CC BY
60
УДК 338.436:330.341.1
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В В РОСЛИННИЦТВ1
Замрига А. В.
Предметом досл'/дження е теоретичн основи, методичн i практичн1 пдходи до ouJhku ефективност1 нновацйних процессе в po^uHHUumei.
Метаю статт'1 е дoслiдження та удосконалення науково-методичного забезпечення комплексноï оцнки ефективноcmi нновацйних процеав в poслuннuumвi.
Метод або методолог'/я проведення роботи. У сmаmmi було використано загальнoвiдoмi методи, зокрема: системного аналiзу (при аналiзi pÍ3hux меmoдiв оцнки); абсmpакmнo-лoгiчнuй (для теоретичного узагальнення та формування висновюв).
Результаты роботи. Пpoаналiзoванo меmoдuчнi пiдхoдu до оЦнки ефективно^i нновацйних процеав; запропоновано використовувати поетапну оЦнку ефективно^i нновацйних процеав в poслuннuumвi; обфунтовано використання комплексноï оЦнки нновацйного проекту.
Галузь застосування результате. Результати роботи можуть бути вuкopuсmанi у навчальному процес вищих навчальних закладiв при викладанн дисциплн «Економка та opганiзаиiï нноваЦйно!' дiяльнoсmi», «1нноваийний менеджмент» та практичнй дiяльнoсmi пiдпpuемсmв та opганiзаuiй, як займаються нновацйною дiяльнiсmю.
Висновки. Враховуючи багатограннсть та складнсть нноваЦйних процеав в poслuннuumвi, !'х оЦнку, доЦльно проводити з використанням сукупно^i критерП'в. Слiд визначати ефективнсть конкретних еmапiв нноваЦйного процесу, використовуючи для цього систему оЦночних показниюв, як дозволяють визначити mехнoлoгiчну, екoнoмiчну, соЦальну i екoлoгiчну ефективнсть. 1нтегральним показником оЦнки Нновацйного процесу в Цлому може виступати окупнсть затрат. Доцльним при ouJhuJ нноваЦйних процеав е використання методики оцнки ефективно^i нноваЦйних прое^в, яка повинна складатися з оцнки ефекmuвнoсmi: учасmi у пpoекmi; розробки та впровадження; оЦнка проекту за результатами його pеалiзаиiï. ОЦнка нноваЦйних пpoекmiв повинна включати як формальн методи розрахунку юльюсних критерП'в так i неформальм, експеpmнi методики аналiзу piзнuх аспекmiв проекту.
Ключов'1 слова: нноваиЦ нноваЦйний процес, ефективнсть, рослинництво, нноваЦйний проект.
МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ОЦЕНКЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ИННОВАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ В РАСТЕНИЕВОДСТВЕ
Замрига А. В.
Предметом исследования являются теоретические основы, методические и практические подходы к оценке эффективности инновационных процессов в растениеводстве.
Целью работы является исследование и совершенствование научно-методического обеспечения комплексной оценки эффективности инновационных процессов в растениеводстве.
Метод или методология проведения работы. В статье были использованы общеизвестные методы, в частности: системного анализа (при анализе различных методов оценки); абстрактно-логический (для теоретического обобщения и формирования выводов).
Результаты работы. Проанализированы методические подходы к оценке эффективности инновационных процессов; предложено использовать поэтапную оценку эффективности инновационных процессов в растениеводстве; обосновано использование комплексной оценки инновационного проекта.
Отрасль применения результатов. Результаты работы могут быть использованы в учебном процессе высших учебных заведений при преподавании дисциплин «Экономика и организации инновационной деятельности», «Инновационный менеджмент» и практической деятельности предприятий и организаций, которые занимаются инновационной деятельностью.
Выводы. Учитывая многогранность и сложность инновационных процессов в растениеводстве, их оценку, целесообразно проводить с использованием совокупности критериев. Следует определять эффективность конкретных этапов инновационного процесса, используя для этого систему оценочных показателей, которые позволяют определить технологическую, экономическую. социальную и экологическую эффективность. Интегральным показателем оценки инновационного процесса в целом может выступать окупаемость затрат. Целесообразным при оценке инновационных процессов является использование методики оценки эффективности инновационных проектов, которая должна состоять из оценки эффективности: участия в проекте; разработки и внедрения; оценка проекта по результатам его реализации. Оценка инновационных проектов должна включать формальные методы расчета количественных критериев так и неформальные, экспертные методики анализа различных аспектов проекта.
Ключевые слова: инновации, инновационный процесс, эффективность, растениеводство, инновационный проект.
METHODOLOGICAL APPROACHES TO ASSESSING THE EFFECTIVENESS OF INNOVATION PROCESSES IN PLANT
Zamriga A.V.
The subject of study is the theoretical basis, methodological and practical approaches to evaluating the effectiveness of innovation processes in the plant.
The aim is to study and improve the scientific and methodological support of a comprehensive assessment of the effectiveness of innovative processes in the plant.
Method or methodology of work. The article used the well-known methods, such as: system analysis (the analysis of different measurement methods); abstract-logical (for theoretical generalizations and draw conclusions).
The results of the work. Analyzed the methodological approaches to evaluating the effectiveness of innovation processes; proposed to use a phased evaluation of the effectiveness of innovative processes in the plant; justified the use of a comprehensive assessment of the innovation project.
Industry application of the results. The results can be used in the educational process of higher education institutions in the teaching of subjects «Economics and organization of innovative activity», «Innovation Management» and the practical activities of enterprises and organizations that are engaged in innovative activities.
Conclusions. Given the diversity and complexity of innovation processes in the plant, their evaluation, it is advisable to carry out using a set of criteria. It is necessary to determine the effectiveness of specific stages of the innovation process, using a system of performance
70
Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
© Замрига А.В., 2015
indicators that measure the technological, economic. social and environmental performance. Integral parameter for evaluating the innovation process as a whole can be a payback. Appropriate in evaluating the innovation process is the use of methods efficiency evaluation of projects, which shall consist of evaluating the effectiveness of: participation in the project; development and implementation; evaluation of the project based on the results of its implementation. Evaluation of innovative projects should include formal methods of calculating the quantitative criteria and informal, expert methods of analysis of various aspects of the project.
Key words: innovation, innovation process, efficiency, crop production, innovative project.
Постановка проблеми. Пщприемства аграрного сектору зацкавлеы в Ыноващях, завдяки яким вони можуть здобути певн конкуренты переваги - ункальнють нового продукту, зниження виробничих витрат, полтшення якост продукцп тощо. Юнцевим результатом цього е пщвищення iмiджу, зростання обсяпв виробництва i продажу продукцп, що збтьшуе прибуток пiдприeмства. Отже, резупьтати ЫновацмноТ дiяпьностi позитивно впливають на стан i функцiонування як окремого пщприемства, так i галуз^ держави загапом, що свiдчить про ефективнють iнновацiй. Тому на сьогодн актуапьним е визначення ефективностi Ыновацмних процесiв в аграрному секторi та його окремих пщгалузей, особливо рослинництва.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i публiкацiй. Теоретичнi i практичнi питання оцЫки ефективностi оцiнки iнновацiйних процесiв усе ще не розв'язане остаточно. Бтьшють науковцiв доспiджують ефективнiсть iнновацiй, Ыновацмних проектiв. Достатньо широко розкрито дан питання в наукових працях таких дослщнигав як П. Завпiна, С. 1льенковоТ, С. 1лляшенка, Н КраснокутськоТ та iн. Рiзноманiтнi аспекти оцЫки ефективностi iнновацiй та окремих етатв iнновацiйного процесу в аграрному секторi викпаденi в працях багатьох учених-аграрниюв В. Андрiйчука, О. Дацiя, В. Чабана, З. Янченко та Ыших. Аналiз чисельних наукових публiкацiй показуе, що в них недостатня увага придтяеться оцЫц ефективностi iнновацiйного процесу.
Виклад основного мaтерiaлу. Базовою категерею методологiТ, теорiТ i практики ЫновацмноТ дiяльностi е ефективнiсть, яка вщображае економiчнi вiдносини та iнтереси учаснигав iнновацiйного процесу. Поняття ефективностi можна трактувати як результативнють певного процесу, дм, що вимiрюеться спiввiдношенням мiж отриманим результатом i витратами (ресурсами), що його спричинили [1]. Вщ реалiзацiТ iнновацiй отримують рiзнi види ефекту (результату). У науково-методичнiй лiтературi зустрiчаються рiзнi точки зору щодо видiв ефектiв вiд реалiзацiТ Ыновацм та вiдповiдних Тм оцiночних показнигав [2, 3, 4]. Видiляють у рiзних комбiнацiях наступнi види ефекпв: економiчний, науково-технiчний, соцiальний, екологiчний, етычно-культурний та iншi.
Рослинництво, як базова галузь стьського господарства характеризуемся рiзноманiтнiстю завдань якi потрiбно виршувати, рiзнорiвневим характером i чисельнiстю економiчних iнтересiв, що передбачае наявнiсть рiзних видiв ефективностi iнновацiйноТ дiяльностi. Враховуючи специфiку рослинництва, доцiльно розрiзняти таю види ефективносп як економiчна, технолопчна, соцiальна й екологiчна.
Оцiнку Ыновацмного процесу i визначення його ефективносп слiд здiйснювати як в цтому так i на окремих його етапах. Головним завданням економiчноТ оцЫки iнновацiйного процесу е спiвставлення загальних витрат на проведення наукових дослщжень i створення iнновацiй, а також Тх поширення i освоення у виробниц^ з отриманою додатковою продущею або доходом вiд iнновацiй. З метою поетапноТ оцiнки iнновацiйного процесу потрiбно чiтко видiлити його етапи. Узагальнено Ыновацмних процес в рослинництвi слiд звести до трьох основних етатв: створення iнновацiй, поширення i освоення товаровиробниками. На всiх етапах ефективнють реалiзацiТ процесу, перш за все, залежатиме вщ наявностi Ытелектуальних, матерiальних i фiнансових ресурсiв.
На етап створення iнновацiй основними критерiями Тх оцiнки е:
- цЫнють iнновацiТ, ступiнь ТТ новизни, вщповщнють сучасному свiтовому рiвню;
- розрахунковий прирют валовоТ продукцiТ i покращення ТТ якiсних показникiв;
- максимальне ресурсозбереження та скорочення витрат на одиницю продукцiТ.
На етапi поширення Ыновацм основним критерiем оцiнки Ыновацмного процесу е максимальна оперативнiсть Ыформування товаровиробникiв про новi знання, досягнення науки i технiки за рiзними каналами: через систему пiдготовки i перепiдготовки кадрiв, реалiзацiТ функцiй управлЫня на всiх його рiвнях, систему Ыформацмно-консультацмного обслуговування, проведення спецiальноТ пропаганди Ыновацм через науковi органiзацiТ та засоби масовоТ iнформацiТ.
Критерiями ефективносп на етапi освоення iнновацiй на виробницш е:
- технологiчне оновлення виробництва, яке сприятиме пщвищенню його технолопчноТ та економiчноТ ефективностi;
- зростання продуктивност працi i соцальноТ ефективностi виробництва;
- збiльшення виробництва продукцп на одиницю площ^
- покращення фЫансових показникiв виробництва i зростання фактичноТ маси прибутку;
- збереження еколопчноТ i природоохоронноТ ситуацп [5].
Вiдповiдно до вказаних критерпв розробляеться система оцiночних показникiв, яка дозволить ч^ко визначити технологiчну, економiчну, соцiальну i екологiчну ефективнiсть. Серед названих видiв ефективностi вихiдною е технолопчна. Вона за сутнютю е результатом взаемодп факторiв виробництва з живими оргаызмами, якi використовуються в стьськогосподарському виробництвi. Кiлькiсно технологiчна ефективнють в рослинницш виражаеться через: прирют урожайност сiльськогосподарських культур; прирiст валовоТ продукцп рослинництва в стлвставних цЫах на 1 га сiльськогосподарських угщь, на 1 га рiллi; прирют виробництва валовоТ продукцп на одиницю додатково витрачених ресурав. При визначенн технолопчноТ ефективносп необхiдно враховувати не ттьки кiлькiснi показники виходу продукцп, але i якiснi (втрати, класи якостi).
Для визначення економiчноТ ефективносп iнновацiйноТ продукцiТ застосовують наступнi показники: прирют валовоТ продукцп у фактичних цЫах, валового доходу, прибутку з розрахунку на одиницю площi, одного середньорiчного працiвника, одиницю виробничих фондiв сiльськогосподарського призначення; зниження собiвартостi продукцп; зростання рентабельносп виробництва. У пiдгалузi виробництва пшеницi та кукурудзи використовують показники рентабельносп як вiдношення прибутку вщ реалiзацiТ сiльськогосподарськоТ продукцп до ТТ собiвартостi, а також до середньорiчноТ вартостi основних виробничих фондiв з урахуванням витрат виробництва. Величина економiчного ефекту представляеться тут як рiзниця мiж показниками чистого доходу у новому та базисному варiантах, як обраховуються за вартiстю валовоТ продукцп, що розраховуеться до i пiсля впровадження iнновацiйноТ розробки. Окремо наводяться показники окупностi додаткових витрат при впровадженн новоТ технологiТ. При цьому особливо видтяють розрахунок ефективносп додаткових катталовкладень, спрямованих на практичне освоення iнновацiТ.
З метою визначення соцальноТ ефективностi необхiдно використовувати наступи показники: вiдношення середньомiсячноТ заробiтноТ плати в рослинництвi до середньомiсячноТ оплати пращ в iнших галузях; частка ручноТ фiзичноТ працi; частка робочих мюць з несприятливими умовами пращ; виконання заходiв з охорони здоров'я; чисельнють спецiалiстiв якi мають класнють.
Основними показниками екологiчноТ ефективностi е: сума коштв на охорону навколишнього середовища; рiвень трудових i матерiальних витрат, пов'язаних з охороною навколишнього середовища; показники забрудненост навколишнього середовища та покращення його стану; показники пщвищення еколопчного рiвня життя населення.
Методи оцiнки ефективност iнновацiйних процесiв включають показники, яга вщображають iнтегральний ефект вiд створення, виробництва та експлуатацп iнновацiй, що дае можливiсть визначити вклад кожного учасника Ыновацмного процесу. Найбiльш простим Ытегральним показником оцiнки iнновацiйного процесу в цтому може бути окупнють затрат, яка виражаеться розмiром чистого доходу в розрахунку на 1 грн. додаткових затрат пов'язаних iз створення i освоенням Ыновацм.
Безумовно, в нових економiчних умовах найбтьш важливою е економiчна ефективнiсты, яка характеризуемся наявнiстю прибутку з вщповщним рiвнем рентабельностi. Проте, для визначення ефективност iнновацiйних процесiв доцiльно застосовувати системний пщхщ. В доповнення до вищевикладених видiв ефективностi ряд науковщв [6] пропонують використовувати енергетичну ефективнють. Необхiднiсть видiлення i використання показниюв енергетичноТ ефективностi випливае з ряду обставин:
- збтьшення продуктивностi вимагае збтьшення витрат енергiТ (паливно-мастильних матерiалiв, добрив, пестицидiв, технологiчних та Ыших засобiв), вартiсть яких може перевищувати прирiст продукцiТ;
- цiни на матерiально-технiчнi ресурси постiйно змiнюються i в цьому випадку критерiТ енергоемност е стабiльнiшими i дають можливють достовiрнiше враховувати затрати на виробництво продукцп;
- прогресуюча енергетична криза змушуе впроваджувати технiчнi, технологiчнi, оргаызацмы i економiчнi заходи, якi сприяють зменшенню споживання енергоресурсiв на одиницю продукцiТ.
Енергетичний пiдхiд дае можливють порiвняти рiзноманiтнi витрати, пов'язанi з виконанням комплексу роб^ i енергомюткост виробленоТ продукцiТ та детально вимiрювати затрати всiх видiв енергiТ, вкладеноТ у виробництво продукцiТ. В якост критерiю енергетичноТ ефективностi доцiльно використовувати коефщент енергетичноТ ефективностi, який слщ розглядати як вiдношення енергомiсткостi продукцп до енергетичних затрат на ТТ виробництво. Рiвень енергомiсткостi врожаю розраховуеться як похщна вiд продукцiТ та ТТ енергетичноТ цЫностк До енергетичних затрат повинн вiдноситися матерiальнi, енергетичну трудовi ресурси, витрати бiоенергiТ (гумус, оргаычна речовина, елементи мiнерапьного живлення), а також непрямi затрати минулоТ працi, втiленi в хiмiчних, бюлопчних засобах, технiцi тощо. Затрати минулоТ працi, а також непрямi енергетичн витрати враховуються на всьому технолопчному ланцюжку - вiд сировини до виробництва готового продукту. Таким чином, оцЫка енергетичноТ ефективност виробництва стьськогосподарськоТ продукцiТ дае можпивiсть чiткiше виявити резерви зниження енергомюткост виробництва. Вона сприятиме забезпеченню максимальноТ економiТ ресурав, пошуку альтернативних енергетичних i сировинних джерел, посиленню ролi природно-бiологiчного потенщалу, що в кiнцевому пiдсумку забезпечить та покращить екологiчну ситуацiю.
Як правило, ефективнють нових технолопй порiвнюеться з традицiйною (базовою) технологiею, яка виступае в якост контрольного варiанту. Наприклад, при порiвняннi енергетичних затрат рiзних технологiй вирощування озимоТ пшениц (традицiйна, мiнiмапьна, нульова) можна зробити висновок про те, що застосування технологи мУмального i нульового оброб^ку Грунту е ефективнiшою, нiж традицмна технологiя. Проте, кiнцевий висновок про доцтьнють застосування нових технологiй може бути зроблений тсля комплексного аналiзу, який враховуе технологiчнi, економiчнi, соцальш, екологiчнi та енергетичнi показники ефективносп технологiй [7].
Для оцiнки Ыновацмних процесiв доцiльно застосовувати методику оцЫки iнновацiйних проектiв. В основi такоТ методики лежить вимiрювання ефективностi по кожному Ыновацмному проекту окремо. Тому вщповщна методика повинна бути в змозi включати в себе будь-яку потрiбну кiлькiсть оцiнюваних факторiв, здмснювати оцiнку рiзних видiв ефективностi на будь-якому рiвнi (краТна, область, район, пщприемство) i виявляти сумарний ефект вах чинникiв, що впливають на юнцевий результат. В зв'язку iз цим пiд час вибору критерпв необхiдно враховувати як ступiнь участ окремих учасникiв в iнновацiйному проекту так i ступiнь ефективностi останнього за параметрами реалiзацiТ. Комплексна оцЫка iнновацiйного проекту в сiльському господарсш повинна складатися з трьох основних блогав, у кожному з яких слщ видтити ряд критерiТв (рис. 1).
Розглянута вище методика стосуеться розрахунку перспективно!' ефективносп iнновацiй i може бути використана на стадп що передуе практичному впровадженню Ыновацм - для визначення доцiльностi Тх реалiзацiТ, або вибору найбiльш ефективного з-помiж декiлькох варiантiв.
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТУ
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 УЧАСТ1 В ПРОЕКТ1 - бюджетна, галузева, репональна ефективнiсть; - ефективнють участ в проектi кредиторiв; - ефективнють використання власного капралу - цЫнють розробки; - ступЫь ТТ новизни та вiдповiднiсть свтовому рiвню; - пiдвищення iндексу рентабельност iнвестицiй та внутрiшньоТ рентабельностi проекту; - запас фЫансовоТ стiйкостi проекту; - прирют продукцiТ яка виробляеться та покращення ТТ якостi; - прирют доданоТ вартостi та прибутку; - ресурсозбереження та скорочення витрат на одиницю продукцп; - зростання продуктивност працу - зростання науково-техычного рiвня виробництва; - покращення рiвня життя працiвникiв; - покращення еколопчноТ ситуацiТ. ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРОЕКТУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЙОГО РЕАЛ1ЗАШ - технолопчна; - економiчна; - сощальна; - екологiчна.
Рисунок 1. Комплексна оцшка iнновацiйного проекту
Джерело: [8].
У лiтературi описана достатньо велика ктькють методiв, з допомогою яких здмснюються порiвняльна характеристика одних проекпв з iншими, виявляються економiчнi переваги i привабливiсть проекту для його учаснигав. Метод вiдбору Ыновацмний
проекпв за допомогою критерпв е одним з широко використовуваних. Скпадаеться перелк критерiíв, за якими ощнюеться проект. Проекти порiвнюють мiж собою i ранжують за ступенем вщносно'!' привабпивостi вiдповiдно до вибраного критерю У разi необхщност використовують бапьний метод оцiнки проекту. Дпя цього складають перепiк критерпв, яким надаеться вага в залежност вщ íx вiдносноí важпивостi. Вщносна значущiсть чинникiв - «дуже високий», «високий», «задовiпьний», «спабкий», i «дуже спабкий» - виражаеться ктькюно. Загальну оцЫку за даним методом одержують шляхом перемноження вагових рангiв критерпв на вщносы значення чинникiв. Використання даних методiв повинно бути захищено вiд можливо' фапьсифiкацií оцiнок, наприклад, за допомогою застосування методу Дельфк
Проте, спiд зазначити, що бтьшють методик на практиц або не використовуеться взагал^ або впроваджуються на деякий час. Бтьшють методик у в^чизнянм лiтературi пiддались критичному розгляду i аналiзу ще в 70-80-т роки. Загальним недолiком е висока вартють 'х освоення i застосування, ютоты вiдxилення розрахункових i фактичних параметрiв бiльшостi проектiв (особливо вартост i термiнiв реалiзацií), неможливiстю врахувати неекономiчнi фактори дослiдницькиx проектiв, пов'язаних з особливостями творчого процесу. Невизначенють вiддачi конкретних проектiв на пщприемствах настiльки значна, що за даними Е.Менсфтда, за звичай, потрiбно не менше 5 рокiв пiсля впровадження успiшноí розробки, щоб з достатньою точнiстю пiдраxувати економiчний ефект, наприклад, дисконтован прибутки [9]. Тому для оцЫки iнновацiйниx проектiв слiд застосовувати як формалы-ii, так i не формалы-ii методи.
Список використаних джерел
1. Андрйчук В.Г. Економка пдприемств агропромислового комплексу: п1дручник/В.Г. Андрйчук. - К.: КНЕУ, 2013. - 779с.
2. Краснокутська Н.В. 1нновац1йний менеджмент: навч. поабник/Н.В. Краснокутська. - К.: КНЕУ, 2003. - 504 с.
3. Инновационный менеджмент: учебник для вузов / С.Д. Ильенкова, Л.М. Гохберг, С.Ю. Ягудин и др.: под ред. С.Д. Ильенковой. - М.: ЮНИТИ, 1997. - 327с.
4. Инновационный менеджмент: учебное пособие / Под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели. - СПб.: Наука, 2000. - 560 с.
5. Инновационная деятельность в аграрном секторе экономики России / Под. ред. И. Г. Ушачева, И. Т. Трубилина, Е.С. Оглоблина, И. С. Санду. - М.: Колос, 2007. - 636 с.
6. Маркелов Е.К. Практическая методика определения энергозатрат в энергоемкости производимой продукции, а также потребностей в энергозатратах/Е.К. Маркелов, А.В. Тихомиров, Р.В. Тузов и др. - М.: Росинформагротех, 2001. - 56 с.
7. Чабан В. Г. Методичн пдходи до оц/нки ефективност1 ¡нновац/й в аграрному сектор1 / В. Г. Чабан // Макроеконом1чне регулювання ¡нвестиц/йних процеав та впровадження стратеги ¡нновативночнновац/йного розвитку в Укргинг. матер. Мжн. наук. конф. 23-24 жовтня 2008 р. - Кив, 2008. - Ч.3. - С. 274-276.
8. Янченко З.Б. 1нноваци у сльському господарствi: монограф1я / З.Б. Янченко. - Житомир: «Полсся», 2013. - 692 с.
9. Mansfield E. Innovation and basic science //Research Management. 1978. Vol. 21. №5, p.29-34.
References
1. Andriichuk V.G. The economy of agricultural enterprises: a textbook. K. : KNEU, 2013. 779 p.
2. Krasnokutskaya N.V. Innovation Management: teach. manual. K.: KNEU, 2003. 504 p.
3. Innovaczionnye Management: Textbook for Universities / S.D. Ilyenkova, L.M. Gohberg, S.Y. Yahudyn et al. : ed. S.D. Ylenkovoy. M. : UNITY, 1997. 327p.
4. Innovaczionnye Management: uchebnoe posobye /Ed. P.N. Zavlyna, A.K. Kazantsev, L.E. Myndely. SPb. : Nauka, 2000. 560 p.
5. Ynnovatsyonnaya Activities in the agricultural sector of the economy of Russia / Pod. ed. IG Ushacheva, Y.T. Trubylyna, ES Ohloblyn, Y.S. Sandu. M.: Kolos, 2007. 636 .
6. Markelov E.K., Tikhomirov A. V., Aces R. V. et al. Practical method for determining эnerhozatrat in эnerhoemkosty proyzvodymoy products, as well as in potrebnostey эnerhozatratah. M. : Rosynformahroteh, 2001. 56 p.
7. V.G. Chaban Methodological approaches to evaluating the effectiveness of innovation in the agricultural sector. // Macroeconomic regulation of investment processes and implement innovative strategies and innovative development in Ukraine: Mater. Int. Science. Conf. 23-24 October, 2008. Kyiv, Part 3. P. 274-276.
8. Janchenko Z.B. Innovations in Agriculture: monograph. Exactly, «Polesie», 2013. 692 p.
9. Mansfield E. Innovation and basic science //Research Management. 1978. Vol.21. №5, p. 29-34.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Замрига А.В., здобувач Нацюнального наукового центру «1нститут аграрное економки», м. Кшв.
e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Замрига А.В., соискатель Национального научного центра «Институт аграрной экономики», г. Киев.
e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Zamriga A.V., postgraduate student of the National scientific center «Institute of agrarian economics», Kiev.
e-mail: [email protected]
УДК 658.11:658.5.018.2
ОЦ1НКА Р1ВНЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОГО ПЩПРИеМСТВА
Захарченко Н.В.
У cmammi обфунтовано Heo6xidHicmb вимiрювання та оцнки рiвня високотехнологiчного розвитку виробничого потенц/алу пдприемства.
Оцнка рiвня ^ова^йного розвитку виробничого потенцали пдприемств галузей спецiалiзацii' регону представляе собою характеристику матерiальних умов поновлення своеi продукцп, пiдвищення ii яко^i i може бути основою для прогнозування обсягiв регонального промислового виробництв. Розрахунки, що характеризують iнновацiйний розвиток виробничого потен^алу пдприемства, е цнним нструментом управлння пдприемством в галузi планування ^ова^й, iнновацiйноi' дiяльностi та його ^ова^йного розвитку.
© Захарченко Н.В., 2015
Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
73
