CC BY
18
Dyda I.A. The importance of the natural landscapes for keeping the identity of the architectural surroundings in the conditions of Ukrainian Carpathians
The paper deals with the influence of the natural mountain landscapes, as the important compositional and functional factor, on creation and development of the identity of the architectural surroundings in Ukrainian Carpathians.
Keywords: mountain landscape, architectural surrounding, identity, traditional architecture.
УДК 712.2+292.451.454 Проф. М.М. Габрель, д-р техн. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
М1СТОБУД1ВН1 МЕХАН1ЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕС1В УРБАШЗАЦП В Г1РСЬКИХ ЛАНДШАФТАХ КАРПАТ
Визначено мюце мiстобудiвних механiзмiв у системi шших механiзмiв та роз-крито !х суть у нових умовах держави. Мiстобудiвну дiяльнiсть, пов'язану з форму-ванням простору життя i дiяльностi сусшльства, умовно розждаляють на науку, мю-тобудiвне проектування та управлшня мiстобудiвними процесами.
Метою цього дослщження е розкрити мюце та суть мютобуд1вних ме-хашзм1в у регулюванш процешв урбашзацп в прських ландшафтах Укра!нсь-ких Карпат. Увагу зосереджено на трьох ключових питаннях: урбашзащя, прський ландшафт, мехашзми регулювання. З уше! множини мехашзм1в автор особливу увагу акцентуе на мютобуд1вних.
Урбангзацгя, як вщомо, - процес зосередження населення 1 виробниц-тва у мютах, а вщповщно, зростання рол1 мют у сусшльств^ Ддвищення чи-сельносп мюького населення зумовлюе необхщнють збшьшення забудови мют 1 розширення !х меж, а також розвитку нових виробництв для викорис-тання наявно! робочо! сили. Отже, доцшьно розглядати 11 стосовно р1зних завдань: сощального - як переважання мюького способу життя в сустльствц економ1чного - шдвищення економ1чно! ваги мют у господарщ держави; те-ритор1ального - територ1альне розширення мют; демограф1чного - збшьшен-ня чисельност мюьких мешканщв до загально! кшькосп населення держави. Однак, незалежно вщ визначення 1 трактування явища урбашзацп, воно пов'язане з штенсифжащею забудови та загосподарювання ландшафпв.
Прсью ландшафти - специф1чна природна система з боку !х загосподарювання 1 забудови, бшьш уразлив1 до антропогенних вплив1в, а тому пот-ребують тдвищено! уваги до анал1зу урбашзацшних процешв на територп. Це стосуеться й прських ландшафпв Карпат, процеси урбашзацп в яких уп-родовж останшх двох десятил1ть набувають особливо! динамжи. Причину цього пов'язують з1:
• значним ресурсним (зокрема рекреацшним) потенщалом, штерес до вико-ристання якого зростае, а застосування вщбуваеться без достатшх наукових обгрунтувань. На це вказуе практика розбудови рекреацшних систем у Карпатах, зокрема комплексу "Буковель";
• геополгтичним розташуванням Украшських Карпат, яю виступають, з одного боку, як природна перешкода просторово! штеграцп Украши в Свропу, а з
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.16
шшого - постають вимоги розбудови нових транскарпатських зв'язюв. Наяв-т транскарпатсью шляхи (автомобшьш та зал1зничш), яю були збудоваш в часи входження Галичини до складу Австршсько! !мпери, що розглядала цю територта як зону можливо! вшни з Росшською 1мпер1ею, на сьогодт не мо-жуть ефективно виконувати нов1 функцп. Постала вимога розбудови нових транскарпатських зв'язюв, зокрема з Румуни через Верховину - Коав - Сня-тин. Це створюе як нов1 шанси, так 1 загрози для ландшафта регюну; • зростанням загрози для еколопчно! системи Карпат у зв'язку з новими поль тичними щеями, наприклад, проведення зимових ол1мпшських тор. Реаль-шсть 1х здшснення викликае сумшви, проте тд прикриттям "велико! щеГ можна завдати непоправно! шкоди ландшафтам.
1снують й шш1 завдання. Проте процес урбашзацп, зокрема 1 прських ландшафпв, у сьогодшшшх умовах е невщворотним. Отож, гостро постала проблема його регулювання, тобто контрольованого розвитку на основ1 обгрунтованих принцитв, вимог та використання наявних мехатзм1в.
Мехатзми регулювання процешв урбатзацп можуть бути роздшет на: пол1тичт, оргашзацшно-адмшютративш, нормативно-правов1, економ1ч-но-господарсью, техтко-технолопчт тощо.
У процеш забудови та загосподарювання рекреацшних територш м^-тобудiвнi мехатзми недооцтюють або переоцтюють, немае розумтня !х суть Отже, постае вимога визначити мюце мютобуд1вних мехатзм1в у систе-м1 шших мехатзм1в та розкрити !х суть у нових умовах держави. Мютобуд1в-на д1яльтсть пов'язана з формуванням простору життя 1 д1яльносп суспшь-ства. Вона умовно розподшяеться на: науку, мютобуд1вне проектування та управлтня мютобуд1вними процесами. При цьому чшьне мюце у систем! на-лежить проектуванню, наука слугуе для забезпечення обгрунтованосп проек-тних ршень, а управлшня використовуе проектт матер1али для прийняття ефективних управлтських р1шень.
Отже, мютобуд1вш мехашзми зосереджет в мютобуд1внш наущ, про-ектувант та управлтт. На жаль, засоби, зосереджет в науцi [3, 4, 6], вико-ристовують мало - зруйновано науковий потенщал мютобуд1вно! науки в Ук-ра!т (вщомч1 науково-дослщш й проектт тститути лжвщовано або ослаблено, науков1 дослщження майже не фтансуються з бюджету); акцент перенесено на утверситетську науку, яка зор1ентована на тш1 цш, 1 як показуе практика остантх десятилпъ, яюсно не розвиваеться. Спещал1зованих шсти-тут1в системи Нацюнально! академп наук недостатньо - у захщному репот Укра!ни лише 1нститут регюнальних дослщжень НАН Укра!ни, який розгля-дае тематику просторово! оргатзацп та розвитку територ1альних систем, мае вщповщш напрацювання (зокрема з Шмеччиною) в цих питаннях, але це ш-формащя мало використовуеться проектною практикою [5].
Потребують поглибленого анал1зу природно-ландшафтш умови та визначення допустимих рекреацтних навантажень на р1зт типи ландшафпв Карпат; обгрунтування обмежень, принцитв 1 напрям1в просторово! оргатзацп та регулювання забудови 1 загосподарювання ландшафпв; удосконалення й розвитку методолопчного тструментар1ю мютобуд1вного проектування та просторового розпланування територш.
Управлшня мiстобудiвними процесами також потребуе вдосконалення [1-2, 4]. Низька тдготовлешсть управлiнцiв усх рiвнiв у питаннях урбанюти-ки е очевидною. Йдеться не лише про архiтектурно-мiстобудiвнi служби, а й про рiвень знань управлшщв шших служб, яю повиннi розумiти та системно аналiзувати процеси в мютах i на територiях, володiти не лише технолопчни-ми, а й концептуальними знаннями з ще! предметно! сфери. Тому навиь роз-роблеш мiстобудiвнi проекти мало використовують в управлшш. Йтися, зокрема, про факт "Чгнорування" Схеми планування територп Львiвськоl областi, яку розроблено i затверджено в 2010 р., проте 11 не використовують для якю-ного вдосконалення мiстобудiвних процесiв у регюш, вона не активiзувала проектування на нижчих рiвнях територiального планування.
Детальшше зупинимося на мiстобудiвних мехашзмах, що сконцентро-ванi в проектувант, а зосереджеш вони на вих його етапах - вiд формулю-вання завдання на проект i до погодження та затвердження проекту. Суть мiстобудiвних механiзмiв полягае в тдвищенш обrрунтованостi проектiв та ефективносп проектних рiшень.
Змiнюеться iдеологiя виконання мiстобудiвних проектiв (особливо, коли йдеться велик територiальнi системи) для нових умов в Укра!ш. Пот-рiбно використовувати не лише пiдхiд "зверху", коли на основi пофакторного аналiзу та комплексно! оцiнки стану системи обгрунтовують проектнi ршен-ня, а й "знизу", коли розробляють окремi фаховi пропозицп. Причому пiдхiд "знизу" стае вирiшальним. У разi накладання фахових пропозицiй (розвитку транспортно! мережi сшьськогосподарсько! дiяльностi, захисту територiй, розвитку люового господарства, охорони спадщини i природи, розвитку рек-реацп тощо) виникають суперечностi щодо перспективного використання те-риторiй, бачення 1х майбутнього, а !х ефективне усунення та узгодження вка-зуе на яюсть проектного рiшення. За пiдходу "знизу" важлива роль належить територiальнiй громад^ яка залучаеться до участi вщ початкового етапу i стае учасником проектно! дiяльностi.
У разi тдходу "зверху" зростае вимога до аналiзу та оцiнки стану системи. У випадку гiрських регiонiв особливо! уваги потребуе аналiз природно-ландшафтних умов. Ландшафтна складова у практищ просторового розпла-нування недооцiнюеться. Глибшого дослiдження потребують соцiальнi та економiчнi характеристики стану територп. У практищ мiстобудiвного проектування пiсля пофакторного аналiзу виконуеться комплексна оцiнка ^аг-ноз) стану системи. Для цього використовують методи багатофакторно! ощн-ки. Результатом !! е визначення обмежень до розвитку, напрямiв розвитку, проблем i похибок у систем^ а також ощнка наявного потенцiалу розвитку системи, який може бути задiяний для усунення проблем i розвитку територп. Власне у поглибленому аналiзi стану системи i зосереджена значна части-на мiстобудiвних резервiв пiдвищення ефективностi проектних рiшень.
1ншою важливою складовою пiдвищення ефективностi мiстобудiвних рiшень е обгрунтування концепщй. У практищ цей етап недоощнюють або трактують як "перший варiант", есюз проектного рiшення. Концепцiя, на наш погляд, мае закладати основнi ще!, принципи розвитку та макрохарактерис-
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.16
тики системи на майбутне. Це надзвичайно значенневий етап у мiстобудiвно-му проектувант чи просторовому плануваннi й мае обов'язково розроблятись на альтернативнш основь Зiставлення альтернативних концепцiй i вибiр кра-щого варiанта на основi обгрунтованих критерпв дасть змогу знайти опти-мальне рiшення. Ми зупинилися лише на етапах аналiзу та оцшки стану системи, а також обгрунтувант концепцп регулювання процешв урбатзацп в гiрських ландшафтах, хоч значна частина мiстобудiвних механiзмiв зосере-джена i на iнших ланках проектного процесу.
Осмислення мюця i сутi мiстобудiвних механiзмiв у регулювант про-цесiв урбатзацп гiрських ландшафпв Укра1нських Карпат необхiдне, адже продовжуються роботи з оновлення Схем районного розпланування територп областей Карпатського регюну (Чертвецько!, 1вано-Франювсько!, Закар-патсько!); для активiзацil робiт на рiвнi просторового планування сiльських адмiнiстративних районiв або 1х груп; оновлення генпланiв поселень та сшьських рад. Очiкуеться також оновлення Генерально! схеми планування територп Укра!ни у зв'язку з полггичними та економiчними змiнами останнiх роюв (наприклад, Польща тричi оновлювала схеми планування територп дер-жави - тсля отримання незалежностi, пiсля входження в НАТО та тсля вхо-дження в €С з вщповщними змiнами методологiчного iнструментарiю).
Карпатський регюн займае особливе геополiтичне мiсце в просторi Укра!ни, тому врахування вих механiзмiв його збереження i розвитку е важ-ливою умовою просторового розпланування не лише регюну, а й Укра!ни. Висновки:
1. Процеси урбашзацп набувають динамжи у Карпатському регiонi й пот-ребують регулювання з метою мш]шзацп !х негативних наслiдкiв для гiрських ландшафтiв регюну.
2. Серед мехашзмшв регулювання особливе мшсце посiдають мiстобудiвнi механiзми, зосереджет в наущ, мiстобудiвному проектуваннi та управ-лiннi мiстобудiвними процесами, яю на сьогоднi недооцiнюються та ма-лоефективно використовуються.
3. Суть механiзмiв, що зосереджет в мiстобудiвному проектуваннi, полягае у тдвищенш обгрунтованостi та ефективностi проектних рiшень, що потребуе принципово! реформи пiдходiв, принципiв та методiв виконан-ня всiх етапiв - наукового обгрунтування проектування та управлiння ре-алiзацiею проектних рiшень.
Л1тература
1. Закон Укра!ни "Про основи мютобудування" // Вюник Верховно! Ради. - 1992. - № 52. - Ст. 683.
2. Земельний кодекс Укра!ни // Вюник Верховно! Ради. - 2002. - № 3-4.
3. Бшоконь Ю.М. Управлшня розвитком територш (планувальш аспекти) / Ю.М. Бшо-конь / за ред. 1.О. Фомша. - К. : Укрархбудшформ, 2002. - 148 с.
4. Габрель М. Рекомендаци з просторового планування мют та територш: для держ. службовщв та пращвн. оргашв мюцевого самоврядування / М. Габрель, I. Олшник, М. Габрель. - Льв1в : Вид-во Льв1в. обл. ради, 2008. - 192 с.
5. Концептуальш тдходи до просторового розвитку прських райошв Льв1вщини / М.М. Габрель, А.В. Гоблик, В.В. Демченко. - Льв1в : Вид-во НАН Укра!ни, 1РД НАН Укра-!ни, 2009. - 104 с.
6. Куць С.С. yp6aHÍ30BaHÍ територп: методологiя та практика планування i управлшня / е.С. Куць, С.В. Куць. - К. : Вид-во НДП1 мстобудування, 2003. - 252 с.
Габрель М.М. Градостроительные механизмы регуляции процессов урбанизации в горных ландшафтах Карпат
Определено место градостроительных механизмов в системе других механизмов и раскрыта их сущность в новых условиях государства. Градостроительная деятельность, связанная с формированием пространства жизни и деятельности общества, условно распределяется на науку, градостроительное проектирование и управление градостроительными процессами.
Gabrel' М.М. Gradostroitel'nye mechanisms of adjusting of processes of urbanization in mountain landscapes of Carpathians
In the article the place of town-planning mechanisms is certain in the system of other mechanisms and their essence is exposed in the new terms of the state. Town-planning activity, related to forming of space of life and activity of society, is de bene esse distributed on science, town-planning planning and management town-planning processes.
УДК 630*[32+111] Проф. Ю.М. Дебринюк, д-р с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ВСИХАННЯ СМЕРЕКОВИХ Л1С1В: ПРИЧИНИ ТА НАСЛ1ДКИ
Висвгтлено причини всихання смерекових лгав у Передкарпатп та Зовшшшх Карпатах, видшено та охарактеризовано групи чиннигав антропогенного та абютич-ного характеру, яга зумовлюють цей негативний процес. Намiчено шляхи шдвищен-ня стшкост Picea abies [L.] Karst. Зроблено прогноз щодо подальшо! трансформаци складу люових насаджень в умовах дослщжуваного регюну. Наголошено на необхщ-ност введення до складу люосташв перспективних порщ-штродуценпв, яга можуть забезпечити найвищу стшюсть та продуктившсть люових фiтоценозiв.
За ф1зико-географ1чним районуванням Украши [14], значна частина територп Льв1всько1 та 1вано-Франювсько1 областей належить до ф1зико-ге-ограф1чно! шдобласп Скибових Карпат обласп Зовшшшх Карпат. С. А. Ген-срук та ш. [7] вщнесли цей регюн до Передкарпаття, виокремивши два люо-господарсью райони - Передкарпатський та Зовшшшх Карпат.
Основними люотв1рними деревними видами у Передкарпатп е дуб звичайний, бук люовий, ялиця бша. У склад1 насаджень трапляються ясен звичайний, граб звичайний, клен-яв1р, клен гостролистий, липа др1бнолиста та ш. Помпну площу займають насадження за участю ялини европейсько1 (смереки), зокрема чист за складом, яю тут ростуть за межами свого природного ареалу. У Зовшшшх Карпатах основними люотв1рними породами висту -пають бук люовий, ялиця бша та ялина европейська.
Якщо в умовах Передкарпаття смерека школи не була довгов1чною, то у Зовшшшх Карпатах смерека була цшком бютиично стшкою i довгов1чною породою. Однак, починаючи з 90-х роюв минулого столггтя, тут намiтилась стiйка тенденщя до послаблення бютично1 стiйкостi лiсiв за участю ялини, особливо - чистих насаджень. На сьогодш спостер^аеться масове всихання ялинникiв практично у вшх типах лiсорослинних умов Зовшшшх Карпат, на схилах вих експозицш та в лiсостанах рiзного вжу. Використовуванi люогос-
