CC BY
22
Б.А. Писаренко
канд. техн. наук
Н.Б. Проценко
канд. техн. наук, м. Житомир
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ РИНКОВОГО МЕХАН1ЗМУ ОПЛАТИ ПРАЦ1
Актуальнгсть теми. В умовах ринкових вщносин мехашзм стимулювання продуктивност працi пiдлягаe суттeвiй трансформаций Необидно створити новий мо-тивацiйний мехашзм трудово! активностi виробничого персоналу на промислових пщприемствах. Основною метою ринкового мехашзму стимулювання е забезпечен-ня високих темшв росту продуктивностi пращ i дифе-
ренцiацiя доходiв виробничого персоналу у вщповщност з трудовим вкладом окремих працiвникiв в рют продук-тивностi. При цьому система економiчного стимулювання продуктивност пращ повинна бути активною, орь ентувати виробничий персонал на постшний пошук i реалiзацiю резервiв росту продуктивноста, пiдвищення якостi, зниження собiвартостi продукци.
Система оплати пращ завжди повинна до чогось стимулювати. Кого вона стимулюе працювати продуктивно, той працюе продуктивно. Кого стимулюе пере-бувати на робочому мющ, той, природно, i перебувае на робочому мiсцi.
Мшяеться система стимулювання, автоматично змiнюеться i вiдношення до працi. Особливо велике значення це мае в умовах ринкових вщносин, де тiльки високий рiвень продуктивностi працi може забезпечити усшх пiдприемству.
Порушення органiчного зв'язку м1ж рiвнем продук-тивностi пращ i рiвнем стимулювання не тщьки дефор-муе вiдношення до пращ, а й стримуе рiст продуктив-ностi працi. Це необхiдно враховувати при змш форм власностi, впровадженш нових форм господарювання.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй. Питання, що пов'язанi з формуванням економiчного мехашзму стимулювання продуктивностi працi, сьогодш досить часто висвiтлюються в перюдичних виданнях та обговорюють-ся в ходi наукових дискусiй. Така увага до означено! проблематики е обГрунтованою, адже сучаснi тенденци у сферi стимулювання високоефективно! працi повинш бути суттево удосконаленi. Це пщтверджуеться в рядi робiт вiтчизняних i заруб1жних авторiв. Так, А. Г. Бабен-ко зазначае, що сьогодш ще не сформований механiзм стимулювання високоефективно! пращ [1], аналопчно! думки придержуеться i А. В. Калина [5].
Про необхщшсть реформування оплати пращ пщкреслюеться в роботах [6—9].
В щлому, на пiдставi дослiджень останшх публь кацiй, присвячених проблематицi мехашзму стимулювання продуктивносп працi, можна зробити висновок про актуальшсть дано! проблематики та важливють наукових пошуюв створення ефективного механiзму стимулювання росту продуктивносп працi.
Мета дослщження полягае в здiйсненнi анатзу регре-сивно!, прогресивно! та лшшно! систем оплати працi i !х впливу на продуктивнiсть, визначення мЫмального рiвня ставки першого розряду, ощнки вартостi робочо! сили.
Виклад основного матерiалу. Бiльша частина промис-лових пщприемств Укра!ни перетворена на вщкрип акц-iонернi товариства. I першою проблемою, що виникае в умовах акщонерно! форми господарювання — е вибiр ращонально! системи оплати пращ. Проведений аналiз свiдчить, що 90 % конфлшпв в трудових колективах ак-цiонерних товариств виникае через оплату пращ. Це свщчить про актуальшсть проблеми стимулювання пращ в умовах ринкових вщносин. В умовах ринкових вщносин заробггна плата виступае як щна товару, в формi якого кожний пращвник продае свою робочу силу. По суп, заробина плата виражае ринкову варпсть робочо! сили. Вона пщдаеться впливу кон'юнктури ринку i при певних обставинах може вiдрiзнятись вiд природно! вартосп, величина яко! об'ективна i втiлюе сформований сусшль-ний рiвень споживання необхщних благ та послуг, дос-татнiх для повного вщтворення працiвника i його сiм'!.
В нормальних економiчних умовах ринкова i природ-на вартiсть будь-якого товару вiдрiзняються, що е об-'ективним проявом дй закону вартостi. При !х незбiжностi в розвитку економки виникають кризовi явища, якi можуть приймати самi рiзноманiтнi форми: спад вироб-ництва, перевиробництво, гiперiнфляцiя та ш. Будь-якi
вщхилення заробiтно!' плати вщ природно! вартостi робочо! сили також в змозi пщсилювати або навiть створюва-ти подiбнi явища. При низькiй (вiдносно вартосп робочо! сили) зарплатi покупна здатнiсть скорочуеться. Це обмежуе споживання, скорочення якого веде до спаду виробництва. Бщьш висока (вщносно вартостi робочо! сили) зарплата, навпаки, робить доступним задоволення самих рiзноманiтних потреб. Проте оскщьки в такому випадку рiвень зарплати не пщкршлюеться вщповщни-ми змшами структури i якостi запитiв, то поступово зро-стае кiлькiсть товарiв, якi не знаходять збуту.
Маючи товарну форму, робоча сила через встановлен-ня певного рiвня зарплати впливае на масштаби i структуру виробництва. I в цьому планi вона шчим не вiдрiзняеться вщ будь-якого шшого товару. Разом з тим, робоча сила — це особливий товар. Г! особливють заклечаеться в тому, що маючи свою вартють, вона здатна створювати нову варпсть, що нiякому iншому товару непритаманне. Однак, не рiвень зарплати визначае величину ще! створено! вартостi, а рiвень продуктивностi працi. Ось чому необидно в першу чергу стимулювати рют продуктивностi.
Споживати можна тщьки те, що вироблено. Сусп-щьство, яке мае високий рiвень продуктивноста працi, багато виробляе i багато споживае. При бщьш високш продуктивноста працi випускаеться бiльше продукцГ!, i як наслiдок, скорочуються витрати на одиницю продукци (в основному за рахунок умовно-постiйних витрат). Цим визначаеться Г! низька собiвартiсть, що збщьшуе прибу-ток пiдприемства. Але оскщьки за один i той же час ро-бiтник з вищою продуктившстю працi виробить бiльшу кщьюсть продукцГ!, то зарплата його буде вищою. Висо-кооплачувана праця тому завжди е працею високопродук-тивною, тодi як низькооплачувана праця характерна вик-лючно для низькопродуктивно! працi, яка створюе дорогу продукцш. Ця закономiрнiсть е вираженням загаль-ного закону вартоста, у вiдповiдностi з яким щна будь-якого товару визначаеться кщьюстю вкладено! в не! пращ i залежить в!д рiвня продуктивностi цiе'! працi, а не вщ рiвня зарплати. Зарплата впливае тщьки на загальну норму прибутку. 1з цього випливае, що утримання зарплати на низькому рiвнi, який не вщповщае вартостi робочо! сили, неминуче веде до падiння продуктивноста працi, росту цiн i пщвищенню норми прибутку, маса яко! iз-за низького приросту продукц11' може i не збiльшуватися. Оптимальне, в!дносно вартоста робочо! сили, зростання зарплати, навпаки, веде до пщвищення продуктивностi пращ, зниження за рахунок цього собiвартостi продукц11', зменшення норми прибутку, але за рахунок збщьшення загально! кщькоста продукцГ! зростае загальна И маса. Таким е об'ективний вплив загального закону вартоста на в!дхилення зарплати.
Дешева робоча сила обумовлюе не тщьки низький рiвень продуктивноста пращ i вiдносно високi цiни. Вона в основному визначае i низьку якiсть продукцГ!, що робить !! не конкурентоспроможною.
Особливо неблагополучною е ситуацiя з оплатою пращ в сучасних умовах. З врахуванням реально! оцiнки вартостi життя зарплата забезпечуе зараз не бщьше 20—30 % необхщних для нормального вщтворення робочо! сили витрат. 1з-за мiзерностi свого рiвня зарплата по суп втра-тила всi притаманнi !й функцГ!. Вона перестала бути мiри-лом працi, зрiвнявши в оплап рiзну по якостi i кщькосп
працю, не стимулюе рют продуктивности не стимулюе розвиток виробництва i його оновлення, пщвищення якостi продукци i покращення '11 асортименту, не викликае штересу до пщвищення кватфшаци i покращення профес-iйно-дiлових якостей i не забезпечуе нормального вщтво-рення робочо' сили. 1з засобу розвитку зарплата перетворилась в зашб експлуатаци, оскiльки не вщшкодовуе навiть необхщних витрат працi. Вказанi спотворювання об'ектив-них принципiв оплати працi призвели до серйозно' дефор-маци процешв розвитку економiки.
Впровадження ринкових вщносин неможливе без адекватно'' перебудови оргашзацп оплати працi. Чим швидше i квалiфiкованiше така перебудова буде здшсне-на, тим ранiше розпочнеться зростання виробництва, пщвищення життевого рiвня населення, яке рiзко зни-зилось за останш роки.
Основною метою створення ринкового мехашзму стимулювання продуктивностi пращ е приведення прин-ципiв формування зарплати у вщповщносп з дieю об-'ективних економiчних законiв, створення адекватного сучасним вимогам конвенщй м1жнародно'1 оргашзацп працi (МОП) порядку оргашзацп оплати пращ, яю га-рантують дотримання прав людини i свободу розвитку особистоста, зняття рiзних штучних обмежень на трудовi доходи громадян, гарантш кожнiй людинi право зароб-ляти в мiру сво'1х здiбностей та старанностi.
Ринковий механiзм стимулювання продуктивност працi повинен вирiшити наступш задачi: 1) зупинити про-цес падшня продуктивностi працi; 2) зупинити процес падшня обсягу ефективностi i якостi промислово'1 продукци; 3) гарантувати рiвень зарплати на рiвнi реально'1 вартостi робочо' сили; 4) забезпечити нормальш умови вщтворення пращвника та його сш'1; 5) не допускати па-дiння рiвня мЫмально' зарплати нижче фiзичного мшму-му потреб в засобах юнування; 6) забезпечити диференц-iацiю зарплати у вщповщносл з умовами працi, якоста, iнтенсивностi, iнтелектуального рiвня; 7) забезпечення пщвищення трудово' активностi виробничого персоналу; 8) поставити рiвень оплати пращ в функцюнальну за-лежнiсть вщ обсягу створено!' ново!' вартостi; 9) поставити рiвень оплати працi в пряму залежнють вщ продукгивностi пращ; 10) стимулювати активнють працiвникiв у пошуку резервiв виробництва; 11) забезпечити конкурентоспро-можнiсть промислово'' продукци. Здшснеш дослiдження засвiдчили, що на промислових пщприемствах застосо-вуеться безлiч форм, ввдв та модифiкацiй оплати пращ. В той же час, за сво'м стимуляцшним впливом на пращвника ус цi види, форми та способи, у юнцевому пщсумку, можна звести до трьох основних систем:
1) регресивна система оплати пращ;
2) прогресивна система оплати пращ;
3) лшшна система оплати пращ.
Суть регресивно' системи оплати пращ полягае в тому, що середня вартють одинищ живо'' пращ (витрат пращ) постшно зменшуеться iз зростанням продуктивноста, тобто iз збшьшенням кiлькостi живо'' працi в одиницю часу. За вщрядно'' форми оплати пращ це досягаеться за допомогою регулярного зменшення розцiнок на трудовi операц^', не пiдкрiпленого реальними заходами щодо пхдвищення про-дуктивностi. За почасово'' оплати те ж саме досягаеться за рахунок збiльшення обсягу роботи за меншого збiльшення матерiальноl винагороди чи навiть за незмшного И р1вня.
1нтереси керiвництва пщприемства та iнтереси пра-цiвника е цшковито протилежнi. 1нтереси адмiнiст-раци — отримання вiд робiтника максимальних витрат працi, а iнтереси пращвника — отримання максимуму винагороди юнують об'ективно. Аш вiдмiнити, анi ^но-рувати що тi, що iншi неможна. 1х можна лише поедна-ти з допомогою оптимально'' системи матерiального стимулювання працi, за яко'' максимум винагороди пра-цiвника досягаеться за максимуму витрат пращ, вкладе-них у виробництво, тобто за максимально' продуктивность Наслщки регресивно'' системи неможливо ком-пенсувати розвитком нематерiального стимулювання.
Суть прогресивно'' системи оплати пращ (наприклад, вхдрядно-прогресивно'') полягае в тому, що середня вартють одиницi живо'' працi зростае iз зростанням продуктивносп, тобто iз збiльшенням кiлькостi витрат пращ в одиницю часу.
А сутшсть третьо'' системи — лшшно'' (наприклад, пряма вiдрядна) полягае в тому, що варпсть одиницi витрат пращ завжди постiйна i вщ кiлькостi витрат працi не залежить.
Динамiку вартостi одиницi витрат пращ у кожнш з цих трьох систем оплати пращ показано на графшах рис. 1.
Стимуляцшний вплив розглянутих трьох систем оплати такий. Регресивна система оплата пращ стимулюе мшмальне перевиконання нормованих завдань i макси-мальне зменшення нормативних показниюв, тобто ця система погана зусiбiч: як для адмшютрацй пiдприeмства, так i для його пращвниюв. Прогресивна система оплати пращ стимулюе максимальне перевиконання, але в той же час i максимальне зменшення нормативних (плано-вих) показниюв, щоб легше було вийти на прогресивш надбавки. Лiнiйна система оплати пращ стимулюе лише одне — максимальне вкладення пращ у виробництво, максимальне отримання результат пращ з метою отримання максимально'' винагороди. Вщ рiвня виконання нормативного завдання ця система не залежить. Вона не може защкавити пращвника аш у зменшеннi нормативних (планових) показниюв, аш у завищенш звiтних. Тому лiнiйна система оплати пращ стимулюе розкриття мож-ливостей i окремого працiвника, i трудового колективу, i найбiльшою мiрою в!дпов1дае концепцй активно'' орган-iзацil' виробництва, працi та управлiння.
Висновки про стимуляцшний вплив трьох систем оплати пращ очевидш, якщо пщходити до ''хнього ана-
Рис. 1. Залежтсть середньог вартостi одинищ витрат
прац за р1зних систем оплати пращ: 1 — регресивна система; 2 — лтшна система; 3 — прогресивна система
лiзу з позицш ринкових вщносин. Перетворення держав-них пiдприeмств на акцiонернi товариства не зачепило сфери оплати пращ. На пщприемствах як i ранше основною формою е регресивна система оплати пращ i прагнення недоплатити пращвникам якомога бiльше i будь-якими засобами. Причому це робиться шбито в iнтересах формування ринкових вщносин.
На рис. 2. приведет основш принципи оплати пращ в умовах ринкових вщносин.
В умовах ринкових вщносин система оплати пращ мае докоршно змшитись: 1) вона мае бути такою, яку самостшно обере трудовий колектив, керуючись лише законодавчими актами; 2) потрiбно впровадити лшшну систему оплати працi для всього виробничого персоналу вщ прибиральнищ до директора, визначивши для кожно! посади, кожного фаху, робочого мюця вартiсть одиницi витрат працi чи результату пращ. Разом з цим безпосереднш виробник продукцй мае отримувати пропорц1йно до свое! працi (продуктивноста), а менеджери будь-якого рангу — визначений процент вщ вартостi результатiв пращ, створених його пщлеглими. Ви-робники продукцй повинш самi визначати, яка кзльюсть рiвнiв управлiння мае бути м1ж ними та обраним кер!вни-ком i який саме вщсоток вщ зароблених ними коштiв повинен отримувати кожен з менеджерiв; 3) в умовах ринкових вщносин потрiбно вщмовитись вщ витратно! концепцй визначення продуктивностi працi i запровадити концепцiю противитратного механiзму формування продуктивность бдиним критерieм оплати працi безпосередшх виробниив продукцй мае бути рiвень продуктивностi; 4) визначаючи вартiсть одинищ працi (результату працi) необхщно дотри-муватись принципу сощально! справедливостi та рiвностi i не створювати умов для його порушення (наприклад, юну-вання випдних та невигщних щодо оплати працi видiв робiт тощо); 5) найл1пшою системою оплати пращ е така, що мак-симальним чином поеднуе iнтереси кожного робиника з iнтересами пщприемства.
Механiзм стимулювання пращ робггниюв промис-лових пщприемств приведений на схемi рис. 3.
Система оплати пращ мае складатись з двох частин: внутршньо! тарифно! системи та системи стимулювання, диференцшовано! за пщроздщами та категориями пращв-никiв. Внутрiшня тарифна система мае узгоджуватись iз чинним законодавством про працю, бути гнучкою, легко корегуватись iз урахуванням зростання шфляцй. Для цих
Елементи оплати та стимулювання прац1 Р001ТНИК1В
_I
Матер1альж
Нематер1альы
Прям1
1. Л¡н1йна система оплати прац!
2.Прем1я за ¡нноваци
3. Плата за вщсутнють невиход1в (на вщмЫу вщ оплати за хворобою)
4. Плата за навчання
~1
Непрям1 1 Дивщенди
2.Премп
3. Доплата за стаж
4. Птьгове харчування
5.Виплата на оздоровления
1.3роблеы вщгули 2.Гнучю робоч1
графжи З.Збагачення прац! 4.Стимулювання
ефекти вноси б.Просування
службою 6. Навчання
Рис. 3. Ринковий мехатзм оплати та стимулювання прац робтникгв промислових тдприемств
цшей найбшьше тдходить система рангiв (професшних рiвнiв). У загальному виглядi рiвень тарифно! ставки пер-шого розряду рекомендуемо визначати за такою формулою:
ТС]=/ (Зм, С, В, У, I, К, Ф) (1)
де Зм — встановлений державою мшмальний розмiр зар-плати; С, В, У, I — вщповщно: складнiсть, важкiсть, умо-ви та соцiальна значимiсть пращ; К — величина компен-сацшних виплат у зв'язку iз зростанням роздрiбних цiн на споживчi товари i послуги; Фо — величина наявних на пiдприeмствi засобiв на оплату пращ. Вартють робочо! сили, яка характеризуе мшмальний i середнш рiвень зарплати визначають наступнi елементи:
а) вщшкодування витрачено! просто! пращ, яка вщповщае вартостi самих необхщних фiзiологiчних потреб в '!ж1, одягу, жит, а також певних культурних запитiв;
б) витрати на розширене вщтворення робочо! сили, яка включае витрати на утримання дiтей у вщпо-вiдностi iз сформованим в ам'! рiвнем життя;
в) страховi гарантГ!, якi представляють собою ре-зервний фонд на непередбаченi випадки в житл та за-безпеченш старостi;
г) вiдшкодування працi середньо! складностi, яка визначае вартiсть споживання традицшних товарiв та послуг, яю задовольняють звичнi для них фiзичнi, куль-турнi та iнтелектуальнi запити. Структура i обсяг спо-живчих благ визначаеться виходячи з умов пращ i про-живання людей, яю обумовленi родом дiяльностi, склад-нiстю i тяжкiстю працi. Вони вщшкодовують енергетичнi витрати i задовольняють духовш потреби.
Реальним втiленням вартоста робочо! сили е серед-ня зарплата, що е щною робочо! сили. Рiвнi вартостi робочо! сили можна визначати за такими формулами:
Пм =-
Мб ■ Кср - Д - С
КпК1
Нп
Врс =-
Вс,
■ Кср - Д - С
' Нп,
КпК1
(2)
(3)
Рис. 2. Основш принципи оплати працг в умовах ринкових вгдносин
де Пм — прожитковий мшмум, що вщповщае величиш мЫмально! зарплати; Мб — мiнiмальний споживчий бюджет, що мiстить витрати на покриття мiнiмальних потреб утримання родини; Кр — кiлькiсний склад родини (за ста-тистичними даними в Укра!ш вiн дорiвнюe 3,2); Д — до-тац!! держави на утримання родини; С — стипендй, пенси та !нш! виплати ! п!льги на утриманц!в; Н — середня нор-
ма прибутку, що утворюе формування страхових гарантш у складi зарплати (може бути прийнята на рiвнi 1,2); К — кiлькiсть працюючих членiв cîm'ï (рекомендуеться прий-мати 2); Врс — вартiсть робочо! сили, щовщповщае вели-чинi середньо! зарплата; Вск — вартiсть споживчого коши-ка з урахуванням, традицiйного рiвня споживання необх-щних благ та послуг, включаючи витрати на утримання родини; Ki — коефщент, який враховуе шдивщуальш доходи громадян в умовах ринкових вщносин.
При визначенш вартостi робочо! сили слiд врахо-вувати, що мiнiмальний прожитковий бюджет не обме-жуеться споживчим кошиком iз 19 або 25 продукпв харчування. Мiнiмальний прожитковий (споживчий) бюджет включае в себе 75 продукт харчування, 45 видiв одягу, взуття, 20 видiв меблiв, 31 вид предметав госпо-дарського та побутового побуту, 24 види товарiв трива-лого користування, 27 видiв предметав санiтарiï, гiгiени i лiкiв, витрати на послуги зв'язку, витрати на послуги для духовного розвитку, культурно-просвггаицьт заходи i вщпочинок, витрати на побутовi послуги, житловi та комунальш послуги, витрати на транспорт, витрати на тютюновi вироби, витрати на внески.
В табл. 1 показаш види шдивщуального доходу громадян в умовах ринкових вщносин. Даш про заробггау плату в розвинутих крашах свiту приведенi в табл. 2. В розвинутих крашах мшмальна годинна тарифна ставка регулюеться державою. Так в США мМмальна годинна ставка складае $ 7,25. При такш тарифнiй ставцi мМмальна заробiтна плата за рiк складае 14500, а мюяч-на —$ 1216 доларiв. Таким чином, мшмальна цiна робочо! сили в США складае $ 1216 на мюяць.
В умовах ринкових вщносин оплата пращ здшснюеть-ся ранше, н!ж здiйснюеться продаж продукцй'. При цьому щна продажу продукцй' може вщхилятися вщ заплановано-го в залежност вiд кон'юнктури ринку. В зв'язку з цим необхщно слщкувати за розрахунковим нормативом зароб-ггао! плати в вартостi реалiзованоï продукцй'. Для цього рекомендуеться ввести базисний коефщент (для пщприемств, у яких спiввiдношення загальних витрат на робочу силу в обсязi реалiзованоï продукцй' стабтьне у часi).
Для вичислених допустимих витрат на заробiтну плату для кожного перюду базисний коефщент визна-чаеться за наступною формулою:
Таблиця 1
K _ ВРС
КБ _-
А.
Р
(4)
Види шдивщуального доходу громадян в умовах ринкових вщносин
Види доходу Склад елемент1в доходу
1. Доход за виконання основних обов'язюв Дохщ по основному мюцю роботи Дохщ за роботу по сумюництву Грошове забезпечення военних
2. Доход вщ продажу результатов пращ Дивщенди по акщям Орендна плата Прибуток на каштал Процент по вкладам
3. Доход з кагпталу Кредити банюв Кредити пщприемств Суми в борг вщ приватних ос1б
4. Позичковий дохщ Виграш по обл1гашям Виграш по лотереям Виплати в спортивних змаганнях Страховка при виконанш умов страхування
5. Ризиковий дохщ Виграш по обл1гащям Виграш по лотереям Виплати в спортивних змаганнях Страховка при виконанш умов страхування
6. Донорський дохщ Плата за здачу кров1 Плата за участь в експериментах
7. Передаваемий дохщ Спадщина Ал1менти Дар Винагородження спадкоемщв автора
8. Натуральний дохщ Подарунки Передана продукщя
Таблиця 2
Тривалкть робочого часу, вщпочинку i заробггна плата в розвинутих крашах свггу за даними «Нью-Йорк Таймс». Тижневий огляд 2007, №5
Кра'ша Юльюсть робочих годин на тиждень Фактична кшьюсть робочих годин на piK Кшьюсть оплачуваних святкових i вщпускних дшв на piK Погодинна зарплата в промисловост1, долар1в США Зароб1тна плата, долар1в США
За piK За м1сяць
Ншеччина 37,6 1499 42 24,36 42001 3501
Япошя 41,5 2139 25 17,83 40781 3398
Швещя 40,0 1568 38 22,28 39773 3314,4
1тал1я 40,0 1622 40,5 19,49 36123 ЗОЮ
США 40,0 1847 23 15,39 30448 2537,3
Франщя 39,0 1619 35 16,09 29187 2432
Ани ¡я 38,0 1635 31 13,70 24705 2059
де КБ — базисний коефiцiент; ВРС — загальш витрати на робочу силу; Ар — вартiсть реалiзованоï продукцй'.
На основi цього коефiцiенту визначаеться допустима заробгтна плата. Якщо фактична зарплата нижче допустимо!', виплачуеться премiя.
Висновки та пропозицп подальших дослщжень. Сьо-годнi ефективнiсть та конкурентоспроможнють промисло-вих пщприемств в першу чергу визначаеться рiвнем про-дукгивностi працi. Виходячи iз цього ефективний механiзм стимулювання росту продуктивносл працi сприятиме еко-номiчному пщнесенню промислового виробництва.
Лiтература
1. Бабенко А. Г. Управление повышением производительности труда / А. Г. Бабенко. — Донецк : ИЭП НАН Украины, 1996. — 270 с.
2. Питерс Т., Уотермен Р. В поисках эффективного управления: опыт лутших компаний / Т. Питерс, Р. Уотермен. — М. : «Прогресс», 1986, — 423 с.
3. Волгин Н. А. Оплата труда: производство, социальная сфера, государственная служба: анализ, проблемы решения / Н. А. Волгин. — М. : Издательство «Экзамен», 2003. — 224 с.
4. Праця Укра'ни 2005: стат. збiрник / вщп. за випуск Н. В. Григорович. — К. : Державний комггет статистики Укра'ни, 2006. — 352 с.
5. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка : учебно-метод. пособие [2-е изд., исправл. и доп.] / А. В. Калина. — К. : МАУП, 1997. — 300 с.
6. Концепция реформы организации оплаты труда // Праця i зарплата. — 1991. — Июнь.
7. Реформа оплаты труда // Праця i зарплата. — 1995. — №4.
8. О реформировании оплаты труда // Праця i зарплата. — 1997. — №9.
9. Труд в мире: трудове доходые в развитых капиталистических странах. — М., 2007.
