CC BY
22
Ю. М. та ¡н. ]; за ред. В. М. Гейця, В. П. Семиноженка, Б. G. Кваснюка. - К.: Фенкс, 2007. - Т.1: Економка знань - модернизаций ний проект Украши. - 2007. - 544 с.
2.Марченко О. С. Консалтинговi ресурси на^ональних ¡ннова^йних систем. Економiко-теоретичний анал/з:[моно-графiя] / Марченко О. С. - Харк/в, Право, 2008. - 280 с.
3.Тарасевич В. Про синергетику ¡нновац/й/В. Тарасевич//Економ/ка Украши. - 2009. - № 4. - С. 65-73.
4.Про ¡нновац/йнуд/яльн/сть: Закон Украши: 04.06.2002 р., № 40-IV /В/дом. Верхов. Ради Украши. - 2002. - №36. -Ст. 266.
5.Кокурин, Д. И. Инновационная деятельность: [монография] / Дмитрий Иванович Кокурин. - М.: Экзамен, 2001. -576 с.
6.Федулова Л. I. Економ/ка знань: [п/дручник для студент/в вищих навчальних заклад/в]/Любов 1ван/вна Федулова. -К.: НАН Украши; 1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши, 2009. - 600 с.
7.Никифоров А. G. 1нновац/йна д/яльн/сть: теор/я i практика державного управл/ння: [монограф/я]/Анатол/й бвгено-вич Никифоров. - КНЕУ,2010. - 420 с.
8.Павленко I. А. 1нновац/йне тдприемництво у трансформац/йн/й економ/ц/ Украши: [монограф/я] / 1рина АнатолИв-на Павленко. - К.: КНЕУ, 2007. - 248 с.,
9.1лляшенко С. М. Управл/ння /нновац/йним розвитком промислових п/дприемств [монограф/я] / С. М. 1лляшенко, О.А. Бловодська. - Суми: Ун/верситетська книга, 2010. - 281 с.
10. Друкер П. Бизнес и инновации /Питер Ф. Друкер; пер. с англ. К. С. Головинского. - М.: ООО "И. Д. Вильямс", 2007. - 432 с.
11. Федулова Л. I. 1нновац/йна економ/ка: [п/дручник для студент/в вищих навчальних заклад/в] / Любов 1ван/вна Федулова. - К.: "Либщь", 2006. - 480 с.
12. 1ванова К. Ю. Поняття науково-техн/чноi продукци та ii сп/вв/дношення з /нновац/йними об'ектами / К. Ю. Панова // Актуальнi проблеми модерн/заци шновацйного законодавства Украши: матер/али науково-практ конф., м. Хар-к/в, 28 жовт. 2010 р. - Х.: НД1 держ. буд-ва та м'/сц. самовр., 2010. - С. 92-93.
13. Гринев Б. В. Инноватика [учебн. пособие]/Б. В. Гринев, В. А. Гусев. - Харьков: "ИСМА", 2010. - 352 с.
14. Гетьман В. П. Ринок /нновац/йних продукт/в та моделювання його системного правового забезпечення / А.П. Гетьман // Актуальн/ проблеми модерн/заци шновацйного законодавства Украши: матер/али науково-практ конф., м. Харюв, 28 жовт. 2010 р. - Х.: НД1 держ. буд-ва та м'/сц. самовр. 2010. - С. 3-5.
УДК 330. 1: 330. 341. 1
Старик С.М.,
acnipaHT, м.н.с., ДУ 1нститут економки та прогнозування НАН УкраУни (м. КиУв)
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦ1НКИ НАЦЮНАЛЬНИХ
1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В
Розкрито сутнсть методологИ нацюнальних проект/в на основ/ св/тового досвщу. Запропоновано методолопчн засади визначення та оц/нки нацональних iнновацiйно-iнвестицiйних проект/в.
Ключовi слова: нацональний проект, технолопчний розвиток, стратепчний прорив, державна пол/тика.
Раскрыта сущность методологии национальных проектов на основе мирового опыта. Предложены методологические основы определения и оценки национальных инновационно-инвестиционных проектов.
Ключевые слова: национальный проект, технологическое развитие, стратегический прорыв, государственная политика.
The article is revealed essence of the methodology of national projects based on international experience as well as offered methodological framework to identify and evaluate national innovation and investment projects.
Keywords: national project, technological development, strategic breakthrough, public policy.
Актуальнють теми. Необхщнють pеaлiзaцiУ прюритетних cоцiaльно-економiчниx завдань та пошук актуальних форм виршення поставленоУ проблеми привело УкраУну до необхщност впровадження нацюнальних проеклв. Формат проеклв мае на мел виршення найбтьш важливих питань у cфеpi осв^и, медицини, житлово-комунального гос-подарства, шфраструктурних питань та позбавлення держави вщ монопольноУ залежност енергоносив. Нацюнальы проекти - це найвищий ступшь управлшня, що потребуе вщ його учасниюв глибоких наукових знань, мiждиcциплiнap-ного тдходу, стратепчного мислення. Саме тому, нацюнальы проекти мають опиратись на науково обфунтоваы для отримання бажаних результалв.
Анал1з останых наукових дослщжень. Дослдаенням нацюнальних проек^в присвячено публкаци таких вчених як О. Раптовського, Д. Медведева, Г. Керцнера, С. Бушуева, В. Гейця. Однак недостатньо дослдаеним залишаються ме-тодолопчний апарат нацюнального проекту в контекст адаптування до сучасних умов розвитку економки УкраУни.
Метою досл1дження е визначення та обфунтування методологи нацюнального проекту та критери оцшки проекту i надання йому статусу "нацюнального".
Викладення основного матер1алу дослщження. З урахуванням свтового досвщу pеaлiзaцiУ нацюнальних проек-лв, УкраУною сьогоды розглядаеться пщхщ, яка мае на мел aктивiзувaти модельоваы ринком стратепчы Ывестицм-н проекти в рамках нацюнальних прюрителв, що були визначеы вищим кеpiвництвом краУни. Переважна ктькють проеклв нацюнального значення базуеться на моделi державно-приватного партнерства та включае наступы бaзовi
176 Eкономiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/2
© Старик С.М., 2012
принципи: прюритет ¡нвестицмних кошлв; використання проектного менеджменту у сфер1 державного управлЫня; персональна вщповщальнють за отримання встановленого результату у зазначен строки; сп¡впраця з пров¡дними свь товими компан¡ями [1].
Варто зазначити, що поява нацюнальних проект¡в не випадкова. Як показуе ¡сторичний досв¡д, дан¡ проекти набу-вають своеТ актуальност¡ у пюля кризовий пер¡од розвитку економ¡ки ¡ саме вони е механ¡змом сталого сощально-еко-ном¡чного та науково-технолог¡чного розвитку. На сьогодн тема "нац¡ональних проект^" для УкраТни носить не лише прюритетний характер, а е актуальною та сучасною у стввщношены якюноТ соц¡альноí модерн¡зац¡í та залучення ¡н-вестиц¡йних ресурс¡в. Hац¡ональн¡ проекти являють собою новий ¡нструмент зд¡йснення сощальноТ пол¡тики [2], за вщ-сутност попереднього досв¡ду реал¡зац¡Т ¡ пол™чна значим¡сть нац¡ональних проект¡в визначають потребу удоскона-лювати сформован¡ у владних структурах тдходи до прийняття ршень ¡ коригувати механ¡зми виконання цих ршень. Публ¡чн¡сть нац¡ональних проект¡в передбачае б¡льш активну участь експертного ствтовариства та громадськост¡ у Тх пщготовщ, реал¡зац¡Т та мон¡торингу. Безумовна важливють нац¡ональних проект¡в для подальшого сощально-еконо-м¡чного розвитку краТни пояснюе прагнення удосконалювати Тх не ттьки за рахунок внутршых можливостей, але ¡ з залученням м¡жнародного досв¡ду.
Головним акцентом в реал¡зац¡Т нац¡ональних проект^ е "¡нвестиц¡Т в людину"[3] та покращення ТТ якост¡ життя. Мжнародний досв¡д - яскравий приклад тому, як можливо ¡ необх¡дно перейти вщ "¡ндустр¡ально-ресурсноТ" до "тех-нолопчно-революцмноТ" економ¡ки [4], яка мае створюватись зусиллями освнених та здорових громадян. Успшнють економ¡ки XXI стол¡ття закладена в ¡нтелектуальному потенц¡ал¡ ТТ громадян та е основним двигуном науково-техно-лог¡чного прогресу та передових економнних позиц¡й краТни у св¡товому рейтингу. Саме тому актуальнють "¡нвесту-вання у людину" набувае все бтьшого значення: як¡сна медична допомога, ¡нфраструктурн послуги, доступне житло, в¡дкрита - якюна осв¡та. Як висновок, саме якють життя людей та створен необх¡дн¡ умови прац¡, навчання, лкуван-ня, розвитку - формують основний прирют нац¡онального достатку [5]. Вщповщно, нац¡ональн¡ проекти мають бути пщфунтям модерн¡зац¡Т функц¡онування сусп¡льних в¡дносин в сферах дтльност проект¡в загальнодержавного значення. В результат наукового дослдаення було сформовано та запропоновано наступи науков¡ положення:
1.Hац¡ональн¡ програми та проекти - це особливий, надзвичайний метод державного впливу на процеси сощаль-но-економнного, ¡нновацмно-технолопчного, енергетичного, територ^льного розвитку, що спираеться на пряму участь держави в цих процесах, щоб змшити траекторю Тх розвитку. Цей метод повинен застосовуватися там ¡ тод^ де процеси ринкового саморегулювання не здатн вир¡шувати проблеми, що виникають, виявляються небезпечн тен-денц¡Т ¡ де без прямого втручання держави ц тенденц¡Т подолати не можливо;
2.Нацюнальы програми охоплюють далеко не всю економку ¡ соц¡альну сферу, а лише пор^няльне вузьке поле стратег¡чного прориву. Це поле повинно бути досить вузьким, щоб забезпечити своечасну концентрацю ¡ перевагу сил ¡ для стратепчного прориву, ¡ в той же час досить широким, - досягнення устху на бтьш широкому пол^ дозволить досягти загального пщйому економ¡ки та мати довготривалий устх [6];
3.Для реал¡зац¡Т стратег¡чного прориву необхщна концентрац¡я сил, перерозпод¡л ресурав на користь програмно-го сектора, - в ¡ншому випадку прорив не може бути забезпечений. Однак при цьому потр^но зберегти динамнну збалансованють у масштаб¡ вс¡eТ економки, щоб не виникли нов¡ диспропорцп. Ця збалансован¡сть повинна дотри-муватися як в рамках середньострокового та поточного ¡ндикативного плану;
4.Система нац¡ональних програм ¡ проект¡в повинна бути взаемного ув'язана м¡ж окремими ТТ складовими, - тод¡ виникне додатковий, синергетичний ефект. Якщо це правило буде порушено, то система може зазнати втрат, згщно A.A. Богданову, дезоргаызованоТ, ТТ загальний ефект виявиться менше суми ефеклв ТТ складових елеменлв, або виникне, так званий, негативний синергетичний ефект [7];
5.УправлЫня реалюацюю нацюнальних програм ¡ проеклв мае бути ч^ко орган¡зовано ¡ упорядковано, спиратися на едину управл¡нську компан¡ю та ¡нновацмне партнерство головних руш¡йних сил: держави, бюнесу, науки, осв¡ти та громадянського сусптьства. В¡дторгнення або ослаблення будь-кого призведе до негативних наслщюв - провалу програми, марноТ трати ресурав, розчарування в сусп¡льств¡, втрати авторитету держави;
6.Розробку та реал¡зац¡ю нацюнальних програм ¡ проект¡в необх¡дно будувати на профеайый основ¡, на систем¡ п¡дготовки, переп¡дготовки, п¡двищення квал¡ф¡кац¡Т, безперервноТ осв¡ти ¡ дистанц¡йного навчання вах учасник¡в д¡яльност¡ [8] - вщ держслужбовц¡в, топ-менеджер¡в, досл¡дник¡в - до ¡нженер^, техн¡к¡в, квал¡ф¡кованих роб¡тник¡в. Це сприятиме загальному пщвищенню осв¡тнього р^ня ¡ затребуваност¡ квал¡ф¡кованих кадр¡в;
7.В управлЫы розробкою ¡ реал¡зац¡eю нацюнальних програм ¡ проект¡в ¡нновац¡йного характеру слщ дотримува-тися принцип "подту ¡ кооперац¡Т влади" [9], трьох необхщних складових системи програмного управлЫня: замовни-к¡в - тих, хто визначае зм¡ст програми (проекту), забезпечуе ТТ ресурсами, зд¡йснюe державну приймання та використання отриманих результата; наукових керюниюв (генеральних ¡ головних конструктора) - хто висловлюе основну ¡дею, ¡стота програми (проекту), забезпечуе науковий супровщ та авторський нагляд за практичним вттенням ц¡eТ ¡деТ; виконавчих орган¡в - керуючоТ компанп, виконавчоТ дирекц¡Т програм ¡ проеклв, як¡ орган¡зовують Тх виконання, що використовують видтеы ресурси ¡ вщповщальних за отриман¡ результати.
Дан¡ основы методологий принципи було проанал¡зовано та узагальнено в частиы наступних елеменлв нац¡о-нального проекту.
Об^рунтування та виб¡р проекту. Зазвичай цьому елементу придтяють недостатньо уваги. Д^ ¡нтуТц¡я або поточ-н¡ ¡нтереси особи, яка приймае р¡шення. Враховуючи св¡товий досв¡д, виявлено що проект^ часто виявляеться бть-ше, н¡ж можливостей Тх прюритетного ресурсного забезпечення та ефективного виконання. Щоб уникнути цього, необхщно спиратися на довгостроковий прогноз з виявленням критичних точок, виршення яких дозволить забезпечити оптимальну пол^ику [10]. Запропонований наб^ пороняно невеликого числа нацюнальних програм ¡ проект¡в повинен бути тдданий багаторазовоТ науков¡й експертиз^ опубл¡кований ¡ публ¡чно обговорено ¡ лише п¡сля цього
прийнятий урядом краТни, затверджений Президентом, придбавши, таким чином, силу закону, та вщповщаючи кри-тер¡ю "нац¡ональний". Що до коректив, вони не повинн бути частими (приблизно раз в 4-5 роюв) ¡ проходити ту ж процедуру обговорення та затвердження, даний порядок прийнятий у США та бвропейському Сою^ [11];
Визначення цтей проекту. Для кожноТ проекту необхщно побудувати дерево ц¡лей [12]: генеральну мету, ц^ 1-го р¡вня, ц^ 2-го р¡вня ¡ тд. Причому кожна мета повинна бути визначена не в загальних, неконтрольованих поняттях "пь двищити" або "посилити", а в конкретно вим^них за ктькюними параметрах ¡ терм¡нах виконання, показниках, щоб кожен рк можна було оцшити ступ¡нь досягнення поставлених цтей ¡ вчасно скорегувати або припинити роботи, мета яких виявиться недосяжною. Головне завдання при побудов¡ дерева цтей - не допустити вщсутнють одыеТ або кть-кох цтей, що може суттево знизити кшцевий ефект вс¡х проектних роб^, а також не включати помилкових цтей, як мають на мел понаднормове використання кошлв та несвоечасне завершення проекту.
Обфунтування системи заходю. Наступний етап - прийняття по кожному елементу дерева цтей послщовно або пара-лельно - виконуваних заходю (роб¡т), як¡ в повному обсяз¡ ¡ в потр¡бний термЫ забезпечать досягнення кожноТ ц¡л¡ кожного рюня, ¡ в юнцевому рахунку - генеральноТ мети. Головною вимогою залишаеться - включення уах необх¡дних заход¡в.
Структуризац¡я та виб^ проекту. Отриманий наб¡р заход¡в необхщно структурувати, привести в зручний для подаль-шоТ роботи та управлЫня вигляд. Первинною ланкою, цеглинкою кожного проекту е конкретн¡ заходи, пщ проекти - дос-л¡дницький, ¡нвестицмний, орган¡зац¡йно-управл¡нський. Група взаемопов'язаних проект¡в об'еднуються в блоки, т¡ - в пщпрограми ¡ вс¡ разом вони утворюють матричну [13] структуру загальнодержавного або нац¡онального проекту, дана структура зображена у табл. 1 та мае включати 5 контур^ - дослщницько-конструкторський, ¡нновацмночнвестицмний, орган¡зац¡йно-управл¡нський, кадровий, оргаызацмно-управлЫським. Кожен контур включае певний наб^ п¡дпрограм, блок¡в та проект¡в ¡ мае свою систему управл¡ння. 1нший розр¡з структуризац¡Т проекту полягае у розгляд¡ в часовому кон-текстк визначення ¡ сполучення терм¡н¡в виконання проекту, побудова етатв, черг виконання проекту.
Таблиця 1. Контурна структура нацюнального проекту
Дослщницько-конструкторський контур - фундаментальы та пошуков¡ досл¡дження - прикладш досл¡дження - винаходи та патенти - дослщницько-конструкторсью роботи
Ыновацшночнвестицшний контур - освоення нових технолог¡й (базов¡ ¡нновац¡Т) - розповсюдження нових технолог¡й (модерн¡зац¡й ш ¡нновац¡Т) - ¡нвестиц¡Т для ¡нновацм - ¡нформац¡йне забезпечення ¡нновац¡й
Управл¡нський контур - довгострокове прогнозування та стратепчне планування - нормативно-правове забезпечення - управлшська компант - експертиза та вщб^ проект¡в - ф¡нансове забезпечення - реалюацт проекту (проект¡в) - моыторинг та прийом проекту
Кадровий контур - пщготовка та п¡двищення наукових та конструкторських кадрш - п¡дготовка та перепщготовка, п¡двищення квал¡ф¡кац¡Т ¡нженер¡в - перепщготовка та пщвищення квал¡ф¡кац¡Т державних службовцю - п¡дготовка та переп¡дготовка квал^кацмних робочих та техн¡к¡в
Оргаызацмно-управлЫський контур - координация м¡жнародних та м¡жрег¡ональних заход¡в пщ час реал¡зац¡ю проекту - ¡нтеграцмы програми та проекти 6С, СНГ - участь в м^народних проектах ООН та 6С
Джерело: 1нституг комплексных стратепчних доЫджень, Москва, 2006 р.
Б1знес-план та оцшка ефективносл. Пюля проходження зазначених вище етап¡в настае вир¡шальний етап - фор-мування бюнес-плану зг¡дно проекту. Б¡знес-плани, як правило, включають [14] наступи роздти:
а) зм¡ст¡, конкурентоспроможн¡сть к¡нцевих результата (продукт¡в) проекту;
б) виконавц¡ та стввиконавц проекту;
в) необх¡дн¡ для виконання проекту ресурси;
г) технолопя виконання проекту;
д) джерела фЫансування та ф¡нансов¡ потоки;ризики та Тх мш^зацт;
е) ефективн¡сть реал¡зац¡Т проекту.
Зведений бюнес-план являе сумарний розрахунок за проектом. 1нтегральний б¡знес-план дае п¡дсумкову оц¡нку нац¡ональному проекту в цтому.
Уточнення, реструктуризац¡я проекту. На основ¡ ¡нформац¡Т наданоТ б¡знес-планом здмснюеться загальна оц¡нка та в¡дб¡р проект^ для включення в перел¡к ¡ надання статусу "нац¡ональний проект". В свою чергу, необхщно згрупу-вати основы критерп нац¡онального [15] проекту: а) технолопчний р¡вень ¡ конкурентоспроможнють програмних про-дукт¡в з урахуванням ритму змши покол¡нь техн¡ки ¡ технолог¡чних уклад¡в; б наявн¡сть перспективних ринкових ыш (для комерц¡йних проект^) ¡ забезпечення соц¡альних потреб (для некомерцмних проект¡в); в) забезпечен¡сть ресурсами, перш за все в^чизняними (¡нтелектуальними, трудовими, матер¡альними, природними); г) рюень ефективност¡ - економ¡чноТ (для комерцмних проект¡в), соц¡альн¡й, еколог¡чн¡й, оборонно, управл¡нськоТ (для некомерц¡йних про-еклв). Зд¡йснюeться ¡нновац¡йно-технолог¡чна, економ¡чна та еколопчна експертиза проекту. За ТТ результатами про-
водиться рейтингова оцшка поpiвняльноT iнтегpaльноT ефективноcтi та ранжування набору проектв [16] по нацюналь-нiй пpогpaмi (проекту). Проекти, як отримали негативну оцiнку по одному з критерпв, виключаються або вживають-ся заходи щодо Ух оптимiзaцiУ та досягнення позитивноУ оцшки або комплексування з ефективними проектами. Мо-жуть виявитися не ефективними блоки проектв i окpемi пщпрограми. В pезультaтi здiйcнюeтьcя остаточний вiдбip пpоектiв i коректування по чергах. Може виявитися, що в результат оцшки програма в цтому виявляеться неефек-тивною. В такому випадку замовнику вноситься пропозищя про припинення роботи над нею.
Джерела та умови фшансування. Перед затвердження проекту та надання йому статусу "нацюнального" необхщ-но визначити джерела фшансування. Як правило, нацюнальы програми та проекти, дослщницью, шновацмы та упра-влiнcькi проекти фiнaнcуютьcя на багатоканальый оcновi [17], що включае таю основы джерела:
а) бюджетне фшансування (державы, регюнальы, мicцевi бюджети) для проектв комеpцiйного некомеpцiйного характеру, а також для великих проектв комерцмного характеру в стартовий перюд;
б) вкладення позабюджетних iнвеcтицiйниx, венчурних, шновацмних, екологiчниx, cоцiaльниx фондiв (у тому чи^ мiжнapодниx);
в) швестицп зaцiкaвлениx приватних вiтчизняниx iнвеcтоpiв-коpпоpaцiй, банюв;
г) iнвеcтицiй зaцiкaвлениx iноземниx iнвеcтоpiв (з обмеженнями виходячи з нацюнальних штереав);
д) caмофiнaнcувaння учacникiв pеaлiзaцiУ пpоектiв (особливо на cтaдiT дифузiУ) нового теxнологiчного поколiння за рахунок отриманоУ iнновaцiйноT надприбутки (теxнологiчноT квaзipенти) [18].
Спiввiдношення джерел фiнaнcувaння змшюють в пpоцеci pеaлiзaцiT нaцiонaльного проекту, з урахування характеру роб^, ефективност та затраченого часу.
Побудова системи управлшня. Устх pеaлiзaцiT проекту залежить вщ чiтко вибудуваноУ, цтеспрямованоУ i оpieнто-ваноУ на кшцевий результат системи упpaвлiння. Загальна схема управлшня приведена на рис. 1. Вона побудована на принцип взаемоди структур на вах piвняx i включае нacтупнi елементи [19]:
а) Головна рада. До складу провщних представниюв влади, науки та бiзнеcу, що координуе всю дiяльнicть щодо виконання проекту i несе вщповщальнють за TT результати;
б) Рада замовниюв. Включае генерального замовника i зaмовникiв по окремих пiдпpогpaм та TT ланкам, забезпе-чуе фiнaнcувaння, приймання, оцiнку i використання отриманих результатв;
в) Haуково-теxнiчнa рада. Об'еднуе наукового кеpiвникa (генерального конструктора) за проектом в цтому, наукових кеpiвникiв (головних конcтpуктоpiв) по пщпрограм, блокам; рада вiдповiдae за науково-технолопчний piвень i наукове забезпечення програми та УУ елементiв, здiйcнюe авторський нагляд в процес Ух виконання;
г) Рада диpектоpiв. Об'еднуе виконaвчi органи за програмою, TT елементв, що забезпечуе виконання проекту, ефективне використання видтених pеcуpciв, що координуе дiяльнicть уcix учacникiв, iнфоpмaцiйне та кадрове забезпечення, зв'язок з громадсьюстю та забезпечення привабливост проекту для населення.
Для координацп мiжнapодного cпiвpобiтництвa пiдчac pеaлiзaцiT нaцiонaльниx проектв та виходу на cвiтовi ринки потpiбно формування мiжнapодниx iнновaцiйно-теxнологiчниx стратепй.
Нормативно-правове, кадрове та iнфоpмaцiйне забезпечення. Для устшного виконання нaцiонaльного проекту необхщно досить повне нормативно-правове, шформацмне та кадрове. Нормативно-правове забезпечення полягае у фоpмувaннi необxiдноT законодавчоУ бази, стандартв, pеглaментiв, якi забезпечують створення та функцюнування на-цiонaльного проекту та вах його елементв. Необхщно створити повноцшну систему ноpмaтивiв i cтaндapтiв, що забез-
Таблиця 2. Класифшащя титв нацюнального проектування
Тип нацюнального проектування Критер1У оцшювання / особливост1 Досвщ краУн
Нацюнальний проект як стратепчна програма - cтpaтегiчнa вaжливicть поставлених нaцiонaльниx завдань - високий piвень полiтичного контролю за pеaлiзaцieю проекту - характерний на етaпi системноУ тpaнcфоpмaцiT або побудови нових полiтико-економiчниx структур - розглядаеться як антикризовий проект План ГОЕЛРО у СРСР, План Маршала(програма економiчного вiдpодження бвропи), "Новий курс" Ф. Рузвельта США
Haцiонaльний проект як мiжгaлузевa, мiждиcциплiнapнa складова нaцiо-нальноУ програми - нацтено на pеaлiзaцiю зaгaльнонaцiонaльниx цiлей, що забезпечують необхщну мiжгaлузеву кооpдинaцiю - характерний для зртих держав з високорозвиненими cоцiaльно-економiчними системами - рамки нaцiонaльного проекту об'еднують зусилля центральноУ та регюнальноУ влади, кеpiвництво piзниx пiдpоздiлiв i галузей, забез-печують партнерство держави й бiзнеcу Aвcтpiя нaцiонaльний iнфpacтpуктуpний проект "Национальна мережа", Дaнiя -низка проекпв об'еднаних у нaцiонaльний "Цифрова Пвычна Дaнiя", Бpaзилiя, урядова програма нацюн. масштабу "Бpaзилiя в дiУ "
Haцiонaльний проект як iнвеcтицiйний проект - поеднання зусиль влади та бiзнеcу для виpiшення прюритетних цтей та завдань - застосування меxaнiзмiв ППП - cоцiaльнa спрямованють пpоектiв Ipлaндiя "Ipлaндiя, що змiнюeтьcя -краща якicть життя для вах" 2007-2013pp. Сеpбiя - Нацюнальы iнвеcт. Проекти будiвництвa житла
Haцiонaльний проект-ствпраця з мiжнapодними оpгaнiзaцiями - органом упpaвлiння виступае мiжнapоднa оpгaнiзaцiя-партнер - екологiчнi проекти глобального значення - сприяють вступу краУн у свтове cпiвтовapиcтво Туреччина та Молдова (13 та 14 проекпв вiдповiдно) у cпiвпpaцi з ГЕФ (Глобальний Еколопчний Фонд)
печить ефективне i безпечне фyнкцioнyвaння oтpимaниx peзyльтaтiв пpoeктy. Iнфopмaцiйнe зaбeзпeчeння cклaдaeтьcя в збopi, oбpoбцi тa нaдaннi викoнaвцям cтaтиcтичнoÏ, aнaлiтичнoÏ, пpoгнoзнoÏ, нayкoвo-тexнiчнoÏ тa нopмaтивнo-пpaвoвoÏ iнфopмaцiÏ в нeoбxiднoмy oбcязi i в cтиcлi тepмiни. По кожному нaцioнaльнoмy пpoeктy дoцiльнo фopмyвaти iнтepнeт пop-тaл. Kaдpoвe зaбeзпeчeння пoлягae в opгaнiзaцiÏ пiдгoтoвки, пepeпiдгoтoвки, пiдвищeння квaлiфiкaцiÏ тa диcтaнцiйнoгo нaвчaння дocлiдникiв, кoнcтpyктopiв, iнжeнepiв, квaлiфiкoвaниx poбiтникiв, мeнeджepiв, дepжcлyжбoвцiв.
Moнiтopинг, oцiнкa викoнaниx eтaпiв пpoeктy, peкoмeндaцiÏ по викopиcтaнню. Heoбxiдний пocтiйний, зoвнiшнiй по вщношенню до викoнaвцiв пpoeктy мoнiтopинг викoнaння тa oтpимaниx peзyльтaтiв. Цей мoнiтopинг дoцiльнo пoклa-cти нa cтaтиcтичний opгaн, poзpoбивши для цього cпeцiaльнi фopми звiтнocтi тa пpoгpaми пepioдичниx oбcтeжeнь. 4ac вiд чacy ayдит по кoжнiй пpoгpaмi може зд^н^^ти paxyнкoвa пaлaтa, дoпoвiдaти i пyблiкyвaти oтpимaнi peзyль-тaти. Moнiтopинг бyдe пiдвищyвaти вiдпoвiдaльнicть opгaнiв yпpaвлiння пpoeктoм тa пiдвищить його eфeктивнicть. По кожному викoнaнoмy нaцioнaльнoмy пpoeктy, чepгoвим пiдпpoгpaм i пpoгpaмaм нeoбxiднo пpoвoдити дepжaвнy пpий-мaння кoмicieю, opгaнiзoвaнoю зaмoвникaми зa yчacтю пpeдcтaвникiв дepжaвниx opгaнiв тa гpoмaдянcькoгo cy^m^ craa. Koмiciя oцiнюe oтpимaнi peзyльтaти, Ïx вiдпoвiднicть пpoeктy i виpoбляe peкoмeндaцiÏ щодо Ïx викopиcтaння. Cпeцiaльнoю пocтaнoвoю ypядy визнaчaeтьcя дepжaвний opгaн, в^повдальний зa викopиcтaння oтpимaниx peзyль-тaтiв, пocтiйнy Ïx eкcплyaтaцiю, a тaкoж пopядoк мoнiтopингy зa викopиcтaнням тa oтpимaним ефектом. Зacтocyвaн-ня нayкoвoÏ мeтoдoлoгiÏ, poзpoбки нaцioнaльниx пpoгpaм i пpoeктiв, пocлiдoвнe дoтpимaння eфeктивнoÏ тexнoлoгiÏ Ïx включення icтoтнo пiдвищить ефективнють дepжaвнoгo peгyлювaння pинкoвoÏ eкoнoмiки, зaбeзпeчить ÏÏ cтaлий poзви-ток i cвoeчacнy збaлaнcoвaнy тpaнcфopмaцiю з ypaxyвaнням вимог тa тeндeнцiй poзвиткy cвiтoвoÏ eкoнoмiки.Aнaлiз мiжнapoднoгo дocвiдy зacтocyвaння Ыофументу здiйcнeння дepжaвнoÏ пoлiтики, як "Haцioнaльний пpoeкт" cвiдчить пpo нaявнicть piзнoмaнiтниx пiдxoдiв до пpoцeдyp вибopy цтей тa зacoбiв peaлiзaцiÏ, yпpaвлiння й мoнiтopингy вико-нaння нaцioнaльнoгo пpoeктy у piзниx кpaÏнax cвiтy. Taкий дocвiд peaлiзaцiÏ мacштaбниx дepжaвниx тa мiжнapoдниx iнiцiaтив, що зaклaдaли фyндaмeнт мaйбyтньoгo poзвиткy кpaÏн, мoжнa клacифiкyвaти зa дeкiлькoмa типaми "нaцio-нaльнoгo пpoeктyвaння", що зoбpaжeнi у тaбл. 2.
Bиcнoвки. Cпиpaючиcь нa poзглянyтiй мeтoдoлoгiчний aпapaт, cвiтoвий дocвiд, виклaдeнi вище пpoблeми тa зaв-дaння cтpaтeгiчнoгo peфopмyвaння, виникae мoжливicть видтити ocнoвнi кpитepiÏ вiдбopy нaцioнaльниx пpoeктiв. До якиx, нa нaшy думку, нaлeжaть: cиcтeмнicть впливу нa економку, що пoлягae у пiдвищeннi piвня кoнкypeнтocпpoмoж-нocтi, cтимyлювaння eкoнoмiчнoгo зpocтaння, нaявнocтi знaчнoгo мiжгaлyзeвoгo мyльтиплiкaтopa, cпpияння змщнен-ню мaкpoeкoнoмiчнoÏ cтaбiльнocтi; довго о^ков^ть peaлiзaцiÏ тa тpивaлicть дocягнyтoгo ефекту; coцiaльний peзo-нaнc: вщчутнють peзyльтaтiв пpoeктy для пoлiпшeння якоал життя знaчнoгo пpoшapкy нaceлeння кpaÏни; opieнтoвa-нicть нa мoдepнiзaцiю eкoнoмiчнoÏ, coцiaльнoÏ, пpaвoвoÏ cиcтeм, що кoнцeнтpyвaтимe дocягнeння цiлeй пpoeктy чepeз здмотення нeoбxiдниx peфopм у зaзнaчeним cфepax тa чacoвиx paмкax; cпpияння кaпiтaлiзaцiÏ тa викopиcтaння в^-чизняного pecypcy, що обумовлюе opieнтaцiю пpoeктy нa змiцнeння нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки, зaбeзпeчить ÏÏ певну aв-тoнoмнicть щодо змЫ cвiтoвoÏ eкoнoмiчнoÏ кoн'юнктypи.
З вищeвиклaдeнoгo очевидно, що джepeлoм pecypciв для peaлiзaцiÏ "нaцioнaльнoгo пpoeктy" мae бути пoeднaння бюджeтниx кoштiв i гап^лу пpивaтниx вiтчизняниx тa iнoзeмниx iнвecтopiв нa пщфунт вдocкoнaлeнoгo нopмaтивнo-пpaвoвoгo зaкoнoдaвcтвa тa iнфopмaцiйнo-мeтoдичнoÏ пoлiтики дepжaви. У випaдкy, коли пpoeкт но^ть глoбaльний xapaктep впливу, вapтo долучити кошти тa yпpaвлiнcький дocвiд мiжнapoдниx cтpyктyp.
Лiтeрaтyрa
I.Oфiцiйнa cтopiнкa Дepжaвнoгo агенптва з iнвecтицiй та yпpaвлiння нацюнальними пpoeктaми [Eлeктpoнний ре-cypc]. - Режим дocтyпy: http://www.ukrproject.gov.ua.
2.3атнацька T. Г., Шиман^ка O. А. Зapyбiжний дocвiд зacтocyвaння пpoeктнoгo мeнeджмeнтy y cфepi дepжaвнoгo yпpaвлiння // Фнанш Украни. - 2011. - N2. - C. 106 - 117.
3.Ивaнoвa E. B. "Финaнcиpoвaниe нaциoнaльныx пpoeктoв: cocтoяниe и пepcпeктивы" - диccepтaция 08.00.10 / Ивaнoвa E. B. - М., 2010.
4.Фeдyлoвa Л.1., Тринчук C.B. "Ocoбливocтi дepжaвнo-пpивaтнoгo партнер^ва в нayкoвo-тexнoлoгiчнiй та iннoвaцiй-нiй cфepax Укра)'ни". - "Cтpaтeгiчнi пpiopитeти" нayкoвo-aнaлiтичний щoквapтaльний зб'1рник Haцioнaльнoгo натугу cтpaтeгiчниx дocлiджeнь. - 2011. - № 1 (18). - C. 85-9Э.
5.Шемаева Л. Г., Шемаев B. B. Анaлiз дocвiдy зaпpoвaджeння нaцioнaльниx пpoeктiв на тepeнax CHД // Пpoблeми науки. - 2010. - N 11. - C. 4Э - 49.
6.Koтeльникoв B.Ю. TenЭ: Cтpaтeгичecкoe управление. Пpинципиaльнo нoвыe пoдxoды для эпoxи быcтpыx перемен. - М.: Экcмo, 2007. - 96 c. - (Бизнec-кoyч).
7. Ky:рчент Л. Ф. Paзpaбoткa вeдoмcтвeнныx пpoгpaмм при пpoгpaммнo-цeлeвoм бюджeтиpoвaнии/ Kytрчент Л. Ф., Caбeтoвa Т. А.// Финанш.- 2011- №2- C. 20-24.
8.Kepiвництвo з питань визначення кoмпeтeнтнocтi (ICB) Bepciя Э.0 червень 2006 poкy, Miжнapoднa acoцiaцiя упра-влння пpoeктaми IPMA, P.O Box 11676 NL-Э860 BD Nijkerk, The Nitherlands.
9.Упpaвлiння пpoeктaми: нaцioнaльнi ocoбливocтi/ [Малий B.B., Мазуркевич O.I., Moлoкaнoвa B.M. та ií.]: Moнoгpa-ф'я. - Днiпpoпeтpoвcьк: IMА-пpec, 2008. - 265 c.
10. Швиданент Г. O. Oбгpyнтyвaння iнвecтицiйниx пpoeктiв у пpoцeci тpaнcфopмaцiï фopм влacнocтi / Швиданен-w Г. O., Oгoль O. B., За/юна B. B. - Шв, 1998р. KHEУ. -172c.
II. ^юэлл Майкл B. Управление пpoeктaми для пpoфeccиoнaлoв. Pyкoвoдcтвo пo пoдгoтoвкe к cmаче cepтифици-poвaннoгo экзамена / Пер. c англ. - М.: KУДИЦ-OБPА3, 2006. - 416 c.
12. Kerznar H. Using the Project Management Maturity Model: Strategic Planning for Project Management. - USA: John Wiley&Sons, Icn., 2005.
13. Арчибальд P. Управление высокотехнологичными программами и проектами: [монография]/ Арчибальд Р.// пер. с англ. - Москва - 2002г. - 464с.
14. Бушуев С. Д. Современные подходы к развитию методологии управления проектами / С. Д. Бушуев, Н. С. Бу-шуева // Управл1ння проектами та розвиток виробництва. - 2005. -№ 1. - С. 5-19.
15. Маликова Л.В. Управление проектами - развитие в XXI веке. Стандарт ANSI PMI PMBOK Guide 2000. Блок 1. Санкт-Петербургское отделение Института Проектного Менеджмента. Материалы дистанционного обучения.
16. Михеев О. Л. Финансовый механизм государственно-частного партнерства в системе государственного управления/ Михеев О. Л.// Финансовый бизнес.- 2010 - №6 - С. - 15 - 20.
17. "Принципы проектного подхода к управлению общественными инвестициями и ограничения сферы бюджетных инвестиционных проектов" Министерство финансов РФ. - 11 июля 2009 г. [Електронний ресурс].- Режим доступа: http://geoims.com/.
18. "Цели развития тысячелетия и национальные проекты - стратегический выбор России" - Институт комплексных стратегических исследований, Москва, 2006.
19. О.В.Потьомюна Економ1чн1 науки. Застосування проектного п1дходу в управл1ння людським капралом пщпри-емств. - Сер1я "Економ1ка та менеджмент". - Зврник наукових праць. ЛНТУ. - Випуск 7 (26). Частина 3. - Луцьк, 2010.
УДК 330.341.1
Бакова I.,
кандидат еконс^чних наук, доцент, Крупська В.,
астрантка, Одеська нацюнальна aкaдемiя зв'язку iм.. О.С.Попова
НАПРЯМКИ АНАЛ1ЗУ СКЛАДОВИХ 1ННОВАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ П1ДПРИ8МСТВ ГАЛУЗ1 ЗВ'ЯЗКУ
У статт досл/дженi структура, рвн/ та напрямки вдосконалення iнновац/йних процеав в умовах ринковоi економки; об^рунтовано перел/к складових, що впливають на нновацмний потенц/ал п/дприемств.
Ключовi слова: нновацйний розвиток, iнновашйний потенц/ал мдприемства (1ПП); структура 1ПП, рвн/ 1ПП; ошн-ка внутр/шнього 1ПП
В статье исследованы структура, уровни и направления усовершенствования инновационных процессов в условиях рыночной экономики; обоснован перечень составляющих, оказывающих влияние на инновационный потенциал предприятия.
Ключевые слова: инновационное развитие, инновационный потенциал предприятия (ИПП), структура ИПП, уровни ИПП, оценка внутреннего ИПП
In the article investigational structure and direction to improve levels of innovation in a market economy justified a list of components that affect the innovation potential of enterprises
Keywords: innovative development, the innovative potential of the enterprise (IPE), the structure of IPE, IPE levels, assessment of internal IPEs
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та УУ зв'язок ¡з важливими науковими чи практичними завдання-
ми. Успшна дiяльнicть пщприемства в умовах ринку багато в чому залежить вщ його здатност до шновацмного ро-звитку. Ефективне формування i вибip стратепчних напрямюв шновацмноУ дiяльноcтi, яю базуються на результатах вcебiчноУ оцшки як середовища, в якому працюе пщприемство, так i на визначены внутршых шновацмних можливо-стей пщприемства, характеризуються станом i piвнем використання шновацмного потенщалу, що обумовлюе особли-ву актуальнють проблеми удосконалення aнaлiзу ефективност використання шновацмного потенщалу пщприемства зв'язку. Як свщчить досвщ краУн з розвиненою ринковою економкою, досягти цього можливо на пiдcтaвi впроваджен-ня шновацмноУ моделi розвитку. Це пов'язано з тим, що динамка шновацмних процеав е визначальним показником економiчного розвитку не ттьки пщприемств, але i краУни, в цтому [1, 2, 3, 4,5]. Отже, вагоме значення в даному аспект набувають питання, яю пов'язаы з aктивiзaцieю шновацмноУ дiяльноcтi. При цьому розвиток шновацмноУ дiяль-ност обумовлюе ршення, в першу чергу, питань щодо спроможност пщприемства забезпечити впровадження шно-вaцiйного piшення. У той же час, спектр оцшювання такоУ здaтноcтi до здiйcнення обраного шновацмного piшення е досить широким i в пiдcумку визначае змют iнновaцiйного потенцiaлу пiдпpиeмcтвa. Проте досягти сталого розвитку дiяльноcтi пiдпpиeмcтв неможливо без попереднього оцшювання наявного шновацмного потенщалу. Тому, окpемi завдання оцшювання i розвитку iнновaцiйного потенцiaлу, з точки зору aктивiзaцiУ iнновaцiйноT дiяльноcтi, е взаемо-пов'язаними, а отже - актуальними для економiчного розвитку взагалк
Питання вдосконалення iнновaцiйниx процеав, оцшювання шновацмного потенцiaлу та його розвитку, розгляда-ються на теоретичному i методологiчному piвняx у роботах таких в^чизняних i закордонних вчених-економюлв: Галь-чинського А., Геець В., Гриньова А., 1лляшенко С., Завлша П., Кантера Г., КузнецовоУ А., Лепейко Т., Мазура А., Мер-тона Р., Осецького В., Отенко I., ФедуловоУ Л.,Обдирван М., Шовкуна I., Шумпетера Й. та шш.
Аналiз останнiх дослiджень i публкацм, в яких започатковано розв'язання даноУ проблеми i на якi спира-ються автори. Aнaлiз наукових джерел даного напрямку дозволяе стверджувати, що проробка даного напрямку ще е недостатньою. Так наприклад, у визначены термшу "iнновaцiйний потенцiaл" як "здатнють piзниx галузей народного господарства виробляти наукоемну пpодукцiю, яка вщповщае вимогам ринку" [6, с.27], кaтегоpiя, що розглядаеть-
© Бакова I., Крупська В., 2012
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 18/2 181
