CC BY
14
Науковий вкник, 2002, вип. 12.6
УДК 658.152 Доц. К. В. Прокопишак, канд. екон. наук;
здобувач. О.Д. Онищук - Львiвський ДАУ
М1СЦЕ ТА РОЛЬ 1НОЗЕМНОГО КАП1ТАЛУ У СТАБ1Л1ЗАЦП С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Свiтовий досвiд показуе, що краши з перехiдними економшами неспроможнi вийти з економiчноl кризи без залучення та ефективного використання шоземного капiталу. Акумулюючи пiдприeмницький, державний та iноземний капiтал, забезпе-чуючи доступ до сучасних технологiй, шоземний капiтал не тiльки сприяе форму-ванню продовольчого ринку, а й динашзуе всi iншi ринки. Крiм того, iноземний ка-пiтал сприяе заходам iз макроекономiчноl стабшзаци сшьськогосподарських шд-приемств, тому поза всяким сумшвом, дана тема е надзвичайно актуальною.
Ключовi слова: швестици, ефектившсть, конкуренцiя, стабiлiзацiя сiльського господарства, конкурентоспроможшсть продукци.
Doc. K. V. Prokopyshak, O.D. Onyshchuk-SAUof Lviv The place and role of foreign capital in farm stability
The article grounds that the primary directions calling to solve foreign investments are deepening of farm reform, technological renewaring of farm production and production of ecologically pure products.
Key words: investment, cost benefit, competition, stabilization agriculture,
production competition-ability.
Практика св нового розвитку свдаить: для кра1н, ят перебувають на стадп ринкового трансформування, коли можливосп мобшзацц внутрштх ^естицшних ресурав на певний час стають вкрай обмеженими, особливого значения набувають проблеми залучення шоземних швестищй. При цьому масштаби iнвестицiй залежать не стшьки вiд пожвавлення i структурних змiн як таких, скшьки вiд змiн на тих напрямах, яш б надали певних темшв фор-муванню внутрiшнього i зовшшнього ринку. У бiльшостi кра1н з перехщною економiкою ефективно використанi шоземт каттали стають ключовим чин-ником 1х розвитку, а iивестування за кордон сприяе 1х органiчнiй штеграцц у свiтове господарство. Звичайно, залучення шоземних iнвестицiй вiдiграе ва-жливу роль i в структурi прюритетш украшсько! економiки.
Найбшьш загрозливим, на наш погляд, для Украши е не просто не конкурентоспроможшсть продукцц, шдприемств, галузей i нацiональноí еко-номiки в цiлому, а можливкть li системного вiдриву вiд групи провiдних кра-1н - через несумстсть технологiй, низьку здатнiсть економши до iнвестицiй i нововведень, а також через структурно - галузеву, шститущональну i соща-льно-культурну несушсносп. Для нашо! держави актуальною е проблема за-бездачення конкурентоспроможносп сшьськогосподарсько! продукцп. Але iноземнi iнвестори не посшшають вкладати кошти в сшьськогосподарське виробництво через несприятливий iнвестицiйний клшат, який знижуе конку-рентоспроможнiсть продукцп, несприятливi умови для попиту на украшську продукцда на внутршньому ринку, ввдсутнкть чи слабкiсть конкуренцц в окремих галузях АПК, що спричинене високим рiвнем монопол!зму.
В економiчному розвитку льв!всько! областi прiоритети надаються розвитку туризму, а тому, швестицШна ситуацiя в дослiджуваному регiонi
1. Проблеми eK0H0Mi4H0'i теорп в перюд трансформацп нащонально! економжи
111
Украшський державний л^те^^иний yнiверситет
xapaктеpизyeться великою кшькктю yнiкaльниx чинникш, яш обов'язково необxiдно вpaxовyвaти пpи ствоpеннi спpиятливого iнвестицiйного клiмaтy.
Вaжливим e зaлyчення iноземниx iнвестицiй в контекстi стpyктypниx змiн i економiчного зpостaння сiльськогосподapського виpобництвa. Ввaжae-мо, що пpiоpитетними нaпpямaми, якi покликaнi pозв'язaти шоземш ^ести-цп, e:
• поглиблення аграрно'1 реформи;
• технологiчне оновлення сiльськогосподaрського виробництва;
• виробництво еколопчно чисто'1 сiльськогосподaрськоï продукцп;
• подолання зaлежностi краши вiд iмпоpтy продукив хapчyвaння.
Ha дaний 4ac y Львшськш облaстi фyнкцiонye СЕЗ "Явоpiв", комплек-снa економiчнa зонa "Жовклa", зонa тypистичного спpямyвaння "Кypоpтопо-лк Tpyскaвець" [2, ст. 457]. Зaгaльний обсяг iнвестицiй y сiльське господapс-тво e нaдто низький. Якщо в 1991 pоцi дaний покaзник стaновив 348,8 млн. гpн., то в 2001 pоцi - 10,5 млн. rpa, тобто 3 % (табл. 1).
Табл. 1. Динамша обсягу твестицт в стьське господарство Львiвcькоï областi,
(на початок року) млн. грн. [1, ст. 149]
Галузь 1991 p. 1999 p. 2001 p. 2001 p. в % до 1991 p.
Всього в народне господарство 1883,0 501,7 615,5 32,7
в т.ч. сiльське господарство 348,8 5,8 10,5 3,0
Hеобxiдно зaзнaчити, що цш iнвестоpiв, якi з'являються m вичизня-ному pинкy, сyпеpечaть з внyтpiшнiй економiчнiй пpогpaмi pозвиткy pегiонy. Taк, y стpyктypi нapодного господapствa ïx, нaсaмпеpед, цiкaвлять сиpовинa, пaливнa i легкa пpомисловiсть, метaл тощо. А в сiльськомy господapствi ïx iнтеpес викликaють пiдпpиeмствa, що мaють певнi теxнологiчнi пеpевaги i пеpспективy pозвиткy. Iнaкше кaжyчи, yвaгy шоземщв пpивеpнyлa сaме мо-жливiсть спpощеного, дешевого доступу до yкpaïнського с^овинного pинкy i квaлiфiковaноï тa дешевоï pобочоï сили. Hевибaгливiсть споживaчiв yspam-ського pинкy нaдae зaстapiлим i непpибyтковим нa зaxiдномy pинкy товapaм можливiсть пpодовжити своe життя. Отже, конкypентоспpоможнi свiтовi ко-pпоpaцiï оpieнтyються нa глобaльнi експоpтнi стpaтегiï, a не m pозвиток ви-чизняного виpобництвa товapiв. Без знaчного i цiлеспpямовaного збшьшення обсягiв пpямиx шоземнж iнвестицiй сподiвaтись нa подолaння зaлежностi нaшоï деpжaви вiд iмпоpтy неможливо.
Внyтpiшнi iнвестицiï не можуть вдаутно вплинути нa yкpaïнськy еко-номшу у зв'язку з ïx недостaтнiми обсягaми: вони стaновлять 8,1 % ВВП, що e зшчно нижчим вiд pißM 19-25 % ВВП, який зпдно з свиовою пpaктикою, e оптимaльним для стaбiльного економiчного pозвиткy кpaïни. А тaкож, висо-кий iнвестицiйний prom в y^aïm зyмовлюe незнaчнy довipy зaxiдниx шд-пpиeмцiв. Ti шоземш iнвестоpи, якi уже пpийшли m yкpaïнський pинок, не поспiшaють виpiшyвaти пpоблеми своïx пapтнеpiв.
112
Сучасна eKoHoMÍ4Ha теoрiя та прoблеми ïï застoсyвання
^уювий вкник, 2002, вип. 12.б
Фоpмyвaння гaлyзевоï стpyктypи iноземниx iнвестицiй зaлежить вiд особливостей iнвестицiйного клiмaтy y^arna Зaцiкaвленiсть iнвестоpiв ви-кликaють пpоекти, pозpaxовaнi нa коpоткостpоковy пеpспективy, з вiддaчею нaйближчим чaсом (пеpеpобнa пpомисловiсть, внyтpiшня тоpгiвля сшьсько-господapською пpодyкцieю).
Hеобxiдно зaзнaчити, що нaшa ^естищйт полiтикa нa сьогоднi e ш-чим iншим, як пpосто pозбaзapювaнням деpжaвниx вaлютниx кpедитiв. Адже зaгaльновiдомо, що нaйкpaщим вapiaнтом вклaдaння ^ошей e iнвестyвaння ïx в pозвиток нayки i бaзовиx гaлyзей економши. Що ж стосyeться сiльського господapствa, в стpyктypi iноземного iнвестyвaння воно зaймae мiзеp - 3 %. Це цшком зaкономipно, вpaxовyючи специфшу сшьського господapствa, pi-вень пpодyктивностi тa фондозaбезпеченостi. 1ноземному пiдпpиeмцю не ви-гiдно пiднiмaти гaлyзь з тaким низьким кaпiтaлообiгом.
Конкypенцiя, як один з основник pегyлятоpiв pm^ стae не тiльки но-pмою економiчного життя, a й необидною умовою виживaння в кpизовиx си-тyaцiяx. Пpи швидкому впpовaдженнi pинковиx зaсaд покaзник конкypенто-спpоможностi будь-якого пiдпpиeмствa якнaйтiснiше зaлежить вiд ефектив-ностi системи yпpaвлiння фiнaнсовими pесypсaми тa кaпiтaлом. Тут пiдпpи-eмствaм доводиться пapaлельно виpiшyвaти двa головниx питaння ïx житге-здaтностi: обpaння фоpми господapювaння тa пiдвищення конкypентоспpо-можностi своeï' пpодyкцiï'.
Оскiльки сшьське господapство i гaлyзь АПК в цшому зaймaють одне з пpовiдниx мiсць в економiцi Укpaï'ни, то особливо вaжливим e ствоpення фiнaнсово-aгpопpомисловиx гpyп, якi e aнaлогiчними ФПГ. Вщмшною озш-кою e тшьки те, що пpiоpитет зaлyчення фантового кaпiтaлy нaдaно безпо-сеpедньо сiльськогосподapським тa aгpобiзнесовим пiдпpиeмствaм. Taкими стpyктypaми могли б стaти aгpофipми, aгpопpомисловi комбiнaти.
Конкpетизyючи вклaдення, добpе б було robara можливi вapiaнти об^дшния aгpопpомислового тa фiнaнсового кaпiтaлy.
Розвиток в aгpопpомисловиx пiдпpиeмствax фiнaнсовиx стpyктyp у виглядi фiнaнсово-pозpaxyнковиx центpiв. Це ктотний кpок нa шляxy до pa-цiонaльного викоpистaння фiнaнсового кaпiтaлy, який все чaстiше знaxодить своe мiсце в економiцi сшьського господapствa. Але не пpaвомipно було б ш-зивaти фiнaнсово-aгpопpомисловi гpyпи пiдпpиeмствaми з ф^нтово-pозpaxyнковими центpaми. В оpгaнiзaцiйно-пpaвовомy вiдношеннi вони не будуть ввaжaтись фiнaнсово-aгpопpомисловою гpyпою, оскшьки не мaють стaтyсy, свого бaлaнсy тощо. Tarn центpи необxiдно ввaжaти скоpiше зapод-кaми пpоцесy об'eднaння фантового i aгpопpомислового кaпiтaлy.
Оpгaнiзaцiя в aгpопpомисловиx пiдпpиeмствax фiлiй бaнкiвськиx тa iншиx фiнaнсовиx yстaнов, якi безпосеpедньо не пов'язaнi з сшьськогоспо-дapським виpобництвом, aле дозволяють кpaще викоpистовyвaти фiнaнсовi aктиви пiдпpиeмствa.
Оpгaнiзaцiйне об'eднaння aгpопpомисловиx пiдпpиeмств з бaнкiвсь-кими тa iншими фiнaнсовими yстaновaми тa ствоpення нa цiй основi новиx оpгaнiзaцiйно-пpaвовиx фоpмyвaнь - фiнaнсово-aгpопpомисловиx ^уп.
1. Прoблеми екoнoмiчнoï Teopiï в перюд трансфoрмацlí нацioнальнoï екoнoмiки
113
Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет
Можна зробити висновок, що процес формування фшансових агро-промислових груп може проходити одночасно в кiлькох напрямах: перший набув сьогодш найбiльшого поширення, але в перспективi, в мiру розвитку i стабiлiзацií фiнансовоí системи краши, цей напрям вважатиметься перехвд-ним, або ж зовсiм припинить свое кнування; другий - вiдiграватиме суттеву, але не головну роль у даяльносп агропромислових пiдприемств, бо його за-стосування можливе тiльки до "сильних" компанiй; третiй - досить перспек-тивний, хоча на сьогодш йому немае аналопв, вiн вщповдае iдеí прискорен-ня НТП, шдвищення конкурентоспроможностi сiльськогосподарськоí проду-кцií.
Отже, фiнансово-агропромисловi групи створюються з рiзних причин, але головнi з них таи:
• проведения узгоджено! швестицшно! полiтики по всiй групi об'еднаних тдприемств;
• об'еднання малих, середшх та великих пiдприeмств в единий технологiчний комплекс для випуску конкурентоспроможно! продукци;
• проведення спшьно! технолопчно! полiтики при освоеннi нових технологш;
• об'еднання пiдприемств за регюнальним принципом з метою комплексно! переробки продукцп.
Лггература
1. Статистичний щорiчник Львiвськоl областi за 2000 рш. - Львiвське обласне управлшня статистики. - Львiв, 2001. - 440 с.
2. Стельмах О. А. Транскордонне сшвроб^ництво в системi регюнально! полии-ки Украши// Украша в ХХ1 столiттi: концепци та моделi економiчного розвитку: Матерiа-ли доп. У Мiжн. конгресу украшських економюпв. - Львш: Каменяр, 1997. - 130 с.
УДК 330.101.541:338.12 Доц. €.Й. Майовець - Львiвський НУ
iM. 1в. Франка
АГРОБ1ЗНЕС I Ц1НОВА ПОЛ1ТИКА СУЧАСНОГО АПК
Розглядаються проблеми аграрного 6i3Hec та цшово! полiтики пiдприeмств аграрного сектору.
Ключовi слова: агробiзнес, цiна, маркетинг, швестици.
Doc. Ye. Yo. Majovets - Ivan Franko NU of Lviv Agribusiness and price policy modern APK
Analyzed to view the problems Agrobusiness and price politicians enterprise agrarian sector of economy.
Key words: the business, the price, marketing, investment.
Досввд Украши останшх роив шдтвердив, що колективним господар-ством важко виживати в умовах вшьно! конкуренцп. Вади колгоспно! системи - брак стимулiв та незалежносп думок у члешв господарства; низька про-дуктивнiсть працi, капiталу та плутанина, коли змiшуються соцiальнi та еко-номiчнi цiлi, н1як не можна компенсувати перевагами сшльного виробництва.
114
Сучасна економпчна теорiя та проблеми ii застосування
