CC BY
19
УДК 616.37-002-08
Семенюк Ю.С., Потйко О.В1., Лепеха В.Б.
М1НПНВАЗИВН1 Х1РУРГ1ЧН1 ВТРУЧАННЯ У ХВОРИХ З ОБМЕЖЕНИМИ Р1ДИННИМИ ТА ГН1ЙНИМИ УТВОРАМИ П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОЗИ
КЗ '^вненська обласна клiнiчна л^арня" Рiвненськоí обласноТ ради Терноптьський державний медичний унiверситет iм. 1.Я. Горбачевського
Стаття присвячена покращенню результат/в х/'рург/'чного лкування хворих з обмеженими р/'динними та гнй-ними утворами п/'дшлунково'Т залози з розробленням алгоритму вибору лкувальноТ тактики, проритетним за-стосуванням м/'нинвазивних багатоетапних пункцйних та дренуючих операцйних втручань шляхом вивчення сонограф/'чних, топографо-анатом/'чних взаемов/'дношень локал/'зацТ утвору до шлунка, дванадцятипалоТ та ободовоТ кишок, його вмсту та об'ему, р/'вня ендогенноТ ¡нтоксикацп, а також окреслення мсця / можливост1 використання даних методик. Застосування запропонованоТ д/'агностично-л/'кувально'Т тактики у хворих з обмеженими р/'динними та гншними утворами п/'дшлунково'Т залози дозволило знизити частоту ¡нтраоперацй-них ускладнень з 18,9 % при використанн1 лапаротомних метод1в лкування до 0 % при використанн1 пункцйно-дренуючих методик, знизити частоту п/'сляоперащйних ускладнень з 43,2 до 6,8 %, р/'вень п1сляоперац1йноТ летальност/ з 8,1 до 0 %, середню тривалсть перебування в стац1онар1 з 40,0 до 16,6 дн/'в в/'дпов/'дно.
Ключов1 слова: утвори глдшлунковоТ залози, ендогенна 1нтоксикац1я, сонограф1я, мшНнвазивы методики.
Вступ
Гострий панкреатит скпадае 10-12 % Bcieï xipypri4-hoï патологи, який у 73-87 % випадгав супроводжуеть-ся утворенням рщинних скупчень у черевнш порожни-Hi та заочеревинному простора смертнють вщ ускладнень сягае до 80 % [1, 5]. Пюлянекротичы псевдокюти тдшлунково''' залози зуст^чаються у 29-50 % хворих, абсцес тдшлунково' залози - у 10-20 % хворих на гострий некротичний панкреатит [2, 8, 9].
Багатьма дослщниками доведена мала травмати-чнють, висока лкувальна ефективнють мшПнвазивних штервенцшних сонографiчних втручань у лкуванш обмежених рщинних та гншних yтворiв тдшлунково''' залози [4, 6].
Вс ц аспекти об^рунтовують актуальнють досль джень, спрямованих на вдосконалення та розробку технолопчних пiдходiв, показiв та критерiïв об'ективно' оцiнки мшПнвазивних хiрyргiчних втручань пiд контролем сонографи у хворих з обмеженими рь динними та гнiйними утворами тдшлунково''' залози [3, 7, 10].
Стаття е фрагментом планово' науково-дослщно' роботи кафедри хiрyргiï факультету тслядипломно''' освiти ДВНЗ „Терноптьський державний медичний ушверситет iменi 1.Я. Горбачевського МОЗ Укра'ни" „Розробка i вдосконалення новiтнiх технологш ранньо' дiагностики та операцiйного лкування хiрyргiчних за-хворювань на засадах доказово' медицини" (№ держреестраци 0110U003641 ).
Мета дослщження
Покращити результати хiрyргiчного пiкyвання хворих з обмеженими рщинними та гншними утворами пiдшпyнковоï залози шляхом розробки показань та технолопчних аспек^в залежно вщ топографо-анатомiчного взаемовщношення рiдинного або гншно-го утвору до шлунка, дванадцятипало' чи ободово' кишок, з прюритетним застосуванням мшПнвазивних втручань пщ контролем сонографи; дослщити ефек-тивнiсть мiнiiнвазивних операцiйних втручань за рiв-нем цитобiохiмiчного шдексу iнтоксикацiï та регресу ендотоксикозу.
Об'ект та методи дослщження
Проведений аналiз безпосередшх резyпьтатiв комплексного хiрyргiчного пiкyвання 81 патента з обмеженими рщинними та гншними утворами тдшлун-
ково''' залози (ПЗ) за перюд вщ 2003 до 2011 року. Ус вони були обстежен i пролковаы на базi хiрyргiчних вiддiпень Рiвненськоï обласно' кпiнiчноï пiкарнi. Об-стежен пацiенти були роздiпенi на 2 групи. До першо' групи (дослщжувана група) yвiйшпи 44 (54,3 %) па^е-нти, яким було проведено мшПнвазивы хiрyргiчнi втручання пiд контролем сонографи, до друго' групи (група порiвняння) - 37 (45,7 %) пацiентiв, яким про-веденi лапаротомн операцiï. Чоповiкiв було 64 (79,0 %), жiнок - 17 (21,0 %). Пацiенти працездатного вiкy склали 84,1 %; у вiцi 60-70 роюв - 9,8 % i вком 70-85 рокiв - 6,1 % хворих. Середнш вiк хворих становив (44,8±11,7) рокiв.
1з 81 хворих з обмеженими рщинними та гншними утворами ПЗ у 23 (28,4%) па^ен^в виявлено гостре парапанкреатичне, параколiтичне скупчення рщини, у 20 (24,7 %) пацiентiв - гостра тслянекротична кiста, у 38 (46,9 %) пацiентiв - абсцес тдшлунково''' залози, абсцес заочеревинного простору.
Для визначення об'ективного статусу хворого та ктшчного перебiгy захворювання проводили загаль-нокпiнiчнi доспiдження, визначали рiвень ендогенно' iнтоксикацiï (Е1) за вмютом попiпептидiв середньо' молекулярно' маси (ПСММ) за методом Габрiелян (1981), що базуеться на прямш УФ-спектрометри де-протеïнiзованого супернатанта, отриманого пюля осадження бiпкiв. Для оцiнки тяжкост ендотоксикозу використовували цитобiохiмiчний iндекс штоксикаци (ЦБ11), ефективнiсть пiкyвання хворих оцшювали за цитобiохiмiчним iндексом регресу ендотоксикозу (ЦБ1РЕТ), запропонованi Bафiним (А.З. Вафин и со-авт., 1999).
Обробку отриманих даних проводили за допомо-гою персонального комп'ютера IBM РС Pentium III 1,8 MHz та прикладной' програми для роботи з електро-нними таблицями Microsoft® Excel 2003 в середовищi Windows (США), з використанням програми SPSS Statistics V 17 Multilingual - EQ for Windows.
Результати до^джень та ïx обговорення
Серед етюлопчних чинниюв виникнення обмежених рщинних та гншних yтворiв ПЗ перше мюце за частотою займав алiментарний панкреатит, що склав 81,5 % (66 хворих); б^арний панкреатит виявлено у 8,7 % (7 хворих); закрита тупа травма живота виявле-на у 8,7 % (7 па^ен^в); в 1 хворого (1,1 %) ч^ко''' причини виникнення захворювання не встановлено.
Основним методом шструментального обстеження хворих з обмеженими утворами ПЗ е ультрасоногра-фiя (УСГ). За допомогою УСГ оцшювали наявнiсть, топографо-анатомiчну локалiзацiю, форму, об'ем, га-лькiсть утворiв, визначали однорщнють вмiсту, наяв-нiсть секвестрiв та втьного "еховкна" для проведення мшпнвазивного втручання. lнформативнiсть соногра-фií в оцЫц локалiзацií утвору пiдшлунковоí залози, Тх вмiсту та визначення сонографiчного "еховкна" ста-новила 93,8 % (у 76 з 81 хворих).
1з 81 хворих, яга перебували на стацюнарному ль куваннi, 44 (54,3 %) пацiентам проведено мшпнвазивш хiрургiчнi втручання пiд контролем УСГ, у 37 (45,7 %) хворих виконано лапаротомн операцií. Множиннi утвори спостер^али у 6 (7,4 %) хворих, а поодинокi -у 75 (92,6 %) пацiентiв. Найбтьш часто поодинокi утвори локалiзувалися у хвостовш частинi пщшлунко-воТ залози (у 26 (32,1 %) хворих), у чепцевш сумцi (у 21 (26,0 %) хворого).
Нами розроблено алгоритм лiкування хворих з обмеженими рщинними та гнiйними утворами ПЗ, що регламентуе етапнють лiкування iз застосуванням мь нiiнвазивних багатоетапних пункцшних та пункцмно-дренуючих втручань пщ контролем сонографií з вра-хування локалiзацií, об'ему, характеру вмiсту утвору та цитобiохiмiчного показника рiвня ендогенно'1' шток-сикацií (рис. 1).
Вмют амiлази в пунктатi утворiв ПЗ до 100 ум.од. у 5 (11,4 %) хворих свщчив про вщсутнють зв'язку утвору з протоками пщшлунково1 залози; вмiст амтази 100-225 ум.од. у 39 (88,6 %) пацiентiв - про наявнють зв'язку утвору з дрiбними протоками пщшлунково1 залози; жодного зв'язку з головною протокою у па^етчв не виявлено (вмют амтази бтьше 225 ум.од.).
1з 44 хворих з утворами ПЗ, пункцшы методи лку-вання виконано у 22 (50,0 %) хворих, з яких у 4 (18,1 %) вiдмiчено гостре парапанкреатичне скупчення рь дини, у 8 (36,4 %) - гостра пюлянекротична кiста пщ-шлунково! залози, у 10 (45,5%) - панкреатогенний аб-сцес. Загалом iз 22 хворих, яким виконували пункци утворiв ПЗ, у 21 (95,5 %) хворого ми отримали успш-ний результат: у 15 (71,4 %) пацiентiв - усунення утвору, а в Ыших 6 (28,6 %) - зменшення порожнини до 10 мл.
Пункцшно-дренук^ методики застосованi у 22 (50,0 %) хворих з обмеженими утворами ПЗ. МшИнва-зивне дренування одним дренажем проведено у 2 (4,5 %) хворих з гострим парапанкреатичним скупченням рщини, у 5 (11,4 %) з гострою пiслянекротичною гас-тою, у 8 (18,2 %) з панкреатогенним абсцесом. Успш-ного результату пюля дренування одним дренажем досягли у 15 па^етчв, з них утвiр був лiквiдований у 13 (86,7 %) хворих та значно зменшився у 2 (13,3 %). Подвiйне дренування вогнища виконано у 7 (15,9 %) па^енлв з обмеженими утворами ПЗ, з них гостре скупчення рщини було лквщоване у 2 (28,6 %) хво-
За результатами обчислення Ытегративного показника ЦБ11 у 77 (95,1 %) хворих з обмеженими рщинними та гшйними утворами пщшлунково1 залози рiзнi ступенi тяжкост Е1 (табл. 1). Е1 5 ступеня дiагностова-но у 6 (7,8 %) хворих, 4 ступеня - у 13 (16,9 %), 3 ступеня - у 24 (31,2 %), 2 ступеня - у 15 (19,5 %), 1 ступеня - у 19 (24,6 %) пацiентiв.
Таблиця 1
Ендотоксикоз за цитобiохiмiчним iндексом
штоксикацп
рих, гостре парага^тичне скупчення рщини - у 2 (28,6 %), гостра пюлянекротична кюта - у 1 (14,3 %), панкреатогенний абсцес - у 2 (28,6 %).
Показанням до транспорожнинного мшПнвазивного втручання пщ контролем сонографи була вщсутнють в точц доступу сонографiчного вiльного „акустичного вкна". У 25 (56,8 %) хворих з обмеженими утворами пщшлунково1 залози проведено транспорожнинн втручання, з яких у 8 (32,0 %) виконано при гострому парапанкреатичному скупченн рiдини, у 9 (36,0 %) -при гострш пiслянекротичнiй кiстi, у 8 (32,0 %) - при абсцес пiдшлунковоí залози. Трансгастральнi пункци проведет у 16 (64,0 %) хворих, трансгастральне дренування - у 8 (32,0 %) хворих, трансдуоденальне дренування - в 1 (4,0 %) хворого. У 2 (9,1 %) па^етчв з абсцесом ворiт селезiнки виконано трансселезшга^ пункцií пiд контролем сонографи.
Про ефективнють проведеного мiнiiнвазивного втручання свщчить вiдсутнiсть або значне зменшення утвору в об'емi за даними сонографи, нормалiзацiя клiнiко-лабораторних показникiв у хворих, зменшення рiвня Е1 у па^енлв за ЦБ11 на 50 % протягом перших 3 дiб та його нормалiзацiя на 7-10 добу пюля операци, регрес ендогенно1 iнтоксикацií за ЦБ1РЕТ та його но-рмалiзацiя на 7 добу пюля операци, вщсутнють пато-лопчних видiлень по дренажу.
Аналiзуючи ганцевий результат, слiд вiдмiтити, що з 44 хворих, в яких використовувалися для лкування мшпнвазивы черезшкiрнi пункцшы та дренуючi методи операцшних втручань, у 35 (79,5 %) пацiентiв об-меженi утвори ПЗ були лквщоваы, у 8 (18,2 %) хворих порожнина утвору значно зменшилась в розмiрах. Безуспiшним лкування було в 1 (2,3 %) хворого пiсля багатоетапноí пункцií, якому проведено лапаротомне втручання внаслщок прогресування некротичного панкреатиту.
1з 81 хворих з утворами ПЗ у 37 (45,7 %) були ви-конанi лапаротомн операцiйнi втручання. У 2 (5,4 %) пацiентiв були виконанi радикальн лапаротомнi втручання, у 35 (94,6 %) пацiентiв - умовно-радикальн втручання. 1з 35 пацiентiв, у яких проведет умовно-радикальнi операцшы втручання, у 31 (88,6%) виконано операцю зовнiшнього дренування.
1нтраоперацмы ускладнення виникли у 7 (18,9 %) хворих групи порiвняння. Пщ час лапаротомного втручання основним ускладненням була арозивна кровотеча. lнтраоперацiйних ускладнень в дослiджу-
Патолопчний процес Ендогенна штоксикац1я
1 ст. 2 ст. 3 ст. 4 ст. 5 ст.
Абс. % Абс. % Абс. % Абс % Абс. %
Гостра пюлянекротична псевдок1ста 12 15,5 3 3,9 1 1,3 - - - -
Гостре парапанкреатичне, паракол1тичне скупчення р1дини 1 1,3 5 6,5 9 11,7 7 9,1 1 1,3
Абсцес ПЗ, абсцес заочеревинного простору 6 7,8 7 9,1 14 18,2 6 7,8 5 6,5
Всього: 19 24,6 15 19,5 24 31,2 13 16,9 6 7,8
Том 13, Випуск 1(41) 155
ванш rpyni не було. Сумарна частота пюляоперацш-них ускладнень у 81 прооперованих хворих склала 23,5 %. 1з 37 хворих, яким виконан лапаротомнi операци, у 16 (43,2 %) були пюляоперацшы ускладнення. У rpyni ¡з 44 хворих, у яких використанп мЫинвазивш
пункцiино-дренуючi втручання пiд контролем сонографи, пюляоперацшн ускладнення були наявн у 3 (6,8 %) хворих.
Обмежеш утвори шдшлунковси залози
Exobîkho (+) Bmîct однориний
УСГ
Пункщя '5 УСГ MOHi" торингом
Еховпаю (-) Неоднориний bmîct
г
KT або МРТ
Однориний bmîct
Детрит та гншний bmîct
Зв'ячок ï протоками ПЗ
Ссквсстри бпьше 3 см. ускладнений ncpcôir. б;]г;]ток;]мсрн1сть
Об'ем до 50-100 мл. Ендотоксикоч 1 -2 ст.
Пункщя
Об'ем 100-200 мл i бьтьше Ссквсстри 1-2 см.
Ендотоксикоч 3-5 ст. _j_
Дрену вання або по-двшне дренування. ендоскошчна санащя
В1дсутн1й чв'ячок
Др1бш та ссрсдш протоки
Наявний щ'ячок
УСГ мошторинг
Пункщя
i
Пункщя та дренування
Головна протока
Лапаротом1я
Рис. 1. Алгоритм вибору лжувально)' тактики у хворих з обмеженими
Пюля виконання лапаротомних оперативних втру- 2. чань померли 3 (8,1 %) хворих. Причиною смерт були: полюрганна недостатнють - у двох хворих, рецидив арозивноТ кровотечi - в одного хворого. Леталь- з. них випадгав пюля мЫпнвазивних хiрургiчних втручань не було.
Висновки
Застосування мiнiiнвазивних сонографiчних пунк- 5. цiИних та дренуючих методiв лiкування обмежених рь динних та гншних утворiв пiдшлунковоТ залози з роз-робленим алгоритмом вибору лкувальноТ тактики сприяе покращенню результат лiкування хворих з 6 даною патологieю, дозволяе уникнути штраоперацш-них ускладнень, зменшити частоту пiсляоперацiИних 7. ускладнень порiвняно з традицiИними лапаротомними методиками з 43,2 до 6,8 %, знизити тривалють пере-бування в стацiонарi з (40,0±21,0) до (16,6±9,7) лiжко-днiв. 8.
Лтература
9
1. Андрющенко В. П. Систематизований пщхщ до застосування сучасних мшпнвазивних технолог1И в х1рург1чному лкуванш гос-трого панкреатиту та Иого ускладнень / В. П. Андрющенко, Л. М. Когут, Д. В. Андрющенко // УкраТнськиИ журнал х1рурги. -2009. - № 2. - С.7-12.
10.
рiдинними та гнiйними утворами тдшлунково)' залози.
Ковальчук Л. Я. Мшмнвазивж технологи в х1рурпчному лкуван-н1 ускладнень некротичного панкреатиту / Л. Я. Ковальчук, I. Я. ДзюбановськиИ, Р. В. Свистун, К. Г. Поляцко // Шпитальна х1ру-рпя. - 2007. - № 1. - С.13-16.
Кондратенко П. Г. ОстрыИ панкреатит: концептуальные вопросы диагностики и тактики лечения / П. Г. Кондратенко, М. В. Конькова // УкраТнськиИ журнал х1рурги. - 2009. - № 1. - С.68-76. Конькова М. В. Мшннвазивш втручання пщ ультразвуковим контролем у невщкпаднш абдомшальнш х1рурги / М. В. Конькова // Шпитальна х1рурпя. - 2004. - № 2. - С. 137-140. Матвшчук Б.О. 1нтервенцшна ультрасонограф1я в д1агностично-лкувальному процес гострого панкреатиту та Иого ускладнень / Б. О. Матвшчук, Я. А. Король, О. Т. Прняк // НауковиИ вюник Ужгородського ун1верситету, сер1я "Медицина". - 2006. - Вип. 29. - С.83-89.
Нестеренко Ю. А. Диагностика и лечение деструктивного пан-крекатита / Ю.А. Нестеренко, В.В. Лаптев, С.В. МихаИлусов. -М. : ООО БИНОМ-Пресс, 2004. - 304 с.
НичитаИло М. Е. Диагностика, прогнозирование течения деструктивного панкреатита и лечение его осложнениИ путем чрескожных эхоконтролируемых вмешательств / М. Е. НичитаИло, Г. Ю. МашковськиИ, Н. Д. Вокошенкова // Анналы хирур-гическоИ гепатологии. - 2002. - Т. 7, № 1. - С. 217-218. ШапринськиИ В. О. Х1рурпчне лкування псевдоюст пщшлунко-воТ залози / В. О. ШапринськиИ, В. В. Петрушенко, О. А. Камш-ськиИ // Кл1н1чна х1рург1я. - 2007. - № 2-3. - С. 105-106. Шевчук I. М. Мшннвазивш технологи при локальних ускладнен-нях гострого некротичного панкреатиту / I. М. Шевчук, М. Г. Шевчук, М. М. Дроняк, А. О. Вацеба // Шпитальна х1рурпя. - 2007. - № 4. - С. 23-25.
Gibbs C. M. Outcome following endoscopic transmural drainage of pancreatic fluid collections in outpatients / C. M. Gibbs, T. H. Baron // J. Clin. Gastroenterol. - 2005. - V.39, № 7. - P. 634-637.
Реферат
МИНИИНВАЗИВНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВА У БОЛЬНЫХ С ОГРАНИЧЕННЫМИ ЖИДКОСТНЫМИ И ГНОЙНЫМИ ОБРАЗОВАНИЯМИ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Семенюк Ю.С., Потийко А.В., Лепеха В.Б.
Ключевые слова: образования поджелудочной железы, эндогенная интоксикация, сонография, миниинвазивные методики.
Статья посвящена улучшению результатов хирургического лечения больных с ограниченными жидкостными и гнойными образованиями поджелудочной железы путем разработки алгоритма выбора лечебной тактики, приоритетным применением миниинвазивных многоэтапных пункционных и дренирующих операционных вмешательств путем изучения сонографических, топографо-анатомических взаимоотношений локализации образования к желудку, двенадцатиперстной и ободочной кишкам, его содержания и объема, уровня эндогенной интоксикации, а также определение места и возможности использования данных методик. Применение предложенной диагностически лечебной тактики у больных с ограниченными жидкостными и гнойными образованиями поджелудочной железы позволило снизить частоту интраоперационных осложнений с 18,9% при использовании лапа-ротомных методов лечения до 0% при использовании пункционной-дренирующих методик, снизить частоту послеоперационных осложнений с 43,2 до 6,8%, уровень послеоперационной летальности с 8,1 до 0%, среднюю длительность пребывания в стационаре с 40,0 до 16,6 дней соответственно.
Summary
MINIMALLY INVASIVE SURGICAL INTERVENTION FOR LOCALIZED FLUID AND SUPPURATIVE ACCUMULATIONS WITHIN PANCREAS
Semenyk Y.S., Potiyko O.V., Lepekha V.B.
Key words: pancreas, autointoxication, sonography, minimally invasive methods, collections.
This article is dedicated to the improvement of results of surgical treatment for patients with localized fluid and suppurative accumulations within pancreas with algorithm developed to choose the proper surgical approach with priority usage of mini-invasive multistage paracentetic and drainage surgical operations. This algorithm is based on investigation of sonographic scanning, topographic and anatomical interdependency in localization of the accumulations referred to the stomach, duodenum and colon, their contents and volume, the intensity of autointoxication. The application of the diagnostic approach and management for patients with localized internal abdominal accumulations had resulted in the decrease of the rate of intra-surgical complications from 18,9 % to 0% when paracentetic and drainage methods are used. This approach has also helped to reduce the rate of post- operative complications from 43,2 to 6,8 %, the rate of postoperative lethality from 8,1 to 0 % and the average period of the hospital staying from 40,0 to 16,6 days.
УДК 616.381-002-089:616.381-072.1
Сипливый В.А., Гринченко С.В., Доценко В.В., Евтушенко Д.В., Робак В.И.. РЕЛАПАРОТОМИЯ И ВИДЕОЛАПАРОСАНАЦИЯ У БОЛЬНЫХ С РАЗЛИТЫМ ПЕРИТОНИТОМ С УЧЕТОМ ПОКАЗАТЕЛЕЙ СИНДРОМА ЭНТЕРАЛЬНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ
Харьковский национальный медицинский университет
Релапаротомия и видеолапаросанация у больных с разлитым перитонитом с учетом показателей синдрома энтеральной недостаточности. Проведен анализ выполнения релапаратомии по поводу послеоперационного перитонита у 83 больных. При этом у 20(24,1%) больных выполнена видео-лапароскопическая санация брюшной полости. Программная санация осуществляется методом промывания растворами Диоксидин и Декст-рана и интубации тонкого кишечника. Показания к релапаротомии определялись с учётом шкалы энтераль-ной недостаточности, в основу которых входят лабораторные и инструментальные методы обследования больных.
Ключевые слова: релапаротомия, послеоперационный перитонит, лапароскопическая видеосанация, синдром энтеральной недостаточности.
Вступление
Перитонит - одно из тяжелых осложнений острых хирургических заболеваний органов брюшной полости, имеющее свою клиническую картину, сопровождающееся выраженной эндогенной интоксикацией, приводящее к полиорганным нарушениям.
Решающее значение в успехе лечения распространенного перитонита является ранняя операция, задача которой сводится к устранению источника перитонита и тщательной санации брюшной полос-ти.[1,3,4,9]
В клинической практике применяются разнообразные методики санаций брюшной полости - лапарото-мия с установкой дренажных трубок, перитонеальный лаваж, программированная релапаротомия, программированная эндоскопическая видеосана-
ция.[2,5,6,7]
Благодаря усовершенствованию хирургических технологий и методов лечения, достижений в иммунологии, микробиологии, созданию новых антибактериальных препаратов и методов детоксикации организма снижают показатели развития послеоперационного перитонита и летальности.[6,7,8,9]
По данным различных авторов, релапаротомия при распространенном перитоните колеблется от 1,5% - 13,7% [1,2,3,6]. Однако, невзирая на проводимые лечебные мероприятия, после ликвидации источника перитонита сохраняется риск развития послеоперационного перитонита[2,4,5,8]. Современная диагностика и оперативное лечение послеоперационного перитонита представляет собой одну из трудных задач в хирургии. Не удовлетворительные результаты лечения послеоперационного перитонита обу-
Том 13, Випуск 1(41) 157
