CC BY
22Фвголопя рослин
УДК 633.82/83:631.416:581.131/134 https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.4.2018.151901
Мшеральний склад рослин Salvia verticillata L. та Salvia patens Cav.
0. А. Корабльова1*, Д. Б. Рахметов1, Н. Е. Фролова2, 0. М. Вергун1, 0. М. Семенченко3
1Нац!ональний ботатчний сад ¡мен М. М. Гришка НАН Украти, вул. Тим!рязевська, 1, м. Kuib, 01014, Украина, *e-mail: okorablova@ukr.net
гНац!ональнийуниверситет харчових технологий, вул. Володимирська, 68, м. Kuib, 01601, Украина 3000 «ЭСЭНСИТ», пр-т Пов!трофлотський, 19/1, м. Kuib, 03049, Украина
Мета. Визначити М1'неральний склад рослин новостворених сорп'в Salvia verticillata L. 'Мушкетер' та Salvia patens Cav. 'Маестро' селекфУ НБС 1'мет М. М. Гришка НАН УкраУни для з'ясування придатносп Ух використання у харчов1й та фармацевтичтй галузях промисловосл УкраУни. Методи. Рентгено-флуоресцентний метод визначення елементно-го складу рослинноУ сировини. Результати. Наведено результати вм1'сту м1'неральних елеменлв у надземтй частин рослин S. verticillata та S. patens у фазах вщростання, бутотзафУ та квтгування, а також залежно в1'д Ух здатносп по-глинати елементи з Грунту i накопичувати у надземт'й частин та коренях. Встановлено, що надземна частина рослин досл1'джуваних сорлв мiстить усi 5 найважливiших у житп рослин елементiв - K, Fe, Cu, Zn та Mn. Достатньо високим е вм1'ст мезоелеменлв Ca та S. Кльккть визначених у рослинах елеменлв Pb, Sr i Zr незначна. Встановлено, що не-зважаючи на високу концентрацш Si у ^рунл на достдних дiлянках, у рослини цей елемент потрапляе у незначних к1лькостях. Елементи Mn, K, Sr накопичуються в надземт'й частит". Було визначено, що елементи за зростанням Ух вмкту в надземтй частит S. verticillata можна розташувати в такому порядку K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>AL>Zn>Mn>Cu, а у надземтй частит S. patens в1дпов1дно: K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>AL>Zn>Mn>Sr>Cu. Вмкт цинку та свинцю у достджуваних рослинах знаходився у межах гранично допустимих концентрафй для рослинно'У сировини та продуклв харчуван-ня. Висновки. Вперше в умовах 1'нтродукц1У у Правобережному Лкостепу УкраУни для сорлв рослин S. verticillata ('Мушкетер') та S. patens ('Маестро') визначено вмкт макро- та мжроелеменлв, як1 безпосередньо пов'язат з метабол!змом 61олоп'чно активних сполук. З'ясовано осо6ливост1 Ух розпод^у при транспортуваннi з Грунту в корен та у надземну масу, а також залежтсть Ух вмкту в1д фази розвитку рослин. Мкроелементи Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As та Hg виявлет в незначних млькостях. Oтриманi результати будуть використанi в хемотаксономiУ представникiв роду Salvia, для офнювання та пор!вняння якост1 рослинноУ сировини, вивчення фармаколопчних властивостей цих рослин i використання Ух у медицин та харчов^ промисловост1. Oтриманi данi мають як наукове, так i практичне значення для добору господарсько-фнних вид1в, у селекцiУ нових сорт1в та збагачент флори УкраУни.
Ключов! слова: Salvia; сорт; мткро- та макроелементи.
Вступ
Р1д Salvia L., що належить до шдродини Nepetoideae, е одним з найб1льших у родиш
Olga Korablova
http://orcid.org/0000-0001-6656-4640 Jamal Rakhmetov
http://orcid.org/0000-0001-7260-3263 Natalia Frolova
http://orcid.org/0000-0001-9248-3262 Olena Vergun
http://orcid.org/0000-0003-2924-1580 Olga Semenchenko
http://orcid.org/0000-0003-1869-0874
Lamiaceae, i нал1чуе близько 900 вид1в [1, 2]. Велика шльшеть рослин серед видiв роду е ароматичними, що робить ¿х важливими з комерцшно! точки зору. Представники роду мiстять значну кiлькiсть е(^.рно'1 оли та ви-користовуються як кулшарш трави та арома-тизатори при виготовленш страв i напо!в [3], парфумерних виробiв [4]. Ряд видiв Salvia ви-користовують як декоративш рослини [5] та як фиосировину для лiкарських засобiв [6-8].
Лшарське застосування видiв роду Salvia рiзноманiтне завдяки ¿х рiзному фармаколо-гiчному значенню. Деякi з них використову-ють як стимулятори i регулятори органiв травлення з додатковими антисептичними
B^acTHBocTaMH. iHmi BHflH pocaHH Salvia Bi-floMi cBoi'MH ®apo3HH®yro^HMH, 3HeSoaroro-^KME Ta BiflxapKyBaatHHMH BaacTHBocTaMH i Mo®yTB SyTH 3acTocoBaHi b Tepanii rpHny i 3acTyflH. ^eaKi bh^h BHKopHcToByroTtca y Tepanii ncHxo3iB, flenpeciH, HeBpo3iB y 3B'a3Ky 3 ceflaTHBHHMH BaacTHBocTaMH BiflnoBiflHHx
BiflBapiB [7, 8]. HEaBairo KiaB^acTy S. verticillata Ta maBairo BiflxHaeHy S. patens BHKopHcToBy-roTB 3a pi3HHx 3axBoproBaHt y HapoflHiH MeflH-n;HHi Ta aK MefloHocHi pocaHHH [9]. OflHaK, fle-TaatHoro BHB^eHHa d;hx KyatTyp b YKpaiHi He npoBoflHaH. ^ocaifl®eHHa ocTaHHix poKiB cBifl^aTB TaKo® npo 3Ha^HHH aHTHfliaSeTH^-hhh e(eKT npH BHKopHcTaHHi 3acoSiB i3 S. verticillata [10-13].
y HBC HAHY Ha Sa3i reHo(oHfly npaHoapo-MaTH^HHx pocaHH Ta iHTpofly^iHHHx nony-aa^H Bnepme b YKpaiHi cTBopeHo flBa hobhx copTH S. verticillata Ta S. patens - 'MymKeTep' i 'MaecTpo', aKi 3aHeceHo flo PeecTpy copTiB pocaHH YKpaiHH y 2016 p. [14]. Y toh ®e piK KyatTypH S. patens Ta S. verticillata Syao bkak-toho flo TY YKpaiHH «3eaeHB npaHoapoMaTH^-hhx pocaHH (cBi®a i cymeHa) Ta HaciHHa».
CTyniHB 3a6e3ne^eHocTi pocaHHHHx i TBa-pHHHHx opraHi3MiB (y ToMy ^Hcai H aroflHHH) MiKpoeaeMeHTaMH 3aae®HTB Bifl ix BMicTy b Ha-BKo^HmHtoMy cepefloBH^i i, nepm 3a Bce, y tpyHTi. CBoro ^acy Syao 3anponoHoBaHo Teopiro npo 6ioreoxiMi^Hi npoBiH^i, aKa cnHpaeTtca Ha BH3HaHHa Toro, m;o b fleaKHx perioHax HaB-Ko^zmHe cepefloBHm;e i, nepm 3a Bce, tpyHT He MicTHTB 3oBciM aSo MicTHTB HeflocTaTHro Kiat-KicTB fleaKHx MiKpoeaeMeHTiB aSo, HaBnaKH, MicTHTB ix 3aSararo, m;o i 3yMoBaroe BHHHKHeH-Ha i po3noBcrofl®eHHa MacoBHx, BaacTHBHx fla-HiH мicцeвocтi, eHfleMiiHHx 3axBoproBaHB [15]. BMicT pi3HHx eaeMeHTiB y aiKapctKiH pocaHH-HiH cHpoBHHi 3aae®HTB Bifl KoHKpeTHoi eKoao-ri^Hoi cHTya^i b paHoii 3aroTiBai.
PocaHHH - opraHi3MH, aKi 3 HeopranraHHx pe-tobhh cHHTe3yroTB opranraHi, HeoSxiflHi flaa ^HTTefliaaBHocTi aroflHHH i TBapHH [16]. Y npo-цeci acHMiaa^i b pocaHHax yTBoproroTBca pe^o-bhhh nepBHHHoro cHHTe3y. ^o hhx BiflHocaTBca: aMiHoKHcaoTH, SiaKH, ByraeBoflH, ainiflH, Bira-MiHH, opranraHi KHcaoTH Ta (epMeHTH [17, 18].
Ha ®aaB, 3a ocTaHHe flecaTHaiTTa eKoaori^-Ha cнтyaцia noMiTHo noripmHaacB. 3HH®eHHa KoHTpoaro 3a BHpoSHHTOro fliaaBHicTro npoBo-Kye niflcHaeHHa TexHoreHHoro npecHHry Ha HaBKoaHmHe cepefloBH^e. 3 aктнвiзaцiero fli-aaBHocTi aroflHHH Ta SypxaHBHM po3bhtkom HayKH i TexHiKH 3'aBHaocB SaraTo hobhx ihh-HHKiB HeraTHBHoro BnaHBy Ha floBKiaaa: xiMi-зaцia ciaBcBKoro rocnoflapcTBa, po3bhtok aToMHoi eHepreTHKH Ta ycix BHfliB TpaHcnopTy,
ripHH^ofloSyBHoi Ta MeTaaypriHioi npoMHcao-BocTi. HaflMipHe HaKonH^eHHa Ba®KHx MeTa-aiB aSo pi3Hi nopymeHHa onTHMaaBHHx cniB-BiflHomeHB eaeMeHTiB y pocaHHax Mo®yTB npH3BecTH flo Ta®KHx HacaiflKiB, ocKiaBKH cnoayKH 3 aiKapcBKoi chpobhhh nepexoflaTB y aiKapcBKi $opMH i Mo®yTB noTpanaaTH flo op-raHi3My aroflHHH. AHaai3 oTpHMaHHx pe3yaB-TaTiB cBifl^HTB, m;o hahbh^hh BMicT tokch^-hhx eaeMeHTiB cnocTepiraeTBca b pocaHHax, aKi BereTyroTB Ha nim;aHHx flepHoBo-nifl3oaHc-thx, a HafiHHffiiHH - Ha Top(oBo-SoaoTHHx tpyHTax [19]. A. KoBaaeBcBKHn [20] BKa3y-BaB, m;o pocaHHH noraHHaroTB xiMi^Hi eae-MeHTH BHSipKoBo, BiflnoBiflHo flo ix Sioaori^HHx ocoSaHBocTen, BHpoSaeHHx TpHBaaoro eBoaro^-ero i 3aKpinaeHHx SioxiMMHHMH MexaHi3MaMH.
3 ycix BifloMHx eaeMeHTiB, 81 3HaHfleHo b opraHi3Mi aroflHHH. npH ^oMy 15 3 hhx (Fe, J, Cu, Zn, Co, Cr, Mo, Ni, V, Se, Mn, As, F, Si, Li) BH3HaHi ecceH^aaBHHMH, toSto ®httgbo HeoS-xiflHHMH [21]. npH HecTa^i Zn Mo®aHBi po3BH-tok KapaHKoBocTi, ynoBiaBHeHHa cTaTeBoro po3BHTKy, ypa®eHHa mKipH Ta caH3oBHx oSo-aoHoK, npH HaflaHmKy - po3bhtok aHeMii. Zn cnpHae niflBHm;eHHro ®apo-, nocyxo- Ta Mopo-3ocTinKocTi pocaHH, Sepe y^acTB y MeTaSoai3Mi a3oTy, ByraeBoflHiB, (oc(ariB, cHHTe3i ^HK. HecTa^a b opraHi3Mi aroflHHH Co npH3BoflHTB flo HeflocTaTHBoro cHHTe3y BiTaMiHy B Ta aHeMii. HecTa^a J BHKaHKae 3oSiy xBopoSy, a Horo HaflaHmoK, aK i Co, npH3BoflHTB flo ocaaS-aeHHa cHHTe3y cnoayK Hofly b ^HToBHflHin 3a-ao3i. K BnaHBae Ha oSMiH SiaKiB Ta ByraeBoflHiB, Sepe y^acTB y (oTocHHTe3i, niflBH^ye cTiHKicTB pocaHH flo nocyxH. Ca - oSoB'a3KoBa cKaafloBa BcBoro ®HBoro, HeoSxiflHHH flaa змiц-HeHHa iMyHireTy. S - BxoflHTB flo cKaafly SiaKiB, nenTHfliB, aeTKHx opraHiiHHx cnoayK Ta fleaKHx BiTaMiiiB, e cKaafloBoro aMiHoKHcaoT. Fe - Sepe y^acTB y npoцecax flHxaHHa, BxoflHTB flo cKaafly (^epMeHTiB, aKi SepyTB y^acTB y chh-Te3i xaopo(iay b pocaHHax, a TaKo® y MeTa-Soai3Mi cipKH Ta a3oTy. Mn - HeoSxiflHHH kom-noHeHT cHHTe3y BiTaMiHy C, BiflnoBiflae 3a npo-цec 3acBoeHHa a3oTy Ta oKHcaeHHa 3aai3a flo HeToKcH^HHx cnoayK [22].
MiHepaaH MaroTB BeaHKe 3HaroHHa flaa HopMaaBHoi ®HTTefliaaBHocTi ®hbhx opraHi3-MiB, ToMy HeflocTaTHe aSo HaflaHmKoBe Haflxo-fl®eHHa fleaKHx 3 hhx i3 i®ero e Karo^oBoro npH-iHHoro BHHHKHeHHa SaraTBox xBopoS, noB'a3aHHx 3 nopymeHHaM oSMiHy pe^oBHH [23-25]. nepe-Bara MiHepaaiB, aKi nocTynaroTB i3 pocaHHHoro i®ero, noaarae y KpamiH ix 3acBoroBaHocTi arofl-cbkhm opraHi3MoM. npHpoflHHH KoMnaeKc MiHe-paaBHHx MiKpo- i MaKpoeaeMeHTiB Biflpi3HaeTB-ca HaHSiatm cnpHaTaHBHM flaa opraHi3My cniB-
в1дношенням основних компоненпв, чого важко досягти при створенш штучних сум^ шей. Знаходяться елементи в оргашчно зв'язанiй, тобто в найб1льш доступнiй i засво-юванiй форм^ а також у наборi, властивому живш природi [26-28]. Вищезазначене обу-мовлюе необxiднiсть вивчення процесу м^ра-ци металiв-токсикантiв у системi ^рунт-коре-нi-рослина. На нашу думку, рослини сорив S. verticillata та S. patens потребують б1льш ретельного вивчення ix бiоxiмiчного складу в контекста ix комплексного використання у рiзниx галузях промисловостi.
Мета дослгджепъ - визначити мшераль-ний склад рослин сорив Salvia verticillata 'Мушкетер' та Salvia patens 'Маестро' селек-ци НБС iменi М. М. Гришка НАН Украши для з'ясування придатносп ix використання у xарчовiй та фармацевтичнш галузях про-мисловостi Украши.
Матер1'али та методика досли'джень
Експериментальна робота виконана в пер^ од з 2012 по 2016 роки в Нацюнальному бо-танiчному саду iменi М. М. Гришка НАН Украши, розташованому в м. Kиeвi на межi Лiсостепу i Полгсся Украши. У НБС до гене-тичного фонду пряноароматичних рослин залучено 26 видiв, форм та сорив рослин з роду Salvia L. [29].
Матерiалом для роботи були рослини сорив 'Мушкетер' (S. verticillata) та 'Маестро' (S. patens) власно'1' селекци та найввдомший представник роду для порiвняння - S. officinalis. Використовували надземну масу рослин, ix коршня та ^рунт з дiлянок у фази ввдростання, бутошзаци та квггування. Рослини вирощували на колекцшних дiлянкаx НБС НАНУ. Грунти на дшянках темно-сiрi, опiдзоленi, слабо змии, ушдльнет. На ана-лiз брали свiжу надземну масу, висушували до повиряно-сухого стану i подрiбнювали.
Елементний склад рослинно'1' сировини шавли та Грунту визначали рентгено-флуо-ресцентним методом на енерго-дисперсшно-му спектрометрi енергш рентгенiвського ви-промiнення «ElvaX» на базi лаборатори Bi-рiа LTD [30, 31]. Метод базуеться на вимiрю-ваннi iнтенсивностi лiнiй спектру рентгешв-сько'1' флуоресценци атомiв xiмiчного еле-менту при збудженнi ix первинним рентге-нiвським випромiненням, джерелом якого е рентгенiвська трубка. Елементний склад у сировиш та Грунта також визначали на атом-но-еммшному спектрометрi ДФС-8 на базi ДНУ НТК «1нститут монокристалiв» НАНУ (м. Харшв) з використанням приладу КАС-120 ВО «Електрон» [32].
Проби випарювали з кратер1в графиювих електрод1в у розряд: дуги змшного струму силою 16 А при експозици 60 с. Як джерело збудження спектр1в було використано IBC-28. Спектри реестрували на фотопл1вц1 за допо-могою спектрографа ДФС-8 з дифракцшною решггкою 600 штр/мм та трилшзовою системою освгглення щ1лини. Кал1брувальш гра-фши в штервал: вим1рюваних концентрацш елеменпв будували за допомогою стандарт-них проб розчишв солей метал1в (1С-ОРМ-23-27). При анал1з1 елеменив використовували реактиви квал1ф1каци х.ч. та дв1ч1 очищену воду. Фотометрували лши спектр1в при довжиш хвил1 ввд 240 до 347 нм у пробах у пор1внянш з державними зразками сум1ш1 мшеральних елеменпв, що ввдповвдають складу р1знотрав'я, за допомогою мшрофото-метра МФ-4. Ввдносне стандартне ввдхилен-ня (для п'яти паралельних вим1р1в) не пере-вищувало 3% при визначенш чисельних величин концентраций елеменпв.
Обробку результаив дослвджень проводили дисперсшними статистичними методами за програмою Microsoft Excel 2010 та пакетом програм статистичного анал1зу в рос-линництв1 «AGROS» [33].
Результати досл1*джень
Максимальна юлькгсть мшро- та макро-елеменпв потрапляе до оргашзму людини з продуктами харчування. Слвд враховувати, що надлишкове надходження навггь житте-во необх:1дних м1нерал1в до оргашзму може призводити до тяжких отруень. Перспективи використання дослвджуваних вид:в шавлш у харчовш та фармацевтичнш галузях вимага-ють визначення к1льк1сного та яксного еле-ментного складу рослинно'1 сировини.
Надземна частина S. verticillata мостить ус1 5, найважливгших у житт: рослин, елеменпв - K, Fe, Cu, Zn та Mn. Достатньо високим е вм:ст мезоелементв Ca та S, яких рослинам потр1бно значно бшьше, шж мшроелементав. Вмгст Pb, Sr i Zr у шавли кiльчастiй незначний. Елементний склад шавли шльчасто! суттево залежав в::д фаз розвитку рослин (табл. 1).
За результатами анал:з:в визначено, що у Грунта вмкст елеменпв Si, Fe, Pb, Na, Р, Al, Mg, Cu найвищий. У коренях i надземнш май рослин вони у великих кшькостях не накопичуються. Вмгст елеменпв у ^рунт: визначали у стади техшчно! стиглосп зелено! маси шд час збирання ïï для перероблення (рис. 1).
Вмкт К, Mg у Грунта на уих д^янках був тотожним. Найвищий вмгст Fe виявлено на дшянках з рослинами S. officinalis та S. patens.
Таблиця 1
Bmi'ct елеменп'в у надземн'й мас' шавлн к1'льчасто1 залежно В1'д фаз розвитку, мкг/г cyxoi маси
Фаза В1'дростання Фаза Бутот'зац'я Фаза Кв1'тування
Елемент середня статистична середня статистична середня статистична
концентрац'я похибка концентрац'я похибка концентрац'я похибка
K 11599,12 ±277,85 11128,25 ±271,39 11356,98 ±282,71
Ca 8377,38 ±220,30 10660,85 ±247,82 9975,53 ±247,19
Cr 6,09 ±1,25 8,16 ±1,35 2,62 ±0,79
Mn 8,41 ±1,32 10,90 ±1,50 14,92 ±1,81
Fe 226,76 ±7,87 405,83 ±10,50 284,68 ±9,07
Ni 3,76 ±0,65 5,93 ±0,81 1,37 ±0,40
Cu 6,96 ±1,15 6,47 ±1,11 4,51 ±0,96
Zn 22,19 ±1,79 13,11 ±1,37 19,80 ±1,74
Br 10,58 ±0,87 15,42 ±1,06 11,14 ±0,93
Rb 5,70 ±0,54 4,90 ±0,51 3,56 ±0,45
Sr 42,78 ±1,52 46,24 ±1,58 50,05 ±1,69
Zr 9,21 ±0,66 21,82 ±1,02 17,04 ±0,93
Pb 1,27 ±0,35 - - 1,01 ±0,32
S 1690,77 ±424,17 593,41 ±249,29 1034,09 ±340,52
о о
4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0
■ S. verticillata □ S. officinalis
■ S. patens
4050
94 63 80
230140205 420255365
100 60 85
Fe P Mg K Na
Елементи
Рис. 1. BMicT елементiв у ^рунт!' на дiлянкax S. verticillata, S. officinalis та S. patens
Трохи нижчий BMicT nifl рослинами S. verticillata. У коренях рослин BMicT Fe був на порядок меншим, нiж у Грунта, а К навпаки накопичувався у значних кiлькоcтях (рис. 2).
Встановлено, що при досить виcокiй концентраций Si у Грунта дослвдних дiлянок, у рослини вiн поступав у малих кiлькоcтях i
2500
§ 2000
1500
ш
1000
.id 500
■ S. verticillata □ S. officinalis
■ S. patens
не накопичуеться. Серед дослвджуваних ви-дiв бiльший вммт Si вiдмiчено у S. verticillata. У той же час, Mg активно поглинаеться ко-ренями. Так К акумулюеться у коренях до шлькосп, що у 3-4 рази перевищуе його вмicт у ^рунп. У листках його кiлькicть перевищуе вммт у Грунта у 6-8 разiв (рис. 3).
2130
320 320
170 ^^ 170 170 ^^ 170
400 425 450
■ I
Fe
P Mg
Елементи
Рис. 2. Bmi'ct елемент1'в у коренях рослин S. verticillata, S. officinalis та S. patens
0
о о
3000
2500
25002500 -
2000
1500
<" 1000
500
0
■ S. verticillata □ S. officinalis
■ S. patens
800 800 800
200 300 250
■ПИ
500 500 500
мпа
Fe
P
Mg
K
Елементи
Рис. 3. Bmict елеменп'в у надземтй мает рослин S. verticillata, S. officinalis та S. patens
Елементи Мп, К, Sr накопичуються у над-земний маси. У листках ивгНсН^а було визначено наступни елементи, яки за ривнем накопичення розташовуються у такому порядку: К> Са> Si> Mg> Fe> Р> А1> Zn > Мп> Си. Микроелементи РЬ, Ni, Мо, Со, Cd, As та Hg виявлени в незначних килькостях.
Серед техногенних елементив цинк та сви-нець накопичувались у межах нижче гранично допустимих концентраций (ГДК) для сировини та харчових продуктов (0,1 мг/кг). У листках шавлш знайдени помирни килькос-ти цинку, який е життево необхидним биоми-кроелементом.
Кадмий до бюмикроелементив не належить, 1 з усих важких металив вин е одним з найне-безпечшших у зв'язку з його великим по-ширенням 1 застосуванням. У всих дослиджу-ваних зразках нами виявлеш сл1ди кадмию, вмист якого значно менший за ГДК для рос-линно! сировини (0,05 мг/кг) та харчових продуктов 1 не становить загрози життю [34].
Ривень ртути, яка не е бюмшроелементом, у целому негативно впливае на организм. Визначено нами концентраций ртут1 (< 0,01) значно менш1 за ГДК, яка складае 0,1 мг/кг сировини.
У листках виявлени невелики килькости стронцию, проте це не викликае занепокоення, адже пряни трави використовуються у дуже малих килькостях, а природний (нерадюактив-ний) стронций з ¿жею засвоюеться тальки на 5% и може викликати захворювання переважно при недостатний килькости кальцию, селену та витамину D. Крим того слид враховувати, що важки метали при переробци рослинно! сировини екстрагуються лише частково, що значно зменшуе ¿х шльшсть у кинцевому продукта.
Варто зауважити, що шдвищений вмист миди у трави шавли може призвести до окиснення та зниження физюлоично! активности жирив та аскорбиново! кислоти, яки в достатшх шлькос-тях мистяться у дослиджувашй сировини.
Висновки
Вперше в умовах штродукци у Правобережному Ллсостепу Украши для рослин Salvia verticillata та S. patens визначено вмгст мшро- та макроелеменпв, особливосп ¿х накопичення при транспортуванш i3 Грунту у кореш та надземну масу, а також залежшсть ¿х вмiсту вiд фази розвитку рослин. Мшро-елементи Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As та Hg виявлеш в незначних шлькостях нешквдливих для органiзму людини.
Oтриманi результати мають як наукове, так i практичне значення i можуть бути ви-користаш:
- у хемотаксономп представнишв роду Salvia;
- при оцшюванш та порiвняннi якостi св:1жо'1 та сухо'1 рослинно'1 сировини шавлш;
- у подальшому вивченнi фармакологiчних властивостей цих рослин для використання ¿х у медицинi та харчовiй промисловосп;
- для добору господарсько-цiнних видiв рослин, селекци нових сортiв та збагачення флори Украши.
Використана литература
1. Доля В. С., Мозуль В. И., Головкин В. В., Фурса Н. С. Биоразнообразие видов рода Salvia L. Фармащя Украши. Погляду май-бутне : матер. VII Нац. з'Тзду фармацевп'в УкраТни (м. Харк'в, 15-17 вересня 2010 р.). Харк'в, 2010. Т. 1. С. 254-255.
2. Ковальова А. М., Русанова А. В., Якименко 0. М. Характеристика роду Шавл1'я флори УкраТни. Фармакогноз1я XXI стол!т-тя. Досягнення та перспективи : тези допов1'дей Юв1'лейноТ наук.-практ. конф. з м1'жнар. участю (м. Харк'в, 26 вересня 2009 р.). Харк'в, 2009. С. 103.
3. Lawrence B. M. Chemical components of Labiatae oils and their exploitation. Advances in Labiatae Science / R. M. Harley, T. Reynolds (eds). Richmond, UK : RBG Kew, 1992. P. 399-436.
4. Ahmed M., Ting I. P., Scora R. W. Leaf oil composition of Salvia hispanica L. from three geographical areas. J. Essent. Oil Res. 2011. Vol. 6, Iss. 6. P. 223-228. doi: 10.1080/10412905.1994.9 698368
5. Cervelli C., Capponi A., Mascarello C. et al. New species and cultivars of Salvia as ornamental pot plants. Acta Hortic. 2013. Vol. 1000. P. 35-42. doi: 10.17660/ActaHortic.2013.1000.2
6. Киселева Т. Л., Смирнова Ю. А. Лекарственные растения в мировой медицинской практике: государственное регулирование номенклатуры и качества. Москва : Проф. ассоц. натуротерапевтов, 2009. 295 с.
7. Naghibi F., Mossaddegh M. G., Mohamed S. M., Ghorbani A. Labiatae family in folk medicine in Iran: from ethnobotany to pharmacology. Iran. J. Pharm. Res. 2005. Vol. 4, Nо. 2. P. 63-79.
8. Okuno Y., Miyazawa M. Suppressive components in Salvia multiorrhiza against Trp-P-1 and activated Trp-P-1-induced SOS response using Salmonella typhimurium TA1535/pSKl002 umu test. Lett. Drug Des. Discov. 2004. Vol. 1, Iss. 1. P. 66-68. doi: 10.2174/1570180043485635
9. Liu W. J. H. Introduction to traditional herbal medicines and their study. Traditional Herbal Medicine Research Methods: Identification, Analysis, Bioassay, and Pharmaceutical and Clinical Studies / W. J. H. Liu (ed.). Hoboken, N. J. : John Wiley & Sons, 2011. P. 1-26. doi: 10.1002/9780470921340.ch1
10. Семенченко 0. М. Пор''вняльне дост'дження впливу деяких вид1'в роду Шавл1'я на р''вень глюкози в кров'' самц1'в-щур1'в на модел'' стрептозотоцинового д|'абету (д''абет I типу). Ме-дична наука та практика XXI стол1ття : зб'рник тез на-укових роб''т учасник'в М''жнар. наук.-практ. конф. (м. Кий'в, 7-8 лютого 2014 р.). Ки'в, 2014. С. 111-114.
11. Eidi A., Eidi M., Shahmohammadi P. et al. Antidiabetic Effect of Salvia verticillata L. Aerial Parts in Normal and Streptozotoci-ninduced Diabetic Rats. Int. J. Pharm. 2011. Vol. 7, Iss. 1. P. 66-73. doi: 10.3923/ijp.2011.66.73
12. Mahdizadeh R., Moein S., Soltani N. et al. Study the molecular mechanism of Salvia species in prevention of diabetes. Int. J. Pharm. Sci. Res. 2018. Vol. 9, Iss. 11. P. 4512-4521. doi: 10.13040/IJPSR.0975-8232.9(11).4512-21
13. Attitalla I. H. Salvia verticillata effects on diabetes and diabetes complications. Pak. J. Biol. Sci. 2011. Vol. 14, Iss. 24. P. 1130-1131. doi: 10.3923/pjbs2011.1130.1131
14. Державний реестр сорлв рослин, придатних для поширення в УкраТт на 2018 рпк. URL: http://www.sops.gov.ua/uploads/ page/5aa63108e441e.pdf
15. Крюченко Н. 0., Папарига П. С., Осадчук Ю. К. Б1'огеох'м1'ч-т провпнцп'Т Закарпаття. Пошукова та еколог1чна геох1м1я. 2009. № 1. С. 53-55.
16. Цуркан 0. 0., Ковальчук Т. В., Гергель 0. В. Вивчення ам''-нокислотного складу листя та кори шовковифб'лот (Morus alba L.) i шовковиц' чорнот (Morus nigra L.). Ф1тоте-ратя. 2010. № 3. С. 56-58.
17. Кисличенко В. С. Як'сне та к'льккне визначення ам''нокис-лот у деяких представниках родин афусов'', бруслинн' та ранников''. Фармаком. 1999. № 2. С. 22-24.
18. Макрушин М. М., Макрушина £. М., Петерсен Н. В., Мельников М. М. Ф''з"юлопя рослин / за ред. М. М. Макрушина. В''н-ниця : Нова книга, 2006. 413 с.
19. Самчук А. I., Строй А. М., Худайкулова 0. 0. та "'н. 1нтенсив-н'сть б''огеох'м"чного поглинання мшроелеменлв як один "'з фактор"'в забруднення харчових продуклв рослинного похо-дження. Проблемихарчування. 2006. № 4. С. 25-32.
20. Ковалевский А. Л. Биогеохимия растений. Новосибирск : Наука, 1991. 294 с.
21. Boroomand N., Grouh M. S. H. Macroelements nutrition (NPK) of medicinal plants: A review. J. Med. Plants Res. 2012. Vol. 6, Iss. 12. P. 2249-2255. doi: 10.5897/JMPRx11.019
22. Москаленко Л. В. Роль мшроелеменлв у житл рослин та осо-бливосл проведення польових досл''джень. Вкн. Полтав-сько! держ. аграр. акад. 2010. № 3. С. 169-171.
23. Ловкова М. Я., Бузук Г. Н., Соколова С. М., Деревяго Л. Н. 0 возможности использования лекарственных растений для лечения и профилактики микроэлементозов и патологических состояний. Микроэлементы в медицине. 2005. Т. 6, № 4. С. 3-10.
24. Angelova V. R., Ivanova R. V., Todorov G. M., Ivanov K. I. Potential of Salvia sclarea L. for phytoremediation of soils contaminated with heavy metals. Int. J. Agr. Biosyst. Eng. 2016. Vol. 10, jss. 12. P. 690-700.
25. Bagdat R. B., Eid E. M. Phytoremediation behaviour of some medicinal and aromatic plants to various pollutants. J. Field Crops Central Res. Inst. 2007. Vol. 16, Iss. 1-2. P. 1-10.
26. Струсовская 0. Г., Буюклинская 0. В. Определение элементного состава некоторых лекарственных растений Соловецких островов. Изв. Самарского научн. центра РАН. 2011. Т. 13, № 1. C. 2038-2040.
27. Malencic Dj., Kevresan Z., Popovic M. Heavy metals content in some medicinal and aromatic wild growing plants from the Frushka Gora mountain. Annals of the Faculty of Engineering Hunedoara. 2005. T. III. Fasc. 1. P. 37-40.
28. Malencic D. R., Kevresan Z. S., Popovic M. T. Mineral composition of selected Salvia species growing wild in the Vojvodina province. ZbornikMatice srpskezaprirodne nauke. 2003. Vol. 105. P. 25-33. doi: 10.2298/ZMSPN0305025M
29. Рахметов Д. Б., Корабльова 0. А., Стадтчук Н. 0. та 1'н. Каталог рослин в1'дд1'лу нових культур. Ки'1в : Фтсоцюцентр, 2015. 112 с.
30. Методологические указания по проведению энергодисперсионного рентгенофлуоресцентного анализа растительных материалов / под ред. Ю. И. Логинова. Москва : Колос, 1983. 47 с.
31. Шамсутдинова С. Р., Пупыкина К. А. Определение содержания макро- и микроэлементов в сырье бодяка полевого в разных фазах вегетации растения. Башкирский хим. журн. 2015. Т. 22, № 3. С. 70-72.
32. Кисличенко В. С., Колкник Ю. С., Сущук Н. А., Кузнецова В. Ю. Елементний склад трави грицик'в звичайних та вичавок пло-д|'в смородини чорно'1. Фтотерап1я. 2013. № 4. С. 53-55.
33. Мартынов С. П., Мусин Н. Н., Кулагина Т. В. Статистический и биометрико-генетический анализ в растениеводстве и селекции. Пакет программ AGROS, версия 2.10. : Руководство пользователя. Тверь, 2000. 90 с.
34. ДГП'Н «Регламент максимальних ртвнтв окремих забрудню-ючих речовин у харчових продуктах» (0воч1- i прян трави) : Наказ М03 № 368 в^ 13.05.2013 р. URL: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/z0774-13
References
1. Dolya, V. S., Mozul, V. Y., Golovkin, V. V., & Fursa, N. S. (2010). Biodiversity of species of the genus Salvia L. In Farmatsiia Ukrainy. Pohliad u maibutnie: Materialy VII Natsionalnoho zizdu farmatsevtiv Ukrainy [Pharmacy of Ukraine. Looking to the future: Materials of the VII National Congress of Pharmacists of Ukraine] (Vol. 1, pp. 254-255). Sept. 15-17, 2010, Kharkiv, Ukraine. [in Russian]
2. Kovalova, A. M., Rusanova, A. V., & Yakymenko, 0. M. (2009). Characteristic of the Salvia species of the flora of Ukraine. In Farmakohnoziia XXIstolittia. Dosiahnennia ta perspektyvy: tezy dopovidei yuvileinoi nauk.-prakt. konf. z mizhnar. uchastiu [Pharmacognosy of the XXI century. Achievements and prospects: Abstracts of Anniversary Scientific-Practical Conf. with Int. Participation] (p. 103). Sept. 26, 2009, Kharkiv, Ukraine. [in Ukrainian]
3. Lawrence, B. M. (1992). Chemical components of Labiatae oils and their exploitation. In R. M. Harley, & T. Reynolds (Eds.), Advances in Labiatae Science (p. 399-436). Richmond, UK: RBG Kew.
4. Ahmed, M., Ting, I. P., & Scora, R. W. (2011). Leaf oil composition of Salvia hispanica L. from three geographical areas. J. Essent. Oil Res., 6(6), 223-228. doi: 10.1080/10412905.1994.9698368
5. Cervelli, C., Capponi, A., Mascarello, C., Ruffoni, B., & Del Gaudio, C. (2013). New species and cultivars of Salvia as ornamental pot plants. Acta Hortic., 1000, 35-42. doi: 10.17660/ActaHortic.2013.1000.2
6. Kiseleva, T. L., & Smirnova, Yu. A. (2009). Lekarstvennye ras-teniya v mirovoy meditsinskoy praktike: gosudarstvennoe reguli-rovanie nomenklatury i kachestva [Medicinal plants in world medical practice: state regulation of the nomenclature and quality]. Moscow: Prof. assots. naturoterapevtov. [in Russian]
7. Naghibi, F., Mossaddegh, M. G., Mohamed, S. M., & Ghorbani, A. (2005). Labiatae family in folk medicine in Iran: from ethnobotany to pharmacology. Iran. J. Pharm. Res., 4(2), 63-79.
8. Okuno, Y., & Miyazawa, M. (2004). Suppressive components in Salvia multiorrhiza against Trp-P-1 and activated Trp-P-1-induced SOS response using Salmonella typhimurium TA1535/ pSKl002 umu test. Lett. Drug Des. Discov., 1(1), 66-68. doi: 10.2174/1570180043485635
9. Liu, W. J. H. (2011). Introduction to traditional herbal medicines and their study. In W. J. H. Liu (Ed.), Traditional Herbal Medicine Research Methods: Identification, Analysis, Bioassay, and Pharmaceutical and Clinical Studies (pp. 1-26). Hoboken, N.J.: John Wiley & Sons. doi: 10.1002/9780470921340.ch1
10. Semenchenko, 0. M. (2014). A comparative study of the effect of some species of the Shawlia family on the level of glucose in the blood of male rats on the model of streptotroctin diabetes (type 1 diabetes). In Medychna nauka ta praktyka XXIstolittia: zbirnyk tez naukovykh robit uchasnykiv Mizhnar. nauk.-prakt. konf.[Medical science and practice of the XXI century: collection of abstracts of scientific works of participants of the Int. science-practice Conf.] (pp. 111-114). Feb. 7-8, 2014, Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]
11. Eidi, A., Eidi, M., Shahmohammadi, P., Mozaffarian, V., Rustaiyan, A., & Mazooji, A. (2011). Antidiabetic Effect of Salvia verticillata L. Aerial Parts in Normal and Streptozotocin-induced Diabetic Rats. Int. J. Pharm., 7(1), 66-73. doi: 10.3923/ijp.2011.66.73
12. Mahdizadeh, R., Moein, S., Soltani, N., Malekzadeh, K., & Moein, M. (2018). Study the molecular mechanism of Salvia species in prevention of diabetes. Int. J. Pharm. Sci. Res., 9(11), 45124521. doi: 10.13040/IJPSR.0975-8232.9(11).4512-21
13. Attitalla, I. H. (2011). Salvia verticillata effects on diabetes and diabetes complications. Pak. J. Biol. Sci., 14(24), 1130-1131. doi: 10.3923/pjbs2011.1130.1131
14. Derzhavnyi reiestr sortiv roslyn, prydatnykh dlia poshyrennia v Ukraini na 2018 rik [State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine in 2018]. (2018). Retrieved from http://www.sops.gov.ua/reestr-sortiv-roslin. [in Ukrainian]
15. Kriuchenko, N. 0., Paparyha, P. S., & Osadchuk, Yu. K. (2009). Biogeochemical provinces of Transcarpathia. Poshukova ta ekolohichna heokhimiia [Exploration and Environmental Geochemistry], 1, 53-55. [in Ukrainian]
16. Tsurkan, 0. 0., Kovalchuk, T. V., & Herhel, 0. V. (2010). Study of the amino acid composition of leaves and bark of mulberry white (Morus alba L.) and mulberry black (Morus nigra L.). Phitoterapiya Chasopis [Phytotherapy Chasopys], 3, 56-58. [in Ukrainian]
17. Kyslychenko, V. S. (1999). Qualitative and quantitative determination of amino acids in some representatives of the gooseberries, broccoli and ranterns. Farmakom [Farmakom], 2, 22-24. [in Ukrainian]
18. Makrushyn, M. M., Makrushyna, Ye. M., Petersen, N. V., & Mel-nykov, M. M. (2006). Fiziolohiia roslyn [Plant physiology]. M. M. Makrushyn (Ed.). Vinnytsia: Nova knyha. [in Ukrainian]
19. Samchuk, A. I., Stroi, A. M., Khudaikulova, 0. 0., 0har, T. V., Ivanova, L. P., & Kharchenko, 0. A. (2006). The intensity of biogeochemical absorption of trace elements as one of the factors contamination of food products from plant. Problemy kharchuvannia [Problems of nutrition], 4, 25-32. [in Ukrainian]
20. Kovalevskiy, A. L. (1991). Biogeokhimiya rasteniy [Biogeoche-mistry of plants]. Novosibirsk: Nauka. [in Russian]
21. Boroomand, N., & Grouh, M. S. H. (2012). Macroelements nutrition (NPK) of medicinal plants: A review. J. Med. Plants Res., 6(12), 2249-2255. doi: 10.5897/JMPRx11.019
22. Moskalenko, L. V. (2010). Role of trace elements in plant life and the peculiarities of field research. Visn. Poltav. deri. agrar. akad. [News of Poltava State Agrarian], 3, 169-171. [in Ukrainian]
23. Lovkova, M. Ya., Buzuk, G. N., Sokolova, S. M., & Derevjago, L. N. (2005). On possibility of medical plants use for treatment and prophylaxis of microelementoses and pathological states. Mikroelementy v meditsine [Microelements in Medicine], 6(4), 3-10. [in Russian]
24. Angelova, V. R., Ivanova, R. V., Todorov, G. M., & Ivanov, K. I. (2016). Potential of Salvia sclarea L. for phytoremediation of soils contaminated with heavy metals. Int. J. Agr. Biosyst. Eng., 10(12), 690-700.
25. Bagdat, R. B., & Eid, E. M. (2007). Phytoremediation behaviour of some medicinal and aromatic plants to various pollutants. J. Field Crops Central Res. Inst., 16(1-2), 1-10.
26. Strusovskaya, O. G., & Buyuklinskaya, O. V. (2011). Definition the element structure of some medicinal plants at Solovetskiy islands. Izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentra RAN [Izvestia of RAS SamSC], 13(1), 2038-2040. [in Russian]
27. Malencic, Dj., Kevresan, Z., & Popovic, M. (2005). Heavy metals content in some medicinal and aromatic wild growing plants from the Frushka Gora mountain. Annals of the Faculty of Engineering Hunedoara, 3(1), 37-40.
28. Malencic, D. R., Kevresan, Z. S., & Popovic, M. T. (2003). Mineral composition of selected Salvia species growing wild in the Vojvodina province. Zbornik Matice srpske za prirodne nauke, 105, 25-33. doi: 10.2298/ZMSPN0305025M
29. Rakhmetov, D. B., Korablova, 0. A., Stadnichuk, N. O., Smilianets N. M., & Hlabets, V. Kh. (2015). Kataloh roslyn viddilu novykh kultur [Catalog of plants of the Department of New Cultures]. Kyiv: Fitosotsiotsentr. [in Ukrainian]
30. Loginov, Yu. I. (Ed.). (1983). Metodologicheskie ukazaniya po provedeniyu energodispersionnogo rentgenofluorestsentnogo analiza rastitel'nykh materialov [Methodological guidelines for energy dispersive X-ray fluorescence analysis of plant materials]. Moscow: Kolos. [in Russian]
31. Shamsutdinova, S. R., & Pupykina, K. A. (2015). Determination of macro- and microelements in the raw material of the field thistle at different phases of the growing season of the plant. Bashkirskii khimicheskii zhurnal [Bashkir Chemical Journal], 22(3), 70-72. [in Russian]
32. Kyslychenko, V. S., Kolisnyk, Yu. S., Sushchuk, N. A., & Kuzniet-sova, V. Yu. (2013). The elemental composition of grass Cap-sella bursa-pastoris and black currant marc. Phitoterapiya Chasopis [Phytotherapy Chasopys], 4, 53-55. [in Ukrainian]
33. Martynov, S. P., Musin, N. N., & Kulagina, T. V. (2000). Statis-ticheskiy i biometriko-geneticheskiy analiz v rastenievodstve i selektsii. Paket programm AGROS, versiya 2.10.: Rukovodstvo pol'zovatelya [The software package of statistical and biomet-ric-genetic analysis in crop production and breeding AGROS. Version 2.10: user's manual]. Tver: N.p. [in Russian]
34. Pro zatverdzhennia Derzhavnykh hihiienichnykh pravyl i norm "Rehlament maksymalnykh rivniv okremykh zabrudniuiuchykh
rechovyn u kharchovykh produktakh" (Ovochi i priani travy) [On Approval of State Hygiene Rules and Norms "Regulation of maximum levels of certain pollutants in foodstuffs" (Vegetables and spicy herbs)]: Order of the Ministry of Health No. 368 dated May 13, 2013. (2013). Retrieved from http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0774-13 [in Ukrainian]
УДК 633.82/83:631.416:581.131/134
Кораблева О. А.1*, Рахметов Д. Б.1, Фролова Н. Е.2, Вергун О. М.1, Семенченко О. М.3 Минеральный состав растений Salvia verticillata L. и Salvia patens Cav. // Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14, № 4. C. 382-389. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.4.2018.151901
1Национальный ботанический сад имени Н. Н. Гришко НАНУкраины, ул. Тимирязевская, 1, г. Киев, 01014, Украина, "e-mail: okorablova@ukr.net
2Национальнийуниверситет пищевых технологий, ул. Владимирская, 68, г. Киев, 01601, Украина 3000 «ЭСЭНСИТ», пр-т Воздухофлотский, 19/1, г. Киев, 03049, Украина
Цель. 0пределить минеральный состав растений новых сортов Salvia verticillata L. 'Мушкетер' и Salvia patens Сav. 'Маэстро' селекции НБС имени Н. Н. Гришко НАН Украины для выяснения пригодности их использования в пищевой и фармацевтической отраслях промышленности Украины. Методы. Рентгено-флуоресцентный метод определения элементного состава растительного сырья. Результаты. Приведены результаты содержания минеральных элементов в надземной массе и корнях растений S. verticillata L. и S. patens Сav. в фазах отрастания, бутонизации и цветения, а также способность накапливать их в зависимости от содержания в почве. Установлено, что надземная часть растений исследуемых сортов содержит все 5 важнейших в жизни растений элементов - K, Fe, Cu, Zn и Mn. Достаточно высоко содержание мезоелементов Ca и S, в которых растения нуждаются в более значительных количествах, чем в микроэлементах. Количество токсического элемента Pb и потенциально токсичных Sr и Zr в растениях было незначительным. Установлено, что несмотря на высокую концентрацию Si в почве под растениями, в растения этот элемент попадает в незначительных количествах. Другие элементы наоборот накапливаются в надземной части (Mn, K, Sr). Были определены элементы в листьях S. verticillata, которые по содержанию располагаются в следующем
порядке: K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>AL>Zn>Mn>Cu, а в листьях S. patens - K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>AL>Zn>Mn>Sr>Cu. Содержание техногенных элементов цинка и свинца в исследуемых растениях находилось в пределах ПДК для растительного сырья и продуктов питания. Выводы. Впервые в условиях интродукции в Правобережной Лесостепи Украины для сортов видов S. verticillata и S. patens определено содержание макро- и микроэлементов, которые непосредственно связаны с биологически активными соединениями. Выяснены особенности их накопления при транспортировке из почвы в корни и надземную часть, а также зависимость их содержания от фазы развития растений. Микроэлементы Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As и Hg обнаружены в незначительных количествах безвредных для организма человека. Полученные результаты могут быть использованы в хемотаксономии представителей рода Salvia, при оценке и сравнении качества свежего и сухого растительного сырья шалфея, при дальнейшем изучении фармакологических свойств этих растений для использования их в медицине и пищевой промышленности. Полученные данные имеют как научное, так и практическое значение для отбора хозяйственно-ценных видов, в селекции новых сортов и обогащении флоры Украины.
Ключевые слова: Salvia; сорт; микро- и макроэлементы.
UDC 633.82/83:631.416:581.131/134
Korablova, O. A.1*, Rakhmetov, D. B.1, Frolova, N. E.2, Vergun, O. M.1, & Semenchenko, O. M.3 (2018). Mineral composition of plants Salvia verticillata L. and Salvia patens Cav. Plant Varieties Studying and Protection, 14(4), 382-389. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.4.2018.151901
1M. M. Gryshko National Botanical Garden, NAS of Ukraine, 1 Tymiriazievska St., Kyiv, 01014, Ukraine, *e-mail: okorablova@ukr.net 2National University of Food Technologies, 68 Volodymyrska St., Kyiv, 01601, Ukraine 3LLC "ESENSIT", 19/1 Povitroflotskyi Ave., Kyiv, 03049, Ukraine
Purpose. The purpose of the study was to investigate mineral composition of new varieties of plants Salvia verticillata L. 'Musketeer' and S. patens Cav. 'Maestro' selected by Gryshko National Botanical Gardens of NAS of Ukraine in order to determine the suitability of their use in the food and pharmaceutical industries of Ukraine. Methods. X-ray fluorescence method was applied for determining the elemental composition of plant tissues. Results. Mineral elements content in the soil, grass and roots of plants S. verticillata L. and S. patens Cav., are given in the phases of regrowth, budding and flowering. Ability to accumulate elements in the soil, grass and roots was presented. It was established that the aboveground part of the plants contains all 5 of the most important elements in the plants - K, Fe, Cu, Zn and Mn. The rather high content of mesoelements Ca and S were determined. Plants need them in more significant amounts than trace elements. The toxic and potentially toxic elements Pb, Sr and Zr were determined in plants. It has been revealed that despite the high concentration of Si in the soil, this element gets into the plants in insignificant quantities. Other elements on the contrary were accumulated in grass (Mn, K, Sr). The dynamics of elements accumulation and distribution in the soil-roots-grass system (Fe, Pb, Na, P, Al, Mg, Cu) were demonstrated. In the leaves of S. verticillata elements were determined and arranged ac-
cording to the gradient of accumulation in the following order: K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>Al>Zn>Mn>Cu, and in S. patens - K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>Al>Zn>Mn>Sr>Cu. The content of technogenic elements of Zn and Pb in the plants was determined within the limits of the MPC requirements for plant raw materials and food. Conclusion. For the first time in the conditions of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, for the varieties of species S. verticillata and S. patens, the content of macro- and microelements was determined, which are directly related to biologically active compounds. The features of their cumulativeness during transportation in the system soil-roots-leaves, as well as the dependence of their content on the phase of plant development, were clarified. Trace elements Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As and Hg were found in insignificant amounts harmless to the human body. The obtained results can be used in the chemotaxonomy of the genus Salvia, in assessing and comparing the quality of fresh and dry sage plant raw materials, further studying the pharmacological properties of these plants and use of them in medicine and food industry. The obtained data have of both scientific and practical importance for the selection of economically valuable species, in the breeding of new varieties and enrichment of the flora of Ukraine.
Keywords: Salvia; variety; macro- and macroelements.
НаЯйшла / Received 15.11.2018 Погоджено до друку/ Accepted 07.12.2018
