МЕТОДИЧНі ОСНОВИ ГАРМОНіЗАЦії СКЛАДОВИХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО МіСТА Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 330.35:711.454

MET0ДИЧHi основи ГАРМОЖЗАЦИ ОКЛАДОВИХ ОТАЛОГО РОЗВИТКУ

ПРОМИСЛОВОГО MiCTA

® 2016 ПРУШК1ВСЬКИЙ в. г., буряк в. в.

УДК 330.35:711.454

Прушмвський В. Г., Буряк В. В. Методичш основи гарможзацм складових сталого розвитку промислового мкта

Метою cmammi е розробка методичного nidxody до гармон1зацИ складових сталого розвитку промислового мста. Дослджено гармонвацю економ1чно1, екологчноi та со^ально':' складових сталого розвитку. Запропоновано використовувати правило «золотоi пропорция для визна-чення идеального» значення складових сталого розвитку. На основ'1 iндексного методу кльксно визначен складов'1 сталого розвитку. Зд'шснено пор'вняльний анал'в фактичного та «гармонзованого» розпод'шу мiж суб'шдексами сталого розвитку. На основ'1 правила «золотоi пропорция доведено, що гармонiзацiя дозволяе не лише констатувати наявтсть розходжень i в'дсуттсть взаемоди мiж складовими, а й здйснити юльксний анал'в. Об(рунтовано, що наявтсть дисгармотзацп мiж складовими сталого розвитку потребуе розробки в'дпов'дного механзму на основ'1 перерозпод'шу швестицшних ресурав або нших економчних важелв для пдтримки одта компоненти на належному р'юш та покращення ншоi. Ключов'1 слова: ндексний метод, екологiчна складова, економiчна складова, гармошза^я, правило «золотоiпропорция, промислове мшо, со^альна складова, сталий розвиток. Рис.: 3. Табл.: 3. Формул: 4. Ббл.: 11.

Прушшвський Володимир Геннадйович - доктор економiчниx наук, професор, проректор, Запорiзький нацональний техшчний утверситет (вул. Жу-ковського, 64, Запор'жжя, 69063, Украна) E-mail: [email protected]

Буряк Володимир Вкторович - астрант, кафедра економiчноi теори та тдприемництва, Запорiзький нацональний техшчний утверситет (вул. Жуковського, 64, Запор'жжя, 69063, Украна) E-mail: [email protected]

УДК 330.35:711.454

Прушковский В. Г., Буряк В. В. Методические основы гармонизации составляющих устойчивого развития промышленного города

Целью статьи является разработка методических основ гармонизации составляющих устойчивого развития промышленного города. Исследована гармонизация экономической, экологической и социальной составляющих. Предложено использовать правило «золотой пропорции» для определения «идеального» значения составляющих устойчивого развития. На базе индексного метода количественно определены составляющие устойчивого развития. Осуществлен сравнительный анализ фактического и гармонического распределения между субиндексами устойчивого развития. На базе правила «золотой пропорции» доказано, что гармонизация позволяет констатировать наличие различий, а также осуществить количественный анализ. Обосновано, что наличие дисгармонии между составляющими устойчивого развития требует разработки соответствующего механизма на базе перераспределения инвестиционных ресурсов, а также других экономических инструментов для поддержки составляющих на определенном уровне.

Ключевые слова: индексный метод, экологическая составляющая, экономическая составляющая, гармонизация, правило «золотой пропорции», промышленный город, социальная составляющая, устойчивое развитие.

Рис.: 3. Табл.: 3. Формул: 4. Библ.: 11.

Прушковский Владимир Геннадиевич - доктор экономических наук, профессор, проректор, Запорожский национальный технический университет (ул. Жуковского, 64, Запорожье, 69063, Украина) E-mail: [email protected]

Буряк Владимир Викторович - аспирант, кафедра экономической теории и предпринимательства, Запорожский национальный технический университет (ул. Жуковского, 64, Запорожье, 69063, Украина) E-mail: [email protected]

UDC 330.35:711.454 Prushkivskyj V. G., Buryak V. V. The Methodological Background for Harmonizing Components of Sustainable Development of an Industrial City

The aim of the article is to develop a methodological background for harmonizing components of sustainable development of an industrial city. The ways of harmonization of economic, environmental and social components are studied. It is proposed to use the rule of «golden ratio» to determine the «ideal» values of the components of sustainable development. On the basis of the index method the components of sustainable development are evaluated. The comparative analysis of the actual and harmonic distribution between the sub-indices of sustainable development is performed. Based on the rule of «golden ratio» it is proved that the harmonization allows to state the existence of differences as well as to carry out a quantitative analysis. It is justified that the existence of disharmony between the components of sustainable development requires elaboration of an appropriate mechanism on the basis of redistribution of investment resources as well as other economic instruments to support the components at a certain level. Keywords: index method, environmental component, economic component, harmonization, the rule of «golden ratio», industrial city, social component, sustainable development. Fig.: 3. Tabl.: 3. Formulae:4. Bibl.: 11.

Prushkivskyj Volodymyr G. - Doctor of Science (Economics), Professor, Prorector, Zaporizhzhya National Technical University (64 Zhukovskoho Str, Zaporizhzhia, 69063, Ukraine) E-mail: [email protected]

Buryak Volodymyr V. - Postgraduate Student, Department of Economic Theory and Entrepreneurship, Zaporizhzhya National Technical University (64 Zhukovskoho Str, Zaporizhzhia, 69063, Ukraine) E-mail: [email protected]

Вступ. Реалiзацiя концепци сталого розвитку на нащональному, регюнальному та мiсцевому рiвнях набувае особливо! актуальное^ в умовах економiчно! нестабкь-ностi. Сталий розвиток закладае тдвалини для майбут-нiх поколiнь, дае можливють гармонiйно розвиватися на сучасному етат та компенсуе дисонанси попереднього розвитку. Неузгоджетсть темпiв економiчного розвитку й еколопчних стандартiв, домiнування природомютких галузей iз високою питомою вагою ресусо- та енергомкт-ких застарких технологiй, сировинна орiентацiя експорту, низький рiвень культури працi та споживання призвели до виникнення кризових явищ, яи негативно впливають на природу, життедiяльнiсть людини та суспiльства.

На сучасному етат постае питання гармотзаци еко-лоично!, економiчно! i сощально! складових сталого розвитку та визначення системи зв'язив: «соцiум-природа», який забезпечуе однаковий доступ до ресурйв теперш-нiх i майбутнiх поколшь; «соцiум-економiка», що вимагае рiвномiрностi у розподш доходш i подолання бкносп; «природа-економiка», який передбачае вартiсну оцшку техногенних впливiв на довккля. Найголовнший виклик сьогодення як на нащональному, регiональному, так i мк-цевому ршнях е гармонiйне поеднання зв'язку «природа-економiка-соцiум».

У зв'язку iз цим виникае необхiднiсть розробки методичного тдходу до гармонiзацil складових сталого розвитку, яка характеризуе не ткьки ршень економiчного розвитку, але й добробут сустльства в цiлому, та закладаються тдвалини для майбутнк поколiнь.

Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Про необ-хiднiсть вирiшення питання досягнення сталого розвитку економiчних систем, таких як регюн, мiсто, свiдчить значна ккьисть наукових до^джень укра!нських i зарубгжних учених. Серед зарубiжних дослiдникiв ке! сталого розвитку культивували представники Римського клубу, серед яких Д. Медоуз, Д. Медоуз, Й. Рандерсона, В. Беренса, Г. Дейл [1]. Теоретичт положення сталого розвитку розглянуп в працях таких укра!нських учених, як: О. Бкорус, А. Галь-чинський, В. Геець, М. Долшнш, С. Дорогунцов, Л. Мельник, В. Трегобчук, М. Хвесик, О. Шубравська [2-4] та ш.

Незважаючи на значну ккьисть теоретичних i прак-тичних до^джень сталого розвитку та його складових,

залишаеться невизначеним iнструментарiй гармотзаци складових сталого розвитку промислового мкта.

Формулювання мети дослiдження. Метою статт е розробка методичного пiдходу до гармотзаци складових сталого розвитку промислового мюта.

Виклад основного матерiалу. В Стратеги 6С до 2020 р. на перюд до 2020 р. [5] зазначено, що саме мкта по-чинають вiдiгравати ключову роль у вкпов^ на глобальнi виклики. Мкта майбутнього - «...це територiя для зеленого, екологiчно чистого вкновлення довккля, а також це мюця для прискорення економiчного зростання, майбутнш розвиток яких може забезпечити сталий розвиток бвропи, якщо вш буде базуватись на збалансованому економiчно-му зростаннi й збалансованiй територiальнiй оргатзаци з полiцентричною мiською структурою» [6, с. 45]. Таке ро-зумшня мiста майбутнього е важливим для промислових мiст, для яких особливо актуальт виклики зеленого (еко-логiчно безпечного) зростання.

1з вищезазначеного випливае, що на сучасному етат основою розвитку промислових мкт е концепщя сталого розвитку. При цьому головним завданням для мкт майбутнього е не ткьки залучення якомога бкьше ресурйв та рацiонально !х використовування, але й досягнення гармотзованого спiввiдношення мiж ними. Це дозволяе одночасно тдвищити рiвень життя населення та ефективтсть функцiонування мкта. Досягнення гармотзаци мiж складовими сталого розвитку е прюритет-ним завданням як на нащональному та регюнальному, так i на мкцевому рiвнях в умовах активiзацu процейв децентращзаци.

Актуальним е пошук дiевого iнструментарiю гармотзаци в межах структурних компонет сталого розвитку. Так, учений С. Мартинов при аналiзi складових системи сталого розвитку на основi «принципу терезш» визначае модель взаемозв'язку складових сталого розвитку (рис. 1), де головними компонентами е економiчнi й еколопчт iн-тереси.

Рисунок 1 наглядно демонструе, що порушення рiв-новаги мiж вказаними компонентами в бж пе! чи шшо! групи iнтересiв, економiчних або еколопчних, призво-дить до вiдхилення вк належного рiвня суспiльного до-бробуту.

Рiвень суспiльного добробуту

Рiвень сусптьного добробуту

*

Економiчнi iнтереси

а

Еколопчш iнтереси

Сталий розвиток Сталий розвиток

Рис. 1. Модель взаемозв'язку складових сталого розвитку

Джерело: сформовано авторами на основi [7]

тах

Враховуючи складнiсть категорй «сталий розвиток», вчеш доповнюють його компонентну структуру ще трьо-ма складовими - правовою, полiтичною, духовною. Це по-яснюеться тим, що досягнення сталого розвитку потребуе розробки вкповкноУ нормативно-правовоУ бази, полiтичноï

волi та формування свiдомостi та культури. Базуючись на ви-щезазначеному, на нашу думку, доцкьно використати бага-тоаспектну модель сталого розвитку, яку можна представити у виглядi молекули з шютьма ршнозначними ланцюжками, мУж якими спостер1гаеться тiсний взаемозв'язок (рис. 2).

Економнчна

Духовна

Правова

Полiтична

Со^альна

Екологiчна

Рис. 2. Складовi сталого розвитку як елементи молекулярноУ структури

Джерело: сформовано авторами на основ1 [8]

Використовуючи особливостi молекулярноУ структури, зазначимо, що якщо один iз компонентiв буде роз-виватися не правильно, вкбуватиметься змiщення в той чи шший бiк. Тобто буде порушуватися гармонiзацiя мiж складовими (рис. 1). Внаслкок цього перед системою ви-никае загроза переходу зi стану сталого розвитку у стан не-сталого розвитку.

Модель, побудована на основi «принципу терезiв», та модель, в основi якоУ лежать особливост «молекулярно'1 структури», дозволяють дiагностувати дисгармошзащю, але не дозволяють кiлькiсно визначити «идеальний стан» кожноУ складовоУ та здшснити порiвняльний аналiз з фак-тичними значеннями.

В науковш лiтературi поширеним е використан-ня «правила золотоУ пропорщУ» для складових сталого розвитку [9; 10]. На нашу думку, для анамзу ступеня гар-монiзацiï складових сталого розвитку доцкьно викорис-товувати сам це правило, що дозволяе визначити стутнь гармонiзацiï мiж компонентами сталого розвитку на осно-вi кiлькiсного аналiзу. Геометрична iнтерпретацiя «золото'1 пропорщУ» може бути наведена подком одиничного вк-рiзка на двi частини, за якого вiдношення всього вiдрiзка до його бiльшоï частини доршнюе вiдношенню бкьшоУ частини до меншоУ. Це вiдношення доршнюе числу 1,618; при цьому бкьша частина вiдрiзка буде дорiвнювати 0,618, а менша - 0,382 (рис. 3).

Is,

L

eco log

"V

0,382

0,381

0,237

Рис. 3. Геометрична iнтерпретацiя правила «золотоУ пропорцй'»

Джерело: сформовано авторами

Складовi сталого розвитку промислового мюта бу-демо визначати, базуючись на шдексному пiдходi, який дозволяе розраховувати шдекс соцiального розвитку, iн-декс економiчного розвитку, iндекс екологiчного розвитку.

1ндексний метод дозволяе на основi статистичних даних кiлькiсно визначити складовi сталого розвитку та здiй-снити порявняльний анамз iз вiдповiдними значеннямии складових, отриманих на основi «правила золото'1 пропорцй» («iдельний стан»).

1ндекс соцiального розвитку визначаемо на основi iндикаторiв: щiльнiсть населення; ккьисть безробггних; кiлькiсть зайнятих; кiлькiсть студентш вищих навчальних закладiв I—II рiвнiв акредитацй; кiлькiсть студентш у вищих навчальних закладах III—IV рiвнiв акредитацй (державних); кiлькiсть виявлених злочишв; прийняття в експлуатацiю загально'1 площi житла; кiлькiсть дошк1льних навчальних закладiв; кiлькiсть загальноосвiтнiх навчальних закла-д1в; кiлькiсть професiйно-технiчних навчальних закладш; санаторно-курортнi й оздоровчi заклади; дитячi заклади оздоровлення та вiдпочинку.

Для визначення шдексу економiчного розвитку бу-демо використовувати такi статистичнi даш: обсяг реалi-зовано'1 промислово'1 продукцп; середньомiсячна номiналь-на заробiтна плата; заборговашсть iз виплати заробiтноï плати; обсяг реамзованоУ продукцiï (товарiв, послуг); обсяг роздрiбного товарообороту; обсяг каттальних iнвестицiй у фактичних цiнах; прямi iноземнi iнвестицiï.

Iндекс екологiчного розвитку визначаемо на основi iндикаторiв, яи характеризують екологiчний стан певноУ економiчноï системи — промислового мiста: викиди за-бруднюючих речовин i дюксиду вуглецю в атмосферне повiтря вк стацiонарних джерел забруднення; викиди забруднюючих речовин i дюксиду вуглецю в атмосферне повггря вк пересувних джерел забруднення та виробни-чоУ техшки; викиди забруднюючих речовин (без дюксиду вуглецю) та парникових газiв у атмосферне повпря вiд стацiонарних джерел забруднення; викиди забруднюючих речовин в атмосферне повггря вк стацiонарних джерел забруднення в середньому одним тдприемством; щкь-нГсть викидГв забруднюючих речовин вк стацiонарних джерел забруднення в розрахунку на 1 км2 територiï; викиди забруднюючих речовин в атмосферне повиря вГд стацiонарних джерел забруднення в розрахунку на одну

особу; викиди забруднюючих речовин в атмосферне по- Для оцшювання компонент сталого розвитку про-

вггря вiд автотранспорту; утворення вiдходiв ¡-IV клайв мислового мiста використаемо аналiтичну базу показниюв небезпеки. м. Запорiжжя (табл. 1).

Таблиця 1

Аналогична база показникiв м. Запорiжжя для визначення iндикаторiв та iндексу сталого розвитку

Найменування Фактичне значения М1шмальне значення Максимальне значення

Соц'шьн шдикатори

Щшьнкть населення, осiб на 1 км2 2703 1073 3898

Ктьгасть безробiтних, тис. оаб 7,6 0,3 28,4

Kiлькiсть зайнятих, осiб 187611 1545 255422

Ктьгасть студентiв вищих навчальних закладiв 1-11 рiвнiв акредитацп, осiб 4191 1780 7483

Kiлькiсть студенев у вищих навчальних закладах Ш-М рiвнiв акредитацп (державних), осiб 37138 16436 53574

Ктьгасть виявлених злочинiв 6073 684 41804

Прийняття в експлуата^ю загально''' площi житла, м2 58861 294 101516

Ктьгасть дошкiльних навчальних закладiв, од. 143 10 522

Ктьгасть загальноосвiтнiх навчальних закладiв, од. 124 7 600

Ктьгасть професiйно-технiчних навчальних закладiв, од. 17 1 46

Санаторно-курортн й оздоровчi заклади, од. 15 1 225

Дитячi заклади оздоровлення та вiдпочинку, од. 29 2 264

Економ'мн '¡ндикатори

Обсяг реалiзованоТ промисловоТ продукцГГ, тис. грн 86914287,6 13185 118921170,6

Середньомiсячна номЫальна заробiтна плата, грн 4470 2675 7559

Заборгованiсть iз виплати заробiтноГ' плати, тис. грн 27026,1 92,7 67236,1

Обсяг реалiзованоГ' продукцГГ (товарiв, послуг), тис. грн 142812176,2 305828 181365185

Обсяг роздрiбного товарообороту, млн грн 13909,9 296,5 22161,5

Обсяг капиальних швестицш у фактичних цiнах, млн грн 5139 10 7794

Прямi iноземнi швестицп, млн дол. США 976260,5 606,1 1039760,3

Еколог'щт '¡ндикатори

Викиди забруднюючих речовин i дюксиду вуглецю в атмосферне повГгря вiд стацюнарних джерел забруднення, т 83264 104,7 193683,1

Викиди забруднюючих речовин i дiоксиду вуглецю в атмосферне повГгря вiд пересувних джерел забруднення та виробничо'Г техшки, т 31386,2 972 76694,1

Викиди забруднюючих речовин (без дюксиду вуглецю) та пар-никових ^в у атмосферне повiтря вщ стацiонарних джерел забруднення, тис. т 83,3 0,1 193,7

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повпря вiд стацюнарних джерел забруднення в середньому одним пщпри-вмством, т 408,2 6,5 9447,6

Щшьнкть викидiв забруднюючих речовин вiд стацюнарних джерел забруднення в розрахунку на 1 км2 територп, т 299,5 3,3 1623,8

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повпря вщ стацн онарних джерел забруднення в розрахунку на одну особу, т 109,6 1,9 1910,2

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повпря вщ автотранспорту, тис. т 30,1 1,0 66,1

Утворення вiдходiв I—IV клаав небезпеки, т 3711299,8 6813,8 5463289,0

Джерело: сформовано авторами на основi [11]

В таблицi 1 як фактичш значення використовуються статистичнi даш вiдповiдних показникiв м. Запорiжжя, мь нiмальнi значення - найменше значення показника серед мкт областi. Осильки обласне мiсто е найбiльшим про-мисловим центром Запорiзько! областi i мае максимальнi значення за переважною бкьшктю iндикаторiв, то як мак-симальнi показники розглядалися статистичнi даш за об-ластю в цкому.

Для визначення iндексу сталого розвитку здшсню-еться нормування показниюв за формулою:

I _ Zfact Zmin

де Iz — нормований показник;

Zfact — фактичне значення показника;

Z„

— максимальне значення показника;

(1)

Zmin — мiнiмальне значення показника. Результати нормування обраних показниюв наведет в табл. 2.

Таблиця 2

Нормування показниюв м. Запорiжжя для визначення iндикаторiв та iндексу сталого розвитку

Найменування Нормоване значення

1 2

Сощальш (Isoc)

Щтьысть населення, oci6 на 1 км2 0,577

Ктьгасть безробiтних, тис. oci6 0,254

Ктьгасть зайнятих, oci6 0,733

Kiлькiсть студентiв вищих навчальних закладiв 1-11 рiвнiв акредитацп, oci6 0,423

Kiлькiсть студентiв у вищих навчальних закладах III-IV рiвнiв акредитацп (державних), oci6 0,557

Kiлькiсть виявлених злочишв 0,131

Прийняття в експлуатацiю загальноТ площi житла, м2 0,579

Kiлькiсть дошкiльних навчальних закладiв, од. 0,260

Kiлькiсть загальноосвiтнiх навчальних закладiв, од. 0,197

Kiлькiсть професiйно-технiчних навчальних закладiв, од. 0,356

Санаторно-курортнi йоздоровчi заклади, од. 0,063

Дитячi заклади оздоровлення та вщпочинку, од. 0,103

EKOHOMÎ4HÎ ( Iecon )

Обсяг реалiзовано''' промислово''' продукцп, тис. грн 0,731

Середньомiсячна номiнальна заробггна плата, грн 0,368

Заборгованiсть iз виплати заробгшо''' плати, тис. грн 0,401

Обсяг реалiзовано''' продукцп (товарiв, послуг), тис. грн 0,787

Обсяг роздрiбного товарообороту, млн грн 0,623

Обсяг капггальних iнвестицiй у фактичних цшах, млн грн 0,659

Прямi iноземнi iнвестицí'', млн дол. США 0,939

Екологчш ( Ieco log )

Викиди забруднюючих речовин i дюксиду вуглецю в атмосферне повпря вщ стацюнарних джерел забруднення, т 0,430

Викиди забруднюючих речовин i дюксиду вуглецю в атмосферне повпря вщ пересувних джерел забруднення та виробничоТ техшки, т 0,402

Викиди забруднюючих речовин (без дюксиду вуглецю) та парникових ^в у атмосферне повпря вщ стацюнарних джерел забруднення, тис. т 0,430

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повпря вщ стацюнарних джерел забруднення в середньо-му одним пщпривмством, т 0,043

Закшчення 2

1 2

Щтьысть викидiв забрyднюючих речовин вiд стацiонарних джерел забрyднення в розрахyнкy на 1 км2 територп', т C,183

Викиди забрyднюючих речовин в атмосферне повпря вщстацюнарних джерел забрyднення в розрахун-ку на одну осо6у, т C,C56

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повпря вщ автотранспорту, тис. т C,447

Утворення вiдходiв I—IV клаав небезпеки, т C,679

Джерело: сформовано авторами

Для визначення компонент сталого розвитку - сощально'1, економiчноï, екологiчноï - використовуемо форму-ли в^пов^них субiндекdв (ф. 2-4).

1soc = П Ц'Г, (2)

1econ = ПЦТ" , (3)

1eco log = " f\lieC0109 , (4)

де n - кiлькiсть показниюв, якi використовуються для °Щнки iнДикаторiв lsoc,, lecon,, Ieco log.

Для практично'1 реалiзацiï запропонованого тдходу розрахуемо субiндекси й шдекс сталого розвитку в цкому. Визначаемо субшдекси для м. Запорiжжя за формулами (2)-(4): _

Isoc = =0'245;

lecon = " П ieco" = 0,565;

e узгодженiсть i координацiя мiж складовими сталого розвитку. Це спiввiдношення мiж складовими мае формува-тися на базi законiв архiтектонiки, тобто принцитв, норм i законiв побудови сустльства певно'1 економiчноï систе-ми. На нашу думку, одним i3 дieвих законiв з теоретично'1 i практично'1 точок зору е гармонiзацiя на основi правила ««золото'1 пропорцп», що дозволяе не лише констатувати наявшсть розходжень i в^сутшсть взаемодп мiж складовими, а й здшснити ïx кiлькiсний аналiз. Застосування запропонованого шструментарш до дослiдження ршня

'eco log = П Г! 'i6'0109 =°'238-

На основi проведених розрахунив можна зазначити, що найбкьше значення мае iндекс економiчноï складових - 0,565. Приблизно однаковими е шдекси еколопчно'Г i сощально'1 компонент, якi у 2 рази нижчi за iндекс еконо-мiчноï складово'1. Отриманi результати свiдчать про в1д-сутнiсть гармонiзацiï мiж складовими сталого розвитку й обумовлюють необх^шсть пошуку шляxiв досягнення гармонiйного стану.

Як зазначалося нами вище, одним iз iнструментарiïв е застосування правила «золото'1 пропорцп». Практичною реалiзацieю запропонованого шструментарш е визначення ступеня гармошзацп мiж конпонентами сталого розвитку для м. Запорiжжя (табл. 3).

Анаиз фактичного й «идеального» значення шдексш складових сталого розвитку (табл. 3) св^чить, що еконо-мiчна складова перевищуе значення «идеального» стану на 0,184, i незначне перевищення е у сощально'1 складово'1. Це дозволяе констатувати наявнiсть дисгармонп м1ж складовими сталого розвитку. У зв'язку iз цим виникае необх^-нiсть перерозподiлу мiж складовими сталого розвитку.

Висновок. Узагальнимо, що для промислового мкта в умовах активiзацiï процесш децентралiзацiï необxiдними

сталост розвитку на прикладi промислового мюта тд-твердило наявнicть диcгармонiйноcтi в бш переважання економiчноï компоненти. Це потребye розробки в^по-вiдного мехашзму гармонiзацiï на оcновi перерозподiлy швестицшних реcyрciв або iнших економiчних важелiв задля пiдтримки однieï складово'1 на належному рiвнi та покращення шшо'1, що потребye подальшого, бiльш глибо-кого доcлiдження.

Таблиця 3

Порiвняння фактичного та «гармонiзованого» розподiлу мiж cубiндекcами сталого розвитку

Фактичне значення 1деальне («гармонiзоване») Вщхилення (+/-)

Isoc C,245 C,237 +C,C8

Iecon C,565 C,381 +C,184

Iecolog C,238 C,382 -C,144

Джерело: сформовано авторами

Л1ТЕРАТУРА

1. Медоуз Д., Рандерс й., Медоуз Д. Пределы роста: 30 лет спустя/пер. с англ. Е. С. Оганесян; под ред. Н. П. Тарасовой. М.: БИНОМ; Лаборатория знаний, 2012. 358 с.

2. Бторус О. Г., Мацейко Ю. М. Глобальний сталий розвиток: монографiя. КиГв: КНЕУ, 2006. 488 с.

3. Долшнш М. I. Роль стратегш соцiально-економiчного розвитку областей у реалiзацiï сталого розвитку Укра'ши. Сои^ально-економ'чш досл'дження у nepexidHuü перод. Регю-нальна полтика сталого розвитку: принципи формування, механ'вмиреал'зацй. 2002. Вип. 5 (XXXXVI). С. 7.

4. Хвесик М., Бистряков I. Парадигмальний погляд на концепт сталого розвитку УкраТни. Економка Украни. 2012. № 6. C. 4-12.

5. A strategy for smart sustainable and inclusive growth // Europe 2020. URL: http://ec.europa.eu/europe2020/index_en.htm

6. Економка регюыв у 2015 роцп новi реалп i можпивосл в умовах започаткованих реформ/за ред. Д. I. Олшник. КиТв: Н1СД, 2015. 92 с.

7. Мартинов С. В. Забезпечення сталого розвитку аграрного сектора регюну: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.02. Житомир, 2005. 22 с.

8. Дегтярьова О. О., Телешевська С. М. Сталий розвиток та його складовк URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/ 123456789/11419/1/Teleshevska.pdf

9. Гриценко A. A. Институциональная архитектоника: объект, теория и методология. Постсоветский институцио-нализм. 2005. С. 49-74.

10. Крючкова 1.С. Макроструктуры фактори та закон золотого перерiзу. Економст. 2005. № 9. С. 26-30.

11. Мiста та райони Запорiзькоï обласп у 2015 роцк ста-тистичний щорiчник // Державна служба статистики Украши/ Головне управлшня статистики у Запорiзькiй обласп. Запорiж-жя, 2016. 269 с.

REFERENCES

"A strategy for smart sustainable and inclusive growth" Europe 2020. http://ec.europa.eu/europe2020/index_en.htm

Bilorus, O. H., and Matseiko, Yu. M. Hlobalnyi stalyi rozvytok [Global sustainable development]. Kyiv: KNEU, 2006.

Dolishnii, M. I. "Rol stratehii sotsialno-ekonomichnoho roz-vytku oblastei u realizatsii staloho rozvytku Ukrainy" [The role of socio-economic development of the regions in the implementation of sustainable development of Ukraine]. Sotsialno-ekonomich-ni doslidzhennia u perekhidnyi period. Rehionalna polityka staloho rozvytku: pryntsypy formuvannia, mekhanizmy realizatsii, no. 5(46) (2002): 7-.

Dehtiaryova, O. O., and Teleshevska, S. M. "Stalyi rozvytok ta yoho skladovi" [Sustainable development and its components]. http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/11419/1/Tele-shevska.pdf

Ekonomika rehioniv u 2015 rotsi: novi realii i mozhlyvosti v um-ovakh zapochatkovanykh reform [The regional economy in 2015: new realities and opportunities in the conditions of the initiated reforms]. Kyiv: NISD, 2015.

Gritsenko, A. A. "Institutsionalnaya arkhitektonika: obekt, teoriya i metodologiya" [Institutional architectonics: object, theory and methodology]. Postsovetskiy institutsionalizm (2005): 49-74.

Khvesyk, M., and Bystriakov, I. "Paradyhmalnyi pohliad na kontsept staloho rozvytku Ukrainy" [Paradigmically view of the concept of sustainable development of Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 6 (2012): 4-12.

Kriuchkova, I. S. "Makrostrukturni faktory ta zakon zolotoho pererizu" [Macro-structural factors and the law of the Golden section]. Ekonomist, no. 9 (2005): 26-30.

Medouz, D., Randers, Y., and Medouz, D. Predely rosta: 30 let spustya [The limits to growth: 30 years later]. Moscow: BINOM; Laboratoriya znaniy, 2012.

Martynov, S. V. "Zabezpechennia staloho rozvytku ahrarno-ho sektora rehionu" [The sustainable development of agricultural sector in the region]. avtoref. dys. ... kand. ekon. nauk: 08.07.02, 2005.

Mista ta raiony Zaporizkoi oblasti u 2015 rotsi [The cities and districts of Zaporozhye region in 2015]. Zaporizhzhia, 2016.