CC BY
37
УДК 338.24.01
МЕТОДОЛОГ1Я I ФОРМА СТРАТЕГИ" ШДПРИСМСТВА: ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ
ТА МЕХАН1ЗМ ВЗАСМОДГ""
© 2014 ДР1НЬ о. я.
УДК 338.24.01
Дрiнь О. Я. Методолопя i форма стратеги тдприемства: порядок визначення та мехашзм взаемодп
Визначено сутшсть поняття форми стратегитдприемства та складов\, що 'дентиф'шують и рзновиди. Доведено, що виб'р методологи роз-робки стратегизалежить вiд рiвня передбачуваност'! змш зовншнього оргашзацшного середовища, яка каузально пов'язана з формою пред-ставлення стратеги. Виокремлено способи представлення внутр'штх елемент'в стратеги та надано 1хню класиф'жацж. Виявлено ознаки де-тал'ваци, вар'штивност'! та способи параметризаци обраних показнит стратег'чного розвитку. Об(рунтовано порядок визначення форми i методологП побудови стратеги на основ'! передбачуваност/' зм'ш середовища, що (рунтуеться на врахуванш об'ективних i суб'ективних чиннишв. Диферен^ацю нестаб'шьност'! зовншнього середовища зд'шснено за р'внями динамiзму, стохастичност/' та турбулентност'1, а Iхне сприйняття окремими суб'ектами запропоновано 'дентиф'шувати з урахуванням iнформацiйного забезпечення i прогностичних здатностей тдприемства. В аналтичних цлях р'вень передбачуваност/' змш середовища представлено у формi багатомрного матричного позицонування. Доведено, що порядок визначення необхiдних елементв стратеги, шх змшовних форм / вид'в вираження цльових показниюв, як в'дпов'дають обран'ш стра-тег'нн'ш методологП, е нев'д'емними складовими процесу стратегiчного планування на тдприемств'и Кпючов'1 слова: стратегiя, оргашзацшне середовище, передбачуван'кть змт, стратегчне методологiя, форма стратеги. Рис.: 1. Табл.: 5. Вбл.: 11.
Дрнь Олег Ярославович - здобувач, кафедра стратеги тдприемства, Кивський нацюнальний економ'1чний ушверситет ¡м. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кик, 03068, Украна) E-mail: oleg.drin@gmail.com
УДК 338.24.01
Дринь О. Я. Методология и форма стратегии предприятия: порядок определения и механизм взаимодействия
Определена сущность понятия формы стратегии предприятия и составляющие, идентифицирующие её разновидности. Доказано, что выбор методологии разработки стратегии зависит от уровня предвидения изменений внешней организационной среды, которая каузально связана с формой представления стратегии. Выделены способы представления внутренних элементов стратегии и предоставлена их классификация. Выявлены признаки детализации, вариативности и способы параметризации избранных показателей стратегического развития. Обоснован порядок определения формы и методологии построения стратегии на основе предсказуемости изменений среды, основанной на учете объективных и субъективных факторов. Дифференциация нестабильности внешней среды осуществлена по уровням динамизма, стохастичности и турбулентности, а их восприятие отдельными субъектами предложено идентифицировать на основе информационного обеспечения и прогностических способностей предприятия. В аналитических целях уровень предсказуемости изменений среды представлен в форме многомерного матричного позиционирования. Доказано, что порядок определения необходимых элементов стратегии, их содержательных форм и видов выражения целевых показателей, которые соответствуют выбранной стратегической методологии, являются неотъемлемыми составляющими процесса стратегического планирования на предприятии.
Ключевые слова: стратегия, организационная среда, предвидение изменений, стратегическая методология, форма стратегии. Рис.: 1. Табл.: 5. Библ.: 11.
Дринь Олег Ярославович - соискатель, кафедра стратегии предприятий, Киевский национальный экономический университет им. В. Геть-мана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: oleg.drin@gmail.com
UDC 338.24.01
Drin O. Ya. Methodology and Form of Enterprise's Strategy: Order of Definition and Mechanism of Interaction
Substance of concept of the form of enterprise's strategy and its components that identify its variety were determined. It has been proved that choice of methodology for elaborating the strategy depends on the level of foresighting of changes in the external organizational environment which is causally connected with the form of strategy presentation. Ways of presenting the internal strategy elements are allocated and their classification is provided. Signs of detalization, variability and methods for parameterization of the selected indicators of strategic development are identified. The order of definition of form and methodology of the strategy development based on the predictability of environment changes, with consideration of objective and subjective factors, has been substantiated. Differentiation of instability of the external environment was carried out by levels of dynamism, stochasticity and turbulence, and their perception by singular individuals was proposed to identify on the basis of information support and the prognostic capabilities of enterprise. For analytical purposes, the level of predictability of environment changes is presented in the form of a multidimensional matrix positioning. It was proved that order of definition of the essential elements of strategy, their contensive forms and types of expression of target indicators, that match the selected strategic methodology, are integral parts of the strategic planning process in the enterprise.
Key words: strategy, organizational environment, foresighting of changes, strategic methodology, form of strategy. Pic.: 1. Tabl.: 5. Bibl.: 11.
Drin Oleg Ya. - Applicant, Department of Enterprise Strategies, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: oleg.drin@gmail.com
Прискорення та ускладнення змш зовншнього орга-шзацшного середовища е характерною ознакою су-часних ринюв. За цих умов дiяльнiсть тдприемств все менше в^пов^ае заздалепдь визначеному алгоритму з ккьисно визначеними довгостроковими цкьовими параметрами розвитку, а методолопя стратепчного менеджменту виходить на передовi позицп корпоративного управлшня.
Незважаючи на те, що процес формування i реалiзащl стратег!! тдприемства е предметом глибоких досл^жень
вже бЬльше 60 роив, залишаються не виршеними пробле-ми оцшки рiвня невизначеност зовншшх ринкових змш, розроблення шструментарш формування стратеги, що в^-пов^ае характеру ринкового середовища, прюритетност та порядку визначення оптимально!, за конкретних умов дiяльностi, методологи управлшня стратепчним розвит-ком. В^сутшсть загальновизнаних теоретичних узагаль-нень i прикладних управлшських ршень для цих проблем е результатом не сткьки активно! дискусп, яка продовжу-
еться в сучасному науковому середовищ1, сильки св1дчен-ням множинност правильних висновкш 1 положень, що обумовлеш диференщащею оточуючого середовища. На-уковий пошук розвиваеться в напрям1 розширення сфери досл1джень, в1дкриття нових об'ектш вивчення, яи ранше не були пом1чеш, або не вважалися актуальними.
Так, зосереджешсть на теоретико-методолоичних проблемах формування стратеги тдприемства залишило поза увагою таке важливе питання, як визначення форми представлення розроблено! стратеги. Поряд з повною в1д-суттстю значимих теоретичних розробок з цього приводу, немае шяких анал1тичних узагальнень щодо структури змютовних елементш наявних стратегш, форм !х викла-дення, глибини детал1заци стратепчних щлей, завдань та управлшських ршень. I, як насл1док, невивченим е меха-шзм обопкьного вибору стратепчно! методологи та форми стратегй, яи перебувають у тюнш взаемоди.
Дана проблема, окр1м теоретично! складово'1, мае ви-ключно важливе прикладне значення. Жодна стратепчна методолоия не може бути визнана обгрунтованою без 11 прикладно! трансформаци та вткення в розробленш стратеги конкретного тдприемства, яка, у свою чергу, повинна мати в1дпов1дну документарну форму. Т1льки за ще'1 умови стратеия набуде ознаки комплексу стратепчних управлш-ських ршень, що тдлягають осмисленню 1 виконанню персоналом тдприемства.
Теоретико-методолоичш проблеми стратепчного менеджменту е предметом постшно! уваги найв1домших учених-економюпв з усього свггу. Так, А. Чандлеру нале-жить першють у визначент суп стратеги, яке дотепер не втратило значимость Вш писав, що стратеия мае «визна-чати довгостроков1 цш тдприемства, а також нам1чати необх1дш для ршення поставлених завдань ресурси»[8, с. 13]. I. Ансофф увшшов до ктори як автор методологи стратепчного планування 1 теоретичних основ стратепчного управлшня. На початковому етат формування стратеич-но'1 1деологи в1д був яскравим приб1чником формал1зовано-го тдходу: «стратеия - це системна концепщя, що пов'язуе 1 спрямовуе зростання складно'1 оргашзаци. Як же тод1 така велика 1 складна оргашзащя, як комерцшна ф1рма, може ко-ординувати 1 узгоджувати дГ1 р1зних тдроздкш, якщо стратепя не е чггко виявленою?» [1, с. 163]. У подальшому автор переглянув свою позищю, погодившись з доводами опо-нентш щодо зниження р1вня формал1заци стратег!! в умовах зростаючо'1 нестабкьноси зовншнього середовища.
Окреме мюце в теори стратепчного управлшня на-лежить М. Портеру, який першим виокремив конкурентну стратеию серед шших стратегш тдприемства та обгрун-тував '11 базов1 види у книз1, яка в укра'номовному вар1ант1 мала назву «Стратеия конкуренци» [6]. Вш зазначав, що для досягнення стратепчних щлей достатньо скористатись: «трьома потенцшно успшними загальними стратеичними тдходами: 1) найменш1 сукупн витрати; 2) диференщащя; 3) зосередження» [6, с. 51]. Намагання посл1довниив об-Грунтувати шш1 базов1 стратеги не стали успшними.
Визначна роль у досл1дженш р1зномаштних стратепчних методолоий - «шкк стратеги» - належить Г. Мшц-бергу, Б. Альстренду 1 Дж. Лемпелу. Вони «помирили» адептш р1зних тдход1в, зробивши висновок, що «одного простого визначення стратеги не юнуе ..., будь-яка диску-с1я про стратеию неодмшно закшчуеться «ушчию», осккь-ки на кожну стратепчну перевагу знайдеться своя слабка сторона або недолж...» [5, с. 20].
Подальший розвиток теорГ1 стратепчного управлшня пов'язують з Х. Вюсемою - засновником методологи стратепчного пiдприeмництва, який поеднав знання об'ективних чинник1в органiзацiйного середовища iз суб'ективними тд-приемницькими здатностями розробниюв стратеги. Вчений вГдзначав: « ... ращональний аналiз доповнюеться тдпри-емницьким баченням майбутнього i внутрiшнiми сощальни-ми процесами, необхГдними для досягнення узгодженост у стратеги. Ми називаемо це «золотим трикутником» страте-гiчного тдприемництва» [2, с. 8].
ДослГдження Х. ВГссеми вГдкрили новий пласт проблем, обумовлених ГндивГдуалГзацГею сприйняття характеру середовища, прогностичних здатностей пГдприемств, '1х шформащйно'1 бази.
ОстаннГм часом теоретична дискусГ1 поступово набу-ла прикладного спрямування. Предметом уваги стали питання реалгзацГ! стратеги. Один гз найвгдомгших представ-никгв даного напряму е Л. Дж. Гребш'як правильно зазначив: «Проблема, що пов'язана з незадовГльним впровадженням стратегГчних замислГв, зазвичай полягае не у плануваннГ стратегГ1, а в 11 реалгзацГ1. Ось чому чудовг стратеичш плани так часто провалюються у реальность..» [3, с. 15].
Зазначеш дослГдники, а також багато Гнших, можливо, менш вГдомих вчених, створили потужну теоретичну базу стратегГчного менеджменту, яка вГдрГзняеться рГзноманГтнГстю наукових концепцш Г креативних управ-лГнських ршень. До останнього часу науковГ розробки базувалися на фГлософському постулатГ заперечення за-перечення, згГдно з яким стратегГчне управлГння прийшло на змГну методологГ1 стратегГчного планування, яка втра-тила свою актуальнГсть з причини суттевого ускладнен-ня зовнГшнього органГзацГйного середовища, а подальше зростання невизначеностГ на ринку обумовило появу но-вих пГдходГв, зокрема стратегГчного пГдприемництва, яке повнГстю заперечуе будь-якГ способи формалГзацГ1 стра-теичного розвитку тдприемства, зосереджуючи увагу на творчГй складовш управлГння. Разом з цим слгд зважати на неоднорГднГсть ускладнень у зовншньому органГзацГйному середовищГ, рГзну динамГку стратегГчних змГн в окремих сферах господарсько'1 дгяльностг г, що найголовнГше, гн-дивГдуальний рГвень сприйняття зазначених зрушень кон-кретними тдприемствами. Тому, безумовно, правий укра-''нський вчений I. Смолгн, який зазначае, що «...стратепчне управлГння реалГзуеться через систему стратегГчних моделей, вибГр яких обумовлений Гмперативами зовнГшнього середовища Г можливостями та потребами суб'екта ринку. З причини багатовекторноси та рГзноманГтностГ ознак зо-внГшнього середовища та ГндивГдуальних особливостей суб'ектГв ринку не Гснують прогресивнГ або застарГлГ стра-теичш моделГ управлГння» [7, с. 150].
Кожне тдприемство мае сво'1 «аналГтико-Гнформа-цгйнг г прогностичш можливостГ», а отже, Г певний рГвень передбачуваностГ стратегГчних змгн, який обумовлюе вибГр тГе'1 чи шшо'1 стратегГчно'' методологГ' (моделГ управлГння).
ОстаннГм часом, визнаючи проблему нереалГзова-носи значно'1 кГлькостГ розроблених стратегГй, науковщ звернулися до з'ясування засобГв Г методГв впровадження стратегГй у практику дгяльностг пГдприемств. Проте '1хнгй систематизацГ! та конкретизацГ' заважае вГдсутнГсть науко-вого бачення форм представлення стратегГй.
Як правило, форматизацГю стратегГ' пов'язують з ета-пами '1х розробки - визначенням мгсГ1, цглг, завдань, здш-
сненням стратепчного анамзу, обгрунтуванням альтерна-тивних вар1анив стратепчного розвитку та !х оцшюван-ням, формуванням системи заходш досягнення стратеич-но'1 мети. Але такий порядок 1, як насл1док, структурування розроблено'1 стратегй, здебкьшого в1дпов1дае методологй стратепчного планування 1 аж шяк не може бути застосо-ваним при використанш методологй стратепчного тдпри-емництва або шших неформамзованих концептуальних стратепчних шдход1в.
Мета стати - довести необх1дшсть зосередження уваги не лише на стратеичнш методологи, а й на форм1 представлення стратеги - як важливо'1 прикладно'1 пробле-ми реал1зацй процесу управлшня стратеичним розвитком тдприемства. Важливо 1дентифшувати форми стратеги, визначити порядок !х вибору та мехашзм взаемодй з прю-ритетною методолоиею формування стратеги з урахуван-ням чинниив зовншнього оргашзацшного середовища 1 внутршнк можливостей тдприемства.
У а юнуюч1 стратепчш методологи мають планову першооснову. З тим чи шшим ршнем абсолютиза-ци вони забезпечують планування стратепчного управлшня, змгст якого мае системний характер 1 включае таи перспективш цкьов1 ршення:
+ виб1р адекватно! зовншньому оргашзацшному середовищу 1 внутршшм оргашзацшним можли-востям стратеично! методологй, яка мае забезпе-чити досягнення стратепчних цкей; + обгрунтування змкту стратепчних напрям1в розвитку тдприемства, що в1дпов1дають визначенш стратеичнш щлеор1ентацй; + розроблення системи стратепчних д1й 1 засобш '1х реамзацй, що формують змштовну основу стратегй.
Результатом зазначених ршень е певш управлшсьи форми виявлення змгсту, яи засв1дчують кнування стратегй та служать шформацшною базою забезпечення реамзацй стратепчних цкей тдприемства. Вони повинш бути придатними для практичного застосування 1 в1дпов1дати доцкьному р1вню конкретизаци, параметризацй, вар1атив-ност та шшим ознакам, яи складають оргашзацшну основу розробки 1 представлення стратеги.
Отже, форма стратеги е формамзованим продуктом процесу планування стратепчного управлшня, що служить зовншшм проявом змкту стратегй.
На перший погляд, форми представлення стратеги залежать виключно в1д прюритетно! методологи розробки стратегй. Ретельне досл1дження «шкк стратегш» наче тд-тверджуе цю ипотезу - кожна методолоия обумовлюе т чи шш1 особливоси прояву результапв стратепчного процесу. При цьому зазначеш особливоси, як правило, не мають р1вня конкретизацй, достатнього для виокремлення в1дпо-в1дних оргашзацшних стратепчних форм.
1ншою перепоною визначення форми стратеги у в1д-пов1дноси до обрано'1 методологй и формування е неод-нозначтсть виключно'1 прюритетност1 одте! з юнуючих методологш. Не звертаючись до детального висвгглення ц1е! проблеми, зазначимо, що ми подкяемо позищю Г. Мшц-берга, який писав, що в антагошзм1 м1ж р1зними стратепч-ними школами «проявляеться вплив академ1чних автор1в 1 консультантов: саме вони задають стиль мислення в цш сфер1, ... кер1вники оргашзацш - не можуть дозволити соб1 под1бно! розкошЬ>[5, с. 306]. I дал - «створення стратеги
завжди передбачае комбшування р1зномаштних тдход1в р1зних шкк» [5, с. 306].
Отже, неможливкть 1 недощльшсть дотримання «методолопчно! чистоти» при побудов1 стратегй тдприемства не дозволяе говорити про прямий насл1дковий зв'язок м1ж формою стратегй та 11 методоло-пчним базисом. Безумовно, застосоваш методологи впли-вають на форму побудови стратеги, але кнують 1 прюри-тетт для використання форми, яи визначаються не лише зовншшми умовами, а й внутршшми факторами, у тому числ1 й суб'ективними уявленнями розробниив стратеги. Тому процес визначення методологш формування стратеги та придатно1 для 11 практичного використання форми мае оботльний характер 1 передбачае покрокове наближення до шдив1дуально вибудуваного образу створювано! стратеги - пол1форми, яка створюеться тд впливом чинниив зо-вншнього 1 внутршнього оргашзацшного середовища.
Даний висновок в1дпов1дае фкософському розумш-ню сшвв1дношення змкту 1 форми, яке базуеться на !хнш едност1, що обумовлюе перех1д одного в шше. При цьому зазначена едн1сть носить в1дносний характер, оск1льки при наявноси нев1дпов1дност1 м1ж ними форма змшюеться у в1дпов1дност1 до зм1сту. Але змкт стратегй в процес1 и реал1зацГ1 завжди динам1чний, а форма змшюеться перю-дично, тому досл1дження форми стратегй дозволяе 1денти-фжувати 11 основний зм1ст.
З шшого боку, призначена до реал1зацГ1 стратепя завжди оформлена у тому чи шшому вигляд1, 1 передумо-вою 11 усп1шно! реал1зацГ1 е забезпечення в1дпов1дноси м1ж формою 1 змктом. Отже, визначення зм1сту стратегй та форми 11 представлення е оботльно значимими управл1н-ськими процесами.
У ц1лому ж форма представлення майбутньо! стратеги мае з'являтися в уявленш и розробник1в одночасно з вибором тих чи шших елемент1в окремих стратепчних методологш, а 11 реальш риси виникати в процес1 змктовного наповнення обраного вар1анту стратег1чного розвитку.
Суть стратегй можна 1дентифжувати за насл1дками 11 створення 1 застосування, а саме, за формою представлення й кнування, яка на шдприемств1 диференцшеться на корпоративному 1 б1знес-ршнях.
На в1дм1ну в1д юнуючих методолог1й, як1 не мають чггко окреслених вар1ант1в смислового тлумачення 1 мютять ряд сп1льних ознак, формам стратеги притаманш конкретн1 елементи, за якими 1х можна визначити та досл1дити.
Форма являе собою зовншнш прояв структури вну-тр1шн1х елементш об'екта 1 способ1в 1х представлення, яи формують:
^ структурн1 елементи (роздки) стратегй як управ-
л1нського засобу; + способи (форми) представлення зм1сту розд1л1в стратегй;
^ способи (форми) представлення показникш 1 характеристик, що служать конкретизованим в1до-браженням змюту структурних елемент1в стратегй.
Отже, для 1дентифжаци форми стратегй необх1дно визначити зад1ян1 структурн1 елементи (роздки) стратегй, способи представлення зм1сту и структурних елемент1в 1 показник1в та характеристик, яи визначають зм1стовне наповнення зазначених елементш.
До структурних елеменив (роздЫв) стратегй належать: + зм1ст 1 тлумачення м1сй (Р1);
о_ <
<
2 ш
+ викладення основно! стратепчно! мети (Р2); + результати стратегiчного аналiзу (Р3); + iерархiчна система цiлей (дерево щлей об'екта уп-
равлiння) (Р4); + обраний напрям i спосiб д1й, що мають забезпечи-
ти досягнення стратепчно! мети (Р5); + плановi параметричнi завдання (Р6); + план оргашзацшних заходГв щодо досягнення ви-значених цiлей (Р7).
Не уа перелiченi структурнi елементи стратеги е обов'язковими. 1хня доцiльнiсть залежить вГд прь оритетно! методологи стратегiчного управлшня та бачення змктовно! форми майбутньо! стратеги 11 розроб-никами. Виключення складають викладення стратепчно! мети та обраного напряму стратеичного розвитку. Зазначе-нi елементи стратеги е обов'язковими, оскГльки вони мають визначати цiлеорiентацiю пiдприемства, плановiсть, довго-строковiсть та масштабшсть стратегiчних змiн. Якщо змю-товне наповнення цих структурних елеменпв не вiдповiдае хоча б однш з перелiчених основних ознак, представлений засГб управлiння не можна квалiфiкувати як стратегiю.
Структурнi елементи стратеги можуть мати рiзнi форми представлення, що обумовлюе необхiднiсть !хньо! класифжацп (табл. 1).
Таблиця 1
Класифшащя форм представлення змiсту структурних елементiв(роздiлiв) стратеги
№ п/п Класифшацшш ознаки Код форми елеменлв Форма
1 Зааб вираження Е 1.1 Усна
Е 1.2 Етстолярна
2 Спосiб представлення Е 2.1 Вербальна
Е 2.2 Вербально-параметрична
3 Рiвень змктов-ного усвiдомлення Е 3.1 1нтуГтивна
Е 3.2 Аналогична
4 Характер пара-метрично! етапн зацГГ Е 4.1 Таргетовано-шдикативна
Е 4.2 Таргетовано-iнтерполятивна
5 Варiативнiсть змiстовного наповнення Е 5.1 Сценарна
Е 5.2 Безальтернативна
Усна форма стратеги як усвГдомлене розумiння контуру майбутнього, зазвичай, iснуе тiльки в уявленш керГв-ника органiзацГ1. Це суттево ускладнюе залучення виконав-цГв до творчого сприйняття i здiйснення стратегй, осккьки вони виконують безпосереднi розпорядження керГвника, не маючи повно! уяви про 11 змiст. Крiм того, таку стратепю важко контролювати, а на процес можливого коригування не будуть впливати лшшш керiвники, вiд яких у першу черту залежить успшшсть реалГзацГ! стратеги.
Тим не менше, усна форма стратеги мае право на ю-нування на шдприемствах з невеликими обсягами дГяль-носп та обмеженою кiлькiстю фахiвцiв-управлiнцiв. Така форма стратегй не передбачае структуризацп, що зумов-люе можливiсть швидко! трансформацГ! стратегiчних рь
шень вГдповГдно до зовнiшнiх обставин, що вГдповГдае не-формалiзованим методологiям стратегiчного управлшня, зокрема стратепчному пiдприемництву.
Епктолярна форма стратеги може мати який завгодно рГвень деталГзацГ! та варiатизацГ1 або спосГб представлення.
Вербальний споаб (форма) передбачае викладення стратегй в яисних характеристиках цiлеорiентацГ1, засобах досягнення мети та управлшських прийомГв г оргашзацшних заходiв.
Вербально-параметричний споаб (форма) представлення стратегГ! дозволяе конкретизувати вербальш по-ложення кГлькГсними характеристиками. Це найбГльш по-ширена форма стратегГ!, яка вГдповГдае формалГзованим методолоиям стратегГчного управлГння Г вГдрГзняеться гли-биною аналГтико-прогностичного обгрунтування.
1нтутивна форма стратегГ! е наслГдком застосуван-ня неформалГзованих методологГй, що передбачають визна-чальну роль лГдера у формуванш стратегГ!. Вона мае шдсвь дому основу Г вибудовуеться завдяки шдивГдуальним уяв-ленням керГвника пГдприемства про характер зовншнього оточення Г власш внутрГшнГ можливостГ.
Аналтична форма стратегГ! е результатом науково-го стратегГчного аналГзу середовища Г визначеного напряму та способу дш на основГ аналГтико-прогностичного оцшю-вання альтернативних варГантГв.
Виокремлення таргетовано-шдикативно1 та тарге-товано-штерполятивно1 форми стратегГ! обумовлено рГз-ним баченням способГв досягнення стратепчно! мети.
1ндикативне представлення мети служить орГенти-ром стратегГчного розвитку пГдприемства Г передбачае творчий тдх1д до 'й реалГзацГ! без видГлення етапГв Г про-мГжних параметричних об'ектГв контролю. 1нтерполятив-ний пГдхГд, навпаки, регламентуе процес щльового розвитку в часГ на основГ визначення етапних ильисних Г якГсних характеристик об'екта. Вш покликаний втГлити вГдомий принцип стратегГчного менеджменту щодо планування розвитку вГд майбутнього до сьогодення.
ВарГатившсть змютовного наповнення стратегГ! мае безлГч форм прояву Г залежить вГд рГвня креативностГ налаштування !! розробникГв. Що стосуеться форми представлення змютовно! частини стратегГ!, то можна ви-окремити сценарний Г безальтернативний тдмд до визначення напрямГв Г способГв досягнення стратегГчно! мети.
В умовах нестабГльного середовища бГльшу перспективу мае сценарна форма стратегГ!, яка дозволяе шдприем-ству швидше адаптуватись до зовншнГх; зрушень без знач-них додаткових витрат часу Г коштГв.
Подальше вибудовування форми стратегГ! передбачае визначення форм представлення показниив, що служать конкретизованим вГдображенням змГсту и структурних елементГв Г впливають на подальшу диференцГацГю форми дано! стратегГ!.
1снують такГ основнГ види показникГв, що застосову-ються в управлГннГ:
кГльисно вимГрюванГ (параметричнГ) та якГснГ (вербальш характеристики об'екта); + абсолютт, що визначають безумовну, взяту поза порГвнянням з чим-небудь, кГлькГсну характеристику об'екта, Г вiдноснi, що вГдображають рГвень вГдповГдностГ з аналоичним об'ектом, еталоном або диференцГйованим у часГ значенням;
+ розм1рш, яи мають одинищ вим1ру, 1 безрозм1рш
(коефщ1енти), яи не мають одиниць вим1ру; + штегральт, тобто, т1, що оцшюють загальносис-темш цшсш якост1 об'екта, 1 прост1, що оцшю-ють якост тдсистем, елемент1в окремих сторш об'екта;
+ мажороват, яи доцкьно збкьшувати задля до-сягнення ц1л1, 1 мшороват, для яких Дальними е найменш1 значення; + прям1 - показники, що призначеш для опису сис-теми (стратегй) в щлому, 1 непрям1 (опосередкова-ш), що створено штучно, але узгоджено з певними прямими показниками.
Ус1 перел1чеш види показниив можуть бути засто-соваш за будь-яко! методологи, що передбачае можливкть вербально-параметрично! форми представлення стратеги.
Диференщащя форм стратеги в1дбуваеться на основ1 ознак детал1зацГ1, вар1ативност1, способ1в параметричного визначення 1 ршня директивност застосованих показниив, що складають основу 1хньо1 класифшаци (табл. 2).
Таблиця 2
Класифшащя форм представлення показникiв в стратеги
№ п/п Класифкацшж ознаки Код форми показнимв Форма
1 Рiвень деталiзацil П 1.1 Деталiзована
П 1.2 Узагальнена
2 Рiвень варiатив-ностi П 2.1 Параметрична варiативнiсть
П 2.2 Ситуативна варiативнiсть
П 2.3 Часова варiа-тивысть
3 Спосiб параметричного визначення П 3.1 1нтервальна
П 3.2 Фiксована
4 Рiвень директив-ностi П 4.1 Директивна
П 4.2 1ндикативна
За р1внем детал1зацГ1 розр1зняють детал1зоваш та уза-гальнеш форми показниив. Зазначимо, що не кнуе статусу узагальненого чи детал1зованого показника. За тих чи ш-ших умов один 1 той самий показник може мати р1зш ршш агрегацй. Детал1зац1я показник1в передбачае дезагрегащю узагальнюючих показник1в розвитку на окрем1 складов1 з метою зб1льшення зон в1дпов1дальност1 та створення пе-редумов управлшня значеннями цих показник1в в процес1 1хнього формування.
Вар1ативн1сть показник1в мае деилька форм прояву.
Параметрична вар1ативн1сть. У раз1 невизначеност1 умов реал1зацГ1 стратеги показники можуть мати деккька параметров, як1 в1дпов1дають певним вар1антам стану зов-н1шнього середовища. Наприклад, за оптимктичним чи пе-сим1стичним вар1антом розвитку под1й, або за тих чи шших к1льк1сно визначених обставин. Як правило, вар1атившсть представлення показникш зростае за умов обмеження ш-формацй про зм1ни в зовншньому середовищ1 й ускладнен-ня прогнозування розвитку досл1джуваного п1дприемства.
Ситуативна вар1ативн1сть. Вона може бути на-сл1дком коригування напряму стратег1чного розвитку тд-приемства 1 зм1ни пр1оритетност1 засоб1в досягнення стра-
тег1чно! мети. У цьому раз1 на стадй формування стратеги розробляються альтернативш вар1анти розвитку з в1дпо-в1дною диференц1ац1ею значень основних показниив дь яльност1 тдприемства.
Часова вар1ативн1сть. К причиною може бути часо-ва невизначен1сть досягнення щльового стану об'екта. За умов можливих змш 1нтенсивност1 зовн1шн1х процес1в встановлюються р1зн1 параметри достатност1 окремих ре-зультативних показник1в, диференц1йованих у чась
Залежно в1д способу параметричного визначення показники можуть бути представлеш в штервальнш 1 фшсо-ван1й форм1 1х значень.
Р1вень директивност1 показник1в в1дображае ступ1нь обов'язковост1 досягнення визначених параметр1в д1яль-ност1 1 обумовлюе 1х под1л на директившта 1ндикативн1.
Директивн1 показники обов'язков1 для виконання. 1хне 1снування зумовлено:
^ значенням даних показник1в для досягнення визначених стратепчних щлей; ^ баченням розробниками стратегй рол1 планових показник1в в реал1зацГ1 стратеги, що Грунтуеться на певнш методологи стратепчного управл1ння; ^ побудовою системи стимулювання прац1 персоналу, що передбачае встановлення обсягу стиму-люючих виплат залежно в1д виконання план1в за окремими показниками д1яльность Надання 1м статусу стимулюючих обумовлюе директивний характер 1хнього виконання. 1ндикативш показники е ор1ентирами розвитку тд-приемства, дотримання яких мае привести до виконання директивних завдань. За певних методологш стратег1чного управл1ння ус1 планов1 показники можуть мати виключно шдикативну форму або загалом бути в1дсутн1ми в раз1 не-параметрично! форми представлення стратеги.
Загалом, процес визначення форми стратеги в1др1зня-еться складшстю формал1зацГ1 з причини високо! зна-чущосп суб'ективних чинник1в 1 багатовар1антност1 конфиурацш форм представлення структурних елемент1в 1 форм показниив, застосованих при розробщ стратеги.
Найбкьш в1дпов1дальним е етап визначення струк-тури майбутньо! стратеги, яка мае в1дпов1дати стратег1чн1й методологи, покладенш в основу формування стратеги. Вона ж обумовлюе 1 форми представлення структурних елемент1в стратеги та пов'язаних з ними показниив.
Складному процесу взаемоузгодження методологи та форми стратегй мае передувати визначення чинниив, що впливають на 1х виб1р.
Методологи 1 форма стратеги, що перебувають у по-стшнш каузальнш взаемоди, залежать в1д об'ективних ор-ган1зац1йних умов д1яльност1 та суб'ективних бачень 1 мож-ливостей 11 розробник1в. За влучним висловом Р. Гранта, необх1дно забезпечити «стратег1чну в1дпов1дшсть» май-бутньо! стратегй, «.особливостям зовншнього 1 внутр1ш-нього середовища ф1рми - ц1лям 1 ц1нностям, ресурсам 1 здатностям, оргашзацшнш структур! 1 системам» [3, с. 28]. Вчений наголошуе, що задля формування ефективно1 стратеги анал1тично! параметризаци середовища буде замало. Необх1дно досл1дити 1 використати наявш здатност1 (ком-петентност1) персоналу.
Розвиваючи дану думку, Джерард П. Ходинсон 1 Пол Р. Сперроу зазначають, що «.в наш буремний час когштив-на компетентшсть мае ключове значення для стратепчно!
реактивност1 та здатност1 орган1заци до розвитку i онов-лення» [5, с. 23]. Подiбноi позицп, у контекст досл^ження нестабiльностi середовища, дотримуються i впчизняш до-слiдники М. О. Науменко, Т. В. Гура i О. С. Красногрудь, за-пропонувавши поняття «вiдбиття в суб'ективному сприй-няттi менеджерiв», яке «...залежить в^ низки факторГв, а саме - в^ досвiду роботи, квалiфiкащi, особистих якос-тей, конкретно! ситуацп та ш.» [8, с. 285]. Проте автори не пояснили суть «особистих якостей», яи, на наш погляд, вь дГграють вирiшальну роль у передбаченш майбутнiх змiн -визначально'1 передумови формування ефективно'1 стратеги оргашзаци. За них це з витонченою оригiнальнiстю зробив Р. Кох, який зазначив, що «мiж мисленням i дieю, мГж аналiзом i спостереженням, мiж логiчними моделями i досв^ом, мiж теорieю та штухщею iснуe симбiоз. У ин-цевому рахунку, однак, ршення, як правило, приймають-ся на основi штущи. ...Якби це було не так, ва проблеми вирiшувались за допомогою математики» [6, с. 108]. Але, з шшого боку, суб'ективне бачення рГвня передбачуваностi змiн середовища е таким, що формуеться на основi знання об'ективних чинникiв i ильисно визначених ознак.
Окремим коригуючим чинником вибору методологи та форми стратегй виступае бюджет формування стратегй. Це об'ективний параметр, який мае суб'ективне походження, осккьки його обсяг визначаеть-ся управлшським ршенням, основаним на з'ясуванш бю-джетних можливостей шдприемства.
Модель визначення форми стратеги та методологи il формування, з урахуванням об'ективних умов i суб'ективних органiзацiйних обставин, представлено на рис. 1.
Найскладншим е з'ясування рiвня нестабiльностi зовнiшнього середовища, що визначальним чином впливае на оцшку передбачуваностi його змiн. У науковш лГгера-турi е багато шдх^в щодо диференцiацii нестабiльностi. У нашому випадку немае принципового значення з'ясування перелжу факторГв, що в^ображають його рГвень, а за-вдання полягае у визначенш можливих рiвнiв нестабкь-ностi, вiд яких залежить вибiр адекватно! форми стратеги.
Для виршення дано'1 проблеми можна скористатися методом експертно! оцiнки, причому як по в^ношенню до рГвня нестабкьносп, так i до передбачуваностi змш середовища. Зрозумко, що у другому випадку суб'ектившсть оцiнки зростае у прогреси.
Бiльш перспективним е ршенням щодо дезштегра-ци тако'1 складно! категори, як рГвень нестабкьност зов-нiшнього середовища на окремi смисловi характеристики,
якГ пГдлягають диференцшованш кГльиснш оцГнцГ. Ними можуть бути:
+ динамГзм параметрГв середовища з незначними
вГдхиленнями вГд лши тренду; + стохастичшсть параметрГв, за якою спостерГга-
ються значш вГдхиленнями вГд лши тренду; + турбулентнГсть (хаотичнГсть) змГн параметрГв без визначеного тренду.
ЗазначенГ характеристики формують уявлення про вГдповГдний тип зовнГшнього оргашзацшного середовища: + динамiчне середовище, в якому вГдбуваються стрГмкГ трансформацГ!, яи мають ознаки тренду з незначними вГдхиленнями та диференцшованою ГнтенсивнГстю; + стохастичне середовище вГдрГзняеться великою кГльистю рГзнонаправлених змГн, що мають значш амплГгудш вГдхилення вГд тренду Г здатш суттево впливати на дГяльшсть суб'ектГв ринку в режимГ випадковость + турбулентне середовище, з характерними для нього значними непрогнозованими змшами, яи мають якГсно новий рГвень, що унеможливлюють Гснування фГксованого тренду.
КГльисш вимГрювання зазначених характеристик може бути здшснено на основГ оцшки трендово! кореляцГ! та варГацГ! визначених показникГв середовища, а !хш задаш Гнтервали будуть визначати вГдповГдний тип зовнГшнього оргашзацшного середовища.
Оцшка кнуючого рГвня нестабГльностГ середовища потребуе прогнозного формату, що трансформуеться в рГвень передбачуваностГ змГн зовнГшнього середовища на основГ врахування прогностичних можливостей Г пошфор-мованостГ вГдповГдних фахГвцГв.
Повнота шформаци дае змогу поглибити аналГз ре-троспективних Г поточних ринкових зрушень, за-стосувати варГативне сценарного дослГдження змГн середовища. ПрогностичнГ здГбностГ розробникГв стратегГ! дозволяють розширити коло методГв Г прийомГв прогно-зування, здГйснити правильну оцГнку рГвня довГри до про-гностичних характеристик середовища, визначити та ди-ференщювати, за термГнологГею I. Ансоффа, «слаби сигна-ли», якГ передують майбутшм значимим змГнам. Це досить складш характеристики, якГ важко шддаються кГльюсному вимГрювання.
Отже, з'ясування рГвня передбачуваностГ змш зов-нГшнього середовища доцГльно здГйснювати на основГ роз-
Методологп формування страте ri'í
~~ж—г
Бюд- Суб'ективне
жет бачення
Передба-чувашсть
3MÍH
Р1вень нестабтьносп середовища
Прогностична здатнкть
1нформацшне забезпечення
Рис. 1. Модель визначення форми стратеги i методологи íi' формування на ochobí передбачуваност
3míh середовища
рахованих параметров його нестабкьносп, трансф ормованих в яисш ознаки динам1чност1, стохастичносп, турбулентност 1 експертно визначених р1вн1в прогностичних можливостей 1 пошформованост1 розробниюв стратегИ (табл. 3).
Поеднання зазначених характеристик середовища з в1дпов1дним р1внем диференщацп 1хтх параметр1в за методом багатом1рного матричного позицюнування дозво-ляе сформувати можлив1 оцшочш конфиурацп, що в1дпо-в1дають певному р1вню передбачуваност зовншшх змш, який, у свою чергу, служить основою вибору методологи формування стратегй тдприемства.
Для цього можна скористатись класифжащею мето-дологш/«моделей» стратепчного управлшня, розробленою I. Смолшим, зпдно з яко1 кнують модел1 управлшня на основ1 формал1зовано! системи процедур (анал1тична, про-гностична), обмежених анал1тичних ресурс1в (штуггивна, принциполопчна), ситуативних ршень [10, с. 140 - 144].
Модел1 на основ1 формал1зовано! системи процедур в1др1зняються читастю регламентацп та посл1довшстю дш, спрямованих на формування 1 реал1защю стратегИ. Прогностична модель управлшня передбачае можливкть створення широко! шформацшно! бази для розробки оригшальш стратеги розвитку на осно-в1 передбачення ильисних параметр1в майбутшх характеристик зовншнього середовища. Головним 1мперативом прогностично! модел1 е твердження, що майбутне немож-ливо досл1дити методами екстраполяцп, але характер майбутшх змш цкком передбачуваний.
Модел1 управлшня на основ1 обмежених анал1тико-прогностичних ресурс1в застосовуються у середовищ1 з ви-соким р1внем динам1зму змш зовншнього оргашзацшного середовища або при обмежених анал1тико-прогностичних можливостях тдприемства. 1нту'1тивна модель позбавле-на заздалепдь визначених формал1зованих процедур, що передують прийняттю 1 реал1зацп стратепчних ршень. 1нту1тивнкть управлшня пов'язуеться з талантом тдпри-емц1в, '1х смкивою 1ррацюнальшстю. Принциполопчна модель управлшня передбачае подолання негативних змш у середовищ1 завдяки дотриманню певних правил поведшки,
як гарантують життездатшсть оргашзацп за будь-яких об-ставин, але обмежують можливкть прориву на б1льш висо-ке конкурентне положення на ринку. Вона придатна для за-стосування тдприемствами з обмеженими анал1тичними можливостями 1 штуггивними здатностями.
Ситуативна модель займае промгжне мкце м1ж фор-мал1зованими 1 анал1тико-обмеженими моделями. Вона ре-ал1зуеться за обмежених можливостей передбачення змш, тому ильисна конкретизащя стратегИ вбачаеться недо-цкьною, а формування стратегИ здшснюеться за сценарним принципом, що обумовлюе можливкть 11 швидко'1 транс-формацИ.
Визначений р1вень передбачуваност змш середовища дозволяе сформувати пропозицп щодо вибору адекватно'! модел1 стратепчного управлшня. При цьому додатковим чинником мае служити бюджетне обмежен-ня на розробку стратег!!, який може суттево вплинути на комплексшсть 1 глибину стратепчного процесу на тдпри-емств1 (табл. 4).
Обранш модел1 стратепчного управлшня в1дпов1да-ють певш ознаки форми стратеги, зокрема, и роздки, фор-ми представлення змкту 1 показниюв розвитку (табл. 5).
Особливо сл1д тдкреслити, що форма представлення стратег!!, 1 навггь 11 структура, мають виключно шдивь дуальш риси 1 залежать не ткьки в1д р1вня передбачувано-ст змш середовища 1 в1дпов1дно! стратепчно! методологи. Осккьки порядок формування стратеги, як правило, ви-значае вищий менеджмент тдприемства, в1д його ршень залежить виб1р прюритетно! методологи 1 форми представлення змктовних роздшв 1 показниив стратепчного розвитку. При цьому не сл1д применшувати вплив психо-лоичних чинник1в, як часто стають головними при вибор1 не ткьки методологи формування стратеги, а й форми и представлення. Причому за певних обставин визначення форми стратег!! може передувати обранню методологи. Тому завданням науково! складово! формування стратега е обгрунтування можливих стратепчних ршень, виб1р яких залежить в1д управл1нсько! квал1фжацЦ менеджер1в 1 !хн1х п1дприемницьких здатностей.
Таблиця 3
Матричне оцiнювання рiвня передбачуваностi змiн середовища
Ознаки нестабшьносп середовища, Ср (д - динамiчне, с - стоха-стичне, т - турбулентне) 1нформацшна забезпеченiсть, 1з (з - значна, о - обмежена) Прогностична здатнкть розробниюв, Пз (в - висока, н - низька) Рiвень передбачуваносп змш середовища
Срд Срд, 1зз Срд, 1зз, Пзв Високий
Срд, 1зЗ, Пзн Високий, середнш
Срд, 1зо Срд, 1зо, Пзв Високий
Срд, 1зо, Пзн Високий, середнш
Срс Срс, 1зз Срс, 1зз, Пзв Високий, середнш
Срс, 1зЗ, Пзн Середнш
Срс, 1зо Срс, 1зо, Пзв Високий, середнш
Срс, 1зо, Пзн Середнш
Срт Срт, 1зЗ Срт, 1зЗ, Пзв Середнш, низький
Срт, 1зз, Пзн Низький
Срт, 1зо Срт, 1зо, Пзв Середнш, низький
Срт, 1зо, Пзн Низький
<
<
о
ш
Таблиця 4
Вщповщнкть моделi CTpaTeri4Horo управлшня рiвню передбачуваностi 3MiH середовища i бюджетному забезпеченню ii розробки
Моделi управлшня Рiвень передбачуваност змш середовища Бюджетне забезпечення розробки стратеги
високий середнш низький значне помiрне обмежене
Аналогична + +
Прогностична + + + +
Ситуативна + +
1нтуТтивна + + +
Принциполопчна + +
Таблиця 5
Вщповщнкть елеменлв форми стратеги моделям стратепчного управлiння
Моделi управлшня Рекомендовав елементи форми стратеги (коди)
Роздми Форми змкту Форми показнимв
Аналгтична Р1, Р2,Р3, Р4, Р5, Р6, Р7 Е1.2, Е2.1, Е2.2, Е3.2, Е4.1, Е5.2 П 1.1, П 1.2, П 2.3, П 3.2, П 4.1
Прогностична Р1, Р2,Р3, Р4, Р5, Р6 Е1.1, Е2.1, Е2.2, Е3.2, Е4.1, Е4.2, Е5.2 П 1.2, П 2.1, П 2.2, П 2.3, П 3.1, П 4.2
Ситуативна Р1, Р2,Р3, Р4, Р5 Е1.2, Е2.1, Е2.2, Е3.1, Е3.2, Е4.1, Е4.2, Е5.1 П 1.2, П 2.1, П 2.2, П 2.3, П 3.1, П 4.2
1нтуТтивна Р1, Р2, Р4 Е1.1, Е2.1Е3.1, Е5.1 -
Принциполопчна Р1, Р2, Е1.1, Е1.2, Е2.1, Е3.1, Е4.1, Е5.2 -
ВИСНОВКИ
Форма стратеги е формалГзованим продуктом проце-су планування стратегГчного управлГння. Вона являе собою зовнГшнГй прояв структури внутрГшнГх елементГв об'екта Г способГв !х представлення, якГ формують: структурш еле-менти стратегГ!, способи представлення !! змГстовних роз-дГлш Г щльових показникГв розвитку.
Процес визначення методологГй формування страте-и! та придатно! для !! практичного використання форми мае обопГльний характер Г передбачае покрокове наближення до шдивГдуально вибудуваного образу створювано! стратеги.
ВибГр прГоритетно! методологГ! формування страте-гГ! залежить вГд передбачуваностГ змГн органГзацГйного се-редовища, рГвень яко!визначаеться за параметрами його нестабГльностГ, трансформованих в якГснГ ознаки динамГч-ностГ, стохастичностГ, турбулентностГ та експертно визна-чених ознак прогностичних можливостей Г поГнформова-ностГ розробникГв стратегГ!.
Запропоноваш форми представлення змютовних роз-дГлГв Г показникГв цГльового розвитку, що вГдповГдають пев-ним методологГям побудови стратегГ!, сприятимуть пГд-вищенню рГвня наукового обгрунтування стратепчного управлшня тдприемством. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ан-софф. - СПб. : Питер Ком, 1999. - 416 с.
2. Виссема X. Стратегический менеджмент и предпринимательство: Возможности для будущего процветания / Х. Виссема / Пер. с англ. - М. : Финпресс, 2000. - 272 с.
3. Грант Р. М. Современный стратегический анализ / Р. М. Грант / Пер. с англ. под ред. В. Н. Фунтова. - СПб. : Питер, 2011. - 560 с.
4. Гребш'як Л. Дж. Як змусити працювати вашу стра-тепю: Ефективна реалiзацiя стратеги та впровадження змш /
Лоуренс Дж. Гребш'як / Пер. з англ. - Днтропетровськ : Баланс Бiзнес Букс, 2006. - 352 с.
5. Ходкинсон Дж. П. Компетентная организация: психологический анализ процесса стратегического менеджмента / Дж. П. Ходкинсон, Пол Р. Сперроу / Пер. с англ. - Х. : Изд-во Гуманитарный Центр, 2007, 392 с.
6. Кох Р. Стратегия. Как создать и использовать эффективную стратегию / Р. Кох. - СПб. : Питер, 2003. - 320 с.
7. Минцберг Г. Школы стратегий / Г. Минцберг, Б. Аль-стренд, Дж. Лэмпел. - СПб. : Питер, 2000. - 336 с.
8. Науменко М. О. Удосконалення стратепчного управлшня оргашзацкю / М. О. Науменко, Т. В. Гура, О. С. Красногрудь // Бiзнес 1нформ. - 2013. - № 2. - С. 283 - 287.
9. Портер М. Стратепя конкуренцп / М. Портер. - К. : Основи, 1997. - 390 с.
10. Смолш I. В. Стратепчне планування розвитку оргаш-зацп : монографiя / I. В. Смолш. - К. : КНТЕУ, 2004 . - 344 с.
11. Chandler A. D. Strategy and Structure Chapters in the history of the American Industrial Enterprises Cambridge / A. D. Chandler. - MA : MIT Press, 1962.
Науковий керiвник - Смолш I. В., доктор економтних наук, професор, кафедра стратеги тдприемств ДВНЗ «КиТвський
нацюнальний економiчний ушверситет iм. Вадима Гетьмана»
REFERENCES
Ansoff, I. Novaia korporativnaia strategiia [The new corporate strategy]. St. Petersburg: Piter Kom, 1999.
Chandler, A. D. Strategy and Structure Chapters in the history of the American Industrial Enterprises. CambridgeMA: MIT Press, 1962.
Grant, R. M. Sovremennyy strategicheskiy analiz [Modern strategic analysis]. St. Petersburg: Piter, 2011.
Hrebin'iak, Lourens Dzh. Yak zmusyty pratsiuvaty vashu stratehiiu: Efektyvna realizatsiia stratehii ta vprovadzhennia zmin [How to make your strategy work: An effective strategy implementation and change]. Dnipropetrovsk: Balans Biznes Buks, 2006.
Khodkinson, Dzh. P., and Sperrou, P. R. Kompetentnaia or-ganizatsiia: psikhologicheskiy analiz protsessa strategicheskogo menedzhmenta [The competent authority: a psychological analysis of the strategic management process]. Kharkiv: Gumanitarnyy Tsentr, 2007.
Kokh, R. Strategiia. Kak sozdat i ispolzovat effektivnuiu strate-giiu [Strategy. How to create and use an effective strategy]. St. Petersburg: Piter, 2003.
Mintsberg, G., Alstrend, B., and Lempel, Dzh. Shkoly strategiy [School policies]. St. Petersburg: Piter, 2000.
Naumenko, M. O., Hura, T. V., and Krasnohrud, O. S. "Udo-skonalennia stratehichnoho upravlinnia orhanizatsiieiu" [Improv-
ing the strategic management of the organization]. Biznes Inform, no. 2 (2013): 283-287.
Porter, M. Stratehiia konkurentsii [Competitive strategy]. Kyiv: Osnovy, 1997.
Smolin, I. V. Stratehichne planuvannia rozvytku orhanizatsii [Strategic planning for the organization]. Kyiv: KNTEU, 2004.
Vissema, Kh. Strategicheskiy menedzhment i predprinimatel-stvo: Vozmozhnosti dlia budushchego protsvetaniia [Strategic Management and Entrepreneurship: Opportunities for future prosperity]. Moscow: Finpress, 2000.
УДК 338.502
ОЦЕНКА СТРАТЕГИЧЕСКОГО ПОТЕНЦИАЛА СКП «ХАРЬКОВЗЕЛЕНСТРОЙ»
© 2014
БУрАК Е. H.
УДК 338.502
Бурак Е. Н. Оценка стратегического потенциала СКП «Харьковзеленстрой»
В статье проведена оценка стратегического потенциала специализированного коммунального предприятия «Харьковзеленстрой» как интегрального показателя за 2009 - 2013 гг. Оценены уровни развития составляющих стратегического потенциала: технико-технологического, кадрового, финансового потенциалов и потенциала финансового состояния предприятия на основании модифицированных показателей развития. Данная методика оценки стратегического потенциала для предприятия сферы озеленения была использована впервые. Выявлено, что наиболее развитыми являются кадровый и финансовый потенциалы предприятия, наименее - технико-технологический потенциал и потенциал финансового состояния. За исследованный период наиболее высокий уровень развития стратегического потенциала был в 2010 г., к 2013 г. данный уровень значительно ухудшился. Результаты оценки стратегического потенциала предприятия: неэффективное управление ресурсами, отсутствие стратегического аспекта в управлении ресурсами. Проведенная оценка может стать аналитическим обоснованием принятия стратегических управленческих решений на СКП «Харьковзеленстрой» и определения направлений стабилизации его деятельности. Ключевые слова: стратегический потенциал предприятия, модифицированный показатель развития, сфера озеленения. Табл.: 14. Библ.: 8.
Бурак Елена Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономики предприятий, бизнес-администрирования и регионального развития, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: ledanext@mail.ru
УДК 338.502
Бурак О. М. Оцнка стратегiчного потен^алу СКП «Харювзеленбуд»
У cmammi проведено оц/нку стратег'/чного потенц/алу спец/ал/зова-ного комунального тдприемства «Харк/взеленбуд» як /нтегрального показника за 2009-2013рр. Оцнено р'/вн'/розвиткускладовихстрате-г/чного потенц/алу: техн'/ко-технолог'/чного, кадрового, фшансового потенц/ал/в / потенц/алу фшансового стану тдприемства на баз/ мо-диф/кованих показник/в розвитку. Дана методика оц/нки стратег/ч-ного потенц/алу для п/дприемств сфери озеленення застосовуеться вперше. Виявлено, що найб'/льш розвиненими е кадровий / ф'/нансовий потенц/али, найменш - техн'/ко-технолог/чний потенц/ал / потенць ал фшансового стану. За досл/джений пер'/од найб'/льш високий р'/вень розвитку стратег/чного потенц/алу був у 2010 р., до 2013 р. даний р'/-вень розвитку значно пог/ршився. Результати оцнки стратег/чного потенц/алу: неефективне кер/вництво ресурсами, в/дсутн/сть стра-тег'/чного аспекту управл'/ння ресурсами. Запропонована оц/нка може стати анал'/тичним тд(рунтям прийняття стратег/чних управл/н-ських ршень на СКП «Харк/взеленбуд» / визначення напрямк/в стаб'/л'/-зацП його д'/яльност'/.
Ключов'1 слова: стратег'/чний потенц/ал тдприемства, модиф'/кова-ний р/вень розвитку, сфера озеленення. Табл.: 14. Ббл.: 8.
Бурак Олена Миколавна - кандидат економ/чних наук, доцент, кафедра економ/ки п/дприемств, б/знес-адм/н/стрування та рег/онального розвитку, Харк/вський нац/ональний ун'/верситет мського господарства /м. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харк/в, 61002, Украна) E-mail: ledanext@mail.ru
UDC 338.502
Burak O. M. Evaluation of Strategic Potential of SCE «Kharkovzelenstroi»
In the article, strategic potential of the specialized communal enterprise «Kharkovzelenstroi» as integrated indicator for 2009-2013 is estimated. The following levels of development of the strategic potential components have been evaluated: technological, human and financial potentials, as well as potential of the financial condition of enterprise, based on the modified indicators of development. Such method for evaluating the strategic potential of an enterprise in the planting sphere was used for the first time. It has been recognized, that the most developed potentials of enterprise are the human and financial, the least developed-the technical and technological potentials as well as potential of the financial state. For the investigated period, the highest level of development of enterprise's strategic potential was evidenti-ated in 2010, by 2013 this level was significantly worsened. The results of the evaluation of strategic potential of the enterprise are: inefficient management of resources, lack of a strategic aspect in the management of resources. The conducted evaluation can be used for an analytical justification for further strategic managerial decision-making in SCE «Kharkovzelenstroi» as well as for defining the directions for stabilization of the enterprise's activities. Key words: strategic potential of enterprise, modified indicator of development, planting sphere. Tabl.: 14. Bibl.: 8.
Burak Olena M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Business Economy, Business Administration and Regional Development, Kharkiv National University of Urban Economy named after O. M. Beketov (vul. Marshala Bazhanova, 17, Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: ledanext@mail.ru
