CC BY
7
Summary
REFLECTIONS ON IMPLEMENTING ELECTIVE COURSE IN MOLECULAR PATHOLOGY INTO THE EDUCATIONAL PROGRAM FOR MASTER'S DEGREE STUDENTS Akimov O.Ye.
Key words: Master of medicine, educational program, elective course, molecular pathology, pathophysiology
Currently, the training of Master's degree students in the specialty 222 "Medicine" does not provide the wide coverage of the molecular mechanisms of cellular disorders that would allow the students to get deeper understanding of modern approaches to the pathogenetic therapy of many diseases including type II diabetes mellitus, metabolic syndrome, coronary heart disease, etc. The curriculum of the mandatory component "Pathophysiology" implies the coverage of the above mentioned diseases and pathological conditions, however, because of the voluminous material the students need to assimilate, the course can not offer deeper insight into the molecular mechanisms of diseases and conditions. This article highlights the theoretical grounds for implementing the elective course "Molecular Pathology" into the training program for Master's degree students in Medicine. The total workload of the elective course "Molecular Pathology" should not exceed 120 hours (4.0 ECTS credits). The study of the course can be divided into 2 modules of 60 hours each (2.0 ECTS credits): Module 1 "Pathophysiology of the cell" and Module 2 "Molecular mechanisms of the development of systemic pathologies". Module 1 of the course "Molecular Pathology" is designed to promote the development of the following competencies including the ability to determine pathological changes in the cell during typical pathological processes; to assess the functional state of the antioxidant system of the body; to develop pathogenetically substantiated correction of oxidative damage to the body. Module 2 is elaborated to provide applicants with an opportunity to acquire the following competencies: analysis of the effect of cytokines on the development of typical pathologies in various organs and systems; make up a customized plan for pathogenetic therapy of patients with impaired insulin signalling; assessment of the functional state of the circadian oscillator system of the body. The implementation of the elective course of molecular pathology into the training program for Master's medical students ensures the better understanding of pathological body processes, contributes to the high-quality education as well as increases the competitiveness of future specialists.
DOI 10.31718/2077-1096.22.1.142 УДК 616-082:378.147
Акмов О.6., Соловйова Н.В., Заколодна О.Е., Мщенко А.В., Костенко В.О. МЕТОДИЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ВИКЛАДАННЯ ПАТОФ1ЗЮЛОГИ Г1ПОКСИЧНИХ СТАН1В ДЛЯ СТУДЕНТ1В МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
Полтавський державний медичний уыверситет, м. Полтава, Укра'на
Ппошя е одним '¡з найрозповсюдженших фактор'т, що призводить до загибелi клтин. Тому знання сучасних поглядiв на механiзми розвитку гпоксичного ушкодження на клтинному р'тш е необхдни-ми для здобувач'т освти для покращення якостi лкування багатьох захворювань. Мета дано)' ро-боти розробити та обфунтувати методичний пдхд до викладання патофiзiологi'l гiпоксuчнuх станв для студент'т медичного факультету з урахуванням сучасних поглядiв на механiзми розвитку г'локсш. Основний змст. В сторичному аспектi для вивчення здобувачам ос&ти пропонуеться класифка^я гiпоксичних станв, яка запропонована С.Н. €фун. Вивчати дану класифiкацiю для майбутнх практикуючих лiкарiв необхдно лише у сторичному аспектi. А для майбутнх вчених во-на буде uiкавою псля корекцi)))' недолкв в'дпов'дно до сучасних уявлень про функцюнування мтохо-ндрiй. Для практикуючих лiкарiв найбльш прийнятною буде ет'1олог'1чна класиф'каи^я. Дана класи-фка^я е простiшою та найбльше пдходить для майбутнх практикуючих лiкарiв, оскльки вона дозволяе, псля анал'зу певних параметр'т газового складу кровi, встановити причину розвитку гi-поксичного стану та спрямувати лiкувально-профiлактичнi заходи на корек^ю впливу ет'1олог'1чно-го фактора. Також запропоновано акцентувати увагу здобувач'т ос&ти на простому та ефектив-ному алгоритмi визначення типу г'покси за показниками газового складу кровi. Алгоритм включае в себе п'ять посл'довних крок'т: 1) виключення наявностi г'поксично)' г'поксп; 2) виключення наявностi респiраторно'í (дихально)) г'поксИ; 3) виключення наявностi гем'чно)' (кров'яно)) г'поксИ; 4) виключення наявностi циркуляторно)' (гемодинам'чно)) г'поксп; 5) виключення наявностi тканинно)' (гстото-ксично)) г'поксИ Висновки. Використання зазначеного методичного пдходу при викладанн студентам патофiзiологi'l гпоксичних станв покращить яюсть освти, збльшить р'тень пдготовки сту-дент'т до iспиту КРОК-1 та надасть необхднi практичнi навички для оцнки газового складу кровi, що будуть необхднi на клiнiчних дисциплнах.
Ключов1 слова: мапстр медицини, патоф1зюлопя, ппошя, якють осв1ти, викладання.
Вступ та завершены хвороби. Ця дисциплша е
„ . . . - обов'язковим компонентом (ОК) для опанування
ПатофiЗiологiя - це наука, що вивчае наи- ... 4 к' . .
■ ■ в освежи програмi для здобувачiв осв^и, що
бшьш законом"рн процеси у розвитку, пере^гу навчаються ра спецкшьню™ 222 «Медицин».
Вiдповiдно до навчальноТ программ здобувачi освiти вивчають тему «Ппоксп» у VI семестрк
Гiпоксiя е одним iз найрозповсюджешших фа-кторiв, що призводить до загибелi клiтин [1]. Одним iз молекулярних механiзмiв клiтинноТ заги-белi е активацiя апоптозу у кл^инах, якi трива-лий час знаходяться в ппоксичному станi [2]. Тому знання сучасних поглядiв на мехашзми розвитку гiпоксичного ушкодження на кттинному рiвнi е необхiдними для здобувачiв освiти для покращення якост лiкування багатьох захворю-вань.
Мета даноТ роботи розробити та обфунтува-ти методичний шдхщ до викладання патофiзiо-логiТ гiпоксичних станiв для студенев медичного факультету з урахуванням сучасних поглядiв на механiзми розвитку ппоксш.
1сторично кафедра патофiзiологiТ Полтавсь-кого державного медичного ушверситету вивча-ла мехашзми розвитку ппоксичних станiв та Тх патогенетичну терапiю. Тому в юторичному ас-пектi для вивчення здобувачам осв^и пропону-еться класифка^я гiпоксичних станiв, яка за-пропонована С.Н. ефуш у 1986 роцк
Патогенетична класифiкацiя гiпоксiй (за С.М. ефуш, 1986)
1. Гiпоксiя артерiально-гiпоксемiчна
1.1. Екзогенна
1.1.1. Висотна або ппобарична
1.1.2. Замкнутого простору
1.2. Ресшраторна
1.2.1. Гiповентиляцiйна
1.2.2. Пподифузшна
1.3. Гiпоксiя венозного домшування
1.3.1. Внутрiшньолегеневе шунтування
1.3.2. Внутршньосерцеве шунтування
2. Гiпоксiя гемiчна
2.1. Анемiчна
2.2. Гемоглобiнтоксична
2.3. Дюксигемоглобшова
3. Гiпоксiя гемодинамiчна
3.1. Ппошя малого серцевого викиду
3.1.1. Кадюгенна
3.1.2. Гiповолемiчна
3.1.3. Гiперметаболiчна
3.2. Гiпоксiя пiдвищеного судинного опору
3.2.1. За великим колом кровооб^у
3.2.2. За малим колом кровооб^у
3.2.3. Репонарна судинна гiпоксiя
4. Ппошя периферичного шунтування
4.1. Транскаптярно-кл^инна
4.1.1. 1нтерсти^альна
4.1.2. Внутрiшньоклiтинна (мiтохондрiальна)
4.2. Гiпоксiя артерiального скиданя
4.3. Оксигемоглобшова (гiпоксiя пiдвищеноТ спорiдненостi)
5. Гiпоксiя змiшаного генезу
Класифiкацiя запропонована С.М. ефуш е
безумовно цкавою з патофiзiологiчноТ точки зо-ру, проте вона мае ряд недолшв. По-перше, дана класифiкацiя е досить громiздкою та складною для використання у кл^чнш практицк По-
друге, внутрiшньоклiтиннi типи ппоксш не при-зводять до «шунтування» проходження кисню через тканину. Кисень дифундуе без значних за-тримок, проте порушуеться його використання для утворення енергп . Кисень за умов цих ппоксш спрямовуеться не на утворення енергп, а на утворення активних форм кисню (супероксидного анюн-радикалу, гщроксильного радикалу або перекису водню) [3]. Тому, виходячи iз сучасноТ точки зору на мехашзми функцюнування мтохо-ндрш, доцiльнiше виокремлювати тканинну (мь тохондрiальну) гiпоксiю в окремий тип ппоксш за патогенезом. Також у класифкаци С.М. ефуш не врахована можливють розвитку вторинних тка-нинних ппоксш, як виникають внаслiдок накопи-чення протошв у мiжмембранному просторi мь тохондрiй пiдчас ацидозу, що порушуе функцю-нування мiтохондрiальних комплексiв [4].
Враховуючи вищезазначене, вивчати дану класифкацш для майбутнiх практикуючих лка-рiв необхiдно лише у iсторичному аспектк А для майбутнiх вчених вона буде цкавою пiсля коре-кцп ТТ недолiкiв вiдповiдно до сучасних уявлень про функцюнування мтохондрш.
Для практикуючих лiкарiв найбiльш прийнят-ною буде етiологiчна класифiкацiя наведена О.В. Атаманом у 2012 роцк
Етюлопчна класифiкацiя гiпоксiй (за О.В. Атаманом, 2012)
1. Гiпоксична ппошя
2. Дихальна ппошя
3. Серцево-судинна ппошя
4. Гемiчна ппошя
5. Тканинна ппошя
Дана класифка^я е проспшою та найбтьше пiдходить для майбутшх практикуючих лiкарiв, оскiльки вона дозволяе, шсля аналiзу певних параметрiв газового складу кровi, встановити причину розвитку ппоксичного стану та спряму-вати лiкувально-профiлактичнi заходи на корек-цiю впливу етiологiчного фактора. Наприклад, при встановленш наявностi у патента ппоксич-ноТ гiпоксiТ найбiльш оптимальним методом лку-вання буде застосування нормобаричноТ чи п-пербаричноТ оксигенацп. А при встановленi у патента гемiчноТ гiпоксiТ основнi терапевтичнi заходи мають бути спрямоваш на вщновлення функцiональностi гемоглобiну, або на вщновлення його ктькосп (анемiчний варiант гемiчноТ гiпоксiТ.
Також слiд звертати увагу здобувачiв освiти на основш адаптивнi реакцiТ до гiпоксiТ та мехашзми Тх розвитку. Адаптивш реакцп до гiпоксiТ можна подтити на негайнi (короткостроковi) та вщдалеш (довгострокова адаптацiя).
До негайних адаптивних реакцй при ппо-ксiях вщносять: збiльшення частоти дихання та серцевих скорочень, як обумовленi стимулюю-чим впливом вуглекислого газу (С02) на дихаль-ний та судино-руховий центри в довгастому моз-ку; вихщ еритроцитiв iз депо (пiд дiею катехола-мiнiв); централiзацiя кровооб^у (при гiпоксiТ
всього оргашзму) або розвиток артерiально!' п-переми (при локальнiй ппокси), яка обумовлена збтьшенням продукцiï оксиду азоту вщ NO-синтаз та нiтритредуктаз [5]; перехщ клiтин до стану максимального функцюнального спокою (не стосуеться таких оргашв як серце та голо-вний мозок), що виникае внаслщок зниження продукцiï АТФ при недостачi кисню; активацiя безкисневих механiзмiв продукцй АТФ для ком-пенсацiï енергетичних витрат на функцюнування найбтьш важливих клiтинних систем (K-Na-АТФаза, тощо); змщення криво!' дисоцiацiï окси-гемоглобшу вправо внаслiдок накопичення кис-лих продук^в метаболiзму клiтин.
До в'ддалених адаптивних реакцй при ri-пошях вiдносять: еритроцитоз, що виникае внаслщок збтьшення продукцй еритропоетину нир-ками; ангiогенез в гiпоксичних дтянках, який за-безпечуеться активацiею транскрипцшного фактора hypoxia-induced factor-1 (HIF-l) з подаль-шою активацiею ос SNHG1/miR-199a-3p/TFAM [6]; збiльшення концентрацiï мюглобшу у м'язах, що забезпечуе депонування кисню в цих тканинах та його вивтьнення при падiннi пар^ально-го тиску O2 нижче 10-15 мм рт. ст., пюля чого деоксигенований мюглобш виступае в ролi по-тужно!' нiтрит-нiтритредуктази та стимулюе утворення оксиду азоту [7]; збiльшення продукцй' HIF-1 також потенцiюе антиоксидантний захист мтохондрш та збiльшуе ступшь спряженостi окиснення та фосфорилювання у мiтохондрiях, окрiм цього HIF-1 посилюе ефект Варбурга (ана-еробний глiколiз з послiдуючою метаболiзацiею молочно!' кислоти), що додатково забезпечуе кл^ини енерпею [8, 9]; окрiм якiсних змш у мто-хондрiях зростае також i Тх кiлькiсть, що забез-печуеться складною взаемодiею мiж HlF-1 (який знижуе бiогенез мiтохондрiй та стимулюе мто-фагiю) та NRF-2 (який активуеться внаслщок ок-сидативно!' сигналiзацiï пiдчас гiпоксiï та стимулюе пролiферацiю мiтохондрiй) [10].
У пщсумку здобувачi освiти мають розум^и, що адаптивнi реакцiï до ппоксичних сташв (особливо тi, що забезпечують довготривалу адап-тацiю тканин та оргашв до ппокси) регулюються низкою транскрипцiйних факторiв, центральний з яких - HIF-1.
Окрiм знань про мехашзми розвитку адаптивних реакцш викладачу слщ звернути увагу на вщпрацювання здобувачами осв^и алгоритму визначення типу гiпоксiï за показниками газового складу кровi (Приклад 1). Приклад 1
ратмО2 (мм рт.ст.) 160 рАО2 (мм рт.ст.) 110 раО2 (мм рт.ст.) 88 р^2 (мм рт.ст.) 29 раСО2 (мм рт.ст.) 34 SaO2 (%) 96 SvO2 (%) 52 ХОД (л/хв) 8,5 ХОК (л/хв) 6,3
рН 7,38
Молочна кислота (мг%) 16,5
Алгоритм визначення типу ппокси (вщповщно до етюлопчно!' класифкацп) мае складатись з наступних крокв:
1. Виключення наявност'! г'поксично'У г'покс'УУ. Для цього достатньо перевiрити наявнють до-статнього пар^ального тиску кисню у атмосферному пов^ (ратмО2; нормальнi величини 158— 160 мм рт. ст.). При встановлеш зниженого пар-бального тиску кисню в атмосферi подальший аналiз припиняеться i встановлюеться висновок про наявнють токсично!' гiпоксiï. При нормальному пар^альному тиску кисню в атмосферi аналiз продовжуеться за пунктом 2.
2. Виключення наявностi респiраторноУ (ди-хальноï) г'покс'УУ. Проводиться в 2 етапи. Спочат-ку перевiряеться ступшь вентиляци' легень для чого слщ порiвняти пар^альний тиск кисню в альвеолярному пов^ (рАО2; нормальнi величини 105-110 мм рт. ст.). При його нормальних величинах порушення вентиляци вщсутш, проте виключати наявнють ресшраторно!' (дихально!) гiпоксiï ще не можна. Додатково про вентиляцш легень дае уявлення хвилинний об'ем дихання (ХОД). Далi слщ перевiрити пар^альний тиск кисню в артерiях (раО2; нормальнi величини 95100 мм рт. ст.), осктьки при його зниженш при нормальних значеннях рАО2 вiдбуваеться порушення дифузiï кисню в альвеолах легень. При нормальних показниках рАО2 та раО2 наявнють ресшраторно!' (дихально!) гiпоксiï можна виклю-чити та перейти до пункту 3. При встановленш наявност ресшраторно!' (дихально!) гiпоксiï по-дальша перевiрка не проводиться.
3. Виключення наявностi гем'нно'У (кров'яноï) г'покс'УУ Необхщно перевiрити якiсть та ктькють гемоглобiну. При зниженнi кшькосп гемоглобiну нижче норми можна одразу встановити наяв-нiсть гемiчноï ппоксп' (анемiчний варiант). При нормальнiй кшькосп гемоглобiну слiд перевiрити його якють, що включае в себе виявлення мет-гемоглобiну та оцiнку здатносп кисню з'еднуватись з гемоглобiном (оцшка сатураци SaO2, нормальнi величини 97-98%). При встановленш нормально!' кшькосп та якосл гемоглобн ну наявнють гемiчноï гiпоксiï можна виключити та перейти до пункту 4. При встановлеш наявност гемiчноï (кров'яно!) ппокси' подальша перевi-рка не проводиться.
4. Виключення наявностi циркуляторно'У (гемодинам'нно'У) г'покс'УУ Для встановлення наявност циркуляторноУ (гемодинамiчно!) гiпоксi!' необхiдно розрахувати артерю-венозну рiзницю за киснем (АВР, нормальш величини - 45-50 мм рт. ст.). При збшьшенш АВР бшьше норми встановлюеться наявнiсть циркуляторноУ (гемодина-мiчно!) ппоксп. Додаткову шформативнють про порушення циркуляци' несе хвилинний об'ем кровотоку (ХОК).
5. Виключення наявностi тканинно'У (гсто-токсично) гпокси. Встановлюеться при зни-
10.
Guo Y, Tan J, Miao Y, et al. Effects of Microvesicles on Cell Apoptosis under Hypoxia. Oxid Med Cell Longev. 2019 Apr 17;2019:5972152.
Wu X, Gong L, Xie L, et al. NLRP3 Deficiency Protects Against Intermittent Hypoxia-Induced Neuroinflammation and Mitochondrial ROS by Promoting the PINKI-Parkin Pathway of Mitophagy in a Murine Model of Sleep Apnea. Front Immunol. 2021 Feb 24;12:628168.
Damgaci S, Ibrahim-Hashim A, Enriquez-Navas PM, et al. Hypoxia and acidosis: immune suppressors and therapeutic targets. Immunology. 2018 Jul;154(3):354-362.
La Padula PH, Czerniczyniec A, Bonazzola P, et al. Acute hypobaric hypoxia and cardiac energetic response in prepubertal rats: Role of nitric oxide. Exp Physiol. 2021 May;106(5):1235-1248.
Zuo Y, Qu C, Tian Y, et al. The HIF-1/SNHG1/miR-199a-3p/TFAM axis explains tumor angiogenesis and metastasis under hypoxic conditions in breast cancer. Biofactors. 2021 May;47(3):444-460. Quesnelle K, Guimaraes DA, Rao K, et al. Myoglobin promotes nitrite-dependent mitochondrial S-nitrosation to mediate cytoprotection after hypoxia/reoxygenation. Nitric Oxide. 2020 Nov 1 ;104-105:36-43.
Li HS, Zhou YN, Li L, et al. HIF-1a protects against oxidative stress by directly targeting mitochondria. Redox Biol. 2019 Jul;25:101109.
Nagao A, Kobayashi M, Koyasu S, et al. HIF-1-Dependent Reprogramming of Glucose Metabolic Pathway of Cancer Cells and Its Therapeutic Significance. Int J Mol Sci. 2019 Jan 9;20(2):238.
Thomas LW, Ashcroft M. Exploring the molecular interface between hypoxia-inducible factor signalling and mitochondria. Cell Mol Life Sci. 2019 May;76(9):1759-1777.
женн АВР нижче 45 мм рт. ст.
Провiвши аналiз Прикладу 1 за зазначеним алгоритмом ми можемо встановити наявнють у патента ресшраторно''' (дихально'О ппокси з по-рушенням процеав дифузп газiв у легенях.
Звюно даний алгоритм е досить спрощеним та не охоплюе всього патогенезу ппоксичних станiв, проте вш дозволяе швидко встановити попереднш дiагноз та вирiшити ситуацiйнi задачi типу КРОК-1.
Висновки
Використання зазначеного методичного подходу при викладанн студентам патофiзюлогN п-поксичних стаыв покращить якiсть освiти, збть-шить рiвень пiдготовки студентiв до юпиту КРОК-1 та надасть необхiднi практичн навички для оцiнки газового складу кров^ що будуть не-обхщш на клiнiчних дисциплiнах.
Лiтература
1. Kim JJ, Lee E, Ryu GR, et al. Hypoxia Increases p-Cell Death by Activating Pancreatic Stellate Cells within the Islet. Diabetes Metab J. 2020 Dec;44(6):919-927.
Реферат
МЕТОДИЧЕСКИЙ ПОДХОД К ПРЕПОДАВАНИЮ ПАТОФИЗИОЛОГИИ ГИПОКСИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЙ ДЛЯ СТУДЕНТОВ МЕДИЦИНСКОГО ФАКУЛЬТЕТА
Акимов О.Е., Соловьёва Н.В., Заколодная Е.Э., Мищенко А.В., Костенко В.А.
Ключевые слова: магистр медицины, патофизиология, гипоксия, качество образования, преподавание.
Гипоксия является одним из наиболее распространенных факторов, который приводит к гибели клеток. Поэтому знание современных взглядов на механизмы развития гипоксического повреждения на клеточном уровне необходимы для соискателей образования для улучшения качества лечения многих заболеваний. Цель данной работы - разработать и обосновать методический подход к преподаванию патофизиологии гипоксических состояний для студентов медицинского факультета с учетом современных взглядов на механизмы развития гипоксий. Основное содержание. В историческом аспекте для изучения соискателям образования предлагается классификация гипоксических состояний, предложенная С.Н. Ефуни. Изучать данную классификацию для будущих практикующих врачей необходимо только в историческом аспекте. А для будущих ученых она будет интересна после коррекции ее недостатков в соответствии с современными представлениями о функционировании митохондрий. Для практикующих врачей наиболее приемлемой будет этиологическая классификация. Данная классификация проще и наиболее подходит для будущих практикующих врачей, поскольку она позволяет, после анализа определенных параметров газового состава крови, установить причину развития гипоксического состояния и направить лечебно-профилактические мероприятия на коррекцию воздействия этиологического фактора. Предложено акцентировать внимание соискателей образования на простом и эффективном алгоритме определения типа гипоксии по показателям газового состава крови. Алгоритм включает в себя пять последовательных шагов: 1) исключение наличия гипоксической гипоксии; 2) исключение наличия респираторной (дыхательной) гипоксии; 3) исключение наличия ге-мической (кровяной) гипоксии; 4) исключение наличия циркуляторной (гемодинамической) гипоксии; 5) исключение наличия тканевой (гистотоксической) гипоксии. Выводы. Использование указанного методического подхода при преподавании студентам патофизиологии гипоксических состояний улучшит качество образования, увеличит уровень подготовки студентов к экзамену КРОК-1 и предоставит необходимые практические навыки для оценки газового состава крови, необходимые на клинических дисциплинах.
Summary
METHODOLOGICAL APPROACH TO TEACHING PATHOPHYSIOLOGY OF HYPOXIC CONDITIONS FOR MEDICAL STUDENTS
Akimov O.Ye., Solovyova N.V., Zakolodna O.E., Mishchenko A.V., Kostenko V.O.
Key words: Master's degree of medicine, pathophysiology, hypoxia, quality of education, teaching.
Hypoxia is one of the most common factors leading to cell death. Therefore, knowing modern views on the mechanisms of development of hypoxic damage at the cellular level is essential for students to improve the quality of treatment of many diseases. The purpose of this work is to develop and substantiate a methodological approach to teaching the pathophysiology of hypoxic conditions for medical students, taking into account modern views on the mechanisms of hypoxia. The classification of hypoxic states proposed by S.N. Yefuni can be presented to the students to highlight the historical background of the question. In terms
of practical implication, it is necessary to discuss its shortcomings in accordance with modern ideas about the functioning of mitochondria. Etiological classification can be viewed as the most acceptable for practitioners. This classification is simpler and most suitable for future practitioners, as it enables after the analysis of certain parameters of gas composition in the blood to establish the causes of the development of hypoxic state and to choose the proper treatment and prophylactic measures to correct the effects caused by etiological factor. This article offers students a simple and effective algorithm for determining the type of hypoxia by indicators of blood gas composition. The algorithm includes five successive steps: 1) to rule out the presence of hypoxic hypoxia; 2) to rule out the presence of respiratory (breathing) hypoxia; 3) to exclude haemic (blood) hypoxia; 4) to exclude the presence of circulatory (hemodynamic) hypoxia; 5) to exclude the presence of tissue (histotoxic) hypoxia. Conclusion. The use of this methodological approach in teaching students the pathophysiology of hypoxic conditions will improve the quality of education, increase the level of students' readiness to the licensing exam KROK-1 and provide with the practical skills needed to assess blood gas composition that are applicable in other clinical disciplines.
DOI 10.31718/2077-1096.22.1.146 УДК: 378.147+37.091.212 Атаманчук О.В.
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКЛАДАННЯ ВИБ1РКОВИХ ДИСЦИПЛ1Н КАФЕДРОЮ Г1СТОЛОГИ, ЦИТОЛОГИ ТА ЕМБРЮЛОГИ 1ФНМУ
1вано-Франшський нацюнальний медичний ушверситет
Реформування медичноУ освти та запровадження нових ос&тньо- профеайних програм передбачае перех'д до компетентнiсно-орiентованого пдходу у пiдготовцi лiкарiв, де в результатi 'итеграц 'УУ понять знання-розумння-навички формують компетенцУУ тобто здатнсть i готовнсть до профе-сшноУ д 'яльност'!. На сьогодн¡, квал'ф 'кований медичний фах'тець характеризуеться не тльки великим обсягом знань, але й умiнням самостшно виршувати складн завдання. Введення в навчально-освiтнiй процес подготовки фах1вц1в магстерського рiвня вищоУ освти, спецiальностi 222 "Медицина" елективних дисциплн природничого спрямування веде до формування у майбутнього лiкаря необх'дного спектру загальних та фахових компетен^й, розвитку клiнiчного мислення, посилення мотивацУУ до самовдосконалення. Професорсько-викладацьким складом кафедри гистологи, цитолога та ембрюлогУУ 1вано-Франювського нацонального медичного унверситету було розроблено робочi навчальнi програми двох виб'ркових дисципл/'н /з актуальних роздШв медицини: "Теоретичн!' основи сучасних репродуктивних технологш" та "Морфологiчнi основи клiтинно'y' терап'УУ" для сту-дент'т першого курсу медичного факультету. Дан дисциплни мають велике теоретично-прикладне значення для науковоУ / практичноУ медицини, адже забезпечують поглиблене оволодння знаннями з основ регенеративноУ медицини та клiтинно'y' терап'УУ, принципами вчення про стовбу-ров! клтини, теоретичними основами принципiв репродуктивних технологш, надають в'дпов'д на низку етичних, деонтологiчних та нормативно-правових питань Ух використання в клiнiцi. Практи-чн заняття проводяться на базах спецiалiзованого консультативно-лкувального в 'дд 'тення допо-мiжних репродуктивних технологш Державного закладу «Прикарпатський центр репродукцУУ люди-ни» МОЗ УкраУни, навчально-науково-практичного центру "Мiкроскопiя". Центр обладнаний персо-нальними комп'ютерами, '¡нтерактивним мультимедйним проектором, свтловими мкроскопами лабораторного класу, cCD-вiдеокамерою, цифровою камерою, програмним забезпеченням для здй-снення анал'зу зображень. Навчальн юмнати кафедри обладнан телевiзiйними панелями, персона-льними комп'ютерами з кабельним доступом до "хмаркових" баз даних г'1столог'1чних зображень з використанням технологй "цифровоУ м/кроскопУУ. Колек^я мiкропрепаратiв у навчальнй лабора-тор'УУ нал'чуе близько 4 тис. екземплярiв. Вивчення запропонованих виб'ркових дисципл/'н сприяе фо-рмуванню в здобувач'т ос&ти чткого уявлення про сучасн можливост'! допом'жних репродуктивних технологй, та можливост'! регенеративноУ медицини та клiтинно'У терап'УУ, Ух обмеження та перс-пективи подальшого прогресу з метою виршення проблем депопуляцУУ пдвищення ефективностi л-кування хвороб центрально'!' та периферичноУ нервовоУ систем, захворювань серцево-судинноУ та ен-докринноУ систем. Знання та навички отриман на виб'ркових дисциплнах можуть стати основою для усв 'домленого вибору майбутньоУлкарсько'У спецiальностi чи подальших наукових досл'джень. Ключов1 слова: виб1рков1 дисциплЫи, компетенцп, здобувач1 освгги, м1жпредметна 1нтеграц1я.
Медична ocBiTa Украши, що перебувае на сьогодшшнш час у стан реформування, передбачае пошук ефективних навчальних методiв з метою шдвищення якост подготовки випускникв рiзних осв^ых рiвнiв. З метою успшного вирн шення професшних завдань та високо!' конку-рентоздатносп на ринку працк лкар сьогодення
повинен володгги вмшням швидко знаходити, аналiзувати та узагальнювати потрiбну шфор-мацш, лопчно мислити, використовуючи новi науковi знання у свош професшнш дiяльностi, оргашзовувати та вести дослщницьку дiяльнiсть. Реалiзацiя цих завдань лежить в основi компе-тентнюного шдходу подготовки фахiвцiв медич-
