CC BY
78
МОРФОЛОГ1Я
© Бернiк Н. В., Олмник I. Ю. УДК 616. 316. 3-091:616-053. 34 Бернiк Н. В., Олiйник I. Ю.
М1НЛИВ1СТЬ ФОРМИ ВЕЛИКИХ П1Д'ЯЗИКОВИХ ПРОТОК ЛЮДИНИ У
ПЕРЕДПЛОД1В ТА ПЛОД1В
Буковинський державний медичний ушверситет (м. Чернiвцi)
Досл1дження е фрагментом планово! комплексно! м1жкафедрально! науково-досл1дно! роботи кафедр анатоми людини 1мен1 М. Г. Туркевича (зав. -проф. Б. Г. Макар), анатоми, топограф1чно! анатоми та оперативно! х1рургп (зав. - проф. Ю. Т. Ахтемй чук) Буковинського державного медичного ун1вер-ситету «Законом1рност1 перинатально! анатом1! та ембрютопографи. Визначення статево-в1кових осо-бливостей будови I топографоанатом1чних взаемо-в1дношень орган1в та структур в онтогенез! людини», № державно! реестраци 0110и003078.
Вступ. Слинн1 залози людини е особливою гру-пою секреторних орган1в. Мабуть немае 1нших орга-н1в, як1 зд1йснювали б таку р1зноман1тн1сть функц1й (секреторну, рекреторну, екскреторну, 1нкреторну) та здмснювали б наст1льки великий вплив на стан оргаызму, орган1в ротово! порожнини I травну систему в цтому [12]. П1знання законом1рностей ста-новлення будови I топографи п1д'язикових слинних залоз (ПЯСЗ) мае важливе значення для тлумачення ютинного напрямку процес1в органогенезу, мехаыз-м1в нормального формоутворення орган1в, виник-нення анатом1чних вар1ант1в та природжених вад [2].
Сучасна анатом1я людини синтезуе дан1 сум1ж-них I спорщнених до анатом1! дисципл1н - пстологи. цитолог!!, ембр1олог1!, б1ох1м1!, пор1вняльно! анатоми, ф1зюлогп, б1оф1зики тощо [3]. Вона розглядае форму I будову оргаыв, систем та оргаызму людини в цтому як продукт спадковост1, що зм1нюеться, залежно вщ певних умов б1олог1чного I соц1ального середовища та виконувано! орган1змом роботи, в час1 (ф1ло- та онтогенез) та простор! (р1зних гео-граф1чних рег1онах) [14]. У цьому ж взаемозв'язку будова слинних залоз е предметом постмно! уваги як теоретично! [4, 16], так I кл1н1чно! медицини [1, 8, 15]. Водночас, запити кл1н1ки [9] I розвиток сучасно! щелепно-лицево! х1рург1! [11, 13] потребують по-дальшо! розробки питань вково! та кл1н1чно! анатоми ПЯСЗ.
Враховуючи надзвичайну значим1сть для практично! медицини проблеми зниження перинатально! захворюваност1 та смертности неможлив1сть !! вир1шення без поглибленого вивчення перюд1в ембр1огенезу I раннього фетогенезу, як в б1льшост1
визначають подальший розвиток плода та новона-родженого, нами було опубл1ковано роботи [5-7] з висв1тлення певних законом1рностей пренаталь-ного морфогенезу I становлення топографи ПЯСЗ людини. Подальшим рухом у даному напрямку е до-слщження м1нливост1 форми великих проток ПЯСЗ людини впродовж внутршньоутробного розвитку (ВУР).
Мета дослщження. Вивчити вар1анти форми великих п1д'язикових проток та частоту !хн1х прояв1в у передплод1в (Пп) та плод1в (Пл) людини.
Об'ект I методи досл1дження. У доогидження включено препарати 60 Пп людини (7-12 тижн1в ВУР) та 51 Пл (4-10 мюяц1в ВУР). Реал1зац1ю мети досл1-дження досягнуто застосуванням метод1в макроскоп!!, м1кроскопи сер1й посл1довних г1столог1чних I топографоанатом1чних зр1з1в, граф1чного та пластичного реконструювання, тонкого препарування пщ контролем бшокулярно! лупи, морфометр1!.
Ус1 досл1дження проведен! зг1дно методичних ре-комендацм «Дотримання етичних та законодавчих норм I вимог при виконанн наукових морфолопчних досл1джень» [10] та з дотриманням основних бю-етичних положень Конвенци Ради бвропи про права людини та бюмедицину (в1д 04.04.1997 р.), Гельс1н-сько! декларац1! Всесв1тньо! медично! асоц1ац1! про етичн1 принципи проведення наукових медичних до-слщжень за участю людини (1964-2008 рр.), а також наказу МОЗ Укра!ни № 690 в1д 23.09.2009 р.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Методами пстолопчного досл1дження, граф1чно! та пластично! реконструкци встановлено, що первин-ний зачаток ПЯСЗ вперше появляеться наприк1нц1 зародкового пер1оду в зародюв 12,8 мм т1м'яно-куприково! довжини (ТКД) та утворюеться шляхом вгинання (вдавлення) еп1тел1ю дна первинно! ротово! бухти в прилеглу мезенх1му дтянки язиково-аль-веолярних борозен по обидва боки вщ зачатка язика [5].
На початку передплодового перюду онтогенезу людини (Пп 14,0 мм ТКД) зачаток ПЯСЗ значно збть-шуеться I набувае вигляду суцтьного еп1тел1ального тяжа, який представлений великою ктькютю кл1тин, що д1ляться. Упродовж передплодового перюду ¡з
зачатком ПЯСЗ вщбуваеться ряд послщовних змш: 1 - формування чисельних епiтелiальних тяжiв II, III, IV порядку (вщгалужень вiд основного епггел!ально-го зачатка); 2 - утворення порожнини (каналу) у головному епiтелiальному зачатку та його галуженнях II-IV порядку; 3 - концентрац!я клггин мезенхiми, яка оточуе епiтелiальнi тяжi (формування мезенхiмноi, частини ПЯСЗ) з ч!тким вiдмежуванням II вщ сусiднiх тканин.
Встановлено, що починаючи з Пп 29,0-30,0 мм ТКД формотворчi процеси в зачатках ПЯСЗ про-ходять бiльш iнтенсивно, що зв'язано, очевидно, is появою та рiзким зростанням кiлькостi кровоносних судин, як розмiщенi мiж термiнальними дтянка-ми дихотомiчних розгалужень епiтелiальних тяжiв. Для Пп людини 34,0-56,0 мм ТКД характерним е збiльшення ктькост деревоподiбно розгалужених епiтелiальних тяжiв, слп кiнцi яких утворюють роз-ширення (майбутнi ацинуси). Останнi представлен! скупченням епiтелiальних клггин.
Формування секреторно, частини ПЯСЗ людини проходить у тюному зв'язку ¡з становленням II ви-вщних проток i формуванням в них просвтв. У Пп 56,0-80,0 мм ТКД в пстолопчних зрiзах ПЯСЗ можна розпiзнати два епiтелiальнi елементи: примггивы протоки i термЫальы бруньки (примггивы ацинуси). Водночас, проведен дослiдження серiй гютолопч-них зр!з!в ПЯСЗ Пп людини 74,0-80,0 мм ТКД нада-ють можливють зробити висновок, що термшальы (секреторнi) вдцши слинно, залози на цьому етап1 розвитку ще важко диференцiювати на бтков!, сли-зов! та змшанг Вони представленi абсолютно од-наковим ¡ндиферентним епггел!ем. Секреторний в!ддш ПЯСЗ наприюнщ передплодового перюду збтьшуеться (росте) як у дорзо-латеральному на-прямку, так i в напрямку - вперед i вглибину.
У пренатальному онтогенез! людини (перед-плодовий та плодовий перюди) прогресивний роз-виток зачатка ПЯСЗ зумовлюе виокремлення головного (первинного) еп!тел!ального тяжа у велику пщ'язикову протоку (ductus sublingualis), а його га-лужень II-IV порядку - у аналопчы за порядком ви-вщы протоки ПЯСЗ.
Комплексне дослщжен-ня сермних пстолопчних зр!з!в ПЯСЗ передплод!в людини надало можливють видтити в цей перюд ВУР три вар!анти форми велико, пщ'язиково! протоки: пряма, дугопод!бна та колшопод!бна.
Частоту вар!ант!в форми велико, пщ'язиково, протоки визначену за сермними гютолопчними зр!зами Пп людини 7-12 тижыв ВУР подано в табл. 1, яка наглядно показуе, що в данм вковш
грут абсолютну бiльшiсть (93,32 %) становить дуго-подiбна форма великих пiд'язикових проток. У цей же вковий перюд, у силу незначно! анатомiчноI мш-ливостi велико! пiд'язиковоI протоки, пряма та кол^ ноподiбна форми останньо! виявленi в поодиноких випадках (по 3,34 % вщповщно).
Дослiдженням серм гiстологiчних зрiзiв ПЯСЗ встановлено, що у Пл людини 4-6 мюя^в ВУР (Пл людини 81,0 - 230,0 мм ТКД) в термшальних вщ-дшах (внутрiшньоклiтинно) та у просвт велико! пiд'язиковоI протоки св^лооптично виявляються кристалоподiбнi секреторнi продукти. Однак у 6-м^ сячних Пл (Пл людини 185,0 - 230,0 мм ТКД) юнцев1 секреторн вiдцiли ПЯСЗ ще не до юнця сформова-нi. Посеред плодового перiоду (Пл людини 186,0 -270,0 мм ТКД, що вщповщае 6-7 мюяцям ВУР) ПЯСЗ мае будову вже досить наближену до деф^тивно!'. На даному етап розвитку продовжуе зростати кть-кiсть ацинусiв з поступовим зменшенням мiж ними товщини прошарку сполучно! тканини.
Тiла ПЯСЗ у Пл описувано! стадiI розвитку пере-важно елiпсоподiбноI та веретеноподiбноI форми. Повздовжня вюь залози спрямована зсередини-назовнi, паралельно повздовжнiй вiсi тта нижньо! щелепи. Бiльш широка частина ПЯСЗ розмiщуеться спереду, а вузька - позаду. lнодi переднi кра! право! та лiвоI ПЯСЗ майже торкаються один одного. У даний вковий перюд шляхом тонкого препарування пщ контролем бшокулярно! лупи вже можна розрiз-нити й Ышм структури ПЯСЗ: зовнiшню i внутрiшню (медiальну) поверхнi; верхнiй та нижнм кра!. Зо-внiшня поверхня ^вноцЫно, як i у Пл 4-5 мюя^в ВУР) злегка опукла i майже прилягае до медiальноI поверхнi тiла нижньо! щелепи. Медiальна поверхня ПЯСЗ мае дiагонально спрямоване знизу-ззаду i доверху-наперед заглиблення - мюце прилягання пщ-нижньощелепно! протоки.
На рiвнi середньо! та передньо! третин ПЯСЗ вiд II верхньо-медiальноI частини вводить велика пщ'язикова протока, яка перед впаданням у ро-тову порожнину зливаеться з пщнижньощелепною протокою, формуючи коротку спiльну вивiдну протоку. Гирло сптьно! вивiдноI протоки обох слин-них залоз схоже до дефЫггивного та знаходиться в
Таблиця 1
Частота BapiaHTiB форми велико'Г шд'язиково'Г протоки за сеpiйними гiстологiчними зpiзaми пеpедплодiв людини 7—12
тижнiв ВУР
Вк (тижш) 7-й 8-й 9-й 10-й 11-й 12-й Всього
Вар!анти форми проток тиждень тиждень тиждень тиждень тиждень тиждень
Пряма 2 2
Дугопод!бна 15 13 10 9 5 4 56
Колшопод!бна 1 1 2
Всього (спостережень за вковими групами) 15 14 10 9 8 4 60
М1СЦ1 пщ'язикового м'ясця (caruncula sublingualis), по обидва боки вщ вуздеч-ки язика (frenulum linguae) та дещо п1дн1маеться над поверхнею слизово! обо-лонки дна ротово! порож-нини. Описаний вар1ант спостер1гали найчаст1ше. Окр1м цього, нами було ви-явлено вар1анти як само-ст1йного в1дкриття велико) п1д'язиково1 та пщнижньо-щелепно! проток, так i одно-часного формування гирла сптьно! вивщно! протоки пiднижньощелепною протокою та ктькома вивiдними протоками часточок ПЯСЗ. У дорослих подiбна анатомiчна картина описана за результатами сiалографiчних дослщжень [1, 12].
У Пл людини 6-7 мiсяцiв ВУР (Пл 186,0 - 270,0 мм ТКД) ПЯСЗ може мютити вщ 4 до 12 самостмних часточок з вивщними протоками, що вщкриваються на слизовiй пщ'язиково! складки (plica sublingualis). Зазначимо, що форма i розмiри ПЯСЗ Пл людини напряму залежать вщ кiлькостi як самостмних часточок, так i власне часточок, що формують !хн! головы частини.
Для Пл людини наступних 8-10 мюя^в ВУР (Пл 271,0 - 375,0 мм ТКД) у розвитку ПЯСЗ е характер-ним збтышення залозистих часточок. У структур! ПЯСЗ ктьюсть залозисто! тканини починае суттево переважати над сполучною тканиною. Частоту ж ва-рiантiв форми велико! пщ'язиково! протоки визна-чену за сермними пстолопчними зр1зами Пл людини 4-10 мюяц1в ВУР подано в табл. 2.
Встановлено, що у Пл 4-10 мюяц1в ВУР абсо-лютну бтышсть (88,24%) становить дугопод1бна форма велико! пщ'язиково! протоки. У силу анато-MiHHo! мшливостт пряма та кол1нопод1бна форми велико! пщ'язиково! протоки виявлеы в незначнм
Таблиця 2
Частота BapiaHTiB форми великоТ пщ'язиково'Т протоки плодiв людини 4 — 10 м^ящв ВУР
Вк (мюящ) Bарiанти форми проток 4-й мюяць 5-й мюяць 6-й мюяць 7-й мюяць 8-й мюяць 9-й мюяць 10-й мюяць Всього
Пряма 1 1 1 1 4
Дугоподiбна 5 8 5 8 7 6 6 45
Колiноподiбна 1 1 2
Всього (спостережень за вковими групами) 6 9 7 8 8 7 6 51
частинi випадкiв дослщжених ПЯСЗ (7,84 % та 3,92 % вщповщно).
Особливiстю будови ПЯСЗ Пл людини наприюн-ц1 плодового перюду пренатального онтогенезу (Пл 280,0 - 375,0 мм ТКД) е наявнють велико! кшькосгп деревопод1бно розгалужених внутршньочасточко-вих проток.
Як \ у Пл 6-7 мюяц1в ВУР, наприюнц1 плодового перюду пренатального онтогенезу ктьюсть само-стмних часточок \ власне часточок ПЯСЗ зумовлюе ту чи ¡ншу форму залози (елтсопод1бну, веретено-под1бну, сплющеного диска тощо). Топографоана-том1чы стввщношення ПЯСЗ наприюнц1 плодового перюду онтогенезу схож1 до описаних для Пл 6-7 м¡сяц1в ВУР (Пл 186,0 - 270,0 мм ТКД) та е набли-женими до опису таких у дорослих низкою класич-них навчальних джерел з топограф1чно! анатоми та в монограф1ях.
Форма \ довжина велико! пщ'язиково! протоки ПЯСЗ у Пп \ Пл людини вар1юе. Тому, для зручностт опису, визначену шляхом тонкого препарування пщ контролем бшокулярно! лупи, вивченням топогра-фоанатом1чних зр1з1в, граф1чних \ пластичних рекон-струкцмних моделей форму велико! пщ'язиково! протоки у плод1в 4-10 мюяц1в ВУР ми теж роздтили на три вар1анти (рис. А-В).
А Б В
Рис. Схеми (А-В) BapiaHTiB форми великоТ шд'язиковоТ протоки ПЯСЗ у пеpедплодiв та плодiв людини: А - пряма, Б - дугопод^на, В - колiноподiбнa; 1 - велика шд'язикова протока; 2 - шд'язикова слинна залоза;
3 - язик; 4 - нижня щелепа.
1-й варiант (рис. А) - пряма велика пщ'язикова людини з визначенням форми як: пряма, дугоподiб-протока ПЯСЗ - спрямована косо-горизонтально, на та колiноподiбна. Oсобливiстю топографи вели-дещо зверxу-донизу i спереду-назад; ^x пiд'язиковиx проток у пренатальному онтогенезi
2-й варiант (рис. Б) - дугоподiбна велика людини е, як правило, наявнють у Ïxньому дисталь-пiд'язикова протока ПЯСЗ - мае дугоподiбне спря- ному вдцьт спiльного фрагмента внаслiдок злиття мування спереду-назад-латерально та випуклютю велико! пщ'язиково'| протоки з пiднижньощелепною дуги обернена назад-медiально; протокою {ductus submandibularis), який вщкрива-
3-й варiант (рис. В) - колiноподiбна велика еться в ротову порожнину в дтянц пщ'язикового пiд'язикова протока ПЯСЗ - представлена двома м'ясця {caruncula sublingualis).
фрагментами, як з'еднуються пщ вiдкритим впе- У плодiв людини 4-10 мюя^в ВУР {плоди 81,0 -
ред-латерально тупим кутом. 375,0 мм ТКД) ПЯСЗ може мютити вiд 4 до 14 само-
Дослiдження мшливост варiантiв форми великиx стiйниx часточок з вивщними протоками, що вщкри-
пiд'язиковиx проток та Ïx частоти виявлення в Пп та ваються на слизовм оболонц пiд'язиковоÏ складки
Пл людини на 111 об'eктаx спостережень виявило, {plica sublingualis). Форма i розмiри ПЯСЗ плодiв лю-
що: дини напряму залежать вщ кiлькостi як самостiйниx
- найчастше {101 випадок, або 90,99 %) спо- часточок залози, так i власне часточок, що форму-стертали дугоподiбний варiант форми велико! ють Ïxn головнi частини iз формуванням iз часточ-пiд'язиковоÏ протоки (рис. Б); ковиx вивiдниx проток великоÏ пiд'язиковоÏ протоки
- значно рщше {6 випадкiв, або 5, 41 %) спосте- ПЯСЗ.
р^али пряму велику пiд'язикову протоку (рис. А); Перспективи подальших дослiджeнь. Вва-
- як варiант форми - колiноподiбну форму ве- жаемо доцiльним продовження комплексниx до-ликоÏ пiд'язиковоÏ протоки (рис. В) - спостер^али слщжень пренатального онтогенезу ПЯСЗ людини ще рiдше {4 випадки, або 3,60 %). з метою формування eдиниx нормативниx xаракте-
Висновки. Вперше запропоновано система- ристик великиx слинниx залоз для рiзниx методiв
тику варiантiв форми великоÏ пiд'язиковоÏ протоки доогмдження згiдно з даними Ïx пренатально! i по-
{ductus sublingualis) ПЯСЗ у передплодiв та плодiв стнатальноÏ нормальноÏ анатомiÏ.
Лiтeрaтурa
1. Aфанасьев В. В. Aтлас заболеваний и повреждений слюнныx желез: Учебное пособие I В. В. Aфанасьев, M. Р. Aбдуса-ламов. - M. : ВУHMЦ, 2008. - 191 с.
2. Axтемiйчук Ю. Т. Aктуальнiсть анатомiчниx дослiджень у перинатальному перiодi онтогенезу I Ю. Т. Axтемiйчук II риси перинатально[ анатомп I [Ю. Т. Axтемiйчук, O. M. Слободян, Т. В. Хмара та ш.]; за ред. Ю. Т. Axтемiйчука. - Чершвц : БДMУ, 2011. - С. 9-14.
3. Axтемiйчук Ю. Т. Aктуальнiсть науковиx дослiджень у галузi перинатально[ анатомп I Ю. Т. Axтемiйчук II Hеонатологiя. xiрургiя та перинатальна медицина. - 2012. - Т. II, № 1{3). - С. 15-21.
4. Axтемiйчук Ю. Т. Клшко-морфолопчш аспекти дослiдження великиx слинниx залоз I Ю. Т. Axтемiйчук, I. Ю. Oлiйник II Кшн. анат. та операт. xiрургiя. - 2009. - Т. 8, № 3. - С. 76-80.
5. Бершк H. В. Mорфогенез пiд'язиковоÏ слинно[ залози в ранньому перiодi пренатального онтогенезу людини I H. В. Бершк, I. Ю. Oлiйник II Mолодь - медицин майбутнього: мiжнар. наук. конф. студ. i молод. вчениx, присв. 135^ччю з дня народж. M. Д. Стражеско {м. Oдеса, 28-29 квтя 2011 р.): матерiали конф. - Oдеса : OДMУ, 2011. -С. 23.
6. Бершк H. В. Mорфологiчнi перетворення прилеглиx до зачатка пiд'язиковоÏ слинно[ залози структур у першому триместрi ембрiогенезу I H. В. Бершк II Хист. Всеукр. мед. ж. молод. вчениx : IX мiжнар. мед. -фарм. конф. студ. i мо-лодиx вчениx. Чернiвцi, 4-6 квiтня 2012 р. : матерiали конф. - Чершвцк БДMУ, 2012. - Вип. 14. - С. 234-235.
7. Бершк H. Oсобливостi структурно-просторово[ оргашзацп вивiдниx проток пiд'язиковоÏ слинно[ залози людини у плодiв 9-10 мюящв внутрiшньоутробного розвитку I H. Бершк, I. Oлiйник II XV Miжнар. мед. конгр. студ. та молод. вче-ниx: Всеукр. наук. -практ. конф. Тернопiль, 27-29 квiтня 2011 р. Секщя: Mорфол. в нормi та при патол. : матер. конф.
- Тернопть, 2011. - С. 291.
8. Взаимосвязь слюнные и половьк желез. Экспериментальное исследование I В. В. Aфанасьев O. В. Зайратьянц, С. Ю. Калинченко [и др.] II Стоматология. - 2012. - Т. 91, № 6. - С. 12-15.
9. Кшшко-морфолопчш аспекти юст пiд'язиковиx слинниx залоз I П. I. Ткаченко, I. I. Старченко, С. O. Бтоконь [та Ы.] II Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2012. - Вип. 2, Т. 2 {93). - С. 261-264.
10. Miшалов В. Д. Дотримання етичниx та законодавчиx норм i вимог при виконанш науковиx морфологiчниx дослiджень I
B. Д. Miшалов, Ю. Б. Чайковский, I. В. Твердоxлiб. - Кив, 2007. - 76 с.
11. Oсобенности диагностики и лечения объемные образований слюнныx желез в зависимости от иx вида и локализации I A. Г. Ушич, И. H. Mатрос-Таранец, A. Л. Иващенко [и др.] II Стоматолог. - 2008. - № 9 {124). - С. 40-46.
12. Райан С. Aнатомия человека при лучевьк исследованияx I С. Райан. - M. : Mедпресс, 2009. - 238 с.
13. Харьков Л. В. Хирургическая стоматология и челюстно-лицевая xирургия детского возраста I Л. В. Харьков. - Киев : Книга плюс, 2005. - 472 с.
14. Этинген Л. Е. O перспективаx изучения анатомии в XXI веке I Л. Е. Этинген II Mорфология. - 2008. - Т. 133, № 4. -
C. 106.
15. Ghanem T. Parotid Defects I T. Ghanem II Fac. Plast. Surg. Clin. North Amer. - 2009. - Vol. 17, № 2. - P. 263-269.
16. Madani G. Anatomy of the Salivary Glands I G. Madani, T. Beale II Semin. Ultrasound, CT and MRI. - 2006. - Vol. 27, № 6. -P. 436-439.
УДК 616. 316. 3-091:616-053. 34
М1НЛИВ1СТЬ ФОРМИ ВЕЛИКИХ П1Д'ЯЗИКОВИХ ПРОТОК ЛЮДИНИ У ПЕРЕДПЛОД1В ТА ПЛОД1В
Бернiк Н. В., Олiйник I. Ю.
Резюме. На 111 об'ектах (60 передплодах людини 7-12 тижыв ВУР та 51 плодi 4-10 мюя^в ВУР) i3 за-стосуванням методiв макроскопiI, MiKpocKonil, графiчного та пластичного реконструювання, тонкого пре-парування пщ контролем бiнoкуляpнoI лупи, морфометри вивчено мiнливicть форми великих пщ'язикових проток та частота Iхнiх пpoявiв у пеpедплoдiв та плoдiв людини. Вперше запропоновано систематику вар^ анпв форми велико! пiд'язикoвoI протоки (ductus sublingualis) у пренатальному oнтoгенезi людини з визна-ченням II як: пряма, дугoпoдiбна та кoлiнoпoдiбна. У груп oб'eктiв дocлiдження найчаcтiше (101 випадок, або 90,99 %) спостертали дугoпoдiбний ваpiант форми вивiднoI протоки пщ'язиково'! слинно'! залози; значно рщше (6 випадкiв, або 5,41 %) спостертали пряму велику пiд'язикoву протоку; як ваpiант форми - колЫопо-дiбну форму велико! пiд'язикoвoI протоки - спостертали ще piдше (4 випадки, або 3,60 %). Автори вважа-ють дoцiльним продовження комплексу дослщжень пренатального онтогенезу пiд'язикoвoI слинно! залози людини з метою формування единих нормативних характеристик великих слинних залоз для piзних метoдiв доотдження.
Ключовi слова: пiд'язикoва слинна залоза, велика пщ'язикова протока, пеpедплiд, плщ, пренатальний онтогенез, людина.
УДК 616. 316. 3-091:616-053. 34
ИЗМЕНЧИВОСТЬ ФОРМЫ БОЛЬШИХ ПОДЬЯЗЫЧНЫХ ПРОТОКОВ ЧЕЛОВЕКА У ПРЕДПЛОДОВ И ПЛОДОВ
Берник Н. В., Олийнык И. Ю.
Резюме. На 111 объектах (60 предплодов человека 7-12 недель ВУР и 51 плоде 4-10 месяцев ВУР) с применением методов макроскопии, микроскопии, графического и пластического реконструирования, тонкого препарирования под контролем бинокулярной лупы и морфометрии изучена изменчивость формы больших подъязычных протоков и частота их проявлений в предплодов и плодов человека. Впервые предложено систематику вариантов формы большого подъязычного протока (ductus sublingualis) в пренатальном онтогенезе человека с определением их как: прямой, дугообразный и коленообразный. В группе объектов исследования чаще всего (101 случай, или 90,99 %) наблюдали дугообразный вариант формы выводного протока подъязычной слюнной железы; значительно реже (6 случаев, или 5,41 %) наблюдали прямой большой подъязычный проток; как вариант формы - коленообразную форму большого подъязычного протока - наблюдали еще реже (4 случая, или 3,60 %). Авторы считают целесообразным продолжение комплексна исследований пренатального онтогенеза подъязычной слюнной железы человека с целью формирования единых нормативных характеристик больших слюнных желез для различных методов исследования.
Ключевые слова: подъязычная слюнная железа, большой подъязычный проток, предплод, плод, пренатальный онтогенез, человек.
UDC 616. 316. 3-091:616-053. 34
Shape Variability of Major Sublingual Ducts in Human Pre-Fetuses and Fetuses
Bernik N. V., Oliinyk I. Yu.
Abstract. Objective. Considering an extreme importance of the perinatal morbidity and mortality decline for practical medicine, impossibility to solve this problem without advanced study of the embryogenesis and early fetogenesis periods, which in most cases determine the further fetal growth and new-born development, we published some papers presenting certain regularities in prenatal morphogenesis and in development of the topography of human sublingual salivary glands (SLSG). The following step in this direction is a study of shape variability of major ducts of human SLSG during the intrauterine growth (IUG).
Material and methods of research. The specimen of 60 human pre-fetuses 7-12 weeks of IUG) and 51 fetuses (4-10 months of IUG) were included in the study. The aim of the study was achieved by using methods of macroscopy and microscopy of a set of consequent histological and topographical and anatomical sections, graphical and plastic reengineering, fine preparation under control of the binocular magnifier as well as morphometry. All the studies were carried out according to the procedures "Ethical and juridical regularities compliance while performing scientific morphological studies".
Results. The comprehensive study of the SLSG in human pre-fetuses and fetuses allowed to single out three different shapes of the major sublingual duct during this period of IUG: straight, arched and U-shaped.
The major sublingual duct leaves the upper-medial part of the SLSG on the level of its middle and anterior third. Before entering the oral cavity, the major sublingual duct joins the submandibular duct, forming a short common outlet duct. The orifice of the common outlet duct of both salivary ducts at the end of the fetal period of IUG looks like the definite one and is located on the place of the sublingual caruncle, on both sides of the frenulum of tongue and slightly rises over the surface of the mucous membrane covering the fundus of the oral cavity. This variant is the commonest. In addition, we have found the cases when the major sublingual and submandibular ducts opened by
themselves as well as the orifice of the common outlet duct was formed simultaneously by the submandibular duct and some outlet ducts of the SLSG parts.
In the objects group under study the commonest (101 cases or 90, 99 %) were arched shape of the major outlet duct of the SLSG, much less common (6 cases or 5, 41 %) was a straight major sublingual duct, while the U-shaped variant of the major sublingual duct occurred even less frequently (4 cases or 3, 60 %). We consider it reasonable to continue the comprehensive studies of the prenatal ontogenesis of human sublingual mucous membrane in order to form common regulatory characteristics of the major salivary glands for different research methods.
Conclusions. We were the first to suggest the systematization of different shapes of the major sublingual duct of SLSG in human pre-fetuses and fetuses, by determining such shapes: straight, arched and U-shaped ones. The topography of the major sublingual ducts in the prenatal human ontogenesis is, as a rule, characterized by a common fragment in their distal section as a result of a junction of the major sublingual duct with the submandibular duct and this fragment open into the oral cavity in the area of the sublingual caruncle.
SLSG of the human fetuses aged 4-10 months of IUG may contain from 4 to 14 independent particles with outlet ducts which open on the mucous membrane of the sublingual fold. The shape and size of the SLSG in human fetuses depends directly on the number of both independent particles of the gland and on the particles proper which form their main parts by forming the major sublingual duct of the SLSG with particular outlet ducts.
Key words: sublingual salivary gland, major sublingual ducts, pre-fetus, fetus, prenatal ontogenesis, human.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття надшшла 15. 08. 2014 р.
