CC BY
348
УДК 341.9:341.46
М1ЖНАРОДН1 ОРГАШЗАЦП ЯК СУБ'СКТИ М1ЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
Ж. В. ЧЕВИЧАЛОВА,
канд. юрид. наук, асистент кафедри мiжнародного права, Нащональний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харкв
Розглянуто основт специф1чт аспекти участ1 м1жнародних оргатзацт у приватноправових в1дносинах. Досл1джено особливост1 статусу м1жнародно'г юридичног особи. Проанал1зовано в1дм1нн1сть п1дход1в до правового регулювання приватноправових в1дносин за участю м1журядових та неурядових оргатзацт. Розкрито особливост1 м1жнародно-правового статусу М1жнародного комтету Червоного Хреста, як впливають на укладення угод приватноправового характеру.
Ключов1 слова: мiжнародна оргашзащя, суб'ект мiжнародного приватного права, шоземний елемент, мiжнародна юридична особа, шоземна юридична особа, мiжнародна угода.
Невщ'емною складовою м1жнародно-правового функцюнування м1жнародних оргашзацш е !х участь у цившьно-правових 1 господарсько-правових вщносинах. Участь м1жнародних оргашзацш, причому як м1журядових, так 1 деяких неурядових, у м1жнародних вщносинах невладного характеру мае певну специфжу й породжуе низку теоретичних 1 практичних питань. Саме м1жнародна оргашзащя у таких правовщносинах виступае шоземним елементом, наявшсть якого дозволяе квашфшувати вщносини як м1жнародш приватноправов1.
Обсяг 1 види приватноправових правочишв за участю м1жнародних оргашзацш р1зномаштш З одного боку, вс м1жнародш оргашзацп з метою забезпечення свое! повсякденно! д1яльност1 вступають у приватноправов1 вщносини з кра!ною перебування, зокрема з приводу зв'язку (поштового, телефонного, стшьникового та ш.), придбання канцелярських та шших товар1в або обладнання, споживання комунальних послуг \ т. ш., а з шшого - шляхом
y4acTÍ у приватноправових вщносинах мiжнароднi оргашзаци реаизують свою статутну правоздатшсть. Один Í3 таких прикладiв наводить у свош po6oTÍ «Правовое положение международной организации как субъекта международного частного и гражданского права» В. А. Канашевский. Так, Мiжнародний банк реконструкци та розвитку (дай - МБРР) вiдповiдно до свого Статуту вповноважений сприяти приватним шоземним швестищям шляхом надання гарантш або участi у позиках з метою здшснення конкретних проектiв реконструкци та розвитку (ст. 1 (II) розд. 4 (VII), ст. 2 Угоди про МБРР 1945 р.) [6, с. 141].
Шдкреслимо також, що правовщносини за участю мiжнародних органiзацiй будуть регулюватися нормами приватного права за умови, що шшими учасниками зазначених правовщносин е особи приватного права. Вщносини мiж двома мiжнародними мiжурядовими органiзацiями або мiж
/1м2рГй1 Л- /й J Г^улюв
державою та мiжурядовою органiзацiею пiдпадають пiд регулювання норм публiчного права. Певною специфiкою вирiзняеться регулювання правовiдносин за участю деяких мiжнародних неурядових органiзацiй, наприклад, таких як Червоний Хрест або Мiжнародний олiмпiйський комiтет. До розгляду зазначено! специфiки ми звернемося нижче.
У мiжнародних вiдносинах приватного характеру мiжнароднi оргашзаци виступають як юридичш особи. Зазвичай цi оргашзаци набувають зазначеного статусу з моменту реестраци 1х статутiв або включення до реестру юридичних оЫб у державi за мiсцем знаходження штаб-квартири мiжнародноl оргашзаци. Нерiдко, за вщсутност у статутах спецiалiзованих установ ООН положень про 1х статус у приватноправових вщносинах, 1х активна практика укладання приватних правочинiв дозволяе дшти висновку, що вони виступають саме як юридичш особи. Одночасно держави-члени включають до нащонального права положення про те, що мiжнародна оргашзащя дiе на територи ще! держави як юридична особа. Наприклад, Закон Велико!' Британи про мiжнароднi оргашзаци 1981 р. мiстить норми, за якими на територи Велико1 Британи як юридична особа може дiяти будь-яка мiжнародна органiзацiя, в тому чи^ й така, в якш
Сполучене Королiвство участ не бере.
Слщ зауважити, що вщносно мiжнародних органiзацiй актуальними залишаються т самi питання, що постають у разi участi у приватноправових вщносинах юридично! особи, визначення правоздатност яко! виходить за межi законодавства одше! держави. До таких питань належать: визначення нащональност юридично! особи; чи е таке утворення вiдповiдно до свого нацiонального правопорядку юридичною особою; i, нарештi, колiзiйним питанням, що виникае у зв'язку iз дiяльнiстю мiжнародних оргашзаци, е вибiр
\\ /I
права, яке повинно застосовуватись до регулювання приватних правочишв.
Отримання вiдповiдей на поставленi питання дещо ускладнюеться через те, що хоча кожна мiжнародна органiзацiя надшена сукупнiстю прав та обов'язкiв, властивих юридичнш особi, а також мае приватноправовий статус, це е мiжнародна юридична особа, що створена на основi мiжнародного
/ / 1II /1\ I \ II чу\ ^ \
договору, а не нацiонального законодавства. Або мiжнародна неурядова
•»« \ \\ ¡¡ПгчЕл/Ж Гп \
органiзацiя, створена за вщповщним нацiональним законодавством, однак така,
що набула мiжнародно! правосуб'ектностi шляхом свое! звичайно! практики.
М1жнародш оргашзаци е основним рiзновидом мiжнародних юридичних оЫб. Саме поняття «мiжнародна оргашзащя» охоплюе як мiжнароднi мiжурядовi, так i мiжнароднi неурядовi оргашзаци. I перш^ i другi е особливими суб'ектами права, вони можуть брати участь тшьки в тих правовщносинах, що визначеш цiлями i завданнями, заради яких вони створеш, та вщповщають статуту.
J~"]w § § я И g1 7 1 ■ I 1 I в 1 I ■■
Мiжнароднi юридичнi особи створюються шляхом укладення мiжнародно! угоди, а саме мiждержавного, мiжурядового, мiжвiдомчого договору, а також вщповщно до нацiонального законодавства одше!' або бiльше держав, яке визначено зпдно iз мiжнародною угодою.
Типовими мiжнародними юридичними особами е мiжнароднi мiжурядовi оргашзаци, !х участь у вщносинах приватного характеру вирiзняеться сталою практикою. Регулювання правового статусу мiжнародних мiжурядових органiзацiй вiдбуваеться зпдно iз Вiденськими конвенцiями про
представництво держав в !х вщносинах i3 мiжнародними оргашзащями унiверсального характеру (1975), про право мiжнародних договорiв (1986), Конвенщею про правовий статус, привше1 та iMyrnTera мiждержавних органiзацiй, що дiють у визначених галузях сшвробггництва (1980). У свою чергу, особливим мiжнародним договором, укладеним мiж державами-учасницями мiжнародноl мiжурядовоl оргашзаци е ii Статут, який може закршлювати статус оргашзаци як юридично! особи (ст. 104 Статуту ООН). Приватноправовому статусу присвячена ст. 105 Конвенци про привше! та
\\ V I
iмунiтети ООН (1946), ст. 7 Статуту МБРР, ст. 39 Статуту МОП, ст. 16 Статуту МАГАТЕ, ст. 9 Статуту МВФ. Також цившьно-правова правоздатнють фшсуеться у ст. 104 Статуту ООН, ст. 12 Статуту ЮНЕСКО. Статус оргашзацш як мiжнародних юридичних осiб закрiплюеться як у мiжнародних угодах, так i в правових актах, що приймаються самими оргашзащями.
/ ¡^ 111 /IV / \ II ^ \ о \
Публiчно-правова природа мiжнародних органiзацiй, !х незалежний мiжнародно-правовий статус унеможливлюе пiдпорядкування таких суб'ектiв шоземному праву. Отже, обсяг цившьно1 правоздатност мiжнародних органiзацiй на територи Украши, як i на територи бшьшосл кра!н, неоднаковий, оскiльки визначаеться мiжнародними угодами у кожному конкретному випадку.
Закон Украши «Про мiжнародне приватне право» вщ 23.06.2005 р. у ч. 1 ст. 30 закршлюе, що до приватноправових вщносин з iноземним елементом за участю держави та юридичних о^б публiчного права застосовуються правила
§ "ш я ж и ¥ 1| й в 1 I <■'■■
цього Закону на загальних пiдставах, якщо iнше не передбачено законом [5].
Найчастше участь юридичних оЫб публiчного права у приватноправових вщносинах охоплюеться формулюванням «якщо iнше не передбачено законом». Так, вщповщно до Статуту МОП ця оргашзащя надшена правом укладати угоди, набувати рухоме i нерухоме майно та розпоряджатися ним, порушувати судовi справи (ст. 39). У той же час МОП не змшюе статус мiжурядовоl оргашзаци i згiдно з п. 1 ст. 40 Статуту користуеться на територи кожного свого учасника прившеями та iмунiтетом, необхiдним для здшснення
!! цшей. У Меморандумi про взаеморозумшня мiж М1шстерством сощально! полiтики Укра!ни, всеукра!нськими об'еднаннями профспiлок та всеукра!нськими об'еднаннями оргашзацш роботодавцiв та МОП щодо Програми гщно! працi на 2012 - 2015 рр. прописано положення про те, що Укра!на е учасницею Конвенци про привше! та iмунiтети спецiалiзованих установ ООН 1947 р. та Додатка I, який стосуеться МОП, вщ 13 квгтня 1966 р. Окремо вирiшуеться питання щодо стввщношення iмунiтетiв
мiжурядово! оргашзаци, якi мають публiчно-правову природу з
\\ N< /I
приватноправовими засадами дiяльностi у договорi мiж Урядом Укра!ни та Свропейським Банком Реконструкцй та Розвитку «Про спiвробiтництво та дiяльнiсть Постiйного Представництва СБРР в Укра!ш» вiд 17.07.2008 р. [3]. Стаття 2 цього договору присвячена iмунiтетам Банку та Постiйного Представництва, у розд. 2.01 яко! закршлено, що Банк та Посадовi особи та Пращвники Банку користуються на територп Укра!ни привiлеями, винятками та iмунiтетами, викладеними у гл. VIII Угоди про заснування Свропейського Банку реконструкцй! та розвитку вщ 29.05.1990 р. Проте згiдно з розд. 2.04 у рамках свое! офiцiйно!' дiяльностi Банк користуватиметься iмунiтетом вiд юрисдикцi!' на територi!' Укра!ни, за винятком випадкiв, до яких такий iмунiтет не застосовуеться:
a) ^ею мiрою, якою Банк прямо вщмовляеться вiд такого iмунiтету в конкретнiй справi або у письмовому виглядц
b) стосовно цившьних позовiв, що випливають зi здшснення ним сво!х повноважень iз запозичення грошей, гарантування зобов'язань i купiвлi, продажу або гарантй продажу будь-яких цiнних паперiв;
c) стосовно цившьного позову третьо! сторони з вщшкодування збиткiв внаслiдок дорожньо-транспортно! пригоди, спричинено! Посадовою особою чи Пращвником Банку, який дiяв вщ iменi Банку;
d) стосовно цившьного позову про вщшкодування шкоди, завдано! калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю фiзично! особи;
e) стосовно виконання ршення арбiтражу, винесеного проти Банку в
результат прямого позову Банку або вщ iменi Банку до арбиражу; або
f) стосовно будь-якого зустрiчного позову, прямо пов'язаного з судовим провадженням, шщшованим Банком.
Для участ у приватноправових вщносинах мiжнародних мiжурядових органiзацiй системи ООН Секретарiатом ООН взагалi були розроблеш спецiальнi типовi договори та правила з укладання угод, якi передбачають визначену процедуру укладання контраклв.
Саме шд час розробки Статуту ООН вперше постало питання про iмунiтети мiжурядових органiзацiй. За тдсумками дискуси, що розгорнулася, ll учасники визначили, що мiжнароднi iмунiтети мiжурядовоl оргашзацп можуть виникнути тшьки на договiрних засадах в силу свое1 функцюнально1 необхiдностi. Як зазначалося ранiше, статтi 104, 105 Статуту ООН присвячено статусу мiжнародноl оргашзацп як юридично1 особи та ll мiжнародним
/й-Д/ П / \ I
iмунiтетам. У подальшому розвиток положень про iмунiтети вiдбувався у низщ угод, що укладалися Оргашзащею Об'еднаних Нацiй iз державами-членами, зокрема в Угодi про штаб-квартиру ООН вщ 26.06.1947 р. передбачаеться, що американське законодавство може застосовуватися до правочишв Оргашзацп Об'еднаних Нацiй тшьки за умови, що воно не суперечить внутршшм правилам ООН. 1накше кажучи не виключаеться пiдпорядкування американському закону правочишв цившьно-правового характеру, однак на практищ основна частина цившьно-правових вiдносин мiжнародних установ на територи США регулюеться внутрiшнiми правилами мiжнародних органiзацiй.
Вш I И W и/ I | | В 1 1 m v!<
Стосовно законодавства США, то воно дiе лише як додаткове у випаду вщсутнос^ регулювання тих чи шших питань зазначеними правилами.
Судовий iмунiтет передбачений у розд. 8 Угоди про штаб-квартиру ООН, який закршлюе, що мiсцевi суди мають владу над вЫма актами, здшсненими у районi Органiзацil Об'еднаних Нацш, тiльки за згодою або на вимогу само1 ООН. При цьому застосування нащонально1 судово1 процедури можливе лише за наявностi висловлено1 на це згоди компетентно1 мiжнародноl установи. Також Угода передбачае вилучення власнос^ ООН з-пiд дil прямого
Тeорiя i nракmuка nравознавсmва. — Bun. 2 (б) /2014 До 210^ччя Унiвeрсumemу
оподаткування.
Э. В. Шилша у свош статп акцентye увагу на тому, що в подальшому в^ мiжypядовi оpганiзацiï системи ООН уклали подiбнi угоди iз деpжавами, в яких pозташовyвалися ïx штаб-кваpтиpи або вiддiлення. Як вже зазначалося, вище вони e типовими i, як давило, мiстять стандаpтний пеpелiк мiжнаpодниx iмyнiтетiв [7]:
- вилучення з-тд ди нацiонального законодавства;
- судовий iмyнiтет;
\\ Х/""
- заходи щодо захисту власност мiжypядовоï оpганiзацiï.
Укpаïна не становить виняток. Вщповщно до Угоди мiж Уpядом Укpаïни та Оpганiзацieю Об^днаних Нацiй пpо заснування Пpедставництва Оpганiзацiï Об'eднаниx Нацiй вiд 06.10.1992 p. умовою ïï пiдписання було надання згоди Уpядy Укpаïни застосовувати до Оpганiзацiï Об'eднаниx Нацiй, установ, ^о^ам i фондiв ООН та ïxнix посадових осiб вiдповiднi статтi Конвенци пpо пpивiлеï та iмyнiтети Оpганiзацiï Об'eднаниx Нацiй.
Стаття III Угоди закpiплюe положення пpо пpавосyб'eктнiсть та пpавоздатнiсть, згiдно з якою Оpганiзацiя Об'eднаниx Нацiй, ïï установи, ^о^ами та Фонди пpавоздатнi:
a) укладати угоди;
b) купувати pyxоме та неpyxоме майно i pозпоpяджатися ним;
c) виступати позивачем у судг
Далi, ст. XI пеpедбачаe можливiсть вiдмови вiд пpивiлеïв та iмyнiтетiв
ш я g i 7 1 I g I I I 1 1 /
таким чином: пpивiлеï та iмyнiтети згщно з цieю Угодою надаються в iнтеpесаx Оpганiзацiï Об'eднаниx Нацiй, а не для особистоï вигоди защкавлених осiб. Генеpальний Секpетаp Оpганiзацiï Об^днаних Нацiй маe пpаво та обов'язок вщмовити у пpивiлеяx та iмyнiтетаx бyдь-якiй особi, зазначенiй у статтях 7, 8 i 9, у будь-якому випадку, якщо на його думку, таю iмyнiтети зашкоджують здшсненню пpавосyддя та можуть бути скасоваш без бyдь-якоï шкоди iнтеpесам Оpганiзацiï Об'eднаниx Нацiй.
Отже, участь мiжнаpодниx мiжypядовиx оpганiзацiй у вiдносинаx
приватноправового характеру регулюеться складним комплексом нормативних акпв як мiжнародного, так i внутршньодержавного походження. I навггь за наявност типових пiдходiв вирiшення питань, що постають, вщбуваеться у кожному окремому випадку.
На певну увагу заслуговуе правовий статус тако1 оргашзацй, як Мiжнародний комiтет Червоного Хреста (дай - МКЧХ). Протягом тривалого часу стосовно мiжнародно-правового статусу МКЧХ у наущ висловлювалися рiзнi точки зору. Така ситуащя зумовлювалася тим, що складаеться ця органiзацiя iз швейцарщв, у Статутi МКЧХ вiд 24.06.1994 р. закршлено, зокрема, що вш е асоцiацiею, дiяльнiсть яко! визначаеться ст. 60 та наступними за нею статтями Цившьного кодексу Швейцарй, а також, що МКЧХ е юридичною особою за законодавством Швейцарй (устав). Проте на сьогодш статус МКЧХ викликае дедалi менше запитань.
МКЧХ е оргашзащею змшаного типу, створеною за правом Швейцарй,
U I1
однак функцй i дiяльнiсть його закрiпленi мiжнародним мандатом. Також вони встановлеш нормами мiжнародного гумаштарного права, в основi якого лежать таю ушверсальш угоди, як Вщенсью конвенцй. На сьогоднi МКЧХ е визнаною мiжнародним правом органiзацiею, що шдтримуе iз державами зв'язки представницького характеру, схожi iз дипломатичними, та укладае мiжнароднi угоди, якi:
- визнають за МКЧХ статус суб'екта внутршнього права, його правосуб'ектшсть, що дозволяе йому укладати контракти, набувати у власшсть та вiдчужувати майно на територil приймаючо1 держави;
- надають МКЧХ привше1 та iмунiтети, як i шшим мiжнародним органiзацiям [1].
Вiдносини мiж Укра1ною та МКЧХ, окрiм ушверсальних мiжнародних угод, регламентуються також Договором мiж Урядом Укра1ни i Мiжнародним Комiтетом Червоного Хреста (МКЧХ) про вщкриття Мiсil МКЧХ в Укра1ш, згiдно з яким статус Мюй МКЧХ в Украlнi вiдповiдае статусу шших органiв мiжурядових органiзацiй в Укра1ш (ст. 1) [4].
Стаття 2 Договору закршлюе, що Мiсiя МКЧХ користуеться правами юридично! особи. Уряд Украши визнае, що Мiсiя МКЧХ може брати на себе зобов'язання по контрактам, порушувати судовi позови i набувати права також купувати i позбуватися рухомого i нерухомого майна.
Питання iмунiтету Мюи МКЧХ, ii власностi i активiв урегульованi у ст. 3, згiдно з якою Мiсiя МКЧХ, ii власнiсть i активи, де б вони не знаходились i в чиему б розпорядженш вони не були, мають iмунiтет вiд будь-яко! форми
судового i адмiнiстративного втручання, за винятком окремих випадюв, коли
|\ ЧХ II
МКЧХ однозначно вiдмовляеться вщ свого iмунiтету.
Таким чином, ми спостер^аемо стандартний набiр властивостей мiжнародноi юридично!' особи.
Розглянемо мiжнароднi неурядовi органiзацii як суб'екти мiжнародного приватного права. Вщповщно до резолюцii Генерально!' Асамбле!' ООН вiд 23.05.1968 р. № 1296 (XIV) мiжнародна неурядова оргашзащя - це будь-яка
\\ //йгтСжмА I
мiжнародна органiзацiя, не створена на основi мiжурядовоi угоди. Велика
кшьюсть неурядових органiзацiй веде активне сшвробггництво iз
мiжурядовими органiзацiями, основною формою тако! спiвпрацi е
консультативний статус. Правила надання такого статусу шдивщуальш у
кожнш мiжурядовiй оргашзаци. Отримання консультативного статусу мае
декларативний характер та вщображае зростання впливу мiжнародноi
мiжурядовоi органiзацii на розвиток сучасних мiжнародних вiдносин, однак
шяк не змiнюе ii правовий статус. Неурядова оргашзащя створюються за
обраним нацiональним законодавством, у своему статут закрiплюе, що вона е
мiжнародною, традицiйно цей статус шдкршлюеться участю не менш шж двох
держав, або результати дiяльностi органiзацii поширюються як мiнiмум на двi
держави. Також статутнi цш та дiяльнiсть, спрямована на !х досягнення, мае
мiжнародне значення. Правосуб'ектнiсть кожно!' мiжнародноi неурядово!
органiзацii визначаеться вщповщно до обраного нацiонального законодавства,
за яким вона створюеться. Такий шдхщ закршлюеться в Gвропейськiй
конвенцй NETS 124 Про визнання правосуб'ектност мiжнародних неурядових
оргашзацш, прийнятш Радою Свропи 24.04.1986 р., а також у Фундаментальних принципах щодо статусу неурядових оргашзацш в Сврош, прийнятих у рамках Ради Свропи 05.07.2002 р.
У Закош Украши «Про мiжнародне приватне право» закршлюеться, що цившьна правоздатшсть та дiездатнiсть юридично! особи визначаеться особистим законом юридично! особи (ст. 26). На територй iнших держав найпоширенiшою формою дiяльностi неурядових органiзацiй е представництва [5]. Однак на вщмшу вiд представництв мiжнародних мiжурядових органiзацiй
|\ \\ /I
у випадку цих вщокремлених пiдроздiлiв не йдеться про особливий статус, позбавлення оподаткування та шших пшьг пiд час участi у вщносинах приватноправового характеру.
У науковш лiтературi була висловлена думка про ушкальний статус Мiжнародного олiмпiйського комггету (далi - МОК). Автор наголошуе на
/ ¡^ / \\ / \ II
наявностi у МОК ознак як мiжнародноl неурядов о! оргашзацй, якою вона i е вщповщно до свого засновницького документа, так i мiжнародноl мiжурядовоl органiзацil. Виходячи з аналiзу статусу МОК, автор ще! думки стверджуе, що МОК властивi всi ознаки мiжурядовоl оргашзацй, яю видiляються у доктрин, а саме: визнання мiжнародноl особистостi з боку суб'еклв мiжнародного права, наявнють прав та обов'язкiв, право на вшьне здiйснення дiяльностi задля досягнення сво!х цiлей, право на укладання договорiв, участь у створеннi норм мiжнародного права, право на забезпечення виконання таких норм [2, с. 144].
Висловлена думка е доволi щкавою, особливо з урахуванням можливого опосередкованого впливу мiжнародних спортивних органiзацiй високого рiвня на певш мiжнароднi вiдносини. Однак, на наш погляд, норми, яю створюються зазначеними оргашзащями, поширюються на вузьке коло спещальних суб'ектiв, недотримання яких не тягне за собою негативних наслщюв мiжнародного значення. У рамках мiжнародних вiдносин публiчного характеру застосування санкцш мiжнародними спортивними органiзацiями мае факультативний, такий, що лише шдкреслюе позицш, характер.
Пiдсумовуючи викладене, зазначимо, що в умовах сучасних
глобашзацшних проце^в мiжурядовi оргашзацп у приватноправових вщносинах мiжнародного характеру виступають як мiжнароднi юридичш особи, а саме юридичнi особи, що надiленi мiжнародними iмунiтетами i привiлеями, й такi, що створюють власш норми, покликанi врегульовувати вщносини такого роду. Норми, зокрема мiжурядових органiзацiй системи ООН, становлять власну правову систему - право мiжнародних оргашзацш, яке характеризуеться достатньою ушфжащею норм. При цьому, мiжурядовi оргашзацп згiдно iз принципом автономii волi можуть обирати для
|\ J1J
регулювання сво!х правочинiв норми окремого нащонального права. Однак упродовж останшх десятилiть намiтилася стабiльна тенденцiя на вщмову вiд застосування нацiональних норм права.
Бшьше того, ООН не тшьки пропонуе типове врегулювання приватноправових вщносин за участю мiжурядових оргашзацш, а й здшснюе
/1\ ■ п\ I \ \
контроль за !х виконанням. На сьогоднi така практика ще не е усталеною i
/ /SOLrCftA \\ I '
вирiзняеться достатньою динамiкою.
Таким чином, участь у мiжнародних вiдносинах приватноправового характеру мiжурядовоi органiзацii тягне за собою потребу у врегулюваннi вiдносин з допомогою складного комплексу норм. Такий комплекс може мютити норми мiжнародного публiчного права, право мiжнародних органiзацiй i норми певного нащонального законодавства.
Водночас, з урахуванням специфши, укладення угод з мiжнародною мiжурядовою органiзацiею для багатьох оЫб приватного права вважаеться престижним, вiдповiдальним i випдним актом. Подiбною престижнiстю характеризуються i господарськi зв'язки iз мiжнародними неурядовими оргашзащями, участь яких у мiжнародних приватних правовiдносинах, у свою чергу, зумовлюе значно менше ускладнень.
Список лггератури:
1. Барбин В. В. К вопросу о правовом статусе Международного комитета Красного Креста [Электронный ресурс] / В. В. Барбин // Труд. Акад. упр. МВД России. - 2008. - № 4. -Режим доступа : http://jurnal.amvd.ru
2. Вострикова Е. А. Правовая природа международных спортивных организаций как
международных неправительственных организаций частного характера / Е. А. Вострикова // Современное право : науч.-практ. журн. - 2011. - № 7. - С. 140-144.
3. Про ствробггництво та д1яльнють Постшного Представництва СБРР в Укрш'ш [Електронний ресурс] : Догов1р м1ж Урядом Украши та Свропейським Банком Реконструкцп та Розвитку вщ 17.07.2008 р.. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua
4. Догов1р м1ж Урядом Украши i М1жнародним Комитетом Червоного Хреста (МКЧХ) про вщкриття Мюи МКЧХ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua
5. Про м1жнародне приватне право : Закон Украши вщ 23.06.2005 р. № 2709-IV // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2005. - № 32. - Ст. 422.
6. Канашевский В. А. Правовое положение международной организации как субъекта международного частного и гражданского права / В. А. Канашевский // Изв. высш. учеб. зав. Правоведение. - 2003. - № 3. - С. 139-158.
7. Шилина Э. В. Международные организации системы ООН как субъекты международного частного права [Электронный ресурс] / Э. В. Шилина. - Режим доступа : http://www.xserver. ru
Чевычалова Ж. В. Международные организации как субъекты международного частного права.
Рассмотрены основные специфические аспекты участия международных организаций в частноправовых отношениях. Исследованы особенности статуса международного юридического лица. Проанализированы различия в подходах к правовому регулированию отношений частноправового характера с участием межправительственных и неправительственных организаций. Освещены особенности статуса Международного комитета Красного Креста, влияющие на подписание договоров частноправового характера.
Ключевые слова: международная организация, субъект международного частного права, иностранный элемент, международное юридическое лицо, иностранное юридическое лицо, международный договор.
Chevychalova Zh. International organizations as subjects of international private law.
The article discusses the main aspects of the specific participation of international organizations in the private relations. The features of the status of international legal personality. Analyzed different approaches to legal regulation of private relations with intergovernmental and non-governmental organizations. The peculiarities of the international legal status of the International Committee of the Red Cross, which affect the agreements of a private nature.
Key words: international organization, an international private law, a foreign element, an international entity, a foreign entity, the international agreement.
Розширена анотащя статт Чевичалово'1 Ж. В. на тему: «М1жнародш органiзацiï як суб'екти
м1жнародного приватного права»
Chevychalova Zh., Candidate of Law, assistant chair of international law, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: «An international organization as a subject of international private law»
An integral part of the international legal functioning of international organizations is their participation in civil and economic relations. Participation of international organizations, both intergovernmental and non-governmental, in international relations of powerless character has a certain specificity and raises a number of theoretical and practical issues. An international organization in such relations is a foreign element, the presence of which qualifies relations as international private relations.
The volume and types of private transactions involving international organizations vary. On the one hand, all international organizations in order to ensure their daily activities come into private-law relations with the host country, in particular, about the communication (postal, telephone, cellular, et al.), stationery and other products or equipment, utilities consumption and t. e., on the other -organizations implement their statutory capacity through participation in international private law relations. There are number scientific researches devoted to these issues, in particular of V. Barbin, V. Kanashevsky and E. Shilina.
In international relations, private international organizations act as legal entities. Usually these organizations acquire the specified status from the registration of their statutes or the roster of legal entities in the State of the location of their headquarters. Often, in the absence of regulations in the statutes of specialized agencies of the UN concerning their status in private law relations, only their active
practice of involving into private transactions suggests that they act as legal entities. Regarding the international organizations the same issues arise concerning participation in private law relations of legal persons, of which the definition legal capacity goes beyond the law of one state. International organizations are the main type of international legal persons. The very concept of "international organization" covers both international intergovernmental and international non-governmental organizations. Both the first and second are the special subjects of law, they can only participate in the legal relationship defined by goals and objectives for which they were created, and the relevant statute.
Typical international legal persons are an international intergovernmental organization, their participation in the relations of private character differs established practice. Regulation of the legal status of international intergovernmental organizations comes under the Vienna Convention on the Representation of States in their Relations with International Organizations of a Universal character (1975), the Law of Treaties (1986), the Convention on the legal status, privileges and immunities of intergovernmental organizations operating in specific areas of cooperation (1980). In turn, a special international agreement concluded between States Parties of international intergovernmental organization is its charter, which can fix the status of organization as a legal entity.
Participation of the intergovernmental organization in international relations of a private nature entails the need for a regulation by complex set of rules. Such a complex may contains rules of public international law, international organizations and certain rules of national law.
At the same time, taking into account the specifics, the conclusion of agreements with international intergovernmental organizations is considered prestigious, profitable and responsible act for many persons of private law. The same prestigious are economic relations with international non-governmental organizations, whose participation in international private law relations, in turn, entails significantly fewer complications.
