CC BY
9
Scientific j oumal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Друшляк М.Г. Методологiчнi nidxodu до формування вiзуально-iнформацiйноï культури майбутнiх учител'в математики та '¡нформатики у закладах вищоï oceimu. Ф'зико-математична освта. 2020. Випуск 2(24). С. 52-57.
Drushlyak M. Methodological approaches of formation of visual and information culture future mathematics and computer science teachers in higher education institutions. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 2(24). Р. 52-57.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-024-2-007 УДК 378.14: 371.214.46
М.Г. Друшляк
Сумський державний педагoгiчнuй ушверситет iMeHi А.С. Макаренка, Украна
marydru@fizmatsspu.sumy.ua ORCID: 0000-0002-9648-2248
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ В1ЗУАЛЬНО-ШФОРМАЦ1ЙНОТ КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МАТЕМАТИКИ ТА 1НФОРМАТИКИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. 1нформа^йний вибух у сучасному свiтi (експоненц'юльне зростання обсягу даних, що породжуе свтова спльнота) породжуе таю наслiдкu як «когштивне перенавантаження» та «iнформацiйну втому» (об'ективну неспроможнсть людини осягнути та опрацювати велик'! обсяги, в тому числi /' навчально: iнформацi'i), яш можна нвелювати за умови використання технолог'ш в'вуал'вацп навчального контенту.
Матер/'али / методи. Основою досл'дження стали науковi розвiдки втчизняних i закордонних учених, як займаються вивченням питань пдготовки майбутнх вчител'ю, формування iнформацiйно'i' та в 'вуально)' культури. Для досягнення мети були використанi методи теоретичного р'юня наукового пiзнання: аналiз науково)лтератури, синтез, формалiзацiя наукових джерел, опис, зставлення.
Результати. Методолог'чний концепт формування вiзуально-iнформацiйно'i' культури майбутшх учител'в математики та iнформатики вiдображае реалiзацiю основного (загально наукового) методолог'чного пдходу - системного; конкретно-наукових методолог'мних п'дход'в: культурологiчного, акмеолог'чного, особистсно ор'ентованого, компетентнсного; специфiчних методолог'чних п'дход'в: когнiтивно-вiзуального, праксеолог'много, BYOD, що забезпечили наукове пiд[рунтя розробки педагогично)' системи формування вiзуально-iнформацiйно'i' культури майбуттх учителю математики та iнформатики у закладах вищо) освти.
Висновки. Визначен методолог'чт пдходи застосовуються в процеа профеййно)' пдготовки майбутшх учител 'в математики та iнформатики в сукупностi, взаемозв'язку, взаемовплив'! та взаемопоеднанн з метою )х цлсного застосування та скеровують подальше досл'дження на досягнення мети та виб'1р стратеги вuрiшення проблеми формування вiзуально-iнформацiйно 'i' культури майбутнх учителю математики та iнформатuкu у закладах вищо) освти.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: вiзуальнo-iнфoрмацiйна культура, майбутн'1 вчumелi математики та 1нформатики, методолог'1чний nidxid, системний nidxid, культуролог'чний nidxid, акмеолог'чний nidxid, особистсно oрieнmoванuй nidxid, компетентн'юний nidxid, когштивно-в'вуальний nidxid, праксеолог'чний nidxid, BYOD-nidxid.
ВСТУП
Постановка проблеми. Наразi у сусптьств затребуваними стають вчител^ здатн працювати з Ыформащею у вiзуальнiй формк Такий запит сусптьства е наслщком шформацмного вибуху у сучасному свт, який проявляеться у експонен^альному зростанн обсягу даних, що породжуе свтова сптьнота, осктьки зменшити «когытивне перенавантаження» та «шформацшну втому» (об'ективну неспроможысть людини осягнути та опрацювати велик обсяги, в тому чист i навчально! шформацп) можливо за умови вiзуалiзацií навчального контенту iз використанням шформацшних технологш.
Конкурентноспроможносп додають вчителю вмшня критично оцшювати шформацшний контент, яюсно без втрати змкту стиснути його до наочного образу, бути спроможним знайти, штерпретувати та узагальнити шформацю за потреби представляти м суб'ективний i об'ективний аналiз, вiзуально структурувати шформацю шшими словами, цшним стае вчитель iз високим рiвнем сформованосп вiзуально-iнформацiйноí культури. Вважатимемо, що вчитель математики та шформатики мае високий рiвень сформованосп вiзуально-iнформацiйна культури, якщо вш здатний сприймати, штерпретувати, продукувати шформа^ю подану вiзуально, умiе аналiзувати, порiвнювати, ствставляти, штегрувати, оцшювати, структурувати навчальну шформацю умiе взаемодiяти з когнтивно^зуальними моделями, йому притаманна
здатшсть до аналiзу, прогнозування, рефлексп власно! професiйноí дiяльностi, яка забезпечуе професiйний творчий саморозвиток, самовдосконалення й пщвищення фахового рiвня.
В той же час необхщысть формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики i iнформатики суперечить вiдсутностi цiлiсноí обГрунтовано'( педагогiчноí системи, яка забезпечуе таке формування. Теоретичне обГрунтування педагогiчноí системи формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики i iнформатики передбачае уточнення методологiчних основ такого формування.
Методолопю характеризують як систему принципiв i методiв формування абстрактно-логiчного, категорiально-понятйного апарату, вищу форму узагальнення, що розкривае суб'ект-об'ектну взаемодiю у процес пiзнання. Методологiя - це сукупшсть керiвних положень, яка описуе закономiрностi процесу пiзнання, тобто етапи переходу вщ простого споглядання (перцептивно-зорового сприймання) об'ек^в оточуючоí дiйсностi до формування вщповщних уявлень. Таким чином, до основних завдань, ям повиннi бути розв'язан при побудовi педагогiчноí системи формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики та iнформатики у закладах вищоí освiти, вiдносять, серед шшого, обГрунтування методологiчних пiдходiв та принцитв.
Методологiчне значення пiдходiв до формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх вчителiв математики та шформатики у закладах вищоí освiти полягае в тому, що (х вивчення та врахування позначаеться на свiтоглядi автора концепцп, на сукупност принципiв, що скеровують дослщження на досягнення обраноí мети, можливост вибору стратеги вирiшення проблеми дослщження.
Методологiчнi принципи, з дотриманням яких побудована педагопчна система формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх вчителiв математики та шформатики у закладах вищоí освти, описано у (Друшляк, 2020). У процеа формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та шформатики варто дотримуватись як загальнодидактичних принцитв навчання (неперервносп, системносп та послщовносп, науковостi, доступностi, iнтегрованостi), так i специфiчних принципiв (технологiчностi, орiентацií на шформацшы технологи, студентоцентризма, використання доповненоí реальностi), якi пiдкреслюють специфiку професiйноí пiдготовки у контекстi дослiдження
Метою статп е обГрунтування доцiльностi вибору методолопчних пiдходiв до розробки системи формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики та iнформатики у закладах вищоí освiти.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Основою дослщження стали науковi розвiдки втизняних i закордонних учених, якi займаються вивченням питань пiдготовки майбутнiх вчителiв, формування iнформацiйноí та вiзуальноí культури. Для досягнення мети були використан методи теоретичного рiвня наукового тзнання: аналiз науковоí лiтератури, синтез, формалiзацiя наукових джерел, опис, зiставлення.
РЕЗУЛЬТАТИ
Пщхщ - це сукупнiсть елеметчв концепцп, певний орiентир, певний напрям, який впливае на побудову концепцп, тобто на тлумачення сул, змкту, мети та особливостей процесу.
Методолопчний концепт формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та iнформатики вщображае реалiзацiю основного (загально наукового) методолопчного пiдходу - системного; конкретно-наукових методолопчних пiдходiв: культурологiчного, акмеологiчного, особиспсно орiентованого, компетентнiсного; специфiчних методологiчних пiдходiв: когнiтивно-вiзуального, праксеологiчного, BYOD, що забезпечили наукове тдГрунтя розробки педагогiчноí системи формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики та iнформатики у закладах вищоí освiти.
ОБГОВОРЕННЯ
З метою реалiзацií авторського задуму формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики та шформатики вщбуваеться у межах педагогiчноí системи, спираючись на системний пдхд як на провщний методологiчний пщхщ нашого дослiдження.
Системний пiдхiд розглядае процес вивчення об'ек^в i явищ як педагогiчну систему з уама притаманними (й властивостями, особливостями й закономiрностями. Вiдповiдно, самостiйнi компоненти педагопчного процесу (мета, завдання, змiст, форма i методи навчання) розглядаються не iзольовано, а у взаемодп, розвитку та руа, що дае змогу виявляти (х загальнi системнi властивосп та якiснi характеристики, якi не зводяться до механiчноí суми íх складових. У результатi взаемодГ( компонен^в i íх об'еднання в бтьшл одиницi з'являються новi властивостi, яю не притаманнi окремим частинам цтого i якi не були виявлеы на попередньому рiвнi органiзацií.
З позицш системного пiдходу педагогiчна система формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учт^в математики та iнформатики розглядалася як вщкрита (взаемодiе з iншими системами), динамiчна (И змiстове та оргашзацйно-технолопчне наповнення постiйно удосконалюеться) система, яка реалiзуеться в едностi загального (формування вiзуально-iнформацiйноí культури е частиною фаховоí пiдготовки майбутнiх вчителiв математики та шформатики), особливого (притаманы специфiчнi особливосп математичноí освiти, iнформатичноí освiти, наявысть спецiалiзованого програмного забезпечення), iндивiдуального (враховуються iндивiдуальнi особливостi студентiв та особливосп освiтнього процесу конкретного закладу вищоí освiти).
У контекстi дослiдження системний пщхщ дозволяе розглядати процес формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики та шформатики як складний цЫсний динамiчний процес, який зорiентований на досягнення певноí мети i передбачае системний науково-методичний супровщ окремих шформатико-математичних курсiв i спецкурсiв, цiлеспрямоване удосконалення системи неперервноí пiслядипломноí освiти педагопчних працiвникiв та тематики квалiфiкацiйних (бакалаврських, мапстерських) робiт.
У контекст дослщження системний пщхщ дозволяе розглядати педагогiчну систему формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та iнформатики як складну цiлiсну динамiчну систему, яка зорiентована на досягнення певноí мети, що пов'язуе у едине цте всi взаемодiючi компоненти системи; передбачае системний науково-методичний супровщ окремих шформатико-математичних курсiв i спецкурсiв та удосконалення тематики квалiфiкацiйних (бакалаврських, магiстерських) робп-; забезпечуеться поетапним впровадженням у освпнш процес; спрямована на безперервний розвиток та професшне самовдосконалення учителiв математики та шформатики у процесi неперервно( пiслядипломноí освiти педагогiчних працiвникiв.
Системний пщхщ дозволив ефективно структурувати послщовысть освiтнiх методiв, засобiв i форм, застосування яких сприятиме поетапному розвитку основних компонен^в вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та iнформатики.
Культурологiчний nidxid до педагопчних явищ слщ розумiти як сукупнiсть теоретико-методологiчних положень та оргашзацйно-педагопчних заходiв, спрямованих на створення умов для освоення й трансляцп педагопчних цшностей i технологш, котрi забезпечують творчу самореалiзацiю особистост вчителя у професiйнiй дiяльностi (Колмогорова, 2008). Зв'язок такого пщходу з культурою забезпечуе передуам акцент на професшних цiнностях i самореалiзацií вчителя у професшый дiяльностi.
Культурологiчний пщхщ обумовлюе розгляд вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та iнформатики як частинного виду культури вчителя у структурному ланцюзi «культура особистост - професшна культура -педагогiчна культура - професшно-педагопчна культура - вiзуально-iнформацiйна культура». Але у нашому дослщжены культурологiчний пiдхiд не е провщним, оскiльки в системi <^зуально-шформацшний» - «культура» прюритетною вбачаемо <^зуально-шформацшну» лЫю i Грунтуемося переважно на когытивно^зуальному пiдходi iз дотриманням принципу орiентацií на iнформацiйнi технологи, а л^я «культура» виконуе функцiю уточнюючоí характеристики.
Акмеолог'1чний nidxid (з грецько( асте - вища точка, зрiлiсть; logos - вчення, слово) полягае у вивченн особистост як цiлiсного феномена в едносп п суттевих сторш (iндивiд, особистiсть, iндивiдуальнiсть); орiентацií людини на постiйний саморозвиток i самовдосконалення, мотивацп високих досягнень, прагненнi високих результа^в, життевих успiхiв; органiзацií творчоí дiяльностi особистостi на всiх етапах м неперервноí освiти, створеннi необхiдних умов для самореалiзацií и творчого потенщалу (Чернiлевський, 2010).
Примноження особиспсно-професшного потенцiалу майбутнього вчителя можна охарактеризувати наступними ознаками: послйним розширення кола тзнавальних iнтересiв, домiнування потреб самореалiзацií, зацiкавленiсть проблемами самоосвiти. Важливим аспектом е те, що розвиток «акме» залежить вщ здатностi майбутнього вчителя оволодiвати вмiннями удосконалюватися не лише у процес фаховоí пiдготовки, але й пщтримувати рiвень власних вмшь протягом усього життя.
Особливо актуальними цi положення стають в умовах стрiмкоí iнформатизацií та iндустрiалiзацií сусптьства, коли йде швидке оновлення комп'ютерноí технiки та програмного забезпечення i вчитель повинен бути гнучким до використанням комп'ютерних технологiй. З шшого боку, з часом змiнюються поколшня учнiв, якi мають притаманнi ттьки своему поколiнню особливостi, культуру мислення та сприймання навчального матерiалу, i вчителю потрiбно бути в трендi цих змiн.
У контекстi нашого дослiдження акмеологiчний пiдхiд потрiбно сприймати як основу для прогнозування i рефлексп професiйноí дiяльностi та профеайного творчого саморозвитку, самовдосконалення.
Пiд особист'!сно ор'!ентованим nidxodoM розум^ть таку оргаыза^ю навчання, яка забезпечуе розвиток, саморозвиток i продуктивну самореалiзацiю особистостi студента, що здшснюеться з опорою на його шдивщуальы особливостi як суб'екта тзнання та предметноí дiяльностi. Особиспсно орiентований пiдхiд передбачае врахування мотивацшних i вiкових особливостей студентiв, стимулювання активностi особистостi. Реалiзацiя особистiсно орiентованого пiдходу у контекстi нашого дослщження передбачае урахування iндивiдуальних особливостей сучасних студенев.
Згiдно теорiеí поколiнь (В. Штраус i Н. Хоув (Ожиганова, 2015) промiжок часу, в який народилася та чи шша людина формуе низку и психофiзiологiчних особливостей. Представники сучасне поколшня Z мають клтове мислення, тобто сприймають навколишый свiт через короткi яскравi образи без урахування зв'яз^в мiж ними. Таке мислення характеризуемся фрагментарнiстю, алопчыстю, повною рiзнорiднiстю iнформацií, що надходить, високою швидкктю, перемиканням мiж частинами, фрагментами шформацп, вiдсутнiстю цiлiсноí картини сприймання навколишнього свiту. Природно, людина не народжуеться з таким мисленням, воно формуеться при тривалому споживаны шформацп в мозаичному виглядГ Як наслщок, людина не може тривалий час зосереджуватися на будь-яюй шформацп, у неí знижена здатнiсть до аналiзу i вибудовування довгих лопчних ланцюжкiв. Представники поколiння Z мають переважно вiзуальний тип сприймання шформацп та мислення. Постшне перебування у вiзуальному середовищi з раннiх ро^в формуе навичку симультанного (нелiнiйного) сприймання, тобто не послщовного звернення уваги до деталей, а моментального сприймання всього образу.
На думку М. Мш^ан, представники поколшня Z з легкктю можуть дешифрувати змiст графiчноí iнформацií, символiчних виразiв навiть за вiдсутностi текстового супроводу (Michael, Ejeng, Udit&Yunus, 2019). Для порiвняння, попереднi поколiння традицiйно орiентуються на текст як на первинне джерело шформацп, а вiзуальнi даы сприймають як супровiд.
У нашому дослщжены особистiсно орiентований пiдхiд обумовлюе сприймання процесу формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики та шформатики як процесу, в якому вибiр методiв, засобiв i форм оргаызацп освiтньоí дiяльностi обумовлюе шдивщуальний пiдхiд до суб'ектiв навчання на основi урахування íх психологiчних особливостей (переважно вiзуальний тип сприймання шформацп, «клтове» мислення, селективно-вiзуальна увага тощо), забезпечуе основу для побудови ними власних освп>лх траекторiй.
Стратепчними напрямами державноí полiтики в галузi освiти обрано модернiзацiю структури, змкту та органiзацií освiти на засадах компетентнсного nidxody (Про Нацюнальну стратепю розвитку освiти в Украíнi на перюд до 2021 року,
2013). Hapa3i укра'нська ocBiTa переходить вщ знаннево''' освГтньо''' парадигми до компетентысно'''. Визначальною ознакою знаннево''' парадигми е формування знань. Увага придГляеться бiльшою мiрою розвитку пам'ятi, меншою - вмiнню мислити. Критерiем оцшки е теза: «Студент повинен знати». Визначальною ознакою компетентысно''' парадигми е формування умшь i навичок. Видеться набуття досвiду i вмiння його застосовувати бГльшою мiрою у нестандартних ситуацГях за невизначених початкових умов тощо. Критерiем оцiнювання виступае теза: «Студент повинен бути компетентний».
В умовах трансформацГ'' вГтчизняно''' системи освiти компетентысний пiдхiд зумовлюе перегляд (оновлення) змкту навчання, спрямованiсть освiтнього процесу на формування ключових компетентностей особистостi, необхщних для успiшноí професiйноí реалiзацií фахiвця та розв'язання практико-орiентованих завдань (Пометун, 2004). Поняття компетентностi не зводиться ттьки до знань i навичок, а належить до сфери складних умшь i якостей особистостi. Компетентысть включае не тiльки знання i особистiснi якостi суб'екта навчання, а i готовнiсть 'х застосовувати на практицк
Компетентнiсний пiдхiд в укра'шськш освiтi набирае обертiв, у тому числГ завдяки психологiчним особливостям молодого поколшня, що живе в умовах цифрового, комп'ютерно-орiентованого, вiртуального середовища i вiдрiзняеться вiд iнших поколiнь активним вiзуальним сприйманням свiту. Застосування компетентысного пiдходу дало можливiсть визначити важливi компетентностi майбутнiх учителiв математики та шформатики: математичну, цифрову, 1КТ-компетентысть, iнформацiйну.
У контекстi нашого дослщження компетентнiсний пiдхiд до формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики та шформатики е основою забезпечення здатност використовувати графiчнi та вiзуальнi знання, умшня i навички у професшнш дiяльностi, використовувати засоби комп'ютерно' вiзуалiзацií для створення вiзуалiзованого контенту (вщ когнiтивноí наочностi до органiзацií вiзуалiзованого експерименту).
Когштивно-в'!зуальний nidxid iнтегровано з двох пiдходiв: когнiтивного i вiзуального. Когнiтивний пiдхiд передбачае створення таких навчальних ситуацш, де оптимiзуеться розумова дiяльнiсть суб'ектiв навчального процесу, стимулюеться у них розвиток процесiв мислення та штелектуальних операцiй. 1ншими словами, акцентуеться увага на пiзнавальних процесах суб'ектГв навчання. Вiзуальний пiдхiд у навчанн передбачае активне використання наочностей для формування уявлень i понять про оточуючий свп- та процеси, що вщбуваються у ньому. Поеднання таких пiдходiв у когнiтивно-вiзуальний пщхщ означае, що навчання мае будуватися на активному i цiлеспрямованому використанн резервiв вiзуального мислення, що передбачае змщення акцентiв з iлюстративноí функцГ'' наочностi на пiзнавальну i розвивальну (Манько, 2007; Далингер, 2006).
В рамках використання когытивно^зуального пщходу здшснюеться iнтенсивний пошук вiзуальних та графiчних засобiв передачi знань, якi б забезпечували i стимулювали сприймання, запам'ятовування, вщтворення на високому рiвнi абстракцш та активiзували процес навчання. Одним iз таких засобiв е засоби комп'ютерно' вiзуалiзацií, пiд якими розумiемо вiртуальнi середовища, де розробниками передбачено шструменти вiзуального представлення об'ектiв, створення 'х моделей, якi несуть у собi смислове вiзуальне навантаження, та можливГсть 'х iнтерактивного перетворення для унаочнення певних характеристик, вивчення властивостей, установлення стввщношень тощо.
Праксеологiчний nidxid. Ураховуючи потреби сучасного глобалiзованого сусптьства, ям в умовах надшвидкого розвитку шформацшних засобiв i технологiй вимагають постшно''' iнтеграцií знань, цiнностей i досвiду учнiв, майбутньому учителевi важливо бути не лише творчою особиспстю, яка здатна шновацшно здiйснювати дослщницьку, професшно-педагогiчну дiяльнiсть, а й оргаызатором успiшноí та продуктивно'' дiяльностi, що обумовлюе доцiльнiсть використання у педагопчнш дiяльностi положень праксеологГ'' (грец. praktikos - дiяльний i logos - слово, вчення) - науки, яка вивчае досконалу людську дiяльнiсть, и стратепю, тактику й системи дш i покликана формувати потребу людини в розвитку власних сутысних сил, потенцш i здiбностей, гумаызацп працi, виробляючи в не'' рацюнальну систему внутрiшнiх мотивiв до активно'' перетворювально' дiяльностi й засвоення соцГального досвiду (Пщоловский, 1993). Залучення щей праксеологГ'' дозволяе вибудовувати фахову дiяльнiсть на засадах доцтьносп, оптимальностi та бГльшо''' ефективностi, а систему фахово' пГдготовки майбутнiх учителiв як фахiвцiв «шновацшного типу мислення та культури». У контекст нашого дослiдження праксеолопчний пГдхГд сприймаемо як основу для формування вмшня майбутых учителiв математики та шформатики рацюнально обирати засоби комп'ютерно' вiзуалiзацií для створення та використання вiзуального супроводу у професшнш дГяльносп.
Вважаемо, що формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики та шформатики можливе лише в процеа дГяльностГ, причому домiнантного значення набувае вiзуальний аспект педагогiчноí дГяльностГ: набуття майбутшми вчителями математики та шформатики здатност сприймати вiзуальнi образи, умшня 'х розпiзнавати, аналiзувати, iнтерпретувати, оцшювати, ствставляти, представляти та створювати власы, а також шструментальний аспект педагопчно''' дГяльностГ в умовах активного розвитку шформацшних технологш i програмних засобГв - опанування i використання майбутыми учителями математики та Гнформатики засобГв комп'ютерно'' вГзуалГзацГ'' у професГйнГй дГяльностГ.
BYOD-nidxid. Серед багатьох проблем, з якими стикаються викладачГ при використаннГ шформацшних технологш у професшнш дГяльностГ, не останне мкце займають проблеми недостатньо' ктькосп комп'ютерГв у державних освГтнГх установах та обмежений доступ до комп'ютерних клаав. Через це залучення шформацшних технологш часто вщбуваеться фрагментарно (лише вчителем/викладачем або реалГзуеться лише пГд час самостшно''' роботи). Водночас молодь часто використовуе власы мобтьы пристро'' не лише для спГлкування у мережах, а й для пщтримки власно'' освГтньо''' дГяльностГ через органГзацГю пошуку потрГбних навчальних матерГалГв, створення власних проектГв, групове спГлкування для вироблення спГльних рГшень тощо. Тому актуальними наразГ е тенденцГ'' використання власних мобГльних пристро'в (смартфонГв, планшетГв, нетбукГв тощо) в освГтньому процесГ. Зокрема, видГлимо активне впровадження BYOD-пщходу (Bring Your Own Device, з англ. «використовуй свш власний пристрш»), що сприяе використанню в освГтньому процеа часто бГльш потужних мобГльних пристро'в з передбаченим у них 3G-зв'язком, а ыж тГ, що пропонуе заклад освгги, а також використання хмарних сервГав предметного спрямування.
У нашому дослщжены BYOD-пщхщ приймаемо як один i3 3aco6iB iнтенсифiкацií ocBiTHboro процесу та виршення проблеми постiйного доступу до освiтнiх pecypciB п^д час пiдготовки майбутых учителiв математики та iнформатики.
ВИСНОВКИ
Необхщшсть формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики i iнформатики через шформацшний вибух у сучасному свт та можливiсть нiвелювання його наслщюв i3 використанням технологiй вiзуалiзацií навчального контенту на базi iнформацiйних технолопй суперечить вiдсутностi цiлiсноí обrJрунтованоí педаготно'!' системи, яка забезпечуе таке формування.
Теоретичне обГрунтування педагогiчноí системи формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики i iнформатики передбачае уточнення методолопчних пiдходiв до такого формування. Реалiзацiя системного, культурологiчного, акмеологiчного, особистiсно орiентованого, компетентнiсного, когнiтивно-вiзуального, праксеологiчного, BYOD пiдходiв забезпечуе наукове пщфунтя розробки педагогiчноí системи формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та шформатики у закладах вищоí освiти. Зазначен пiдходи застосовуються в процесi професiйноí пiдготовки майбутнiх учителiв математики та шформатики в сукупносп, взаемозв'язку, взаемовпливi та взаемопоеднаннi з метою (х цiлiсного застосування.
Обранi методологiчнi пщходи скеровують дослiдження на досягнення мети та вибiр стратеги вирiшення проблеми формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики та iнформатики у закладах вищоí освiти.
Список використаних джерел
1. Michael E. A., Ejeng I. E. A., Udit M. A., Yunus M. M. The Use of Plickers for Language Assessment of Reading Comprehension. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, 2019, 9(1), 637-645.
2. Далингер В.А. Теоретические основi когнитивно-визуального похода к обучению математике: монографiя. Омск : Изд-во ОмГПУ, 2006. 143с.
3. Друшляк М. Г. Принципи формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та шформатики у закладах виш,о( освти. Фiзико-математична освп^а. 2020, 1(23). C. 36-41.
4. Колмогорова И. В. Культурологический подход к формированию педагогической культуры учителя. Известия Уральского государственного университета, 2008, 60. C. 163-167.
5. Манько Н.Н. Когнитивная визуализация - базовый психолого-педагогический механизм дидактического дизайна. Вестник Учебно-методического объединения по профессионально-педагогическому образованию, 2007, 2(41). C. 224234.
6. Методолопя науково( дiяльностi: навч. поаб. / за ред. Д. В. Чернтевського. Вшниця : Вид-во АМСКП, 2010. 484 с.
7. Ожиганова Е. М. Теория поколений Н. Хоува и В. Штрауса. Возможности практического применения. Бизнес-образование в экономике знаний, 2015, 1. C. 94-97.
8. Пометун О. I. Дискуая украшських педагопв навколо питань запровадження компетентысного пщходу в украшсьюй освт. Компетентысний пщхщ у сучаснш освт : свтэвий досвщ та украшськ перспективи. Кив : «К.1.С.», 2004. 112 с.
9. Про Нацюнальну стратепю розвитку освiти в Укра(ш на перюд до 2021 року. Указ Президента Украши вщ 25.06.2013. № 344\2013. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 (дата звернення 18.08.2019р.
10. Пщоловский Т. Принципы совершенной деятельности: Введение в праксеологию. Кив : Ин-т праксеологии, 1993. 272 с.
References
1. Michael, E. A., Ejeng, I. E. A., Udit, M. A. & Yunus, M. M. (2019). The Use of Plickers for Language Assessment of Reading Comprehension. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, 9(1), 637-645. [in English]
2. Dalinger, V.A. (2006). Teoreticheskie osnovi kognitivno-vizual'nogo pohoda k obucheniju matematike: monografija [Theoretical foundations of the cognitive-visual approach to learning mathematics: monograph]. Omsk : Izd-vo OmGPU. [in Russian]
3. Drushliak, M. H. (2020). Pryntsypy formuvannia vizualno-informatsiinoi kultury maibutnikh uchyteliv matematyky ta informatyky u zakladakh vyshchoi osvity [Principles of formation of visual and information culture of future mathematics and computer science teachers of in higher education institutions]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and mathematical education, 1(23), 36-41. [in Ukranian]
4. Kolmogorova, I. V. (2008). Kul'turologicheskij podhod k formirovaniju pedagogicheskoj kul'tury uchitelja [Culturological approach to the formation of the teacher's pedagogical culture.]. Izvestija Ural'skogo gosudarstvennogo universiteta - News of the Ural State University, 60, 163-167. [in Russian]
5. Man'ko, N.N. (2007). Kognitivnaja vizualizacija - bazovyjpsihologo-pedagogicheskij mehanizm didakticheskogo dizajna [Cognitive visualization is the basic psychological and pedagogical mechanism of didactic design]. Vestnik Uchebno-metodicheskogo ob"edinenija po professional'no-pedagogicheskomu obrazovaniju - Bulletin of the Teaching Association for Vocational Education, 2(41), 224-234. [in Russian]
6. Chernilevskyi, D. V. (Ed.) (2010). Metodolohiia naukovoi diialnosti: navch. Posib [Methodology of scientific activity: textbook]. Vinnytsia : Vyd-vo AMSKP. [in Ukranian]
7. Ozhiganova, E. M. (2015). Teorija pokolenij N. Houva i V. Shtrausa. Vozmozhnosti prakticheskogo primenenija [The Generation Theory of N. Howe and V. Strauss. Possibilities of practical application]. Biznes-obrazovanie vjekonomike znanij-Business education in the knowledge economy, 1, 94-97. [in Russian]
8. Pometun, O. I. (2004). Dyskusiia ukrainskykh pedahohiv navkolo pytan zaprovadzhennia kompetentnisnoho pidkhodu v ukrainskii osviti. Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti : svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy [Discussion of Ukrainian teachers around the introduction of a competency-based approach in Ukrainian education. Competence approach in modern education: world experience and Ukrainian perspectives]. Kyiv : «K.I.S.». [in Ukranian]
9. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 25.06.2013 № 344\2013. Pro Natsionalnu stratehiiu rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku. [Decree of the President of Ukraine 25.06.2013. № 344\2013. On the National Strategy for the Development of Education in Ukraine for the period up to 2021.] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 [in Ukranian]
10. Pshholovskij, T. (1993). Principy sovershennoj dejatel'nosti: Vvedenie v prakseologiju [Principles of Excellence: An Introduction to Praxeology]. Kiiv : In-t prakseologii. [in Russian]
METHODOLOGICAL APPROACHES OF FORMATION OF VISUAL AND INFORMATION CULTURE FUTURE MATHEMATICS AND COMPUTER SCIENCE TEACHERS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS
M.G. Drushlyak
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. The information explosion in the modern world (exponential growth of data generated by the world community) has such consequences as "cognitive overload" and "information fatigue" (objective inability of a person to comprehend and process large volumes, including educational information), which can be leveled by using the visualization technology of educational content.
Materials and methods. The basis of the research was the findings of national and foreign scientists who are engaged in the study of future teacher training, the formation of information, and visual culture. The methods of theoretical level of scientific knowledge were used to achieve the goal: analysis of scientific literature, synthesis, formalization of scientific sources, description, comparison.
Results. The methodological concept of formation of visual and information culture of future mathematics and computer science teachers reflects the realization of the general scientific methodological approach - system one; specific scientific methodological approaches: culturological, acmeological, personality-oriented, competence; specific methodological approaches: cognitive and visual, praxeological, BYOD, which provided the scientific basis for the development of a pedagogical system for the formation of visual and information culture of future mathematics and computer science teachers in higher education institutions.
Conclusions. The identified methodological approaches are used in the process of professional training of future mathematics and computer science teachers taken together with a relationship, interaction, and interrelation for their holistic application. They direct further research to achieve the goal and choose a strategy for solving the problem of the formation of the visual and information culture of future mathematics and computer science teachers in higher education institutions.
Keywords: visual and information culture, future mathematics and computer science teachers, methodological approach, system approach, culturological approach, acmeological approach, personality-oriented approach, competence approach, cognitive and visual approach, praxeological approach, BYOD-approach.
