CC BY
29
УДК 579.86.2:57.083:615.28
М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ПРОТИМ1КРОБНО1 Д11 ДЕЗ1НФ1КУЮЧИХ ТА АНТИСЕПТИЧНИХ ЗАСОБ1В В1ДНОСНО ШТАМ1В STAPHYLOCOCCUS AUREUS,
ВИЛУЧЕНИХ В1Д БАКТЕРЮНОСПВ
Особливу роль серед збудникiв госттальш шфекцй мають штами Staphylococcus aureus. Бактерюносп серед медичного персоналу е постiйним резервуаром шфекцп у лiкувaльних установах. Слизовi оболонки з1ву та носа медичних пращвниюв часто колошзуються мжрооргашзмами, якi мають полiрезистентнiсть до хiмiотерaпевтичних зaсобiв. Основними заходами профшактики госпiтaльних iнфекцiй е використання антисептиюв та дезiнфектaнтiв. На сьогоднiшнiй день юльюсть резистентних штaмiв до цих зaсобiв збiльшуеться. Анaлiз результaтiв дослщжень дозволив встановити, що з 248 обстежених студенев медиюв видiлено 19,4 % штaмiв S. aureus, серед яких виявлено 6,4 % штaмiв MRSA. При визнaченнi чутливостi штaмiв S. aureus до дезiнфектaнтiв та антисепив диско-дифузiйним методом встановлено, що бшьш високу aнтимiкробну дiю мав 1 % розчину лiзофaрмiну - 82,4±4,9 % чутливих штaмiв. Найбшьш активними антисептиками виявились бензо'шпероксид - 84,3±2,3 % та неостерiлу - 72,1±3,6 % чутливих штaмiв. У штaмiв MRSA виявлена резистентнiсть майже до вах aнтисептикiв та дезшфектанив, окрiм 1 % розчину лiзофaрмiну -18,2±4,2 % та бензошпероксиду - 16,5±5,1 % чутливих штaмiв. Одже, вибiр ефективних aнтисептикiв та дезшфектанив повинен бути обумовлений 1х високою aнтимiкробною aктивнiстю проти штaмiв S. aureus, особливо враховуючи наявшсть метицилiн-резистентностi.
Ключов! слова: Staphylococcus aureus, резистентшсть, дезшфектанти, антисептики.
Робота е фрагментом НДР «Експерименталъне мiкробiологiчне обхрунтування протимтробног терапи гшйно-запалъних захворюванъ», № держреестраци 0114U003390.
Актуальною проблемою сучасно! медицини е госттальш шфекцп. Бшьшють цих шфекцш пов'язан з порушенням юльюсного та яюсного складу i актив1зац1ею ендогенно! мшрофлори самого пащента. Однак, нaйбiльшу небезпеку становлять гнiйно-септичнi шфекцп, викликaнi так званими госштальними штамами умовно-патогенних бaктерiй (екзогенне шфшування). Особливу роль серед цих збудниюв мають нозокомiaльнi штами Staphylococcus aureus. Госттальш штами у порiвняннi з позалшарняними характеризуються вираженим ступенем вiрулентностi, гетерогенностi, пiдвищеним рiвнем стшкост до aнтибiотикiв та зниженою чутливютю до aнтисептикiв i дезiнфектaнтiв [9]. Джерелом збудникiв госпiтaльних стaфiлококових шфекцш можуть бути як сaмi хвор^ бактерюносп, так i персонал та зовшшне середовище стaцiонaру. Бактерюносп серед медичного персоналу е постшним резервуаром шфекцп у лiкувaльних установах. Загальна зaхворювaнiсть на гострi та хрошчш шфекцп серед медичного персоналу за даними науковщв в 7-10 рaзiв перевищуе таку серед осiб, яю не пов'язaнi з роботою у лшувально-профiлaктичних закладах [3]. Слизовi оболонки зiву та носа медичних пращвниюв часто колошзуються мшрооргашзмами, яю мають полiрезистентнiсть до хiмiотерaпевтичних зaсобiв.
Нaйбiльш дiевий i загальнодоступний зашб для профiлaктики госпiтaльних iнфекцiй використання антисептиюв та дезшфектанпв [6]. Застосуванням ефективного дезiнфектaнту та антисептика досягаеться знищення патогенних i умовно-патогенних мiкрооргaнiзмiв на об'ектах зовнiшнього середовища стацюнару i в рaнi хворого, що веде до переривання шляхiв передaчi госштально1 шфекцп. Розвиток стiйкостi до дезшфшуючих зaсобiв та aнтисептикiв у госштальних штaмiв мiкрооргaнiзмiв знижуе ефектившсть терапевтичних та профiлaктичних зaходiв в стацюнарах i е важливим фактором, що сприяе поширенню нозокомiaльних шфекцш [5, 7].
Таким чином, визначення чутливосп до дезiнфiкуючих та антисептичних зaсобiв залишаеться однiею iз важливих задач сучасно1 медицини.
Метою роботи було визначення чутливосп до дезшфекуючих та антисептичних речовин штaмiв S. aureus вилучених вiд студентiв медиюв Харювського нaцiонaльного медичного унiверситету (ХНМУ).
Матерiал та методи дослiдження. Наукову роботу проводили на бaзi бактерюлопчно1 лабораторп ХНМУ. В ходi дослщження було обстежено 248 студентiв вшом вiд 19 до 23 роюв. Об'ектом вивчення були клiнiчнi iзоляти стaфiлококiв, вилученi iз слизу зiвa та носа студентiв медикiв.
Видшення та iдентифiкaцiю чисто1 культури штaмiв S. aureus проводили загальноприйнятими мшробюлопчними методами на основi дослiдження !х морфологiчних, тiнкторiaльних, культуральних та бiохiмiчних властивостей.
Чутливють видшених штамiв S. aureus до дезшфшуючих 3aco6iB та антисептичних препарата визначали на середовищi Мюллера-Хiнтона (HiMedia, Iндiя) диско-дифузiйним методом [1]. Приготування суспензш мiкроорганiзмiв i3 визначеною концентрацieю мшробних клiтин проводили за допомогою електронного приладу Densi-La-Meter (PLIVA-Lachema а.s., Чехiя) по шкалi McFarland згiдно шструкцп приладу. З поверхнi агарового середовища стерильним фiзiологiчним розчином змивали культури та доводили до необхiдноï для проведения дослав концентрацiï - кшькосп одиниць оптичного стандарту щiльностi за McFarland. Число живих мiкроорганiзмiв (КУО) визначали методом сершних розведень iз подальшим висiвом на вiдповiднi середовища. Чутливють видшених штамiв стафiлококiв до дезинфшуючих та антисептичних препаратiв вивчали зпдно загальноприйнятих методiв. Використовували бумажш диски, просоченi дезiнфiкуючими та антисептичними речовинами з робочою концентрацieю зазначеною в iнструкцiï. Витримували впродовж часу, зазначеного в методичних вказiвках по використанню дезiнфiкуючих засобiв. Залежно вщ зон затримки росту культури, штами вiдносили до чутливих та стшких [2].
Для визначення бактерiцидноï дiï дезiнфектантiв вiдносно стафiлококiв були вщбраш такi засоби, як 2 % розчин корзолексу, 0,2 % дезтабу, 1 % лiзофармiну. Чутливють до антисептиюв визначали на таких препаратах, як хлоргексидин, мiрамiстин, неостерш, сеншв та бензошпероксид.
Крiм того, диско-дифузшним методом була визначена чутливють штамiв S. aureus до метицилiну та встановлена антимiкробна дiя вказаних антисептиюв та дезшфектанта вiдносно метицилiнрезистентних штамiв (MRSA).
Для статистично1' обробки отриманих результата використовували стандартний пакет прикладних програм «Statistica 6» та Microsoft Exœl 2000 [4].
Результати дослщження та ïx обговорення. В ходi мiкробiологiчних дослiджень було встановлено, що при обстеженнi студента медикiв видiленi та iдентифiкованi мшрооргашзми як S. aureus i коагулазонегативш стафiлококи (CNS) (19,4 % i 70,6 %, вiдповiдно). (Примiтка: до CNS було включено S. haemolyticus - 93% вщ всiх видшених коагулазонегативних iзолятiв та S. cohnii, S. warneri та S.epidermidis). Iншi збудники, якi були iдентифiкованi як K. pneumoniae, E.coli, Proteus spp, P. aeruginosa представлеш значно меншою часткою (10 %) (рис. 1). Отже, кшькють видiлених штамiв золотистого стафшококу серед обстежених студенiв, складала 19,4 %, серед них виявлено 6,4 % штамiв MRSA, що узгоджуеться з лiтературними даними [9].
При визначенш чутливостi видшених штамiв S. aureus до дезшфектанта було встановлено, що до 2 % розчину корзалексу виявлено 43,3±5,9 % чутливих штамiв, до 0,2 % розчину дезтабу - 6,2±2,7 %, до 1 % розчину лiзофармiну - 82,4±4,9 % (рис. 2).
Дослщження антисептично1' дiï речовин вщносно штамiв S. aureus показало, що до хлоргексидину виявлено 15,2±4,1 % чутливих штамiв, до мiрамiстину - 7,5±2,6%, неостерiлу -72Д±3,6 %, до ceHciBH - 8,6 %, до бензошпероксиду - 84,3±2,3 % (рис. 3)._
Рис. 1. Питома вага штамшв УПМ, Рис. 2. Визначення чутливост штамшв S. Рис. 3. Антимiкробиа актившсть штамiв видiлеиих вiд студентов ХНМУ аш^^ до дезiифектаитiв та антисептиюв антисептиюв та дезшфектанпв вiдиосио
штамшв S. aureus
Проведено визначення антимшробно1' дiï дезiнфектантiв та антисептикiв вщносно штамiв MRSA. Результати дослiджень показали, що майже до всiх речовин виявлена полiрезистентнiсть. До 1 % розчину лiзофармiну виявлено 18,2±4,2 % чутливих штамiв, до бензо1'лпероксиду - 16,5 %±5,1 %, що свщчить про високi вiрулентнi властивостi штамiв MRSA.
1. Аналiз результатiв дослщжень дозволив встановити, що з 248 обстежених студенев медикiв видiлено 19,4 %, серед яких виявлено 6,4 % штамiв MRSA.
2. При визначенш чутливосп штамiв S. aureus до дезшфектаннв та антисепнв диско-дифузшним методом встановлено, що бiльш високу антишкробну дiю мав 1 % розчину лiзофармiну - 82,4±4,9 % чутливих штамiв. Найбiльш активними антисептиками виявились бензо'лпероксид - 84,3±2,3 % та неостершу - 72,1±3,6 % чутливих штамiв.
3. Вiдомо, що штами MRSA мають пiдвищеннi вiрулентнi властивостi про це свiдчить виявлена резистентнiсть майже до всiх антисептиюв та дезiнфектантiв, окрiм 1 % розчину лiзофармiну -18,2±4,2 % та бензо'лпероксиду - 16,5±5,1 % чутливих штамiв.
4. Таким чином, вибiр ефективних антисептикiв та дезшфектаннв повинен бути обумовлений ix високою антимiкробною активнiстю проти штамiв S. aureus, особливо враховуючи наявнiсть метицилш-резистентносн.
5. Отриманi результати дослiдження мають важливе практичне значення для своечасно' ротацн дезiнфектантiв та антисептикiв, забезпечуючи ефективну профiлактику нозокомiальниx iнфекцiй.
Перспективним напрямком дослгдження е вивчення MexaHi3Mie формування pe3ucmeHmHocmi штамiв S. aureus до дезiнфектантiв i антисептитв та розробка нових npenapamie з високою антимжробною дiею.
1. Визначення чутливосп мкроргашз]шв до антибактер1альних препарата: Мшютерство охорони здоров'я Укра'ни 05.04.2007 № 167.
2. Визначення чутливосп/стшкоси мжрооргашзмшв до дезшфжуючих засоб1в. Методичш рекомендацп. - К., Знання Укра'ни, - 2008. - 12 с.
3. Возрастающая угроза развития антимикробной резистентности. Возможные меры: Всемирная организация здравоохранения, - 2013. - ISBN 978 92 4 450318 8. - 130 с.
4. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В.Чубенко, П.Н. Бабич // - К.: МОРИОН, -2000. - 320 с.
5. Морозова Н. С. Основы дезинфектологии / Н.С. Морозова, Е. Ф. Мариевский // Харьков, -2009. - 144 с.
6. Сурмашева О. В. Актуальш питання оцшки специф1чно' активност дезшфжуючих засоб1в / О. В. Сурмашева [та ш.] // Ппена населених мюць: зб. наук. пр. - К., - 2008. - Вип. 51. - С. 191-199.
7. Сорокумова Л. К. Вплив антисептичних препарата на формування резистентност у бактерш / Л. К. Сорокумова, П. Р. Петрашенко, Т. М. Моисеенко [та ш.] // - Харюв. - 2011. -79 с.
8. Шуб Г. М.Циркуляция метициллин-резистентных стафилококков в лечебных учреждениях разного профиля / Г. М. Шуб, Н.Г. Ходакова // Журн. микробиологии эпидемиологии и иммунобиологии. - 2008. - № 1. - С. 66-68.
9. Шкодин С. В. Некоторые аспекты нозокомиальной инфекции / С. В. Шкодин [и др.] // Научные ведомости БелГУ. Серия: Медицина. Фармация - 2013. - №4 (147). - С. 45-48.
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ПРОТИВОМИКРОБНОГО ДЕЙСТВИЯ ДЕЗИНФИЦИРУЮЩИХ И АНТИСЕПТИЧЕСКИХ
СРЕДСТВ В ОТНОШЕНИИ ШТАММОВ STAPHYLOCOCCUS AUREUS, ВЫДЕЛЕННЫХ ОТ БАКТЕРИОНОСИТЕЛЕЙ Кочнева Е. В., Коцарь Е. В., Петренко Л. О., Пятигор А. А.
Особую роль среди возбудителей госпитальных инфекций имеют штаммы Staphylococcus aureus. Бактерионосители среди медицинского персонала являются постоянным резервуаром инфекции в лечебных учреждениях. Слизистые оболочки зева и носа медицинских работников часто колонизируются микроорганизмами, которые имеют полирезистентность к химиотерапевтическим средствам. Основными мерами профилактики госпитальных инфекций является использование антисептиков и дезинфектантов. На сегодняшний день количество резистентных штаммов к этим средствам увеличивается. Анализ результатов исследований позволил установить, что из 248 обследованных студентов медиков выделено 19,4% штаммов S. aureus, среди которых обнаружены 6,4% штаммов MRSA. При определении чувствительности штаммов S. aureus к дезинфектантам и антисептикам диско-диффузионным методом установлено, что более высоким антимикробным действием обладал 1% раствор лизофармина - 82,4±4,9 % чувствительных штаммов. Наиболее активными антисептиками оказались бензоилпероксид - 84,3±2,3 % и неостерил - 72,1±3,6 % чувствительных штаммов. У штаммов MRSA обнаружена резистентность почти ко всем антисептикам и дезинфектантам, кроме 1% раствора лизофармин - 18,2±4,2 % и бензоилпероксида -16,5±5,1% чувствительных штаммов. Так что, выбор эффективных антисептиков и дезинфектантов должен быть обусловлен их
MICROBIOLOGICAL EVALUATION OF ANTIMICROBIAL ACTION OF DISINFECTANT
AND ANTISEPTIC AGAINST STRAINS STAPHYLOCOCCUS AUREUS, ISOLATED FROM BACILLICARRIERS Kochneva E. V., Kotsar E. V., Petrenko L. O., Pyatigor A. A. A special role among the causative agents of nosocomial infections are strains of Staphylococcus aureus. Bacillicarriers among medical staff are a constant reservoir of infection in hospitals. The mucous membranes of the nose and throat medical professionals are often colonized by microorganisms, which are polyresistance to chemotherapeutic agents. The main measures of prevention of hospital infections is the use of antiseptics and disinfectants. To date, the number of resistant strains to these facilities increases. Analysis of the research results revealed that out of 248 surveyed medical students allocated 19,4 % of strains of S. aureus, among which are found 6,4 % of MRSA strains. In determining the sensitivity of strains of S. aureus to disinfectants and antiseptics disk diffusion method is shown that a higher antimicrobial activity possessed lizofarmin solution 1%- 82,4±4,9 % of sensitive strains. The most active substance were benzoyl peroxide -84,3±2,3%, and neosteril - 72,1±3,6 % of sensitive strains. MRSA strains were resistant to almost all antiseptics and disinfectants, with the exception of 1% solution lizofarmin - 18,2±4,2 % and benzoyl peroxide -16,5±5,1 % of sensitive strains. So, the choice of effective antiseptics and disinfectants have to according
высокой антимикробной активностью против штаммов S. aureus, high antimicrobial sensivity strains of S. aureus,
особенно учитывая наличие метициллин-резистентности. especially given the presence of methicillin-resistant.
Ключевые слова: Staphylococcus aureus, резистентность, Key words: Staphylococcus aureus, resistance,
дезинфектанты, антисептики. disinfectants, antiseptics.
Стаття надшшла 13.03.2016 р. Рецензент Кущ О.Г.
УДК 618.001
ДИНАМ1КА ЗМ1Н ПОКАЗНИК1В СИСТЕМИ ЗС1ДАННЯ КРОВ1 ПРОТЯГОМ ВАГ1ТНОСТ1 У Ж1НОК З ТРОМБОФ1Л1ЧНИМИ СТАНАМИ
Основну категорш ризику за антифосфолшидним синдромом складають жшки в перiод вагiтностi, та частота зустрiчальностi симптомокомплексу у ще! категорii пацieнток становить не менше 5%. Метою роботи було визначення стану системi гемокоагуляцiйного гомеостазу у ваптних з тромбофiлiею в рiзнi термiни гестацii. Дослiдження системи гемостазу проводилося в I, II та III триместрах гестацп. Клiнiчно обстежено 32 ваптних з лабораторно тдтвердженим антифосфолшщним синдромом (основна група) та 30 жшок з фiзiологiчним перебтом вагiтностi (контрольна група). При цьому було виявлено стшке пiдвищення коагуляцшного потенцiалу, як у прокоагулянтно! так i у судинно-тромбоцiтарноi ланках системи гемостазу в грут ваптних з АФС.
Ключов! слова: гемостаз, тромбофшя, гестащя, анифосфолшщний сшдром.
Антифосфолшщний синдром (АФС) - це комплекс клшкочмунолопчних порушень, що проявляються схильшстю до тдвищеного тромбоутворення, тромбоцитопенп та системними гематолопчними порушеннями, зумовленими впливом ауггамунних фактор1в [1]. Основну категорда ризику за антифосфолшидним синдромом складають ваптш жшки, у яких цей синдром зустр1чаеться в 5% вщсотках випадюв [1].
Найбшьш важкими клшчними проявами антифосфолшщного синдрому е судинш тромбози р1зно! локатзацп, як спричиняють р1зномаштну акушерську патолопю. Прояви тромбозу дають ктшчну симптоматику в залежност вщ локатзацп, поширеност патолопчного процесу 1 катбру уражено! судини [2, 4].
Адаптацшною реакщею системи гемостазу протягом ф1зюлопчно! ваптност е шдвищення коагуляцшного потенщалу (головним чином за рахунок збшьшення концентрацп фактор1в зсщання кров1 та функцюнально! активност тромбоцппв) [2, 4]. При прогресуванш ваптност на тл1 захворювань, що перебпають з порушенням системи гемостазу, ризик тромбоутворення в судинах оргашзму ваптно! та фетоплацентарного комплекс суттево зростае [3].
Несвоечасна д1агностика та вщсутшсть лшувальних заход1в, спрямованих на усунення ознак антифосфолшщного синдрому, може стати причиною важких ускладнень, як в перюд виношування плода, так { в момент розродження. Досить часто д1агноз «антифосфолшщний синдром» встановлюеться лише тсля декшькох ешзод1в передчасного переривання ваптносп [3, 5, 7]. Клш1чш прояви та !х тяжюсть залежать не стшьки вщ лабораторного титру антифосфолшщних антитш, скшьки вщ термшу ваптносп, шд час якого вони машфестувались. Так, у першому триместр1 ваптносп наявшсть антитш до фосфолшщ1в може стати провокатором виникнення самовшьного аборту. Другий триместр ваптносп у жшки, яка страждае антифосфолипидным синдромом, перебпае з ознаками внутршньоутробно! затримки розвитку плода 1 виникненням прееклампсн. Третш триместр небезпечний щодо розвитку таких ускладнень, як внутршньоутробна загибель плода або передчасш пологи.
Профшактика виникнення та/або рецидиву тромбоз1в залишаеться дуже складною проблемою. Однак при своечасному виявлеш та корекцн даних ускладнень 98% пащенток мають шанс виносити ваптшсть [5, 6]. Враховуюч1 ускладнений перебп ваптносп, шсляпологового перюду, тдвищений ризик перинатальних та материнских втрат, надзвичайно важливими е заходи щодо обстеження даного контингенту жшок на еташ прегравщарно! шдготовки, своечасна д1агностика та корекщя виявлених порушень, динам1чне спостереження протягом ус1е! ваптносп та шсляпологового перюду.
Метою роботи було визначення стану системи гемокоагуляцшного гомеостазу у ваптних з тромбофшею в р1зш триместри гестацп.
Матерiал та методи дослiдження. Дослщження системи гемостазу проводилося в I, II та III триместрах гестацп. Ктшчно обстежено 32 ваптних з лабораторно тдтвердженим
