CC BY
18
УДК 658.012:338.124.4
О. С. Дубинська,
кандидат економ!чних наук, Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, м. Краматорськ
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОН1ТОРИНГУ «РАНН1Х СИГНАЛ1В» КРИЗИ НА ОСНОВ1 ПОР1ВНЯННЯ ДИНАМ1КИ ПОКАЗНИК1В
Постановка проблеми. Сучасний етап розвит-ку вичизняно! економши супроводжуеться достат-ньо глибокими кризовими явищами як зовнiшнього так i внутрiшнього походження. Вони негативно впливають на всi сфери народного господарства -значно знижуеться ефективнiсть виробничих, еко-номiчних, фiнансових, сошальних процеав, що ви-кликае проблеми в управлшш суб'ектами господа-рювання та 1х адаптацл до нових умов. Тому в« розробки науковцiв що до оперативного реагування та прийняття рiшень по виходу пiдприемств iз кри-зового становища е актуальними i важливими.
Важливiсть проблеми уникнення кризових явищ, мiнiмiзацiя 1х насладив на тдприемствах та активiзацiя вс1х можливих механiзмiв оргашза-цiйно-виробничого менеджменту в рамках антикри-зового управлiння зумовлюеться низкою таких нега-тивних чинниив як поглиблення тенденцiй до збшь-шення частки збиткових тдприемств. Водночас, слiд зазначити, що вггчизняш пiдприемства мають значнi резерви тдвищення внутрiшнього потенщ-алу, який не використовуеться у повному обсязi. Як i будь-яке управлiння, антикризове управлiння повинно мати надiйне шформащйне забезпечення. Основою такого забезпечення е мошторинг мехашзму органiзацiйно-виробничого менеджменту.
Ана^з останнiх досл1джень. Проблема зна-чення, ролi та мiста мошторингу в дiяльностi тд-приемства розглядалась у роботах багатьох вгтчиз-няних науковцiв Н.М. Соколово! [1], О.В. Дейнека [2], В.П. Герасенко [4], Г.О. Доленко [5], А.Т. Зуб [6], М.Ю. 1ваново! [8] та ш. Але всi дослiдження об-межувались монiторингом фшансово! сфери, що значно звужуе його можливост!, так як змiни у фь нансових показниках часто наступають уже як на-слiдок розвитку негативних тенденцш в оргашза-цiйно-виробничiй сферi.
Метою статт е розкриття сутносп мошторингу «раншх сигнал1в» кризи та застосування в якост iнструментарiю методологи порiвняння дина-мiки показникiв або «динамiчного нормативу».
Виклад основного матерiалу дослiдження. Як i будь-яке управлiння, антикризове управлiння повинно мати надiйне iнформацiйне забезпечення. Основою такого забезпечення е мошторинг меха-нiзму оргашзащйно-виробничого менеджменту. У лiтературi, присвяченiй антикризовому управлiнню, досить часто мошторинг визначають як оперативне спостереження за процесами, що вiдбуваються у фь
нансовому сташ функдiонування, яке включае: ощ-нювання фiнансового благополуччя й результата дiяльностi пiдприемства; узагальнення результатiв i розроблення рекомендацiй для ухвалення управлш-ських рiшень, спрямованих на покращення благополуччя пiдприемства [1]. Обмеження монiторингу фiнансовою сферою значно звужуе його можливо-сп, оскшьки змши у фiнансових показниках часто наступають уже як наслщок розвитку негативних тенденцш у механiзмi органiзацiйно-виробничого менеджменту.
Тому тд мотторингом будемо розумiти дис-кретно-неперервне спостереження за процесами в механiзмi органiзацiйно-виробничого менеджменту пiдприемства та аналiз тендендiй розвитку цих про-цесiв. Монiторинг е невiд'емною частиною анти-кризового управл1ння тдприемством. У його рамках здшснюеться збирання й обробка поточно! ш-формацп, д1яльносп, що дозволяе ошнити основш параметри, а також виявити критичш тенденцл в ме-ханiзмi оргашзащйно-виробничого менеджменту тдприемства, подальший розвиток яких може при-звести до виникнення кризових явищ.
У якост шструментарто для обробки шформа-цл мошторинг «раншх сигнал1в» кризи пропону-еться будувати на методологи пор1вняння динамши показнишв або «динам1чного нормативу» [2; 3]. По-р1вняння динам1ки показнишв найбшьш адекватно, вщображае стан функщонування [ розвитку мехашзму оргашзащйно-виробничого менеджменту суб'екта господарювання в контекст! виявлення раннiх прояв1в кризових явищ. Суть цього методо-лопчного шдходу полягае в тому, що замють коефь щенпв, рiвнiв [ темшв зростання показнишв при такому тдход1 оперують порядком темшв зростання, який виражений 1х рангами [3]. Оскшьки головною метою системи мошторингу мехашзму оргашза-щйно-виробничого менеджменту тдприемства е не фшсащя певного р1вня показнишв, а виявлення негативних тенденцш на якомога раншх етапах 1х розвитку, то методолопя динам1чного нормативу, яка оперуе саме тенденщями, е найбшьш адекватною для ще! цш.
Побудуемо динам1чний норматив для мошторингу мехашзму оргашзащйно-виробничого менеджменту тдприемства з метою виявлення «раншх сигнал1в» кризи на тдприемства
Для ощнювання тенденцш у кожному сегмент мехашзму оргашзащйно-виробничого менедж-
менту видшимо тенденцп, якi будуть позитивними, а ям - негативними.
Сегмент 1. Виробнича система
Блок матерiальне забезпечення. Мониторинг у цьому сегментi механiзму оргатзацшно-виробни-чого менеджменту пiдприeмства мае бути спрямова-ний на ранне виявлення негативних тенденцiй у за-безпеченост виробничого процесу основними фондами та запасами. Для ощнювання тенденцш у цьому блоцi використаемо там показники. Серед-ньорiчна вартiсть основних фондiв РМ1. Середньо-рiчна вартють устаткування, не задiяного у виробни-чому процесi РМ 2. Середньорiчна вартiсть нового, введеного в експлуатащю в поточному рощ РМ3. Середньорiчна вартють запаив РМ4. Обсяг випу-щено! продукци РМ5.
Блок трудового забезпечення. Мошторинг у цьому сегменп мехатзму оргатзацшно-виробни-чого менеджменту тдприемства повинен бути спря-мований на ранне виявлення негативних тенденцш
у попршенш якоси трудових ресурсiв тдприемства. Середньооблшова кiлькiсть працiвникiв Кiлькiсть трудових конфлiктiв РТ2. Кiлькiсть пра-цiвникiв, якi звшьнилися за власним бажанням РТ3. Кшьшсть керiвникiв та технiчних спещалют!в, як звiльнилися за власним бажанням РТ4. Середньо-облiкова кшьшсть керiвникiв та iнженерно-технiч-них пращвнишв РТ5. Кiлькiсть прийнятих на роботу протягом року випускнишв вузiв РТ6 .
Блок оргатзацп виробництва.
Кiлькiсть вiдпрацьованого часу РО1. Кiлькiсть цiлоденних просто!в РО2. Кiлькiсть прострочень i
iз
виконання замовлень
РО3.
Дамо економiчну iнтерпретацiю показникам та виконаемо еталонне упорядкування пар показнишв за темпами !х зростання. Таке впорядкування по-трiбне для побудови матрищ
1, якщо Т(Р1)>Т(Р^ е позитивною тенденцiею;
= -1, якщо Т(Рl)<Т(Рj) е негативною тенденщею; 0, якщо спiввiдношення не виявлено.
(1)
Позитивною тенденцiею е зростання основних фондiв вiдносно до вартосп устаткування, не задь яного у виробничому процесi. Обернена тендендiя е негативною. Тобто е12 = 1, за умови Т(РМ1) >
> Т(РМ2) , вiдповiдно, е21 = —1. Позитивною е та-кож тенденщя перевищення темтв приросту нового устаткування в порiвняннi з темпом зростання основних фондiв Т(РМ1) < Т(РМ3), оскшьки це
вказуе на оновлення устаткування. Обернена тен-денщя вказуе на те, що збшьшуеться частка застарь лого устаткування. Отже, е13 =—1 (е31 = 1). Негативною е тенденщя перевищення темтв приросту вартосп основних фондiв у порiвняннi з темпами приросту продукци. Вiдповiдно, при Т(РМ1) >
> Т(РМ5) е15 = —1 (е51 = 1). Якщо мiж темпами
приросту показнишв явний зв'язок вiдсутнiй, вважа-тимемо вiдповiднi значення елеменпв матрицi ди-намiчного нормативу рiвними нулю. Тобто в цьому разi е14 = 0, е41 = 0. Якщо темпи приросту основних фондiв перевищують темпи приросту персоналу-це позитивна тенденщя, оскшьки збiльшуеться фон-доозброенiсть. Отже, при Т(РМ1) > Т(РМ5)
е16 = 1, (е61 = 1). Мiж темпами приросту основних
фондiв Т(РМ1) та показниками Т(РТ2), Т(РТ3) ,
Т(РТ4) явний зв'язок вiдсутнiй, тому е17 = 0 (еи = 0), е,8 = 0 ( = 0), еХ9 = 0 ( = 0). Те-
нденщя до перевищення темтв приросту основних фондiв у порiвняннi з шльшстю iнженерно-техmч-них кадрiв е позитивною, оскiльки вказуе на бшьш iнтенсивне використання остантх, тому при
Т(РМ1) > Т(РТ5) е110 = 0 (е101 = 0). Мiж темпами приросту Т(РМ 1) та показниками Т(РТ6) явний зв'язок вщсутнш, тому е1П = 0 (е111 = 0).
Тенденцiя до перевищення темтв приросту основних фондiв у порiвняннi з темпами приросту ввдпра-цьованого часу е негативною, оскшьки вказуе на зниження iнтенсивностi використання основних
фондiв. Отже, при Т(РМ 1) > Т(РО1) е112 =—1
(е121 = 1). Тенденцiя до перевищення темтв приросту ОФ у порiвняннi з темпами приросту цшоден-них просто!в е позитивною тенденщею, оскшьки вказуе на збшьшення штенсивност використання
ОФ. Тому при Т(РМ1) > Т(РО2) е1Д3 = 1
(е131 = —1). Якщо темпи приросту ОФ перевищують темпи приросту шлькосп прострочень вико-нання замовлень, це слiд вважати негативною тен-
денщею, оскшьки введенi основнi фонди використо-вуються нерацiонально (або були введет не там ОФ, яких потребуе виробничий процес), раз збшь-шуеться кiлькiсть невиконаних у строк замовлень.
Тому при Т(РМ 1) > Т(РО3) е113 = —1 (е131 = 1).
Виконаемо тепер аналогiчну процедуру з пока-зником Т(РМ2). Негативными тенденцiями слiд вважати перевищення темтв приросту устаткування, яке не задiяне у виробничому процесi в порiвняннi з середньорiчною вартютю нового, введеного в екс-плуатацiю в поточному рот обладнання (оскiльки пiдприемство вводить новi ОФ, не здiйснюючи спроб використати 11, якi простоюють, або реалiзу-вати !х, отримавши певну фшансову вигоду) при
Т(РМ2) > Т(РМ3) ^ е23 = —1 (е32 = 1), у по-
рiвняннi з обсягом випущено! продукцп (оскшьки все менша частка ОФ задiяна у випуску продукци),
отже
при
Т ( РМ 2) > Т ( РМ5)
25
= — 1
"2,10
1 (10,2 = 1)
нега-
Т(РМ3) > Т(РТ1) :
"36
: 1 - тдвищуеться фон-
Т(РМ3) > Т(РТ5) ^ е3,10 = 1, - тдвищуеться фондоозброешсть новим обладнанням iнженерно-
техшчних кадрiв; Т(РМ3) < Т(РО), Т(РО2), Т(РО3) ^ е312, е313, е314 = 1. Нейтральн тенденцп вiдповiдають е34, е37, е38, е39, е311 = 0.
Для показника РМ4 (середньорiчна вартють запасiв) негативною е тенденшя Т(РМ4) < < Т(РМ6) ^ е46 =—1. Решта тенденцш у даному рядку матриц динамiчного нормативу дорiвнюе
нулю ( е47, е48, е49, е4,1^ ^4,11
= 0).
Т(РТ6) ^ е5,10, е5,11 = 1.
(е5 2 = 1), у порiвняннi з середньооблiковою кшьш-стю прашвнишв, отже при Т(РМ2) > Т(РТ1) ^ е26 = —1 (е62 = 1), у порiвняннi з темпами приросту iнженерно-технiчних прашвнишв (отже, iнженерно-техmчm та керiвнi кадри не в змозi задiяти обладнання, яке простоюе), тому при
Т(РМ2) > Т(РТ5)
тивними тенденцiями слiд вважати i перевищення темтв приросту вартостi обладнання, яке простоюе в порiвняннi з темпами приросту робочого часу (оскшьки тдприемство не використовуе резерв за-дiяння потужностей, якi простоюють), та шлькосп невиконаних вчасно замовлень (виходячи з тих же мiркувань, що i в попередньому випадку). Тому при
Т(РМ2) > Т(РОХ) ^ е212 = —1 (в12,2 = 1) i при
Т(РМ2) > Т(РО3) ^ е2,14 = —1 (е14 2 = 1). Решта елементiв матрицi динамiчного нормативу, якi утво-рюються за участю показника Т(РМ2), дорiвнюе нулю. Це елементи е2,4; е42; е2,7; е7,2; е2 8; е82 ;
е2,9 ; е9,2 ; е2,11; е11,2 ; е2,13 ; е13,2 .
Видiлимо позитивнi тенденцп для показника РМ3 (вартють введеного нового обладнання). Це
тенденцп: Т(РМ3) < Т(РМ5) ^ е35 =—1 - темпи
зростання випуску продукци перевищують темпи зростання введеного нового обладнання, що вказуе на те, що введення нового обладнання зумовило ви-щий прирiст продукци, н1ж на старому обладнанш;
доозброенiсть працiвникiв новим обладнанням;
Для показника РМ5 позитивними е тенденци Т(РМ5) > Т(РТХ) ^ е56 = 1 (означае зростання продуктивности персоналу); Т(РМ5) > Т(РТ5),
Для показника Т(РМ5) > Т(РОХ) ^ е5,12 = 1 (зростання продук-тивност! праш), для Т(РМ5) > Т(РО3) ^ е5,14 = 1
(менша питома вага невиконаних замовлень при збiльшеннi обсягiв виробництва). Показник
е5,13 = 0.
Для показника Т(РТг) > Т(РТ2) ^ е67 = 1 (зменшення вшносно1 частки конфлiктiв), Т(РТ1) > Т(РТ3) ^ е68 = 1 (зменшення вибуття
персоналу), е6,9 = 0, Т(РТХ) > Т(РТ4) ^ е6,ш = 1 (зменшення питомо1 ваги управлiнського та обслу-говуючого персоналу), Т(РТХ) > Т(РТ5) ^
^ е611 =—1 (на пiдприемствi обмежуеться прип-лив нового знання за рахунок випускникiв ВНЗ), Т(РТ1) > Т(РО1) ^ е612 =—1 (зменшуеться к1ль-к1сть ввдпрацьованого часу на 1 працiвника), Т(РТ) > Т(РО2) ^ е613 = —1 (збiльшення к1ль-
кост^ персоналу е неефективним за рахунок стриму-вання на iнших дiлянках операцiйно-виробничоl си-стеми), Т(РТ1) > Т(РО3) ^ е6, 14 = —1 (динамша
персоналу не сприяе полiпшенню ситуацп з вико-нанням замовлень).
Для показника РТ2 Т (РТ2) > Т (РТ3) ^
^е7,8 =—1, Т(РТ2) >Т(РТА) ^е7,9 =—1 (це означае, що звшьняються не шщатори конфлiктiв). Для решти показник1в е710, е711, е712,
е713, е714 = 0 . Для показника РТ3 вводиться лише одна позитивна тенденшя, яка не розглядалася вище, Т(РТ3) > Т(РТ4 ) ^ е89 = 1. Для решти зна-
чень динам1чного нормативу е810, е8 п, е812, е813,
е814 = 0. Для показника РТ4 ошнюеться одна тенденщя, яка ще не розглядалася вище, Т(РТ4) > Т(РТ5) ^ е910 = —1 (збшьшуеться кое-
фщент вибуття 1нженер1в та спещалютгв). Решта показнишв у даному рядку динам1чного нормативу
е9,ц, е9,12, е9,13, е9,14 = 0. Для показника РТ5 вс1
значим тенденцн розглянуто вище, тому в даному рядку ва елементи е нульовими.
Тенденщя Т(РТ6) > Т(Р0») ^ е1112 =—1 е
негативною, оскшьки вказуе на те, що нов1 пращв-ники приймаються на умовах неповного робочого дня. Для показника Р01 справедливо Т(Р01) >
Т(Р02) ^еХ2Д3 = 1 та Т(Р0Х) > Т(РО3) ^
^ е1214 = 1, оскшьки зменшуеться питома вага щ-лоденних просто!в та невиконаних замовлень ввдно-сно вщпрацьованого часу. Показник е1314 = 0.
Побудуемо динам1чний норматив для другого сегмента мехашзму оргашзащйно-виробничого менеджменту тдприемства - зв'язки з1 сферою шно-вацш
Досл1дження можливост отримання шформа-цл на досл1джуваних тдприемствах дозволило сформувати перелш показнишв для монiторингу цього сегмента:
— основш фонди для НДДКР, 1\, тис. грн;
— кшьшсть персоналу, зад1яного в дослщжен-нях, 12, грн;
— кшьшсть придбаних патенпв, 13, одиниць;
— кшьшсть придбаних нових технологш, 14, одиниць;
— кшьшсть зареестрованих патентов 15, одиниць;
— кшьшсть зареестрованих рацпропозицш, 1б, одиниць;
— кшьшсть впроваджених нових технолопч-них процеав, 17, одиниць;
— кшьшсть впроваджених рацпропозицш, 18, одиниць;
— обсяг 1нновацшно! продукцп, 19, тис. грн.
Побудуемо еталонну матрицю для сегмента мехашзму оргашзащйно-виробничого менеджменту, який вщповщае за зв'язки з 1нноващями. Позитивною тенденщею е зростання основних фонд1в вщ-носно зростання персоналу, зад1яного в досл1джен-нях, оскшьки це тдвищуе фондоозброетсть дослщ-нишв не зад1яних у виробничому процесс е12 = 1, при умов1 Т(21) > Т(22). Решта показнишв у даному рядку дор1внюе -1, при Т(2Х) > Т(2 .), оскшьки така тенденщя означае, що при збшьшенш
основних фонд1в, зад1яних у дослщженнях, або все одно 1нновацп запозичуються на сторонi, або вщ-дача таких ОФ у плат виходу на нов1 технологи, рацпропозицп, патенти, шноващйну продукщю зни-жуеться. Аналопчно, виходячи з тих самих м1рку-вань, ус1 елементи другого рядка верхньо! половини еталонно! таблиц дор1внюе -1.
Якщо Т(/3) > Т(14) , то це означае, що не вс1
придбанi патенти використали в технолопчних про-цесах на тдприемств!, а отже, ¡нновацшна сфера е шформащйно ввдрваною вщ сфери оргашзацшно-виробничо!, тому е34 = —1. Через аналопчш обста-
вини решта елеменпв даного рядка еталонно! матриц дор1внюе -1, кр1м випадшв, коли зв'язок м1ж показниками вщсутнш Такий самий критерш засто-совано I для придбаних [ зареестрованих патентов, зареестрованих [ впроваджених рацпропозицш, якщо !х динамша е вищою, шж динамша впроваджених технологш та випуск 1нновашйно! продукцп -це також означае «самозамкнутють» шновацшно! сфери тдприемства, процеси в яшй не пов'язаш з потребами мехашзму оргашзащйно-виробничого менеджменту тдприемства. Еталонна матриця для сегмента, який вщповщае за iнформацiйнi зв'язки м1ж оргашзацшно-виробничою та шновашйною сферами тдприемства, наведена в табл. 1.
Перейдемо тепер до побудови еталонно! матриц! для сегмента, який вщповщае зв'язкам м1ж ор-гашзащйно-виробничою сферою та системою збуту.
Сл1д вщзначити, що стан цього сегмента в плат виявлення негативних тенденцш е можливють ви-значати за найбшьш обмеженим числом показнишв через вщсутнють шформацп. Еталонна матриця в цьому раз1 будуеться на пор1внянш темшв приросту таких показнишв:
— обсягу продукцп, З\, тис. грн;
— обсягу продукцп на експорт, З2, тис. грн;
— кшькосп рекламацш покупщв, З3, одиниць;
— кшькосп нових ктенпв, З4, одиниць;
— кшькосп вщходу ктенпв, З5, одиниць.
Визначимо елементи еталонно! матрищ Бшьш
штенсивне зростання обсягу реал1зовано! продукций в пор1внянш з аналопчним показником екс-порту, е негативним, тому е12 =—1. У той же час вища динамша реал1зацп, в пор1внянш з динамшою рекламацш, вказуе на бшьшу вщносну задоволе-шсть покупшв продукшею, тому е13 = 1. Переви-щення динамши реал1зац1! над динам1кою кл1ентсь-ко! бази вказуе на те, що кл1енти повторно зд1йсню-ють замовлення, що також вказуе на те, що тдпри-емство випускае продукцто саме таку, яку оч1ку-ють кл1енти. Тому й решта два показники в пер-шому рядку еталонно! матриш також дор1внюе 1. Вщзначимо: зб1льшення кл1ентсько! бази для до-сл1джуваних машинобуд1вних п1дприемств мае
певне значения, але не таке, як для тдприемств, яы сегмента, який ввдповвдае за шформацшш зв'язки
працюють на споживчий ринок. Адже число клieн- мiж органiзацiйно-виробничою сферою та систе-
пв-тдприемств у низцi випадкiв е обмеженим. мою збуту пiдприeмства, наведена в табл. 2. Враховуючи це зауваження, еталонна матриця для
Таблиця 1
Еталонна матриця для оцшювання тенденцш у сегментi механiзму органiзацiйно-виробничого _менеджменту пщприемства, який вiдповiдаc зв'язкам iз iнновацiйною сферою _
Основнi фонди для НДДЮР, 1\ Юльюсть персоналу, задшного в дослвдженнях, 12 аних % ^ и ,в А М £ в о й ь .5 Ю Юльюсть придбаних нових технологiй, ¡4 Юльюсть зареестрованих патенпв Ь Юльюсть зареестрованих рацпропозицш, 1в 1 ^ К ^и ^ о ие ниц ео * & 3 к и а он вг £ ° й § '2 Й ье .5 н Ю Кiлькiсть впроваджених рацпропозицiй, 18 0 1 * 1 ^ ■ § 1 « 1 сп б О
Основн фонди для НДДКР, I 1 -1 -1 -1 -1 -1
Юльюсть персоналу, задшного в дослвджен-нях, 12 х -1 -1 -1 -1 -1
Кiлькiсть придбаних патентiв, 1з х х -1 -1 0 0
Юльюсть придбаних нових технологш, ¡4 х х х -1 0 0
Юльюсть зареестрованих патентiв Ь х х х х 0 0
Юльюсть зареестрованих рацпропозицш, 1в х х х х х -1
Кiлькiсть впроваджених нових технолопч-них процес1в, Ь х х х х х х 0
Юльюсть впроваджених рацпропозицш, 18 х х х х х х х
Обсяг шновацшно! продукци, 19 х х х х х х х х
Таблиця 2
Еталонна матриця для сегмента, який вщповщае за шформацшш зв'язки мгж органiзацiйно-виробничою сферою та системою збуту пщприемства _
Показники Динамжа обсягу продукци, З1 Динамша обсягу продукци на експорт, З2 л -5 .а 2 § э л 2 и ллу рп Кiлькiсть нових клiентiв, З4 л ^ л х ^ §
Динамка обсягу продукци, З1 -1 1 1 1
Динамка обсягу продукци на експорт, З2 1 1 1
Кiлькiсть рекламацш покупцiв, Зз -1 -1
Юльюсть нових ктенпв, З4 1
Кiлькiсть ктенпв, З5
Якщо побудовано еталонн матрицi, то на на-ступному етапi будуються фактичнi матрищ для кожного з сегментiв, застосовуючи т ж критери, що й при побудовi еталонних матриць.
Пюля побудови матриць фактичних значень ре-комендують будувати матрицю збiгiв, але бшьш ло-гiчно будувати матрицю незбшв, що дозволяе отри-мати своервдне вiдхиления тенденцiй по кожному сегменту ввд еталонних i наочно показати так вщ-хилення графiчно. Елементи тако! матрицi визнача-ються так: якщо елемент еталонно! матрищ та матрищ фактичних тенденцш зб^аються, елемент в матрищ незбшв дорiвиюе нулю. У протилеж-ному випадку елемент матриц незбiгiв дорiвиюе 1.
Вiдхилення вiд еталону пропонуемо визначати як вщношення кiлькостi незбiгiв до юлькосп елементiв еталонно! матрицi, вiдмiнних вiд нуля:
п п
Е Е ь..
К = ..
п п
Е Е 1=1]=1
де Ьу - елементи матрищ незбшв; V - вiдхилення вщ еталону.
(2)
У табл. 3 наведено ощнки фактичних тенденцш у сегмент! зв'язшв м1ж органiзацiйно-виробничою сферою тдприемства та системою збуту.
З точки зору антикризового управлiння всю чи-сленнiсть значень показникiв ввдхилень Уг, У2, У3
е [0,.....1] доцiльно роздiлити на три зони.
1. Нормальний стан сегменпв механiзму орга-нiзацiйно-виробничого менеджменту У1, У2, У3 е
[0,.....1/ 3]. При такому сташ вiдхилень (якi вденти-
фiкують негативш тенденцп) небагато. Врахову-ючи, що певна кiлькiсть 1х завжди буде наявна в ме-ханiзмi оргашзацшно-виробничого менеджменту, то при такому сташ продовжувати монiторинг ос-новних сегментов потрiбно, однак ймовiрнiсть вини-кнення кризових ситуацп незначна, якихось особли-вих дiй з 1х усунення можна не здiйснювати.
Таблиця3
Оцшки фактичних тенденцш у сегмент зв'яз^в мiж органiзацiйно-виробничою сферою
Показник гу гся З1 Ю ° и з а 1 И Д Динамжа обсягу продукци на експорт, З2 Й ^ ■ У 1-Э * 3 & Л й И ■5 § ^ ¡^ «3 § * ^ ' ! л й лк ё в о н £ ^ у и ьн ■5 .3 ^ 1
Динамка обсягу продукци, З1 1 -1 1 1
Динамка обсягу продукци на експорт, З2 х -1 1 1
Кшьюсть рекламацш покупцiв, З3 х -1 -1
Кiлькiсть нових клiентiв, З4 х х х 1
Кiлькiсть клiентiв, З5 х х х х
2. Проблемний стан, при якому У1, У2, У3 е
1. — 1 . у такому сташ негативних вщхилень бь
3 3 _
льше, нiж у нормальному, внаслвдок чого зростае ймо-вiрнiсть 1х подальшого розвитку до кризових ситуацш. У цьому разi необх1дш ди з усунення окремих негативних тенденцiй з метою зменшення 1х кiлькостi та по-вернення стану сегментов механiзму оргашзацшно-виробничого менеджменту до «нормального».
3. Критичний стан сегменпв мехашзму оргашзацшно-виробничого менеджменту тдприемства -
У1, У—, У3
—,...1
. У такому сташ в сегментах
мехашзму оргашзащйно-виробничого менеджменту наявш численнi негативш тенденцп, ймовiрнiсть розвитку кризових ситуацш (якщо вони ще не проявится як кризовi) дуже висока. Така ситуашя вка-зуе, що негайно повинен бути розроблений та вжи-тий комплекс заходiв з усунення бiльшостi з виявле-них тенденцiй.
Таким чином, рiвень показникiв вiдхилень стану сегментов механiзму оргашзацшно-виробни-чого менеджменту ввд еталону, коли повинна «спра-цьовувати» та частина антикризового управлiння, яка ввдповвдае за розроблення та вжиття управлшсь-1
ких заходiв, е —.
3
Пропонований шструмент мониторингу дозво-ляе досить легко «ввдшуковувати» найбiльш загроз-ливi тенденцп, оскшьки е можливiсть декомпозицл ввд найбiльшого вiдхилення вiд еталону до ввдпо-ввдно! матрицi оцiнок фактичних тенденцш, а ввд не!
до - окремих показнишв, динамiка яких створюе найбiльше число негативних тенденцш, а вже попм керiвництво мае аналiзувати, чим викликана змiна цього показника, та розробляти заходи з усунення негативних факторiв. Доповнюемо систему мошто-рингу механiзму органiзацiйно-виробничого менеджменту тдприемства мошторингом фiнансового стану, який ввдслвдковуе негативнi тенденцп у фь нансовому стат.
Для мошторингу тенденцiй у фшансовому станi оберемо такий набiр показникiв:
Р1 - джерела власних засобiв; Р2 - валюта балансу; Р3 - запозиченi засоби; Р4 - мобiльнi засоби; Р5 - iммобiльнi засоби; Рб - власш оборотн засоби; Р7 - запаси i витрати; Р8 - довгостроковi пасиви; Р9 - кошти.
Дамо економiчну iнтерпретацiю показникам та виконаемо еталонне упорядкування пар показнишв за темпами 1х зростання. Т (Р1) > Т (Р2) - збшьшу-еться незалежнiсть вiд зовшшшх кредиторiв; Т (Р4) >Т (Р5) - збшьшуеться частка мобшьних акти-вiв, а отже, бiльше кошпв за потреби можна буде отримати внаслiдок 1х реалiзацil; Т (Рб) > Т (Р1) - збь льшуеться частка власних оборотних кошпв у влас-ному капiталi; Т (Р4) > Т (Р2) - збшьшуеться питома вага мобiльних активiв у всiх активах, якi за потреби можуть бути перетвореш в кошти; Т (Р9) > Т (Р4) -збiльшуеться питома вага кошпв у оборотних активах тдприемства; Т (Рб) > Т (Р7) - збiльшуеться питома вага запаив профiнансованих власним капиталом; Т (Р8) > Т (Р5) - збiльшуеться можливiсть фь нансування основних фондiв за рахунок довгостро-кових джерел; Т (Рб) > Т (Р2) - збшьшуеться частка
власного оборотного катталу в сукупному капiталi; Т (Р9) > Т (Рб) - збшьшуеться питома вага оборотного катталу в сукупному каттат.
Негативно впливатимуть на фiнансовий стан всi зворотш тенденцп, якi наведено вище, а також Т (Р3) > Т (Р1) - збiльшуeться питома вага позикових джерел вiдносно власних; Т (Рз) > Т (Р2) - збшьшуеться питома вага позикових джерел у сукупному каmталi тдприемства; Т (Р5) > Т (Р1) - зменшуеться питома вага основних фондiв, профiнансованих за рахунок власних джерел.
Матриця еталонних спiввiдношень для фшан-сово! сфери пiдприемства буде мати такий вигляд на практищ (табл. 4).
Таблиця 4
Матриця еталонних стввщношень для фiнансово'l' сфери тдприемства_
Показники Р1 Р2 Рз Р4 Р5 Р6 Р7 Р8 Р9
Джерела власних засобiв, Р1 -1 1 0 1 1 0 0 0
Валюта балансу, Р2 1 1 1 0 1 0 0 0
Позиченi засоби, Рз -1 0 0 0 0 0 0
Мобiлънi засоби, Р4 -1 0 -1 0 0 0 1
Iммобiлънi засоби, Р5 -1 0 0 1 0 0 1 0
Власнi оборотнi засоби, Р6 -1 0 0 0 -1 0 1
Запаси i витрати, Р7 0 0 0 0 0 1 0 0
Довгостроюж пасиви, Рг 0 0 0 0 -1 0 0 0
Кошти, Р9 0 0 0 -1 0 -1 0 0
Ця складова мошторингу виконуе контролю-ючу функцiю: якщо негативнi тенденцп вже прояви-лися у фшансовому станi, а мониторинг механiзму органiзацiйно-виробничого менеджменту не показав наявносп негативних тенденцiй перед цим, то або негативнi тенденцп викликанi зовнiшнiм сере-довищем та прорахунками у власне фiнансовому сташ з боку фiнансових менеджерiв, або система мошторингу неефективна, раз вона не спрацювала. В останньому випадку необхiдний детальний аналiз причин того, чому «не спрацювала» система мониторингу мехашзму органiзацiйно-виробничого менеджменту та И коригування.
Перюдичшсть монiторингу може коливатися вiд одного разу на мюяць до одного разу на квартал. Ке-рiвники пiдроздiлiв у визначений термiн готують план дiй реагування на результата мошторингу, за-тверджують його у заступника директора. Наступний монiторинг покаже, чи були усшшними розробленi заходи та чи були вони дшсно впроваджеш
Таким чином, монiторинг буде не тльки засобом виявлення негативних тенденцш на раннiх стадiях ix розвитку, а й iнструментом для ощнювання ефектив-ност заxодiв, що розробляються та здiйснюютъся на шдприемств з метою попередження розвитку кризо-вих явищ на пiдприемствi.
Висновки. Враховуючи складнiсть обставин, якi можуть викликати кризовi явища на тдприем-ствi, та основне завдання антикризового управ-лiння - недопущення розвитку кризи, запропоно-вано методичне забезпечення системи монiторингу меxанiзму органiзацiйно-виробничого менеджменту тдприемства з метою раннього виявлення негативних тенденцш та недопущення ix розвитку в кризовi явища.
Основний блок такого монiторингу ввдслвдко-вуе негативнi тенденцп в меxаmзмi оргашзацшно-виробничого менеджменту пiдприемства та И зв'язки з системою збуту i сферою iнновацiй. Моде-лювання стану меxанiзму оргашзацшно-виробни-чого менеджменту тдприемства здшснено на ос-новi методологи порiвняння показникiв динамiки, для чого розроблено еталош матрицi тенденцш у ме-xанiзмi органiзацiйно-виробничого менеджменту та
сегментах, як характеризують i'i зв'язки зi сферою iнновацiй тдприемства та системою збуту.
Ошнювання стану мехашзму оргашзацшно-ви-робничого менеджменту тдприемства здшсню-еться за допомогою фшсацп вiдxилень вiд еталону за трьома вищезазначеними сферами спостережень. Другий блок мошторингу фшсуе змiни у фшансовому сташ i доповнюе перший блок.
Одночасно мошторинг мехашзму оргашза-щйно-виробничого менеджменту пiдприемства до-зволяе ввдслвдковувати й динамiку розвитку тенденцш в основних сферах спостереження, що дозволяе його застосовувати i як шструмент контролю за ефектившстю ранiше вжитих заxодiв для л^вдацп негативних тенденцiй.
Лiтература
1. Соколова Н.М. Антикризовий монiторинг пiдприемств дорожньо! галузi : дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Н. М. Соколова ; Нац. транспорт. ун-т. - К., 2006. - 189 с. 2. Дейнека О. В. Методичш тдходи щодо отнки ефективносп функцюнування фiнансiв державного сектора економши [Електрон-ний ресурс] / О. В. Дейнека. - Режим доступу : http ://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ pprbsu/texts/ 2009_26/26.1.28.pdf. 3. Пижинський Я.1. Управ-лшня акцiонерним промисловим об'еднанням в су-часних умовах: дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Я.1. Пижинський; НАН Укра!ни. 1н-т економiки пром-ст^. - Донецьк, 1999. - 173 с. 4. Герасенко В.П. Антикризисное управление - основа стабилизации эко-
номики (методологические аспекты) / В. П. Герасе-нко // Вюн. Технол. ун-ту Подшля. Екон. науки. -Хмельницький, 2000. - № 4, ч. 3. - С. 30-35. 5. Доленко Г.О. 1нформацшн технологи антикризового управлiння : навч. поаб. / Г. О. Доленко ; Еих^ський нащональний ун-т iм. Тараса Шевченка. - Ю. : Ешв-ський унiверситет, 2002. - 76 с. 6. Зуб А.Т. Теория и практика антикризисного управления / А.Т. Зуб, М.В. Локтионов. - М. : Генезис, 2005. - 574 с. 7. Зуб А.Т. Антикризисное управление : учеб. пособ. для студ. вузов / А.Т. Зуб. - М. : Аспект Пресс, 2006. -319 с. - (Библиогр. : с. 316-317). 8. 1ванов В.К. Та-ктичн напрями забезпечення платоспроможност тдприемств / В. Ю. 1ванов // Вюник економiчноl науки Украши. - 2009. - № 1. - С. 79-81. 9. 1ванова Н.Ю. Еонцептуальний пiдхiд до проведення антикризового монiторингу тдприемства / Н. Ю. 1ванова, Н. М. Соколова // Наук. зап. НаУЮМА. - 2005. -Т. 44. - С. 85-88. - (Серiя «Екон. науки»). 10. Кри-вов'язнюк 1.В. Антикризове управлiння тдприем-ством / I. В. Юривов'язнюк ; Луцький держ. техшч-ний ун-т ; Волинський iн-т економши та менеджменту. - Ю. : Юондор, 2008. - 366 с.
Дубинська О. С. Методичне забезпечення мошторингу «раншх сигнатв» кризи на основi мор1вмяммя динамжи показни^в
У статтi запропоновано методичне забезпечення системи мониторингу механiзму оргашза-цiйно-виробничого менеджменту пiдприемства з метою раннього виявлення негативних тенденцiй та недопущення 1х розвитку в кризовi явища.
Основний блок такого мошторингу ввдслвдко-вуе негативнi тенденцп в механiзмi оргашзацшно-виробничого менеджменту тдприемства та И зв'язки з системою збуту i сферою iнновацiй. Моде-лювання стану механiзму оргашзацшно-виробни-чого менеджменту тдприемства здшснено на ос-новi методологи порiвняння показникiв динамши, для чого розроблено еталонi матриц тенденцiй у ме-ханiзмi оргашзашйно-виробничого менеджменту та сегментах, якi характеризують И зв'язки зi сферою шновацш пiдприемства та системою збуту.
Запропоновано ошнювання стану механiзму органiзацiйно-виробничого менеджменту тдприемства здшснювати за допомогою фшсацл вiдхилень вiд еталону за трьома вищезазначеними сферами спостережень. Другий блок мошторингу фшсуе змiни у фшансовому станi i доповнюе перший блок.
КлючовI слова: мехашзм оргашзацшно-вироб-ничого менеджменту, криза, антикризове управ-лiння, еталоннi матрицi, мошторинг, динамiчний норматив, «ранн сигнали» кризи.
Дубинская Е. С. Методическое обеспечение мониторинга «ранних сигналов» кризиса на основе сравнения динамики показателей
В статье предложено методическое обеспечение системы мониторинга механизма организационно-производственного менеджмента предприятия с целью раннего выявления негативных тенденций и недопущения их развития в кризисные явления.
Основной блок такого мониторинга отслеживает негативные тенденции в механизме организационно-производственного менеджмента предприятия и ее связи с системой сбыта и сферой инноваций. Моделирование состояния механизма организационно-производственного менеджмента предприятия осуществлено на основе методологии сравнения показателей динамики, для чего разработаны эталонные матрицы тенденций в механизме организационно-производственного менеджмента и сегментах, которые характеризуют ее связи со сферой инноваций предприятия и системой сбыта.
Предложено оценку состояния механизма организационно-производственного менеджмента предприятия осуществлять посредством фиксации отклонений от эталона по трем вышеуказанным сферам наблюдений. Второй блок мониторинга фиксирует изменения в финансовом состоянии и дополняет первый блок.
Ключевые слова: механизм организационно -производственного менеджмента, кризис, антикризисное управление, эталонные матрицы, мониторинг, динамический норматив, «ранние сигналы» кризиса.
Dubinsky E. Methodological support of monitoring of "early signals" of the crisis based on the comparison of dynamics of indicators
In the article the methodological support of monitoring mechanism organizational management with the aim of early detection of adverse trends and prevent their development in the crisis.
The main unit of such monitoring keeps track of negative tendencies in the mechanism of organizational management and its relationship with the distribution system and innovation. The modeling of the mechanism of organizational and production of the company's management carried out on the basis of the methodology of comparative dynamics, which developed a reference matrix of tendencies in the mechanism of organizational-industrial management and segments that characterize its connection with the innovation of the enterprise and distribution system.
Proposed assessment mechanism organizational management of the enterprise to carry out by fixing deviations from the standard in three areas of the above observations. The second monitoring unit detects the changes in the financial condition and complements the first block.
Keywords: mechanism organizational management, crisis, crisis management, reference matrix, monitoring, dynamic norm, "early signals" of the crisis.
Стаття надшшла до редакцл 25.08.2016
Прийнято до друку 21.09.2016
