CC BY
107
7. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - Т. 1-2. - К. : Вид-во "Ника-Центр",
1999. - 1102 с.
8. Економ1чна енциклопед1я. - у 3-ох томах. - Т. 2 / редкол. С.В. Мочерний (вщ. ред.) та ш - К. : Вид. центр "Академiя", 2001. - 848 с.
9. Економпка та менеджмент : навч. поабн. / пщ ред. О.С. Кузьмша. - Львiв : Вид-во ДУ "Львiвська полггехшка", 1996. - 827 с.
10. Малахов И.К. Экономика, организация и планирование радиотехнических предприятий. - Харьков : ХГУ им. А.М. Горького, 1963. - 302 с.
11. Инновационный менеджмент : справ. пособие. - М. : Изд-во ЦИСН, 1998. - 568 с.
12. Уткин Э.А. Инновационный менеджмент / Э. А. Уткин, Г.И. Морозова, Н.И. Морозова. - М. : Изд-во АКАЛИС, 1996. - С. 11.
13. Кшдерманн Г. Мотивування пращвниюв промислових пщприемств: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. екон. наук: спец. 08.06.01. - Л^в, 2004. - 18 с.
14. Князь С.В. Мошторинг швестицшних та шновацшних процеав / С.В. Князь, Н.Г. Георпад^ В. А. Фльорко // Вюник НУ "Львiвська пол^ехшка" : Лопстика. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полггехшка". - 2003. - Вип. 469. - С. 223-228.
15. Валдайцев С.В. Управление инновационным бизнесом : учебн. пособ. [для вузов]. -М. : Изд-во ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 343 с.
16. Горбунов А.Р. Управление финансовыми потоками и организация финансовых служб предприятий, региональных администраций и банков. - М. : Изд. фирма "Анкил",
2000. - 224 с.
17. Тувакова Н.В. Оргашзащя та економiчна оцшка шновацшно'1 дiяльностi пщприемств : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.06.01 / Нащональний ушверситет "Львiвська полггехшка". - Львiв, 2002. - 154 с.
18. Дорошенко Т.В. Формування оптимально! структури швестицшних ресурав на пщприемста // Фшанси Украши. - 2002. - № 9. - С. 134-138.
УДК334.716.003.12 Викл. А.1. Бурда, канд. екон. наук -Дрогобицький
державный nedazozi4H^ ушверситет iM. 1вана Франка
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ СКЛАДНИК1В ТР1АДИ ПОТЕНЦ1АЛУ НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК П1ДПРИСМСТВА
Запропоновано мехашзм оцшювання потенщалу сталого розвитку промислових пщприемств, принциповi засади якого мають бути спрямованi на забезпечення структурно! гармошзацп трiади потенцiалу. Встановлено, що головним завданням удосконалення механiзму оцшювання потенщалу сталого розвитку пщприемства е пошук напрямiв, якi б дали змогу сформувати ефективний, дiевий еколого-сощаль-но-економiчний механiзм для забезпечення вщтворення потенцiалу сталого розвитку пiдприемства. З'ясовано, що саме приховаш невикористанi потенцшш можливостi е резервами забезпечення сталосп пiдприемства i лише вони зумовлюють спромож-нiсть адекватно зреагувати на мшливють середовища та сформувати прюритети майбутнього розвитку.
Lecturer A.I. Burda - Drogobych state pedagogical university
named after Ivan Franco
The methodical features of triad constituents potential evaluation influence
on enterprise steady development
The main principals of improvement of the mechanism of estimation of the potential sustainable development of the enterprise, the ways of its structural harmonization are elaborated in the article. It is set that the main task of improvement the mechanism of evaluation of potential of steady development of enterprise is a search of directions, which would
enable to form effective, effective ecology-socio-economic mechanism for providing of recreation of potential of steady development of enterprise. It is found out, that untapped potential possibilities are pre-eminently hidden by backlogs of providing of constancy of enterprise and only they predetermine possibility adequately to react on changeability of environment and form priorities of future development.
Постановка проблеми. Структуры зрушення в економщ Укра!ни, як зумовлюють кшьюст та яюсш змши в eKOHOMi4Hrn арх^ектошщ, вщбу-ваються в напрямi загальносвiтових тенденцш, проте вони мають здебшьшо-го розбалансований характер, призводять до диспропорцшносп розвитку промислового сектора. Один iз виявiв структурно! деформаци економiки - це невщповщшсть галузево! структури машинобудiвного комплексу стратепч-ним прiоритетам розвитку нащонально! економiки.
За роки трансформаци дiяльнiсть шдприемств машинобудiвно! галузi супроводжувалася значними втратами виробничого, кадрового, шновацшно-го потенцiалiв. Якщо в промислово розвинених кра!нах частка машинобуду-вання досягае 40-50 % у загальному обсязi продукци промисловостi, то в Ук-ра!ш цей показник не перевищуе 14 %, а частка шновацшно! продукци в загальному обсязi реалiзовано! машинобудiвно! продукци становить 17 %.
Тенденци розвитку економжи свiдчать про наявнiсть певних загроз економiчнiй безпецi Укра!ни, саме тому швелювання зростаючих викликiв потребуе створення конкурентоспроможного машинобудiвного комплексу, що можливе за рахунок досягнення високого рiвня внутршньо! збалансова-ностi машинобудiвних шдприемств, ефективного розвитку !х потенцiалу. Саме тому набувають актуальностi питання дослщження потенцiалу сталого розвитку машинобудiвних пiдприемств, аналiзу та оцiнювання його скла-дникiв, визначення напрямiв структурно! гармошзаци потенцiалу в забезпе-ченш сталого розвитку пiдприемств, !хньо! економiчно! незалежностi.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. Дослiдженню проблеми ефективного розвитку промислових шдприемств на основi вщтворення !х по-тенцiалу дедалi бшьше уваги придiляють вiтчизнянi та зарубiжнi науковцi. Рiзнi теоретичнi, методологiчнi та оргашзацшш аспекти цiе! проблеми знай-шли вщображення у працях А. Воронково!, I. Бузько, В. Гавви, I. Дмитренко, I. Должансько!, Н. Краснокутсько!, G. Лапiна, В. Пономаренка, I. Ретна, О. Сущенко, О. Федонша, а також зарубiжнi вчеш Т. Йеннер, К. Камерона, Р. Кушна, G. Попова, А. Стржленда, А. Томпсона та iнших.
Невиршеш аспекти проблеми. Здiйснюючи грунтовний аналiз до-слiджень вiтчизняних та зарубiжних учених з проблематики управлiння роз-витком потенцiалу промислових пiдприемств, вщзначимо, що мало дослщже-ними залишаються питання оцiнювання потенцiалу сталого розвитку шдприемств та його прогнозування. З огляду на це, виникае об'ективна потреба в подальшому розвитку теоретико-методолопчних та прикладних засад ощ-нювання потенцiалу пiдприемства, пошук шляхiв структурно! гармошзаци складникiв потенцiалу в забезпеченш сталого розвитку пiдприемства.
Мета дослвдження. У сучасних умовах юнуе потреба формування нового методичного шдходу до побудови механiзму ощнювання потенцiалу сталого розвитку, в основу якого мае бути покладено науково обгрунтовану
концепщю, що враховуе, з одного боку, ефектившсть використання потенщ-алу шдприемства та виявлення pe3epBiB i прiоритетiв його зростання, а з ш-шого - становище шдприемства на ринку та вплив зовшшнього середовища. Саме тому, на наш погляд, досить ефективним е використання для цих щлей механiзму управлiння, який, на вщмшу вiд iснуючих аналогiв, був би адапто-ваним та зорiентований на забезпечення гармонiзацiï трiади потенщалу сталого розвитку промислового шдприемства.
Виклад основного матерiалу. В умовах соцiально-економiчних тран-сформацiй, що тривають в Украïнi, актуалiзуються питання забезпечення сталого розвитку промислових шдприемств як передумови шдвищення ïx конку-рентоспроможностi та економiчноï безпеки. Розвиток потенщалу шдприемства на збалансованш основi зумовлюе його сталий розвиток загалом, тобто узго-джуеться зi стабшьним приростом основних теxнiко-економiчниx показникiв, ефективною адаптащею до зовнiшнix та внутршшх змiн, що значною мiрою визначаеться ступенем вщтворення та розвитку його потенщалу. Розвиток шдприемства трактуеться як удосконалення дiяльностi, тобто змши по висхщнш траекторiï - вщ нижчого до вищого, вiд простого до складного.
Аналiзуючи проблему сталого розвитку шдприемства, потрiбно зазна-чити, що шдприемства як складш соцiально-економiчнi системи характеризу-ються значною кшьюстю взаемодiючиx елементiв, рiзнорiднiстю процесiв 1'х взаемоди та пiдвладнiстю закономiрностям i ди об'ективних законiв органiзацiï. Система, представниками яко1' е пiдприемство, шд впливом чинникiв зов-нiшнього середовища може ухилятися вщ iснуючого стану стшкого функщону-вання в досягненш поставлених цiлей. Саме тому управлшський вплив, спря-мований на внутршш змiннi параметри системи, повинен протистояти зовшш-нiм обуренням, адаптувати систему, забезпечити гармошчне поеднання проце-шв розвитку iз змiнами потенцiалу розвитку i забезпечити сталий розвиток.
Шд сталютю шдприемства Р. А. Сремейчук пропонуе розумгги таку органiзацiю його виробничо-господарсько!" дiяльностi, що дае змогу забезпечити стабшьш теxнiко-економiчнi показники з позитивною динамжою й ефе-ктивно адаптуватися до оббурювань навколишнього й внутршнього середовища [4, с. 58]. В.О. Василенко сталють шдприемства розглядае - це здат-шсть системи зберiгати свiй працездатний стан щодо досягнення запланова-них результат за наявностi рiзниx мiнливиx впливiв [1, с. 19]. Б. Вщеке та Ю.Б. 1ванов вважають, що стабшьшсть пiдприемства являе собою здат-нiсть системи зберiгати рух за означеною траекторiею, тобто дотримуватись визначеного режиму функщонування [2, с. 12].
Автор сталють розглядае як системне явище, яке виступае шдикатором вщхилень вiд потенцiйно можливого конкурентного стану на певному еташ життедiяльностi шдприемства. Основною метою забезпечення сталост шдприемства е отримання прибутку, достатнього для нарощування потенцiалу розвитку i його конкурентних переваг на тривалу перспективу.
Сталють пiдприемства - явище динамiчне в часi, котре становить пев-ний iнтерес пiд час розгляду його не тшьки як просто1' адаптацiï пiдприемства до умов середовища господарювання, але насамперед як змшу стану або по-
ведiнки оргашзацп внаслiдок заданого цiлеспрямованого впливу на Heï фак-TopiB зовнiшнього оточення та властивють саморегульованих структур зберь гати стабiльнiсть навiть за ютотних змiн умов господарювання.
Сталiсть шдприемства формуеться з своечасного досягнення трьох пiдцiлей: забезпечення самозбереження пiдприемства як единого цшого; забезпечення адаптацп пiдприемства до мiнливих ринкових умов; встановлен-ня балансу (рiвноваги) мiж вище зазначеними пiдцiлями.
Пiдцiль "Забезпечення самозбереження" формуеться з наявност мшь мального грошового потоку, достатнього для юнування пiдприемства. Пщ-цiль "Забезпечення адаптаци" полягае в пристосуваннi шдприемства до нав-колишнього середовища, що досягаеться додатковими грошовими потоками. Шдцшь "Встановлення балансу мiж самозбереженням та адаптащею" потрiб-на для забезпечення цшсносп пiдприемства i довгостермiновоï його стшкос-тi, що пов'язане з вибором ^ï чи iншоï стратеги розвитку.
Шд сталим розвитком шдприемства автор розумiе наявнiсть потенщ-алу сталого розвитку, локальнi складники якого забезпечують несуперечли-вий, збалансований, гармоншний розвиток соцiально-економiчноï системи, i, шляхом адаптивност та гнучкостi, ефективного його використання для нейт-ралiзацiï зовтштх дестабiлiзацiйних чинникiв i, створених конкурентним се-редовищем, загроз без ризику для життедiяльностi пiдприемства. Таким чином, формування потенщалу сталого розвитку шдприемства повинно охоп-лювати: по-перше, здатнiсть до саморозвитку i прогресу шдприемства, тобто забезпечення стшкого зростання виробництва, створення надшних умов i га-рантiй для суб,ектiв господарювання, створення сприятливого кимату для ш-вестицiй i iнновацiй; по-друге, ращональне використання природних ресурсiв i збереження еколопчно1" рiвноваги в регiонi; по-трете, стабшьне пiдвищення якостi життя вЫх працiвникiв та жителiв мiста (рис. 1).
Потенщал промислового пiдприемства - це вщкрита система, де спос-терiгаеться iнтенсивнiсть обмiну iнформацiею та шшими ресурсами iз зов-тшшм середовищем. Тiльки ефективне використання можливостей зов-нiшнього середовища забезпечуе збережешсть системи. Потенцiал шд-приемства реагуе на макроекономiчнi змiни, розвиваеться шд ïхнiм впливом, але при цьому збер^ае якiсну визначенiсть i адаптившсть функцiонування.
Загальний потенцiал промислового шдприемства, як цшсшсть, скла-даеться з взаемозалежних локальних потенцiалiв зi сво1'м внеском у характеристики цшого. Так I. Кант, описуючи системний порядок, зазначив, що в складi единого будь-яка його частина зобов'язана сво1'м iснуванням д^' iнших i юнуе заради iнших, i що тшьки в таких умовах буття можливе i фiзично ви-правдане [5]. Причому, система набувае нових особливостей, яких мають ïï складовi елементи. Головною особливiстю систем е виникнення додатковоï енергiï (сили). Такою енерпею, на наш погляд, повинен стати саме потенщал сталого розвитку шдприемства, який можна представити "трiадою потенщ-алiв, видiлених вiдповiдно до загальноприйнятоï концепцiя сталого розвитку, зпдно з якою сталий розвиток розглядаеться з позищй трьох складникiв: еко-номiчного, екологiчного та соцiального.
Рис. 1. Схема сталого розвитку шдприемства
Визначаючи свою стратепчну позищю щодо забезпечення сталого розвитку, шдприемство повинно врахувати обмежешсть свого впливу на рин-ковий потенщал, оскiльки потенцiя його використання залежить вiд особис-тюних компетенцiй (можливостей) i ресурсiв. Тому головним завданням забезпечення сталого розвитку шдприемства е або оргашзащя власного потенщалу iз чггкою орiентацiею на ринковий запит, або пошук нового потенцiалу. При цьому потенщал шдприемства, зазвичай, видаеться як система, що скла-даеться з шдсистем - потенцiалiв рiзного порядку.
Таким чином, для виршення завдання управлшня розвитком шд-приемства потенщал шдприемства автор пропонуе трактувати як динамiчну сукупшсть наявних локальних потенцiалiв, що оптимально використовуеться у поточнш дiяльностi пiдприемства, та приxованi невикористаш можливостi, якi пiд впливом як внутршшх, так i зовнiшнix факторiв спроможнi забезпечити якiснi та кшьюст змiни параметрiв системи на макро- i мiкрорiвнi i сприяти переходу на нову, вищу траекторш руху органiзацiï в економiчному просторь
Водночас, забезпечуючи розвиток пiдприемства, на погляд А.П. Гра-дова [3, с. 25], дощльно брати до уваги двi закономiрностi систем: комушка-тивностi й еквiфiнальностi. Цi закономiрностi дають змогу у загальному виг-лядi визначити умови розвитку потенщалу шдприемства (рис. 2).
Досягнення сталого розвитку промислового шдприемства ^зь призму його потенщалу можливе за допомогою адаптивно1' системи прюршепв потенщалу оргашзаци, що дае змогу забезпечити його адекватне реагування завдяки потенщалу виживання i пристосування до нових умов функщонуван-ня, розроблення комплексу управлшського впливу щодо визначених щлей, зi збереженням власного стратепчного потенщалу.
Рис. 2. Oco6Rueocmîрозвитку потенщалу шдприемства
Отже, цей процес забезпечуеться максимальним використанням трь ади потенцiалiв (уЫх внутршшх резервiв пiдприемства) на основi формуван-ня вiдповiдних управлiнських впливiв для забезпечення гнучкост потенцiалу прiоритетiв. Динамiчнiсть системи потенцiалiв дае змогу прогнозувати адек-ватну реакцiю на процес досягнення потенщалу сталого розвитку шдприемства. Шд трiадою потенщалу потрiбно розумгги систему взаемопов'язаних i взаемозалежних, певним чином впорядкованих резервiв i ресурЫв шдприем-ства, що дають змогу досягти ефективноï синергiï за ix комплексного використання, забезпечують сукупнi можливостi пiдприемства визначати, форму-вати i реалiзувати стратегiю сталого розвитку в процес взаемоди iз зовшш-нiм середовищем.
Оцiнюючи потенщал сталого розвитку шдприемства, пропонуемо ви-дшяти такi три складовi групи потенцiалiв ("трiаду потенцiалу сталого розвитку шдприемства"): економiчний потенцiал (виробничий, фшансовий, стратегiчний, маркетинговий, iнформацiйний); сощальний потенцiал (трудо-вий, соцiальний, мотиващйний); екологiчний потенцiал (iнновацiйний, техш-ко-технолопчний).
Структуру потенщалу сталого розвитку шдприемства можна подати як мережу найбшьш iстотних, стшких та змiнних зв,язкiв макро- й мжрос-труктур, вiдповiдно мiж елементами (локальними потенцiалами), якi сукупно характеризують стан i можливостi шдприемства щодо створення, закршлен-ня й розвитку його економiчного, екологiчного i сощального потенцiалiв i е функцiональними складниками шдприемства (рис. 3).
Рис. 3. Структура потенщалу шдприемства в контекст1 його сталого розвитку
Моделювання потенщалу шдприемства ^зь трiаду потенцiалiв ство-рюе можливостi для формування шновацшно-швестицшних iнструментiв ре-гулювання сталого розвитку шдприемства, оскшьки валовий потенцiал ощ-нюеться як результат взаемоди потенцiалiв його складникiв. Такий пiдхiд сприятиме формуванню ново! траекторii руху шдприемства, визначенню його власних прюрите^в розвитку з метою пiдвищення ефективност управ-лiнських рiшень в умовах невизначеность Саме тому, потенцiал шдприемства - це система ресурЫв, компетенци та прiоритетiв пiдприемства, як у сукупностi змiн рiзноi економiчноi природи, спрямованостi, штенсив-ностi, що об'ективно вiдбуваються у соцiально-економiчнiй системi шд-приемства пiд впливом внутршшх i зовнiшнiх чинникiв, приводять до переходу та фшсаци шдприемства у рiзних органiзацiйно-економiчних станах (вщносно стiйкого характеру) та е основним джерелом сталого, сощально-економiчного розвитку суспшьства.
Для максимально повного використання позитивних сторш наявних змiн як у внутршньому, так i в зовшшньому середовищi й мiнiмiзацii !х нега-тивних впливiв потрiбне розроблення принципово нових пiдходiв до ощнки та аналiзу потенцiалу сталого розвитку фiрми, а це забезпечуеться макси-мальним використанням трiади потенцiалу (вЫх внутрiшнiх резервiв шд-приемства) на основi формування вiдповiдного механiзму управлшських впливiв з метою забезпечення гнучкост потенцiалу прiоритетiв.
Розроблення принципових засад формування мехашзму оцiнювання потенцiалу сталого розвитку мае грунтуватися на вщповщних принципах ощ-нювання. Механiзм ощнювання передбачае цiлi оцiнювання; критерii ощню-вання (кiлькiсний аналог цiлей); чинники впливу (елементи об'екту управлш-
ня та ix зв'язки, на якi чиниться вплив для досягнення поставлених цшей); ме-тоди оцiнювання; ресурси, що використовуються для оцiнювання (матерiаль-m i фiнансовi ресурси, соцiальний та оргашзацшний потенцiали, використання яких реашзуе обраний метод управлiння та забезпечуе досягнення поставлених цшей).
Мехашзм оцшювання спрямований на досягнення конкретних цшей через вплив на вщповщт чинники, i цей вплив здшснюеться на основi використання певних ресуршв або потенщашв. Основними цшями оцiнювання потенцiалу сталого розвитку шдприемства е:
• виявлення передумов забезпечення високох ф1нансовох ефективност роботи, фшансово! стшкосп та незалежност шдприемства;
• забезпечення технолопчно! незалежност та досягнення високо! конкурен-тоспроможност техтко-технолопчного потенщалу шдприемства;
• досягнення високо: ефективност1 менеджменту, оптимально: та ефективно: органiзацiйноï структури управлшня тдприемством;
• досягнення високого р1вня квалiфiкацiï персоналу та його штелектуального потенщалу, належноï ефективност1 корпоративних НДДКР;
• мшм1защя руйтвного впливу наслвдшв виробничо-господарськоï д1яльносп на стан навколишнього середовища.
Вихщними елементами для формування меxанiзму оцшювання е кон-кретний об'ект оцшювання i трансформащя цього об'екта. Передумовою фун-кцiонування меxанiзму управлiння е вибiр методiв та ресурсiв оцшювання вщповщно до об'екта.
Меxанiзм оцшювання потенщалу сталого розвитку спрямований на збалансовану ощнку соцiальноï, економiчноï, екологiчноï пiдсистем шд-приемства. Зважаючи на це, мехашзм оцшювання мае бути комплексним i вь дображати економiчнi й оргашзацшш аспекти формування мехашзму сталого розвитку пiдприемства. Розумiння принципових основ формування мехашзму оцшювання потенщалу сталого розвитку потребуе дослщження особли-востей формування економiчного та оргашзацшного меxанiзмiв управлiння сталим розвитком шдприемства.
Деяк автори пiд економiчним меxанiзмом забезпечення сталого розвитку розумшть еднiсть функцiй планування, економiчного стимулювання, а також органiзацiйниx структур, що виконують щ функци на вЫх рiвняx господарювання [6]. Досить часто економiчний меxанiзм майже цшком ототож-нюеться iз загальним меxанiзмом господарювання як системою суспшьних, виробничих, соцiальниx вiдносин, що виникають навколо реалiзацiï прав власностi на певш блага (насамперед - природш чинники та поxiднi вiд них) [7]. За допомогою категори економiчного меxанiзму характеризуеться також певна система суспiльноï органiзацiï господарювання, що забезпечуе сталють i безперервнiсть виробництва, обмшу, розподiлу й споживання матерiальниx благ, товарiв i послуг вщповщно до властивостей певного способу виробництва й вщносин власностi, що виникають на основi цих властивостей.
Загалом органiзацiйно-економiчний меxанiзм функцiонування промислового шдприемства як складноï виробничо-економiчноï системи являе собою iнтегровану систему оргашчно взаемозалежних й взаемопов'язаних економiч-них, органiзацiйниx, правових, соцiальниx та шших форм, методiв господарю-
вання та дiяльностi апарату управлшня, яка грунтуеться на шзнанш ди об'ек-тивних економiчниx законiв та яка мае сприяти стшкосп виробничо-еконо-мiчноï системи [8 с. 180]. Зважаючи на це, мехашзм оцшювання потенщалу сталого розвитку шдприемства становить сукупшсть економiчниx, сощаль-них, оргашзацшних та правових способiв оцiнювання складникiв трiади потенщалу сталого розвитку шдприемства в забезпеченш структурноï гармош-заци ïxньоï взаемоди вiдповiдно до цiлей сталого розвитку шдприемства.
На основi здшсненого дослiдження можна зазначити, що на вибiр ме-xанiзму оцiнювання впливають таю чинники: сфера дiяльностi шдприемства; масштаб шдприемства (мале, середне, велике); стади життевого циклу; умови внутршнього та зовнiшнього середовищ; мiсiя та поставлен цiлi; обранi стратеги; способи оцшювання; залучення зовнiшнix (внутрiшнix) консуль-тантiв; особистi якостi керiвника та його прюршепв тощо.
Комплексне оцшювання можна будувати на таких засадах:
1) систему критерпв сформувати, в процес послiдовноï конкретизацп зада-ного формулювання мети, побудовою бiнарного дерева тдцшей i уточнениям наявних знань про предметну галузь. Процес побудови дерева тдцшей заюнчуеться формулюванням вимог, та визначенням засобiв досягнення виявлених пiдцiлей;
2) використовуват алгоритми узагальиеиия оцiиок за приватними критерь ями вирiзияються простотою, наочтстю i зрозумiлi користувачам;
3) систему можна нарощувати без iстотииx змш наявних блокiв;
4) формалiзацiя процедур комплексного ощнювання використовуе апарат бшарних дерев i логiчииx матриць згортки оцiиок за локальними крите-рiями;
5) комплексне оцiиюваиия забезпечуе вимiр ступеня вiдповiдиостi об'екта оцiики сформульованому цiльовому призначенню в раиговiй шкалi з можливiстю ïï змiстовиоï штерпретацп.
Меxанiзм оцiнювання потенцiалу сталого розвитку шдприемства показано на рис. 4.
Визначення напрямiв гармошзаци складникiв трiади потенцiалу сталого розвитку шдприемства потребуе вiдповiдного шформацшно-аналгтично-го забезпечення оцiнювання трiади потенщалу сталого розвитку шдприемства. Основу шформацшно-аналгтичного забезпечення становлять еко-номiчнi, соцiальнi, екологiчнi важелi. Економiчнi важелi - сукупнiсть спосо-бiв, за допомогою яких здшснюеться економiчний вплив на об'ект управлшня. Назва важеля вщображае той факт, що його використовують як засб змь ни економiчного стану об'екта, здшснення змiн в економiцi. Економiчнi важе-лi рiзного чи одного виду використовують як шструменти регулювання еко-номiки загалом i впливу на економiчнi процеси на рiвнi пщприемств.
Оргашзацшш важелi - сукупнiсть методiв, спрямованих на досягнення цшей чи виршення поставлених завдань. До оргашзацшних важелiв належать: оргашзацшш структури управлшня; оргашзацшш регламенти, оргашзацшш нормативи.
Мехашзм оцшювання потенщалу сталого розвитку шдприемства е ор-гашчною складовою частиною системи управлшня тдприемством, а тому базуеться на загальних принципах управлшня. Оцшювання потенщалу сталого розвитку шдприемства мае комплексний характер, що передбачае розроб-
лення единое' системи показникiв оцiнки рiвня потенщалу. Процедура ощню-вання потенцiалу сталого розвитку шдприемства мае передбачати прохо-дження послщовних етапiв, а саме: формування структури потенщалу сталого розвитку; виявлення показниюв локальних потенцiалiв; оцiнювання трiади потенцiалiв сталого розвитку; виявлення синергетичного взаемовпливу еле-менлв; комплексне оцiнювання потенцiалу сталого розвитку; прогнозування напрямiв змiн потенцiалу сталого розвитку.
Рис. 4. Алгоритм ощнювання потенщалу сталого розвитку шдприемства
Оптимальне функцюнування i сталий розвиток шдприемства залежать вщ оптимiзацiï управлiнськиx рiшень i органiзацiйноï структури управлiння трiадою потенщалу сталого розвитку, у контекст! якого мають бути розробленi i реал!зова-нi цi рiшення. А тому створення на кожному пiдприемствi ефективноï системи пiдтримки прийняття управлiнськиx ршень дасть змогу забезпечити гармонiйний розвиток шдприемства у природному середовиш! i з користю для сусшльства.
На основ! побудованоï нейронечiткоï моделi розроблено систему шд-тримки прийняття ршень (СППР) для анал!зу та визначення шлях!в шдви-щення потенщалу сталого розвитку шдприемства машинобудiвноï галуз! (рис. 5). Системи шдтримки прийняття ршень - це штерактивш прикладш системи, що забезпечують кшцевим користувачам, як! приймають ршення, легкий i зручний доступ до даних i моделей з метою прийняття ршень у не-достатньо структурованих i слабко формал!зованих неструктурованих ситу-ащях для р!зних галузей людськоï д!яльност!, що виникають унаслщок висо-кого р!вня р!зномаштних невизначеностей ринкового середовища.
Суть створення системи шдтримки прийняття ршень для забезпечення сталого розвитку шдприемства полягае в розробленш системи для побудо-ви моделей-сценарпв з метою ïx програвання, для оцшювання проблемноï си-туаци з використанням метод!в опрацювання великих обсяпв знань i шфор-маци. СППР застосовують для формування цшей та стратеги розвитку шдприемства. Це зумовлено тим, що побудоваш модел! анал!зу, оцшювання i прогнозування дають змогу визначати оптимальш значення вех показниюв, що характеризують локальш потенщали; здшснити прогнозувати тенденци змши значень потенщалу сталого розвитку для р!зних сценарив змши вхщ-них показниюв локальних потенщал!в; визначати д!апазони змши кожного вхщних показниюв, за яких значення виxiдноï змiнноï - потенщалу сталого розвитку шдприемства - залишаеться оптимальним.
У процес! управлшня ставиться та досягаеться безл!ч цшей, кожна з яких характеризуеться змютом, параметром значущосп, просторовютю та ча-совими обмеженнями. Кожна шдсистема управлшня (локальний потенщал) характеризуеться своïми чинниками, параметрами та показниками, впливаючи на яю, за допомогою вщповщних метод!в та шструменпв управлшня, можна до-сягти головноï мети управлшня - забезпечення сталого розвитку шдприемства.
Висновки. Головним завданням удосконалення мехашзму оцшювання потенщалу сталого розвитку шдприемства, е пошук напрям!в, як! б дали змогу сформувати ефективний, д!евий еколого-сощально-економ!чний мехашзм для забезпечення вщтворення потенщалу сталого розвитку шдприемства, осюльки саме приховаш невикористаш потенцшш можливост е резервами забезпечення сталост шдприемства i лише вони зумовлюють спроможшсть адекватно зреагувати на мшливють середовища та сформувати прюритети майбутнього розвитку. Ця особливють зумовлюе потребу у розробленш заход!в щодо забезпечення потенщалу сталого розвитку шдприемства, постiйноï д!агностики його складниюв, контролю та прогнозу, як! мають грунтуватися на комплексному шдход! до формування спещального мехашзму шдвищення потенщалу сталого розвитку промислового шдприемства, який сприятиме ефективнш його д!яльност!, вияву та використан-ню прюрите^в потенщалу сталого розвитку.
Статистичний анал1з
Динам1чний анал1з
Експертний анал1з
Показники тр1ади потенщалу сталого роз витку шдприемства
Виробн иного, фшансового потенщашв
Виробн и чо го, фшансового потенщал1в
Маркетингового, шформацшного потеншал)в
Трудовою, сощальнош, мотивацшного потенщал1в
Стратепчного потенщалу
Нейронечпка модель анализу й оцшювання потенщалу сталого розвитку шдприемства
Техшкй-технолопчного ¡нновацшного потенщал1в
Р1вн] показниюв тр1ади потенщалу сталого розвитку шдприемства
Маркетингового, шформацшного потен щалш
Трудового, сощального, мотивацшного потсншал1в
Стратег! чного потенщалу
Техшко-технолопчного ¡нновацшного потсншал1в
Р1вснь потенщалу сталого розвитку шдприемства
Рекомендован! змши показниюв локальних потсншал!в розвитку шдприемства
Рис. 5. Система тдтримки прийняття рииеиь для аиалЬу та визначення методов шдвищення потенщалу сталого розвитку шдприемства
Лггература
1. Василенко В. А. Менеджмент устойчивого развития предприятий : монография / В. А. Василенко. - К. : Вид-во "Центр учебн. лит-ры", 2005. - 648 с.
2. Видеке Б. Система рациональной организации металлургического производства / Б. Видеке, Ю.Б. Иванов - Х. : Изд-во "Основа" при Харьк. ун-те, 1994. - 174 с.
3. Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы : учеб. пособ. / А.П. Градов. - СПб. : Изд-во "Спец. литература", 1999. - 346 с.
4. Еремейчук Р.А. Обоснование стратегии устойчивого развития предприятия / Р. А. Еремейчук // Економка розвитку. - 2002. - № 2(22). - С. 56-60.
5. Кант И. Основы метафизики нравственности / И. Кант. - М. : Изд-во "Мысль", 1999. - 464 с.
6. Хозяйственный механизм управления экономикой / Лапуста М.Г., Масленников В.В., Шеремет А.Д. и др. / под ред. П.Г. Бунича. - М. : Изд-во "Экономика", 1991. - 318 с.
7. Чумак Г.М. Обгрунтування складових органiзацiйно-економiчного мехашзму управлшня еколого-економiчною дiяльнiстю промислового шдприемства // Научно-технический сборник. - 2005. - № 83. - С. 90-96.
8. Экономика, организация и планирование промышленного производства / Лисицын Н.А., Васюлин Ф.П., Выбореев В.И. и др. / под общ. ред. Н.А. Лисицына. - 2-е изд. [пе-рераб. и доп.]. - Минск : Изд-во "Выш. шк.", 1990. - 446 с.
УДК 658.5:33+061.5 Асист М.Я. Bipm;
магктрант К. Б. Шинкаренко - Львiвська КА
ЕКОНОМ1ЧНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ТОРГОВЕЛЬНОГО
шдприемстВА
Дослщжено поняття "економ1чний потенщал шдприемства", його структуру та складов! елементи. Обгрунтовано використання цього поняття у теорп та практищ. Здшснене узагальнення дало змогу дослщити сутнють й змют економ1чного потенць алу шдприемства. На основ! пор1вняльного анал1зу юнуючих шдход1в до визначення поняття "економ1чний потенщал шдприемства" було видшено й розглянуто його структурш елементи. Результати проведеного дослщження сприятимуть подальшо-му розробленню теоретичних основ формування та розвитку економ1чного потенщалу в1тчизняних торговельних пщприемств та впровадженню його в практичну дь яльшсть в1тчизняних пщприемств.
Ключовi слова: потенщал, економ1чний потенщал, торговельне пщприемство.
Assist. M. Ya. Virt; undergraduateK.B. Shynkarenko -L'viv commercial academy Economic potential of trade enterprise
There were investigated the following notions: "enterprise economic potential", its structure and composite elements. There were grounded usage of its notion in theory and practice. Realizable generalization enabled to probe essence and maintenance of economic potential of enterprise. On the basis of comparative analysis of the existent going near determination of concept "economic potential of enterprise" it was selected and considered him structural elements. The results of the conducted research will be instrumental in subsequent development of theoretical bases of forming and development of economic potential of domestic point-of-sale enterprises and introduction of him in practical activity of domestic enterprises.
Keywords: potential, economic potential, trade enterprise.
Вступ. Сучасний економ!чний розвиток св!дчить про потребу використання нових теоретичних шдход!в, прикладного шструментарда, як! уможливлюють ефективне подолання складними сощально-економ!чними
