CC BY
24
Н. В. Осадча
д-р екон. наук
О. В. Галясовська
астрант м. Днтропетровськ
МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ ПРИ ВИКОРИСТАНН1 1НСТРУМЕНТ1В АНТИДЕМП1НГОВИХ ЗАХОД1В В УКРА1Н1
Актуальнiсть. Пiсля здобуття Украшою державно! незалежностi поступова штегращя в загальноевропей-сью структури i налагодження кооперацп з бвропей-ським Союзом (далi — 6С) стали П головними страте-гiчними прюритетами. Тому, з моменту вступу Украши до Свггово! оргашзацп торпкт (далi — СОТ), а це вщбулося 5 лютого 2008 року (пщготовча робота Украши щодо вступу до ще1 мiжнародноl оргашзацп три-вала 14 роив) i пiдписання Угоди з 6С в 2014 рощ в нашш кра!ш вiдбуваеться жорстка конкуренцiя як на внутршньому так i на зовшшньому ринках. Але, прагнучи стати рiвноправним партнером кра!н бвропи та свггу, Украша розпочинае змiнювати iмiдж експор-тера на iмiдж конкурентоспроможного учасника евро-пейського ринку i в свою чергу як одним iз засобiв опанування ринк1в, витiснення конкурента проводить експорт за демпiнговими цшами.
Для нацiонального товаровиробника важливим економiчним наслiдком вщ застосування ефективних антидемтнгових санкцiй мае стати покращання ветх фактс^в та економiчних показниюв, яю впливають на його економiчне становище. Тому досить актуальною е проблема нового, бшьш наближеного до сучасних реалiй, визначення системи факторiв та показниюв, що впливають на становище нацюнального товаровиробника та мають бути полiпшеними в результатi за-провадження ефективних антидемпiнгових санкцiй. Змша цих факторiв i показник1в в результата застосування антидемтнгових санкцш потребуе всебiчноl економiчноl оцiнки з метою визначення рiвня ефек-тивноси та шляхiв удосконалення певних антидемтнгових заходiв.
Аналiз публiкацiй. Першi згадки про дослiдження дано1 проблематики можна знайти в наукових працях економютав Адама Смгга й Олександра Гамильтона, яю ще у XVIII ст. усвщомлювали iснування цього явища та вивчали можливi шляхи усунення його руйшвного ефекту.
В теперiшнiй час теоретичним та практичним аспектам антидемпшгового регулювання у свiтових тор-говельних вiдносинах присвячено чимало наукових праць i монографiй, серед яких насамперед слiд назвати працi С. Осики, В. Пятницького, Л. Сабель-никова, П. Хвойника, Ю. Шишкова, О. Шниркова, А. Магеррамова.
Серед заруб1жних авторiв, що дослiджують дану проблематику, слщ зазначити А. Богданова, Д. Га-нiнга, Д. Гартена, I. Герчжову, I. Гладк1х О. Даниль-цева, Р. Дейла, I. Дюмулена, I. 1ванова, П. Кшера, А. Кондакова, В. Коновалова, В. Кур'ерова, М. Лiве-нцева, П. Ллойда, Е. Обмшського, О. Онищука, I. Осадчо1, К. Стiгмана, Д. Франклша, Б. Хокмена.
Постановка завдання. Основною метою статтi е вивчення стану Украши на зовнiшньому ринку, а та-
кож проблем, пов'язаних iз впровадженням антидем-пiнгових заходiв iнших кра1н свiту до Украши та вдо-сконаленням механiзму торговельного захисту. Саме цим i зумовлене обрання теми дослiдження.
Результати дослщження. Металургiйне виробни-цтво, хiмiчна промисловють, машинобудування, як1 визначають основу економiки багатьох регiонiв, вже сьогоднi переходять на новi стандарти виробництва i европейськ! технiчнi регламенти. Поглиблюючи ств-працю з 6С, Укра1на змогла отримати новi стимули для розвитку внутрiшнього ринку i поглиблення еко-номiчноl спецiалiзацil регiонiв [2, с.2]. Тому, для Ук-ра1ни постае питання посилення захисту нацiональ-ного виробника вщ можливо1 недобросовiсноl конку-ренцil та швидкого реагування на процеси демпшго-вого iмпорту.
Вщповщно до цього, розширення укра1нського експорту на свггових ринках супроводжуеться й поси-ленням економiчних обмежень щодо нього в рiзних кра1нах. Використовуються усе бшьш витончеш форми протекцюшзму, спрямованi на дискримiнацiю укра1нських експортерiв, - були задiянi рiзнi техшчш, екологiчнi, санiтарнi й iншi стандарти, що ускладню-ють процедуру сертиф^цп продукцil, вимоги до форм i методiв розслiдувань для зниження конкурентоздат-ностi укра1нсько1 продукц11.
До того ж, при пщписанш Угоди з 6С в!дкрива-ються кордони для бшьш конкурентоспроможних ев-ропейських товарiв i це питання лише тдвищуе свою актуальнiсть. Окрiм того, ставлення до укра1нського експорту е вкрай упередженим ще зi вступу Украши до СОТ i визнання ринкового статусу укра1нсько1 еко-номiки не гарантуе скасування антидемпiнгових захо-дiв i розслiдувань, що були застосоваш до Укра1ни або ще перебувають у сташ розробки (табл. 1), а лише дещо зменшують вимоги до не1.
В свiтi юнуе тенденцiя застосування iншими кра-1нами антидемпiнгових заходiв в основному до таких украшських товарiв як трубна продукщя, гарячеката-ний прокат, сталева продукцiя тощо (табл. 1).
При розглядi динамiки зовнiшньоl торгiвлi Украши товарами та послугами за останш 5 роив (рис. 1 та рис. 2) можна зазначити, що проблемним питанням зовшшньо1 торпкт Укра1ни в процеет входження у свi-тове господарство е нерацюнальна структура еконо-мiки, а отже, малоперспективна модель мiжнародноl спецiалiзацil. Це пов'язано з тим, що Украша експор-туе на м1жнародш ринки товари, як1 здебшьшого мають низький ступiнь переробки (товари агропромис-лового комплексу та харчово1 промисловостi, руди, метали, передуам чорнi, продукцiя хiмiчноl промис-ловоси тощо). Саме за цими товарами, а саме рудою, металами, продукщею хiмiчноl промисловостi, кра1ни свiту i застосовують до Укра1ни антидемпiнговi заходи.
66
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
Таблиця 1
Чинш аитидемшигов1 _ заходи щодо украТисько! продукцц з 2010 по 2015 рж
№ Кра1на Кiлькiсть за-ход1в Заходи, до яких товар1в застосоваш
1. Сполучеш Штати Америки 7 Карбам1д сухий; Феросил1комарганець; Н1трат амон1ю; Арматура; Прокат гарячекатаний плоский в рулонах; Прокат вуглецевий гарячекатаний плоский не в рулонах; Сталев1 труби
2. Свропейський Союз 4 Джгути, канати, троси з чорних метал1в; Труби безшовш, Трубна продукц1я, Прасувальш дошки
3. Мексика 4 Феросил1комарганець; Арматура; Гарячекатаний прокат (обр1зний); Прокат гарячекатаний плоский в рулонах
4. Свропейський економ1чний союз (Ылорусь, В1рмешя, Казахстан, Рос1я) 3 Трубна продукц1я (труби малого та середнього д1аметру); Сталев1 коваш прокатн1 валки; Посуд столовий та кухон-ний з фарфору
5. Корол1вство Та1ланд 2 Прокат гарячекатаний в рулонах та не в рулонах, М1дний дргг
6. Республ1ка Туреччина 1 М1дний др1т
7. Канада 2 Прокат гарячекатаний плоский в рулонах; Гарячекатаний обр1зний прокат 1з вуглецево! та високомщно! низьколе-говано1 стал1
8. Республ1ка 1нд1я 2 Сода кальцинована; Н1трат натрш
9. Республ1ка 1ндонез1я 1 Гарячекатаний прокат в рулонах
10. Бразил1я 3 Прокат плоский; Шини автомобтьш; Сталев1 труби
Всього 29
Джерело: таблицю складено за даними Мiнiстерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра1ни [2].
Кр1м того, на цих ринках пануе жорстка ц1нова конкуренц1я 1 переваги можуть швидко переходити до шших кра1н, особливо коли до кра1н уживаються об-межувальн1, дискримшацшш торговельно-економ1чн1 заходи. Водночас, дуже незначними е поставки укра-1нських товар1в на високодинам1чн1 ринки, як1 визна-чають перспективи розвитку свггово'1 економ1ки, а саме кра1ни СС.
Упродовж останшх рок1в спостер1гаються пози-тивш зм1ни в географ1чн1й структур! зовшшньо'1 тор-г1вл1, зокрема експорт1 украшських товар1в. В1дбува-еться 11 переор1ентац1я на ринки кра1н далекого зару-бiжжя, 1снуе тенденц1я у мiжнароднiй д1яльност1 спаду екпортно-1мпортних операцiй (рис. 1 та рис. 2).
Криза, що в1дбувалась в краiнi в 2014 рощ, впли-нула на зовшшню торгiвлю Укра1ни товарами та пос-лугами. Але в 2015 рощ тенденщя ринку почала змь нювати свiй напрямок i тому очжуеться подальше зро-стання украшського експорту до кра1н далекого зару-б1жжя, зокрема до кра1н — члешв СС. Тому, одним iз важливих напрямiв розвитку експортного потенщалу Укра1ни повинно стати поглиблення торговельних в1дносин з крашами СС, у яких визначальним завдан-ням е створення зони в1льно1 торгiвлi та, як результат, нарощування обсягiв реалiзацii готових виробiв i ви-сокотехнолопчно! продукцп.
§
х
с; 2
$1 113,7: 2011р.,
■$1 014,61 2012р.
¿$888,27-2013р.,
'$667,93-2014р.,
12,38 99
^$4 ' 859,21
;-$9 434,29 ■$359,77 сiчень-вересень 2015р.,
г, Росiя
□ Китайська Народна Республiка К Республ i ка 1ндонез iя
В Республ i ка lндiя
□ Канада
О Республ i ка Туреччина В Корол iвство Татанд
^Свраз iйський економiчний союз ^ лорусь, Вiрмен iя, Казахстан, Рос i я)
□ Свропейський Союз ■ США
Рис. 1. Динамка експорту товар1в та послуг Украгни з 2011 по 2015 р1к Джерело: д1аграми складено за даними Державного комггету статистики Укра1ни (http://www.ukrstat.gov.ua).
2015/№2
67
Джерело: дiаграми складено за даними Державного комиету статистики Укра!ни (http://www.ukrstat.gov.ua).
с
о
ч ±
с 2
$29 1
$6 268,33
$35 038,38:
$27 065,93- :•:•:• :$27 556,00 :•:•:•: $28 566,22;.;;;
$22 383,00
$2 591,23^
2011р.,
■$2 905,21! 2012р.,
■$2 759,181 2013р.,
■$1 928,92" 2014р.,
~$7 503,93 ' 1 • ;.;.$12 283,88 """"—■$359,77 сiчень-вересень 2015р.,
□ Рос1я
□ Китайська Народна Республка
□ Федеративна Республка Бразил1я
□ Республ1ка 1ндонез1я В Республка 1нд1я
□ Канада
□ Республка Туреччина
□ Свразшський економлчний союз (Б1лорусь, В1рмен1я, Казахстан, Рос1я)
□ Свропейський Союз
■ США
Рис. 2. Динамка жпорту товарiв та послуг Украти з 2011 по 2015 рж
Шсля уведення Рос1ею у 2016 року санкцш проти Укра!ни й тдвищенням р1вня «митно-тарифного за-хисту», украшсью товаровиробники стали платити так! ж мита, як, наприклад, Япошя або Шмеччина (бли-зько 7,8%). Позищя кра!ни-агресора щодо Укра1ни пе-редбачае негайно! переор1ентацп експорту на ринки таких кра!н як Груз1я, 1рак, Казахстан, 6С, Африка, Ближнш Схщ [4].
Ринки Близького Сходу, Африки, Латинсько! Америки та окремих кра!н Аз1атсько-Тихоокеанського регюну е найбшьш перспективними для збуту укра!н-сько! продукцп агропромислового комплексу, маши-нобудування та металургИ.
Перспективним е розширення ствробггаицтва з кра!нами АзИ, Африки та Латинсько! Америки у вш-ськово-техшчнш сфер1, спшьне впровадження укра!н-ських технологш з подальшим спшьним освоенням нацюнальних 1 регюнальних ринюв.
Анал1зуючи сучасний стан експортно! д1яльноси Укра!ни визначаемо, що ключовим завданням дер-
Як вище зазначалось, до Укра!ни антидемпшгов1 розслщування застосовувались в основному до таких товар1в, як трубна продукщя, гарячекатаний прокат,
жавно! политики у сфер1 зовншньоеконом1чно! д1яль-ност на сьогодш е створення ефективно! системи тд-тримки експорту, яка забезпечить сталий розвиток та реал1защю експортного потенщалу держави. Страте-пчною метою державно! пщтримки експорту е поси-лення позицш Укра!ни на свггових ринках високотех-нолопчно! продукцп, диверсиф1кащя поставок та за-безпечення конкурентоспроможноси в1тчизняно! продукцп на зовншшх ринках шляхом ефективного ви-користання економ1чних, правових та полггачних ва-жел1в впливу.
Тому, реал1защя експортного потенщалу першо-чергово полягае в необхщносп суттевого корегування зовншньоторговельно! политики, а саме Укра!ш само! необхщно застосовувати больше антидемтнгових захо-д1в. На даний час, в Укра!ш д1е 6 антидемтнгових розслщувань, яю проводяться щодо 1мпорту товар1в в Укра!ну (табл. 2).
Таблиця 2
сталева продукщя тощо, але, як повщомляе Мшютер-ство промисловоси, за 2015 р1к експорт стал1 з Китаю вирю на 20% 1 досяг рекордного р1вня в 112,4 млн тонн
Чинш антидемшнroвi заходи, яи проводяться щодо iмпорту товарiв в Укра?ну
№ Кра!на К1льк1сть заходш Заходи, до яких товар1в застосован1
1. КНР 1 Лимонна кислота (моногидрат)
2. Росшська Федерац1я 5 Медична склотара; Сода каустична; Листове флоат-скло (скло терм1чно пол1роване); Плити деревноволокнисп (ДВП); Легков1 автомоб1л1
3. Сполучен1 Штати Америки (США) 1 Пол1вш1лхлорид суспенз1йний
4. Киргизька Республ1ка 1 Лампи розжарювання загального призначення
5. Республ1ка Ылорусь 1 Листове флоат-скло (скло терм1чно пол1роване)
6. Республ1ка Польща 1 Листове флоат-скло (скло терм1чно пол1роване)
Всього 10
Джерело: таблицю складено за даними Мшстерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни ^ир://икгехрой^.иа/икг/зеагЛ/?Гта=%Б0%БВ%Р2%Б8%Б4%Б5%БС%БР%В3%ББ%Б3).
68
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
[5]. Це пщтверджуе той факт, що Укра!на мае можли-вють розширювати ринки збуту до шших кра!н та може активiзувати операцп зовшшньоекономiчно1 дь яльностi на ринках Азп, Африки, Латинсько! Америки.
Слiд зазначити, що проти Укра!ни проводять ан-тидемпiнговi заходи та кра!ни, як самi реалiзують таку ж продукцiю, проти яко! вони проводять антидемтн-говi розслiдування.
Якщо ж для витиснення конкурентiв iз ринку ви-робник встановлюе цшу на товар, яка е нижчою за його собiвартiсть, можна говорити про здшснення демпiнгу. Але шд час антидемпiнгових розслiдувань щодо укра!нських експортних товарiв компетентнi ор-гани як США, так i 6С для визначення !хньо! собь вартосп не використали внутрiшнi цiни Укра!ни, осю-льки офiцiйно Укра!на не е кра!ною з ринковою еко-номiкою [6, c. 27-28].
У таких випадках Мiнiстерство торгiвлi США й комiсi1 6С для порiвняння використовують внутрiшнi цiни або витрати на виробництво так звано! сурогатно! кра!ни, що виробляе анапогiчну продукщю, здшсню-ючи вiдповiднi виробничi процеси. У випадку з Укра-!ною такими кра!нами визнали Бельгiю, Австралда, Норвегiю й Iндiю. Звiсно, результати порiвняння со-бiвартостi виробництва укра!нсько! продукцп iз собь вартiстю в цих кра!нах були не на користь Укра!ни.
Таблиця 3
Юльюсть застосованих антидемп1нгових заход1в у свт, ранжування за крашою-експортером, до яко! застосован1 заходи 1995-2014 рр. [8]_
№ Кра!на-експортер Всього 1995-2014
Всього 3058
1 Китай 759
2 Республжа Корея 213
3 Китайський Тайбей 173
4 США 162
5 Япошя 134
9 Росшська Федерацiя 106
10 Бразилiя 89
11 бвропа 74
12 Малайзiя 73
13 Укра!на 62
14 Германiя 53
Визначимо показник активносп кра!ни в засто-суваннi до не! та проти не! антидемтнгових заходiв (ПААЗ). Для цього скористаемося табл. 3 та 4, в яких наведено дат Мшстерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни. Вiн буде дорiвнювати стввщно-шенню кiлькостi антидемтнгових заходiв, яи проводить кра!на до кiлькостi антидемпiнгових заходiв, що проводяться до ще! кра!ни.
Отже, ПААЗ США дорiвнюе 345/162 = 2,13; ПААЗ бвропи = 298/74 = 4,03; ПААЗ Укра!ни = 38/62 = 0,61; ПААЗ Китаю = 176/759 = 0,23; ПААЗ Росш-сько! Федерацп = 0,26.
Вщповщно до показника активностi кра!ни в за-стосуваннi до не! та !! проти кра!н антидемтнгових заходiв можна вважати, що за перюд з 1995 по 2014 рж беззаперечними лщерами по активносп антидемтн-гових заходiв були: бвропа (ПААЗ=4,03); США (ПААЗ = 2,13), в свою чергу найнижчий показник мае Китай (ПААЗ = 0,23), Росш (ПААЗ = 0,26), Укра!на
Демпшгова маржа ^зниця сурогатно! собiвартостi й експортно! цiни укра!нсько! продукцп) виявилася, як правило, значною, а !! використовують як вихiдну точку для визначення демтнгового мита на ввезення укра!нських експортних товарiв, що, як свщчить дос-вщ, iнодi перевищувало 100% цiни укра!нського екс-портного товару.
Так, вщслщковуючи, сюльки позовiв подаеться на Укра!ну, можна сказати, що кра!ш е доцшьним проведення розслщувань виключно щодо iмпорту в Укра!ну.
Особлива активнiсть iноземних пiдприемцiв по захисту сво!х iнтересiв за допомогою iнiцiювання ан-тидемпiнгових процедур вщзначалась в 1999-2002 роках, коли проводилося 15-25 розслiдувань у рж [7].
Введення у вiдношеннi укра!нсько! продукцi! за-хисних мiр змусило наших експортерiв шукати новi ринки азшського напрямку, а саме Казахстан, Грузiя, 1рак тощо.
При аналiзi тенденцiй застосування процедури антидемпiнгових розслщувань можна визначити той факт, що юльюсть кра!н, яю застосовували антидем-пiнговi заходи до Укра!ни з середини червня 2015 року дорiвнюе 10, а самих заходiв — 29, в свою чергу Украша проводила антидемпiнговi заходи до 6 кра!н в кшькосп — 10 (табл. 3 та табл. 4).
Таблиця 4
Юльшсть застосованих антидемтнгових заход1в у свт, ранжування за кра!ною, яка застосовуе заходи
1995-2014 рр. [8]
№ Кра!на- експортер Всього 1995-2014
Всього 3058
1 Iндiя 534
2 США 345
3 бвропа 298
4 Аргентина 228
5 Бразкм 197
6 Китай 176
7 Туреччина 163
18 Малайзiя 38
19 Укра!на 38
20 Колумбiя 34
21 Росшська Федеращя 28
(ПААЗ = 0,61). Порiвнюючи активтсть антидемтнго-вих заходiв, застосованих Укра!ною до шших товаро-виробниюв до активностi антидемтнгових заходiв, застосованих проти Укра!ни, можна зробити висновок, що ця цифра дуже низька, менше 1. Тому, украшськш державi, необхiдно удосконалювати механiзм антиде-мпiнгових розслщувань, проводити полггику державно! пiдтримки експорту товарiв та послуг на свгговий ринок та забезпечення конкурентоспроможностi вгт-чизняно! продукцi! на зовнiшнiх ринках шляхом ефективного використання економiчних, правових та полггачних важелiв впливу для посилення позицш на свiтових ринках високотехнолопчно! продукцп.
Вiдповiдно до Генерально! угоди ГАТТ з новими правилами, що були прийнят в ходi «Уругвайського» раунду (1986—1994 рр.) членами СОТ е складовою чистиною угоди й поширюються на ва держави-члени СОТ. Антидемпiнгова Угода СОТ включае в себе:
- бшьш докладну методику розрахунку демтнго-вого компонента;
- бшьш докладний порядок порушення й прове-дення антидемпiнгових розслщувань;
- правила й тривалють застосування антидемтн-гових заходiв;
- норми роботи арб^ажних експертних груп для використання при виршенш суперечок в антидемтн-говш практицi.
Правову базу застосування заходiв торговельного захисту становлять вiдповiднi положення СОТ:
антидемтнг: ст. VI ГАТТ-47, Угода про застосування ст. VI ГАТТ-47;
компенсащйш заходи: ст. VI, XVI ГАТТ-47, Угода СОТ по субсидiям i компенсацiйним заходам;
спещальш захиснi заходи: ст. XIX ГАТТ, Угода СОТ про спещальш захисш заходи.
Разом щ положення називаються Антидемтнго-вим кодексом СОТ. Крiм того, норми, що включеш до вищезгаданих угод, iнкорпорованi в нащональш зако-нодавства краш-члешв СОТ.
Взагалi механiзм установлення заходiв у вах трьох випадках побудований по единому алгоритму:
подача петищ! вщ iменi нацiональних виробниюв товару, що тддаеться збитку;
проведення вiдповiдного розслщування, у ходi якого необхiдно одержати: доказ наявностi факту дем-пшгу/субсидпДмпорту, що набрав рiзкi темпи росту; доказ збитку;
доказ причинно-наслщкового зв'язку м1ж демтн-гом, субсидiею, iмпортом, що набрав рiзкi темпи росту та збитком; встановлення заходiв (у випадку наявно-стi всiх трьох доказiв) [9].
В Укра!ш механiзм регулювання торговельного захисту вщбуваеться наступним чином: вщповщно да-ним Мiнiстерства економiчного розвитку та торгiвлi Укра'1ни, Мiнiстерство економiчного розвитку та тор-гiвлi Укра!ни збирае та аналiзуе всю необхщну шфор-мацiю, яка надiйшла вщ Державно! фiскальноI служби Укра!ни; проводить консультаций та слухання iз заште-ресованими сторонами та вiдповiдае за проведення розслщувань, що були порушеш Мiжвiдомчою комь сiею з мiжнародноI торгiвлi, яка в свою чергу приймае ршення про:
- порушення розслщувань;
- позитивш або негативш висновки стосовно на-явностi демтнгу/нелегггимно! субсидп/зростаючого iмпорту;
- позитивнi або негативш висновки щодо наяв-носи шкоди, визначення причинно-наслiдкового зв'язку;
- застосування заходiв торговельного захисту. Наприкiнцi, Державна фюкальна служба Укра!ни
забезпечуе застосування торговельних заходiв. Але, щоб кра!на мала можливiсть скорiше реагувати на змши кон'юктури ринку, зростаючого iмпорту, па-дiння експорту, все ж таки необхiдно створення ште-грованих шформащйно-аналггачних центрiв в системi оргашв державного регулювання зовнiшньоекономiч-но! дiяльностi в УкраIнi, що будуть прораховувати за-здалегiдь та прогнозувати подальше поводження това-ровиробниюв на ринку кра!ни i це в свою чергу дасть можливють товаровиробнику прогнозувати подальшу
свою поведiнку як на внутршньому так i на зовнш-ньому ринках.
Отже, проаналiзувавши зовнiшню торгiвлю Украши товарами та послугами за останш п'ять роив та визначивши показник активноси кра!ни в застосу-ваннi до не! та проти не! антидемтнгових заходiв можна зазначити наступне, що проблемним питанням зовншньо! торгiвлi Укра!ни в процесi входження у свi-тове господарство е неращональна структура еконо-мiки, а отже, малоперспективна модель мiжнародноI спецiалiзацiI. Застосованi проти не! антидемпiнговi заходи якраз проводяться за такими товарами, що Укра-!на експортуе. По активностi застосування антидемтнгових заходiв Укра!на мае дуже низький показник, на основi чого можна сказати, що украшськш державi необхiдно удосконалювати механiзм застосування антидемтнгових заходiв, створення штегрованих iнфор-мацiйно-аналiтичних центрiв в системi органiв державного регулювання зовнiшньоекономiчноI дiяльностi в УкраIнi дасть можливють товаровиробнику заздале-гiдь прогнозувати подальшу свою поведшку як на внутршньому так i на зовнiшньому ринках.
Список використаних джерел
1. Укра!на — 6С: в;д асоцiацiI до членства // XXIV Економiчний форум. Криниця—Здруй. 2—4.09.2014. — K: Нащональний шститут стратегiчних дослiджень, 2014.
2. Даш Мшстерства економiчного розвитку i то-ргiвлi Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/search/?find= %E0%E D%F2%E8%E4%E5%EC%EF%B3%ED%E3.
3. Данi Державного комитету статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
4. 2016-й год без торговли с Россией: как на украинских производителей повлияют эмбарго и новые пошлины РФ. 16 грудня 2015 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.segodnya.ua/economics/ enews/2016-y-god-bez-rossii-kak-na-ukrainu-povliyayut-embargo-i-novye-poshliny-rf--675488.html.
5. Даш Мшстерства економiчного розвитку i то-ргiвлi Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //ukrexport. gov.ua/ukr/torg_obm/ukr. html? new=9883&country=chi.
6. Антидемпiнгова полгтка украIнськоI держави: перший досвiд // Вюник КНУ iменi Тараса Шевченка, Серiя "Економiка". — 2001. — Вип. 50.
7. Погуляй О.А. Проблемы формирования конкурентной стратегии металлургического комплекса Украины / О.А. Погуляй // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. — Донецк: ДонНУ, 2003. — Ч.1. — С. 323-325.
8. Матерiали Управлшня захисту внутршнього ринку Мшстерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни.
9. Магеррамов А. М. Антидемпинговая политика в рамках ГАТТ/ВТО [Електронний ресурс] / А.М. Ма-геррамов // Вiче. — 2010. — № 12. — Режим доступу: http:/ /www.viche.info /j ournal/2059/.
10. Антидемтнгове розслщування у свгговш тор-гiвлi [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://e-works.com.ua/work/5342_Antidempingove_regy lu vannya_y_svitovii_torgivli.html.
70
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
