CC BY
14УДК 631.164.23:631.145(477)
МЕТОДИ ОЦ1НКИ 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 АПК УКРА1НИ
О. В. Захарчук, кандидат економ'чних наук Укранський!нститут експертизи сорт'в рослин
В. В. Волкодав, аспрант
1нститут мiжнародних в'дносин Кшвського
На^онального Унверситету iм. Тараса Шевченка
1нвестицшна привабливють е важливою мотивацшною ознакою, яка визначае рiшення iнвесторiв щодо вкладення кашталу або вiдмову вiд нього. В умовах ринковоТ економiки на змшу директивному плануванню адмЫстративноТ системи приходить шдикативне планування,
88
орieнтоване на ринок, на споживача. Проведення оцшки швестицшноТ' привабливостi проводиться з метою прийняття ршення куди i як економнiше вкласти швестици та звести фшансовий ризик до мЫмуму. Особливо це важливо для шоземних iнвесторiв, оскiльки вони мають, як правило, обмаль достовiрноТ' шформаци стосовно кра'Тн-рецишенлв. Але Тх приваблюють потенцшш можливостi отримати прибутки при сприятливших, хоч не до кiнця визначених, умовах ведення бiзнесу.
Термiн "швестицшна привабливють" отримав поширення в УкраТш недавно. Пiд цим термiном прийнято розум^и узагальнену характеристику переваг або недолшв окремих об'eктiв iнвестування та напрямiв з позицiТ конкретних iнвесторiв [1]. Такi характеристики формуються для держави, окремих галузей економки, регюшв, пiдприeмств, реальних проектiв, фiнансових шструмен^в тощо.
Iнвестицiйна привабливiсть вiдображаe економiчнi, полiтичнi, соцiальнi, екологiчнi та iншi чинники й умови, що склалися або можуть виникнути у процес реалiзацiТ iнвестицiйного проекту. Тому вона мае вщтворювати об'ективнi характеристики. Водночас, швестицшну привабливiсть слiд визначати з точки зору конкретного швестора, а оцшки рiзних iнвесторiв на один реальний проект можуть рiзнитися хоча в обох випадках i будуть вiрними.
Оцiнки iнвестицiйноТ привабливостi фунтуються на застосуваннi рiзноманiтних методiв, як мають спецiальний характер. Застосовуються вони експертами або фахiвцями, а результати у бшьшосп випадкiв е комерцшною таемницею. Тому методи визначення швестицшноТ привабливосп не набули широкого висв^лення в лiтературi, що зумовлюе актуальнють питань Тх вивчення та поширення в УкраТш.
Для визначення швестицшноТ' привабливосп в агропромисловому комплекс УкраТни мають значення всi методи, критери i показники, що застосовуються у св^овш практицi. У зв'язку з тим, що при переходi на ринковi засади УкраТна не змогла уникнути кризи, для оцiнок по АПК важливе значення мають методи, що застосовуються при визначенш швестицшноТ привабливосп в державi загалом. Тому приймаючи до уваги брак власних швестицшних кош^в, на особливу увагу заслуговують методи оцшки швестицшноТ привабливосп АПК з погляду шоземних iнвесторiв.
На думку шмецьких експертiв, для усшшного ведення пщприемницькоТ' дiяльностi в умовах ринковоТ економiки мають забезпечуватися чотири головы принципи, без вщповщного розвитку яких неможливо досягти позитивних результат. Це - конкуренцiя, свобода, власнють та стабiльнiсть грошей [2]. Виходячи з цих вимог оцшка швестицшноТ привабливосп АПК УкраТни мае наступш характеристики: недостатня конкурен^я, обмежена свобода господарськоТ дiяльностi, механiзми гарантування прав власносл, сумлiнна стабiльнiсть грошей.
89
Недостатньо розвинутий рiвень конкуренци на ринках продовольства, де присутн монополи або проводиться пол^ика лiцензування, яка породжуе можливiсть корупци, стосуеться митних податмв при експортi та iмпортi деяких видiв сiльськогосподарськоТ продукцiТ та продук^в Тх переробки (насiння соняшнику, цукор, зерно тощо). Саме такий рiвень конкуренци негативно позначаеться на стратеги розвитку пщприемств, призводить Тх до занепаду i деградацiТ. Заборона iмпорту чи експорту доцiльна лише для досягнення карантинного захисту територи держави.
Свобода господарськоТ дiяльностi в аграрному секторi економiки часто обмежена, юнують рiзнi види регламентацiТ, роз'яснень та доповнень до законодавчих ак^в, що обмежують пiдприемницьку дiяльнiсть, яких немае в шоземних краТнах. Тому пщприемства та фiрми, якi працюють в УкраТ'ш, мають менше свободи ^ вiдповiдно, менше можливостей досягти успiхiв господарськоТ дiяльностi, нiж Т'хш шоземш або вiтчизнянi конкуренти, якi не зважають на зазначенi обмеження. До перелку подiбних обмежень можна вщнести щорiчнi уснi заборони адмiнiстрацiй на перемщення зерновоТ продукцiТ за межi деяких регiонiв. Тому iнвестори не можуть вiльно розпорядитись отриманою ними продущею. Поряд з мiсцевими юнують випадки регламентаци державою внутрiшнього ринку шляхом уведення фксованих цiн, шдикативних цiн при експортi продукци, створення штервенцшного фонду зерна, чим завдаеться шкода окремим пщприемствам i, зокрема розвитку ринкових вщносин в аграрному секторi економiки. Втручання держави у формування цш ф'ючерсних контрактiв нав^ь у США призводило до повноТ невдачi Тх, бо пiсля втручання учасники ф'ючерсного ринку просто залишали його i торгiвля призупинялася [3].
Приватна власшсть, яка е прюритетною для iноземних iнвесторiв, поширюеться в УкраТ'ш. Однак мехашзми гарантування прав власносп недостатньо вiдпрацьованi, права власниш на розпорядження частками капiталу пщприемств поки що обмежеш. Власники земельних паТв не мають права продавати належну Тм землю. Держава не захищае той правопорядок, який вона мусить гарантувати. Мае мюце певна правова непевнють, судова система розвинена слабко, не працюе закон про банкрутство. Поширена практика невиконання зобов'язань державою, стьськогосподарськими i пiдприемницькими структурами щодо оплати товаровиробникам i продавцям, не ризикуючи бути притягнутими до вщповщальностк
Хоча в УкраТнi вдалось стаб^зувати вартiсть грошей, у частини шоземних iнвесторiв залишаються побоювання щодо Тх знецшення у випадку емiсiйноТ грошовоТ полiтики. 1ноземними експертами
90
використовуються методи, як дають можливiсть отримати кшькюш характеристики швестицшноТ' привабливостi УкраТни.
Зокрема, у 2001 р. на п'ятому засщанж консультативно! ради з питань шоземних iнвестицiй в Украшу фiрма Sigma Bleyzer акцентувала увагу на дев'яти факторах, що впливають на бiзнесовий клiмат, i швестицшну привабливiсть. Передусiм це стосуеться дерегуляци економiки, удосконалення правового поля, усунення обмежень для мiжнародного капiталу, полтшення фiнансовоТ системи, активно! боротьби з коруп^ею, стимулювання iнвестицiй. У зв'язку з цим Гайдуцький А.П. з шоземних "позицш видтяе такi складовi iнвестицiйноТ привабливостi: ресурсну, iнфраструктурну, фiскальну та регуляторну" [4]. Даний пщхщ вiдображае спробу наблизитись до ктькюного та якiсного вимiру деяких характеристик швестицшноТ' привабливостi i дае змогу видтити не тiльки негативнi аспекти, але й переваги.
Ресурсна привабливють передбачае знаходження ктькюного вимiру комерцiйноТ ефективност структури сiльськогосподарських угiдь, посiвних площ, родючост фунлв, клiматичних умов, тепла та сонячноТ енергiТ, забезпечення трудовими та матерiально-технiчними ресурсами. Найбiльше iнвесторiв з Нiмеччини, Нiдерландiв, ВеликобританiТ та Франци користуються iндексним методом порiвняно аналогiчних показникiв.
1нфраструктурна привабливiсть вщображае рiвень розвитку виробничоТ, сервiсноТ, со^альноТ' та геоекономiчноТ iнфраструктури, сприятливоТ для ведення бiзнесу. Автор пояснюе, що завдяки перевазi iнфраструктурноТ привабливостi залучення шоземних швестицш в Донецьку область у десятки разiв перевищуе швестици в Полiськi областi [4].
Фiскальну привабливiсть характеризують, кiлькiсть податкiв i види Тх зборiв. Позитивним е те, що ктькють i сума з розрахунку на гектар площ^ частка у структурi доданоТ вартост аграрного сектору УкраТни у 3-4 рази менш^ нiж в шших краТнах бвропи. Фiксований сiльськогосподарський податок, який об'еднав близько 10 податш i зборiв, становить лише 20-25 грн на 1 га. Фюкальною швестицшною привабливiстю вже скористались таю шоземш iнвестори як Монсанто, Карпл, W. J., КиТв-Атлантик, Райфайзен та шшк
Регуляторна привабливiсть оцiнюеться як ступшь лiбералiзацiТ системи економiчних вщносин (земельних, майнових, трудових, пiдприемницьких, управлшських та iнших) пiдприемцiв i iнвесторiв з органами влади, селянами та другими суб'ектами. Сьогодн землею 10 тисяч колишшх колективних пiдприемств володшть 6,6 млн селян, 5,7 млн е власниками майнових паТв. Орендш вiдносини вiдкрили доступ iнвесторiв до земл^ десять великих iнвестицiйних компанш
91
орендують, обробляють i вирощують стьськогосподарську продукцш на площi, що перевищуе один млн га землк
Крiм того, Уряд УкраТни пiдписав угоди про торговельне ствроб^ництво з понад 60 шоземними партнерами при статусi найбтьшого сприяння, понад 50 угод передбачають взаемний захист iнвестицiй, угоди про втьну торгiвлю з краТнами СНД, за винятком Таджикистану.
Особливе значення для УкраТни мають шоземш швестици, а залучення Тх в економiку може розвиватись усшшно лише за умови створення для них сприятливого ^мату. У кожному випадку шоземний швестор буде сам вирiшувати, вкладати свш капiтал у той, чи шший проект i йому конче потрiбно мати оцiнку багатьох аспектiв цього процесу. Необхщну iнформацiю вiн може отримати вщ консалтингових фiрм i агентств або сам органiзувати проведення аналiзу й оцiнки важливих факторiв i показникiв для прийняття ршення щодо iнвестування. Отже, iноземному iнвесторовi необхiдно послiдовно вирiшити, перш за все, питання про Тхне значення украТнським пiдприемствам, якi хочуть залучити шоземш швестици; у яку краТну направити своТ капiтали для швестування; якщо вибрана УкраТна, то чи е можливють створити умови для швестування пщ iнновацiйнi щеТ'; у як сфери економiки проводити швестування. Якщо ж позитивне ршення прийнято на користь агропромислового комплексу УкраТни, то як галузi АПК е найбтьш сприятливими для цього; якому регюну краТни виконувати iнвестицiйний проект; якому пщприемству конкретно належить проводити швестування; який об'ект АПК е найбтьш сприятлившим для здшснення швестицшного проекту; як прийняти альтернативне ршення при визначеннi прiоритетностi iнвестицiйних проек^в?
Для визначення краТни, як мюця для вкладення капiталу, важливе значення мае геополггичне ТТ положення. 1стотним позитивним фактором для УкраТни е наявнють морських, рiчкових, залiзничних, автодорожшх, повiтряних та космiчних шляхiв доставки виробленоТ продукцiТ. Можуть виявитись значно коротшими вщсташ, порiвняно з шшими краТнами, до ринку реалiзацiТ продукци, що суттево знизить витрати на транспортування. ^м того, з погляду шоземних iнвесторiв, економiка УкраТни, загалом, i аграрний сектор, зокрема, мають дектька безсумнiвних тимчасових i постшних переваг перед бiльшiстю краТн свггу. Сюди входять дешева робоча сила при високому штелектуальному потенцiалi, низью рiвнi податку на землю i конкуренцiТ, законодавчо поступове створення сприятливих умов для шоземних швестицш, особливо для шновацшних проектiв. Вiдповiдно до Закону УкраТни "Про спе^альний режим швестицшно'Т та iнновацiйноТ дiяльностi технолопчних паркiв" iнвестори технопаркiв
92
[15] звтьняються вщ сплати ввiзного мита та податку на додану вартють на iмпортованi сировину, матерiали, устаткування та обладнання, комплектуючi i товари, що не виробляються в Укра'Тш, (або ж виробляються, але не вщповщають техшчним характеристикам i мiжнародним стандартам) тощо. До постiйних переваг можна вщнести украТнськi родючi чорноземи, висок врожаТ сiльськогосподарських культур, на яких можна одержати бiльшi прибутки при менших, порiвняно з шшими краТнами, iнвестицiйних затратах, та сприятливi клiматичнi умови. Приймаючи рiшення щодо вкладення кашталу в економiку УкраТни, iноземних iнвесторiв буде цiкавити можпивють реалiзацiТ iнновацiйного проекту.
Здiйснюючи оцшку iнвестицiйноТ привабливостi галузей економiки доцтьно визначати й аналiзувати показники норм прибутку, якi встановлюються вiдношенням суми рiчного прибутку до вартостi вкладеного капггалу. Цей показник може визначатися iз застосуванням всiляких методичних пiдходiв, що враховують особливостi рiзних галузей економки.
1нститут аграрноТ економiки тривалий час пропонував при визначенш норми прибутку у стьському господарствi до вартосп капiталу включати землю [6]. Зазначенi пропозици були використанi у Законi УкраТни "Про стимулювання розвитку стьського господарства на перiод 2001 - 2004 рош" [7]. За розрахунками вчених економю^в частка землi в аграрному капiталi за 1999 р. становила 47% [8]. При загальнш збитковосп галузi 3,4 млрд грн норма прибутку була вщ'емною (-1%), тодi як по економiцi вона дорiвнювала 2%. Без урахування вартосп землi рiвень збитковостi стьського господарства становив 2%.
Про швестицшну привабливють окремих галузей економiки можуть свiдчити обсяги iноземних iнвестицiй у ц галузi. Рейтингова оцiнка показуе що серед галузей АПК найвищий рiвень швестицшноТ привабливостi займае харчова промисловють.
Iнвестицiйна привабливiсть АПК репошв неоднорiдна. У зв'язку з цим ТТ оцiнка здiйснюеться по регюнах методом порiвняння показникiв (критерив). Бтьшють дослiдникiв при цьому аналiзуе даш економiчного розвитку регiонiв, ринковоТ та фшансовоТ iнфраструктури, розвитку людських ресурав, дiяльностi органiв мiсцевоТ влади у сферi пiдприемництва [8]. На наш погляд критери доцiльно доповнити показником фактичних обсяпв iноземних iнвестицiй в регюни. Аналiз рейтингових оцiнок швестицшноТ привабливосп АПК регiонiв, здiйснених на основi зазначених критерiТв, та Тхне узагальнення показали, що найвищий рiвень iнвестицiйноТ привабливостi мае агропромисловий комплекс м. Киева i КиТвськоТ обласп. Наступнi мiсця займають Донецька,
93
Запорiзька, Полтавська i Днiпропетровська областi. Зокрема, у стьському господарствi лiдерами за рейтингом швестицшноТ' привабливостi е столичний регюн, Донецька i Днiпропетровська обласл, у харчовiй промисловостi - столичний регюн, ЧернИвська, Черкаська, Львiвська i Донецька областi, а в борошномельно- круп'янш i комбiкормовiй - м. КиТв, Закарпатська, Херсонська, Донецька i Львiвська областi.
У процесi реформування вщносин власностi в АПК непоодинок випадки, коли iнвестори здiйснюють внески до статутного фонду пщприемства попередньо проаналiзувавши рiвень його iнвестицiйноТ привабливостк Оцiнка рiвня швестицшноТ' привабливостi пщприемства здшснюеться також пiдприемствами-кредиторами, передусiм, банками. З ^ею метою застосовуеться ряд методик, розроблених банками. Ус вони фунтуються на результатах аналiзу фшансового стану та виробничоТ дiяльностi пщприемства. На наш погляд, найбтьш досконалою е методика визначення штегрованого показника рiвня iнвестицiйноТ привабливостi пiдприемства, розроблена Агентством з питань банкрутства (Л^а).
Найповнiша оцiнка iнвестицiйноТ привабливостi об'екта досягаеться при аналiзi на рiвнi конкретного iнвестицiйного проекту. Методологiчна i методична база цих оцiнок добре розроблена у свiтi i поширюеться в УкраТ'ш, Серед них методи проектного аналiзу, який забезпечуе розробку швестицшних проектiв i бiзнес-планiв.
За методами проектного аналiзу визначаються витрати i доходи iнвестора за весь життевий цикл проекту. Доходи i витрати приводяться до нишшньоТ' або майбутньоТ вартостi. Визначаються показники вартост проекту чистоТ приведеноТ вартостi, точки беззбитковосп, норми прибутку, термiну окупностк
З точки зору характеристики методiв найважливiшими в проектному аналiзi е несформованють ринкових механiзмiв, якi забезпечують повне застосування св^ових методiв проектного аналiзу. Наприклад, така галузь, як стьське господарство, не може бути повнютю збитковою, i якщо дане явище мае мюце, то це пов'язано переважно з дiею неринкових факторiв. Тому при застосуваннi норми безризикового прибутку, яка в розвинених краТнах визначаеться за доходом по державних короткострокових цшних паперах, в УкраТ'ш може використовуватись вщсоткова ставка у 12-13% рiчних на депозитш вклади у втьно конвертованiй валюл [9]. Вiдсоткова банкiвська ставка 0,12-0,13 означае, що швестицшш вкладення без урахування шфляци будуть вiдшкодованi за 8-7 рош.
94
З метою уникнення ризику, пов'язаного з шфля^ею, широко I використовуеться вщома формула Фшера:
(1+п) = (1+г}(1+1), (2)
де п - номiнальна вартiCть швестицшного кап iталу, у долях одинищ г - реальна вартiсть швестицшного кашталу, у долях одиницi; i - прогнозований темп iнфляцiТ, у долях одиницi. Для приведення грошових потокiв до одного часового перюду за роками необхiдно провести дисконтування, тобто значення показниш грошових потош помножити на його коефiцiент[10]
(3)
де Е - ставка дисконту, t - рк.
Саме показник норми прибутку е найголовнiшим для будь-якого швестора, але для його практичноТ реалiзацiТ в аграрному секторi економiки виникае чимало перешкод i сприятливих факторiв. Урахування багатьох факторiв i Тхнiх нюансiв складае цшюну картину iнвестицiйноТ привабливостi аграрного сектору економки УкраТни, тому що нав^ь один негативний фактор може звести нашвець усi зусилля iнвестора здшснити повернення iнвестицiй щорiчно в розмiрi не меншому норми безризикового прибутку.
У свiтовiй практицi використовуеться чимало чинниш для прийняття конкретного ршення щодо iнвестування проекту. Використання критерГТв ефективностi проектiв е важлившими для прийняття рiшення щодо його швестування. На наш погляд, для визначення ефективност iнвестицiйних проектiв показник NPV чистоТ теперiшньоТ вартостi (Net Present Value) е найпридатшшим i найбiльш широко вживаним [10]. Його ще називають показникам дисконтованих чистих вигод. Для розрахунку визначаеться ставка дисконту для дисконтування потош витрат та випд за роками реалiзацiТ проекту i розраховуеться за формулою:
(4)
де Bt - вигоди проекту в рк t; Ct - витрати проекту в рк t; i - ставка дисконту; n - тривалiсть проекту.
Для прикладу розрахуемо чисту тепершню вартють проекту, якщо ставка дисконту дорiвнюе 12%:
Роки Витрати Вигоди Чист1 вигоди КоефЩ1ент дисконту вання Дисконтоваш чист1 вигоди
Ъ й С-й 1/(1 +1 )2
1 2,02 0 -2,02 0,893 -1,80
2 3,42 0 -3,42 0,797 -2,73
3 5,39 0 -5,39 0,712 -3,84
4 6,71 2,34 -4,37 0,635 -2,77
5 1,98 3,56 1,58 0,567 0,90
6 3,87 5,62 1,75 0,507 0,89
7 2,64 6,39 3,75 0,452 1,69
8 2,56 8,88 6,32 0,404 2,55
9 2,83 9,01 6,18 0,361 2,23
10 2,08 10,53 8,45 0,322 2,72
11 1,59 10,33 8,74 0,287 2,51
12 1,64 11,53 9,89 0,257 2,54
13 1,58 11,86 10,28 0,229 2,35
14 1,80 12,21 10,41 0,205 2,13
ЫУР - чиста поточна вартють 9,37
При розглядi альтернативних проекпв доцiльно надавати перевагу проектам з найбтьшим показником ЫУР. Рацiональнiсть ршення залежить вiд того, наскiльки правильно обрано ставку дисконту. При порiвняннi проекпв з рiзними термiнами визначаеться найменше сптьне кратне кiлькостi роюв грошових потокiв кожного проекту. Наприклад, 2 роки для одного i 7 рокiв для другого проектiв. Найменше спiльне кратне для них - 14 роюв.
Висновки. 1нвестицшна привабливiсть АПК УкраТни визначаеться рiзноманiтними методами. Основою цих методiв е свiтовi стандарти проектного аналiзу, норми прибутку яких можна застосувати у макроекономiчних оцiнках на рiвнi держави, 17 галузей, репоыв i окремих пщприемств. Дуже важливо встановити та послщовно запровадити прозорий податок, мехашзми лiцензування та митного регулювання, i таким чином сприяти дiяльностi украТнськоТ легально! економiки, зробити 17 бтьш привабливою та передбаченою як для втизняних, так i для шоземних iнвесторiв.
Освоення сучасних методiв оцЫки iнвестицiйноí привабливостi в АПК слщ активiзувати.
96
Використана л^ература:
1. Задорожнiй А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С.: Фiнанс. словн./З-те вип. та доп. - К.: Знання. - 2000, - 373с.
2. Наступн 1000 дшв: Заходи економiчноТ полiтики для УкраТни/ Нiмецька консультативна група з питань економки при Урядi УкраТни. - 1999. - С. 19-27.
3. Дебора Дж. Блек. Усшх та невдача ф'ючерсних контрактiв: теорiя та практика: Монографiя/ Хантер Коледж. - Нью-Йорк. - 1986. -(Серiя монографш по фiнансах та економщ^. - С. 32-39.
4. Гайдуцький А.П.. До питання оцшки швестицшноТ привабливостi аграрного сектора економiки // Економка АПК.- 2002.- № 4.- С.15-21.
5. Ситник В.П.. Новi напрями розвитку науково-технiчного прогресу// Вюн. аграр. науки. - 2002. - № 4 - С. 5-12.
6. Агропромисловий комплекс УкраТни: стан, тенденци та перспективи розвитку// 1нформ.-анал^. зб. /За ред. П.Т. Саблука та т.- К.: 1АЕ УААН, 2001. -Вип. З С. 291-292.
7. Закон УкраТни "Про стимулювання розвитку стьського господарства на перюд 2001-2004 рош" вiд 18.01.2001 №2238 -III.
8. Олшник О., Дацишин М. Рейтинг iнвестицiйноТ привабливост регiонiв УкраТни //Економ, реформи сьогодш. - 2 0 0 1 № 35. - С. 31 -51.
9. Фшанси в перюд реформування агропромислового виробництва /Дем'яненко М.Я., Алексшчук В.М., Борщ А.Г. та ш.; За ред. М.Я. Дем'яненка - К.: 1АЕ УААН, 2002 - 645 с.
10. Москвш С.О. Проектний аналiз. - К.^бра, 1999. - 368 с.
11. Юсть М. I. Критерш i показники економiчноТ ефективност малого та середнього бiзнесу на селi //Економiка АПК.- 2 0 0 1 № 8. -С. 59-64.
УДК 631.164.23:631.145(477)
Захарчук О.В., Волкодав В.В. Методи оцшки швестицшноТ привабливост АПК УкраТни // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1.- С. 88-98.
Проблема створення швестицшно-привабливих пщприемств в стьськогосподарськш галуз^ е головним лейтмотивом суттевого збтьшення виробництва продук^в харчування на основi забезпечення пращвниш села вiдповiдними матерiальними ресурсами та оборотними коштами. У статп розглянутi основнi засади швестицшноТ привабливост та обфунтоваш показники розробки швестицшних проектiв сiльськогосподарських пiдприемств. Ключовi слова. IнвестицiТ, iнвестицiйна привабливiсть, конкурен^я, власнiсть, ставка дисконту, норма прибутку.
97
УДК 631.164.23:631.145(477)
Захарчук А. В., Волкодав В. В. Методы оценки инвестиционной привлекательности АПК Украины // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1. - С. 88-98.
Проблема создания инвестиционно-привлекательных предприятий в сельскохозяйственной отрасли есть главным лейтмотивом существенного увеличения производства продуктов питания на основе обеспечения работников села материальными ресурсами и оборотными средствами. В статье рассмотрены основные принципы инвестиционной привлекательности и обоснованы показатели инвестиционных проектов сельскохозяйственных предприятий.
УДК 631.164.23:631.145(477)
Zakharchuk О., Volkodav V. The estimation methods of investment attractive of the AIC of Ukraine // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1.- С. 88-98.
The problem of the creation of investment attractive enterprises in the agricultural sphere is the main burden of the essential increasing of the food-staff production on the basis of providing the agricultural workers with the appropriate material resources and working capital. The main principles of the investment attractiveness are reviewed and the indexes of investment projects' development of agricultural enterprises are grounded in the article.
