CC BY
10
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Друшляк М.Г. Методологiчнi основи формування вiзуально-iнформацiйноï культури майбутнiх учител'в математики та 'шформатики у закладах вищоï oceimu: флософський pieeHb. Ф'зико-математична осв'та. 2020. Випуск 3(25). Частина 2. С. 29-33.
Drushlyak M. G. Methodological bases of formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers in higher education institutions: philosophical level. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 3(25). Part 2. Р. 29-33.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-025-3-021 УДК 378.14: 371.214.46
М.Г. Друшляк
Сумський державний пeдагогiчний ушверситет iмeнi А.С. Макаренка, Украна
m arydru @fizmatsspu.sumy.ua ORCID: 0000-0002-9648-2248
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ В1ЗУАЛЬНО-ШФОРМАЦ1ЙНОТ КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МАТЕМАТИКИ ТА 1НФОРМАТИКИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩО1 ОСВ1ТИ: Ф1ЛОСОФСЬКИЙ Р1ВЕНЬ
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. У покол1ння сучасних студентов, майбутн1х учител1в математики та ¡нформатики, переважно в'зуальне сприймання ¡нформацИ, але при цьому б1льш1сть з них лише «проглядае» в1зуальну ¡нформацю, не заглиблюючись у зм1ст та не оц1нюючи ТТ критично. Нвелювати даний недолк можна за умови цлеспрямованого та системного формування в1зуально-1нформац1йноТ культури майбутшх учителю математики \ ¡нформатики у закладах вищоТ освти, що можливо реал'зувати у межах педагогЫно'Т системи, теоретичне обфунтування якоТ передбачае уточнення методологЫних засад, що характеризуються системою принцип/в /' п1дход1в до такого формування.
Матер/'али / методи. Основою дослдження стали науков1 розв1дки втчизняних /' закордонних учених, як займаються вивченням питань пдготовки майбутшх вчителю, формування ¡нформацйноТ та в'вуально'Т культури. Для досягнення мети були використан1 методи теоретичного рвня наукового п1знання: анал1з науковоТлтератури, синтез, формал1зац1я наукових джерел, опис, зставлення.
Результати. У визначенш методологЫних засад процесу формування в1зуально-1нформац1йноТ культури майбутшх учителв математики /' ¡нформатики у закладах вищоТ освти потр!бно виходити з чотирьох р1вн1в методологи: флософського, загально наукового, конкретно наукового та технолог1чного. На флософському р1вн1 основою формування в1зуально-1нформац1йноТ культури майбутшх учителв математики та ¡нформатики е д/'алектичний пдхд, який дозволяе вивчати процеси /' явища у Тх взаемозв'язках, динам'щ'1, розвитку; спостер1гати перехд ктьк/сних змн у яшсн¡; виявляти внутр1шн1 суперечност¡, едшсть протилежностей, базуючись на цьому, визначати руш1йн1 сили п1знання; керуватися законом заперечення заперечень, анал1зуючи в едност/' теор1ю /' практику явищ, що вивчаються.
Висновки. Виб!р флософського р 'юня надае можливсть дослдження профеййно'Тпдготовки майбутшх учителю математики та ¡нформатики з точки зору загально наукового, свтоглядного розумння, системи загальних теоретичних поглядв на всесвт, мсця людини в ньому, з'ясування р1зних форм ТТ ставлення до свту, що розглядаеться в п'внавальному, практичному й ц'шшсному аспектах. Ф1лософсью засади формування в1зуально-1нформац1йно'Т культури майбутшх учителв математики та ¡нформатики надають можливсть отримати загальн1 ор1ентири для нового п1знання й вдкриття нових знань, обфунтувати взаемозв'язки ТТ теоретичноТ та практичноТ методологи, окреслити основу для осмислення теоретико-методологчних основ дослдження.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: вiзуально-iнформацiйна культура, майбутш вчителi математики та 1нформатики, дiалектичний nidxid, закон едностi i боротьби протилежностей, закон заперечення заперечень, закон переходу кiлькiсних змш у ятсш.
ВСТУП
Постановка проблеми. Поколшня сучасних студенев, майбутых учителiв математики та шформатики, виховувалося у цифровому сустльств серед рiзних гадже^в. Представники цього поколшня звикли до вiзуальноí стимуляцп та комунтацп, до переважно вiзуального сприймання Ыформацп. При цьому бтьшмсть з них лише «проглядае» вiзуальну шформацю не заглиблюючись у и сутнкть, не видтяючи головне, не оцЫюючи м критично. 1ншими словами, вони мають низький рiвень сформованосп, так звано''', вiзуально-iнформацiйноí культури. Вважатимемо, що вчитель
математики та шформатики мае високий рiвень сформованосп вiзуально-iнформацiйна культури, якщо вiн здатний сприймати, штерпретувати, продукувати iнформацiю подану вiзуально, умiе аналiзувати, порiвнювати, зктавляти, iнтегрувати, оцiнювати, структурувати навчальну шформацю умiе взаемодiяти з когнiтивно-вiзуальними моделями, йому притаманна здатысть до аналiзу, прогнозування, рефлексп власно''' професiйноí дiяльностi, яка забезпечуе професiйний творчий саморозвиток, самовдосконалення й пщвищення фахового рiвня.
Наразi вiдсутня цiлiсна педагогiчна система формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учт^в математики i iнформатики у закладах вищо'' освiти, теоретичне обГрунтування яко' передбачае уточнення методологiчних засад, що характеризуються системою принципiв i пiдходiв до такого формування.
Методологiчнi пщходи до процесу формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых вчителiв математики та шформатики у закладах вищо''' освiти, описано у (Друшляк, 2020а). Методологiчний концепт формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та iнформатики вщображае реалiзацiю основного (загально наукового) методолопчного пiдходу - системного; конкретно-наукових методолопчних пiдходiв: культурологiчного, акмеологiчного, особистiсно орiентованого, компетентнiсного; специфiчних методологiчних пiдходiв: когытивно-вiзуального, праксеологiчного, BYOD, що забезпечили наукове пщГрунтя розробки педагогiчноí системи формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учи^в математики та iнформатики у закладах вищо''' освiти.
Методологiчнi принципи, з дотриманням яких побудована педагопчна система формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых вчителiв математики та iнформатики у закладах вищо''' освiти, описано у (Друшляк, 2020Ь). У процесi формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики та шформатики варто дотримуватись як загально дидактичних принцитв навчання (неперервносп, системностi та послiдовностi, науковостi, доступности iнтегрованостi), так i специфiчних принцитв (технолопчносп, орiентацií на iнформацiйнi технологи, студентоцентризма, використання доповнено'' реальностi), як пiдкреслюють специфiку професiйноí пiдготовки у контекст дослiдження.
Метою статтi е обГрунтування методологiчних основ педагогiчноí системи формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учи^в математики та iнформатики у закладах вищо''' освiти на фiлософському рiвнi.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Основою дослiдження стали науковi розвiдки вiтчизняних i закордонних учених, як займаються вивченням питань пщготовки майбутнiх вчителiв, формування шформацшно''' та вiзуальноí культури. Для досягнення мети були використан методи теоретичного рiвня наукового пiзнання: аналiз науково'' лiтератури, синтез, формалiзацiя наукових джерел, опис, зктавлення.
РЕЗУЛЬТАТИ
У структурi методологiчного знання Е. Юдiн видтяе чотири рiвнi: фiлософський, загально-науковий, конкретно-науковий, технологiчний (Юдин, 1997). ^е'( ж думки дотримуеться i С. Харченко, стверджуючи, що у визначенн методологiчних засад дослiдження потрiбно виходити «з чотирьох рiвнiв методологГ'': фтософського рiвня, рiвня загальнонаукових принципiв дослщження, конкретно науково'' методологГ'', методики i технiки дослщження» (Харченко, 2016). Дослщник уважае, що на фiлософському рiвнi обГрунтоваысть педагогiчних рiшень спираеться як на матерiалiстичну дiалектику у цтому, так i на тi и положення, якi у найбiльшiй мiрi спiввiдносяться з цiллю, завданнями i логiкою конкретно соцiально-педагогiчного дослiдження, тобто, мають iнструментальний характер.
На фтософському рiвнi методологiчною основою дослiдження е:
- загальн положення про дiяльнiсть як спосiб людського буття, про особиспсть як суб'ект дiяльностi i вiдносин;
- фiлософськi аспекти творчосп та формування творчого потенцiалу особистосп;
- ^де'' щодо едностi свщомост й дiяльностi, теорГ'' та практики, безперервносп змiни i розвитку явищ буття;
- унiверсальний категорiальний апарат науки в цтому та закони дiалектики, ям виступають як фундаментальн принципи буття й усвiдомлення об'ективно'' реальностi, вважаються методологiчною основою наукового дослщження в ус^х галузях науки (Г. Гегель, I. Кант, О. Леонтьев та шшм).
На фтософському рiвнi основою формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та шформатики е дiалектичний пiдхiд.
ОБГОВОРЕННЯ
Дiалектичний пiдхiд дозволяе вивчати процеси i явища у 'х взаемозв'язках, динамц розвитку; спостерiгати перехiд кiлькiсних змш у якiснi; виявляти внутрiшнi суперечносп, еднiсть протилежностей, базуючись на цьому, визначати рушшы сили пiзнання; керуватися законом заперечення заперечення, аналiзуючи в едносп теорiю i практику явищ, що вивчаються.
Закони дiалектики (закон едносп та боротьби протилежностей, закон перетворення ктьккних змiн у яюсы, закон заперечення заперечень) знаходяться у зв'язку з фтософськими категорiями (причина i наслiдок, необхiднiсть i випадковкть, важливiсть i дiйснiсть, сутнiсть i явище, змiст i форма) i допомагають бiльш повно i глибоко вщображати найбiльш загальнi закономiрнi зв'язки i вiдношення дiйсностi.
Але на думку С. Я. Харченка «зазначен дiалектичнi закони i категорп можуть служити методологiчною пiдставою кожного, у тому чи^ i непедагогiчного дослщження, у силу свого загального характеру. Разом з тим, вщтворення дiалектики загальнонаукового процесу пiзнання у специфiчному педагогiчному пiзнаннi предмета не може бути простою котею загального ходу тзнання. 1ншими словами, методологiя педагопки не повинна включати всю дiалектику, розчиняти педагогiчнi положення в уай м структурi, iнакше рiзко знижуеться шструментальна роль методологiчного обГрунтування конкретно-педагопчного дослщження» (Харченко, 2016, с.8) Тому у контекст нашого дослiдження
застосування зазначених 3aKOHiB дiалектики до аналiзу ocBiTHboro процесу вщбуваеться в ïx обмеженому зв'язку з шшими сусптьними явищами i дозволило конкретизувати методолопчы пiдxоди вiдповiдно до поставлених задач (Друшляк, 2020а; Друшляк, 2020b).
Закон едностi i боротьби протилежностей розкривае природу, пояснюе процес розвитку через виявлення об'ективно наявних суперечностей. Рушшною силою розвитку природи, сустльства i людського тзнання е процес подолання iснуючиx суперечностей. На думку В. Загвязинского, «у навчальному процеа кнують суперечностi мiж досягнутим на кожному етапi навчання рiвнем знань, умiнь i навичок i тим рiвнем, який необхщний для розв'язання поставленого завдання». Це, на думку науковця, е ядром рушшних сил навчального процесу (Загвязинский, 1982).
В освiтнiй практик суб'ект освпшього процесу завжди мае вщчувати необxiднiсть у подоланнi посильних штелектуальних труднощiв, мисленневих утруднень, потребу в оволодшы новими способами дй, а для цього педагоговi необxiдно створювати суперечностi мiж потребами i можливостями студента. В освiтньому процесi £. Романов виокремлюе суперечностi мiж: потребами сустльства до якост професiйноï тдготовки спецiалiста (вчителя) та ïi реальним рiвнем; лiнiйною традицiйнiстю (усталенiстю) державних освiтнix стандартiв й об'ективною необхщыстю постiйного примноження (вдосконалення) знань, детермшованих розвитком сучасного суспiльства; необxiднiстю високопрофесшно'|' майстерностi фаxiвця та потребою у постшному пiдвищеннi рiвня його теоретико-практично!' пiдготовки (Романов, 2001).
Доповнимо наведений перелт суперечнiстю мiж поколiннями: мiж способом сприймання iнформацiï студентами, майбутыми вчителями математики та iнформатики (представниками поколшня Z) i способом подання шформацй викладачами, представниками iншого поколшня.
Зпдно з теорiею поколiнь основы антропогенна соцiально-псиxологiчнi та iдейно-моральнi характеристики особистосп залежать вiд умов, у яких вона росла i виховувалася до 12-14 рокв. Саме в цей час вщбуваеться формування духовних цшностей та особиспсних якостей, на основi яких гуртуватиметься вся подальша усвiдомлена дiяльнiсть людини. За В. Штраусом i Н. Хоувом поколшня - це сукупысть людей, народжених в промiжок часу близько 20-ти рокв, яка роздтяе едину кторичну епоху, загальнi переконання, моделi поведшки, вiдчувають себе частиною поколiння (Ожиганова, 2015).
Ключовою тезою тако!' мiждисциплiнарноï теорп е той факт, що промiжок часу, в який народилася та чи шша людина, впливае на ÏÏ свiтогляд, на ïi систему цшностей. Вчен звернули увагу на «конфлтт поколшь», який зовам не пов'язаний з вiковими суперечностями. Люди, досягаючи певного вту, набувають вiковi цiнностi, xарактернi для цього перюду, так як дiти, досягнувши вту сво'|'х батькiв, не стають такими ж, як вони, '¡хне ставлення до життя все одно шше.
Сучасн студенти, представники поколшня Z, мають так зване «клтове мислення» i володiють переважно вiзуальним способом сприймання iнформацiï. В той же час викладачi закладiв вищо'|' освiти, представники iншиx поколiнь, у переважнш сво'ш бiльшостi поколiнь X та Y, подають навчальну шформащю у зручному для них та традицшному для впчизняно!' освiти лшшному виглядi, що i складае суть суперечносп поколшь.
Успiшне вирiшення й усунення суб'ективних суперечностей трансформуеться у рушшну силу розвитку освiти. Виокремлення наявних суперечностей дае змогу на фтософському рiвнi окреслити стратегiю й етапи вдосконалення усталено!' пiдготовки вчт^в математики та iнформатики у закладах вищо'|' освiти з метою часткового розв'язання означених проблем.
Закон заперечення заперечення характеризуе розвиток вщ простого до складного. Шд запереченням розум^ть такий момент розвитку природи, сустльства, особистосп, коли застарЫ властивосл чи ознаки, характеры для певного стану, трансформуються або замшюються новими, бтьш досконалими. Заперечення - це «замша» одного нижчого ступеня розвитку шшим, бiльш високим, зi збереженням цiнного, необxiдного, що сформувалося на попередых етапах розвитку. Закон заперечення заперечення реалiзуеться у процеа пошуку й усунення категорш, якi перешкоджають накопиченню знань та стримують прогресивний рух вперед. При цьому змкт заперечуваних знань не вщкидаеться повыстю, а зберiгаеться у нових концеп^ях з виокремленням «позитивного». З цього приводу В. Кохановський стверджуе, що новi теорп не заперечують повыстю старi, а повторюють ïx у видозмiненiй формi на бтьш високому рiвнi, розширюючи та доповнюючи вщповщну предметну область (Кохановский, 1999).
У педагопчнш науцi i практик закон заперечення заперечення вттюеться через замiну рiвня актуального розвитку суб'екпв навчання зоною |'х найближчого розвитку, що покладено в основу дидактично!' системи розвивального навчання. Категорiями заперечення у процесi пiдготовки майбутшх учителiв математики та iнформатики виступають цiлiснiсть i розчленованiсть такоУ тдготовки. ЦЫсысть професiйноï пiдготовки заперечуеться через розвиток шформацшного суспiльства i розпочинаеться процес формування нових самослйних видiв професiйноï дiяльностi (вiзуалiзацiя, використання спецiалiзованого програмного забезпечення, створення цифрового освiтнього середовища), що призводить до появи нових спецкурав, зокрема, з вивчення технологш вiзуалiзацiï знань.
Закон переходу к'льмснихзм1н у як1сн1 характеризуе розвиток здебтьшого з позицй змши внутрiшнix властивостей предмета чи явища. Пiд якiстю, зазвичай, розумiють ознаки, властивосл, особливосп, якi виступають щентифтацшними чинниками предметiв та явищ й уможливлюють ïx поеднання у певы групи. Кiлькiсна характеристика виражае просторово-часовi властивостi, тобто величину, ктьксть, ступiнь прояву певно!' ознаки. Змша кiлькiсниx характеристик, досягнення певно1 меж^ призводить до змiни i якосп предмета чи явища, тобто ктьксы змiни переходять у якiснi i навпаки. В. Кохановський вважае, що етап ктьксних змш у нау^ передбачае поступове накопичення нових факпв, спостережень, експериментальних даних, що у певний момент часу неодмшно призводить до коршних якiсниx змiн, виникнення нового предмету, ново!' якостi, тобто зумовлюе процес розширення, уточнення вже сформульованих теорш, понять i принцитв (Кохановский, 1999).
У контексп формування вiзуально-iнформацiйноï культури майбутых учителiв математики та шформатики, можна стверджувати, що закон переходу ктьксних змш у яккы тдтверджуеться збiльшенням кiлькостi спецiалiзованого
программного забезпечення, появою нових техычних 3aco6iB, розвитком шформацмних технологiй, збагаченням вiзуальноí мови, що призводить до появи яккно нового способу подання навчального контенту i, вiдповiдно, вносить корективи як у змкт пiдготовки майбутнiх учи^в математики та iнформатики, так i змiнюe традицiйнi методи i форми оргашзацп освiтнього процесу, що зумовлюе появу на деякому етапi ново'( якостi стану системи освiти.
При реалiзацií дiалектичного пiдходу процес формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутнiх учителiв математики та шформатики регулюеться наступними принципами:
1) динамiчностi - полягае у розглядi процесу формування вiзуально-iнформацiйноí культури майбутых учителiв математики та шформатики як системи, що послйно розвиваеться й удосконалюеться;
2) прогностичностi - виражаеться у поспйному передбаченнi нових тенденцш i змiн у вищм педагогiчнiй освiтi та вiдображеннi ix у змiстi фахово'' пiдготовки майбутых учителiв математики та iнформатики;
3) причинно-наслщкового зв'язку (принцип детермiнiзму) - визначае вплив рiзниx чинникiв й умов у процес педaгогiчноí взаемодп на результат навчання.
Вибiр фтософського рiвня надае можливiсть дослiдження професiйноí пiдготовки мaйбутнix учителiв математики та шформатики з точки зору загально наукового, свтэглядного розумшня, системи загальних теоретичних поглядiв на всесвiт, мкця людини в ньому, з'ясування рiзниx форм и ставлення до свпу, що розглядаеться в пiзнaвaльному, практичному й цшысному аспектах.
ВИСНОВКИ
Сформовати високий рiвень вiзуaльно-iнформaцiйноí культури майбутых учителiв математики та iнформaтики можливо у межах теоретично обфунтовaноí педaгогiчноí системи, яка забезпечуе таке формування. Теоретичне обфунтування педaгогiчноí системи формування вiзуaльно-iнформaцiйноí культури мaйбутнix учителiв математики i iнформaтики передбачае уточнення методолопчних основ на фiлософському рiвнi. На фтософському рiвнi основою формування вiзуaльно-iнформaцiйноí культури мaйбутнix учителiв математики та шформатики е дiaлектичний пiдxiд, який дозволяе вивчати процеси i явища у íx взаемозв'язках, динaмiцi, розвитку; спостер^ати переxiд кiлькiсниx змiн у яккы; виявляти внутрiшнi суперечностi, едысть протилежностей, базуючись на цьому, визначати рушлйы сили пiзнaння; керуватися законом заперечення заперечень, aнaлiзуючи в едност теорiю i практику явищ, що вивчаються, та синергетичний пiдxiд, який спираеться на iдеí, поняттях i методах дослiдження й упрaвлiння вщкритих нелiнiйниx систем, здатних до самооргаызацп i саморозвитку та надае можливкть сприймати формування вiзуaльно-iнформaцiйноí культури майбутых учителiв математики та iнформaтики як вщкриту систему, що передбачае обмш iнформaцiею мiж суб'ектами цього процесу; забезпечуе перехщ вiд оргaнiзaцií процесу формування вiзуaльно-iнформaцiйноí культури до професшного самовдосконалення студентiв.
Вважаемо, що фтософськ засади формування вiзуaльно-iнформaцiйноí культури майбутых учот^в математики та iнформaтики надають можливкть отримати зaгaльнi орiентири для нового тзнання й вiдкриття нових знань, обфунтувати взаемозв'язки м теоретичноí та прaктичноí методологií, окреслити основу для осмислення теоретико-методологiчниx основ дослщження.
Список використаних джерел
1. Друшляк М. Г. Методологiчнi пщходи до формування вiзуaльно-iнформaцiйноí культури майбутшх учителiв математики та iнформaтики у закладах вищоí освiти. Ф'зико-математична осв'та. 2020, 2(24). C. 52-57.
2. Друшляк М. Г. Принципи формування вiзуaльно-iнформaцiйноi культури майбутых учи^в математики та шформатики у закладах вищоí освти. Ф'!зико-математична освта. 2020, 1(23). C. 36-41.
3. Загвязинский В.И. Методология и методика дидактического исследования. Москва : Педагогика, 1982. 160 с.
4. Кохановский В. П. Философия и методология науки: ученик для высших учебных заведений. Ростов н/Д. : Феникс, 1999. 576 с.
5. Ожиганова Е. М. Теория поколений Н. Хоува и В. Штрауса. Возможности практического применения. Бизнес-образование в экономике знаний, 2015, №1, С. 94-97.
6. Романов Е.В. Теория и практика профессиональной подготовки учителя технологии и предпринимательства в вузе : дис. ... док. пед. наук: 13.00.08 / Магнитогорский государственный университет, Магнитогорск, 2001. 324 с.
7. Системний пщхщ у сучасних педагопчних дослщженнях в Укра^ : моногрaфiя / за ред. С. Я. Харченка ; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т iменi Тараса Шевченка». Старобтьськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ iменi Тараса Шевченка», 2016. 488 с.
8. Юдин Э. Г. Методология науки. Системность. Деятельность. Москва : Эдиториал УРСС, 1997. 444с.
References
1. Drushliak, M. H. (2020). Metodolohichni pidkhody do formuvannia vizualno-informatsiinoi kultury maibutnikh uchyteliv matematyky ta informatyky u zakladakh vyshchoi osvity [Methodological approaches to the formation of visual and information culture of future mathematics and computer science teachers of in higher education institutions]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and mathematical education, 2(24). P. 52-57. [in Ukrainian]
2. Drushliak, M. H. (2020). Pryntsypy formuvannia vizualno-informatsiinoi kultury maibutnikh uchyteliv matematyky ta informatyky u zakladakh vyshchoi osvity [Principles of formation of visual and information culture of future mathematics and computer science teachers of in higher education institutions]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and mathematical education, 1(23). P. 36-41. [in Ukrainian]
3. Zagvjazinskij, V.I. (1982). Metodologija i metodika didakticheskogo issledovanija [Methodology and methods of didactic research]. Moskva : Pedagogika. [in Russian]
W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)
BunycK 3(25), m.2, 2020
4. Kohanovskij, V. P. (1999). Filosofija i metodologija nauki: uchenik dlja vysshih uchebnyh zavedenij [Philosophy and methodology of science]. Rostov n/D. : Feniks. [in Russian]
5. Ozhiganova, E. M. (2015). Teorija pokolenij N. Houva i V. Shtrausa. Vozmozhnosti prakticheskogo primenenija [The theory of generations by N. Howe and W. Strauss. Possibilities of practical application]. Biznes-obrazovanie v jekonomike znanij -Business education in the knowledge economy, 1, P. 94-97. [in Russian]
6. Romanov, E.V. (2001). Teorija i praktika professional'noj podgotovki uchitelja tehnologii i predprinimatel'stva v vuze [Theory and practice of training teachers of technology and entrepreneurship at the university]. Doctoral thesis. Magnitogorsk: Magnitogorskij gosudarstvennyj universitet. [in Russian]
7. Kharchenko, S. Ya. (Ed.). (2016). Systemnyi pidkhid u suchasnykh pedahohichnykh doslidzhenniakh v Ukraini : monohrafiia [System approach in modern pedagogical researches in Ukraine: monograph]. Starobilsk : Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka». [in Ukrainian]
8. Judin, Je. G. (1997). Metodologija nauki. Sistemnost'. Dejatel'nost' [Methodology of science. Consistency. Activities]. Moskva : Jeditorial URSS. [in Russian]
METHODOLOGICAL BASES OF FORMATION OF VISUAL AND INFORMATION CULTURE OF PRE-SERVICE MATHEMATICS AND COMPUTER SCIENCE TEACHERS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS: PHILOSOPHICAL LEVEL M.G. Drushlyak
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. In the generation of modern students, pre-service mathematics, and computer science teachers, the visual type of perception of information prevails, but most of them only "view" visual information, without delving into the content and not evaluating it critically. This drawback can be eliminated by purposeful and systematic formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers, which can be implemented within the pedagogical system, the theoretical justification of which provides clarification of methodological principles characterized by a system of principles and approaches to such formation.
Materials and methods. The basis of the study was the scientific research of national and foreign scientists who study the training of pre-service teachers, the formation of information, and visual culture. To achieve this goal, the methods of the theoretical level of scientific knowledge were used: analysis of scientific literature, synthesis, formalization of scientific sources, description, and comparison.
Results. In determining the methodological foundations of the process of forming the visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers in higher education institutions should be based on four levels of methodology: philosophical, general scientific, specifically scientific, and technological. At the philosophical level, the basis for the formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers is a dialectical approach, which allows studying processes and phenomena in their relationships, dynamics, development; observe the transition from quantitative to qualitative changes; identify internal contradictions, the unity of opposites, based on this, to determine the driving forces of cognition; to be guided by the law of double negation, analyzing the theory and practice of the studied phenomena in the unity.
Conclusions. The choice of philosophical level provides an opportunity to study the training of pre-service mathematics and computer science teachers in terms of general scientific, philosophical understanding, a system of general theoretical views of the universe, man's place in it, clarifying various forms of his attitude to the world considered in cognitive, practical and value aspects. Philosophical principles of formation of visual and information culture of pre-service mathematics and computer science teachers provide an opportunity to get general guidelines for new knowledge and discovery of new knowledge, to substantiate the relationship of its theoretical and practical methodology, to outline the basis for understanding the theoretical and methodological foundations of research.
Keywords: visual and information culture, pre-service mathematics and computer science teachers, dialectical approach, the law of the unity of opposites, the law of double negation, the law of transition from quantity to quality.
