CC BY
10
УДК 611.21 + 611.018
М1КРОСКОП1ЧНА БУДОВА ГЕМОМ1КРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ НИЖНЬО1 СТ1НКИ ЛОБОВО1 ПАЗУХИ ЛЮДИНИ В НОРМ1
В роботi вивчена мiкроскопiчна будова гемомкроциркуляторного русла слизово! оболонки нижньо! стiнки лобово! пазухи. При дослщженш було з'ясовано що кровопостачання забезпечуеться судинами, серед яких визначаеться 2 основних компонента: поверхневi мкросудини, яю забезпечують трофiку епiтелiю i глибока судинна Ытка, яка локалiзуеться в сполучшй тканинi власно! пластинки та представлена артерiями i венами. Найбiльшi особливостi серед усiх судин були виявлеш у артерюл, якi характеризувались значною кiлькiстю гладеньких мiоцитiв (4-6 шар1в, порiвняно з 1-2 шарами) в середшй оболонщ, у порiвняннi з артерiолами передньо! стiнки лобово! пазухи. Було встановлено, що загальш риси будови гемомiкроциркуляторного русла слизово! оболонки нижньо! стшки лобово! пазухи, можливо спiвставити з будовою судин слизових оболонок шших приносових синуав.
Ключов! слова: Лобова пазуха, слизова оболонка, судини, людина.
Робота е фрагментом НДР «Морфологiчна характеристика епiтелiальних бар 'eрiв i процеси регенерацн за умов тривалоI дн хiмiчних i радiацiйних факторiв малоI iнтенсивностi та пошуки корекци» , державний реестрацшний номер 0104и004385.
Гострий риносинусит являе собою запальний процес у порожниш носа та навколоносових пазухах який тривае до 4 тижшв [8]. Серед пащенпв яю знаходяться У ЛОР стацюнарах, вщ 15 до 36% - пащенти з синуситами [6].
Гостре запалення навколоносових пазух - гострий синусит у багатьох випадках супруводжуеться запальними змшами у порожниш носа, та у тепершнш час розглядаеться як едина патолопя, яка вщображуеться термшом гострий риносинусит [4, 9, 10].
Ешдемюлопчш дослщження останшх роюв показують, що кшьюсть зареестрованих хрошчних запальних процешв у навколоносових пазухах складае 146,0-148,0 на 1 тис. населенна [2,5]. У Сврош гострий риносинусит займае четверте мюце по зверненню до л1кар1в первинно! ланки [7,11].
Тому на нашу думку, вивчення мшроскошчно! будови гемомшроциркуляторного русла слизово! оболонки лобово! пазухи людини мае велике практичне значення для сучасних оториноларинголог!! та морфолог!!.
Метою роботи було дослщити м!кроскоп!чну будову гемомшроциркуляторного русла слизово! оболонки нижньо! стшки лобово! пазухи людини в норм!.
Матерiал та методи дослщження. Матер!алом для даного досл!дження була слизова оболонка лобових пазух 23 людей обох статей вшом вщ 29 до 77 рок!в, що померли вщ причин, не пов'язаних з патолопею приносових пазух, зпдно з м!жнародними нормами проведення бюлопчних досл!джень. П!сля отримання слизових оболонок лобових пазух !х фрагменти фшсували в 2,5 % розчин! глютарового альдег!ду на фосфатному буфер! при температур! + 4 °С. У подальшому виконували ущ!льнення в ЕПОН-812 [1].
Для отримання нап!втонких зр!з!в використовували ультрам!кротом Сумського ВО «8е1шЬ> УМТП-7. Оц!нювання якост! отриманих зр!з!в проводили за допомогою стереоскоп!чного мшроскопа. Для як!сного прикр!плення зр!з!в до поверхш предметного скла предметн! скельця з! зр!зами витримували протягом доби в термостат! при температур! 45-50 о С. Забарвлення зр!з!в проводили пол!хромним барвинком у модификац!! [3]. За допомогою мшроскопу з цифровою мшрофотонасадкою ф!рми Б!огех 3 з адаптованими для даних дослщжень програмами проводили мшрофотографування вибраних д!лянок для шюстрацп.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Основними клiтннннмн компонентами власно! пластинки е фiбробласти, волокнистими - колагеновi та еластнчнi волокна. У власнш пластннцi визначаеться поверхнева штка гемомiкросудин, яка утворена артерiолами, катлярами i венулами з високим ендотелiем. Власна пластинка слизово! оболонки нижньо! стшки лобово! пазухи людини утворена пухкою сполучною тканиною.
Виявляються поверхневi венули, характерною особливiстю яких е наявшсть ендотелiальних клiтин кубiчно! форми. Вглиб слизово! виявляються тша фiбробластiв i колагеновi волокна, що мають неупорядковане розташування. Артерiоли поверхнево! судинно! сiтки нижньо! стiнки мають таку характерну особливють - значна кшьюсть гладеньких мiоцитiв у
кшькосп 4-6 шарiв, порiвняно з 1-2 шарами в середнш оболонщ, нiж в артерюлах передньо! стiнки лобово! пазухи.
Стшка венул складалась з ендотелiоцитiв на базальнш мембраш, зовнi яко! визначались адвентицiйнi фiбробласти i тонкi пучки колагенових волокон. Визначеш особливостi будови i розташування поверхневих венул тдтверджують !х участь не тiльки в терморегуляцп, а й перемiщеннi лейкоцилв через !х стiнку для забезпечення iмунноi вiдповiдi. Поверхневi венули виявлялись як на поперечних, так i на тангенщальних перерiзах, що е морфологiчним шдтвердженням наявноеп поверхневого венозного сплетения.
У власнш пластинцi нижньо! стiнки лобово! пазухи, на вщмшу вiд передньо!, серед волокон колагену нами виявленi великi клiтини, що розмщувались групами, iнодi - поодинщ. Вони мали овальну форму, невелик ядра видовжено! форми, в яких переважав деконденсований хроматин. В перинуклеарнш гомогеннiй зонi розмiщувались не чисельш органели. Весь об'ем цитоплазми був заповнений оптично прозорими правильно! кругло! форми гранулами, як проявляли полiморфiзм. З огляду на морфолопчш особливостi вищеописаних клiтин, можна стверджувати, що гранули мiстять глiкоген. Означеш групи клiтин виявлялись периваскулярно.
Артерп глибоко! атки мала класичну будову стiнки. Внутршнш шар складався з ендотелiоцитiв на базальнш мембраш i пiдендотелiального шару, утвореного колагеновими волокнами.
Внутршня i зовшшня еластичнi мембрани визначались у виглядi оксифiльних смужок, якi мали нерiвний хiд. Середнiй шар утворений гладенькими мюцитами. Зовнiшнiй шар був представлений адвентицшними фiбробластами i без ч^ких меж переходив в оточуючу пухку сполучну тканину (рис.).
В просв^ах визначались поодиною форменi елементи кровь
Вени глибоко! атки мали широкий просв^ i тонку стiнку. Розмiш,увались вони переважно паралельно до межi мiж епiтелiем i сполучною тканиною власно! пластинки. Стiнка була утворена шаром ендотелюцилв на базальнiй мембраш i тонким шаром колагенових волокон з поодинокими адвентицшними фiбробластами.
Рис. Артерш глибоко! судинно! сггки у власнш пластинщ нижньо! станки лобово! пазухи людини. Нашвтонкий зр1з. Забарвлення толу!диновим сишм: Ок. х 10, Об. х 100: 1- просвгг артери; 2- внутршня еластична мембрана; 3- глади мюцити; 4- зовншня еластична мембрана; 5- пухка сполучна тканина.
Найбiльшi особливостi серед уах судин були виявленi у артерюл, якi характеризувались значною кiлькiстю гладеньких мюцилв середньо! оболонки у кшькосп 4-6 шарiв у порiвняннi з 12 шарами у артерюл передньо! стшки лобово! пазухи. Загальш риси будови гемомiкроциркуляторного русла слизово! оболонки нижньо! стiнки лобово! пазухи, можливо ствставити з будовою судин слизових оболонок шших приносових синуав.
Перспективи подальших до^джень. Отримаш результати будуть використаш в подальших наукових дослгдженнях лобовог пазухи на тших сттках та взагалI та у поргвняннг з даними щодо тших приносових синусгв. Також плануеться детальне морфометричне дослгдження.
ш
1. Карупу, В.Я. Электронная микроскопия / В.Я. Карупу. - Киев: Вища школа, 1984.- 207 с.
2. Новиков, Д.К. Иммунология и аллергология для ЛОР-врачей / Д.К. Новиков, Л.Р. Выхристенко, П.Д. Новиков, О.В. Смирнова. - М.: МИА, 2006. - 498 с.
3. Якушко О.С. Пол1хромний споаб забарвлення пстолопчних препаралв / О.С. Якушко, В.1. Шеттько, Г.А Срошенко, Н.Ф. Срьомша // Свгг медицини та бюлоги. - 2013. - №3. - С.61-64.
4. Bhattacharyya N. Chronic rhinosinusitis: is the nose really involved / N. Bhattacharyya // Am. J. Rhinol. - 2001. - № 15. - Р. 69-73.
5. Hansen, J.G. Symptoms and signs in culture-proven acute maxillary sinusitis in ageneral practice population / J.G. Hansen, T. Hojbjerg, J..Rosborg // APMIS. - 2009. - № 117(10). - Р. 724-729.
6. Kaliner, M. Medical management of sinusitis / M. Kaliner // Amer. Journ. Med. Scieces.- 1998. - V. 316, N 1. - Р. 21-28.
7. Laine K., Maatta T., Varonen H., Makela M. Diagnosing acute maxillary sinusitis in primary care: a comparison of ultrasound, clinical examination and radiography / K. Laine, T. Maatta, H.Varonen, M. Makela // Rhinology. - 1998. - № 36. -P. 2-6.
8. Lethbridge-Cejku M., Rose D., Vickerie J. Sum-mary health statistics for U.S. Adults. National Health Interview Survey, 2004 / M.Lethbridge-Cejku, D.Rose, J. Vickerie // National Center for Health Statistics. Vital Health Stat. - 2006. - № 10(228). - P. 19-22.
9. Meltzer E.O., Hamilos D.L., Hadley J.A. et al. Rhinosinusitis: establishing definitions for clinical research and patient care / E.O. Meltzer, D.L. Hamilos, J.A. Hadley et al. // Otolaryngol. Head Neck Surg. - 2004. - № 131(Suppl). - P 1-62.
10. Snow V., Mottur-Pilson C., Hickner J.M. Principles of appropriate antibiotic use for acute sinu-sitis in adults / V. Snow, C.Mottur-Pilson, J.M. Hickner // Ann. Intern. Med. - 2001. - № 134. - P. 495-497.
11. Unsworth L,Walley T. Trends in primary care antibiotic prescribing in England 1994-1998 / L. Unsworth, T. Walley // Pharmacoepidemiol. Drug Saf. - 2001. -№10. -P. 309-314.
МИКРОСКОПИЧЕСКОЕ СТРОЕНИЕ ГЕМОМИКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА
СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ НИЖНЕЙ СТЕНКИ ЛОБНОЙ ПАЗУХИ ЧЕЛОВЕКА В НОРМЕ Фомина Л.В.
В работе изучено микроскопическое строение гемомикроциркуляторного русла слизистой оболочки нижней стенки лобной пазухи. При исследовании было выяснено что кровоснабжение обеспечивается гемомикроциркуляторним руслом, в котором определяется 2 основных компонента: поверхностные микрососуды, которые обеспечивают трофику эпителия и глубокая сосудистая сетка, которая локализуется в соединительной ткани собственной пластинки представленная артериями и венами. Наибольшие особенности среди всех сосудов были обнаружены у артериол, которые характеризовались значительным количеством гладких миоцитов (4-6 слоев, в сравнении с 1-2 слоями) в средней оболочке, в сравнении с артериолами передней стенки лобной пазухи. Было установлено, что общие черты строения гемомикроцирку-ляторного русла слизистой оболочки нижней стенки лоб-ной пазухи, возможно сопоставить со строением сосудов слизистых оболочек других околоносовых синусов.
Ключевые слова: лобная пазуха, слизистая оболочка, сосуды, человек.
Стаття надшшла 2.06.2016 р.
MICROSCOPIC STRUCTURE OF THE HEMOMICROCIRCULATORY STREAM OF NORMAL HUMAN FRONTAL SINUS INFERIOR WALL MUCOSA L.V. Fomina The paper studied the microscopic structure hemomicrocirculatory channel bottom wall of the frontal sinus mucosa. In the study it was found that the blood supply is provided hemomicrocirculatory riverbed, which is defined by two main components: the superficial microvessels that provide trophism epithelium and deep vascular net, which is localized in the lamina propria of connective tissue presented arteries and veins. The greatest features of all vessels were found in the arterioles, which are characterized by a significant number of smooth muscle cells (4-6 layers in comparison with 1-2 layers) at a middle shell arterioles compared to the front wall of the frontal sinus. It has been found that the general features of the structure hemomicrocirculatory channel bottom wall of frontal sinus mucous membrane may be compared with the structure of other vascular mucous membranes of the paranasal sinuses.
Keywords: frontal sinus, mucosa, vessels, human.
Pe^roeHT CpomeHKO r.A.
УДК [577.15 + 611.37]: 616 - 001.17 - 092.9
ЗАГАЛЬНА ПРОТЕОЛ1ТИЧНА АКТИВН1СТЬ ТКАНИН П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОЗИ ПРИ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНШ ОП1КОВ1Й ХВОРОБ1
При отковш хворобi на 1-у i 7-у добу тсля отку знижуеться загальна протеолтчна актившсть у тканинах тдшлунково! залози щурiв, порiвняно з контролем.
Ключов! слова: експериментальна ошкова хвороба, шдшлункова залоза, загальна протеол1тична актившсть.
Робота виконана в межах НДР «Бiохiмiчш та патофiзiологiчнi мехатзми ушкодження внутрштх оргатв при отковш хворобi», державний реестрацшний № 011Ш005142.
Отки становлять значний вщсоток ушх травм. Тому, дослщження на моделi експериментально! ошково! хвороби пошкоджень внутршшх оргатв актуальне [1, 4, 6, 7, 9, 11].
Важливе вивчення механiзмiв ендогенно! штоксикацй при отковш хвороб^ що е результатом протеолiзу пошкоджених поверхневих тканин [5, 10].
Але при цьому не враховують роль тдшлунково! залози в загальнш мас яко! на долю гранул, що мютять ферменти, яю володдать протеол^ичною, амшол^ичною та лшол^ичною дiею, приходиться 20 % [2].
Метою роботи було вивчення змш загально! протеол^ично! активносп тканин тдшлунково! залози при експериментальнш отковш хвороба
