CC BY
24Методика використання технічних засобів при проведенні оздоровчих занять зі сліпими
Вихляєв Ю.М.
Національний технічний університет України «КПІ»
Анотації:
Бігові вправи є ефективним засобом розвитку спеціальних якостей і фізичної підготовленості учнівської та студентської молоді, але відсутність зору у сліпих учнів призводить до зіткнень, втрати орієнтування у спортивному залі, ускладнює використання бігових вправ. Автором запропонована методика організації і проведення групових оздоровчих занять з незрячими учнями з використанням технічних засобів орієнтування в спортивній залі. Розроблені автором технічні пристрої надають можливість незрячим самостійно тренуватись та виконувати завдання тренера, що значно підвищує ефективність використання спортивних залів та тренерської праці.
Ключові слова:
орієнтування, технічний пристрій, сліпі учні, методика, тренування.
Вихляев Ю.Н. Методика использования технических средств при проведении оздоровительных занятий со слепыми в спортивном зале. Беговые упражнения являются эффективным средством развития специальных качеств и физической подготовленности ученической и студенческой молодежи, но отсутствие зрения у слепых учеников приводит к столкновениям, потери ориентации в спортивном зале и усложняет использование беговых упражнений. Автором предложена, методика организации и проведения групповых оздоровительных занятий с незрячими учениками с использованием технических средств ориентирования в спортивном зале. Разработанные автором технические устройства предоставляют возможность незрячим самостоятельно тренироваться и выполнять задания тренера, что значительно повышает эффективность использования спортивных залов и тренерского труда.
ориентирование, технические устройства, слепые ученики, методика, тренировка.
Vykhliaev Y.N. Methods of using of technical means in realization healthy lessons for blind pupils in athletics hall.
Running exercises are effective mean of development specific qualities and health conditions of school and university youth, but absence of eyesight brings blind pupils for collision, lass of orientation in athletics hall, complicate to use running exercises. The author proposed the methods of organizing and builds the lessons of group for blind pupils and students with using of technical means of orientations in athletics hall. The technical means, which author worked out, give for blind pupils and students possibility to train and do a coach's assignments independently, which rise effective using of athletics halls and a coach's work.
orientations, technical means, blind pupils, method, training.
Вступ.
Матеріальні можливості навчальних закладів, які працюють зі сліпими учнями, не завжди дозволяють придбати у спортивні та реабілітаційні зали тренажери промислового виробництва (орбітреки, бігові доріжки, велоергометри), які до того ж часто псуються та не надають можливість виконувати усі різновиди бігових, стрибкових та загально-розвиваючих вправ. В той же час, бігові та загально-розвиваючі вправи входять до числа найбільш ефективних засобів розвитку фізичної підготовленості та оздоровлення учнів та студентів різних навчальних закладів [1, 2]. Проте, відсутність зору заважає сліпим учням орієнтуватися в спортивній залі, призводить до зіткнень з іншими учнями, або зі стінами залу, значно ускладнює засвоєння і використання бігових спортивних вправ при виконанні завдань на розвиток швидкісних можливостей та витривалості. В останні роки з’явилися праці, які
освітлюють проведення занять зі сліпими учнями, що спеціалізуються в плаванні або в метанні списа та ядра [3, 4, 5], але питання методики та організації групових занять з використанням бігових вправ у спортивному залі або на спортивному майданчику з незрячими учнями є невирішеними, актуальними і такими, що потребують спеціальних досліджень.
Робота виконувалась за планом НДР Національного технічного університету України «КПІ»
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - розробити методику використання технічних засобів для проведення оздоровчих групових занять з використанням бігових вправ у спортивній залі зі сліпими учнями.
Результати дослідження.
З ціллю поліпшити ефективність методики проведення занять та незалежність і комфортність пересування, ми пропонуємо оснастити спортивні зали © Вихляєв Ю.М., 2009
та майданчики спеціальним технічним засобом орієнтування для незрячих учнів ( рис.1, фіг. 1-3). Засіб орієнтування є доволі простим і дешевим пристроєм, а саме: на металевих гаках, вмурованих в кутах стін залу, за допомоги гумових фалів (наприклад, від гумового еспандера) по периметру зали натягнуто фал, який надасть можливість сліпим учням бігти по колу, весь час правою рукою або тулубом тактильно відчуваючи цей обмежувальний фал. На заняттях з легкої атлетики ми рекомендуємо учням мати на поясі маленький дзвоник, який дозволить сліпим визначати місцезнаходження і відстань до учня, який біжить попереду. При цьому, можливе використання безупинного рівномірного і безупинного перемінного методів тренування, або за звуковим сигналом тренера комбінації інших методів на матеріалі бігу по колу (периметру) зали.
Якщо ми почепимо додаткові розподільні фали, які з обох сторін закінчуються подвоєними фалами, на гаки, вмуровані у торцеві стіни, то одержимо ізольовані бігові доріжки завширшки одного метра і довжиною на два метри менше від довжини залу. При цьому, на фініші доріжки повинні бути оснащені гумовими фалами гальмування (на рівні поясу - грудей бігуна), які обома кінцями закріплені на розподільних фалах, а в середній своїй частині просунуті у кільця, які мають можливість сковзання по лівій або правій частині подвоєного фалу. Таким чином, сліпий учень на фініші доріжки грудьми торкається до середньої частини гумового фалу і тактильно одержує сигнал зупинитись. Гумовий фал розтягується, гальмуючи учня, і, тим самим, сприяє його зупинці та надає додатковий для гальмування шлях (до обмежувального фалу), довжиною у два метри. Такі ж гумові фали гальмування необхідні і з іншого боку доріжки, що дозволить бігати, у разі необхідності, в обидві сторони доріжки. З метою забезпечення можливості проведення оздоровчих занять учнів різного віку, необхідно
проблеми фізичного виховання і спорту № 12 / 2009
Рис. 1. Пристрій для занять бігом сліпих учнів:
1 - розподільний фал;
2 - гальмовий джгут;
3 - кільце;
4 - місце кріплення джгута;
5 подвоєний фал;
6 - гак;
7 - обмежувальний фал; а - гальмовий шлях.
Фіг. 2. Розташування
доріжок
Вид зверху
Фіг. 3. Фінішна частина доріжки.
вмурувати у стіни додаткові гаки на різній висоті від підлоги, що надасть можливість змінювати положення канатів у відповідності до зросту тих, що займаються. Таке просте оснащення дозволить нам використовувати повторний і інтервальний методи на матеріалі бігу на короткі відрізки від 15 до 60 метрів та проводити тестування і змагання серед сліпих на ці дистанції.
Після виконання кожного відрізку, викладач голосно сповіщає про результати бігу, що слугує для учнів контролем виконання, та надає інформацію про якість виконання, як окремих елементів техніки, так і всього завдання в цілому, тобто тренування здійснюється з використанням принципу зворотного зв’язку. Викладач повинен регулярно проводити з учнями підрахунок частоти серцевих скорочень (пальпаторно), що надає інформацію про інтенсивність виконання відрізків та про реакцію серцево-судинної системи учнів або студентів на фізичні навантаження, допомагає визначити тривалість пауз відпочинку. Важливо, щоб викладач знаходився на одному місці (наприклад, біля входу до зали), і надавав команди та інформацію гучним чітким голосом, що може слугувати сліпим учням орієнтиром для визначення свого місцезнаходження в залі або на майданчику.
Вищевказані пристрої орієнтування сліпих учнів і студентів в спортивній залі дозволяють проводити заняття з розвитку витривалості або швидкісних можливостей. Витривалість - здатність організму протистояти втомі. Розрізняють загальну і спеціальну витривалість. Спеціальна витривалість є якістю, яку необхідно розвивати людині стосовно до конкретного виду професійної діяльності. Загальна витривалість є тим фундаментом, на якому будується працездатність людини. Вона обумовлена аеробними можливостями організму і лімітується його МСК (максимальним споживанням кисню). Загальну витривалість можна визначити як здатність виконувати м'язову роботу тривалий час з порівняно невисокою інтенсивністю. Під впливом фізичних навантажень загаль-
на витривалість досить швидко зростає. Аеробні можливості малоспецифічні, вони майже не залежать від форми руху і здатні забезпечувати будь-яку роботу, але методика їх розвитку на заняттях з оздоровчою спрямованістю потребує уточнення.
З метою вивчення особливостей застосування фізичних вправ для підвищення витривалості та аеробних можливостей нами проведені спеціальні дослідження зі студентами Національного технічного університету України, з яких були сформовані дві групи - контрольна (54 особи) і експериментальна (54 особи). Студенти обох груп впродовж трьох місяців тренувалися двічі на тиждень. Для підвищення витривалості та аеробних можливостей ми використовували тренувальний біг зі середньою інтенсивністю, але якщо студенти експериментальної групи використовували біг з заданою ЧСС - 140-150 уд/хв за рахунок постійної корекції швидкості бігу, то студенти контрольної групи інтенсивність бігу визначали самостійно без корекції швидкості бігу за рівнем ЧСС.
Тестування обох груп після тримісячного тренування показало більш значний приріст витривалості і аеробних можливостей студентів експериментальної групи, так, результат 12-хвилинного бігу у них склав 2650м проти 2385м студентів контрольної групи, тоді як вихідні показники тестів до початку тренувань були майже однакові: 2289,1м і 2293,4м відповідно. Також, більш значним виявився результат студентів експериментальної групи і при виконанні тесту витривалості, тобто бігу на 3000 м: 13.34,01 ± 12,09 с проти 14.48,11 ± 17,41 с у студентів контрольної групи при майже однакових вихідних результатах: 15.09,58 ± 21,95 і 15.11,91 ± 28,64 с відповідно. Більш значний приріст витривалості та аеробних можливостей у студентів експериментальної групи можна пояснити тим, що вони під час тренування використовували біг виключно на рівні порогу анаеробного обміну, тобто енергозабезпечення роботи було аеробним, а аеробний та анаеробний режими енергозабезпечення знаходять-
ся в такій залежності, при якій активізація одного з них призводить до гальмування іншого. Гліколіз пригнічує процес утилізації вільних жирних кислот, який є домінуючим шляхом аеробного ресинтезу АТФ, що вочевидь мало місце при тренуванні контрольної групи, де частина студентів постійно перевищувала поріг анаеробного обміну і тим самим використовувала гліколіз, тобто анаеробне лактатне енергозабезпечення, а інша частина студентів контрольної групи навпаки, не доводила інтенсивність бігу і тим самим його енергозабезпечення до порогу анаеробного обміну. Отже, виконання навантаження з інтенсивністю, що перевищує анаеробний поріг, що мало місце у студентів контрольної групи, менш сприяє зросту аеробних можливостей і може навіть знизити рівень ПАНО. Необгрунтована тривалість роботи з інтенсивністю, що перевищує ПАНО, призводить до надлишкового закислення організму, що негативно відображується на процесах окислювального ресинтезу АТФ в мітохондріях [6, 7]. Та ж частина студентів контрольної групи, яка працювала з ЧСС на рівні 110-130 уд/хв, хоча і використовувала аеробний режим енергозабезпечення, але він був на підпороговому рівні, який сприяє підтримці аеробних можливостей та функціонального стану студентів, але до значного зросту не призводить.
Таким чином, для підвищення витривалості та аеробних можливостей студентів основної групи на заняттях з оздоровчою спрямованістю найбільш ефективним є біг на рівні порогу анаеробного обміну (ПАНО), тобто біг з ЧСС 140-150 уд/хв. Зменшення інтенсивності тренувального бігу студентів основної групи до ЧСС 120-130 уд/хв є небажаним, так як розвиток витривалості та аеробних можливостей на цьому рівні є незначним, цей режим можна використовувати тільки для дуже слабких студентів та для підтримки і збереження наявного рівня функціонального стану. Збільшення інтенсивності бігу до ЧСС 160-175 уд/хв ефективно лише для спортсменів з високим рівнем ПАНО, витривалості та аеробних можливостей. Що стосується учнів і студентів з вадами зору та сліпих, то враховуючи їх слабкі аеробні можливості по причині низького рівня рухової активності та майже повної відсутності бігових вправ у повсякденному житті, тренувальний біг потрібно починати з найбільш м’яких режимів функціонування серцево-судинної системи, поступово доводячи рівень ЧСС до 130 уд/хв, що і буде відповідати їх порогу анаеробного обміну.
Швидкісні можливості розвивають використовуючи повторний та інтервальний методи тренування (серії відрізків, човниковий біг з порівняно підвищеною інтенсивністю бігу та анаеробним енергозабезпеченням), або перемінний метод (біг по колу з перемінною швидкістю та змішаним анаеробно-аеробним енергозабезпеченням). Короткі відрізки інтенсивного бігу (від 15 до 30м) та достатні для відновлення паузи відпочинку є обов’ язковою умовою для наповнення програм розвитку швидкісних можливостей учнів і студентів з вадами зору та сліпих. Заняття з використанням бігових вправ призведуть до запуску у дію складний адаптаційний процес перебудови функціональних систем організму, які не звикли до інтенсивної роботи з аеробними та анаеробними механізмами енергозабезпечення.
При цьому потрібно пам’ятати, що сліпі учні не тільки ніколи не виконували швидкісні бігові вправи, але і психологічно вони не готові їх виконувати, тому необхідний певний термін підготовчого періоду до виконання подібних вправ, так як сліпі не мають зорового сенсорного контролю своїх дій, цей контроль потрібно створювати, опираючись на інші сенсорні відчуття: слухові, тактильні, кінестезичні, а для цього потрібен час. Ми створили тільки умови для виконання бігових вправ - засіб орієнтування (обмежувальні фали), засіб для виконання фінішу (гальмові фали), унеможливили зіткнення, але страх цих зіткнень, побоювання падіння нікуди не ділися, вони залишилися в мозку учнів, подолання цього психологічного фактору, придбання впевненості потребує дуже великої роботи. Інший фактор - відсутність у сліпих учнів відповідних навичок та вмінь виконання бігових вправ (особливо це стосується швидкісних бігових вправ), які напрацьовуються здоровою дитиною тривалий час від народження до школи. Тому, засвоєння умінь і навичок виконання бігових вправ мають стати для сліпих справжнім проривом у справі розвитку їх фізичної підготовленості.
Висновки
1. Запропонована методика використання технічних пристроїв орієнтування надає можливість проводити в спортивних залах та майданчиках повноцінні, з виконанням різноманітних бігових вправ, групові оздоровчі заняття та удосконалювати розвиток фізичних якостей сліпих учнів і студентів.
2. Розроблена методика розвитку витривалості та швидкісних можливостей сліпих учнів і студентів має сприяти підвищенню їх фізичної підготовленості, працездатності та ефективності професійного навчання і соціальної адаптації.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем використання технічних засобів при проведенні оздоровчих занять зі сліпими.
Література
1. Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів / Л.П. Сергієнко. - К.: Олімпійська література, 2001. - 439 с.
2. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів / Б.М. Шиян. - Львів: ЛОНМІО, 1996. - С. 53-114.
3. Вихляєв Ю.М. Лідер-тренажер для сліпих і глухих плавців / Ю.М. Вихляєв. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2007. - № 11. - С. 18-21.
4. Вихляєв Ю.М. Використання технічних пристроїв для самостійного орієнтування сліпих плавців у басейні / Ю.М. Вихляєв. // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім.. Т.Г.Шевченка : (серія «Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт»). - Чернігів: ЧДПУ, 2009. - №69 - С. 258-262.
5. Пат. 86890 Україна МПК А63В 23/00, А63В 65/00, А63В 69/00. Універсальний тренажер метання для сліпих спортсменів / Вихляєв Ю.М., Канішевський С.М., Сичов С.О., Петрушевсь-кий 1.1., Попадюха Ю. А.; заявники Вихляєв Ю.М., Канішевський С.М., Сичов С.О., Петрушевський 1.1., Попадюха Ю.А., патен-товласник Петрушевський 1.1. - № а 2007 12300; заявл. 06.11.07; опубл. 12.05.09, Бюл. № 10.
6. Чешихина В. В. Современная система подготовки в спортивном ориентировании. Монография / В. В. Чешихина. - М: Советский спорт, 2006. - С. 100, 136, 148,150.
7. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена / В.М. Платонов, М.М. Булатова. - К.: Олімпійська література, 1995. - С. 56-57, 72-73.
Надійшла до редакції 27.10.2009р.
Вихляєв Юрій Миколайович [email protected]
