CC BY
13
УДК 349.6 Доц. Л.1. MaKcuMie1, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ВИТРАТ У СИСТЕМ1 ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОГО ОБЛ1КУ
Обгрунтовуються методологiчнi пiдходи до формування еколого-економiчного облiку як складово' системи нащонального рахiвництва з урахуванням вимог мiжна-родних стандартiв.
Doc. L.I. Maxymiv - USUFWT
Methodological approaches to the ecological costs forming in the ecological-
economic accounting system
The methodical bases of the environmental and economic accounting system forming as a part of the ecological economics with requirements of the International Standards are considered.
Р1зке попршання стану довкшля в останш десятир1ччя зумовило появу нового напрямку в рамках пошуку шлях1в переходу до сталого розвитку - еко-лопчно' економжи. Еколопчна економжа - це трансдисциплшарний шдхщ, деяке штелектуальне поле, в якому вивчаеться взаемод1я еколопчних та еконо-м1чних систем в найширшому аспект з метою розвитку глибокого розумшня закошв цшсно' системи "природа - суспшьство" i створення засад полггики досягнення ix сталостi та гармони [1].
Подолання еколопчно' кризи, що виникла внанеобxiдноок надмiрного антропогенного впливу на довкшля, вимагае усвщомлення загрози глобально' еколопчно' катастрофи та об'еднання зусиль уЫе' спшьноти людей, якi проживають на планеть Передбачаючи сучасну ситуацiю, В.1. Вернадський писав: "... людина вперше реально зрозумша, що вона житель планети i повинна мислити i дiяти в новому аспектi, не тшьки в планi окремо' особистос-тi, Ым1' чи роду, держави чи ix союзiв, але i в планетарному аспекл..." I далг "Ноосфера - останнiй з багатьох сташв еволюци бiосфери в геолопчнш юто-ри - стан наших дшв" [2].
Як справедливо зазначае засновник науково' школи еколопчно' еко-номiки Г. Дейлi, "збереження широти нинi iснуючого вибору для майбутшх поколiнь е головною метою сталого розвитку, але ii не можна досягти шляхом розрiзнення шдивщуалютичних мiркувань про вплив уЫх мжроеконо-мiчниx та екологiчниx ршень на майбутне" [3].
Проблемами формування засад еколопчно' економiки, створення ефективного органiзацiйно-економiчного меxанiзму природокористування, зокрема методологи визначення еколопчних витрат займаються таю вiдомi украшсью та зарубiжнi вчеш: С. Бобильов, О. Веклич, Б. Данилишин, Л. Гри-нiв, Л. Мельник, I. Синякевич, Ю. Стадницький, Ю. Туниця, I. Глазирiна, I. Потравний, Г. Дейл^ Р. Костанза та ш.
Величина втрат, що виникають внанеобхщноок антропогенних змiн у бiосферi й навколишньому природному середовишд (НПС), становить декшь-ка десятюв трильйонiв доларiв щорiчно. Тому першочергово' важливостi на-бувае обгрунтування спшьних для природи та економiки закошв [4].
1 E-mail: maksymiv@forest.lviv.ua
Прийняття ефективних управлшських рiшень у сферi охорони НПС, вимагае розробки адекватного шструментарда щодо визначення й облiку ве-личини природоохоронних витрат. Формування агрегатного показника "при-родоохороннi витрати" (витрати на охорону навколишнього середовища, еко-логiчнi витрати) в рамках комплексного еколопчного й економiчного облiку е одним з прюритетних завдань у розвитку системи нащонального рахiвниц-тва рiзних краш.
У контекстi формування загальнонащональних механiзмiв еколопза-цп господарювання в Укршш особливу увагу мае бути придшено штеграци еколопчно1 статистики з ушфшованими економiчними iндикаторами, розши-ренню перелiку даних нащонально1 статистики з проблем охорони НПС i вщ-творення ресурсiв [5]. На час введення до перелiку основних показниюв ста-тистично! звiтностi Украши нових екологiчних iндикаторiв: iндексу стабшь-ностi еколопчно1 системи, збереження бiорiзноманiття; деградаци грунлв i лiсiв; споживання сировинних ресурЫв; впливу забруднення НПС на демог-рафiчнi, соцiальнi та економiчнi показники.
На сьогоднi у свгговш практицi переважають економiко-методологiчнi шдходи, якi недостатньо враховують продуктивну роль природних благ i значний вплив еколопчних товарiв i послуг на показники ВВП i пропорцп економiчного розвитку краши. Тому нерiдко дп конкретно: краши з висна-ження мшеральних ресурсiв, вирубування лiсiв, шдриву продуктивностi грунлв, нищення флори i фауни не враховуються при характеристик ство-рення нацiонального продукту. "Швидке економiчне зростання завдяки екс-плуатаци ресурсiв означае iлюзорний нацiональний доход i постiйнi втрати добробуту" [6].
Охорону НПС й ращональне використання природних ресуршв най-бiльш загально можна охарактеризувати як комплекс заходiв щодо запоб^ан-ня i деградаци, контролю, а також частково збереження i вiдтворення основних елеменлв природи, на якi людська дiяльнiсть чинить або може чинити негативний вплив. Для узгодження даних про природоохоронш витрати з ш-шими макроекономiчними показниками пiдходи до вимiрювання цього показника i методи його обчислення повинш бути гармошзоваш у рамках Системи комплексного еколого-економiчного облiку (СЕЕО).
СЕЕО - це система нащональних комплексних еколопчних та еконо-мiчних рахункiв, як описують взаемовiдносини мiж НПС та економжою на нацiональному рiвнi. Узагальненням свiтового досвiду в галузi методологи й практично1 статистики з проблем взаемопов'язаного розгляду екологiчних i економiчних рахункiв, узгодженого з концепцiею Системи Нащональних Ра-хункiв (СНР) ООН 1993 р., е вщповщш мiжнароднi стандарти [7].
Пiзнiше Свропейським комггетом зi статистики розроблено Свро-пейську систему збору економiчноl шформацп про навколишне середовище (ССЗЕ1НС) [8]. Передбачаеться, що ССЗЕ1НС включатиме Рахунок природоохоронних витрат i додатковi рахунки з управлiння природними ресурсами i природним спадком, а також натуральш показники, що характеризують при-родоохоронну дiяльнiсть. На сьогоднi розроблений тшьки Рахунок природо-
охоронних витрат, який вщображае ресурси, спрямоваш на охорону НПС pi3-ними категорiями економiчних одиниць; види дiяльностi, що сприяють охо-ронi НПС; вщповщш джерела фiнансування.
Передбачаеться, що СЕЕО складатиметься з чотирьох блоюв-шдсис-тем показниюв. У першш пiдсистемi показникiв мiститься опис дiяльностi в reny3Ï виробництва i промiжного та юнцевого споживання екологiчних продукт i послуг (результатiв виробництва i витрат, пов'язаних i3 взаемодiею НПС та економжою) i рахунку нефшансових активiв.
У другiй пiдсистемi показниюв подаеться опис взаемозв'язюв мiж природним середовищем та економiкою у фiзичних одиницях. Достатньо повно цi питання описано в лiтературi такого природного виду кашталу, як лiсовi ресурси [9, 12].
У третш пiдсистемi показникiв розглядаються пiдходи до ощнювання умовних витрат у зв'язку з використанням природних активiв:
• ринкове зпдно з концепщею рахуншв нефшансових актив1в СНР;
• ощнювання на щдстав1 компенсащйних виплат;
• умовне ощнювання.
Четверта тдсистема показникiв представляе собою один з можливих напрямюв подальшого розвитку системи комплексного еколопчного й еконо-мiчного облiку за рахунок шдключення роздiлiв, якi вщображають еколопч-ну дiяльнiсть домашнiх господарств.
Реалiзацiя СЕОО вимагае розгляду кола проблем методолопчного й iнформацiйного характеру щодо шдвищення якостi обчислення показниюв витрат на охорону НПС на основi системи мiжнародних стандартiв, яка пе-редбачае гармонiзацiю статистики НПС з СНР. Це вимагае, насамперед, акту-алiзацiï завдань статистики НПС та ïï ролi в реалiзацiï екологiчноï полiтики, уточнення складу природоохоронно1' дiяльностi з урахуванням рекомендацiй мiжнародних органiзацiй i прiоритетiв розвитку методологи розрахунку показниюв, яю характеризують витрати на охорону НПС, аналiзу дiючоï системи статистичного спостереження за формуванням цих витрат i визначення напрямюв ïï вдосконалення.
Це дасть змогу бшьш докладно проаналiзувати особливостi нащональ-ноï статистичноï зв^носп, розглянути зарубiжний досвiд статистичного спостереження витрат на охорону НПС i з урахуванням цього досвiду розро-бити вдосконалений варiант методологiï розрахунку загальних витрат на охорону НС, включаючи iнструментарiй статистичного спостереження, що пов'язуе екологiчнi капiтальнi вкладення iз загальними пiдходами до елiмiну-вання впливу змiни цiн на динамжу витрат на охорону НС.
Необхщшсть удосконалення статистичного спостереження природо-охоронних витрат зумовлене такими еколопчними проблемами в Украïнi:
1. Отримання об'ективних оцiнок, якi характеризують реальш масштаби природоохоронноï полiтики держави в даний момент, та ix динамiку за тривалий промiжок часу.
2. Розрахунок мiсця природооxоронноï дiяльностi в юнцевих результатах еко-номiчноï даяльносп краïни - ВВП та шших макроекономiчниx показниках.
3. Визначення вихщних статистичних параметрiв при формуванш та обгрунтуванш окремих статей державного бюджету (насамперед тих, яю мають екологiчну спрямованiсть), розробцi довгострокових дер-жавних програм, планiв-прогнозiв тощо.
4. Стимулювання кредитно! полiтики в частиш розширення швести-цшно! дiяльностi з охорони НПС та оргашзацп еколопчного страху-вання вiд можливих ризиюв.
5. Пiдготовка статистичних даних для формування оптимально! та гнуч-ко! податково! полiтики, корегування платежiв за забруднення НПС i використання окремих видiв його ресурсiв при проведенш шд-приемствами природоохоронних заходiв i здiйсненнi певних витрат.
6. Оргашзащя i практичне проведення аудиту на шдприемствах, що при-ватизуються ( приватизованих) з метою визначення для них обов'яз-кових екологiчних заходiв (екологiчних витрат) на перспективу.
7. Проведення мiждержавних порiвнянь з шшими кра!нами з метою зютав-лення реальних масштабiв природоохоронно! дiяльностi з ходом вико-нання взятих на себе вiдповiдними державами мiжнародних зобов'язань. Достовiрна iнформацiя про обсяг витрат на охорону НС як один iз
найважливших зведених вартiсних показниюв необхiдна для характеристики масштабiв природоохоронних заходiв, руху фiнансових ресурсiв, яю спрямо-вуються на цi заходи, з метою юльюсно! оцiнки позитивних i негативних на-необхiднокiв природокористування, ефективност управлiнських рiшень. Ре-зультати цього аналiзу необхiдно враховувати при розробщ довгострокових планiв i програм розвитку кра!ни та II регюшв, визначеннi основних пропор-цiй мiж екологiчними потребами i соцiально-економiчними можливостями суспiльства. Особливо! значущостi це набувае при реалiзацil поточно! еколо-пчно! полiтики: формування вiдповiдних статей державного бюджету та контроль за !х виконанням, встановлення рiчних обсяпв i напрямкiв природоохоронних робгг в областях, вдосконалення еколого-економiчних методiв впливу на природокористувачiв.
Система вартюних показникiв охорони НС i ращонального використання природних ресурсiв охоплюе широке коло iндикаторiв - вщ зведено! вартiсно! оцiнки природних активiв i характеристики витрат на охорону НС, а також розрахунково! величини еколопчно! шкоди до розмiрiв платежiв тд-приемств за природокористування. Найбшьш унiверсальними е показники природоохоронних витрат, або витрати на охорону НС (загальш екологiчнi витрати i окремi складовi цього зведеного показника, яю вiдображають вщ-творювальну, iнституцiйну та галузеву структуру економiки, окремi види природоохоронних витрат i джерела !х фiнансування). Цi показники умож-ливлюють зiставлення з головними макроекономiчними шдикаторами (ВВП, дохiдна i розхiдна статт бюджету, загальний обсяг iнвестицiй в економжу в цiлому й окремi види дiяльностi). Важливе прикладне значення мае також по-рiвняння сшввщношення мiж екологiчними та економiчними показниками зарубiжних кра!н з даними по Укра!ш.
Звщси випливае, що вiд правильного визначення еколопчних витрат та ïx реально1' динамiки багато в чому залежать органiзацiя поточного фшан-сування природоохоронно! дiяльностi, iндексацiя природоресурсних i еколопчних податюв (платежiв), ставки еколопчного страхування тощо.
Для правильно:' оцшки витрат на охорону НПС, вдосконалення оргаш-заци статистичного i первинного облжу необxiдно виробити однозначне трак-тування i уявлення про природоохоронш заходи, класифiкацiю основних еле-менпв, якi становлять його структуру. Водночас, як у рамках екологiчноï i ста-тистичноï практики в Украш, так i на рiвнi провщних мiжнародниx економiч-них органiзацiй дос вiдсутне едине, загальновизнане трактування категорш "навколишне середовище та його охорона", "природоохоронна дiяльнiстьм. Зокрема, в ддачому Законi "Про охорону навколишнього природного середо-вища" (1991 р.) об'екти його застосування означенi настiльки широко, що шд них можна тдвести майже половину всiеï соцiально-економiчноï дiяльностi.
Необxiдно вiдзначити, що на практищ аморфнiсть трактування такого ключового поняття, як охорона НС призводить до невпорядкованого регулю-вання фiнансовиx потоюв, труднощiв у використаннi еколого-економiчниx важелiв управлiння. Навряд чи правомiрно роздумувати над цшьовим пок-риттям вщповщних витрат, пiдтриманням будь-яких заxодiв та пшьгами при невизначеностi самоï мети. Така невизначешсть поширюеться не тшьки на окремi заходи (наприклад, чи можна вважати охороною НС виведення шюд-ливих виробництв за межi населених пунк^в?), але й на окремi види дiяль-ностi (багато елеменпв рослинництва в частинi рiзноманiтниx агротеxнiчниx робiт i тваринництва як джерела оргашчних добрив, комунального господар-ства i мiського благоустрою тощо).
1снуе точка зору, яка вiдрiзняеться глобальнiстю охоплення i передба-чае включення до сфери розгляду категорп "охорона навколишнього середо-вища", що поруч з комплексом заxодiв щодо запоб^ання забрудненню i деградаци, контролю та часткового збереження та вщтворення основних елемен-тiв природи, на яю людська дiяльнiсть чинить або може чинити негативний вплив. Включення також i загальнофункцiональноï дiяльностi iз землекорис-тування, лiсового i водного господарств, геологiчноï розвiдки тощо (рис. 1). Позитивним у такому агрегованому (широкому) тлумаченш е комплексний тдхщ, бшьша впевненiсть у тому, що вЫ аспекти природооxоронноï дiяль-ностi будуть оxопленi. Негативним е "безмежшсть" у частинi галузевого охоплення, трудношд ув'язування природоохоронних заxодiв iз традицiйними видами економiчноï дiяльностi та розмежування ïxmx iнтересiв. Такий шдхщ вимагае обов,язковоï вартiсноï оцiнки наявних природних ресурЫв i екологiч-ноï шкоди, що е справою майбутнього.
Необхщно зазначити, що принципово у галузях i видах дiяльностi, економiчно пов'язаних з експлуатацiею (вилученням) природних ресурЫв, пiдтриманням елементарних санiтарно-епiдемiологiчниx умов проживання населення вичленувати в чистому виглядi природоохоронну складову можна вельми умовно. Однак, нав^ь при такому агрегованому шдход^ характер де-яких заxодiв не можна трактувати однозначно, оскшьки природорегулюваль-ний ефект може супроводжуватися ефектом порушення природи.
_Розширене трактування_
Звужене трактування
Витрати на заходи з охорони природи ввд негативного антропогенного
впливу:
1. За видами I напрямками витрат (поточт витрати тдприемств; катталь-ний ремонт; каттальт вкладення; утримання природоохоронних терито-рш; держуправлшня, контроль, мотторинг; НДДКР; еколопчна освгга; шш1 напрямки витрат).
2. За джерелами фтансування витрат (витрати на утримання й експлуата-щю за рахунок соб1вартост1 продукцп та послуг; каттальний ремонт (частково); каттальт вкладення; операцшт витрати бюджет1в; шоземт кредити (гранти); шш1 джерела покриття витрат).
3. За напрямами охорони природи (охорона ресурс1в лшових, водних, бюло-пчних; мшеральних ресуршв; атмосферного повггря; утримання особливо охоронних територш; ткввдащя токсичних ввдход1в виробництва 1 споживання; витрати на шш1 цш).
4. За формами власност1 (державна; мунщипальна; приватна; еколопчт витрати населення; витрати шших об'екив 1 суб'екив).
5. За видами д\ялъност\ I галузями.
6. За м1шстерствами, вгдомствами, концернами тощо.
7. За рег1онами, м1стами тощо._
Витрати на ввдновлення ресуршв 1 !х збереження з метою виробництва 1
споживання:
1. Ведення лшового господарства (включаючи лшоввдновлення).
2. Пвдвищення родючоси грунив.
3. Зниження ресуро- та енергомшткосп, використання вторсировини.
4. Облаштування мшьких поселень.
5. Охорона здоров'я.
6. Попередження 1 л1кыдащя нанеобхвдношв природних катастроф.
7. 1нш1 заходи._
Рис. 1. Класифшащя витрат на охорону НПС
На нашу думку, бшьш аргументованою е точка зору, зпдно з якою до охорони НПС мае вщношення достатньо обмежене коло заходiв щодо збереження його якост^ охорони природних ресурЫв вiд негативного антропогенного впливу (див. рис. 1). Сюди повинш включатися як цшьова дiяльнiсть з охорони природи, так i спорiдненi (пов,язанi) заходи щодо впровадження прогресивних технологш виробництва i форм споживання. Практика провщ-них зарубiжних кра!н, а також мiжнароднi рекомендацi! в цiлому консолщу-ються з цим звуженим трактуванням [10, 11].
Таким чином, поняття "охорона навколишнього середовища i ращ-ональне використання природних ресуршв" можна охарактеризувати як комплекс заходiв щодо запоб^ання i деградацi!, контролю, а також часткового збереження i вщтворення основних елементiв природи, на яю людська дiяль-нiсть чинить або може чинити негативний вплив при селективному пiдходi до умов i результатiв окремих заходiв. Все це вимагае ушфжованого перелiку природоохоронних заходiв i вiдповiдно витрат на !х реалiзацiю. На нашу
думку, за основу такого перелжу доцшьно взяти вщповщш класифiкацiйнi структури, що використовуються сьогоднi в статистичнiй практищ Укра1ни при 1х удосконаленнi, уточненш та утфшаци, мiжнароднi рекомендаци i за-рубiжний досвiд при 1х адаптаци до укра1нських реалiй.
Лггература
1. Costanza R. What is Ecological Economics?// Ecological Economics, 1989, v. 1, pp. 1-7.
2. Вернадский В.И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружение. - М.: Наука, 1965. - 324 с.
3. Дейл1 Г. Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку/ Переклад з англ.: 1нстиут сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2002. - 312 с.
4. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економша: проблеми теорп: Монографiя. -Л^в: ЛНУ iм. 1в. Франка, 2001. - 240 с.
5. Васюта О. Проблеми еколопчно! стратегп Укра!ни в контекстi глобального розвитку. - Монографiя. - Тернопiль: "Гал-Друк", 2001. - 600 с.
6. Веклич О. Врахування екологiчного чинника в системi нацiональних рахункiв// Економка Украши. - 1997, № 12. - С. 53.
7. Комплексний еколопчний та економiчний облiк. Оргашзащя Об'еднаних Нацiй: 1994 i 2000.
8. Блам И.Ю. Методическое пособие по спецкурсу "Интеграция экологических показателей в традиционные системы учета". - Новосибирск, 1997.
9. Максим1в Л.1. Лiсовi ресурси як складова природного катталу: деяю пiдходи до розширення показника нацiонального багатства// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.1. - С. 160-167.
10. Комплексный экологический и экономический учет. Промежуточный вариант// Методологические исследования. Руководство по национальным счетам, серия F, № 61 -ООН, Департамент по экономической и социальной информации и анализу политики. Статистический отдел, 1994.
11. Integrated Environmental and Economic Accounting/ An Operational Manual/Studies and Metods, Handbook of National Accounting, Series F, № 78 - United Nations, № 4, 1999 (Draft 01/May/2000).
12. Bombana M., Femia A. Forest Integration Economic and Environmental Accounting: Ongoing Developments at EUROSTAT and ISTAT// In: Procеeding of the International Symposium on "Institutional Aspects on Managerial Economics and Accounting in Forestry" 15-18 April 1998. -Roma-Ostia-Italy. - P. 131-155. _
УДК 630*673.1 Доц. С. С. Дикий, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛ1КУ ВИТРАТ У Л1СОЗАГОТ1ВЕЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВ1
Розглядаеться методика вдосконалення облшу витрат в люозаготсвельному ви-робницга, яка у сучасних умовах, коли стутнь використання люосировинних ресур-ав при оцшщ дiяльностi люозаго^вельних тдприемств тдвищуеться, стосовно пов-ного та рацюнального використання деревинно! сировини набирае винятково важли-вого значення.
Doc. S.S. Dykyj - USUFWT
Perfection of account of expenses in timber cutting production
The advanced technique of the account of expenses in forest-procuring manufacture which in modern conditions when the degree of use of a forest -source of raw materials at an estimation of activity of the forest-procuring enterprises raises concerning full and rational use of wood raw material, types exclusively great value is considered.
