CC BY
61І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
---- ---------------- проблеми фізичного
виховання і спорту
Методичні особливості дозування фізичних навантажень, використанних у позааудиторних заняттях з метою оздоровлення
Серорез Т.Б., Навка П.І.
Донецький національний технічний університет
Анотації:
Мета: теоретично дослідити, обґрунтувати та експериментально
перевірити технології, спрямовані на оздоровлення студентів університетів у процесі позааудиторних занять легкою атлетикою. Матеріал: у дослідженнях взяли участь 413 студентів-чоловіків віком 21-23 роки. Досліджувалася ефективність впливу занять з використанням бігових навантажень аеробної та анаеробної спрямованості на фізичне здоров'я студентів-чоловіків першого зрілого віку. Результати: систематизовано та узагальнено матеріали літературних джерел, розроблено програму позааудиторних занять оздоровчим бігом. Досліджено рівень аеробної та анаеробної продуктивності організму студентів-чоловіків першого зрілого віку, експериментально обґрунтовано оздоровчі технології для студентів університетів на основі використання бігових навантажень. Встановлено, що ефективність тренувань залежить від режиму енергозабезпечення роботи та енерговитрат. Висновки: підтверджено, що аеробні та анаеробні можливості організму студентів-чоловіків першого зрілого віку не відповідають належному рівню, тому вимагають корекції. Така корекція буде найбільш ефективною за умов розробки і впровадження оздоровчих технологій, що базуються на використанні у позаау-диторних заняттях бігових вправ.
Ключові слова:
аеробна, продуктивність, фізичне, здоров’я, бігові, тренування, анаеробна, лактатна, продуктивність.
Серорез Т.Б., Навка П.И. Методические особенности дозирования физических нагрузок, используемых во внеаудиторных занятиях с целью оздоровления студентов. Цель: теоретически исследовать, обосновать и экспериментально проверить технологии, направленные на оздоровление студентов университетов в процессе внеаудиторных занятий легкой атлетикой. Материал: в исследовании приняли участие 413 студентов-мужчин в возрасте 21-23 лет. Исследовалась эффективность влияния занятий с использованием беговых нагрузок аэробной и анаэробной направленности на физической здоровье студентов-мужчин первого зрелого возраста. Результаты: систематизировались и обобщались материалы литературных источников, разработаны программы внеаудиторных занятий оздоровительным бегом, исследован уровень аэробной и анаэробной продуктивности мужчин первого зрелого возраста, экспериментально обоснованы оздоровительные технологии для студентов университетов на основе использования беговых нагрузок. Установлено, что эффективность тренировок зависит от режима энергообеспечения работы и энергозатрат. Выводы: подтверждено, что аэробные и анаэробные способности организма студентов-мужчин первого зрелого возраста не отвечают определенному уровню, поэтому требуют коррекции. Такая коррекция больше эффективная за счет разработки и внедрения оздоровительных технологий, которые базируются на использовании во внеаудиторных занятиях беговых упражнений.
аэробная, продуктивность, физическое, здоровье, беговые, тренировки, анаэробная, лактатная, продуктивность.
Serorez T.B., Navka P.I. Methodical features dispensing exercise, used in extracurricular activities to improve health students.
Purpose: to investigate theoretically substantiate experimentally verify technology aimed at improving the process of university students in extracurricular athletics. Material: the study involved 413 male students aged 21-23 years. Efficiency of impact studies using cross-country loads of aerobic and anaerobic focus on the physical health of men first mature age. Results: systematized and generalized materials literature. Developed programs for extracurricular classes jogging The level of aerobic and anaerobic productivity men first mature age. Experimentally substantiated health technologies for university students through the use of cross-country loads. The efficiency depends on the training mode and the energy consumption of energy. Conclusions: confirmed that aerobic and anaerobic capacity of the organism male students first mature age do not meet a certain level. These abilities require correction. This correction is more effective due to the development and implementation of health technologies, based on the use of extracurricular activities running exercises.
aerobic, productivity, physical, health, jogging, exercise, anaerobic, lactate, productivity.
Вступ.
Молодь, яка вступає до вищого навчального закладу, потрапляє під вплив незвичних соціальних факторів, пов’язаних з необхідністю творчого засвоєння великого обсягу інформації, зумовлених необхідністю формування певних професійних умінь та навичок, а також з незвичними побутовими умовами студентського життя. Відчуття дискомфорту виникає насамперед у студентів молодших курсів. Такий феномен умовно можна назвати непристосованістю молоді до навчання у вищому навчальному закладі і пов’язаний він з наступними причинами [6]: відмінностями методів і організації навчання у ВНЗ, що відрізняються від шкільних і потребують значного підвищення самостійності в засвоєнні учбового матеріалу; відсутністю добре налагоджених міжособистісних відносин, тобто групового контакту, що характерно для нового колективу на стадії формування; руйнуванням старого життєвого стереотипу, що склався за роки навчання в школі, та формуванням нового, «вузівського»; з новими турботами при вступі до ВНЗ, що пов’язані з проживанням у гуртожитку, відірваністю від батьків,
© Серорез Т.Б., Навка П.І., 2014 doi: 10.6084/m9.figshare.971065
а саме, самообслуговуванням, самостійним веденням бюджету, плануванням і організацією свого учбового та вільного часу тощо.
Для подолання такого «вузівського» дискомфорту від молодої людини вимагаються значні витрати фізичних та психічних сил. Компенсувати витрати цих сил покликані заняття фізичною культурою, які повинні стати складовою підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - полягала у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці технологій, спрямованих на оздоровлення студентів університетів у процесі позааудиторних занять легкою атлетикою.
Завданнями дослідження було систематизувати і узагальнити матеріали літературних джерел, розробити програми позааудиторних занять оздоровчим бігом, дослідити рівень аеробної та анаеробної продуктивності організму студентів-чоловіків першого зрілого віку, експериментально обґрунтувати оздоровчі технології для студентів університетів на основі використання бігових навантажень.
Методи дослідження. Нами досліджувалася ефективність впливу занять з використанням бігових навантажень аеробної та анаеробної спрямованості на фізичне здоров’я студентів-чоловіків першого зрілого віку (21-23 роки) [13]. Вибір такого контингенту для вивчення ефективності досліджуваних бігових програм обумовлений, з одного боку, науковою інформацією про те, що рівень фізичного здоров’я у чоловіків даного віку, який визначали за відносним показником максимального споживання кисню^02 ), в серед-
ньому значно нижчий, ніж у жінок. Середня величина У02 тах у чоловіків знаходиться нижче „безпечного” рівня здоров’я, а у жінок значно перевищує цей рівень [1, 2].
Експериментально-дослідницька робота проводилася на базі ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. Усього у дослідженнях взяли участь 413 студентів-чоловіків віком 21-23 роки та 17 спортивних педагогів і лікарів. Загалом в процесі досліджень було обстежено 413 осіб чоловічої статі (студентів) віком 21-23 роки, з яких 109 осіб займалися з бігу протягом 24 тижнів згідно з розробленими програмами. Усього було застосовано 7 програм, зміст яких визначався методом тренувань, режимом енергозабезпечення роботи і об’ємом навантаження. Фізичне виховання осіб, які входили у восьму (контрольну) групу здійснювалося згідно з навчальною Програмою для ВНЗ України: заняття проводили за навчальним розкладом (двічі на тиждень) і один раз на тиждень самостійно. В заняттях використовувалися вправи з легкої атлетики, гімнастики, спортивних та рухливих ігор. Обстеження здійснювалися поетапно - до початку тренувального циклу, через 6, 12, 18 і 24 тижні від початку, а також через 6 і 12 тижнів по їх завершенню. Це дало змогу простежити динаміку змін досліджуваних показників.
Результати дослідження.
Враховуючи недостатній рівень фізичного здоров’я студентів-чоловіків 21-23 років, нами було розроблено програми позааудиторних занять з використанням бігових вправ для вищезгаданого контингенту осіб.
Програми бігових тренувань, які застосовувалися у роботі, створено з урахуванням:
1. Методичних принципів фізичного виховання.
2. Віку і статі досліджуваних.
3. Стану здоров’я досліджуваних.
4. Функціональної готовності організму досліджуваних до виконання фізичних навантажень.
При цьому бралися до уваги наукові відомості, які отримали при аналітичному огляді літератури. У процесі занять здійснювався поточний контроль за функціональним станом досліджуваних за даними усного опитування, зовнішніми ознаками втоми, результатами пульсометрії, артеріальної тонометрії.
Запропоновані програми занять відрізнялися від більшості загальновідомих комплексним підходом до вирішення проблеми покращення фізичного здоров’я студентів-чоловіків першого зрілого віку, через те, що вони включали засоби і методи впливу на аероб-
32014
05
ну й анаеробну (лактатну) продуктивність організму [11,12], які, як відомо, є інтегральними показниками функціонального стану організму. Крім того, застосування даних програм виключало можливість виникнення ускладнень здоров’я, тому що при цьому враховувалася функціональна готовність кожного досліджуваного до їх виконання.
Попереднє обґрунтування доцільності застосованих авторських програм зумовлено:
• визначенням раціональної спрямованості обраних засобів впливу на фізичне здоров’я людини;
• регламентацією бігових навантажень (інтенсивністю і тривалістю);
• режимом енергозабезпечення бігової роботи;
• методом тренувань;
• періодичністю занять;
• визначенням ефективності їх впливу на фізичне здоров’я.
Визначення раціональної спрямованості обраних засобів впливу та їх регламентація зумовлена функціональними особливостями організму та рівнем фізичного здоров’я осіб чоловічої статі першого зрілого віку.
Вибір режиму енергозабезпечення бігових навантажень, методу тренувань і періодичності занять здійснювався на основі аналізу спеціальної наукової літератури та на основних положеннях теорії та методики фізичного виховання.
Відмінною рисою запропонованих програм було те, що вони проводилися в зоні оптимального діапазону внутрішнього обсягу роботи, який залежить від функціональної готовності організму до їх виконання [5].
Основною формою корекції фізичного здоров’я студентів-чоловіків першого зрілого віку було тренувальне заняття з бігу.
Заняття проводилися за сьома розробленими програмами. Загальна тривалість усього тренувального циклу становила 24 тижні. Незалежно від програми структура кожного заняття була такою: розминка, основна частина, заключна частина. Зміст розминки і заключної частини, незалежно від програми, були однаковими.
Розминка тривалістю 10-12 хв складалася з дихальних і загальнорозвиваючих вправ, а заключна частина тривалістю до 3 хв - з ходьби, дихальних вправ і вправ на розслаблення м’язів. Змістом основної частини заняття було бігове навантаження.
Кожна програма бігових тренувань відрізнялась інтенсивністю бігового навантаження і методом тренування, що визначало ступінь стимуляції аеробних і анаеробних процесів енергозабезпечення м’язової роботи.
Зовнішній об’єм бігових навантажень для кожного окремо взятого досліджуваного був різним, тому що залежав від функціонального стану організму, а саме від абсолютної величини максимального споживання кисню (УО_ . ).
4 2 тах аос/
Періодичність занять, незалежно від застосованої програми, становила три рази на тиждень.
Зовнішній об’єм бігових навантажень від початку занять збільшувався поступово протягом двох тижнів, досягаючи значення мінімальної величини внутрішнього об’єму (44% від Emax) для кожного окремо взятого досліджуваного.
Співвідношення аеробних і анаеробних процесів енергозабезпечення під час бігу визначається інтенсивністю роботи - зі збільшенням інтенсивності зростає частка анаеробного і зменшується аеробного компонентів. Тому у залежності від програми досліджуваним задавалась інтенсивність бігової роботи, яка виражалася у відсотках відносно абсолютної величини максимального споживання кисню (VO. . ).
v 2 max аос/
Одним із факторів, що зумовлює ефективність фізичних тренувань є раціональне дозування навантажень [14,15]. Йдеться насамперед про відповідність величини фізичного навантаження функціональним можливостям організму.
Показником ефективності оздоровчих тренувань, як правило, служить аеробна продуктивність організму, для корекції якої застосовуються зазвичай циклічні вправи, до яких належить біг.
Оптимально ефективність таких тренувань стосовно аеробної продуктивності проявляється при інтенсивності роботи на рівні порогу анаеробного обміну (ПАНО), причому, як стверджують M.L. Pollock [8] і K.J. Shephard [9], тривалість такої роботи повинна становити 10-12 хв.
А.А. Віру зі співавторами [3] пропонують незалежно від функціонального стану організму визначити співвідношення інтенсивності і тривалості оздоровчих тренувань за спеціальним графіком (рис.1).
При цьому періодичність занять повинна становити 3-5 разів на тиждень. О.А. Пирогова зі співавторами [4] пропонує графічний спосіб визначення оптимальної тривалості роботи в залежності від її інтенсивності, враховуючи при цьому рівень фізичного стану людини, що ототожнюється з рівнем аеробної продуктивності організму (рис. 2).
Однак, на наш погляд, при застосуванні даного методу відносні величини максимального споживання кисню (VO2 ), що характеризують рівень фізичного
стану, мають досить широкий діапазон і тому не сповна враховують індивідуальні функціональні можливості організму.
Тому, на наш погляд, доцільно визначити внутрішній об’єм фізичних навантажень за параметрами оптимального діапазону енерговитрат з урахуванням аеробної продуктивності організму за методикою, запропонованою Ю.М. Фурманом [5] (рис. 3).
Дана методика ґрунтується на теоретичних положеннях про фізіологію збудження, за якими функціональні можливості організму людини визначаються тим, як останній реагує на дію подразника. Якщо розглядати тренувальне навантаження як подразник, то в залежності від його величини функціональні зміни в організмі проявляються по-різному.
Застосування допорогового фізичного навантаження не викликає тренувального ефекту, в той час як
надмірне фізичне навантаження може викликати негативні зміни в організмі. Тому величина фізичного навантаження повинна знаходитися в оптимальному діапазоні, який обмежується мінімальною (пороговою) та максимально допустимою величиною. Мінімальна та максимально допустима величина фізичних навантажень визначається функціональною готовністю організму до їх виконання, а об’єктивним критерієм цієї готовності може служити аеробна продуктивність, яка інтегрує функцію таких систем організму, як серцево-судинна, дихальна, система крові та інших.
Чим вищий рівень аеробної продуктивності, тим більша мінімальна величина фізичних навантажень повинна застосовуватися для його підтримки й запобігання явищ детренованості; тим більші максимально допустимі навантаження може виконувати людина, не викликаючи цим негативні зміни в організмі. Тому при зростанні функціональних можливостей з метою забезпечення їх подальшого розвитку величина фізичних навантажень в оптимальному діапазоні теж повинна зростати.
Величина фізичного навантаження пропорційна його об’єму та інтенсивності. Показники величини фізичного навантаження діляться на дві групи - зовнішні і внутрішні. Зовнішні характеризують роботу в її зовні виражених розмірах, а внутрішні - відповідну реакцію організму на цю роботу. Якщо йдеться про бігові навантаження, то їх зовнішній об’єм вимірюється такими показниками, як тривалість бігової роботи або довжина дистанції, в той час як внутрішній об’єм характеризується сумарними витратами енергії за період виконання роботи.
Щодо інтенсивності бігового навантаження, то її зовнішнім показником є швидкість бігу, а внутрішнім - частота серцевих скорочень або енерговитрати за одиницю часу. Тому вважається, що внутрішній об’єм та інтенсивність відображають індивідуальну функціональну готовність організму до виконання навантаження певного зовнішнього об’єму та інтенсивності. Так, при виконанні однакових за зовнішнім об’ємом та інтенсивністю навантажень (наприклад, пробігання однакової дистанції з однаковою швидкістю) у різних осіб у залежності від індивідуального функціонального стану внутрішній об’єм та інтенсивність роботи будуть різні. У осіб з кращим функціональним станом внутрішній об’єм (тобто, загальні енерговитрати) та інтенсивність (тобто енерговитрати в одиницю часу) будуть меншими. Навпаки, особи з гіршим функціональним станом, тобто менш треновані, виконають більший внутрішній об’єм роботи. Отже для осіб з кращим функціональним станом таке навантаження виявиться меншим подразником і тренувальний ефект може бути відсутнім.
Тому для забезпечення тренувального ефекту з підвищенням функціональної готовності організму необхідно збільшувати об’єм мінімального (порогового) навантаження. Таке збільшення можливо здійснити за рахунок тривалості роботи, не змінюючи інтенсивність, або за рахунок інтенсивності роботи, не
з
2014
и
Інтенсивність роботи, уд-хв"1
5 10 15 20 25 30 35 40 45 Тривалість
роботи, хв
Рис. 1. Залежність тренувального ефекту навантаження від його інтенсивності й тривалості:
I - невелике навантаження, при якому тренувальний ефект не проявляється;
II - помірне навантаження, при якому тренувальний ефект (показано стрілкою) проявляється
через 20 хвилин роботи і збільшується в міру її продовження;
III - інтенсивне навантаження, при якому тренувальний ефект настає через 8 хвилин роботи
і збільшується в міру її продовження;
XV - дуже інтенсивне навантаження, при якому настає втома до досягнення тренувального ефекту.
X
Л
Є
ся
О
>
л
н
о
'Й
*
н
о
с
80 _
70 -
60
50 -
5 РФС
1 -2 РФС
10 20 30 40 50 60 70 Тривалість, хв
Рис. 2. Графік встановлення значень рівнів фізичних навантажень
І ПЕДАГОГІКА I
Рис. 3. Опттмсаіьазйдіаваззнезереовитратззалежності від величини максимальногоспоживання коснюВНО. )
' 2 max
Е min - лінія мінімальних енертов итрот Е max - лінія максимальних енерговитрат
змінюючи її тривалість, або за рахунок збільшення як тривалості так і інтенсивності. При цьому, відповідно, зростатиме максимально допустимий об’єм навантажень.
Однак залежність ефекту тренування від енерговитрат є загальним правилом, яке діє стосовно конкретного діапазону інтенсивності, тому що змінюючи останню, а отже і режим енергозабезпечення, можна впливати на специфікутренувального ефекту.
Встановлено, що при періодичності занять 3 рази на тиждень для підвищення рівня аеробної продуктивності організму, мінімальна (порогова) величина енерговитрат (Е .) повинна становити близько 44,0 % від максимально допустимої величини енерговитрат (Ешах). Остання розраховується за формулою Ешах=0,23
m .
2 шах
Такий розрахунок оптимального діапазону енер-говитрат повинен виконуватися для кожного досліджуваного окремо, що забезпечує однакову величину внутрішнього об’єму фізичних навантажень для кожного обстежуваного в зоні оптимального діапазону. Контроль за дотриманням вимоги виконання бігового
навантаження в зоні оптимального діапазону можна здійснювати розрахунковим методом за допомогою даних L. Brouha [7] про енергетичні витрати при різ-нійчастоті серцевих скорочень.
Слід відзначити, що енерговитрати, пов’язані з виконанням фізичної роботи, обумовлені рівнем аеробного та анаеробного метаболізму під час її виконання, а також аеробним метаболізмом, спрямованим на ліквідацію кисневого боргу після припинення навантаження. Причому, чим інтенсивніша робота, тим більша швидкість споживання кисню й утворення кисневого боргу при її виконанні, а також споживання кисню після її завершення. Тому при застосуванні безперервного методу тренувань витрати енергії адек-ватніінтенсивностіівеличинізовнішньогооб’єму.
При застосуванні повторного та інтервального методів з високою інтенсивністю роботи, енерговитрати не співвідносяться з величиною зовнішнього об’єму, а перевищують їх. Це пояснюється значними витратами енергії не лише під час роботи, але й в інтервалах відпочинку, що зумовлено ліквідацією кисневого боргу. Тому цей фактор слід враховувати при визначенні
величини внутрішнього об’єму роботи за умов застосування повторного та інтервального методів тренувань.
Для спрощення і зручності визначення оптимального діапазону енерговитрат при бігових тренуваннях ми застосували графічний спосіб, за яким величини енерговитрат відповідають величинам, отриманим розрахунковим методом [5] (див. рис. 3). Як видно з графіка, на осі абсцис представлено енерговитрати, а на осі ординат абсолютну величину У02шах. Знаючи абсолютну величину У02шах, ми проводили паралельну пряму до осі енерговитрат і отримували відрізок, обмежений мінімальною (Е .) і максимально допустимою (Е ) величинами енерговитрат.
Висновки.
На основі експериментальних досліджень та узагальнення передового досвіду фахівців розроблено програми позааудиторних занять (І-УІІ) з використанням бігових вправ, які забезпечують суттєве покращення показників фізичного здоров’я студентів. За задумом дослідження в основу програм І, ІІІ, V покладено бігові вправи, які розвивають аеробні можливос-
32014
ц
ті, а в основу програм ІІ, IV, VI, VII - вправи, що переважно стимулюють розвиток анаеробно-аеробних механізмів. Під час створення програм враховували наступні чинники: методичні принципи фізичного виховання, вікові і статеві особливості та стан здоров’я досліджуваних, функціональну готовність організму до виконання фізичних навантажень, обсяг та інтенсивність бігових навантажень, режим енергозабезпечення бігової роботи, метод тренувань, періодичність занять та ефективність їх впливу на фізичне здоров’я. Особливість запропонованих програм позааудиторних занять полягає у тому, що об’єм фізичних навантажень визначався для кожного досліджуваного індивідуально з урахуванням функціональної готовності організму до їх виконання. При цьому виключалася можливість передозування фізичної роботи. Виявили, що цілеспрямований вплив на аеробні та анаеробні процеси енергозабезпечення залежить від змісту занять, який визначається методом тренувань, а також інтенсивністю і величиною об’єму виконаної роботи. Розроблені програми були покладені в основу створення універсальних оздоровчих технологій.
Література
1. Агеенко Н.Н. Влияние занятий физической культурой на физическую работоспособность и уровень здоровья трудящихся среднего возраста / Н.Н. Агеенко // тез. докл. междунар. науч.-практ. конф. - Минск. - 1997. - С. 83-84.
2. Бекас О.О. Вікова динаміка рівня фізичного стану молоді 13-24 років / О.О. Бекас // Фізична культура, спорт та здоров’я нації. -Київ-Вінниця. - 1998. - ч.2. - С. 7-9.
3. Виру А.А. О дозировании нагрузки при интервальном методе тренировки в подготовке бегунов-средневиков / А.А. Виру, А.П. Писуке, Я.Т. Юргенштейн // Теория и практика физ. культуры. -1969. - №12. - С. 11-13.
4. Виру А. А. Аэробные упражнения / А.А. Виру, ТА. Юримяэ, Т.А. Смирнова. - М.: Физкультура и спорт. - 1988. - 144 с.
5. Дембо А.Г Современное представление о спортивном сердце /
A.Г Дембо // тр. Всемир. науч. конгресса „Спорт в современном обществе”. - Москва. - 1974. - С. 282.
6. Евсеев Л.Г Морфофункциональные предпосылки для развития выносливости к длительным циклическим нагрузкам умеренной интенсивности у детей младшего школьного возраста / Л.Г Евсеев, А.А. Яковлев // Фізична культура, спорт та здоров’я нації. - Київ-Вінниця. - 1998. - ч.1. - С. 38-40.
7. Ильин Б.Н. О понятии „здоровье” человека / Б.Н. Ильин // Вестник АМН СССР. - 1998. - №4. - С. 15-18.
8. Имелик О.И. Зависимость объема циркулирующей крови и количества гемоглобина от вида спортивной деятельности / О.И. Имелик. - Таллин. - 1974. - С. 43-46.
9. Пирогова Е.А. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека / Е.А. Пирогова, Л.Я. Иващенко, Н.П. Страпко. - Киев: Здоров’я. - 1986. - 252 с.
10. Спортивная метрология: учеб. для ин-тов физ. культ. / под ред.
B.М. Зациорского. - М.: Физкультура и спорт. - 1982. - 256 с.
11. Штрауценберг Э. Спортивная нагрузка и сердечная деятельность / Э. Штрауценберг. - М.: Физкультура и спорт. - 1974. - 232 с.
12. Bile A. Anaerobic exercise components during the force-velocity test in sickle trait / A. Bile, D. Gallais, B. Mercier // Sports Medicine. -1996. - vol.17. - pp. 4254-4258.
13. Brouha L. Testing Anaerobic Power and Capacity / L. Brouha, A.W. Taylor, G.A. Simon // Physiological Testing of the High-Performance Athlete. - Human Kinetics. - 1992. - pp. 185-222.
14. Pollok M.L. The quantification of endurance training programs / M.L. Pollok // Exercise and Sports Sciences Reviews. - New York. - 1973. - vol.1. - pp. 155-188.
15. Shephard R.J. Maximal Oxygen Intake / R.J. Shephard // Endurance in Sports. - Oxford. - 1992. - pp. 192-200.
16. Wezler K. The Tonic Auto regulation of the Heart / K. Wezler // Nova Acta Leopoldina. - 1973. - vol. 38(211). - pp. 10-74.
References:
1. Ageenko N.N. Vliianie zaniatij fizicheskoj kul’turoj na fizicheskuiu
rabotosposobnost’ i uroven’ zdorov’ia trudiashchikhsia srednego vozrasta [Effect of physical training on physical performance and the level of health of middle-aged workers]. Tezisy dokladov mezhdunaodnoj. nauchno-prakticheskoj konferencii [Abstracts of the international scientific conference], Minsk, 1997, pp. 83-84.
2. Bekas O.O. Fizichna kul’tura, sport ta zdorov’ia naciyi [Physical
education, sport and health of the nation], Kiev-Vinnitsa, 1998. -vol.2, pp. 7-9.
3. Viru A.A., Pisuke A.P., Iurgenshtejn Ia.T. Teoriia i praktika fizicheskoj
kul fury [Theory and practice of physical culture], 1969, vol.12, pp. 11-13.
4. Viru A.A., Iurimiae T.A., Smirnova T.A. Aerobnye uprazhneniia
[Aerobic exercise], Moscow, Physical Culture and Sport, 1988, 144 p.
5. Dembo A.G. Sovremennoe predstavlenie o sportivnom serdce
[Present view of sports heart] Sport v sovremennom obshchestve [Sport in contemporary society], Moscow, 1974, pp. 282.
6. Evseev L.G., Iakovlev A.A. Fizichna kul’tura, sport ta zdorov’ia
naciyi [Physical education, sport and health of the nation], Kiev-Vinnitsa, 1998, vol.1, pp. 38-40.
7. Il’in B.N. Vestnik AMN SSSR [Bulletin of the USSR Academy of
Medical Sciences], 1998, vol.4, pp. 15-18.
8. Imelik O.I. Zavisimost’ ob»ema cirkuliruiushchej krovi i kolichestva gemoglobina ot vida sportivnoj deiatel’nosti [Dependence of circulating blood volume and hemoglobin species from the sports activity], Tallinn, 1974, pp. 43-46.
9. Pirogova E.A., Ivashchenko L.Ia., Strapko N.P Vliianie fizicheskikh uprazhnenij na rabotosposobnost ’ i zdorov’e cheloveka [Effect of exercise on performance and health], Kiev, Health, 1986, 252 p.
10. Zaciorskij V.M. Sportivnaia metrologiia [Sport metrology], Moscow, Physical Culture and Sport, 1982, 256 p.
11. Shtraucenberg E. Sportivnaia nagruzka i serdechnaia deiatel’nost’ [Sport load and cardiac activity], Moscow, Physical Culture and Sport, 1974, 232 p.
12. Bile A., Gallais D., Mercier B. Anaerobic exercise components during the force-velocity test in sickle trait. Sports Medicine, 1996, vol.17, pp. 4254-4258.
13. Brouha L., Taylor A.W., Simon G.A. Testing Anaerobic Power and Capacity. Physiological Testing of the High-Performance Athlete, Human Kinetics, 1992, pp. 185-222.
14. Pollok M.L. The quantification of endurance training programs. Exercise and Sports Sciences Reviews, New York, 1973, vol.1, pp. 155-188.
15. Shephard R.J. Maximal Oxygen Intake. Endurance in Sports, Oxford, 1992, pp. 192-200.
16. Wezler K. The Tonic Auto regulation of the Heart. Nova Acta Leopoldina, 1973, vol. 38(211), pp. 10-74.
І ПЕДАГОГІКА I
Информация об авторах:
Серорез Татьяна Борисовна: ORCID: 0000-0001-9578-1345; [email protected]; Донецкий национальный технический университет; пр. Богдана Хмельницкого, 104а, г.Донецк, 83015, Украина
Навка Павел Ильич: ORCID: 0000-0002-7780-7502; [email protected]; Донецкий национальный технический университет; пр. Богдана Хмельницкого, 104а, г.Донецк, 83015, Украина
Information about the authors:
Serorez T.B.: ORCID: 0000-0001-9578-1345; [email protected]; Donetsk National Technical University; pr. Bogdana Khmelnitsky, 104a, Donetsk,83015, Ukraine
Navka P.I.: ORCID: 0000-0002-7780-7502; [email protected]; Donetsk National Technical University; pr. Bogdana Khmelnitsky, 104a, Donetsk,83015, Ukraine
Цитируйте эту статью как: Серорез ТБ., Навка П.І. Методичні особливості дозування фізичних навантажень, використанних у позааудиторних заняттях з метою оздоровлення // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2014. - № 5 - С. 60-66. doi:10.6084/m9.figshare.971065
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive.html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 20.02.2014 г.
Опубликовано: 25.02.2014 г.
Cite this article as: Serorez T.B., Navka P.I. Methodical features dispensing exercise, used in extracurricular activities to improve health students. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2014, vol.5, pp. 60-66. doi:10.6084/m9.figshare.971065
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
Received: 20.02.2014 Published: 25.02.2014
