CC BY
27
культури M. bovis починають рости ранше на (4,2 + 1,1) дiб i дають бiльше накопичення баю^ально! маси. Розроблено новi технологiчнi прийоми виготовлення ППД-туберкулшу з використанням методiв мжрофшьтраци та ультрацентрифугування, що дозволило отримати активний i специфiчний алерген. Для проведення контрольних дослiджень препарату розроблено споЫб сенсибшзацп дослiдних тварин шактивованою культурою M. bovis. СпоЫб е специфiчним, безпечним для здоров'я тварин i людини, вiн запобтае поширенню живих мiкобактерiй у природь
Ключовi слова: туберкульоз, мжобактери, ППД-туберкулiн, мембранна мiкрофильтрацiя,
ультрацентрифугування.
Стаття надшшла 7.09.18 р.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-2-68-225-230 УДК 619:611.728.3:636.8
В.11. Ногак. О.С. Бег.;. А.П. Мельниченко. С .В. I К-чмморук I>i. шиеркмт-кмм нашона. iMiiiii ¡мрарнмм у шг.ерсмкч. I>i. ia Церкга
М1еЛОАРХ1ТЕКТОИ1КА КАПСУЛИ КОЛ1ИИОГО СУГЛОБА КОТ1В
e-mail: olga-bevz@ukr.net
\у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \У
У статл показан юльюсш спiввiдношeння нервових eлeмeнтiв суглобово! капсули ко™ в анатомiчних частинах-антагошстах колшного суглоба (латеральна, мeдiальна, дорсальна, плантарна). Нeрвовi структури виявляли нeйроморфологiчним методом - 1мпрегнащею азотнокислим срiблом за методами Бшьшовського-Грос в модифкацп Лаврентьева та Кампоса, яю ми об'еднали. Статистично продемонстровано, що дорсальна частина суглобово! капсули е найменш насиченою нервовими структурами. Бiднiшi рeфлeксогeннi зони знаходяться в мeдiальнiй, латeральнiй та дорсальнш частинах капсули через меншу кiлькiсть iнкапсульованих закiнчeнь. Рецептори представлен тiльцями Фатeр-Пачинi, Руфiнi, Краузе та вшьними. У капсулi колiнного суглоба ко™, як прeдставникiв фалангоходячих тварин, переважна бшьшють iнкапсульованих нервових заюнчень, нiж вiльних. Цi данi можливо використати для вияснення закономiрностeй утворення больових вщчутпв у колiнному суглоб^ для вияснення акупунктурних та акупресурних зон, мiнiмiзування пошкоджень за достутв до органокомплексу синовiального середовища, а також у порiвняльному аспeктi для оцшки експериментального матeрiалу.
Ключог1 слога: колшний суглоб, капсула, рефлексогенна зона, вшьш рецептори, iнкапсульованi нeрвовi заинчення.
\у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \У
Робота е фрагментом НДР «Експериментально-морфологiчне дождження реактивных та репаративних властивостей сполучнотканинних елементiв локомоторного апарату ссавщв i птахiв, гх сегментальна, екстра- та ттраорганна шнерващя та васкуляризащя», № державног реестрацн 0118U004127.
Колшний суглоб мае широкий д1аиазои рух1в, i надежна нейроанатом1чна оргашзащя е критичною для стабшьност колша [6]. Синовiальна оболонка суглобу виконуе ряд функцш, якi забезпечують нормальну життедiяльнiсть суглобу у звичайних умовах, рiзноманiтних навантаженнях та при виникненш патологiчних змiн локального характеру та оргашзму в цiлому [2]. Розподш, розташування та просторова локалiзацiя мeханорeцeпторiв важливi для короткостi та точносп нейронного сигналу в пропрюрецептивнш шформацп, яка нeобхiдна для тдтримання функцюнально! стабiльностi [14]. Бiльшiсть дослщниюв визнають потeнцiйну роль мeханорeцeпторiв у пропрюцептивнш функцп суглобiв. Зовсiм нещодавно було показано, що пошкодження суглобових мeханорeцeпторiв може призвести до пропрюрецептивних дeфiцитiв, якi можуть призвести до перюдично! нeстабiльностi [14]. Це може бути обумовлене проблемами з механорецепторами, оборобкою та ретранслюванням соматосенсорно! шформацп у вищi центри або спeцифiчним втручанням суглобiв в конгiнитивнi процеси з боку болi [11]. Щд час тотально! артропластики видаляеться бшьша частина суглобово! капсули, в тому чи^ бiльшiсть мeханорeцeпторiв, важливих для пропрюрецепцп, що потeнцiйно обмежуе шсляоперацшне функцiонадьнe вiдновлeння та мае подовжений дефщит пропрiорeцeпцi! [12]. Ноцицeптивнi подразники сприймаються С-волокнами, що мютяться в ушх структурах суглоба, за винятком суглобового хряща [5]. Основний мехашзм виникнення хронiчного больового синдрому при захворюваннях опорно-рухового апарату - ноцицептивний [3]. Проблема регенерацп нервових волокон привертае до себе увагу багатьох дослщниюв, так як ушкодження перифершних нeрвiв викликае iнвадiднiсть, особливо в молодому вщ [1]. Карта локалiзацi! суглобових гiлок
© В.П. Новак, О.С. Бевз, 2019
M. bovis начинают расти раньше на (4,2+1,1) суток и дают большее накопление бактериальной массы. Разработаны новые технологические приемы изготовления ППД-туберкулина с использованием методов микрофильтрации и ультрацентрифугирования, что позволило получить активный и специфический аллерген. Для проведения контрольных исследований препарата разработан способ сенсибилизации опытных животных инактивированной культурой M. bovis. Способ является специфичным, безопасным для здоровья животных и людей и препятствует распространениюю живых микобактерий в природе.
Ключевые слова: туберкулез, микобактерии, ППД-туберкулин, мембранная микрофильтрация,
ультрацентрифугирование.
Рецензент Пилипенко С.В.
забезпечуе aHaT0MÍ4Hy основу для розробки нових ктшчних протоколiв для денерваци колшного суглоба та yправлiння перiоперацiйними болями [13]. Також детальне вивчення особливостей змш структури синовiальноl оболонки за рiзних патологiчних станiв е актуальною ктшчною проблемою, вирiшення яко! дозволить прогнозування перебiгy захворювань сyглобiв та розробку ефективно! комплексно! терапи з врахуванням стади певного патологiчного стану [4]. Для визначення ступеня змш кшьюсних та якiсних характеристик, що вiдбуваються на клiтинному pÍBHÍ у синовiальнiй оболонцi суглобу, необхiдне ч^ке уявлення дiапазону показникiв морфологiчних даних тканин, що дослшжуються [2]. Знання мiелоархiтектонiки та топографп нервових елеменнв мае важливе значення для вибору оптимальних шляхiв за доступiв до структур синовiального середовища за хiрургiчних втручань та артрологи, акупунктури та акупресури.
Метою роботи було вивчення мiелоархiтектонiки та топографп нервових стовбурiв, волокон, закшчень i з'ясування, яка анатомiчна частина капсули менш iннервована.
Матерiал i методи дослiдження. Матерiалом для дослшження була капсула колiнних суглобiв вiд 20 кiнцiвок трупiв статевозрших безпородних котiв, пiсля автомобiльних аварш. Капсулу вiдпрепаровували вiдносно анатомiчних частин суглобiв (латеральна, медiальна, дорсальна, плантарна частини). Фшсували в 10% розчиш нейтрального формалiну, готували зрiзи на заморожувальному мiкротомi товщиною 15 мкм. Структурну органiзацiю, мiелоархiтектонiку та топографда нервових стовбурiв та нервових заюнчень виявляли нейроморфологiчними методами - iмпрегнацiею азотнокислим срiблом за методами Бшьшовського-Грос в модифшаци Лаврентьева та Кампоса, яю ми об'еднали. Крiм того, ми замшили 1% розчин кислого формалiну за Кампосом на 10% розчин нейтрального формалшу. Для вивчення пстолопчних препаранв використовували мiкроскоп Axiolar plus (Carl Zeiss). Мкрофотографп були зроблеш за допомогою камери Canon (окуляр x10, об'ективи x25/0,50, x40/0,65, 100/0,25), iнтегрованою з персональним комп'ютером Axiolar плюс (Carl Zeiss). Статистична обробка аналiзу отриманих цифрових даних здшснювалася за Е. Монцевичюте-Ерiнгене. Для порiвняльного аналiзу, ми обрали поверхш антагонiсти: плантарна - дорсальна та медiальна - латеральна. Кiлькiсть нервових структур розрахована на 6 препаратах кожно! анатомiчноl частини. Ми визначили помилку середнього арифметичного (M ± m) - вiдхилення вiд середнього показника помножену на константу K; константа К для 6 варiантiв становить 0,0934. Визначили рiзницю (d), критерiй достовiрностi за формулою td = d/(md) - td - критерш достовiрностi (у цьому випадку рiзницi); d - рiзниця; md -помилка вибiрковоl рiзницi. Якщо критерiй достовiрностi нижче вiд 3, то необхщно встановити, на якому порозi вiрогiдностi вона може вважатися достовiрною згiдно з таблицею Стьюдента. Число ступенiв свободи (n+n¡-2) дорiвнюе 10. Це значення вписуеться в перший порш (0,95) безпомилкових прогнозiв.
Результати дослiдження та Тх обговорення. У латеральнш частинi капсули рецепторний апарат представлений простими та складними вiльними нервовими закiнченнями, а також шкапсульованими. Вiльнi нервовi закiнчення знаходяться як у синовiальнiй, так i у фiбрознiй оболонках. Вони е - судинними, тканинними, а також полiвалентними. У пiдсиновiальному шарi е проси та складнi вiльнi аференти з рiзноманiтною архiтектонiкою - змiеподiбних арборизацiй, Гудзикiв та кущикiв. 1нкапсульоваш нервовi закiнчення розташованi мiж пiдсиновiальним шаром та фiброзною оболонкою. Чисельш судинно-нервовi комплекси утворюють сплетення. Крiм того, нервовi стовбури проходять уздовж кровоносних судин, та !х напрямок збiгаеться, але вони можуть перетинати судини i утворювати з ними нервово-судинш контакти (рис. 1, а). Вшьш рецептори локалiзуються мiж синовюцитами та формують нервово-клiтиннi контакти. У плантарнш частинi знаходяться чисельнi вшьш (просп та складнi) та шкапсульоваш рецептори з рiзною архiтектонiкою. 1нкапсульоваш рецептори характеризуються рiзними морфологiчними особливостями як осьових цилiндрiв, так i зовшшньо! капсули. Iнкапсульованi закiнчення, представлен тiльцями Фатер-Пачинi (рис. 1, б) та Руфшь У нервових стовбурiв добре виражена внутрiшньостовбурова мiелоархiтектонiка, яка представлена мiелiновими та безмiелiновими волокнами. Медiальна частина характеризуеться наявнiстю чисельних та потужних нервових сплетень, нервово-судинних контактiв та вiльних сенсорiв. Просп та складнi вiльнi рецептори у вигщщ рiзних розгалужень, закiнчуються на кровоносних судинах та сполучнотканинних структурах (рис. 2, а). Багаточисельш нервовi сплетення локалiзованi як в пiдсиновiальному шарi, так i у фiбрознiй оболонцi. У цих сплетеннях е нервовi стовбури з периневральними тхвами рiзних потужностей. У дорсальнiй частиш капсули вiльнi рецепторнi закiнчення знаходяться як в синовiальнiй оболонцi, так i у фiбрознiй (рис. 2, б).
а
Рис. 1. Нервовi закшчення капсули: а - вшьш полiрецептори в латеральнш частинi; б - шкапсульоваш нервов1 закшчення в плантарнш частиш. 1мпрегнащя ср1блом. х400; х1000.
Гб
ш:
^■¿'А^** 'Л >мна
Рис. 2. Мiелоархiтектошка капсули: а - нейроваскулярний комплекс медiальноl частини; б - рецептори дорсально! частини. Iмпрегнацiя срiблом. х1000.
1нкапсульоваш заюнчення представлен! тшьцями Фатер-Пачиш та колбами Краузе. Тшьця Фатер-Пачиш мають р1зну конфпуращю зовшшньо! капсули. За результатами статистично! обробки цифрового матер1алу та морфометричних показниюв кшькост нервових структур за пор1вняння плантарно! та дорсально! частин критерш в1ропдносп становить tdплантдорс=3,5. Цей показник дозволяе стверджувати, що у плантарнш частиш в1ропдна бшьшють нервових структур, шж у дорсальнш. У пор1внянш мед1ально! 1 латерально! частин критерш в1ропдно! бшьшост насиченосп нервовими структурами становить tdмедлат=3,5. Для визначення найбшьш шнервовано! частини капсули пор1внювали плантарну { мед1альну частини. Критерш в1ропдносп становить tdплантмед 2,9 Це значення вписуеться у перший пор1г (0,95) безпомилкових прогноз1в. Для визначення найменш насичено! нервовими структурами анатом1чно! частини капсули пор1внювали дорсальну I латеральну частини. Критерш в1ропдност1 становить tdдорслат= 2,3. Цей показник вписуеться у перший пор1г (0,95) безпомилкових прогноз1в. (табл. 1, 2).
Таблиця 1
Статистична обробка цифрового матерiалу за Е. Монцевiчюте-Ерiнгене
К-ть препараив (п) Плантарна частина Дорсальна частина Мед1альна частина Латеральна частина
к-ть нерв. стр-р вщхилення вщ середн. показн. к-ть нерв. стр-р вщхилення вщ середн. показн. к-ть нерв. стр-р вщхилення вщ середн. показн. к-ть нерв. стр-р вщхилення вщ серед. показн.
1. 8 -0,1 6 1,2 11 -1,1 9 1,9
2. 10 1,9 5 0,2 11 -1,1 7 0,1
3. 10 1,9 4 -0,8 15 2,9 6 -1,1
4. 7 -1,1 3 -1,8 12 0,1 8 0,9
5. 7 -1,1 7 2,2 8 -4,1 4 -3,1
6. 7 -1,1 4 -0,8 16 3,9 9 1,9
сума 49 7,2 29 7 73 13,2 43 9
Середне знач 8,1 4,8 12,1 7,1
Примiтка: Шиит 7,2x0,0934=0,67; Шдорс 7x0,0934=0,65; Шмед 13,2x0,0934=1,2; Шлат 9x0,0934=0,8
Таблиця 2
Морфометричш показники кiлькостi нервових структур суглобовоТ капсули
плант дорс d td мед лат d td плант мед d td дорс лат d td
х±ш х±ш х±ш х±ш х±ш х±ш х±ш х±ш
8,1±0,67 4,8±0,65 3,3 3,5 12,1±1,2 7,1±0,8 5 3,5 8,1±0,67 12,1±1,2 4 2,9 4,8±0,65 7,1±0,8 2,3 2,3
З.з
тс1плантдорс=^0,672 +0,652 =40,87=0,93; 1с1плантдорс=0.9з=3,5; шамедлат=^1,22 +0,82 =^2,08=1,44; 1амедлат==3,5;
таплантмед=л/0,67- +1,2- =л/1,89= 1,3 7; 1с1плантмед==2,9;
2.3
тадорслат=^0,652+0,82=л/1,06=1,02иадорслат=1.0г=2,3.
Щодо локатзаци iнкапсульованих закiнчень, то критерiй вiрогiдностi tdплантлат=7,7, дозволяе стверджувати, що плантарна частина капсули е потужною рефлексогенною зоною (табл. 3, 4). В капсулi колiнного суглоба котiв нервовi закiнчення е судинними, тканинними, клгтинними та полiвалентними, що закiнчуються на кровоносних судинах, синовiоцитах та у сполучнш тканинi. Так формуються тюш нервово-васкулярнi, нервово-тканиннi та нервово-клгтинш контакти, завдяки яким здiйснюеться нейронний контроль кровотоку, синтезу синовй та шдтримання гомеостазу нормальних суглобiв.
Таблиця. 3
Статистична обробка цифрового матерiалу за Е. Монцевiчюте-Ерiнгене
Планта) эна частина Дорсальна частина Мед1альна частина Латеральна частина
К-ть К-ть вадхилення К-ть ыдхилення К-ть ыдхилення К-ть ыдхилення
препарат1в закш- ыд середн. закш- ыд середн. закш- ыд середн. закш- ыд середн.
чень показн. чень показн. чень показн. чень показн.
1. 4 0,9 1 -0,2 1 -0,7 1 0,2
2. 4 0,9 1 -0,2 1 -0,7 1 0,2
3. 2 -1,1 1 -0,2 - - 1 0,2
4. 3 -0,1 1 -0,2 - - 1 0,2
5. 3 -0,1 1 -0,2 - - 1 0,2
6. 3 -0,1 2 0,8 - - - -
сума 19 3,2 7 1,8 2 1,4 5 1
Середне значения 3,1 1,2 0,3 0,8
шплант 3,2x0,0934=0,3; Шдорс 1,8x0,0934=0,2; Шмед 1,4x0,0934=0,09; Шлат 1x0,0934=0,09
Таблиця 4
Морфометричнi показники кшькост iнкапсульованих закiнчень суглобовоТ капсули
плант дорс а td мед лат td плант лат d td дорс мед d td
х±ш х±ш х±ш х±ш х±ш х±ш х±ш х±ш
3,1±0,3 1,2±0,2 1,9 5,3 0,3±0,1 0,8±0,09 0,5 3,8 3,1±0,3 0,8±0,09 2,3 7,7 1,2±0,2 0,3±0,1 0,9 4,09
mdплантдорс=V0,32 +0,22 =^0,13=0,36; tdплантдорс = -в = 5,3
0,5
тс1„едлат=А/0,092+0,12=л/0,0181=0,13; 1с1медлат = °Д3 = 3,8
2^3
тапланттлат=л/0,32+0,092=л/0,0981=0,3; 1ёпшнттт = О.з = 7,7
0,9
тадОрсмед=А/0,22+0,12 =л/0,05=0,22; 1с1дорсмед = 0.22 = 4,09
Варто вiдзначити, що нервовi структури не поширюються рiвномiрно у фiбрознiй та синовiальнiй оболонках капсули колiнного суглоба коив. Саме нерiвномiрне розподiлення рецепторiв в тканинах суглобiв - за ушкальною схемою з дiлянками дефщиту механорецепторiв, може бути використано для ирурпчно! диссекцп [14]. Було виявлено чотири види нервових закiнчень: тшьця Фатер-Пачинi, Руфiнi, колби Краузе та вшьш нервовi закiнчення. 1з вшх чотирьох видiв переважали Фатер-Пачинiевi тшьця [15]. 1нкапсульоваш сенсорнi тiльця Фатер-Пачит, «як правило, вiдповiдальнi за чутливють до тиску та вiбрацil» [7], що здшснюеться як зовнi, так i з боку кровоносних судин. Вони мають дещо не зовам типову, бшьш закруглену або сплющену зовнiшню капсулу, що ми пов'язуемо з особливостями топографп та видоспецифiчнiстю. Крiм того, у випадку змщення тканин iнкапсульованi рецептори, пiдцаються значному стискуванню та розтягуванню пiд час руху, тому 1хня форма може бути змшена. Це говорить про те, що рецептори фшсоваш в тканинах. Вищезгадаш результати наших дослщжень, щодо зовнiшнього вигляду пачинiевих тшець, узгоджуються з [7]. Ми схильш вiднести тiльця Фатер-Пачинi, якi локашзуються безпосередньо бiля кровоносних судин до барорецепторiв, а тi яю контактують з колагеново-еластичним комплексом фiброзноl оболонки - до пропрiорецепторiв. Передбачаеться, що механорецептори вщграють значну роль в пропрюцептивнш
OTcreMi зворотного зв'язку колша [9]. Тшьця Руфш в окремих випадках можуть реагувати на розтягування та на мехашчний тиск. Найбiльш розповсюдженим мюцем для тiлець Руфiнi, в рядi наукових дослщжень, е субсиновiальний шар суглобових капсул, що збiгаeться i з нашими дослiдженнями. [8] вщмггив, що тiльця Краузе повiльно адаптуються i тому вони реагують на постшт подразники та зазвичай розмiщуються на поверхнi у тканинах. Колби Краузе нами виявлеш у пiдсиновiальному шарi синовiальноï оболонки, яка межуе з суглобовою порожниною. Вiльнi HepBOBi заюнчення характеризуються piзноманiтною аpхiтeктонiкою у виглядi розгалужень, аpбоpизацiй, кущикiв, петель, вусиюв, rудзикiв. Вiдповiдно до [3] вшьш HepBOBi закiнчeння забезпечують реакци на мeханiчний тиск i бшь. У капсулi колiнного суглоба кота локалiзуeться бiльшe iнкапсульованих нервових заюнчень - мeханоpeцeптоpiв, нiж вiльних. Ми схиляемося до думки, що piзномаmтmсть моpфологiï i топогpафiï сeнсоpiв обумовлюе ускладнення пpопpiоцeптивноï функцiï та вимагае подальшого вивчення [15]. Не зважаючи на досить активне вивчення рецепторного апарату капсули колiнного суглоба копв, питання статистичноï обробки наявностi нервових структур капсулярних повepхонь-антагонiстiв недостатньо дослщжеш. В лiтepатуpi е вiдомостi про кшьюсний склад мeханоpeцeптоpiв в переднш хpeстоподiбнiй зв'язцi колша [10]. Таким чином ми визначили та статистично пiдтвердили нейроанатомiчну топографiю нервових структур та щентиф^вали поверхнi з дефщитом механорецепторiв. Цшком можливо, що множиншсть i мiнливiсть рецепторiв, ïх локалiзацiя та характер утворення рефлексогенних зон пов'язаш з видоспецифiчними особливостями, а також iз типом опори та швидюстю руху.
iiiiiilliBMlfcBWKuÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉlÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉÉI
Дорсальна частина суглобово1' капсули е найменш насиченою нервовими елементами. Рeфлeксогeннi зони значно менш pозвинeнi в мeдiальнiй, латepальнiй та доpсальнiй частинах через меншу кiлькiсть iнкапсульованих peцeптоpiв. 1нкапсульоваш сенсори пpeдставлeнi тiльцями Фатер-Пачит, Руфiнi та Краузе. Вiльнi рецептори мають piзну аpхiтeкгонiку та добре розвинеш в усiх анатомiчних частинах капсули. У капсул колiнного суглоба копв (Felis silvestris catus), як представниюв фалангоходячих тварин, переважна бшьшють iнкапсульованих нервових заюнчень, нiж вшьних.
Перспективою подальших дождженъ е вияснення сегментального формування магiстральних Hepeie попереково-крижового сплетення та сегментальноï шнервацн капсули в eкспepимeнтi.
Список . ii 1ера i у рм
1. Khrapay OV. Vplyv lipoflavonu na reheneratsiyu travmovanoho sidnychoho nerva pry riznykh skhemakh vvedennya. Morfolohiya. 2010. 4(3): 67-71. [in Ukrainian]
2. Pelypenko OV, Shepitko VI. Morfolohichni osoblyvosti komponentiv ta funktsionalni parametry synovialnoyi obolonky suhlobiv shchuriv. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2018; 3(65); 176-178. [in Ukrainian]
3. Povoroznyuk VV, Shynkarenko TY, Pryymych UI. Neyropatychnyy komponent bolyu pry zakhvoryuvanni kistkovo m'yazovoyi systemy: ohlyad literatury ta rezultaty vlasnykh doslidzhen. Chastyna II. Bil. Suhloby. Khrebet. 2015; 1(17); 520. [in Ukrainian]
4. Shepitko VI, Pelypenko OV. Suchasni pohlyady na strukturnu orhanizatsiyu suhlobovykh tkanyn. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2015; 3(52). [in Ukrainian]
5. Arendt-Nielsen L, Fernandez-delas-Penas C, Graven-Nielsen T. Basic aspects of musculoskeletal pain: from acute to chronic pain. J. Man. Manip. Ther. 2011; 19(4):186-193.
6. Çabuk H, Kuçku Çabuk F. Mechanoreceptors of the ligaments and tendons around the knee. Clin Anat. 2016 Sep; 29(6):789-95.
7. Kapetanakis S, Gkasdaris Daneva G, Givissis E, Papathanasiou P, Xanthos J. Mechanoreceptors of the Achilles tendon: a histomorphological study in pigs with clinical significance for humans. Muscles, Ligaments and Tendons Journa l CIC Edizioni Internazionali. 2017 October-December; 7(4): 558-563.
8. Kisia S, Sense Organs. Vertebrates: Structures and Functions. Enfield: Science Publishers; 2010. 387 p. [Google Scholar]
9. Sha L, Xie G, Zhao S, Zhao J. A morphologic and quantitative comparison of mechanoreceptors in the tibial remnants of the ruptured human anterior cruciate ligament. Medicine (Baltimore). 2017 Feb;96(5):e6081. doi: 10.1097/MD.0000000000006081.
10. Sha L, Zhao L. Quantitative study on mechanoreceptors in tibial remnants of ruptured anterior cruciate ligament in human knees Zhongguo Xiu Fu Chong Jian Wai Ke Za Zhi. 2010 Nov; 24(11):1318-22.
11. Shanahan CJ, Wrigley TV, Farrell MJ, Bennell KL, Hodges PW. Proprioceptive impairments associated with knee osteoarthritis are not generalized to the ankle and elbow joints. Hum Mov Sci. 2015 Jun; 41:103-13. doi: 10.1016/j.humov
12. Siqueira GSL, Amaral MVG, Schiefer M, Schlee G, Schultz-Wenk TF, de Almeida MN, et al. Proprioceptive deficit after total elbow arthroplasty: an observational study. J Shoulder Elbow Surg. 2017 Nov; 26(11):2017-2022. doi: 10.1016/j.jse.2017.07.003.
13. Tran J, Peng PWH, Lam K, Baig E, Agur AMR, Gofeld M. Anatomical Study of the Innervation of Anterior Knee Joint Capsule: Implication for Image-Guided Intervention. Reg Anesth Pain Med. 2018; 43(4):407-414. doi: 10.1097/AAP.0000000000000778.
14. Witherspoon JW, Smirnova IV, McIff TE. Neuroanatomical distribution of mechanoreceptors in the human cadaveric shoulder capsule and labrum. J Anat. 2014 Sep; 225(3): 337-345.
15. Wu X, Song W, Zheng C, Zhou S, Bai S. Wu et al. Morphological study of mechanoreceptors in collateral ligaments of the ankle joint. Journal of Orthopaedic Surgery and Research. 2015.10:92 DOI 10.1186/s13018-015-0215-7
iV(|k-|>:iiii
МИЕЛОАРХИТЕКТОИИКА КАПСУЛЫ
КОЛЕННОГО СУСТАВА КОТОВ Ногак В.П.. Бегз О. С.. Мельниченко А.П..
Иечиморук Е.В.
В статье показаны количественные соотношения нервных элементов суставной капсулы котов в анатомических частях-антагонистах коленного сустава. Нервные структуры изучали нейроморфологическим методом - импрегнацией азотнокислым серебром по методам Бильшовского-Гросс в модификации Лаврентьева и Кампоса, которые мы объединили. Статистически показано, что дорсальная часть суставной капсулы является наименее насыщенной нервными структурами. Более бедные рефлексогенные зоны находятся в медиальной, латеральной и дорсальной частях капсулы из-за меньшего количества инкапсулированных окончаний. Рецепторы представлены тельцами Фатер-Пачини, Руффини, Краузе и свободными. В капсуле коленного сустава котов, как представителей фалангоходящих животных, подавляющее большинство инкапсулированных нервных окончаний, нежели свободных. Эти данные возможно использовать для выяснения закономерностей образования болевых ощущений в коленном суставе, для выяснения акупунктурных та акупрессурных зон, минимизации повреждений при доступах к органокомплексу синовиальной среды, а также в сравнительном аспекте для оценки экспериментального материала.
Ключевые слога: коленный сустав, капсула, рефлексогенная зона, свободные рецепторы, инкапсулированные нервные окончания.
Стаття надшшла 5.02.19 р.
MIYELOARHITEKTONICS OF KNEE JOINT CAPSULE OF CATS Novak V.P.. Bevz O.S.. Melnichenko.. A.P..
Nechiporuk Ye.V.
Despite the rather active study of the receptor apparatus of the capsule of the knee joint of cats, the question of statistical processing of the presence of nerve structures of surface-antagonists of capsules is not sufficiently investigated. The article presents the quantitative relations of the nerve elements of the articular capsule of cats in the anatomical parts-antagonists of the knee joint. Nerve structures were shown by the neuromorphological method - the impregnation with silver nitrous oxide by the methods of Bilshovsky-Gros in the modifications of Lavrentiev and Campos, which we united. It has been statistically demonstrated that the dorsal part of the articular capsule is the least saturated nerve structure. Poor reflexogenic areas are located in the medial, lateral and dorsal parts of the capsule due to the smaller number of encapsulated endings. The receptors are represented by the corpuscules of Fater-Pacini, Rufini, Krause and free ones. In the capsule of the knee of cats, as representatives of phalanoid animals, the vast majority of encapsulated nerve endings than free ones. It is possible that the multiplicity and variability of the receptors, their localization and the nature of the formation of reflexogenic zones are associated with species-specific features, as well as the speed of movement and the type of support. These data may be used to clarify the patterns of pain sensation in the knee joint, to use the acupuncture and acupressure zones, minimize damages for access to the organo-complex of the synovial medium, and also in the comparative aspect for the evaluation of the experimental material.
Key words: knee joint, capsule, reflexogenic zone, free receptors, encapsulated nerve endings.
Рецензент Пилипенко С.В.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-2-68-230-233 УДК 612.014, 636.4.
С.О. Усенко1, А.М. Шостя1, А.А. Молвдук1, В.Г. Слинько1, О.М. Бондаренко1
О.1. Мироненко1, С.М. Бшаш !Полтавська державна аграрна академия,
. м. Мол| ава
ОСОБЛИВОСТ1 МРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОГО ГОМЕОСТАЗУ У СВИНОК ВМРОДОВЖ В1ДТВОРЮВАЛЬНОГО ЦИКЛУ
e-mail: sveta_usenko@ukr.net
Висвтено результати дослщжень про особливост прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в свинок. Встановлено, що в перюд еструсу в кровi свинок прискорюються процеси пероксидного окиснення: зростае актившсть ксантиноксидази (р<0,05), тдвищуеться вмют дieнових кон'югаив (р<0,05) та ТБК-активних сполук в 1,3 раза. Ц змши супроводжуються зниженням резистентност еритроциив до пероксидного гемолiзу та зростанням рiвня антиоксидантного захисту - активност супероксиддисмутази, вмюту втмшу А i втмшу Е. З'ясовано, що у свинок перед пологами спостертаеться змщення прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в напрямi штенсифжацп пероксидацп, а саме за рахунок збшьшення активностi ксантиноксидази (р<0,05) i супероксиддисмутази (р<0,01). Цi змши вщбуваються на тлi прискорення процесу пероксидного окиснення - збшьшення концентрацп дiенових кон'югатiв (р<0,05) та ТБК-активних комплекав та зниженням кiлькостi низькомолекулярних антиоксиданив: вiдновленого глутатiону (р<0,01) та втмшу Е.
Ключов1 слова: свинки, вщтворювальний цикл, гомеостаз, антиоксиданти, ваптшеть.
Публтащя е фрагментом НДР «Розробити технологЮ штракорпоралъного штучного осшешння свинок» (№ державно'1 реестраци 0116U005011).
Ф1зюлопчш особливост репродуктивно! системи людини не завжди можливо вивчати з погляду на етичш принципи i тому вщповщш ситуацп моделюють на тваринах. Для дослщження часто обирають оргашзм свиш (Sus scrofa domesticus) у зв'язку з ïï аналопею з людиною на ф1зюлопчному i молекулярному р1внях. Саме свиням притаманний ештелюхор1альний вид плаценти 1з пстотрофним типом живлення ембрюшв, який тривае майже впродовж усього перюду ваптност1, що дае можливють бшьш детально його дослщити. Вважаеться, що розкриття © С.О. Усенко, А.М. Шостя, 2019
