CC BY
24
УДК 616.37:616.7:616-08
М1НЕРАЛЬНА Щ1ЛЬН1СТЬ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ У ПОСТМЕНОПАУЗНИХ Ж1НОК Р1ЗНОГО В1КУ З ЦУКРОВИМ
Д1АБЕТОМ 2 ТИПУ
М.Л. Кирилюк1, Л.В. Щекатурова1, Я.О. Атанова2
1Украгнський науково-практичний центр ендокринног xipypeii, трансплантацп ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни, м. Кигв 2КлШка ымейног медицини «Здравиця», м. Кигв
Кирилюк Михайло Лазарович
д.мед.н., проф., зав. вiддiлy нейроендокринологгг та загальног ендокринологп
01021 Кигв, Кловський yзвiз, 13А Тел.: (067) 967-05-45 E-mail: [email protected]
ВСТУП
Проблема остеопорозу набувае особливого значення, що зумовлено суттевим постаршням населення та збтьшенням ктькосп жшок у постменопаузному перiодi [5]. Головними чинниками, що сприяють розвитку остеопорозу у дорослих е стать, вк, наявысть супутых ендокринних захворювань [4], зокрема цукрового дiабету (ЦД) [3, 9]. Науковi джерела з результатами дослщження стану мЫеральноТ щiльностi кктковоТ тканини (МЩКТ) у хворих на ЦД 2 типу в постменопауз1 носять дискутабельний характер, що пов'язано з вщмшностями в дизайн дослiдження, методиках вимiрювання МЩКТ, вибiрками хворих та ступеня ускладнень ЦД [2, 10, 15, 17, 19], що потребуе подальшого вивчення.
Мета роботи - оцшка МЩКТ у постменопаузних жЫок рiзного вку iз ЦД 2 типу залежно вщ стажу дiабету та виду цукрознижувальноТ терапГТ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Мшеральну щiльнiсть кiсток було дослщжено у 38 постменопаузних пацiенток iз ЦД 2 типу (середнiй вк - (64,36±1,95) року, середня тривалiсть дiабету - (10,68±1,88) року, середнш рiвень глiкованого гемоглобiну - 9,02±0,29 (%)). У групi контролю обстежено 27 практично здорових постменопаузних жЫок (середнм вiк склав (59,62±2,59) року). Пероральна цукрознижувальна терапiя (ПЦЗТ) включала в себе приймання глiмепириду (4 мг/ добу), глклазиду (60-120 мг/добу) на ™ приймання метформшу (1000-2000 мг/добу), а середньодобова
Щекатурова Лючiя Вячеславiвна
к.мед.н., ст.н.с. вiддiлy нейроендокринологгг
та загальног ендокринологИ
01021 Кигв, Кловський yзвiз, 13-А
Тел.: (067) 777-44-57
E-mail: [email protected]
доза шсулшу складала 44,3+5,5 Од/добу (min - 12 Од/добу, max - 70 Од/добу).
Для оцшки стану МЩКТ використовували двохенергетичну рентгеывську абсорбцюметр^ (Dual-energy X-ray Absorbtiometry - DXA), яку проводили на кктковому денситометрi Prodigy Primo™ ком па ни GE Medical system LUNAR, США. Використання методу DXA знайшло значне поширення в кл^чнш практицi пiсля виходу в св^ у 2004 р. рекомендацш ВООЗ щодо дiагностики остеопорозу на первинному рiвнi медичноТ допомоги [12]. МЩКТ та стутнь остеопенiчного синдрому (норма, остеопеыя, остеопороз, тяжкий остеопороз) ощнювали за допомогою Т-критерiю (за даними DXA). Т-критерш - це ктьккть стандартних вiдхилень (5) вщ середнього значення МЩКТ здорових оаб у вiцi 20-40 рокiв. При цьому для бтьш яскравого виявлення негативних змш МЩКТ ми об'еднали жiнок з остеопенieю та остеопорозом в одну групу порiвняння (жЫки з остеопенiчним синдромом), а при розрахунку ступеня остеопенiчного синдрому брали прш1 показники Т-критерiю на однм iз стегнових кiсток, а не середню величину.
Обстеження та лкування хворих на ЦД 2 типу проводили згщно Уыфкованого клiнiчного протоколу первинноТ та вторинноТ (спецiалiзованоТ) медичноТ допомоги «Цукровий дiабет 2 типу» (Наказ МОЗ УкраТни № 1118 вщ 21.12.2012).
Критерiями включення у дослщження були: 1) вщсутысть органопатолопчних та дисфункцiональних станiв, що призводять до
остеопорозу (захворювання прищитоподiбних залоз, ппотиреоз, тиреотоксикоз, синдром Кушинга, захворювання шлунково-кишкового тракту, кровi, нервово''' системи, ревматолопчы та автоiмуннi захворювання, прийом медикаметчв: кортикостеро'ди, iмунодепресанти, антиконвульсанти, А!-вмкы антациди, тирео'''дн1 гормони (супресивна доза), барб^урати, iнгiбiтори протонно''' помпи, шпбпори зворотного захоплення серотонiну, iншi стани та захворювання); 2) добровтьна шформована згода жiнки на участь у дослщженнк
Критерiями виключення були наявнкть ЦД 1 типу, гострi шфекцшы захворювання, онкологiчнi захворювання (у тому чи^ в анамнезi), декомпенсацiя коморбщно''' патологи, психiчнi розлади.
Дослiдження виконано у вщповщносп до Гельсшсько''' декларацП' Всесвтьо''' медично''' асоцiацí'' перегляду 2008 р. в Сеул^ Наказу МОЗ Укра'ни № 281 вiд 01.11.2000 та Наказу МОЗ Укра'ни № 355 ^0825-02) вiд 25.09.2002.
Для порiвняння результатiв з альтернативною варiацieю ознаки (полiпшення-погiршення,
збiльшення-зменшення) та оцшки достовiрностi рiзницi (ступiнь остеопенiчного синдрому, питома вага жшок) були застосован формули визначення достовiрностi для пов'язаних вибiрок, що випливае iз закону бiномiального розподiлу [6].
Результати порiвняння визнавали достовiрними у випадках показника Р < 0,05.
(формули 1, 2):
тр=7 р-(100-р)/п, формула 1
t=(р1-р2)/V (р1 -(100—р1 )/п 1 + р2-(100-р2)/п2), формула 2,
де р - частота (%), п - кiлькiсть спостережень.
Результати порiвняння визнавали достовiрними у випадках, коли показник «р» не перевищував 0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Показники МЩКТ за даними DXA по зонах дослiдження у постменопаузних жшок iз ЦД 2 типу залежно вщ вiку представленi в табл. 1. Показано, що з вком природно доа^рно збiльшуеться вщносна кiлькiсть (питома вага) жiнок з остеопеычним синдромом у поперековому вщдЫ хребта та на рiвнi стегново''' кiстки. Проте в групi жшок iз ЦД 2 типу з вком достовiрно збiльшуеться питома вага жшок
Таблиця 1
Показники мшеральноТ щшьносп кктковоТ тканини за даними DXA по зонах дослiдження у постменопаузних жшок iз ЦД 2 типу залежно вщ вiку (М±т)
Група Зона дослщження Показники МЩКТ (%)
норма остеопенiя / остеопороз
1 ЦД 2 типу, в1к <60 рок1в (п=13) L1-L4 хребта 69,2±12,8 (п=9) 30,8±12,8 (п=4) Р2<0,001, Р3<0,1
Стегнова к1стка 53,8±13,8 (п=7) 46,2±13,8 (п=6) Р2<0,001, Р3<0,001
2 ЦД 2 типу, в1к >60 рок1в (п=25) L1-L4 хребта 52,0±9,9 (п=13) 48,0±9,9 (п=12) Р4<0,001
Стегнова к1стка 72,0±8,9 (п=18) 28,0±8,9 (п=7) Р4<0,001
3 Контроль, в1к <60 рок1в (п=15) L1-L4 хребта 60,0±12,6 (п=9) 40,0±12,6 (п=6) Р4<0,001
Стегнова к1стка 86,6±8,8 (п=13) 13,4±8,8 (п=2) Р4<0,001
4 Контроль, в1к >60 рок1в (п=12) L1-L4 хребта 33,4±13,6 (п=4) 66,7±13,6 (п=8)
Стегнова к1стка 41,7±14,3 (п=5) 58,3±14,3 (п=7)
Прим1тка: Р - достов'юнкть рiзницi показника з в'дповдною за номером групою.
з остеопенiчним синдромом тiльки в зонi И-Ь4 хребта, а ктьмсть жiнок з остеопенiчним синдромом на рiвнi стегна залишаеться доо^рно меншою. При порiвняннi мiжгрупових вщмшностей стану МЩКТ за даними DXA виявлено, що у вiцi <60 рокiв за ЦД 2 типу вщносна кiлькiсть постменопаузних жiнок з остеопешчним синдромом на рiвнi И-мае тенденцiю до зменшення, а питома вага жiнок з остеопеычним синдромом на рiвнi стегна доа^рно бiльшa у порiвняннi з контролем. Показано, у вщ >60 ротв за ЦД 2 типу вщносна ктьккть постменопаузних жiнок з остеопеычним синдромом на рiвнi И-Ь4 та стегна достовiрно менша в порiвняннi з групою постменопаузних жшок без ЦД 2 типу.
Показники МЩКТ залежно вщ стажу ЦД 2 типу представлен в табл. 2. Показано, що зi збтьшенням тривaлостi дiaбету понад 10 ротв достовiрно збiльшуеться питома вага жшок з остеопенiчним синдромом на рiвнi стегново''' кiстки та достовiрно зменшуеться вiдноснa кiлькiсть жiнок з остеопеыею та остеопорозом на рiвнi поперекового вщдту хребта.
Показники МЩКТ залежно вщ виду цукрознижувально''' терапГ'' представлен в табл. 3. Показано, що питома вага остеопеычного синдрому на рiвнi И-Ь4 у жiнок, що отримують шсулшотератю, достовiрно не вiдрiзняеться вiд аналопчно''' питомо''' ваги остеопенп та остеопорозу у жiнок, що приймають пероральн цукрознижувальн1 препарати (ПЦЗП). Нами виявлено статистично значуще збтьшення питомо''' ваги остеопенiчного
синдрому на рiвнi стегново''' кiстки у жшок, що отримують iнсулiнотерaпiю у порiвняннi з групою жiнок, що отримують лкування ПЦЗП.
За даними лп"ератури, у жiнок украГнськоТ популяцй' виявлено суттеве попршення покaзникiв МЩКТ на рiвнi поперекового вiддiлу хребта та збтьшення частки остеопорозу у вковш груп1 50-59 рокiв (до 16%), вшовш групi 60-69 рокiв (до 27%) та у вшовш груп 70 рокiв i старше (до 24%) [1], але це не стосувалося хворих на ЦД 2 типу. Попередне системне вивчення лп"ератури в цш гaлузi показало, що люди, хворi на ЦД 2 типу, мають вищу ккткову мшеральну щтьысть за даними DXA, ыж тi, хто не хворiе на ЦД [8]. За даними [7], у 1967 р. Н.Е. Меета та Б. Меета [11] виявили суттеве збтьшення кортикального шару променевих тсток у 63 жшок похилого вку з ЦД 2 типу порiвняно з 133 жшками без дiaбету. Збереження фа рiзницi пiсля врахування маси тта, але без вмiсту паратирину, показнитв фосфорно-кaльцiевого обмiну дозволило авторам припустити, що ЦД 2 типу «захищае» кктку вiд розвитку остеопорозу. З шшого боку, М. Соса та ствавт. (1996) за допомогою DXA та ктьккно''' комп'ютерно''' томографП' у 47 жiнок похилого вку iз ЦД 2 типу не виявили змш МЩКТ [16]. В aнaлiтичному оглядi, присвяченому вивченню мшерального стану кiсток за ЦД, Е. Горман та ствавт. (2011) [7] пщ час пошуку розглянули 1526 дослщжень i лише 13 з них включили до aнaлiзу. Це дослщження е поширеною версiею попереднього огляду, виконаного Вестгаардом [17]. Вк учаснитв дослiдження коливався вiд 62 до 77 ротв у людей
Таблиця 2
Показники мшеральноТ щшьносп кктковоТ тканини за даними DXA по зонах дослiдження у постменопаузних жшок залежно вщ стажу ЦД 2 типу (М±т)
Група Зона дослщження Показники МЩКТ (%)
норма остеопенiя / остеопороз
1 ЦД 2 типу, стаж <10 рок1в (п=15) L1-L4 хребта 33,3±10,5 (п=5) 66,7±10,5 (п=10) Р2<0,05
Стегнова к1стка 66,7±10,5 (п=10) 33,3±10,5 (п=5) Р2<0,01
2 ЦД 2 типу, стаж >10 рок1в (п=16) L1-L4 хребта 43,7±10,7 (п=7) 56,3±10,7 (п=9)
Стегнова к1стка 50,0±12,5 (п=8) 50,0±12,5 (п=8)
Прим1тка: Р - достов 'рнсть рiзницi показника з в'дпов'дною за номером групою.
Таблиця 3
Показники мшеральноТ щiльностi кктковоТ'тканини за даними DXA по зонах дослiдження у постменопаузних жшок i3 ЦД 2 типу залежно вiд виду цукрознижувальноТ терапГт'(М±т)
Група Зона дослщження Показники МЩКТ (%)
норма остеопенiя /остеопороз
1 1нсулшо-терашя (n=9) L1-L4 хребта 44,4±16,9 (n=4) 55,6±16,9 (n=5)
Стегнова кктка 33,3±15,7 (n=3) 66,7±15,7 (n=6) P2<0,05
2 ПЦЗП (n=27) L1-L4 хребта 37,1±10,5 (n=10) 62,9±10,5 (n=17)
Стегнова кктка 44,5±10,8 (n=12) 55,5±10,8 (n=15)
Прим1тка: Р - достов'рнсть р 'вниц показника з в'дпов'дною за номером групою.
з ЦД 2 типу та вщ 60 до 77 у людей без ЦД 2 типу. Тривалiсть захворювання ЦД типу - вщ 6,5 до 13,5 року. Бтьшкть з цих дослщжень використовували DXA, щоб порiвняти стан ккток у людей з та без ЦД 2 типу. Дослщження проводилися в Туреччиы, США, Хорвати, Кита!', 1спанГГ, Австралп та Япони та включали рiзнi етнiчнi групи. Цей системний огляд показав, що проаналiзованi дослiдження, в яких використовувалась DXA, виявили вищу або подiбну мiсцеву мiнеральну щтьнкть кiсток у людей похилого вку з ЦД 2 типу порiвняно з представниками здорово!' контрольно!' групи, окрiм одного [18]. Хоча бтьшкть дослщжень показали вищу мкцеву ккткову мiнеральну щтьнкть, було знайдено деякi розбiжностi в результатах дослщжень щодо вiдмiнностей в 1МТ, тривалост1 ЦД, статi та супутых захворювань. Китайське дослiдження 2010 р. виявило у жшок з рiзною масою тiла зниження МЩКТ за ЦД у постменопауз1 без ожиршня порiвняно з контрольною групою; при ожиршы МЩКТ у груп контролю та за ЦД була однаковою [19].
Однак, дослщження, де використовувались бтьш сучасн технологи вiзуалiзацп (периферична кiлькiсна комп'ютерна томографiя та ктьккна комп'ютерна томографiя), показали рiзнi результати для людей похилого вку, хворих на ЦД 2 типу, i згiдно з ними, можна стверджувати про наявнкть змiн у геометри кiсток [11, 13]. Тому необхщы бiльш глибок1 подальшi дослщження з використанням розвинутих технологш вiзуалiзацN, щоб визначити, за якими мехаызмами це вiдбуваеться на тлi застосування сучасних цукрознижувальних препара^в.
ВИСНОВКИ
1. У постменопаузних жшок, хворих на ЦД 2 типу, гiршi показники щтьносп ккток на piBHi стегна у вщ <60 рокiв та i3 стажем дiабету бiльше 10 ротв.
2. Для полiпшення стану щтьносп стегновоТ кiстки у постменопаузних жшок, хворих на ЦД 2 типу, рекомендуються ПЦЗП, а для зменшення ламкосл хребцiв поперекового вщдту хребта -iнсулiнотерапiя чи ПЦЗП.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вайда В.М. Мшеральна щiльнiсть кктковоТ тканини хребта у жшок рiзного вiку / В.М. Вайда // Лп"опис травматологи та ортопедП'. - 2011. - № 1-2. - C. 244-245.
2. Вербовая Н.И. Минеральная плотность костной ткани и ее метаболизм при сахарном диабете II типа у больных старших возрастных групп / Н.И. Вербовая, О.В. Косарева // Клин. геронтология. -2003. - № 4. - C. 26-28.
3. КирилюкМ.Л. Алгоритм дiагностики остеопорозу у жшок в постменопаузальному перiодi iз цукровим дiабетом 2 типу та оцшка прогнозу ризику переломiв. 1нформацшний лист / М.Л. Кирилюк, Л.В. Щекатурова, О.Е. Третяк - КиТв: Укрмедпатентшформ, 2016. - 5 с.
4. Паньшв 1.В. Стан кктковоТ тканини за синдрому тиреотоксикозу / 1.В. Паньтв // Кл^чна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя. - 2016. -(53). - С. 34-40.
5. Поворознюк В.В. Показник якосп трабекулярноТ кктковоТ тканини в кл^чнш практик / В.В. Поворознюк, Д. Ханс, Н.1. Дзерович // Боль.
Суставы. Позвоночник. - 2014. - № 4 (16). - С. 14-22.
6. Поляков И.В. Практическое пособие по медицинской статистике. / И. В. Поляков, Н. С. Соколова. - Л. : Медицина, 1975. - 125 с.
7. Руяткина Л.А. Состояние костной ткани при сахарном диабете 2 типа / Л.А. Руяткина, А.В. Ломова, Д.С. Руяткин // Фарматека. - 2013. - № 5. - С. 25-31.
8. Gorman E. Bone Health and Type 2 Diabetes Mellitus: A Systematic Review / E. Gorman, A.M. Chudyk, K.M. Madden, M.C. Ashe // Physiother. Can. - 2011. -Winter, 63(1). - Р. 8-20.
9. Kirkman S.M. Diabetes in older adults: A consensus report / S.M. Kirkman, V.J. Briscoe, N. Clark et al. // J. Am. Geriatr. Soc. - 2012. - 60 (12). - P. 51-59.
10.Ma L. Association between bone mineral density and type 2 diabetes mellitus: a meta-analysis of observational studies / L. Ma, O. Ling, L. Jiang et al. // Eur. J. Epidemiol. - 2012. - № 27. - P. 319-332.
11.Meema H.E. The relationship of diabetes mellitus and body weight to osteoporosis in elderly females / H.E. Meema, S. Meema // Can. Med. Assoc. J. - 1967. - 96. - P. 132-139.
12.Melton L.J. III A bone structural basis for fracture risk in diabetes / L.J. III Melton, B.L. Riggs, C.L. Leibson et al. // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2008. - 93. - P. 4804-4809.
13.On the assessment of osteoporosis at primary health care level // Summary Meeting Report Brussels, Belgium, 5-7 May 2004.
14.PetitM.A. Bone mass and strength in older men with type 2 diabetes: the Osteoporotic Fractures in Men Study / M.A. Petit, M.L. Paudel, B.C. Taylor et al. // J. Bone Miner. Res. - 2010. - 25. - P. 285-291.
15.Sauque-Reyna L. Bone mineral density in patients with type 2 diabetes / L. Sauque-Reyna, M.A. Salcedo-Parra, P.R. Sánchez-Vargas et al. // Rev. Inves. Clin. - 2011. - Vol. 63, № 2. - P. 162-169.
16.Sosa M. Bone mineral metabolism is normal in non-insulin-dependent diabetes mellitus / M. Sosa, M. Dominguez, M. Navarro et al. // J. Diabetes Complications. - 1996. - № 10. - P. 201-205.
17.Vestergaard P. Discrepancies in bone mineral density and fracture risk in patients with type 1 and type 2 diabetes: a meta-analysis / P. Vestergaard // Osteoporos. Int. - 2007. - № 18. - P. 427-444.
18.Yaturu S. Decreased bone mineral density in men with metabolic syndrome alone and with type 2 diabetes / S.Yaturu, S. Humphrey, C. Landry, S.K. Jain // Med. Sci. Monit. - 2009. - 15 (1). - CR. 5-9.
19.Zhou Y. Prevalence and predictors of osteopenia and osteoporosis in postmenopausal Chinese women with type 2 diabetes / Y. Zhou et al. // J. Diabetes Res. Clin. Pract. - 2010. - № 90. - P. 261-269.
РЕЗЮМЕ
Мшеральна щшьнкть кктково!' тканини у постменопаузних жшок pi3Horo BiKy з цукровим дiабетом 2 типу
М.Л. Кирилюк, Л.В. Щекатурова, Я.О. Атанова
Мета дослщження - оцшка мшеральноТ щтьносп KicTOK у постменопаузних жшок pi3Horo BiKy i3 цукровим дiабетом (ЦД) 2 типу залежно вщ стажу дiабетy та виду цукрознижувально!' терапп.
Матерiали та методи. Мшеральну щтьысть тстково!' тканини (МЩКТ) було дослщжено у 38 постменопаузних па^енток i3 ЦД 2 типу (середнш BiK - (64,36±1,95) року, середня тривалicть дiабетy - (10,68±1,88) року, середнш рiвень глкованого гемоглобшу - 9,02±0,29 (%)). У груп контролю обстежено 27 практично здорових постменопаузних жшок (середнш вк склав (59,62±2,59) року). Для оцшки стану МЩКТ використовували двохенергетичну рентгеывську абсорбцюметр^ (Dual-energy X-ray Absorbtiometry - DXA).
Результати та обговорення. Виявлено, що у груп жшок iз ЦД 2 типу з вком доа^рно збтьшуеться питома вага жшок з остеопеычним синдромом ттьки в зон L1-L4 хребта (вк <60 ротв - 30,8±12,8 (%) vs вк >60 ротв - 48,0±9,9 (%), P<0,001). Показано, що зi збтьшенням тривалост дiабетy понад 10 ротв дос^рно збтьшуеться питома вага жшок з остеопеычним синдромом на рiвнi стегново!' тстки (стаж <10 ротв - 33,3±10,5 (%) vs стаж >10 ротв - 50,0±12,5 (%), P<0,01). Виявлено доа^рне збтьшення питомоТ ваги жшок з остеопеычним синдромом на рiвнi стегново!' тстки, що отримають шсулшотерапю порiвняно з групою жшок, що отримують лкування пероральними цукрознижувальними препаратами (ПЦЗП) (шсулшотератя - 66,7±15,7 (%) vs ПЦЗП - 55,5±10,8 (%), P<0,05). Вказуеться на необхщнкть поглиблених подальших дослщженнь для визначення мехаызму впливу ЦД на МЩКТ на ™i застосування сучасних цукрознижувальних препара^в.
Висновки. У постменопаузних жшок iз ЦД 2 типу гiршi показники щтьносп тсток на рiвнi стегна у вщ <60 ротв та зi стажем дiабетy понад 10 ротв. Для полшшення мшеральноТ щтьносп стегново!' кктки рекомендуються ПЦЗП, а для зменшення ламкост хребфв поперекового вщдту хребта -шсулшотератя чи ПЦЗП.
Ключовi слова: постменопауза, цукровий дiабет 2 типу, мiнеральна щтьысть тстковоТ' тканини.
РЕЗЮМЕ
Минеральная плотность костной ткани у постменопаузальных женщин разного возраста с сахарным диабетом 2 типа М.Л. Кирилюк, Л.В. Щекатурова, Я.О. Атанова
Цель исследования - оценка минеральной плотности костей у постменопаузальных женщин разного возраста с сахарным диабетом (СД) 2 типа в зависимости от стажа диабета и вида сахароснижающей терапии.
Материалы и методы. Минеральная плотность костной ткани (МПКТ) была исследована у 38 постменопаузальных пациенток с СД 2 типа (средний возраст - (64,36±1,95) года, средняя продолжительность диабета - (10,68±1,88) года, средний уровень гликированного гемоглобина -9,02±0,29 (%)). В группе контроля обследованы 27 практически здоровых постменопаузальных женщин (средний возраст - (59,62±2,59) года). Для оценки состояния МПКТ использовали двухэнергетическую рентгеновскую абсорбциометрию (Dual-energy X-ray Absorbtiometry - DXA).
Результаты и обсуждение. Выявлено, что в группе женщин с СД 2 типа с возрастом достоверно увеличивается удельный вес женщин с остеопеническим синдромом только в зоне L1-L4 позвоночника (возраст <60 лет - 30,8±12,8 (%) vs возраст >60 лет 48,0±9,9 (%), P<0,001). Показано, что с увеличением продолжительности диабета более 10 лет достоверно увеличивается удельный вес женщин с остеопеническим синдромом на уровне бедренной кости (стаж <10 лет - 33,3±10,5 (%) vs стаж >10 лет - 50,0±12,5 (%), P <0,01). Выявлено достоверное увеличение удельного веса женщин с остеопеническим синдромом на уровне бедренной кости, которые получают инсулинотерапию, по сравнению с группой женщин, получающих лечение пероральными сахароснижающими препаратами (ПССП) (инсулинотерапия - 66,7±15,7 (%) vs ПССП - 55,5±10,8 (%), P<0,05). Указывается на необходимость углубленных дальнейших исследований по определению механизма влияния СД на МПКТ на фоне применения современных сахароснижающих препаратов.
Выводы. У постменопаузальных женщин с СД 2 типа худшие показатели плотности костей на уровне бедра в возрасте <60 лет и со стажем диабета более 10 лет. Для улучшения минеральной
Дата надходження до редакцп 16.06.2016 р.
плотности бедренной кости рекомендуются ПССП, а для уменьшения хрупкости позвонков поясничного отдела позвоночника - инсулинотерапия или ПССП.
Ключевые слова: постменопауза, сахарный диабет 2 типа, минеральная плотность костной ткани.
SUMMARY
Bone mineral density in postmenopausal women of different age groups with type 2 diabetes M. Kyryliuk, L. Shchekaturova, Ya. Atanova
The aim - assessment of bone mineral density in postmenopausal women of different age groups with diabetes mellitus type 2 (T2DM), depending on the duration of T2DM and type of anti diabetic therapy.
Materials and methods. Bone mineral density (BMD) was studied in 38 postmenopausal women with type 2 diabetes (mean age - (64,36±1,95) years, mean duration of diabetes - (10,68±1,88) years, mean glycated hemoglobin level of 9,02±0,29 (%)). In the control group 27 healthy postmenopausal women (mean age - (59,62±2,59) years were examined. Bone mineral density was assessed by Dual-energy X-ray Absorbtiometry (DEXA).
Results and discussion. It was revealed that in the group of women with type 2 diabetes with increase in age the proportion of women with osteopenic syndrome only in the L1-L4 region of the spine increased (age <60 years - 30,8±12,8 (%) v/s age >60 years - 48,0±9,9 (%), P<0,001). It is shown that with duration of diabetes more than 10 years there is a significant increase in the proportion of women with osteopenic syndrome at the level of the femur (the duration <10 years - 33,3±10,5 (%) vs duration >10 years - 50,0±12,5 (%), P<0,01). We found a significant increase in osteopenic syndrome at the level of the femur in women which received insulin therapy as compared with women treated with oral anti diabetic medication (OHA) (insulin therapy - 66,7±5,7 (%) vs OHA - 55,5±10,8 (%), P<0,05). It shows the necessity of further in-depth studies to determine the effect of diabetes on bone mineral density while treating with modern anti diabetic drugs.
Conclusions. In postmenopausal women with type 2 diabetes and aged <60 years and duration of diabetes > 10 years the lowest value of bone mineral density was at the hip level. OHA are recommended to improve femur bone mineral density and to reduce the fragility of the lumbar vertebrae - insulin or OHA are recommended.
Key words: post-menopause, type 2 diabetes mellitus.
