CC BY
32
УДК 340.12
Н. М. Богуцька
Львiвський державний ушверситету внутршшх справ,
асшрант
МЕТОДОЛОГ1Я ОЦ1ННИХ ПОНЯТЬ ЗАКОНУ
© Богуцька Н. М., 2016
Розглянуто вщмшност м1ж формально визначеними та ощночними поняттями, проведено комплексний анал1з властивостей, якими характеризуються ц1 поняття, подано авторське визначення ощночного поняття.
Ключов1 слова: оц1ночне поняття, формально визначене поняття, конкретизащя.
Н. М. Богуцкая
МЕТОДОЛОГИЯ ОЦЕНОЧНИХ ПОНЯТИЙ ЗАКОНА
Рассматриваются различия между формально опредиленными и оценочными понятиями, проведен комплекниый анализ свойств, характеризующих эти понятия, дано авторское оприделение оценочного понятия.
Ключевые слова: оценочное понятие, формально определенное понятие, конкретизация.
N. М. Bogutska
ESTIMATED METHODOLOGY CONCEPTS OF LAW
The article considers the relations between formally determined and valuating concepts, analyses the characteristics of these concepts, gives the definition of the valuating concept.
Key words: valuating concept, formally determined concept,conceretion.
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку укра'нсько'' науки е предметом розгляду вгтчизняних дослвдниюв (Т. Кленова, В. Косович та ш.) до проблеми використання ощночних понять. Зазначено проблематика насамперед стосуеться питань властивостей ощночних понять, 1хньо1 ролi в нащональному законодавстш.
Актуальнкть теми дослщження зумовлена насамперед породженням дискусй про можливють чи, навпаки, неможливють зарахування певного поняття до ощночного.
Стан дослщження. Щ питання мають не лише теоретичне, а й практичнiй значення. Про те серед науковщв немае едино!' думки що до ствввдношення мiж оцiночними та формально-ви-значеними поняттями. О^м цього, е суперечки щодо кiлькостi властивостей, якими характеризуються ощночш поняття, та й зрештою самi властивостi автори тлумачать по-рiзному.
З урахуванням вищевикладених подстав, метою та основним завданням ще!' статтi е методологiчний аналiз властивостей ощночних понять.
Виклад основних положень. Проблеми удосконалення юридично'' термшологи дедалi частiше стають предметом обговорення на сторшках спецiальних видань. Зокрема В. М. Савицький свого часу сповютив професiйне юридичне спiвтовариство, що приблизно 25 % ушх порушень законносл зумовленi недосконалiстю парламентсько'' продукцii - неповнотою, неясшстю та суперечливiстю нормативно-правових акпв (НПА) [1, с.12].
Слвд повнiстю погодитися iз твердженням, ввдповвдно до якого ефективнiсть боротьби iз злочиннiстю, стан законностi у щй сферi визначаеться, зокрема, й змютом кримiнального проце-суального законодавства [2]. Справд^ чим досконалiшим е закон з погляду юридично'' технiки, тим меншою е кшьюсть помилок у його застосувант, тим вища його практична та виховна роль.
I навпаки, закон, написаний некоректно, недбало, може мати наслвдком беззаконня тд час його застосування.
Чимало дослвдниюв зазначають, що е двi головш вимоги до законодавчих текстш: нормативна мова повинна бути водночас i зрозумшою (йдеться про простоту викладу та зрозумiлiсть для пересiчноi людини) i точною (маеться на увазi чiткiсть вжито1 термшологи). Але одна справа заявити про ввддашсть певним правилам, iнша ж - к дотримуватися.
Чiткiсть i конкретнiсть законодавчих приписiв можливi лише до певноi мiри. Абсолютне "позбавлення" норм кримiнального процесуального закону ввд вiдносноi визначеностi не доцшьне. А пов'язано це з тим, що, ^м вимоги про техшчну досконалють нормативних правил, сучасна юридична думка висувае ще й таку вимогу до законотворчосл, як ii сощальна адекватнiсть: життя, що стрiмко змшюеться, потребуе внесення коректив у "застигш" офiцiйнi правила. Однак ввдкли-катися на найменшi суспiльнi порухи прийняттям НПА чи внесенням змiн у вже чинш не можна.
Колись Наполеон ^зно наказував французьким законодавцям: "Пишпъ коротко i неясно!" [3, с. 70]. Що стосуеться лакошзму, то усе зрозумшо - вш е об'ективно необхiдним. Вимога ж стосовно нечггкосп, "розмитостi" викладу норм теж мае шд собою грунт: надмiрна деталiзацiя, казуiстичнiсть "зв'язують" шшдативу правозастосувача, перешкоджають урахуванню особливостей кожного конкретного випадку, зрештою, законодавець об'ективно не здатен врегулювати суспiльнi ввдносини так, щоб передбачити усi можливi ситуаци. Окрiм того, через нечпгасть приписiв правовому регулюванню надаеться "гнучюсть", "еластичнiсть" та стабiльнiсть.
Теоретики справедливо зазначають, що тривалють iснування е ознакою правово!' форми: громадяни повинт мати можливiсть планувати свое життя на перспективу (з урахуванням й державних припишв). У протилежному випадку у населення виникае недовiра до влади. Крiм того, у разi частоi змiни нормативних правил про державш вимоги знають тшьки юристи, та й то не завжди; про 1хне грамотне та оперативне застосовування й говорити год1 На жаль, у сучаснш правотворчiй практищ ознака стабiльностi е, радше, бажаною.
Тому постае питання: як же подолати суперечшсть мiж вимогами стабшьносп (постiйностi) закону та його соцiальноi адекватностi? Рекомендацii стосовно того, як продовжити життя закотв, дае правова доктрина: це нормотворчють з опорою на прогноз розвитку краши (тобто з випередженням), а також використання ощнних понять - особливих лексичних форм iз явно великим дiапазоном !'х правозастосовного "прочитання".
Використання ощнних понять супроводжуе вiтчизняне законодавство протягом усього його вторичного розвитку. Це пояснюеться тим, що Украша належить до романо-германськоi правовоi шм'', представники яко!' пiд час розроблення НПА виходять iз принципiв пандектистики, до яких належить абстрагуючий метод викладу закону.
Словосполучення "ощнне поняття (термiн, категор]я, ознака)" сьогоднi доволi часто трап-ляеться у наукових працях рiзноi галузевоi належностi та у загальнотеоретичних працях. Таку пвдвищену увагу до мови НПА можна пояснити процесами оновлення рiзних сторш суспшьного життя, що потребуе яюсно нового iнструментарiю. Сучасна наука кримшального процесуального права тут е "флагманом" для шших юридичних дисциплiн, оскшьки питання законодавчоi технiки стають неввд'емною частиною навчальних курсiв.
Назву "ощнш" зазначенi поняття отримали в юридичнш науцi не одразу. Розвиток наукових уявлень ввдображае перехiд вiд негативного ставлення до регламентацй зазначених конструкцш у законодавствi до визнання !'х невiд'емною його складовою.
Зокрема, ввдомий класик цивiлiстики I. А. Покровський називав "каучуковими параграфами" таю поняття, як "справедливють", "груба необережшсть" тощо, наявнiсть яких у нормах права вш пов'язував iз небажанням законодавця ускладнювати себе виснажливим пошуком належного формулюванням i намаганням перекласти вiдповiдальнiсть на плечi суддiв [4, с. 71]. У цш робоп синонiм для позначення норм, що допускають можливють рiзних тлумачень та висновюв, використовуемо термiн "еластичт параграфи". I. А. Покровський писав: "Сощальна творчють за такого порядку розпилюеться, втрачае свш природний центр, а внаслвдок цього - ослаблюеться, а концентрована законодавча робота замшюеться шчим не узгодженою роботою багатьох, у якш без користi витрачаеться величезна кшьюсть народноi енергii" [4, с. 103].
Термш "KaynyKoei постанови" з'явився у наукових публшацмх з кримiнального права для характеристики законодавчих визначень, що не мають чггких меж, "якi можна розтягувати в будь-якому напрямку" [5, с. 15].
Таке критичне ставлення до ощнних понять сприяло тому, що термш "каучуковi норми" набув у радянськiй правовiй наущ винятково негативного забарвлення: "KayuyKoei норми - зна-ряддя розправи над революцшними дмчами. Неяснiсть та абстрактшсть сучасного законодавства, введен!.. у ранг офщшно!' доктрини, перетворюють буржуазного законодавця у дельфшського оракула, що видавав невизначет звуки i вимовляв неяст слова, сенс яких можна розумгги як завгодно" [6, с. 116].
П. М. Рабшович iменував "каучуковими" (чи аморфними) поняття, у як можна вкладати довшьний змiст. Однак вiн не визнав наявшсть подiбних формулювань у радянському законо-давствi, оскшьки пвд час реалiзацiï норми ïï змют визначаеться "вiдносно raï конкретно!', найближчо!' мети, заради яко' ця норма встановлена. I тодi вказане поняття набувае щоразу цшком визначеного змюту" [7, с. 46]. Термiн "ощнне поняття" е досягненням науки загально' теори права. Однак вiн "устоявся" та використовуеться у науцi бшьшосл галузей сучасного права. Тож проблема використання ощнних понять у нормативних актах для правово' науки не е новою. Водночас досi однозначно не виршене питання про те, е вони явищем об'ективним чи суб'ек-тивним, "добром" чи "злом" для права.
Що стосуеться доцшьносп використання поняття "ощнш термши", то у бшьшосл праць з аналiзу цiеï проблеми не наведено конкретних критерив, що б давали змогу розмежувати ОП та оцiннi термши. Зазначення причин, що перешкоджають ввднесенню оцiнних виразiв до категорiï термтв, мiститься у працях небагатьох дослвдниюв [8, с. 23; 11, с. 87; 12, с. 17-18].
Властивостями ошв-термтв е: 1) однозначшсть 1х змiсту / моносемiя ("Правило одно-значностi термiнiв, - уточнюе В. М. Савицький, - е "альфою та омегою" будь-я^ справдi науковоï термiнологiï [9, с. 31]"); 2) до термтв ставиться вимога змiстовноï визначеностi, для 1х розумiння не потрiбно контексту, вони самi створюють тло; 3) порiвняно високий рiвень узагальнення iнформацiï надае термiнам ще одну особливiсть - стилiстичноï нейтральности
Визначення того, чи можна ощнш вислови називатися термшами, потребуе передушм по-зитивноï вiдповiдi на таке запитання: чи повинш однаковi за словесним ввдображенням оцiннi вислови мати однаковий змют, обсяг незалежно ввд мiсця 1х закрiплення у НПА i, ввдповвдно, оцiнюватись згiдно з тими самими стандартами?
Пвдтримуемо думку тих вчених, як стверджують, що вдентичш за звучанням оцiннi вислови повинш мати постшний змiст, обсяг та значення незалежно ввд мюця 1х розташування у НПА.
Iншi ж дослiдники переконанi у протилежному. Вони зазначають, що тотожш за тексту-альним вiдображенням оцiннi вислови можуть використовуватися для позначення рiзних явищ соцiальноï дiйсностi та, ввдповвдно, мати неоднаковий змют. А тому становлення стандарту ощнного вислову та розкриття його змiсту слiд здшснювати у контекстi норми, у якш воно закрiплене [10, с. 31-32 ]. Справд^ у текстi рiзних норм КПК Украши оцiннi вислови, вдентичш за зовшшшми ознаками, можуть не збтатися за свогм значенням, що можна пояснити рiзними умовами, за яких 1х застосовують. Наприклад:
1) поняття "у pa3i необхiдностi", вжите у ч. 1 ст. 217 КПК Украши (де йдеться про можливють об'еднання матерiалiв досудових розслвдувань) та у ч. 2 цiеï ж статл (у якiй зазначено про можливють видшення таких матерiалiв) матиме нетотожний змiст;
2) або ж поняття "достатш тдстави" (вжите, зокрема у ч. 5 ст. 55; ч. 1 ст. 134; ч. 1 ст. 148 КПК Украши) у кожнш iз ситуацш, на врегулювання якоï спрямована ввдповвдна норма закону, матиме рiзне змiстове навантаження, рiзний обсяг i, ввдповвдно, рiзнi стандарти ощнки;
З огляду на вищезазначене, слвд погодитися з думкою про те, що ощнш вислови термшами не е, оскшьки немае можливосп визначити вичерпний гхнш змют, гхне значення можна з'ясувати лише у контексл правовоï норми (i то лише з урахуванням обставин конкретноï справи) [11, с. 17-18].
Щодо пвдставносл використання поняття "ощнш ознаки" С. С. Безруков зазначав, що вжитий представниками науки кримшального права термш "ощнш ознаки" недоцшьний у процесуальному прав1 У Кримiнальному коде^ мiститься досить велика кiлькiсть злочишв, квалiфiкуючi ознаки яких визначають за допомогою оцiнних висловiв. Але ознакою чого - (задае риторичне запитання дослвдник) будуть оцiннi приписи, використовуваш у кримiнальному процесуальному законi?) [12, с. 16].
Також слвд погодитися iз твердженням, що оцiннi приписи кримшального процесуального закону не можна ототожнювати iз категор]ями права [13, с. 15-16]. Адже категорiями слвд iмену-вати поняття фшософського рiвня (наприклад, "буття" i "сввдомкть", "форма" та "змют", "причина" й "наслвдок", "суть" i "явище" тощо). З великою "натяжкою" можна присвогги ранг категорш лише незначнiй частинi тезауруса, використовуваного у теори держави та права, як-от "право", "держава", "ввдповвдальшсть", "правоввдносини". Категор]я позначае гранично широке поняття, у якому вiдображенi найзагальн™ та найiстотнiшi властивостi, ознаки, зв'язки щодо предмета, явищ об'ективного свпу. Вiдповiдно: 1) категорiй у наущ багато не бувае; 2) 1'хня функцм (органiзацiï готових знань) заздалегвдь вирiшуе ïx переважаючу "прописку" не в окремих галузях знань, а у загальних (фшософи), куди окремi галузi "звертаються" за перевiркою своïx суджень та методик. Тому як би автор дисертаци не ввдстоював важливiсть i значущiсть кримiнального процесуального права, доводиться констатувати, що його понятшний апарат все ж е нижчим. А тому термш "категор]я" для шститулв кримiнального-процесуального права е завищеним.
Незважаючи на те, що з'ясування змiсту аналiзованиx понять значною мiрою залежить вiд обставин конкретноï справи, назва "ситуацiйнi" не повшстю вiдповiдае 1'хнш сутi. Застосування таких припишв передбачае процедуру оцiнення з метою визначення тотожносл змiсту поняття обставинам, що склалися.
Як приклад "ситуацшних" приписiв можна навести норми КПК Украши про участь лшаря в оглядi трупа, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта (ч. 1 ст. 238 КПК Украши), про засввдчення факту ввдмови ввд пiдписання чи неможливосл пiдписання протоколу слiдчоï дiï (ч. 5 та 6 ст. 104 КПК Украши).
У цих випадках правозастосувачу немае потреби ощнювати ситуащю. Адже у КПК перед-бачет ускладнення, що можуть виникнути пвд час провадження слiдчиx дiй, та заходи, до яких слвд вдатися у цьому випадку. Деяю ОП можуть виконувати роль збiрниx, тобто охоплювати декшька явищ, наприклад, "серйозна загроза життю" (п. 6 ст. 138 КПК Украши), "тяжка хвороба, яка перешкоджае участг у криминальному провадженнг" (п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК Украши). Однак тодi ощнним поняттям буде охоплюватися не одна, а кшька (схожих чи ввдмшних) ситуацш. А це сввдчить про неприйнятшсть термiна "ситуацшне поняття".
Незважаючи на таку "строкатють" визначень цього прийому законодавчо!' техшки, усi автори пiдкреслювали сутнiсну характеристику ОП - його застосування визначаеться особливостями окремого випадку (як здебшьшого нормативно не закршлет), i тому не може бути позбавленим суб'ективно!' ощнки правозастосувача. Саме тому назва "ощнш" для таких понять е найвдалшою.
На rn^^^i цього пвдсумкова дефiнiцiя така: оцiннi поняття - це неконкретизоваш у кримь нальному процесуальному законодавстш поняття, змiст та обсяг яких визначаються ввдповвдно до конкретних обставин справи.
Особливiсть нормативних положень з ощнними поняттями у тому, що реалiзацiя цих поло-жень залежить вiд того, чи знайде уповноважена особа пiдставу для 1'х поширення на певнi фактичш обставини, якi прямо у нормах не зазначет. Тому ключовим е питання про мюце у правореалiзацiйному меxанiзмi процедури встановлення факту застосовуваносл таких норм.
Уже в перших дослвдженнях сутi ОП акцентовано на ввдмшносл процесу застосування ОП ввд способiв подолання прогалин у правi i тлумачення [18, с. 104]. Про необхвдшсть вiдмежування прогалин у правi вiд випадкiв, коли законодавець уповноважуе правозастосувача на вирiшення справи на власний розсуд, зауважував i ввдомий теоретик права В. В. Лазарев [15, с. 111].
Як зазначав А. С. Шголкш, формулюючи норму з ощнними ознаками, законодавець тим самим бажае шддати ïï впливу певну групу сустльних ввдносин, але внаслiдок багатоманiтностi випадкiв, що пвдходять, не може дати йм точного опису. "Це не прогалина права, а сввдоме допущення можливосп виконавцю дмти iнiцiативно, з урахуванням умов, мiсця та часу" [16, с. 50].
I прогалиншсть права, i використання ощнних понять е винятками iз правил законодавчоï технши [17, с. 68], одна з причин юнування яких полягае у неможливосп (зокрема суб'ективного порядку) передбачити змшу вiдносин, для регулювання яких приймаеться НПА. Однак у процеш формулювання ОП ця неможливють перетворюеться законодавцем на об'ективну реальнiсть, унаслвдок чого вiн вдаеться до спроби охопити випадки невизначеним чи частково визначеним формулюванням.
Дослвдники ОП майже одностайт у тому, що е двi причини iснування у правк 1) об'ективнi та 2) суб'ективт [18, с. 8, 31; 19, с. 78]
Об'ективною причиною законодавчого використання оцiнних понять е надзвичайна багатомаштшсть предметiв, властивостей та явищ, що потребують врахування й постiйного контролю; тобто саме життя, яке неможливо вичерпно формалiзувати у законi, змушуе правотворчу шстанщю використовувати слова та вислови узагальненого типу, змiст яких лише вгадуеться, але прямо не називаеться [20, с. 102]. Введенням у текст нормативних акпв ОП законодавець прагнув до того, аби, по можливосл, жодне абстрактне явище, з яким, можливо, стикнуться правозастосувач^ не "випало" iз сфери правового регулювання.
Проте визначити вичерпний змют ощнних понять дуже тяжко (а iнодi й неможливо). Адже для цього потрiбно виявити всi суттевi ознаки позначуваного ним явища. Тому законодавець, позбавляючи себе необхвдносл формулювання маси казуютичних норм, дiе за принципом "sapient sat" (лат. - "розумному - досить") та запроваджуе ощнне поняття, уступаючи "прившей" визна-чення його змкту правозастосувачевi.
Навряд чи доцшьно наводити у текстi КПК Украши, припуспмо, перелiк усiх "тших [окрiм передбачених п. 1-6 ст. 138 КПК Украши] обставин, яю об'ективно унеможливлюють з'явлення особи на виклик" чи чинниюв, яю зумовлюють "складтсть кримшального провадження" (п. 1 ч. 3 ст. 28 КПК Украши). Важливою причиною неявки за викликом слвдчого, прокурора, судд^ слiдчого суддi може бути як елементарна завантажетсть роботою (наприклад, квалiфiкований хь рург виконуе термiнову операщю, яку iншi фахiвцi провести не можуть), так i форс-мажорна обставина. Визначити ж заздалегвдь абсолютно вш критери, якi б свiдчили про складтсть КП без взяття до уваги конкретноï слiдчоï ситуаци, неможливо навпъ за наявностi багатоï уяви та значного досввду практичноï роботи.
До суб'ективних передумов юнування ощнних понять у закон можна зарахувати: а) обмежену здатнiсть людини передбачати розвиток суспшьних вiдносин (зокрема й тих, що мають правове значення); б) юнування певних традицш, звичних прийомiв законодавчоï технiки, запозичення понятшного апарату з ранiше чинного законодавства [21, с. 79].
Щодо доцшьносп й необхiдностi використання оцiнних понять у правi науковцi висловили рiзноманiтнi позицй, зокрема й дiаметрально протилежш.
Немало правознавцiв схиляються до думки, що ощнш поняття у правi - явище паталопчне, радше, терпиме, тж таке, що заохочуеться законодавцем, а тому пропонують уникати використання ощнних понять у НПА [22, с. 100; 23, с. 116].
1нш^ менш радикальш дослщники, пропонують максимально конкретизувати ïх, зменшити сферу ïх застосування, оск]льки мова закону повинна бути простою, чггкою i зрозумшою, не допускати двояких тлумачень, запобiгати можливим дискус1ям [24, с. 8]; адже шдиввдуальна (суб'ективна) ощнка може не збiгатися, а iнодi i виходити за межi тiеï оцiнки, яку мав на увазi законодавець пiд час встановлення норми, що мютить оцiнне поняття [25, с. 105].
Отже, у доктринальних розмiрковуваннях про ощнш поняття iнодi як рефрен звучить один настирливий мотив: ïхнiй змiст потрiбно будь-що конкретизувати, i от тодi вони стануть порiвняно
безпечними у користуванш. Нервдко робота законодавця на цш дiлянцi нормотворчостi визнаеться недостатньою, дютаеться й вищим судам, як в актах тлумачення ощнш поняття не настшьки конкретнi, як хотшося б ученим. Висновок такий: треба детально розшифрувати змiст навмисно "безрозмiрниx" висловлювань законодавця, от тодi восторжествуе законнiсть!
Однак чи реальним е поставлене завдання? Певно, що т. Адже "конкретизоваш" до межi оцiннi поняття перестають ними бути взагал^ вони "розчиняться" серед однозначних ошв i термiнiв. 1дея жорстко!' формалiзацiï оцiнниx понять нереальна, бо неподоланними залишаються причини, що змушують законодавця усвiдомлено вдаватися до такого "безрозмiрного" та небезпечного прийому законодавчоï теxнiки. Окрiм того, припущення про можливють вичерпного перелiчення всього того, що входить до змюту ощнних понять, е гшотетичним через високу динамiчнiсть розвитку суспшьних вiдносин. А тому навпъ детально розроблений перелш не може залишатися незмiнним протягом тривалого часу.
Висновок. Проведений аналiз науковоï лiтератури демонструе, що бшьшкть дослiдникiв все-таки визнають неминучють використання оцiнниx понять у закон (зокрема й кримiнальному процесуальному), дедалi рiдше висловлюються думки щодо необхвдносп мiнiмiзацiï ïxньоï кiлькостi.
1) надання праву властивостей "еластичносп" (а тому - й стабшьносл);
2) "зглажування" суперечностей мiж життям та законом, збереження регулiвноï сили закону в найскладшших ситуацмх - без ввдмови в регулюваннi (немае адекватноï казуïстичноï норми чи надiй на внесення змш та лiквiдацiï прогалин (що здшснюеться довго, здебшьшого незавжди й нервдко зумовлюе силу-силенну поправок до КПК Украши та спричиняе новi мовш проблеми);
3) надання правозастосовнш дiяльностi творчого характеру (що важливо в сенш максимальноï вiддачi й тривалосп ефективноï працi рядового юриста).
Можна впевнено прогнозувати, що ощнш поняття у текст! КПК Украши збережуться з огляду на:
1) необхвдшсть регулювання вiдносин морального порядку, як неможливо формалiзувати за допомогою кшьюсних ознак;
2) природну потребу у повнот галузевого регулювання (адже до сфери ди кримiнального процесуального права належить багато явищ й сташв, якi мають величезний дiапазон кiлькiсниx та якiсниx характеристик, що не можуть бути охоплеш навпъ методом перелiчення);
3) обмеженi можливосп наявноï лексики для бездефектного опису життя за допомогою сив та термтв суворого змiсту;
4) традицiоналiзм законодавчоï мови, що використовуе перевiренi мовнi зразки, зокрема й ощнного типу, оскшьки мовнi зразки ощнного типу "живуть" довго (з об'ективноï причини -завдяки свош пвдвищенш абстрактностi.
1. Савицкий В. М. Язык процессуального закона (вопросы терминологии) / В. М. Савицкий. -М. : Наука, 1987. - 288 с. 2. Сгрий М. Невинних людей влада саджатиме i за новим КПК. Було б бажання.../ М. арий. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://human-rights.unian.ua/ 606885-mikola-siriy-nevinnih-lyudey-vlada-sadjatime-i-za-novim-kpk-bulo-b-bajannya. html. 3. Универсальный цитатник политика и журналиста: 6000 цитат о политике, правосудии и журналистике. -[2-е изд., испр.]. - М. : Изд-во Эксмо, 2004. - 784 с. 4. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / И. А. Покровский. - Петроград : Право, 1917. - 328 с. 5. Люблинский П. И. Техника, толкование и казуистика Уголовного кодекса / П. И. Люблинский // Записки юридического факультета Петроградского университета. 1917. - Вып. 5. - 268 с. 6. Ушаков А. А. Очерки советской законодательной стилистики : [учеб. пособие] / А. А. Ушаков.- Пермь : Изд-во Перм. ун-та, 1967. - 206 с. 7. Рабинович П. М. Законность и целесообразность в применении юридических норм / П. М. Рабинович // Применение советского права. - Вып. 30. - Свердловск, 1974. - 46 с.
S. Безруков С. С. Оценочные понятия и термины в уголовно-процессуальном законодательстве i дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 /Безруков Сергей Сергеевич. - М., 2001. - 220 с. 9. Маслова Е. Н. Оценочные категории в квалифицированных видах убийства i дис. канд. юрид. наук i 12.00.0S / Маслова Елена Николаевна. - М., 200б. - 249 с. 10. Питецкий В. В. Оценочные признаки уголовного закона (сущность, функции, перспективы использования в законодательстве) / В. В. Питецкий. -Красноярск i Краснояр. ун-т ; Сибир. федер. ун-т, 1993. - S? с. 11. Савицкий В. М. Язык процессуального закона (вопросы терминологии) / В. М. Савицкий. - М. i Наука, 19S?. - 2SS с. 12. Кобзева Е. В. Оценочные признаки в уголовном законеi результаты экспертного опроса / Е. В. Кобзева, Н. А. Лопашенко // Правоведение. - 2002. - № 2. - С. 90-101. 13. Безруков С. С. Оценочные понятия и термины в уголовно-процессуальном законодательстве i дис. ... канд. юрид. наук i 12.00.09 / Безруков Сергей Сергеевич. - М., 2001. 14. Безруков С. С. Оценочные понятия и термины в уголовно-процессуальном законодательстве i дис. ... канд. юрид. наук i 12.00.09 / Безруков Сергей Сергеевич. - М., 2001. - 220 с. 15. Бару М. И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве / М. И. Бару // Советское государство и право. - 19?0. - № ?. - С. 104-10S. 1б. Пиголкин А. С. Обнаружение и преодоление пробелов права / А. С. Пиголкин // Советское государство и право. - 19?0. - № 3. - С. 50-5?. 1?. Керимов Д. А. Законодательная техника i [науч.-метод. и учеб. пособие] / Д. А. Керимов. - М. i НОРМА, 2000. - 125 с. 1S. Безруков С. С. Оценочные понятия и термины в уголовно-процессуальном законодательстве i дис. ... канд. юрид. наук i 12.00.09 / Безруков Сергей Сергеевич. - М., 2001. - 220 с. 19. Вапнярчук В. В. Оцтт поняття як тдстава застосування судового розсуду у кримнальному проваджент / В. В. Вапнярчук // Науковий вкник Херсонського державного утверситету - 2014. - Вип. 2. - Т.4 - С. ??-S0. 20. Кобзева Е. В. Оценочные признаки в уголовном законе [под ред. Н. А. Лопашенко] / Е. В. Кобзева. - Саратов i Изд-во ГОУВПО "Саратовская государственная академия права", 2004. - 22S с. 21. Питецкий В. В. Оценочные понятия в советском уголовном праве i дис. ... канд. юрид. наукi 12.00.0S/ Питецкий Валерий Васильевич. - Свердловск, 19?9. - 19S с. 22. Жидков О. А. История буржуазного права (до периода общего кризиса капитализма) i [учеб.пособие] / О. А. Жидков. - М. i Изд-во УДН, 19?1. - 15? с. 23. Ушаков А. А. Очерки советской законодательной стилистики i [учеб. пособие] / А. А. Ушаков.- Пермь i Изд-во Перм. ун-та, 19б?. - 20б с. 24. Жигалкт П. I. Актуальш проблеми кодифжаци законодавства про працю / П. I. Жигалкт // Проблеми законностi : республк мiжвiдом. наук. зб. -Х., 2001. - Вип. 51. - С. 3-9. 25. Бару М. И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве / М. И. Бару // Советское государство и право. -19?0. - № ?.- С. 104-10S.
REFERENCES
1. Savickij V. M. Jazyk processual'nogo zakona (voprosy terminologii) / V. M. Savickij. - M. i Nauka, 19S?. - 2SS s. 2. Siryj M. Nevynnyh ljudej vlada sadzhatyme i za novym KPK. Bulo b bazhannja.../ M. Siryj. [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupui http://human-rights.unian.ua/б0бSS5-mikola-siriy-nevinnih-lyudey-vlada-sadjatime-i-za-novim-kpk-bulo-b-bajannya. html.. 3. Universal'nyj citatnik politika i zhurnalista: б000 citat o politike, pravosudii i zhurnalistike. - [2-e izd., ispravl]. - M. : Izd-vo Jeksmo, 2004. - ?S4 s. 4. Pokrovskij I. A. Osnovnye problemy grazhdanskogo prava / I. A. Pokrovskij. - Petrograd : Pravo, 191?. - 32S s. 5. Ljublinskij P. I. Tehnika, tolkovanie ikazuistika Ugolovnogo kodeksa / P. I. Ljublinskij // Zapiski juridicheskogo fakul'teta Petrogradskogo universiteta. 191?. - Vyp. 5. - 26s s. б. Ushakov A.A. Ocherki sovetskoj zakonodatel'noj stilistiki : [ucheb. posobie] /A. A. Ushakov.- Perm' : Izd-vo Perm. un-ta, 196?. - 206 s. ?. Rabinovich P. M. Zakonnost' i celesoobraznost' v primenenii juridicheskih norm / P. M. Rabinovich // Primenenie sovetskogo prava. -Vyp. 30. - Sverdlovsk, 19?4. - 46 c. S. Bezrukov S. S. Ocenochnye ponjatija i terminy v ugolovno-processual'nom zakonodatel'stve : dis. ... kand. jurid. nauk : 12.00.09 /Bezrukov Sergej Sergeevich. - M., 2001. - 220 s. 9. Maslova E. N. Ocenochnye kategorii v kvalificirovannyh vidah ubijstva: dis. ... kand.
jurid. nauk : 12.00.08 / Maslova Elena Nikolaevna. - M., 2006. - 249s. 10. Piteckij V. V. Ocenochnye priznaki ugolovnogo zakona (sushhnost', funkcii, perspektivy ispol'zovanija v zakonodatel'stve) / V. V. Piteckij. - Krasnojarsk : Krasnojar. un-t; Sibir. feder. un-t, 1993. - 87 s. 11. Savickij V. M. Jazyk processual'nogo zakona (voprosy terminologii) / V. M. Savickij. - M. : Nauka, 1987. - 288 s. 12. Kobzeva E. V. Ocenochnye priznaki v ugolovnom zakone: rezul'taty jekspertnogo oprosa / E. V. Kob-zeva, N. A. Lopashenko // Pravovedenie. - 2002. - № 2. - S. 90-101. 13. Bezrukov S. S. Ocenochnye ponjatija i terminy v ugolovno-processual'nom zakonodatel'stve : dis. ... kand. jurid. nauk : 12.00.09 / Bezrukov Sergej Sergeevich. - M., 2001. 14. Bezrukov S. S. Ocenochnye ponjatija i terminy v ugolovno-processual'nom zakonodatel'stve : dis. ... kand. jurid. nauk : 12.00.09 /Bezrukov Sergej Sergeevich. - M., 2001. - 220 s. 15. Baru M. I. Ocenochnye ponjatija v trudovom zakonodatel'stve / M. I. Baru // Sovetskoe gosudarstvo i pravo. - 1970. - № 7. - S. 104-108. 16. Pigolkin A. S. Obnaruzhenie i preodolenie probelov prava / A.S. Pigolkin // Sovetskoe gosudarstvo i pravo. - 1970. - № 3. - S. 50-57. 17. Kerimov D. A. Zakonodatel'naja tehnika : [nauch.-metod. i ucheb. posobie] /D. A. Kerimov. - M. : NORMA, 2000. -125 s. 18. Bezrukov S. S. Ocenochnye ponjatija i terminy v ugolovno-processual'nom zakonodatel'stve : dis. ... kand. jurid. nauk : 12.00.09 / Bezrukov Sergej Sergeevich. - M., 2001. - 220 s. 19. Vapnjar-chuk V. V. Ocinni ponjattja jakpidstava zastosuvannja sudovogo rozsudu u kryminal'nomu provadzhenni / V. V. Vapnjarchuk //Naukovyj visnyk Hersons'kogo derzhavnogo universytetu - 2014. - Vyp. 2. - Tom 4 -S. 77-80. 20. Kobzeva E. V. Ocenochnye priznaki v ugolovnom zakone [pod red. N. A. Lopashenko] / E. V. Kobzeva. - Saratov : Izd-vo GOU VPO "Saratovskaja gosudarstvennaja akademijaprava", 2004. -228 s. 21. Piteckij V. V. Ocenochnye ponjatija v sovetskom ugolovnom prave: dis. ... kand. jurid. nauk : 12.00.08 / Piteckij Valerij Vasil'evich. - Sverdlovsk, 1979. - 198 s. 22. Zhidkov O. A. Istorija burzhuaznogo prava (do perioda obshhego krizisa kapitalizma) : [ucheb .posobie] / O. A. Zhidkov. - M. :Izd-vo UDN, 1971. - 157 s. 23. Ushakov A. A. Ocherki sovetskoj zakonodatel'noj stilistiki : [ucheb. posobie] /A. A. Ushakov.- Perm' : Izd-vo Perm. un-ta, 1967. - 206 s. 24. Zhygalkin P. I. Aktual'ni problemy kodyfikacii' zakonodavstva pro pracju / P. I. Zhygalkin // Problemy zakonnosti : respublik. mizhvidom. nauk. zb. - H., 2001. - Vyp. 51. - S. 3-9. 25. Baru M. I. Ocenochnye ponjatija v trudovom zakonodatel'stve / M. I. Baru // Sovetskoe gosudarstvo i pravo. - 1970. - № 7. - S. 104-108.
