CC BY
5
УДК 334.012.23
МЕТОДИЧН1 П1ДХ0ДИ ДО ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖЕБО! ОБСЛУГОВУЮЧО! СИСТЕМИ
© 2015
ТАНЬКОВ К. М., КУРАК1Н 0. Б.
УДК 334.012.23
Таньков К. М., KypaKiH О. Б. Методичн пiдходи до формування мережевоТ обслуговуючоТ системи
У роботi набули подальшого розвитку теоретичн положення формування мережевих обслуговуючих систем. Показано, що у визначенн сут-Hocmi мережево'1 форми обслуговування споживача повинна бути використана и динамiчнiсть - змiнювана сукуптсть пiдприeмств, як об'eднанi загальними цлями, що мае досить чтк системы! межi, принципи i правила взаемоди, комунiкацi¡, входи i виходи з мережi. За таких умов доцльно розглядати не будь-яку сукуптсть, а лише ту, яка найб'шьш ефективна для функцонування вах учаснит мереж'> у визначений часовий пер'юд. Представлено концептуальну модель формування i функцюнування мережево¡обслуговуючо¡системи, де ключове мще поадае и «ядро», тобто доцльна сукуптсть вид'в д'тльност'1 та ¡х структурних елемент'в, що цлеспрямовано формуе та реал'вуе у простор'> i час сукупн в'дносини учаснит мереж'> на основi штеграци та адаптаци внутр'шшх i зовшшшх товаропотоюв, структурних елемент'в i ресурав, для забезпечення бшьшоI конкурентноI спроможнот всх учаснит мереж'1 Показано можливкть використання методу визначення вагових коефiцiентiв у за-вданн'> прийняття ршення щодо включення агента у мережеву обслуговуючу систему.
Ключов'! слова: формування мережево'1 обслуговуючо'1 системи, «ядро» мережево'1 системи, метод визначення вагових коефiцiентiв. Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 5. Шбл.: 11.
Таньков Костянтин Миколайович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри туризму i готельно-ресторанно'1 справи, Черкаський державний технологiчний ушверситет (бул. Шевченка, 460, Черкаси, 18006, Украна) E-mail: tankovkn@ya.ru
Куракн Олександр Борисович - викладач кафедри туризму та готельно-ресторанноI справи, Черкаський державний технологiчний ушверситет (бул. Шевченка, 460, Черкаси, 18006, Украна) E-mail: o.kurakin.r@mail.ru
УДК 334.012.23
Таньков К. Н., Куракин А. Б. Методические подходы к формированию сетевой обслуживающей системы
В работе получили дальнейшее развитие теоретические положения формирования сетевых обслуживающих систем. Показано, что в определении сущности сетевой формы обслуживания потребителя должна быть использована ее динамичность - изменяемая совокупность предприятий, объединенных общими целями, которая имеет достаточно четкие системные границы, принципы и правила взаимодействия, коммуникации, входы и выходы из сети. При таких условиях целесообразно рассматривать не любую совокупность, а только ту, которая наиболее эффективна для функционирования всех участников сети в определенный промежуток времени. Представлена концептуальная модель формирования и функционирования сетевой обслуживающей системы, где ключевое место занимает ее «ядро», т. е. целесообразная совокупность видов деятельности и их структурных элементов, которая целенаправленно формирует и реализует в параметрах пространства и времени совокупные отношения участников сети на основе интеграции и адаптации внутренних и внешних товаропотоков, структурных элементов и ресурсов, для обеспечения большей конкурентной способности всех участников сети. Показана возможность использования метода определения весовых коэффициентов в задаче принятия решения относительно включения агента в сетевую обслуживающую систему.
Ключевые слова: формирование сетевой обслуживающей системы, «ядро» сетевой системы, метод определения весовых коэффициентов. Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 5. Библ.: 11.
Таньков Константин Николаевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры туризма и гостинично-ресторанного дела, Черкасский государственный технологический университет (бул. Шевченко, 460, Черкассы, 18006, Украина) E-mail: tankovkn@ya.ru
Куракин Александр Борисович - преподаватель кафедры туризма и гостинично-ресторанного дела, Черкасский государственный технологический университет (бул. Шевченко, 460, Черкассы, 18006, Украина) E-mail: o.kurakin.r@mail.ru
UDC 334.012.23
Tankov K. N., Kurakin A. B. Methodical Approaches to the Formation of a Network Service System
The publication presents the further development of theoretical positions of the formation of network service systems. It has been displayed that in defining the essence of the network user service its dynamism - the variable totality of enterprises united by common goals - must be used, which has sufficiently clear systemic boundaries, principles and rules of interaction, communication, ways in and out of network. Under these conditions, it is advisable to consider not any possible totality, but only the one that is most effective for the functioning of all network participants during a certain period of time. The article presents a conceptual model of formation and function of a network service system, where a key place belongs to its «core», i.e. a suitable combination of activities and their structural elements, which deliberately creates and implements in the parameters of time and space the aggregate relationships between network participants, based on the integration and adaptation of internal and external trade flows, structural elements and resources in order to achieve greater competitive ability of all network participants. It has been displayed how to use the method for determining weighing coefficients in the task of decision-making on inclusion of an agent in the network service system.
Key words: formation of a network service system, core of network system, method for determining weighing coefficients. Pic.: 1. Tabl.: 1. Formulae: 5. Bibl.: 11.
Tankov Konstantin N. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Tourism and the Hotel and Restaurant Business, Cherkasy State Technological University (bul. Shevchenka, 460, Cherkasy, 18006, Ukraine) E-mail: tankovkn@ya.ru
Kurakin Aleksander B. - Lecturer of the Department of Tourism and Hotel and Restaurant Business, Cherkasy State Technological University (bul. Shevchen-ka, 460, Cherkasy, 18006, Ukraine) E-mail: o.kurakin.r@mail.ru
Сучасний розвиток сфери обслуговування розгля-даеться насамперед з позицш формування до-цкьно! сукупност взаемодоповнюючих видДв дь яльносп та 1х взаемодшчих елеменпв, яка цкеспрямо-
вано формуе i реалiзуе ринковi вцносини на вск етапах встановлення та задоволення потреб i вимог кшцевих споживачiв. При цьому особлива увага придкяеться зростанню вимог до якост надання послуг, шдвищенню
важливост1 ст1иких в1дносин 1з споживачами та 1х шди-в1дуал1зацГ1, а також розвитку нових шформацшних 1 ко-мун1кац1Иних технолог1И. За таких умов поряд 1з 1ншими орган1зац1Иними утвореннями активно розвиваеться нова форма ринкових в1дносин - мережева, яка позна-чаеться специф1чним механ1змом структурно1 коорди-нацГ1 внутршни в1дносин.
Мережев1 обслуговуюч1 системи (МОС) стають одним 1з перспективних напрям1в розвитку шдприем-ницько'1 д1яльност1, а 1нтенсивне зростання таких форм партнерських в1дносин актуал1зуе вивчення такого яви-ща, 1нструмент1в 1 моделеИ 1х орган1зацГ1 та управл1ння процесом обслуговування насамперед на регюнальному р1вн1. Вони поеднують переваги конкурентного 1 коопе-рац1Иного механ1зм1в, володшть високим потенц1алом мобшзаци ресурйв, обмшу знань та 1нформац1ею, спри-яють сприИняттю 1нновац1Иних технолог1И сп1впрац1 1з споживачами [1-5; 7].
Водночас обслуговуюч1 мереж1 все ще залиша-ються малодосл1дженими з точки зору розробки фор-мальних моделеИ та шструменпв 1х формування 1 ефективного управления. Значною м1рою така ситуац1я викликана тим, що процеси формування 1 розвитку ме-режевих форм у сфер1 невиробничих послуг не лише не досл1джеш, але ще не мають единого тлумачення серед учених-економ1стш 1 практик1в [9; 10].
У зв'язку з цим виникае потреба в теоретичному осмисленш комплексу проблем, насамперед в1дпрацю-вання единих методолопчних основ ефективного формування складних мережевих обслуговуючих систем, постановки 1 формалшацц завдань 1нтегрованого управ-л1ння обслуговуючими мережами. Саме це коло проблем визначило виб1р теми досл1дження, мету 1 Иого завдання.
Мета стати полягае в розвитку теоретичних основ формування мережевих систем у сфер1 невиробни-чого обслуговування.
Для досягнення ц1е*1 мети в робот1 вир1шуються так1 завдання:
+ визначити загальн1 методичн1 п1дходи до вста-новлення умов формування мережево'1 обслу-говуючо1 системи; + досл1дити можлив1сть застосування кнуючих методик у завданн1 приИняття р1шення щодо залучення агента в мережу.
Сутн1сть вир1шення сформульованих завдань ви-значаеться таким.
Першим кроком до формування МОС е визна-чення адаптаци внутршнк можливостеИ шд-приемства до нових зовншни умов, здатност1 орган1зацГ1 та розвитку мережевих в1дносин 1з б1знес-партнерами та кшцевими споживачами. При цьому основним варшованим параметром формування МОС е середовище 1 умови, при яких Г1 учасники будуть цке-спрямовано взаемод1яти м1ж собою.
У основу методичного шдходу до формування МОС, якиИ в1дпов1дае вимогам дескриптивного визна-чення системи, автори покладають поняття сукупност1, взаемозв'язку та цкого. Це дозволяе дати визначення мережево'1 структури як «системи взагал1»: мережева
система - це взаемопов'язана 1 взаемодшча м1ж собою доцкьна сукупшсть об'ект1в 1 зв'язк1в м1ж ними, утво-рююча динам1чну орган1зац1Ино-економ1чну систему, яка може змшювати свою структуру при умов1 збере-ження основних функц1И: планування, управл1ння та контроль внутршнк товаропоток1в, 1х елемент1в 1 ре-сурсш у визначених часових 1 просторових параметрах середовища взаемоди вск учасник1в мереж1 з метою за-безпечення 1м б1льшоТ конкурентоспроможност И про-гресуючого розвитку.
Одним 1з принципових момент1в у визначенн1 сутност1 мережево! форми взаемоди суб'ект1в ринкових в1дносин е видкення 11 динам1чност1 -змшюваноТ сукупност1 п1дприемств, як1 об'еднаш за-гальними цкями, яка мае досить ч1тю системн1 меж1, принципи 1 правила взаемоди, комушкаци, входи 1 вихо-ди 1з мереж1 [2; 11]. При цьому така структура повинна мати достатш ринков1 можливост1 для виконання ринкових замовлень 1 сприяти досягненню поставлених перед мережею цкеИ у певних часових 1 просторових параметрах взаемоди. За таких умов доцкьно розглядати не будь-яку сукупшсть, а лише ту, яка наИбкьш ефективна для функцюнування вси учасниюв мереж1 у визначениИ часовиИ перюд. А тому при орган1зацГ1 МОС повинно бути створено середовище И умови 1х ефективноТ вза-емоди з метою отримання вигод в1д взаемодй (рис. 1).
При розгляд1 умов формування МОС необх1дно прид1ляти особливу увагу питанню встановлення И розвитку стратепчних взаемов1дносин 11 агент1в. Беручи до ува-ги результати досл1дження [6], необх1дно в1дзначити таке.
На етап1 приИняття ршення про формування МОС наИб1льш 1мов1рною е конкурентна стратег1я вза-емов1дносин 11 агент1в, де принципового значення набу-вае здатн1сть п1дприемства приИняти на себе роль 1нте-гратора «ядра» мереж1
При високому р1вш таких можливостеИ мережа ор1ентована на единиИ к1нцевиИ результат - це цке-спрямоване отримання максимальноТ вигоди в1д вдалоТ комб1нацГ1 сукупност1 вси наявних у мереж1 ресурйв 1 реальних (без суттево1 адаптацй) можливостеИ вск 1н-ших агент1в мереж1 У протилежному випадку (низькиИ р1вень можливостеИ) мережа ор1ентована на кшцевиИ результат «наИб1льш ефективне використання пропо-нованих ринком можливостеИ» 1з урахуванням певних обмежень 1 умов.
У подальшому розвиток МОС передбачае приИняття кооперац1Ино1 стратегй взаемов1дносин. Шдпри-емство з високим р1внем можливостеИ стати штеграто-ром «ядра» мереж1, ор1ентуе таку мережу на «штегрова-не створення споживчо1 ц1нност1 кшцевого продукту». Залучаються агенти з наИбкьшим ресурсним потенц1а-лом. За умови, що шдприемство мае недостатн1И р1вень таких можливостеИ, мережа буде ор1ентована на формування И розвиток стратепчних взаемов1дносин. При цьому взаемод1я вс1х 11 агент1в буде розглядатися як основа для утримання набутих ринкових позицш.
Представлена 1нтерпретац1я завдання формування динам1чно1 МОС на постшнш основ1 буде зводитися до пошуку такого стану мереж1 5 1 тако1 посл1довност1
Формування мереж!
Розвиток мереж!
«Ядро» мереж!
Ринков! \ можливост! Ринкове замовлення
/О X /О'Ч
/ \ Встановлення /'""Ч » (ч ) 4 £ДиноТ мети ч___)
Хо О ^ \ — О с о
\oOooj \о°0/
\ ^^ ( \ (__^ у «Перифер!я:
мереж!
а) сукупн1сть незалежних
п1дприемств. Функцюнальна структура мереж! у момент часу t
6) сукупнсть кооперованих незалежних п1дприемств. Технолопчна структура мереж! у момент часу t
в) Iнтегрована сукупнсть незалежних п'дпритств. Поспйна структура динам!чноТ' мереж!
Командна стратегт взаемов1дносин Ситуац!я повшстю опортун!стичноТ' поведшки п!дпри£мств. Весь прибуток перерозпод!ля£ться економ!чно неефективно: «одноразов!» транзакцГТ м!ж незалежними п!дпри£мствами чи !£рарх!чно керован! транзакцГТ
Конкурентна стратега взаемов1дносин СитуацГя повнГстю конкурентних вза£мов!дносин, коли фокусне п!дпри£мство практично випадково вибира£ бГзнес-партнерГв у мереж!. Така ситуацГя можлива лише за умови повно'Т в!дсутност! транзакц!йних витрат
КооперацЮна стратегЫ взатов'дносин Ситуац!я повн!стю кооперац!йних вза£мов!дносин, коли п!дпри£мства працюють в!д додаткового прибутку, який виника£ в результат! тако'Т вза£мод!'Т. Ситуац!я не ма£ м!сця в умовах позитивних транзакц!йних витрат
Рис. 1. Концептуальна модель формування мережевоТ обслуговуючоТ системи
(композицп) мережевих зв'язкiв к.1^ у часi, при якш забез-печуеться вiдбiр i реалiзацiя оптимально! з точки зору узагальненого показника ефективностi мережi програ-ми функцiонування мережi (установлення можливостей ефективного виконання ринкового замовлення):
5 = ^ ...; (1)
В умовах об'еднання в мережу рiзнорiдних шдпри-емств iз рiзними цкями, стратегiями i життевим циклом, виникають проблеми !х узгодження, прийняття стратепч-них рiшень ^ насамперед, забезпечення функцiонування МОС на довгостроковш основi. Одним iз принципових ршень у такiй ситуаци е формування i функцiонування мережевого «ядра» - доциьно! сукупност1 виЫв Ыяль-ност1 та !х структурних елемент1в, що циеспрямовано формують та реал1зують у простор11 час1 сукупт в1дно-сини учаснитв мереж1 на основ1 ттеграци та адаптаци внутрштх I зовншна товаропототв, структурних елемент1в I ресурав, для забезпечення биьшоН конкурентно! спроможност1 вш учаснитв мереж1.
За таким шдходом основним завданням «ядра» е визначення як полнона формування МОС структурних елеменпв, комбшування ресурйв i процейв виробни-цтва, розподку i регшзаци мережевого продукту, бкьш
комплексно ^ вцповцно, сощально i економiчно значу-що для вск агентiв мережi.
Головний смисл пропонованого пiдходу визнача-еться переходом дшльност обслуговуючого (фокусного) шдприемства до мережевого (розподкьного) горизонтально штегрованого обслуговуючого середовища, яке спираеться на здатност «ядра» ефективно вибирати та комбшувати ресурси учасниюв мережi на основi мережевих технолопчних i розподкьних зв'язкiв по вцно-шенню до кожного агента МОС.
Опис завдань формування «ядра» МОС може бути представлено таким чином:
Л. = (А'ш' А'т/ , АА, -Л ^ max,
(2)
' Е ^ ш' т/ ' ¿V
де А*^ - ефективнiсть функцюнування мережi в пе рiод часу г, г е Т;
лг лг лг А ш , А т/, А ,
т/ '
' ¿V ,
■ настанови «ядра» мережi в пе-
рiод часу г.
Настановами «ядра» МОС можуть бути визначеш: + маркетингов1 настанови - оргашзацш пошуку ринкових замовлень, залучення покупцiв / кш-цевих споживачiв, реалiзацiя товарiв i послуг; + лог1стичн1 настанови - оптимiзацiя процесiв формування, трансформаци та руху товаропо-
тоюв (як вцповцна реакцiя МОС на потреби та вимоги споживача); + оргатзацшно-управлшсьт настанови - роз-робка цкей i вiдповiдних завдань, стратегш, планування, органiзацiя, координацiя та управ-лiння мережею; + настанови управлшня знаннями - центифжа-цiя, накопичення, залучення та розвиток клю-чових компетенцiй мережi.
Настанови «ядра» МОС визначають внутрiшнiй стан структури мереж1 Якщо всi агенти мережi сприймають такi настанови, то з агальна ефектив-нiсть мережi буде позитивною. Якщо хоча б один агент !х не сприймае (вiдсутнiсть у нього ринкових можливостей працювати в межах мережО, його ставлення до мережi буде негативним, що може викликати активну протидш, аж до виходу такого агента з мереж1 Настанови «ядра» МОС у першу чергу визначаються потребою формуван-ня в1дносин, яю виникають на момент виконання рин-кового замовлення, чи необхiднiстю встановлення умов виконання фокусним шдприемством прийнятих на себе певних зобов'язань перед шшими учасниками мережi.
Для прийняття рiшення щодо включення агента в МОС необхцна певна система оцшки стану та д1яльно-стi агента. Для цього в робот пропонуеться викори-стати пiдхiд, який об'еднуе експертш оцiнки i данi д1яль-ностi агентiв мережi.
Передбачаеться, що експерту необхцно вибрати ряд окремих показникiв, про якi можна говорити, що вони найкращим чином характеризують окремi сторони дiяльностi пiдприемств у межах вцповцно! мережi. При цьому вони повинш утворювати деяку закшчену сукуп-нiсть. Для оцiнки доцкьност включення агента в МОС можуть бути використаш показники, представленi в робот [2]. А саме:
1) надштсть агента. Визначаеться як вцношення юлькост ранiше виконаних замовлень до планованих;
2) потужтсть, потенцшл i масштабтсть агента. Визначаеться на основi максимального використання сво!х потужностей для виконання типових замовлень за одиницю часу чи наявно! юлькост певних ресурсiв;
3) виконання агентом роботи з максимальним рiвнем прибутку;
4) багатоварiантнiсть використання агентом власних ресурав для виконання завдання в рамках мережц
5) ринкова репутацш агента. Визначаеться через знання про агента по певнш компетенци, важливкть виконуваних роби тощо;
6) стутнь автономнот (незалежностг) агента. Визначаеться як можливкть виконувати окремi завдання без залучення шших учасникiв мереж1
Було дослiджено можливiсть застосування методики визначення вагових коефiцiентiв у завданш прийняття рiшення щодо залучення агента у мережу. Для цього кожному показнику стану МОС т1 ( = 1...Л0 ставиться у вцповцшсть оцшка його значимость Пойм будуеться система ваг за умови, що:
' N
2 г = 1,
■ =1
г, > 0,, = 1..Я,
де
(3)
т1 - вага г-го показника; i - номер поточного показника;
N - ккьюсть показниюв.
Показники ранжуються в порядку зменшення 11 значимост для аналiзу ефективностi МОС т1 таким чином, щоб виконувалася правило:
т1 * Т2 * тз * ^ , (4)
Якщо система настанов проранжована в порядку зменшення !х значимостi, то значимкть т буде визна-чатися за правилом Фiршберна [8]: 2( N -I +1)
г (N + 1) • N За цим отримують:
2-6 2-5
:-= 0,2857; г2 =-
6-7 2 6-7
2-3 2-2
=-= 0,1429; г5 =-
6-7 6-7
(5)
0,2381; г
0,0952; г
2-4 _ ' 6-7 ' _ 2-1
' 6-7 '
: 0,1905;
0,0416.
Пiдсумковий ваговий коефiцiент розраховуеться як середне арифметичне ваг, визначених трьома експер-тами (табл. 1).
Вважаеться, що для побудови системи ваг необ-хцно залучити трьох експерпв, якi будуть визначати рiвень значимост показникiв агента мережi. При цьому передбачаеться, що зростання важливост окремого показника поеднано iз загальним покращенням стану та дiяльностi агента у мереж1
Таким чином, з точки зору самооргашзаци, для формування МОС необхцш такi умови i середовище, при яких учасникам мережi буде доцкьно взаемод1яти один з одним. При цьому ключового значення набувае формування «ядра» мережу де концентруються ключовi компетенци, необхцш й достатнi для пошуку та забезпе-чення реалiзацil ринкових замовлень. У короткотермшо-вому аспект «ядро» мережi вирiшуе завдання встанов-
Таблиця 1
Визначення вагових коефщкнлв у завданнi прийняття рiшення щодо включення агента в мережу
Експерт Значимiсть Г|
Показник 1 Показник 2 Показник 3 Показник 4 Показник 5 Показник 6
А 0,1905 0,2381 0,1429 0,2381 0,2381 0,1905
Б 0,1905 0,1905 0,1429 0,2857 0,2381 0,1429
В 0,1429 0,1905 0,1905 0,2857 0,2857 0,1429
Середнв, ¡■1 0,1746 0,2064 0,1587 0,2698 0,2539 0,1587
О О
СО
о
I— <
о
<
о
ш
лення структури i параметрiв мiсця кожного учасника мережi в часових i просторових параметрах середовища вiдносин. У довгостроковому аспект - таке ядро спря-мовуе сво! зусилля на вдосконалення мережевих техно-логiй, виршуючи завдання адаптацп можливостей вси учасниюв мережi до змiн тако! технолог!!. При реалшаци мережево! технолог^ м1ж 11 учасниками виникають тех-нолопчш зв'язки та специфiчнi взаемовiдносини, як! ви-значають мкце ! роль кожного з них у створенш пром1ж-них ! кшцевих продукпв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Зибер П. Управление сетью как ключевая компетенция предприятия / П. Зибер // Проблемы теории и практики управления. - 2008. - № 3. - С. 92 - 96.
2. Катаев А. В. Виртуальные бизнес-организации / А. В. Катаев. - СПб. : Изд-во Политехнического университета, 2009. - 120 с.
3. Паринов С. И. К теории сетевой экономики. - Новосибирск : ИЭОПП СО РАН, 2002. - 168 с.
4. Смоляр Л. Г. Мережевi структури як сучасна форма оргашзацп економiчноT дiяльностi / Л. Г. Смоляр, О. А. Котенко // Ефективна економка. - 2012. - № 12. - С. 92 - 95.
5. Сорокина И. О. Межфирменные сети как механизм развития малого бизнеса / И. О. Сорокина // Экономический журнал, 2012. - Том 27, № 3. - С. 57 - 62.
6. Таньков К. М. Стратепчш пщходи до формування вза-емовщносин у ланцюгах поставок / К. М. Таньков, О. В. Бахурець // Проблеми економки, 2011. - № 2. - С. 58 - 63.
7. Третьяк О. А. Сетевые формы межфирменной кооперации: подходы к объяснению феномена / О. А. Третьяк, М. Н. Румянцева // Российский журнал менеджмента. - 2003. - № 2. -С. 25 - 50.
8. Фишбейн П. Теория полезности для принятия решений / П.Фишбейн, В. Воробьева, А. Кирута ; под ред Н. Воробьева. - М. : Наука, 1978. - 352 с.
9. Чепурда Л. М. Дошдження ефективносп функцюну-вання мережевих структур невиробничоТ сфери обслуговуван-ня (частина I) / Л. М. Чепурда // Бiзнес 1нформ. - 2015. - № 1. -С. 218 - 222.
10. Чепурда Л. М. Дошдження ефективносп функцюну-вання мережевих структур невиробничоТ сфери обслуговуван-ня (частина II) / Л. М. Чепурда // Бiзнес 1нформ. - 2015. - № 2. -С. 175 - 179.
11. Шведюк О. Визначення мережевоТ структури як су-часноТ форми координаци економiчноT дiяльностi / О. Шведюк // Актуальш проблеми економки. - 2010. - № 5 (107). - С. 22 - 29.
Parinov, S. I. K teorii setevoy ekonomiki [The theory of the network economy]. Novosibirsk: IEOPP SO RAN, 2002.
Sorokina, I. O. "Mezhfirmennye seti kak mekhanizm razvitiia malogo biznesa" [Inter-firm networks as a mechanism for development of small businesses]. Ekonomicheskiy zhurnal, vol. 27, no. 3 (2012): 57-62.
Smoliar, L. H., and Kotenko, O. A. "Merezhevi struktury iak suchasna forma orhanizatsii ekonomichnoi diialnosti" [Network structure as a modern way of organizing economic activity]. Efek-tyvna ekonomika, no. 12 (2012): 92-95.
Shvediuk, O. "Vyznachennia merezhevoi struktury iak su-chasnoi formy koordynatsii ekonomichnoi diialnosti" [Determining the network structure as a modern form of coordination of economic activity]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 5 (107) (2010): 22-29.
Tretiak, O. A., and Rumiantseva, M. N. "Setevye formy mezh-firmennoy kooperatsii: podkhody k obiasneniiu fenomena" [Network forms of inter-firm cooperation: the approaches to the explanation of the phenomenon]. Rossiyskiy zhurnal menedzhmenta, no. 2 (2003): 25-50.
Tankov, K. M., and Bakhurets, O. V. "Stratehichni pidkhody do formuvannia vzaiemovidnosyn u lantsiuhakh postavok" [Strategic approaches to forming relationships in the supply chain]. Problemy ekonomiky, no. 2 (2011): 58-63.
Ziber, P. "Upravlenie setiu kak kliuchevaia kompetentsiia predpriiatiia" [Network management as a key competence of the company]. Problemy teorii ipraktiki upravleniia, no. 3 (2008): 92-96.
REFERENCES
Chepurda, L. M. "Doslidzhennia efektyvnosti funktsionuvan-nia merezhevykh struktur nevyrobnychoi sfery obsluhovuvannia (chastyna I)" [Investigation of the efficiency of network structures of non-productive service sector (part I)]. Biznes Inform, no. 1 (2015): 218-222.
Chepurda, L. M. "Doslidzhennia efektyvnosti funktsionuvan-nia merezhevykh struktur nevyrobnychoi sfery obsluhovuvannia (chastyna II)" [Investigation of the efficiency of network structures of non-productive service sector (part II)]. Biznes Inform, no. 2 (2015): 175-179.
Fishbeyn, P., Vorobeva, V., and Kiruta, A. Teoriia poleznosti dlia priniatiia resheniy [Utility theory for decision making]. Moscow: Nauka, 1978.
Kataev, A. V. Virtualnye biznes-organizatsii [Virtual business organization]. St. Petersburg: Izd-vo Politekhnicheskogo univer-siteta, 2009.
БIЗНECIHФОPM W В '2015
www.business-inform.net
