CC BY
119
УДК 335.010.3 МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ
Безугла Ю. Є., здобувач (УІПА)
У статті був сформований методичний підхід до оцінки ефективності фінансової реструктуризації підприємств залізничного транспортного машинобудування.
Ключові слова: підхід, формування, управління, стратегія, реструктуризація, підприємство.
Постановка проблеми. Сучасний стан української економіки не є достатньо стійким. В
цілому та, зокрема, їх прибутком, необхідність створення теоретичних та практичних системно-орієнтованих основ формування фінансової реструктуризації підприємств залізничного транспортного машинобудування. В умовах стрімкого розвитку економіки країни багато з вітчизняних підприємств, незалежно від організаційно-правових форм, не витримують такого темпу й втрачають свої конкурентні позиції на ринку. Це спричинено відсутністю довгострокового фінансового планування та стратегічного управління підприємством. Для того, щоб уникнути таких загроз діяльності підприємства необхідно чітко усвідомлювати необхідність удосконалення процесу формування фінансової реструктуризації на підприємствах залізничного транспортного машинобудування.
Аналіз останніх досліджень та виділення невирішених питань. Питання сутності формування фінансової реструктуризації підприємств досліджувалися зарубіжними та вітчизняними вченими, серед яких: Хлебников Д. [1], Алпаттов А. [2], Байцим В. [3], Леміш А. [4], Лианский М. [5], Манойленко О. [6], Мартиненко М. [7], Одинцов М. [8], Семенова Д. [9], Тутунджян А. [10], Аистова М. [11] та ін. Але у більшості наукових праць учених підходи до формування фінансової реструктуризації підприємства недостатньо розроблені як в теоретичному, так і в практичному аспектах, та відсутні рекомендації, які б комплексно врахували як кількісні, так і якісні характеристики суб’єкта господарювання щодо використання фінансових ресурсів.
Постановка мети. Метою статті є вдосконалення методичного підходу щодо оцінки рівня ефективності формування фінансової реструктуризації підприємств залізничного
транспортного машинобудування.
Виклад основного матеріалу.
Функціонування підприємств залізничного
транспортного машинобудування здійснюється в умовах важкої взаємодії факторів внутрішнього та зовнішнього порядку. Ці фактори впливають на
даний момент існує потреба в удосконаленні управління діяльністю суб’єктів господарювання формування фінансової реструктуризації підприємства та можуть бути регульованими і нерегульованими. Визначення сукупності факторів, які впливають на розробку фінансової реструктуризації підприємства, дає змогу відповісти на питання: чи призведе проведена фінансова реструктуризації до досягнення підприємством своєї фінансової мети в умовах змін факторів зовнішнього фінансового становища. Аналіз внутрішніх факторів (сфера та напрями діяльності, галузева приналежність, організаційно-правова форма, розмір підприємства) дозволяють визначити ймовірність їхнього згладжування або ефективного використання. Оскільки розміщення залізничного транспортного машинобудування визначається в значній мірі працемісткістю виробів, рівнем кваліфікації праці, що використовується, а також особливостями спеціалізації і кооперованих зв'язків підприємств, масовий і крупносерійний випуск готової продукції настільки сильно знижує витрати на її виготовлення, що це виправдує виникаючі в ході кооперованих зв'язків або постачань продукції споживачам далекі перевезення.
За результатами аналізу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища здійснюється комплексна оцінка існуючої фінансової позиції підприємства. В процесі такої оцінки потрібно отримати чітке уявлення про основні параметри, які характеризують можливості і обмеження розвитку фінансової діяльності підприємства (рис. 1).
Аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього середовища слід здійснювати за допомогою стратегічного фінансового аналізу. Значення стратегічного аналізу полягає в тому, що якщо зрозуміти конкурентне середовище галузі, то можна визначити, яких заходів вживати, що необхідно змінити, як використовувати ті чи інші можливості, переваги, компетенції.
Підприємство може або пристосуватися до змінних умов, або протидіяти їм, намагаючись змінити конкурентне середовище. Підприємство повинно частіше за своїх конкурентів складати
прогнози на майбутнє, це дасть цому змогу конкурентів, які зможуть лише реагувати на неї. контролювати майбутню ситуацію, на відміну від
Рис. 1. Методичний підхід до оцінки рівня ефективності фінансової реструктуризації підприємств
залізничного транспортного машинобудування
На розробку фінансової реструктуризації також впливають соціально-економічні та політичні фактори. Функціонування підприємств залізничного транспортного машинобудування у нестабільних економічних умовах призвело до появи незатребуваних виробничих потужностей, морального й фізичного старіння основних фондів, недоцільності й неефективності використання виробничих ресурсів. Багато підприємств, втративши ринки збуту, отримують сировину, матеріали й енергоносії за схемою товарного кредитування та не можуть оплатити їх, оскільки не можуть реалізувати вироблені товари й послуги
або отримати за них економічно обґрунтовану ціну [1-3]. Низький рівень інвестицій зумовлюється неготовністю, з одного боку, одержувачів інвестицій - підприємств до ефективного освоєння засобів (насамперед, через низьку якість управління), а з іншого - інвесторів вкладати капітали в підприємства через високі ризики (незахищеність прав власності, значний ризик втрати коштів, непрозорість фінансового стану підприємств). Варто підкреслити, що в машинобудуванні споживацький фактор має більший вплив на розміщення виробництва, ніж сировинний. Виготовлення машин та обладнання
споживає значну кількість металів, що виробляються в Україні.
В умовах обмежених ресурсів (часу, фінансових засобів) більш ефективно починати з обстеження внутрішнього середовища (самого підприємства), а потім, у рамки проблем, які визначилися, ознайомитися з його зовнішнім оточенням. Такий підхід дозволяє значно зменшити обсяг аналізованної інформації. Порядок проведення діагностики підприємства
принципового значення не має, оскільки даний
процес допускає застосування ітераційного шляху: діагностика ряду сторін внутрішнього середовища викликає необхідність звертання до зовнішнього середовища, а після вивчення деяких аспектів зовнішнього середовища необхідно звернутися до внутрішнього. Запропонований перелік показників дозволить із мінімальними витратами часу і засобів визначити стан внутрішнього середовища підприємств залізничного транспортного машинобудування (табл. 1).
Таблиця 1
Система показників оцінки ефективності фінансової реструктуризації підприємства
№ Показник Формула розрахунку
1 2 3
Показники майнового стану підприємства
1 Коефіцієнт зносу основних засобів Накопичений знос Первісна вартість основних засобів
2 Коефіцієнт придатності основних засобів Залишкова вартість основних засобів Первісна вартість основних засобів
3 Коефіцієнт відновлення основних засобів Вартість основних засобів, що надійшли за період Вартість основних засобів на кінець періоду
4 Коефіцієнт вибуття основних засобів Вартість основних засобів, що вибули за період Вартість основних засобів на початок періоду
5 Коефіцієнт амортизації нематеріальних активів Сума амортизаціїнематеріальних активів підприємства Первісна вартість нематеріальних активів підприємства
6 Індекс постійного активу Необоротні активи Власний капітал
7 Коефіцієнт реальної вартості майна залишкова вартість основних засобів + виробничі запаси + незавершен е виробництв о + МШП вартість активів підприємст ва
Показники оцінки стану, ст зуктури й ефективності використання оборотних активів підприємства
1 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами Власний капітал - необоротні активи Оборотні кошти
2 Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства Фактична наявність оборотних коштів вартість майна підприємства
3 Коефіцієнт оборотності Обсяг реалізації продукції Середня величина оборотних коштів
4 Швидкість обороту (оборотність) Середня величинаоборотнихкоштів * тривалістьаналізованого періоду обсяг реалізованої продукції
5 Коефіцієнт завантаження оборотних коштів Середня величина оборотних коштів обсяг реалізації продукції
6 Коефіцієнт ефективності Прибуток від реалізації продукції Середня величина оборотних коштів
Показники, що характеризують структуру капіталу підприємства
1 Коефіцієнт автономії (незалежності) Власний капітал Загальний капітал
2 Коефіцієнт фінансової стійкості Власний капітал + довгострок ові позикові кошти Загальний капітал
3 Коефіцієнт фінансування Власний капітал Позиковий капітал
Продовження табл. 1
1 2 3
Показники ліквідності підприємства
1 Коефіцієнт поточної ліквідності Оборотніактиви Короткострпозиковийкапітал
2 Коефіцієнт швидкої ліквідності Оборотніактиви- запаси і витрати Короткостр позиковийкапітал
3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності Грошові кошти + короткостр .фінансові вкладення Короткостр. позиковий капітал
4 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами Власний капітал - необоротні активи Оборотні активи
5 Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами Власний капітал - необоротні активи Запаси і затрати
6 Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів Грошові кошти та їх еквівалент и Власні оборотні кошти
7 Коефіцієнт покриття запасів ВОК + короткострокові кредити банків + кредиторська заборгованість за товари
Запаси і затрати
Показники фінансової стійкості підприємства
1 Коефіцієнт автономії власний капітал капітал
2 Коефіцієнт фінансової залежності капітал власний капітал
3 Коефіцієнт фінансового ризику залучений капітал власний капітал
4 Коефіцієнт маневреності власного капіталу власні оборотні кошти власний капітал
5 Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень довгостр . зобов ' язання необоротні активи
6 Коефіцієнт довгострокового залучення коштів довгостр. зобов' язання власний капітал + довгостр .зобов' язання
7 Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел власний капітал власний капітал + довгостр. зобовязання
Показники ділової активності (оборотності) підприємства
1 Коефіцієнт оборотності активів Виручка від реалізації продукції Середня вартість активів
2 Коефіцієнт оборотності необоротних активів Виручка від реалізації продукції Середня вартість необоротни хактивів
3 Коефіцієнт оборотності оборотних активів Виручка від реалізації продукції Середня вартість оборотниха ктивів
4 Коефіцієнт оборотності запасів Собівартіс ть реалізован ої продукції Середня вартість запасів
5 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості Виручка від реалізації продукції Середня вартість дебіторськоїзаборгованості
6 Коефіцієнт оборотності власного капіталу Виручка від реалізації продукції Середня вартість власногокапіталу
7 Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості Собівартість реалізованої продукції Середня вартість кредиторськоїзаборгованості
Закінчення табл. 1
1 2 3
Показники рентабельності підприємства
1 Рентабельність активів (майна) Чистий прибуток Вартість майна підприємства
2 Рентабельність сукупного капіталу Прибуток до оподаткува ння Вартість капіталу підприємст ва
3 Рентабельність власного капіталу Чистий прибуток Власний капітал підприємст ва
4 Валова рентабельність реалізованої продукції Валовий прибуток Виручка від реалізації продукції
5 Операційна рентабельність реалізованої продукції Операційни й прибуток Виручка від реалізації продукції
6 Чиста рентабельність реалізованої продукції Чистий прибуток Виручка від реалізації продукції
7 Рентабельність виробництва Прибуток до оподаткування Середня вартість основних засобів + середня вартість ТМЦ
Таким чином, функціональне
діагностування внутрішнього середовища
підприємств залізничного транспортного машинобудування здійснюють за такими
складовими господарської діяльності як ліквідність підприємства, фінансова стійкість
(платоспроможність), ділова активність,
рентабельність. За кожною групою складових господарської діяльності підприємства зафіксовано відповідний інструментарій проведення
діагностування. Виходячи з результатів діагностики визначаються можливості і загрози, з якими можуть штовхнутися керівники при здійсненні реструктуризації підприємства.
Саме тому ефективність використання фінансових ресурсів підприємств залізничного транспортного машинобудування реалізується при вирішенні двох взаємозалежних завдань. Перше полягає в одержанні невеликої кількості ключових параметрів, що дають об’єктивну картину про ступінь використання фінансових ресурсів при формуванні стратегії управління фінансовою реструктуризацією підприємств залізничного транспортного машинобудування. Логічна структура аналізу таких параметрів буде включати декілька етапів, таких як виявлення змін параметрів у часовому і просторовому розрізі; визначення співвідношення чинників, що викликали ці зміни; ідентифікація параметрів [8].
Виявлення змін параметрів у часовому і просторовому розрізі полягає в порівнянні показників як по кожному об’єкту, так і окремих об’єктів між собою за певний період. Друге завдання містить у собі розробку і реалізацію управлінських рішень на підставі отриманих результатів [5]. Значна роль при формуванні стратегії управління фінансовою
реструктуризацією підприємств залізничного
транспортного машинобудування приділяється ідентифікації параметрів, тобто виявленню ступеня відповідності розглянутого параметра певним значенням, що представляються як критичні, граничні або максимально можливі. Визначення таких значень і представляє заключний етап аналізу результатів оцінки ефективності використання фінансових результатів.
Однак, не слід вважати, що максимально можливі значення фінансових коефіцієнтів є граничними, оскільки по мірі удосконалення ринкових відносин вони повинні зростати, що стосується також оптимальної структури фінансових ресурсів підприємств залізничного транспортного машинобудування, яка буде постійно змінюватись і залежати від зовнішніх та внутрішніх чинників [11]. Але, значення показників більше порогового не може бути для всіх показників у силу того, що загальний підсумок балансу (сума по окремим статтям) обмежений. У цьому випадку «більше» якого-небудь показника обов’язково призведе до «менше» для іншого. Тому потрібне постійне дослідження структури фінансових ресурсів підприємства і ефективного їх використання на різних стадіях економічного розвитку при формуванні стратегії управління фінансовою реструктуризацією підприємств залізничного транспортного машинобудування.
Висновки даного дослідження і перспективи подальших робіт у цьому напрямку. Проблема оцінювання якості формування фінансової реструктуризації є однією з ключових у діяльності підприємств, тому при її оцінюванні доцільно використовувати підхід, який передбачає окремий аналіз цього процесу, який характеризується критеріями якості. Якість формування фінансової реструктуризації слід визначати за достатністю умов, тобто наявності
ресурсного і методичного забезпечення. Саме тому, фінансове становище підприємств залежить не тільки від наявності коштів, але і від раціональності їх використання в господарському обороті. За допомогою різних альтернатив розподілу фінансових ресурсів можливо визначати фінансові можливості. Найефективніша комбінація фінансових показників підприємства буде така, яка враховує специфіку галузі. Однак не всі показники фінансового стану дають чітке уявлення про те, наскільки ефективно використовуються фінансові ресурси підприємства, тому можна лише припустити, що чим ближче значення коефіцієнтів до граничних, тим у більшому ступені фактичне значення наближається до максимально можливого.
Отже, якщо у підприємства є значні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, то недоотримання частини прибутку визначається в деякій мірі неоптимальністю структури засобів підприємства і джерел фінансування. При цьому варто враховувати, що досягнення оптимальної структури фінансових ресурсів потрібні цілеспрямовані дії. Оскільки, фінансове становище підприємства визначається системою показників, що, будучи об’єднаними по різних групах є взаємозалежними. У зв’язку з цим зміна одного з показників тягне за собою зміну інших, що дозволяє шляхом перерозподілу засобів підприємства та джерел їх формування досягати поліпшенню фінансового становища. Особливості розміщення залізничного транспортного машинобудування обумовлює велику роль і значення транспортного чинника в здійсненні кооперованих постачань і забезпеченні споживачів готовою продукцією. Ритмічність роботи конвеєрів і потокових ліній машинобудівних заводів залежить від чіткої роботи як підприємства-суміжників, так і транспорту. Розвинена транспортна мережа району, яка склалась історично, можливість використовувати різні види транспорту між підприємствами, що кооперуються, підвищує надійність внутрішньо- і міжрайонних зв'язків. У результаті здешевлення транспортування продукції на усіх видах транспорту через зростання обсягів перевезення, близькість постачальників продукції в даний час грає набагато меншу роль, ніж у минулому. Розміщення підприємств транспортного машинобудування залежить від характеру виробництва, його трудомісткості, потреб у кваліфікованій робочій силі показників витрат
сировини, енергії, устаткування у розрахунку на випуск одиниці продукції.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Аистова М.Д. Реструктуризация
предприятия: вопросы управления. Стратегии,
координация структурных параметров, снижение сопротивления преобразованиям/ М.Д. Аистова. -М. Высшая школа приватизации и предпринимательства, 2000.
2. Алпаттов А.А. Управление
реструктуризацией предприятий/А.А. Алпатов. -М.: Высшая школа, 2000.
3. Байцим В. Нові підходи до управління підприємствами в сучасних умовах / В.Байцим // Вісник Української Академії державного управління. - 2002. - № 2. - С. 62-73.
4. Леміш А.М. До питання про визначення економічної сутності поняття "фінансове оздоровлення" підприємств / А.М. Леміш //Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - № 12. - С.71-77.
5. Лианский М. Реструктуризация предприятий на основе формирования антикризисной стратегии / М. Лианский // Проблемы теории и практики управления. - 2006. -№ 11. - С. 56-62.
6. Манойленко О.В. Особливості реструктуризації великомасштабних промислових підприємств в Україні / О.В. Манойленко // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 3. - С. 3-10.
7. Мартиненко М.М. Стратегічний менеджмент : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / М. М. Мартиненко, І. А. Ігнатьєва. - К. : Каравела, 2006. - 320 с.
8. Одинцов М.В. Корпоратизация и реструктуризация как две стороны реформирования предприятия/ М.В. Одинцов, Л.В Ежкин// Менеджмент в России и за рубежом. -2000. - №6.
9. Семенова Д.О. Деякі аспекти процесів реструктуризації підприємств в умовах економіки перехідного періоду / Д.О. Семенова // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 8. - С. 139-142.
10. Тутунджян А. Реструктуризация предприятия / А. Тутунджян // Маркетинг. - 2002. -№2. - С. 88-96.
11. Хлебников Д. Реструктуризация компании: подходы и опасности / Д.Хлебников // Менеджмент і менеджер. - 2008. - № 9/10. - С. 914.
Аннотация. В статье сформирован методический подход к оценке эффективности финансовой реструктуризации предприятий железнодорожного транспортного машиностроения.
Ключевые слова: подход, формирования, управления, стратегия, реструктуризация, предприятие.
Summary. The paper was formed methodical approach to evaluating the effectiveness of the financial restructuring of rail transport engineering.
Keywords: approach, formation, management, strategy, restructuring the company.
Рецензент д.е.н., професор УІПА Прохорова В.В. Експерт редакційної колегії к.е.н., доцент УкрДАЗТ Уткіна Ю.М.
УДК 657:656.2(075)
СУЩНОСТЬ ЗАЕМНОГО ОСНОВНОГО КАПИТАЛА ТРАНСПОРТНЫХ КОМПАНИЙ И ВОПРОСЫ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕГО РАЗМЕРА
ВовкА.А., д.э.н., профессор (МГУПС),
Вовк Ю.А., к.э.н., начальник отдела (ЦМ ОАО «РЖД»)
У статті розкривається сутність позикового основного капіталу, як складової основного капіталу, що знаходиться в юридичному розпорядженні транспортної компанії і обгрунтовується порядок характеристики його розміру. Оскільки визначення розміру позикового основного капіталу зачіпає питання обліку оренди знарядь праці, то обгрунтовуються напрями вдосконалення цього розділу бухгалтерського обліку.
Ключові слова.: позиковий основний капітал, транспортні компанії, знаряддя праці, бухгалтерський
облік.
Анализ исследований и публикаций. Проблема оценки размера основного капитала транспортных компаний обусловлена тем, что в современных условиях нет возможности для характеристики размера заемного основного капитала. Мало того, в экономической литературе в настоящее время отсутствует понятие «заемный основной капитал» и вопросы раскрытия его сущности и порядка характеристики не рассматриваются даже в работах И.А.Бланка [1], в которых весьма подробно раскрываются вопросы управления заемным капиталом. Однако в условиях рыночных отношений предоставления займов в форме передачи в пользование орудий труда (основных средств и нематериальных активов) получила довольно широкое
распространение и поэтому понятие заемного основного капитала имеет право на
существование, подобно понятию «заемный оборотный капитал», что обосновано нами в работе [2].
Заемный основной капитал, по нашему мнению, нельзя понимать как определенный размер денежных средств, взятых взаймы и авансированных на орудия труда. Денежные средства, взятые взаймы, сразу же становятся собственностью получателя независимо от цели, на которую они использованы. Это обусловлено тем, что денежные средства не имеют печати собственности. Наличные денежные средства фактически принадлежат тому, в чьих руках они находятся, а безналичные - тому, кто имеет право ими распоряжаться. Поэтому в результате использования займов для инвестиций в форме
капитальных вложений осуществляется создание собственных орудий труда. Наряду с этим возможно получение денежных средств взаймы в форме материальных и нематериальных ценностей, обладающих свойством участвовать в процессе производства многократно - орудий труда, которые подлежат возврату именно в такой же форме. Такой вариант получения займа называется арендой (лизингом).
Выделение нерешенных частей общей проблемы, которым посвящается статья. Изучение порядка отражения в бухгалтерском учете арендованных орудий труда позволило установить, что определению размера заемного основного капитала организаций препятствует сложившийся порядок отражения в бухгалтерском учете этих операций, расчетов между арендодателями и арендаторами по поводу аренды, а также по поводу амортизации
(восстановления) в денежной форме денежных средств, первоначально авансированных на
арендованные орудия труда.
Формирование целей статьи
(постановка задачи). В связи с этим целью статьи является обоснование порядка расчета размера заемного основного капитала, а также принципов отражения в учете аренды (лизинга) орудий труда.
Изложение основного материала исследования с обоснованием полученных научных результатов. Поскольку заемный
основной капитал по существу не отличается от собственного, то его размер также можно определять только в среднем за период по формуле:
© Вовк А.А., Вовк Ю.А.
