CC BY
22
яльтсть Львiвськоï фiлiï АБ "УКООПСП1ЛКА" забезпечують позасистемт ^енти;
• на тдприемствах i органiзацiя раиспоживспiлок не переважають маркетин-roBi принципи функцюнування на ринку банювських послуг, а отже не зав-жди приймаються вигвдт i виваженi рiшення щодо вибору банюв, викорис-тання теритoрiальнo прив'язаних i не прив'язаних послуг;
• не здшснюеться мoнiтoрингу на ринку баншвських послуг i такою шформа-щею oблспoживспiлка тдприемства i оргатзаци oбластi не забезпечуе. Таким чином назрша нагальна потреба у розробленш певнoï системи
збирання маркетингово1' шформаци i ïï поширення серед кооперативних орга-шзацш i шдприемств област^ з одного боку, а з шшого - налагодження д1ево-го контролю за вщстоюванням позицш кооператив1в, пайовиюв на ринку банювських послуг.
Л1тература
1. Вовчак О.Д. Банювська справа : навч. поабн. / О. Д. Вовчак, Н.М. Рущишин. - Льв1в : Вид-во "Новий св1т-2000", 2008. - 560 с.
2. Ochobhí показники господарсько-фшансово1 д1яльност1 шдприемств i оргашзацш Укоопспшки за 1998-2009 рр.
3. Ochobhí показники господарсько-фшансово!' д1яльност1 шдприемств i оргашзацш Льв1всько'1 обласпоживспшки за 1998-2009 рр.
4. Романенко Л.Ф. Банювський маркетинг : пщручник / Л.Ф. Романенко. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 344 с.
Ванивский М.М. Проблемы маркетинговой деятельности предприятий Львовского облпотребсоюза на рынке банковских услуг
Рассмотрены проблемы деятельности предприятий потребительской кооперации на рынке банковских услуг. Проанализировано использование услуг предоставленных банком АБ "Укоопспилка" и коммерческими банковскими учреждениями. Предложено наладить маркетинговое информационное обеспечение для получения определенных выгод.
Vanivsky M.M. Problems of marketing activity of enterprises of Lviv oblspozhivspilki are at the market of bank services
The problems of activity of enterprises of consumer co-operation are considered at the market of bank services. The use of services given is analysed by the bank of AB "Ukoopspilka" and commercial bank institutions. It is suggested to put right the marketing informative providing for the receipt of certain benefits.
УДК 330.46. 311.16 Доц. М.Л. Вдовин, канд. екон. наук;
магктр А.Б. Федевич - Львiвський НУ м. 1вана Франка
МШ1МВАЦ1Я РИЗИКУ ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ЗА ДОПОМОГОЮ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕОР11 ПОРТФЕЛЯ
Здшснено порiвняльний аналiз ризиюв швестування на прикладi шдприемств Львiвськоi область Також пояснено доцшьшсть застосування теорп портфеля для мь шмiзащi ризику в швестицшнш дiяльностi.
Ключов1 слова: швестицшна дiяльнiсть, ризик, теорiя портфеля, актив.
З посиленням тенденцш до глобашзаци та штернацюнашзаци Украша прагне штенсифжувати штеграцда у свггове сшвтовариство. Щоб подолати шертний, застарший шдустр1альний етап розвитку \ вийти на св1тов1 ринки
необхiднi значш iнвестицiйнi вкладення як вiтчизняних, так i iноземних швес-торiв. Ситуащя ускладнюеться тим, що проблема швестування виршуеться в умовах економiчноl кризи, коли попит на швестици значно перевищуе 1хню пропозицiю. Вкладення швестицш вiтчизняних i iноземних iнвесторiв в Украшу пов'язане з численними ризиками (нестабшьний розвиток економiки кра-1ни, недосконалiсть законодавчо! бази, полггична напруга, високий рiвень ко-румпованост тощо), якi можуть значною мiрою спотворити прогнозну ефек-тивнiсть дiяльностi пiдприемств, що зумовлюе необхiднiсть застосування ефективних шструменпв пiд час прийняття рiшень щодо iнвестування.
Дослiдження зарубiжних i вiтчизняних науковцiв показують, що в су-часних умовах важливого значення пiд час управлiння ризиками швести-цшно1 дiяльностi набувають питання 1х завчасного виявлення й удосконален-ня методiв 1хнього оцiнювання. Окремi теоретичнi й методичнi напрямки ще1 проблеми висвiтлено в працях таких вщомих дослiдникiв, як В.В. В^лшсь-кий, А.В. Матвiйчук, В.Г. Белолшецький, К. Беерман, 1.О. Бланк, В.К. Галь цин, Л. Заде, Н.К. Касабов, Е. Мамдат, Г. Марковщ, О.О. Недосекiн, У. Шарп, Н.В. Шем'якша та iнших, огляд яких дав змогу виявити певш переваги та о^хи наявнихметодiв ощнки ризикiв швестицшно1 дiяльностi.
Однак анашз наукових публiкацiй довiв, що деяк iстотнi завдання процесу управлiння ризиками швестицшно! дiяльностi пiдприемств дотепер залишаються невирiшеними. Знизити ризик можна, диверсифшувавши його шляхом оптимiзацil розподiлу кош^в мiж рiзними видами цiнних паперiв. 1н-вестори мають можливiсть обирати таю щнш папери, що вiдрiзняються один вiд одного динамiкою сво!х курсiв. Оскiльки вкладати всi кошти в один вид акцiй е дуже ризикованим, то швестор прийме на себе значно менший ризик, якщо буде розподiляти свiй каттал мiж рiзними активами.
Порiвняемо ризики швестування на прикладi пiдприемств Львiвськоl областi. Маемо данi щодо дохщност акцiй деяких ВАТ Львiвщини за 20052008 рр. (табл. 1). Проаналiзуемо ризик iнвестицiй в цих оргашзащях за до-помогою коефщента варiацil.
Табл. 1. Прибутковшть акцш ВАТЛьвiвщини
Показники Акци
Дохвдтсть, у % ВАТ "Льв1вхолод" ВАТ " Льв1вобленерго" ВАТ АКБ "Льв1в" ВАТ "Мико-ла1в цемент"
2005 р. 11,2 9,7 12,3 14,2
2006 р. 14,4 13,5 12,9 13,1
2007 р. 14,1 12,7 11,7 12,7
2008 р. 12,8 10,6 10,5 10,4
Диспершя 1,6 2,4 0,8 1,9
Коефщ1ент вар1аци, % 12,2 20,3 6,6 15,2
Як видно з табл. 1, найризиковашшим е вкладення вЫх швестицш в акци ВАТ "Львiвобленерго" (коефiцiент варiацil дорiвнюе 20,3 %), а найменш ризикованим е вкладення в акци ВАТ АКБ "Львiв" (коефщент варiацil дорiв-нюе 6,6 %). Проаналiзуемо ризик швестування у випадку, якщо швестор сформуе портфель, в якому 50 % становитимуть акци одше1 компани i 50 % -
№ td
H-1 • td
В s s s
to
«
td S to s о
w
43 S о
S «
h-1 • td
a
P
M h-* •
Se
CD
s E s se
43
s
w
S «
л
ft) «
sa m h- • S td CD
о H
о 43
X
td S»
5' 43 О S
№ о « •
О н^
h-:
О о g ^
s
Sa о
S 43 sa s
43 Й
i^H S
0 «
^ ES td
1 8 43 H
s *<
w td
S sa «
S S
Sa «
sa S
S td CD
о H
s , s В
h- • Д
Se
« ж
S и
X fa
« S
s
о
¡s Щ и:
H о
a е- я
S CD 43
S и П)
W s- g
td , . S
Я ^ X
ы td s
« > 5
¥ H 4
g * £ о В е- ß м' -p. ß H-: H- • " m s® И о4- H to s о я п> ■ö о h- • M 1 2008 р. 1 2007 р. 1 2006 р. 1 2005 р. to о к о4 р. о H у Я 0 « из К 1
50%
Ui Ui о н^ U) V U) О Ui О V Ui "Льв1вхолод" i 50 % "JlbBÍ-вобленерго"
50%
Ui Ui о н^ н^ ON Ui Js) о н^ U) ON Ui н^ н^ Ui "Льв1вхолод" i 50 % АКБ "Лынв"
50%
Ui Ts) о н^ ON U) V н^ U) Ui JO "Льв1вхолод" i 50 % "Микола1в-цемент" Я о ■ö H в* П)
50 % "Львь и h- •
о То н^ н^ н^ О Ui Ui Ю То н^ U) То н^ н^ вобленерго" i 50 % АКБ "JlbBÍB"
50 % "Львь
о о н^ н^ н^ О Ui Js) U) "и) н^ о Ui вобленерго" 50 % "Мико-ла1в- цемент"
50 % АКБ
о Ъо То н^ О V Ui н^ Ю То U) н^ U) То Ui "JlbBÍB" i 50 % "Мико-ла1в- цемент"
г
р4
£ s*
в* Sí
s*
о а
к &
Sí
S
S
s
о
5 Й Sí Й
а-
06
о
s Й -Й а-
St
« а
2 о
и 43 Sa H
а 2
ff и S
S »
3 Я
н= s »
О
СГ4 H
S -
ы . I-» .
В w
r¡5'
и о
Н .о
td ^
U «
5» ß
дай
sa о я ас 43 а
43 н а-
а в- ^
й 2 а а и н
ft)
п> в-
а о h-, и
2 U
Н ^
td 5»
ça н
43 а
S' S В. Z
h-: СО
tí
О
43 h-» •
td a 5
m
Ul
sa
a h-» •
S a at S
dd >
H
« и й
Sa
to О
а о
S
о
и-:
со
а sa td
№ td h-» •
td
ft) è to
cd
a a
X
to
о
43 h-» •
td a S
о
Sa
w «
m a ui ac
dd
Фн
№ td h-» •
td X О
и о to
о Ui o\
^ 2 4—^ a
л
sa 43
hH ^
a о
sa =
ас
- н
sa
Ul О
« 2
о a
.ft) R
Щ в- a
td
о n sa
я ES
* н а
к- sa X
а
td td |_н
ft) р CD
О 43 " H ь-. S Sa
a В. «s
a- R: л
ас й
a
w
a
a
со p
a « « a
о a-» »
sa
a a
td
a о 43
H
H s
Sa О
H ^ && g
dd >
H
«
и №
= m td
О
e tr1
h td
&3 a-
ta td
S X
' «
to a
^ « ES
Sa td
S » 2
a a 2
ac S ^
a\ 5 td о
a a
Sa
о
и о to
to ft)
sa
to
w
g a
h »
и H
Sa
L í) w й
тиме свш капiтал у iнвестицiйнi портфелi. Середнш ризик iнвестування у ок-ремi компани становить 13,57 %, а середнш ризик швестицшних портфелiв -9,03 %. Тобто iнвесторовi потрiбно вкладати сво! кошти в швестицшш пор-тфелi, якi будуть складатися iз акцiй рiзних компанiй. I чим бшьше акцiй рiз-них оргашзацш буде мiстити портфель, тим меншим буде ризик iнвестування.
Рис. 2. Ризик швестицШних портф^ву ВАТЛьвiвщини
Протягом дослщжуваного перюду може зростати дохщшсть одних ак-цiй i спадати iнших акцш. За допомогою коефщента кореляци швестор може обрати портфель, який буде з мшмально можливим ризиком. Показник тю-ноти зв'язку норм дохщност (коефщент кореляци) характеризуе змiни у час дохiдностi акцiй (зниження або зростання). Цей показник може набувати зна-чення у промiжку вщ -1 до +1. Якщо вш дорiвнюе +1 (рис. 3), то це означае, що зв'язок прямий, тобто за один i той самий перюд вiдбуваеться одночасне зростання або падшня доходу за акщями. Такi акцп не рекомендовано вклю-чати у портфель. Оптимальним е варiант, коли показник тiсноти зв'язку до-рiвнюе -1 (рис. 4), тобто зниження доходу вщ одних акцш можна компенсу-вати його зростанням вщ iнших (протилежна фаза змш норм дохiдностi).
Рис. 3. Додатна т^нота зв 'язку (додатна кореляця акцш)
Рис. 4. Вiд'eмна т^нота зв'язку (в1д'емна корелящя акцш)
Показник тюноти варiаци (кореляцп) норм дохщност для акцш двох пщприемств обчислюють за формулою
1 т ___
УаЪ =-1N - Ыа)Ыь - Ыь), (1)
СТаО-ьт I=1
де: Ыа - дохщшсть акцiй а-го шдприемства за г-й перiод, ЫЪ - дохщшсть ак-цiй Ъ-го шдприемства за г-й перiод, Ыа - середня дохщшсть акцiй а-го шдприемства за дослiджуваний перiод, ЫЪ - середня дохщшсть акцiй Ъ-го шдприемства за дослiджуваний перiод, са - середньоквадратичне вiдхилення дохiдностi акцш для а-го шдприемства, съ - середньоквадратичне вщхилення дохiдностi акцiй для Ъ-го шдприемства, т - кшьюсть перiодiв дослiдження.
Скориставшись даними з табл. 2, визначимо показник тюноти зв'язку мiж парами акцiй. Розраховаш данi наведено у табл. 3.
Табл. 3. Коефпц'инти кореляцпмiж акц'шми ВАТЛьвiвщини
Акци компанш Коефщ1ент кореляцп акцш
50 % "Льв1вхолод" 1 50 % "Льв1вобленерго" 0,954
50 % "Льв1вхолод" 1 50 % АКБ "Льв1в" 0,169
50 % "Льв1вхолод" 1 50 % "Микола1вцемент" -0,234
50 % "Льв1вобленерго" 1 50 % АКБ "Льв1в" 0,419
50 % "Льв1вобленерго" 50 % "Микола1вцемент" 0,026
50 % АКБ "Льв1в" 1 50 % "Микола1вцемент" 0,852
Враховуючи результати щодо шести можливих портфелiв акцш, мож-на пiдтвердити висновок про те, що найменший ризик чекае швестора, який вкладе свiй каштал у ВАТ мЛьвiвхолодм i ВАТ "Микола1вцемент", оскiльки тут коефiцiент кореляцп акцш вщ'емний. А це означае, що в середньому, коли зростае дохщшсть акцш ВАТ "Львiвхолод", дохщшсть акцш ВАТ "Мико-ла1вцемент" зменшуеться, i навпаки.
Якщо порiвняти iнформацiю, подану на рис. 2 i у табл. 3, то ми поба-чимо, що чим ближче коефщент кореляцп до +1, тим портфель з акцш двох компанш е бшьш ризикованим, i навпаки, чим ближчий цей показник до -1, тим портфель менш ризикований. Отже, швестор повинен обирати такий портфель, в якому акцп будуть мати вщ'емну кореляцiю мiж собою.
Рiзнi варiанти показника тiсноти зв'язку наведено у табл. 4.
Табл. 4. Характеристика кореляци норм дохiдностi тдприемств
Пвдприемства Дохвдтсть за активами, що пов'язат м1ж собою як Дохвдтсть за активами, що не пов'язат м1ж собою 1 змшюються
додатна ввд'емна в одному напрям1 у протилеж-ному напрям1
1. Пвдприемства, що перебувають у виробничих зв'язках (кооперативы поставки, матер1ально-техтчне пос-тачання, збут +
2. Пвдприемства-конкуренти, що д1-ють в умовах:
- чисто! конкуренцп; +
- монополштично! конкуренцп; +
- олпополп +
3. Пвдприемства р1зних галузей еко-иом1ки, що не е конкурентами 1 не мають виробничих зв'язшв + +
4. Пвдприемства, що виготовляють р1зт види продукцп, споживання яко! перебувае в обернено пропор-цшнш залежност1 (виробництво енергетичних ресуршв) +
Щоб оцшити ризик портфеля, можна використати показники се-редньоквадратичного вщхилення i коефiцiента варiацil (вiдносного ризику портфеля).
Середньоквадратичне вщхилення для портфеля з двох акцш обчисли-мо за формулою
СПорт. = С ■ С,2 + С ■ Чь + 2УаЪ ■ Ча ■ ЧЪ С С , (2)
де Ча, ЧЪ - вщповщно частка двох акцiй, включених у портфель (ча + чъ = 1).
Коефщент варiацil (вщносного ризику портфеля (Кпорт)) розрахову-ють за формулою
К = Спорт. (3)
лпорт. _ , „ ?
N
1' порт.
де Nпорт. = Ыа ■ Ча + Ыь ■ ЧЪ .
На основi даних з табл. 3 обчислимо ризик кожного портфеля за допо-могою середньоквадратичного вiдхилення i коефiцiента варiацil (вiдносного ризику портфеля). Нехай Ча i ЧЪ будуть становити у кожному портфелi по 0,5. Ц показники наведено у табл. 5.
З табл. 5 видно, що найменший ризик iнвестування е у портфель iз ак-цiй ВАТ "Львiвхолод" i ВАТ "Микола!вцемент", в яких обчислюваш показники е найменшими.
Аналiз формули (2) дае змогу дшти таких висновкiв щодо величини ризику швестування:
перш1 два добутки квадрат1в залежать ввд частки акцш. 1з зростанням ца (зменшенням цъ) середньоквадратичне акцш А вщграватиме дедал бшьшу роль у формувант цього показника портфеля загалом (1 навпаки); трете складове значною м1рою залежить ввд величини показника тюноти зв'язку. За умови додатно! кореляци м1ж акцями можна спостер1гати збшь-шення середньоквадратичного ввдхилення для портфеля на цю величину. Як-що кореляци м1ж акциями немае, то це не впливае на величину середньоквадратичного ввдхилення. I лише за ввд'емних значень показника кореляци величина середньоквадратичного ввдхилення портфеля акцш знижуеться.
Табл. 5. Показники ризику nортфелiв акщй ВАТЛьвiвщини
Акци комианш &порт. Кпорт. %
50 % "Льв1вхолод" 1 50 % "Льв1вобленерго" 1,390 11,23
50 % "Льв1вхолод" 1 50 % АКБ "Льв1в" 0,834 6,67
50 % "Льв1вхолод" 1 50 % "Микола!вцемент" 0,819 6,36
50 % "Льв1вобленерго" 1 50 % АКБ "Льв1в" 1,044 8,89
50 % "Льв1вобленерго" 50 % "Миколашцемент" 1,050 8,66
50 % АКБ "Льв1в" 1 50 % "Микола!вцемент" 1,095 8,96
К^м звичайних (ризикових) акцш, до портфеля можуть належати без-ризиковi акци, для яких середньоквадратичне вщхилення дорiвнюе нулю. Та-кi акци знижують ризикованiсть всього портфеля, але, зазвичай, дохiд без-ризикових акцш значно менший нiж звичайних акцш. Отже, iз збiльшенням частки безризикових акцш у портфел^ його дохщ знижуеться (вiд рiвня доходу звичайних акцш до рiвня доходу безризикових акцш), що супрово-джуеться зниженням показниюв ризику (до нуля, якщо портфель формуеться лише iз безризикових акцiй).
Зазвичай до портфеля включають бiльш нiж два види цшних паперiв. Отже, формування такого портфеля з погляду ризику i дохiдностi варто здiйснювати поетапно. На початковому еташ пiдбирають комбiнацiю з двох найкращих цiнних паперiв, згодом розраховують показники за ними i вважа-ють одним фiнансовим активом, до якого додають наступний вид акцш i т.д., доки не буде досягнуто визначеного сшввщношення дохщност та ризику.
На прикладi деяких шдприемств Львiвщини було показано, що ризик швестицшно! дiяльностi можна ютотно знизити, диверсифiкувавши його шляхом оптимiзацil розподiлу коштiв мiж рiзними видами цшних паперiв. 1н-вестори мають можливiсть обирати такi цiннi папери, що рiзняться динамь кою сво!х курсiв. Оскiльки вкладати всi кошти в один вид акцiй е дуже ризи-ковано, то швестор мiнiмiзуе ризик, якщо буде розподшяти свiй капiтал мiж рiзними активами.
Лггература
1. Матв1йчук А.В. Моделювання економ1чних процеав 1з застосуванням метод1в неч1т-ко! лопки : монограф1я / А.В. Матвшчук. - К. : Вид-во КНЕУ, 2007. - 264 с.
2. Матвшчук А.В. Економ1чш ризики в швестицшнш д1яльносп : монограф1я / А.В. Матвшчук. - Вшниця : Вид-во УШВЕРСУМ-Вшниця, 2005. - 205 с.
3. Ковтун Н.В. Статистичне дослiдження iнвестицiйного процесу та швестицшно! дь яльностi: теорiя, методология, практика : монографiя / Н.В. Ковтун. - К. : Вид-во 1МЕКС. -2005. - 418 с.
4. Ковтун Н.В. Особливосп використання статистичних методiв при перюдизацп ш-вестицшно! дiяльностi в умовах коротко! динамши / Н.В. Ковтун // Статистика Украши. - К. : 1ВЦ Держкомстату Украши. - 2005. - № 1 (28). - С. 4-9.
5. Markowitz H.M. Portfolio Selection: Efficient Diversification of Investments / H.M. Markowitz. - 2 nd ed. Basil Blackwell, 1991.
Вдовын М.Л., Федевыч А. Минимизация риска инвестиционной деятельности с помощью применения теории портфеля
Осуществлен сравнительный анализ рисков инвестирования на примере предприятий Львовской области. Также объяснено целесообразность применения теории портфеля для минимизации риска в инвестиционной деятельности.
Ключевые слова: инвестиционная деятельность, риск, теория портфеля, актив.
Vdovyn M.L., Fedevych А. The risk of investment activity minimization through use of portfolio theory
It is made the comparative analysis of the risks of investing on example of Lviv region. Also explained the feasibility of applying the theory of portfolio to minimize risk in investment activity.
Keywords: investment, risk, portfolio theory, asset.
УДК 338:39 Доц. Ю.В. Войцеховська, канд. екон. наук;
ст. викл. В.В. Войцеховська, канд. екон. наук; магктр Ю.В. Хома - НУ "Львiвська полтехшка"
ЕКОНОМ1КО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛ1З ТА ОПТИМ1ЗАЦ1Я ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ П1ДПРИСМСТВ
Проаналiзовано статистичш даш щодо шновацшно! дiяльностi тдприемств краш €С та Украши. Розглянуто проблему розпод^ швестицш з метою досягнення максимальних економiчних результат вщ запровадження шновацшних оргашза-цшно-техшчних заходiв на пщприемствах. Для розв'язання цього завдання викорис-тано вщповщну економшо-математичну модель нелшшного програмування. Наведено пщхщ на прикладi даних конкретного приладобудiвного тдприемства.
Ключов1 слова: розвиток, шновацп, пiдприeмство, статистичний аналiз, опти-мiзацiя.
Важливим напрямом наукових економ1чних дослщжень стосовно ш-новацшного розвитку потр1бно вважати здшснення анал1зу вщповщних статистичних даних. Важливими завданнями при цьому е оцшювання шновацшних процеЫв та виб1р оптимальних вар1ант1в !х реал1зацп. Краши-члени Свропейського Союзу, згщно з CIS (програма статистичних дослщжень шно-вацш), здшснюють пор1вняння та ранжування шновацшно! активност за ре-гюнами та галузями економши Свропи.
У табл. 1 наведено дат щодо шновацшно! активност тдприемств краш СС та Украши [1].
Огляд табличних даних засвщчуе, що найбшьша питома вага шнова-цшно активних тдприемств - в Ншеччит, близько 70 %. У середньому, для вЫх зазначених европейських тдприемств ця питома вага становить приб-лизно 40 %. Украша серед цих краш характеризуеться найнижчою шнова-
