CC BY
47
1. Звукоизолирующая способность любых конструктивных вариантов оконных заполнений без организованного воздухообмена - принудительной вентиляции в помещениях жилых квартир, палат, классов, а с открытыми форточками, фрамугами, узкими створками окон не может составлять больше 10 дБА.
2. В качестве единственно доступных оконных заполнений с целью шумозащиты необходимо применять устройства типа клапан-проветриватель, с помощью которого осуществляется поступление свежего воздуха в помещение даже при плотно закрытых окнах, т. е. восстанавливается нарушенный воздухообмен в помещении. Окна «скандинавской конструкции» оборудованы таким клапаном. Акустическая эффективность такого конструктивного мероприятия составляет 38 - 40 дБА.
3. При наличии в помещении принудительной вентиляции в качестве шумозащиты рекомендуем устанавливать только те окна, в которых для воздушного промежутка между стеклами выполняется условие (6) по (^тт).
ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА
1. Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки: СН 3077-84. М. : Минздрав СССР, 1984.
2. СНиП П-12-77 Защита от шума. Нормы проектирования. - М. : Стройиздат, 1978 - 49 с.
3. Борьба с шумом на производстве: справочник / Е. Я. Юдин, Л. А. Борисов и др. - М. : Машиностроение, 1985. - 400 с.
4. Руководство по расчету и проектированию шумоглушения в промышленных зданиях. М. : Стройиздат, 1982. - 125 с.
УДК 628.517.2
МЕТОДИКА ОЦ1НКИ ЯКОСТ1 ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1ЖИТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА НАЙБЫЬШОГО М1СТА
В. В. Гтъов, асист.
Ключовi слова: яюстъ, безпека життед1ялъност1, ттегралъний показник якост1
Вступ. Мюта е вищою формою оргашзаци простору, тому вони мають значний потенщал для задоволення вшх потреб людини, у тому чи^ й можливостями тдтримувати здоров'я на необхщному рiвнi, вщновити працездатнють, забезпечити якють та безпеку життедiяльностi населения (ЯБЖДН). Сприяти цьому в юнуючих мютах буде повною мiрою оздоровления мюького середовища, тд яким розумiеться комплекс заходiв охорони та вщновлення якосп природних факторiв i оптимiзацil впливу антропогенних факторiв на населення з метою шдтримки здоров'я та забезпечення якюно1 життедiяльностi (праця, побут, вщпочинок). Оздоровлення мюького середовища повнютю вщповщае першому принципу Деклараци ООН щодо населених пункпв, який говорить: «Полшшення якостi життя людей е першою й найважлившою метою полiтики в галузi населених мюць». Цей принцип зобов'язанi тдтримувати вс держави - члени ООН.
Аналiз публiкацiй. Уявлення про середовище е одним з основних в еколопчному пiдходi. Його широко використовують у дослщженш рiзних екологiчних проблем мют. Безлiчi уявлень про середовище вщповщае й розматсть методiв оцшки його стану. Аналiз праць, пов'язаних iз оцiнкою якостi середовища, виявив наявнють широкого спектра пiдходiв (соцюлопчних, санiтарно-гiгiенiчних, технологiчних, мiстобудiвних та ш.). Рiзноманiття методик, прийомiв аналiзу, а також 1х локальний рiвень не дозволяе використовувати результати подiбних оцшок для порiвияния стану середовища в окремих поселеннях. У [2] наводяться основш критери оцiнки деяких природних факторiв (ухил поверхнi територil, глибина залягання грунтових вод, iнсоляцiя територп й iн.). При органiзацil рекреаци [4] наводиться система оцiнки трьох головних аспектiв: функцiонального, гiгiенiчного й естетичного. Методики, описаш у [2; 4], схожi - у них застосовуеться тристушнчаста система оцiнки, якш властива рiзка, категорична градацiя, без «швтошв». Цi методики не охоплюють уше! розмаlтостi життедiяльностi населення мют, а характеризують лише певш аспекти якосп навколишнього (природного) середовища. Комплексний тдхвд до розглянуто1 проблеми - це найбшьш iмовiрний шлях
одержання реально! оцшки якост середовища й можливосп управляти цieю якiстю. Найближче до рiшення проблеми пiдiйшли Я. Миколаш i Л. Пiттерман [3].
Мета. Розробити основш положення методики оцiнки ЯБЖДН житлового середовища найбшьшого мiста
Основний матерiал. Вщомий радянський соцiолог I. В. Бестужев-Лада розглядав яюсть життя як соцюлопчну категорiю, що характеризуе важливий бш умов життя. Вiн писав «...она ориентирована на оценку степени удовлетворения потребностей, которые не поддаются прямому количественному измерению. Сюда относятся показатели содержательности труда и досуга, удовлетворенности или уровня комфорта в труде и быту, качества питания и условий приема пищи, качества одежды и предметов обихода, качества жилья, жилой и окружающей среды вообще, качества функционирования социальных институтов, сферы обслуживания, уровня удовлетворения потребностей в общении, знаниях, творчестве, общественно-политической активности и т. д.».
У свiтлi такого шдходу необхщно шдкреслити, що зазначеш соцюлогом фактори мають безпосередне вщношення до мiстобудiвних завдань i знаходять свое ршення в генеральних планах населених мiсць, у проектах iз планування, забудови та благоустрою зон i територiй рiзного функцiонального призначення, у розробках житлових, громадських, адмiнiстративних, виробничих будинкiв та iнших об'ектiв в об'ективному процес урбашзаци.
Необхiдно шдкреслити, що останшм часом якiсть життедiяльностi фахiвцi пов'язують зi здоров'ям людей у системi людина - виробництво - середовище. На такому концептуальному пiдходi будують свою дiяльнiсть рiзнi мiжнароднi оргашзацп, зокрема МОП, ВОЗ, ООН та ш., виконуються мiжнароднi програми МАБ та iн.
Вщомо, що всi бiологiчнi системи можуть юнувати в навколишньому середовищi за умови бюлопчно! рiвноваги. Людина як едина бюлопчна система здатна, взаемоддачи iз природою (навколишнiм середовищем), регулювати й контролювати обмш речовин мiж собою й природою. Ця дiяльнiсть багато в чому визначаеться головними процесами життедiяльностi -працею, побутом i вiдпочинком, умовами, у яких вони перебiгають. 1з ще! причини людина здатна змшити не тшьки середовище свого iснування, й свою власну природу.
Напружений ритм мюького життя, обтяжений складною екологiчною обстановкою, викликае психо-невролопчш розлади й депреси, рiст серцево-судинних захворювань, хвороб нервово! системи, дiабету. На вiдмiну вщ жителiв сшьсько! мiсцевостi, городяни бшьше схильнi до гшодинами, що е одшею з передумов багатьох хрошчних захворювань.
Тому пiд якiстю життя (життедiяльностi) будемо розумiти соцiологiчну категорда, що вказуе на оцiнку ступеня задоволення основних функцiй людини (праця, побут, вiдпочинок) i потреб бшьш високого порядку, що вiдображають рiвень фiзичного, розумового, соцiального, психологiчного, економiчного й екологiчного благополуччя, як воно розумiеться суспiльством на даному еташ розвитку. Такi умови для життедiяльностi здатнi створювати лише урбанiзованi територп й системи, у яких збертаються якiснi показники вiдповiдних середовищ i !х певне спiввiдношення для забезпечення еколопчно! рiвноваги. Елементом таких систем i територiй е мiсто, що належить груповiй системi населених мюць, у рамках якого люди взаемоддать iз певними видами матерiального й духовного виробництва. У такому штучному, мюькому середовищi забезпечуються практично вс основнi бiологiчнi й соцiальнi процеси життедiяльностi суспiльства.
Вiдомо, що яюсний стан мiського навколишнього середовища започатковуеться ще на стади проектування. Архтектурш й мiстобудiвнi помилки можуть не тшьки порушити фiзiологiчнi, екологiчнi й iншi нормативи, але й викликати порушення функцiональних зручностей проживання, збш яюсно! роботи систем життезабезпечення, транспорту, озеленення, культурно-побутового обслуговування й шших; забуття пам'яток природи й культури; бездуховнiсть типово! забудови; повну деградащю навколишнього середовища.
1снують три способи, що забезпечують тдвищення якостi проекту. Найпоширешшим е використання варiантного й конкурсного проектування. Експертна оцшка дозволяе вибрати кращий або оптимальний варiант (проект). Тут багато чого залежить вщ досконалостi апарата оцiнки, досвщу й майстерностi експертiв, програми роб^ (конкурсу), що вiдповiдають сучасним вимогам i соцiальному замовленню. В остаточному тдсумку iндивiдуальна оцiнка кожного експерта (або члена комiсil, ради, шшо! органiзацil) перетворюеться на едину оцшку журi. При цьому дуже важливо мати чiткий апарат, методику оцшки якоси кожного проекту й вибору кращого. За вщсутносп тако! методики губиться змют конкурсу.
Другий спосiб припускае, що у проектнш оргашзаци е можливють управляти процесом i якiстю проектування. I в цьому випадку на певному етат необхiдний апарат оцшки якостi проекту.
Третiй спосiб полягае у використанш технологи оптишзаци в процес автоматизованого проектування за допомогою комп'ютера, де процес перебирання варiантiв спрямований на вибiр оптимального. Вс вони пiддаються оцiнцi якостi, шакше безглуздо говорити про оптимальний варiант. Тому i в цьому випадку потрiбен апарат оцiнки якостi розглянутого варiанта (проекту).
Суспiльна потреба у використанш кшьюсних оцiнок для визначення якостi проектного рiшения породила нову наукову галузь - квалiметрiю. Один iз родоначальникiв квалiметрil, Г. Г. Азгальдов, вщзначае, що архiтектурно-будiвельнi креслення найважчi для застосування апарата квалiметрil [1]. А з iншого боку, саме при оцшщ архiтектурно-будiвельних проекпв квалiметрiя може забезпечити максимальний ефект. Подiбний iнструмент потрiбний не тшьки для винесення судження про проект, вш дозволяе правильно визначити продуктившсть працi проектувальникiв i якiсть !х працi (професiоналiзм).
Очевидно, що найдоцшьшше для оцiнки якостi проекту використовувати критери, якi узагальнюють iнформацiю про багато властивостей об'екта й дають бшьш об'ективне уявлення про яюсть. Таким критерiем е «показник штегрально1 якостi». В основу методологи [3] покладене спiввiдношения фактичного значення даного фактора й оптимального його значення. Сшввщношення оцшюеться за допомогою балiв за чотирисхiдчастою системою. Переваги тако1 системи автори визнали пiсля ретельного аналiзу iнших систем.
У методологи [3] використовуються деяю положення квалiметрil [1]. Наприклад, для iерархiзацil факторiв навколишнього середовища використовуеться гiлковий граф (дерево властивостей). Ця методологiя вимагае подальшого уточнення з урахуванням специфши розглянутого об'екта оцiнки, стандартiв, норм. Окремi фактори i !х вплив на яюсть навколишнього середовища вимагають спещальних дослiджень i обгрунтувань тд час розробки подiбноl нацiональноl методики (загазовашсть, шум, електромагнiтнi коливання й iншi фiзичнi фактори, культурно-побутове обслуговування й т. д.).
Оскшьки мюто покликане виконувати три основнi функци для будь-якого жителя: праця, побут, вщпочинок, то якiсне функцiонування саме цих систем (на фонi природно-еколопчного благополуччя) i забезпечить, в основному, яюсть життедiяльностi городянина. Для ршення ц1ех загально1 проблеми вона була шдроздшена на бiльш частки. Цей шдроздш представлений у виглядi шести областей благополуччя: природно-ктматична, еколого-гiгiенiчна, житлове середовище, виробниче середовище, рекреацiйне i соцiально-психологiчне середовища (табл. 1, 2).
Та б л и ц я 1
Структура системи якост1 безпеки життед1ялъност1
Яккть та безпека життeдiяльностi населения
Област1благополуччя Класи благополуччя
10-00 Природно-ктматичне благополуччя 11-00 Кшматичш умови
12-00 Водогосподарсью умови
13-00 Iнженерно-геологiчнi умови
14-00 Грунтово-рослинш умови
20-00 Еколого-ппешчне благополуччя 21-00 Забруднення пов^ряного басейну
22-00 Забруднення водного басейну
23-00 Забруднення грунту
24-00 Фiзичнi фактори
30-00 Житлове середовище 31-00 Стан житлового фонду
32-00 Сощальна шфраструктура
33-00 Мшроктмат
34-00 Благоустрiй
35-00 1нженерна iнфраструктура
36-00 Транспортне обслуговування
37-00 Рекреащя
38-00 Архiтектурна цiннiсть
39-00 Забруднення житлового середовища
40-00 Виробниче середовище 41-00 Охорона робочого середовища
42-00 Охорона зовшшнього середовища
43-00 Загальш вщомосп
50-00 Рекреацшне середовище 51-00 Рекреацшна мережа
52-00 Мiкроклiмат
53-00 Природш умови
54-00 Ресурси
55-00 Обслуговування
56-00 1нженерш комунiкацiï
57-00 Ппешчш фактори середовища
58-00 Еколопя
59-00 Якiсть системи зелених насаджень
60-00 Сощально-психолопчне благополуччя 61-00 Охорона здоров'я i демографiя
62-00 Соцiальне благополуччя
63-00 Кримшогенна обстановка
Т а б л и ц я 2
Структура класу благополуччя «Забруднення житлового середовища»
Клас благополуччя Фактори
39-00 Забруднення житлового середовища 39-01 Загазовашсть територи
39-02 Шумове забруднення
39-03 Забруднення грунту
39-04 Радiацiйне забруднення
39-05 Зараження сiльнодiючими отруйними речовинами
39-06 Електромагштне випромiнювання
Ус блоки моделi зручно навести у виглядi гшкового графа, тому що кожна область складаеться з визначено! кшькосп клашв, що, у свою чергу, представлеш декшькома факторами.
Кожнiй областi, кожному класовi i фактору привласнена вiдповiдна цифрова шдексащя, що складаеться з двох пар цифр. У першш парi перший знак означае область класiв, другий знак -клас факторiв. Друга пара цифр означае порядковий номер фактора, що мае постшне мюце у прийиятiй класифшаци.
Таким чином, область 10-00 характеризуе природний фон (ресурси), на якому розвиваеться процес урбашзаци, науково-техшчний прогрес i життедiяльнiсть населення.
Областi 20-00, 30-00, 40-00, 50-00 i 60-00 вщображають якiсний стан основних сфер i систем життедiяльностi населення в мють Остання область (60-00) мае специфшу. Вона вiдображае результати дiяльностi не одного поколшня мюько1 влади, пол^ично1 системи забезпечення ЯБЖДН (здоров'я, народжувашсть, смертнiсть, кримiногенну обстановку, шлюби, розлучення, мiграцiю й iншi фактори).
Кожна область благополуччя, клас, i багато факторiв вимагають спецiальних дослiджень з визначенням вагово1 участi i кшькюно1 оцiнки.
Для цього пропонуеться чотирибальна система, що виправдала себе у процес десятирiчноl апробаци у ПДАБА:
1) повшстю придатна оцiнка (1111) - 4 бали;
2) придатна оцшка (П) - 3 бали;
3) частково придатна оцшка (ЧП) - 2 бали;
4) непридатна оцшка (НП) - 1 бал.
В окремих випадках, коли фактор здшснюе значний негативний вплив на навколишне середовище, вш може бути оцшений як повшстю непридатний (ПНП) - 0 балiв, що виршально впливатиме на величину синтетичного (штегрального) показника якостi.
Основа оцiнки якост полягае в порiвияннi отриманих яюсних величин факторiв з теоретично оптимальними значеннями, з нормами, директивами, техшко-еколопчними показниками. Основою оцшки служать кшьюсний i якiсний показники, що характеризують обраш фактори.
Для багатьох факторiв маються кiлькiснi показники, прийнятi у практищ мiстобудувания i саштарно1 ппени. Кiлькiснi показники, як вiдомо, порiвняно легко вимiряються i виражаються точно. Набагатоскладшше виразити якiснi показники. Тому ми пропонуемо всi показники подшити на чотири типи.
Тип А - кшьюсний. Приймаеться, у першу чергу, за системою нормативiв, стандарт, ТЕП, директивних указiвок та шших обов'язкових документiв, прийнятих i чинних у нашш державi. Можна скористатися рекомендащями i стандартами мiжнародних оргашзацш, якi ще не прийнятi в Укра1ш.
Тип В - перехщний вiд кiлькiсних показникiв до яюсного. Оптимальне (необхiдне) значення не можна одержати безпосередньо. Можна тшьки позначити штервал, у якому повиннi знаходитися оптимальш значення.
Тип С - яюсний. Фактично це експертна оцшка групою фахiвцiв i використовуеться в тому випадку, коли не можна визначити кшьюсне значення фактора (наприклад, естетичнi якрстi забудови).
Тип D - статистичний. Вiн означае не тшьки середньостатистичш данi по нашш державi або мiсту (наприклад, фактична середня забезпечешсть житловою площею), а i досвiд iнших розвинутих краш i рiзних мiжнародних органiзацiй (ООН, ЮНЕСКО й ш.) для визначення досяжних обрilв якостi.
Оскiльки оптимальне значення факторiв (тип показника А) визначаеться стандартами або нормативами, що ддать на сучасному етапi розвитку нашого суспшьства, а мета оцшки може мати довгостроковий характер, необхщно визначити межi оцiнки. Спосiб оцшки можна призначити залежно вiд поставлених завдань: один - констатувальний (юнуючий) - «К», iнший - стимулювальний (перспективний) - «С».
Пропонуються таю межi стосовно оптимального (нормативного) значення (табл. 3). Лiва сторона таблищ 3 характеризуе межi в рамках юнуючого положення, права - дозволяе здшснити оцiнку якостi в найближчш перспективi. Схiдчаста система поступового полшшення якiсних показникiв факторiв або класу факторiв в остаточному пiдсумку стимулюватиме процес полшшення штегрального показника ЯБЖДН. Передбачаеться, що характеристики якосп фактора, яю вважаються оптимальними можуть бути переглянуп в перспективi. Наприклад, норматив озеленення, мiсткостi дитячих установ або забезпечешсть житловою площею.
Т а б л и ц я 3
Меж1 оценки
Бали Категорiя % вiд нормативу
К С
4 ПП > 90 % > 100 %
3 П 70 - 90 % 90 - 100 %
2 ЧП 50 - 70 % 70 - 90 %
1 НП < 50 % < 70 %
Багато фактороiв мають достатню стабiльнiсть сво!х яюсних характеристик, особливо екологiчнi, i навряд чи вони будуть переглянут в доступному для огляду перiодi, тому що суспiльство не зможе це зробити з економiчних мiркувань. Але все-таки варто позначати час ди (наприклад, у 10 рокiв) пропонованих шкал на цей перюд розвитку суспшьства. Досягнутi показники по правiй шкат стануть плацдармом для досягнення нових висот у ЯБЖДН i якост навколишнього середовища (лiва шкала).
Методика визначення показника якостi середовища мютить у собi виконання таких еташв: вибiр i визначення кiлькостi факторiв, бальна оцiнка факторiв, ieрархiзацiя факторiв, визначення показника якостi.
Обранi фактори оцшюються балами. В основу оцшки покладене спiввiдношення оптимального та фактичного значення даного фактора в оцшюваному комплекс середовища. Вщповщно до прийнято! класифшаци фактор вiдносять до визначено! категори й оцiнюються вiдповiдною кшьюстю балiв. Необидно завжди дотримуватися принципу: прийнята класифiкацiя i пов'язана з нею система бально! оцiнки повинш бути единими для всiх оцшюваних факторiв. Для цього розробляються квалiметричнi (оцiннi) таблицi.
Для обчислення безлiчi факторiв пропоновано! моделi необхiднi експрес-методики !х оцiнки або ж один раз визначеш показники деяких факторiв можуть залишатися постiйно в яюсному вiдношеннi тривалий час. Наприклад, при визначенш попередньо! бально! оцiнки за фактором «Фiзичний знос» можна використовувати показники знещнювання житлового фонду з урахуванням капiтальностi (табл. 4, 5).
Т а б л и ц я 4
Тривал1сть експлуатацп житлових будиншв
Категори кашталь- носп будинюв Характеристика будинюв Термш служби, рокiв
I Кам'яш особливо каштальш. Фундаменти - кам'яш й бетонш; стши - кам'янi (цеглянi), великоблочш; перекриття - залiзобетоннi 150
II Кам'янi звичайш. Фундаменти - кам'янi; стiни - кам'яш (цегляш), великоблочнi, великопанельнi; перекриття -залiзобетоннi або змiшанi 120
III Кам'яш полегшеш. Фундаменти - кам'янi; стши -полегшено! кладки iз цегли, шлакоблоку; перекриття -дерев'яш, залiзобетоннi 100
IV Дерев'янi рубанi й брущатi. Фундаменти - с^чковц перекриття - дерев'яш 50
V Збiрно-щитовi, каркаснi, глинобитнi, саманнi; фундаменти - на дерев'яних стшьцях, перекриття -дерев'яш 30
VI Iншi полегшенi 15
Т а б л и ц я 5
Показчики знещнювання житлового фонду з урахуванням капитальности, %
Термш служби Категори каштальност
будинку, рокiв I II III IV V VI
5 2 2 3 6 10 22
10 4 5 6 12 22 55
15 6 7 10 20 38 100
20 8 10 14 28 56
25 10 13 18 38 76
30 12 16 22 48 100
35 14 19 24 60
40 17 22 28 72
45 20 26 33 100
50 22 30 38
55 25 33 43
60 29 38 48
65 31 42 54
70 34 46 60 Фiзичний Категорiя
75 38 51 66 знос
80 41 56 72 до 20 % ПП
85 44 61 79 21 - 40 % П
90 48 66 86 41 - 60 % ЧП
95 52 71 93 > 60% НП
100 56 75 100 < 70% ПНП
105 60 82
110 64 88
115 68 94 4 бали
120 72 100
125 76 3 бали
130 81
135 86 2 бали
140 90
145 95 1 бал
150 100
Пюля здiйснення бально! ощнки факторiв можна починати встановлення !х значимостi (важливостi, ваги), з урахуванням мiри !х необхiдностi i впливу на ощнюване середовище. Важливою умовою при цьому е виключення суб'ективносп. Цьому можуть сприяти аналiтичнi ршення й iснуючi методи (метод черговосп, метод оцiнок, метод послiдовних наближень i iн.).
Аналiз [1; 3] показуе, що най придатнiшим для iерархiзащl факторiв виявився метод часткового парного порiвняння.
Позначимо числа порiвнюваних факторiв iндексом п i складемо комбiнацiю факторiв 2-го класу. Загальне число пар дорiвнюе:
п( п - 1) . (1)
2
1х можна записати в спещальну таблицю так званого трикутника Фуллера. При порiвняннi мiж собою тшьки двох факторiв набагато легше вщдати перевагу одному з них або установити !х рiвнозначнiсть. З розглянуто! пари кращий, на думку експерта, фактор обводять колом (у таблиц Фуллера), йому даеться ощнка 1. Рiвнозначнi фактори обводять загальним прямокутним контуром з ощнкою кожного фактора у 0,5. Сума зазначених ощнок i характеризуватиме значимiсть (вагу) фактора у загальнш iнтегральнiй оцiнцi:
1 1 1 . 1 1
2 3 4 . • (п-1) п
2 2 . 2 2
3 4 . • (п-1) п
3 . 3 3
4 . • (п-1) п
(п-1)
п
У процесi оцiнки необидно стежити за тим, щоб була ощнена кожна пара факторiв; щоб кожен фактор був порiвняний з усма iншими; щоб не порушувався закон транзитивностi. Це означае, що якщо виявляеться перевага фактора № 1 над фактором № 2, а фактора № 2 над фактором № 3, то фактор № 1 мае перевагу над фактором № 3. Порушення цього закону не буде сприяти об'ективносп в оцшщ. Воно може бути наслщком явного шнорування логiки, але може бути i наслiдком маловивченостi самого фактора, мiрилом наших знань про кшьюсш i якiснi сторони взаемозв'язку даного фактора з шшими. Тому частина факторiв вимагае спецiальних дослiджень, пов'язаних iз визначенням !х властивостей i можливiстю швидко! яюсно! оцiнки i самих факторiв, i мiського середовища.
Рiвень ЯБЖДН визначаеться за допомогою iнтегрального показника, виходячи з чотирибально! оцiнки, за формулою:
п
2 -
^Сбалл -^-; (2)
п (п-1) '
Потрiбно вщзначити, що пропонована методика оцiнки ЯБЖДН може з устхом застосовуватися у двох напрямах: для оцшки юнуючого становища в мiстi, районi, кварталi й iнших об'ектах з метою керування якiстю мiського середовища i ЯБЖДН (перший напрям) i для оцшки варiантiв мiстобудiвних проектiв з метою вибору найкращого (другий напрям).
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Азгальдов Г. Г. Квалиметрия в архитектурно-строительном проектировании. - М. : Стройиздат, 1989. - 264 с.
2. Клиорина Г. И., Осин В. М., Шумилов М. С. Инженерная подготовка городских территорий: учеб. для вузов. Спец. «Гор. стр-во». - М. : Высш. шк., 1984. - 271 с.
3. Миколаш Я., Шттерман Л. Управление охраной окружающей среды Пер. со слов. -М. : Прогресс, 1983. - 239 с.
4. Стаускас В. П. Градостроительная организация районов и центров отдыха. - Л. : Стройиздат, 1977. - 164 с.
5. Чистякова С. Б. Охрана окружающей среды: учеб. для вузов. Спец. «Архитектура». -М. : Стройиздат, 1988. - 272 с.
УДК 711.552 (477.63)
ПОЛИФУНКЦИОНАЛЬНОСТЬ СТРУКТУРЫ ОБЩЕГОРОДСКОГО ПРОСТРАНСТВА ЦЕНТРАЛЬНОЙ ЧАСТИ г. ДНЕПРОПЕТРОВСК
А. Е. Потапов, асп.
Ключевые слова: общественный центр, система общегородского обслуживания, полифункциональная структура пространства
Актуальность. Рассматривая основные исторические периоды формирования
