих об'еднань -АТЕС i "АСЕАН+3" (Китай, Япотя, Пiвденна Корея) [15].
Попри трудношд, феномен економiчного зростання Китаю не втратив свое! потенцшно! енергi! i продовжуеться. Маючи значш валютш резерви, торговельний профщит, iнвестицi!, Китай мае необхiднi ресурси, щоб першим почати вщновлення [12]. Разом з тим, попри оптимютичш прогнози, все-таки залишаеться низка чинниюв сощального порядку, яю зумовлюють занепокоення як в самш КНР, так i за !! межами, осюльки !хш загострення можуть дати колосальне деструктивне в1длуння по всш глобальнiй економiцi.
Висновки i пропозищТ подальших дослiджень. Виконане досл1джен-ня м1жнародних детермiнант формування Китаю як глобального лщера дае змогу сформулювати низку узагальнень та висновюв. Передумовою усшшно! трансформацi! економiчно! системи Китаю за останш десятилiття е сприятли-ве поеднання ендогенних та екзогенних (м1жнародних) детермiнант розвитку, взаемодiя яких дае змогу вир1шувати прiоритетнi завдання економiчного зростання, модернiзуючи при цьому полгтичну систему кра!ни. За вщносно короткий час Китай перетворився у впливового св1тового гравця i поЫв гiдне мiсце у свгтовш економщь Це пiдтверджують як базовi показники розвитку кра!ни (ВВП, обсяг та темпи зростання експорту, змши у структур! промис-ловост та ш.), так i аналiз притоку П11 у Китай.
Разом з тим варто зазначити суперечливють результатiв системно! трансформаци китайсько! економiки: безпрецедентний злет на м1жнародний рiвень та ютотне погiршення соцiально! динамiки. Вкотре актуальним постае питання, що е риторичним не одне десятирiччя у свгтовш ютори: сшввщно-шення цiлей та можливих методiв !хнього досягнення.
Лггература
1. Гельбрас В. Тридцатилетие эпохи "реформ и открытости" в Китае / В. Гельбрас // Мировая экономика и международые отношения. - 2009. - № 6. - С. 73-83.
2. Карлусов В. Китай: антикризисный потенциал экономики и меры борьбы с мировым кризисом / В. Карлусов // Вопросы экономики. - М., 2009. - № 6. - С. 125-136.
3. Китай. Особенности противодействия глобальному кризису // БИКИ. - М., 2009. - № 100. - С. 2-3.
4. Лабинская И. Китай: Универсальная модель модернизации / И. Лабинская, Е. Островская // Мировая экономика и международые отношения. - 2009. - № 8. - С. 69-81.
5. Л1 Цзи Шен. Экономические реформы в Китае : учебн. пособ. / зи Шен Л1 , О.В. Ка-заршова. - М. : Изд-во "Дело, 2002. - 144 с.
6. Мазарак1 А.А. Пор1вняльний аналiз деяких економiчних проблем КНР та Укра!ни у перехщний перюд / передмова А. А. Мазараю. - Ухань : Вид. ун-ту економши г права Зоган, 2000. - 269 с.
7. Марцун С. Китайський фактор. XXI сташття вщновлення бшолярносп чи виклик Пе-кша 1 вщповщь Вашингтону / С. Марцун // Полгтика 1 час, 2003. - № 10. - С. 59-68.
8. Мельянцев В. Экономический рост Китая и Индии: динамика, пропорции и последствия / В. Мельянцев // Мировая экономика и международные отношения. - 2007. - № 9. - С. 18-25.
9. Михеев В. Мировой кризи как новые возможности для китайской экономики / В. Михеев // Общество и экономика. - М., 2009. - № 6. - С. 41-61.
10. М1жнародн1 економ1чш вщносини / за заг. ред. А. А. Мазарак1 / Опорний конспект лекщй ЦПНМВ КНТЕУ, 2009-213 с.
11. Самсоиеико Н. 1нвестици як змiцнення укра'шсько-китайських вiдносин / Н. Самсо-ненко // Дшовий вiсник. - К. : Вид-во "Либвдь", 2009. - № 8. - С. 3-8.
12. Кутахов В. Экономическая ситуация в Китае / В. Кутахов. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.rodon.org/polit-090420102502.
13. Зюзии А. Экономическая политика КНР в условиях кризиса / А. Зюзин. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rodon.org/polit-081204182520.
14. Айкеиберри Дж. Подъем Китая и будущее Запада / Дж. Айкенберри. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.globalafFairs.ru/numbers/34/l0439.html.
15. Перспективы социально-экономического развития Китая. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.rodon.org/polit-090112104532
16. Офшний статистичний сайт Мшютерства статистики Китайсько!' народно!. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.stats.gov.cn.
17. Офщшний сайт Оргашзаци економiчного ствробиництва та розвитку. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.oecd.org
18. Офщшний сайт ЮНКТАД. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.unctad.org
Кудырко Л.П., Пугачевская К.Й., Пугачевская К.С. Международная составная феномена китайской экономики в контексте глобального лидерства
Рассмотрены детерминанты усиления роли Китая как глобального лидера. Проанализированы динамика внешней торговли и международного инвестирования КНР, их влияние на ускорение экономического развития и решения социальных проблем. Определены проблемные аспекты функционирования китайской экономической модели в условиях глобального финансово-экономического кризиса и обострения внутренних противоречий социально-экономического развития.
Ключевые слова: глобальное лидерство, социально-экономическое развитие, глобальный финансовый кризис, конкурентоспособность, международные инвестиции.
L.P. Kudirko, K.J. Puhachevska, K.S. Puhachevska. The international element of the China's economic phenomenon in the context of global li-dership
The determinants of strengthening the role of China as a global leader are examined. The dynamics of foreign trade and international investment of China and their impact on accelerating economic development and solving social problems are analysed. The article defines problematic aspects of the Chinese economic model in the global financial crisis and worsening internal contradictions of the socio-economic development.
Keywords: global leadership, socio-economic development, global financial crisis, competitiveness, international investment.
УДК 658:005.591.43 Проф. О.€. Кузьмщ д-р екон. наук;
астр. 1.З. Салата - НУ "Львiвська полiтехнiка"
РЕКОМЕНДАЦП З ОЦ1НЮВАННЯ ПОТЕНЦ1ЙНИХ ФРАНЧАЙЗ1 МАШИНОБУД1ВНИМИ ШДПРИСМСТВАМИ
Наведено критери ввдбору потенцшних франчайзi машинобудiвними тд-приемствами з метою формування франчайзингово! системи. Виокремлено лопчш та послщовш етапи процесу ввдбору потенцшних партнерiв.
Ключов1 слова: франчайзингова система, франчайзер, франчайзь
Постановка проблеми. Останш роки розвитку укра!нсько! економжи можуть бути охарактеризовав тенденщею до поширення серед суб'еклв гос-подарювання сучасних форм сшвпращ. До таких форм, зокрема, належить
