CC BY
48
УДК 303.214 + 664.76 (477)
МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ КРИТЕР1АЛЬНО1 ОЦ1НКИ В1ДТВОРЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕС1В НА 1НТЕГРОВАНОМУ ЗЕРНОВОМУ РИНКУ УКРА1НИ
О.В. НЫшина, к.е.н., с.н.с.
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних досл1джень НАН Украти, Одеса, Украша
Штшина О.В. Методичш засади KpumepianhHüi ощнки вiдтворювaлbних процеЫв на ттегрованому зерновому ринку Украти.
Розроблено методику критерiальноl ощнки штегро-ваного зернового ринку, орieнтовану на прикладш ме-хашзми державного регулювання та комплексну оцiнку сощально-економiчноl i бюджетно-управлшсько! ефектив-ностi релевантного ринку. ОбГрунтовано склад показникiв багатс^внево! системи ощночних критерив, орieнтовану на юльюсну i якiсну оцiнку динамiки та ефективност вщ-творювальних процесiв у системi сумiжних до зернового рингав. Доведено переваги вико-ристання дано! методики в практищ поточного i перспективного управлшня зерновим та iншими продовольчими ринками.
Ключовi слова: штегрований ринок, вщтворювальш процеси, ефективнiсть, критерiальна ощнка
Никишина О.В. Методические основы критериаль-ной оценки воспроизводственных процессов на интегрированном зерновом рынке Украины.
Разработана методика критериальной оценки интегрированного зернового рынка, ориентированная на прикладные механизмы государственного регулирования и комплексную оценку социально-экономической и бюд-жетно-управленческой эффективности релевантного рынка. Обоснован состав показателей многоуров-невой системы оценочных критериев, ориентированной на количественную и качественную оценку динамики и эффективности воспроизводственных процессов в системе смежных к зерновому рынку. Доказаны преимущества использования данной методики в практике текущего и перспективного управления зерновым и другими продовольственными рынками.
Ключевые слова: интегрированный рынок, воспроизводственные процессы, эффективность, критериальная оценка
Nikishina O.V. Methodical bases for criterial evalu-ation of reproduction processes at the integrated grain market of Ukraine.
Developed a methodology for criterial evaluation of the integrated grain market, which is oriented on mechanisms of state regulation and comprehensive assessment socio-economic and budgetary-managerial effectiveness of the relevant market. In the article is substantiated a system of indicators of multilevel criteria system for evaluation criteria, which is oriented on quantitative and qualitative evaluation for dynamics and efficiency of reproduction processes in the system adjusted to grain markets. Benefits of using this methodology in practice of current and perspective management for the grain market and other food markets is proved.
Keywords: integrated market, reproduction processes, efficiency, criterial evaluation.
Вумовах транзитивно! економiки першо-черговим завданням держави е активiза-щя вщтворювально! функцп стратепчних штегрованих товарних риншв, зокрема, зернового, шляхом реалiзацil ефективно! управ-лшсько! та регуляторно! политики. 1нтегрований зерновий ринок (далi - 1ЗР), на думку автора, е складною мезоекономiчною системою взаемодш i взаемозв'язшв мгж структуроутворюючими секторами (аграрним, первинно! переробки, шфра-структурним i вторинно! переробки) вщповщно стадiям утворення, додавання, трансформацп i споживання споживчих якостей зерна та про-дуктiв його переробки, що штегрована у макросистему нацюнально! економiки й виступае регулятором суспiльного вщтворювального про-цесу [1]. Об'ективна критерiальна оцiнка динамiки розвитку 1ЗР е шльшсною основою для прийняття науково обгрунтованих управлiнських рiшень щодо напрямiв, форм i методiв державного регулювання, застосування заходiв антимонопольного законодавства, прогнозування кон'юнктури ринку. Вiдповiдно, критерiальна оцiнка е важливим iнструментом дослщження сучасних ринкових систем, що обумовлюе безперервний розвиток та адаптацiю И методологи до специф^ вщтворю-вальних процеав (далi - ВП) певних товарних риншв.
Аналiз останнiх дослiджень та публшацш
Проблема методико-методологiчного забезпе-чення критерiальноl оцiнки товарних ринк1в бага-топланова й багатоаспектна, И змют у концептуальному та прикладному вимiрах грунтовно дослiджуеться вiтчизняними i зарубiжними нау-ковцями, що сввдчить про значний дослiдницький iнтерес. Достовiрнiсть такого твердження тдтер-джена науковими напрацюваннями А.1. Алтухова, О.С. Васютша [2], У.1. Алiева [3], 1.О. Кузнецово! [4], Ю.Я. Лузан [5], П.В. Осипова [6], Т.О. Ос-ташко [7], Б.А. Райзберга [8], В.П. Рябоконь, О.М. Супрун [9], В.О. Солопова [10] та шших учених. Особливо! уваги заслуговують дослщ-ження В.М. Лисюка [11], який запропонував методологiю секторного аналiзу штегрованих товарних риншв, що базуеться на моделюванш мiжсекторних балансiв (товарних, фшансових, iнвестицiйних, цiнових) та аналiзi вщтворю-вального циклу.
Проведене дослщження юнуючих методолопч-них шдход1в до критер1ально! оцшки товарних риншв дозволило щентифшувати чотири головш !х напрями: (1) анал1з конкуренцп; (2) кон'-юнктурний анал1з; (3) маркетинговий анал1з; (4) структурно-шституцшний анал1з. Кожний i3 даних п1дход1в мае сво! недолiки та обмеження викорис-тання. Так, оцiнка рiвня концентрацп за допо!мо-гою iндексу Герфiндаля-Гiршмана та вдексу Джинi призводить до варiативних результатiв, а протилежно дiаметральнi сггки значень ускладню-ють !х штерпретацш. До обмежень використання методiв кон'юнктурного аналiзу слiд вiднести трудомiсткiсть розрахунку окремих показник1в, домiнування вiзуально-графiчноl штерпретацп результатiв, слабкий взаемозв'язок мiж результатами оцшки та засобами державного впливу на ринок. На вiдмiну ввд iнших методик, регуляторнi заходи, що розробляються за результатами маркетингового аналiзу, здiйснюють прямий вплив на ВП товарного ринку, однак так заходи вщобра-жають економiчнi iнтереси, передусiм, виробник1в i дистриб'юторiв товарiв, що свiдчить про !х недостатню регуляторну здатнiсть через неповне врахування державних iнтересiв, вектори яких можуть не спiвпадати з приватними iнтересами ринкових суб'ектiв. Вiдповiдно, постае необхщ-нiсть у формуваннi модифшовано! системи оць ночних критерпв, яка, маючи цiльову орiентацiю на мехашзми державного регулювання та управлiння, зможе комплексно оцшити динамiку вiдтворювальних процеав, сукупнiсть взаемодiй i взаемозв'язк1в мгж структуроутворюючими секторами iнтегрованого ринку.
Метою cmammi е обгрунтування та розробка методики критерiальноl оцiнки (далi - МКО) вiдтворювальних процесiв 1ЗР Украши, орiенто-вано! на прикладш механiзми цiлеспрямованого державного регулювання та комплексну оцiнку ефективностi релевантного ринку.
Виклад основного матерiалу
Головна мета МКО полягае у визначеннi динамiки та деформацiй ВП у системi сумiжних ринк1в, в 1ЗР та його складових секторах, в оцшщ ефективностi функцiонування та регулювання штегрованого ринку, формуваннi агрегованого висновку про стан i економiчнi проблеми розвитку ринку як методично! основи його цшеспря-мованого регулювання.
Головними завданнями методики критерiаль-но! оцiнки 1ЗР Украши е так1:
1) к1льк1сна i яшсна оцiнка динамiки вщтво-рювальних процеав у системi сумiжних до зернового риншв на основi багаторiвневоl системи оцшок-них критерпв;
2) багатокритерiальна оцшка економiчноl i сощально! ефективностi штегрованого ринку зерна та продукпв його переробки;
3) оцiнка бюджетно! ефективностi штегро-ваного ринку, яка вщображае ефективнiсть регу-ляторних заходiв i вiдтворювальний ефект вiд !х
впровадження, та управлшсько! ефективностi, тобто ефективностi дiяльностi безпосереднiх суб'-екпв регулювання 1ЗР Украши;
4) оцшка впливу кон'юнктури свiтового зернового ринку на динам^ ВП внутршнього ринку, спiввiдношення внутрiшнiх, експортних i iмпортних цiн зерна;
5) розробка на основi отриманих результатiв критерiальноl оцiнки альтернативних варiантiв регуляторних заходiв, оцiнка !х прогнозованого впливу на узагальнюючi показники розвитку 1ЗР у трьохвимiрнiй площинi економiчних iнтересiв суб'екпв господарювання, держави та споживачiв, обгрунтування вибору найоптимальшшого комплексу прикладних заходiв.
Запропонована МКО iнтегрованого зернового ринку базуеться на таких принципах:
— системшсть, узгодженiсть, достовiрнiсть i ди-амiчнiсть iнформацiйно-аналiтичних показ-ншв;
— економiчна доцiльнiсть та достатшсть оцшоч-их критерпв (включения в систему критерпв iз найвищим ступенем регуляторно! здатностi, як1 формують шформацшну основу для прий-яття управлшських рiшень);
— единi методологiчнi засади конструювання системи критерпв;
— об'ектившсть та простота розрахунку критерпв (вони повинш об'ективно вiдображати стан розвитку ринку, враховувати динам^ мiжсек-торних i мiжринкових взаемозв'язк1в у системi сумiжних ринк1в, характеризувати вплив чин-ник1в на результуючий показник);
— оцшка шлькосп та якостi споживчо! вартостi товарiв за фазами вщтворювального циклу через показники, що достовiрно вiдображають кiлькiснi характеристики даних категорш;
— включення в багаторiвневу систему критерпв, що характеризують не тшьки ефектившсть використання, але й вштворення ресурсiв;
— адекватнiсть економiчноl штерпретацп отрима-ним результатам критерiальноl оцшки дина-мiки вiдтворювальних процесiв штегрованого ринку та його складових секторiв;
— реальшсть методiв оцiнки вштворювальних процесiв, яка полягае не тшьки в гшотетичнш можливостi здiйснення оцшок, але й у реальности !х прикладного виконання.
Методика критерiальноl оцiнки iнтегрованого ринку зерна i зернопродуктiв включае сiм етапiв:
1) шентифшащя ринку (товарнi, терито-рiальнi (географiчнi), часовi меж1, структура ринку);
2) формування системи показник1в (шфор-мацшна база);
3) операцiоналiзацiя завдань державного ре-гулювання ринку;
4) формування критерiальних блоков (груп) та набору критерпв кожно! групи;
5) розрахунок та аналiз динамiки секторних i загальноринкових критерпв;
6) aKicHHH aHani3 pHHKy (eKOHOMiHHa giarHoc-THKa);
7) arperoBaHHH aHani3 pHHKy (nporHO3 po3BHT-Ky pHHKy, Bn6ip 3axogiB gepxaBHoro BnnuBy).
ETan 1 - igemu^iKa^a pHHKy - nepeg6anae BH3-HaneHHH ronoBHHx BuxigHHx xapaKTepHcTHK ime-rpoBaHoro pHHKy, aR nepegyroTb 6ygb-aKOMy Tuny aHani3y. TaKHMH xapaKTepHcTHKaMH e, nepm 3a Bee, TOBapHi, TepuTopianbHi Ta nacoBi Mexi, CTpyKTypa pHHKy i cKnag cy6'eKTiB rocnogaproBaHHa, ^o po3-ropTaroTb cBoro gianbHicrb y crpyKTypoyTBoproronHx ceKTopax. BignoBigHO go MeToguKH BH3HaneHHa MOHononbHoro CTaHOBH^a cy6'eKTiB rocnogaproBaHHa Ha pHHKy [12], TepuTopianbHi (reorpa^inm) Mexi puHKy BH3HanaroTbca mnaxoM ycraHOBneHHa MiHiManbHoi TepHTopii, 3a MexaMH aKoi' 3 tohkh 3opy cnoxmana npug6aHHa TOBapiB e HeMoxnHBHM a6o Hego^^bHHM. ToBapHi Mexi pHHKy BH3HanaroTbca mnaxoM ^opMyBaHHa rpynu B3aeMO3aMiHHux TOBa-piB, y Mexax aKoi cnoxman 3a 3BHHaftHHx yMOB Moxe nerKO nepeftra Big cnoxuBaHHa ogHoro TOBapy go cnoxuBaHHa iHmoro. ^acoBi Mexi pHHKy BH3Ha-naMTbca aK npoMixoK nacy (aK npaBHno, piR), npoTaroM aKoro cyKynHicTb TOBapHO-rpomoBHx BigHOCHH Mi® npogaBuaMH i cnoxmanaMH yraoproe puHOK 3i cranoro crpyKTyporo.
ETan 2 - ^opMyBaHHa CHCTeMH noKa3HHKiB -nepeg6anae CTBopeHHa iH^opMa^HHoi 6a3H, ^o peneBaHTHO Bigo6paxae gHHaMiKy BigTBoproBanbHHx
пpoцeciв Ha I3P. Ha цbOмy eTani 3giftcHroeTbca 36ip, o6po6Ka Ta rpynyBaHHa gaHHx ,3,epxaBHoi cnyx6u CTaTHCTHKH yKpaiHH, perioHanbHHx ynpaBniHb cra-thcthkh, gepxaBHHx i perioHanbHHx opraHiB Bnagu, iH^opMa^HHO-aHaniTHHHHx Ta HayKOBHx BugaHb.
^pyruH eTan MKO e KinbKicHoro cKnagoBoro Kpme-pianbHoi oцiнкн TOBapHoro pHHKy, gocTOBipHicTb aKoro BH3Hanae TOHHicrb HacrynHHx po3paxyHKiB Ta o6 'eKTHBHicTb arperoBaHHx BHCHOBKiB.
ETan 3 nepeg6anae onepa^OHani3a^ro 3aBgaHb gepxaBHoro perynroBaHHa Bn y CHCTeMi cyMixHHx go 3epHOBoro puHKiB. Опepaцioнaniзaцia (Big naT. opera - gia) b mupoKOMy po3yMiHHi e пpoцecoм npuBegeHHa noHaTb go BHMiproBanbHoi' $opMH, ^o go3Bonae npauMBaTH 3 hhmh Ha npaKTHHHOMy piBHi, onepyBaTH hhmh npu po3B'a3aHHi aHaniTHHHHx i nporHO3HHx 3aBgaHb. Cnig Big3HanuTH, ^o Haft6inb-moi CKnagHOCTi Ha6yBaroTb caMe Tperifi Ta neTBep-thh eTanu MKO. Ha gyMKy I.H. Manoro, go6ip KpuTepiiB HepigKO Big6yBaeTbca 3a пpннцнпoм nerKocri BHMipy, a He cTyneHeM BHMipy ochobhoi MeTH. y giro Bcrynae cBoepigHHH 3aKOH ^,eHiena rpexeMa: «nerKO BHMiproBarn KpuTepii, aK npaBHno, BigBogaTb Baxne BHMiproBarn KpuTepii B6iK Big aHaniTHHHoi yBaru» [13]. BpaxoByronu pe3ynbTaTH nonepegHix gocnigxeHb [1], HanpaMH onepa^OHa-niзaцii ^neft gepxaBHoro perynroBaHHa I3P yKpaiHH Bigo6paxeHO Ha puc. 1.
I 3a6e3neneHHa eKOHOMiHHOi Ta 6rogxeTHoi |
e^eKTHBHocTi ^ym^oHyBaHHa I3P
3a6e3neneHHa bhcokhx piBHiB npogoBonbHoi 6e3neKH gepxaBH i perioHiB
36anaHcoBaHHH pO3BHTOK noBHHx 4-ceKTopHHx pHHKiB: - 3pocTaHHa BHyTpimHboro nonHTy
Ha 3epHo; - 3pocTaHHa eKcnopTy npogyKTiB nepepo6KH
I
Onepa^oHani3a^a цineн
CTHMynroBaHHa
внpo6ннцтвa gogaHoi BapTocTi TOBapy b cucTeMi cyMixHHx pHHKiB:
- po3BHToK 3epHonepepo6Horo KOMnneKcy gepxaBH
r
HiBenroBaHHa ge^opмaцiп Bn:
- 36anaHcyBaHHa TOBapHHx noTOKiB
Mix ceKTopaMH pHHKy;
- o6'eKTHBHicTb MixceKTopHoro
po3noginy goxogiB
3a6e3neneHHa npogoBonbHoi
6e3neKH: - ^i3HHHa Ta eKOHOMinHa gocTynHicTb 3epHo- i xni6onpogyKTiB gna
HaceneHHa - cTpaTerinm pe3epBH 3epHa
npHKnagHi 3axogu Ta MexaHi3MH gepxaBHoro perynroBaHHa
Phc. 1. Oпepaцioнaniзaцia цineн gepxaBHoro perynroBaHHa BigTBoproBanbHHx пpoцeciв I3P yKpaiHH
[aBTopcbKa po3po6Ka]
Для вишру основно! мети регулювання 1ЗР необхщно сконструювати багатор1вневу систему критерпв, яка, по-перше, охоплюе ва фази вщ-творювального циклу, по-друге, цшеспрямовано ор1ентована на прикладш заходи державного впливу. Четвертий етап МКО е найскладшшим, осшльки в1д рацюнальносп вибору одиничних оцшочних критерпв та !х об'еднання в групи залежать штегроваш результати оцшки та д1агнос-тики ринку, що е основою для прийняття держав-них управлшських ршень. Загалом вар1ативн1сть критерпв, !х шльшсть, меж1 критер1альних блоков визначаються як метою дослщження, так i можли-востями шформацшно! бази, сформовано! на 2 етат методики.
1снуюча множиншсть та розрiзненiсть потен-цiйних критерпв оцшки зернового ринку обу-
мовила необхщшсть !х чiтко! класифiкацi! у вщповщносп до завдань i принцитв МКО (та-блиця 1). У залежносп вiд ступеня охоплення зернового ринку сукупшсть оцiночних критерпв доцшьно роздiлити на двi групи [14]: (1) секторш, як1 розраховуються як для кожного сектору (загальш), так i для певних секторiв (специфiчнi); (2) загальноринковi, що характеризують ринок у цшому. В залежностi ввд характеру i спрямова-ностi вщтворювальних процесiв, що протiкають у системi сумiжних до зернового ринку, можна iдентифiкувати десять критерiальних блоков, об'еднання яких формують рiвнi системи оцшочних критерпв. Систематизованi за двома першими ознаками критерп можуть виступати як стимуля-тори або дестимулятори, визначаючи спрямова-шсть ВП та дом^ючий вектор розвитку ринку.
Таблиця 1. Класифiкацiя критерпв оцiнки штегрованого зернового ринку [авторська розробка]
Класифiкацiйна ознака Рiзновиди критерпв i крте^альних блоюв
Стушнь охоплення ринку 1. Секторнi критерп — загальш (розраховуються для кожного сектору ринку); — специфiчнi (притамант лише певним секторам) 2. Загальноринковi критерп
Характер i спрямовашсть вiдтворювальних процеав, що протiкають у системi сумiжних ринкiв Кршелальш блоки: 1) виробничий; 2) екожмчно! концентраци; 3) щновий; 4) показникiв секторно! ефективностц 5) пропорцiй ввдтворення; 6) мiжсекторних сшввдаошень; 7) продовольчо! безпеки; 8) трудових ресурав; 9) показникiв бюджетно! ефективностц 10) показникiв управлшсько! ефективност
Тип «ощночно! основи» 1. Еталоннi критерп: — базовi (попереднього перюду); — нормативнi (науково обГрунтованi нормативи); — експертнi (визначеш експертним шляхом за вiдсутностi аналога) 2. Цiльовi (визначенi кiнцевою метою доолдження) 3. Цiннiснi (орiентованi на задоволення певно! потреби споживачiв)
Складовi штегрально! оцiнки ефективност iнтегрованого ринку Показники ефективностi: 1) екожмчно!; 2) сощально!; 3) бюджетно!; 4) управлшсько! (внутршт та зовнiшнi)
Вектор розвитку ринку 1. Критери-стимулятори 2. Критерй-дестимулятори
1з характером та множиннiстю ВП пов'язано обгрунтування типу та кiлькостi рiвнiв оцiночно! системи. Оск1льки вiдтворювальний цикл спожив-чо! вартостi товару включае двi фази (товарну та фшансову), для оцiнки його ефективностi доцшьно виокремити рiвнi (групи) показнишв ефектив-ностi товарних потоков, фшансових потоков та мiжсекторних взаемозв'язк1в i спiввiдношень (рис. 2). Перший рiвень об'еднуе виробничий критерiальний блок та блок економiчно! концерн-
трацi!; для розрахунку одиничних показнишв, що формують склад даних блоков, використовують натуральш величини. Критерi! другого рiвня базу-ються на вартiсних величинах, об'еднаних у цшовий критерiальний блок та блок показнишв секторно! ефективностi.
Третш рiвень характеризуе динамiку мiжсек-торних потошв, як товарних, так i фiнансових, вiдтак, включае натуральнi параметри, об'еднанi критерiальним блоком пропорцiй вщтворення, та
варпсш критерп, що формують критерiальний блок мiжсекторних сшввщношень. Економiчна ефективнiсть iнтегрованого ринку включае сукуп-нiсть оцiнок показник1в секторно! ефективностi та мiжсекторних спiввiдношень, водночас категорiя ефективностi вiдтворювального циклу ринку, о^м к1льк1сних характеристик, включае i якiснi оцiнки його стану та динамiки розвитку (див. рис. 2.).
Конструювання показника для вимiру спожив-чо! вартосп товару (СВТ), виходячи з !! природи, повинно базуватися на визначенш як !! кiлькостi, так i якостi, тобто вiдповiдати так1й формалiзо-ванiй моделi [6]:
СВТ = f (К, Я), де К, Я - аргумента кiлькостi та якосп.
Вiдповiдно, iнтегральний показник ефектив-ностi вiдтворювального циклу повинен поедну-вати кiлькiснi та якiснi характеристики СВТ, що дозволить здшснювати однозначну оцiнку !! рiвня та динамiки. На думку П.В. Осiпова, яшсть спо-живчо! вартостi складно! економiчно! системи е единою як для вае! системи, так i !! складових [6]. Наприклад, ефективнiсть вщтворювального циклу як як1сть повинна бути притаманна i складовим даного циклу (товарним, фшансовим i трудовим ресурсам); водночас кожний елемент циклу володiе своею специфiчною як1стю споживчо! вартосп, сукупнiсть яких визначае загальну яшсть вщтворювального циклу. Вiдтак, iнтегральний показник ефективносп повинен враховувати шль-кiснi i якiснi характеристики уае! вщтворювально! сукупностi ресурсiв.
Четвертий рiвень системи характеризуе соць альнi показники розвитку ринку, об'еднанi в кри-терiальнi блоки продовольчо! безпеки i трудових ресурсiв. Слiд вiдзначити, що першi чотири рiвнi сконструйовано! системи критерпв орiентованi на оцiнку соцiально-економiчно! ефективностi ВП об'екту управлiння, водночас п'ятий рiвень перед-бачае оцшку бюджетно! ефективностi певних регуляторних заходiв та управлшсько! ефективно-стi. 1нтегральний показник ефективностi суб'ектiв регулювання складаеться iз внутрiшнiх оцiнок бюджетно! та управлшсько! ефективностi, та зовнiшнiх оцшок соцiально-економiчно! ефектив-ностi релевантного ринку до та тсля впровад-ження регулятивних заходiв, як1 формуються на основi аналiзу показник1в 1-4 рiвнiв системи. Вiдтак, iнтегральний показник ефективносп суб'-ектiв регулювання е найбшьш всеохоплюючим критерiем, оск1льки вiн, по-перше, характеризуе вектор впливу заходiв на вщтворювальш процеси ринку, тобто на вщтворення товарних, фiнансових i трудових ресурав, i мiжсекторнi взаемозв'язки, по-друге, оцiнюе прирiст податкових надходжень бюджету та ефектившсть управлшсько! працi, визначаючи iнституцiональну вiдповiднiсть структури суб'екту управлшня покладеним на нього завданням i функцiям (див. рис. 2).
Невщ'емною як1сною складовою критерiально! оцiнки товарного ринку постае процес порiвняння
розрахованих секторних та загальноринкових кри-терпв iз «оцiночною основою», вибiр яко! впливае на достовiрнiсть результатiв оцшки (див. табл. 1). Тому обгрунтування типу i величини еталонного критерш займае в МКО не менш важливе мiсце, нiж вибiр i розрахунок оцiночних критерi!в. У залежносп вiд типу «оцiночно! основи» пропо-нуеться видiлити три групи критерпв [14]: (1) еталонш, як1 можуть бути базовими, норматив-ними або експертними; (2) цшьовими, заданими метою дослщження; (3) цiннiсними, орiентовна-ними на задоволення певно! потреби (споживчо! цшносп) покупцiв.
Ми роздiляемо тезис У.1. Ал1ева про те, що в процеа порiвняння критерi!в акцент повинен бути зроблений на !х динам^, а не абсолютне статич-не значення та розробку норм i нормативiв [3]. Тiльки з таких позицш МКО буде вiдповiдати вимогам тдвищення ефективностi об'екту та суб'екту управлшня. Водночас для деяких показнишв, зокрема, економiчно! концентрацi!, «оцшочна основа» е нормативною, i порiвняння розрахованих критерi!в можна здшснювати у двохвекторнш площинi нормативiв i динамiки. На практицi серед множини економiчних показник1в лише один вщповщае вимогам оцiнки явища - коефщент використання виробничо! потужностi пiдприем-ства [6]. Вщповщно, система показник1в, що конс-труюеться, повинна в методичному вщношенш забезпечувати оцiнку потенцiального рiвня еконо-мiчного явища, використовуючи об'ективну «оцi-ночну основу».
Запропонована класифiкацiя критерi!в оцшки штегрованого товарного не е одновекторною. Варiативнiсть форм i проявiв оцшочних критерi!в, передбачених нею, свiдчить, з одного боку, про можливють проведення рiзноаспектного вертикального та горизонтального аналiзу ринку, з iншого, про складшсть взаемоузгодження та iнтер-претацп критерi!в, що одночасно характеризують рiзнi вiдтворювальнi процеси в межах релевантного ринку.
Питання конструювання системи критерi!в для оцшки ефективносп функцюнування та регулювання агропродовольчих ринк1в ученi вирiшують по-рiзному. Так, В.П. Рябоконь i О.М. Супрун в якостi критерпв ефективносп цшового механiзму пропонують використовувати прибутковють агро-пiдприемств, обсяг реалiзацi!, рiвень споживання; iнфраструктурного механiзму - структуру каналiв реалiзацi! продукцi!; господарського - показники рiвня вiдтворення, рентабельности оплати працi; саморегулювання - шльшсть i впливовiсть саморе-гулiвних структур; штервенцшного - динамiку змiни кон'юнктури ринку; мiжгалузевого обмiну -диспаритет цш, норма прибутку, iндекс цш; внутрiшньогосподарського - рiвень оплати пращ, дохщшсть дiяльностi пiдроздiлiв; iнновацiйного забезпечення - рiвень iнновацiйностi; iнститу-цшного - динамiку змiни трансакцiйних витрат. Ученi вважають, що категорiя ефективносп регуляторних механiзмiв мае iнституцiональну
природу та базуетъся на визначенш трансакцшних витрат [9].
Ю.Я. Лузан розробив методолопчш засади ощнювання ефективносп 17 складових оргашза-ц1йно-економ1чного мехашзму агропромислового виробництва за 10-балъною шкалою, зокрема, шфраструктури аграрного ринку, розвитку сшьсь-кого тдприемництва та кооперацп, програм сшьського розвитку, цшового, митно-тарифного
регулювання, оподаткування тощо [5]. Слщ вщз-начити, що 1снуюч1 розробки украшських вчених носятъ узагалънюючий характер, не враховуютъ специфшу ВП певних товарних риншв, 1'х структуру та особливосп м1жсекторних взаемо ввд-носин, не конкретизують оцшочну шкалу та сукупшсть розрахункових показник1в, що лежать в основ1 щентифшованих складових регуляторних мехашзм1в.
СИСТЕМА ОЦ1НОЧНИХ КРИТЕРПВ ЩТЕГРОВАНОГО ЗЕРНОВОГО РИНКУ
2. Ф1нансов1 потоки (II фаза циклу):
2.1. Щновий критер1алъний блок
2.2. Блок показнишв секторно! ефективносп
3. М!жсекторш взаемозв'язки i сшввдаошення:
3.1. Критерiалъний блок пропорцш вiдтворення
3.2. Критерiалъний блок мiжсекторних спiввiдношенъ
к и о го
X
Економiчна ефективнiстъ штегрованого ринку
с>
Ефективнiстъ ввдтворю-валъного циклу
штегрованого ринку
4. Сощальш показники розвитку ринку:
4.1. Крш^альний блок продоволъчо! безпеки
4.2. Критерiалъний блок трудових ресурав
>
5. Ефективнiстъ суб'ектiв регулювання штегрованого ринку (внутршш показники):
5.1. Крш^альний блок показникiв бюджетно! ефективносп
5.2. Крте^альний блок показникiв управлшсько! ефективностi
DDE
О
DDE
О
/
Сощальна ефективнiстъ iнтегрованого ринку
Бюджетна ефективтсть регуляторних заходiв
Управлшська ефективнiстъ iнтегрованого ринку
Рис. 2. Складовi рiвнi системи оцiночних критерпв iнтегрованого зернового ринку [авторська розробка]
На думку В.О. Солопова, ефектившсть державного втручання можна оцшити за допомогою таких показник1в, як обсяг трансакцшних витрат, амплиуда цшових коливань, рiвенъ якостi продук-цп, рiвенъ економiчноl ефективностi виробництва i реалiзацil товарiв до i в результата втручання, як у прогнозному, так i фактичному варiантах [10]. Б.А. Райзберг оцшку резулътативностi сощально-економiчноl дiялъностi державного органу управ-лiння пропонуе здiйснювати за допомогою досить широкого спектру показнишв, серед яких [8]: (1) загальний обсяг валового випуску i продажу продукцп; (2) додана варпсть, чиста продукцiя, 1'х частка в валовому продуктi галуз^ регiону, кра!'ни;
(3) продуктивнiстъ пращ, динамша li зростання;
(4) яшсть товарiв порiвняно з рiвнем нацюнальних i свiтових стандартiв; (5) розмiр i частка швес-
тицiй, спрямованих на модернiзацiю виробництва, оновлення номенклатури, пiдвищення якостi; (6) витрати виробництва, прибуток, рентабелънiстъ; (7) соцiалъна спрямовашсть дiялъностi, ступiнъ ii впливу на доходи, рiвень i як1сть життя, освiту, безпеку населення. Враховуючи значения даних показнишв i формуючи iз них критерп, можна визначити рейтинг результативносп дiялъностi управлiнсъкого органу.
На наш погляд, система показник1в, запропо-нована Б.А. Райзбергом, е найповшшою, оск1льки, поряд iз класичними критерiями вона включае, по-перше, показники вимiру якостi споживчо!' вартостi товару, дозволяючи здiйснювати шль-к1сну та яшсну оцiнку ВП на релевантному ринку, по-друге, показники вимiру сощально! орiентова-ностi дiялъностi суб'ектiв господарювання та
управлшия, що мае надзвичайно важливе значения для стратепчного соцiально значимого зернового ринку, бшарна мiсiя якого орiентована на досягнения економiчних та сощальних цiлей i завдань [15]. Загалом iснуючi розробки укра!нсь-ких i росiйських учених у площиш конструювания системи критерi!в свiдчать про !! багатоком-понентiсть, варiативнiсть, динамiчнiсть, рiзновек-торнiсть показник1в i !х оцiночно! шкали.
Формувания набору оцшочних критерi!в кожного блоку повинно вщповщати головним завдан-иям МКО, зокрема, можливосп проведения шль-шсно! та як1сно! оцiнки динамiки i ефективностi ВП у системi сумiжиих ринк1в, реальностi прикладних розрахунк1в даних критерпв iз вико-ристаниям шформацшно! бази, сформовано! на другому етат методики. Враховуючи головнi завдания i принципи МКО, результати дослiджень учених [2, 16, 17], автором розроблено багато-рiвневу систему критерi!в для оцшки вщтво-рювальних процесiв та ефективносп регулювания iнтегрованого ринку зерна i продуктiв його переробки. Взаемозв'язок мiж критерiальними блоками, одиничними оцшочними критерiями та !х типами (загальноринков^ секторнi загальнi та специфiчнi) вщображено в таблицi 2.
Показники виробничого критерiального блоку дозволяють оцiнити динам^ i структуру вироб-ництва, реалiзацi!, експорту та iмпорту товарiв у ресурсоутворюючих секторах iнтегрованого ринку; «оцшочна основа» даних показник1в е базовою (попереднього перюду). Рiвень монополiзацi! зернового ринку в розрiзi кожного сектору визначають показники концентрацi!, серед яких видiлено три найважливiшi ^ндекси концентрацi!, Герфiндаля-Гiршмана i Холла-Тайдмана); !х «ощ-ночнi основи» е нормативними, однак порiвняння можиа здiйснювати й iз базовою величиною. Сукупнiсть оцшок натуральних параметрiв виробничого та концентрацшного блоков характеризуе динамiку товарних потоков 1ЗР, в т.ч. i як1сть споживчо! вартостi товарiв через показники струк-тури виробництва продукцп, обсяги позаелеватор-ного зберiгания зерна.
Показники щнового критерiального блоку дозволяють проводити мiжсекторний порiвияльний аналiз ланцюгових i базових iндексiв внутршшх цiн зерна та продуктiв його переробки; «оцшочна основа» даних вдекав е цшьовою, вiдобрaжaе вплив зaходiв державного цiнового регулювания на ВП ринку. Слщ видiлити низку нових критерпв, запропонованих для оцшки глибини щнових спiввiдношень, зокрема, коефщенти дискримша-цiйностi внутрiшнiх та експортних щн (див. табл. 2). Блок критерпв секторно! ефективностi об'еднуе головш результуючi показники (фондо-вiддaчa, продуктившсть прaцi, рентaбельнiсть продукцi! i операцшно! дiяльностi) суб'ектiв гос-подарювания у розрiзi секторiв iнтегровaного ринку, дозволяючи проводити мiжсекторний ана-лiз ефективносп використания ресурсiв. 1нтегра-льний показник секторно! ефективносп розрахо-
вуеться як добуток секторних показнишв ресурсо-вiддaчi та рентaбельностi ресурсiв. Сукупнiсть вщносних оцiнок цiнового блоку та показнишв секторно! ефективносп характеризуе динам^ фшансових потоков iнтегровaного ринку.
Слiд вщзначити, що в МКО для розрахунку фондовщдач^ продуктивностi прaцi та ресурсо-вiддaчi автор пропонуе використовувати параметр секторно! додано! вартосп (дaлi - ДВС), а не поширенi в економiчному aнaлiзi показники чисто! виручки вiд реaлiзaцi! продукцi! [16] або товарообороту в порiвняних цiнaх [17]. Доданою е варпсть, створена в процеа виробництва (надання посл^г) суб'ектами господарювання певного сек.-тору, що вщображае реальний вклад даного сектору в створення вартосп товару на штегро-ваному ринку. ДВС належить до кaтегорi! оцiнок-них критерпв iз найвищим ступенем регуляторно! здатносп, що дозволяе вимiряти реaкцiю ринку на заходи державного впливу в трьохвимiрнiй площиш економiчних iнтересiв суб'екпв, насе-лення та держави. Двi склaдовi додано! вaртостi (зaробiтнa плата та прибуток) формують базу оподаткування для розрахунку соцiaльних вiдрa-хувань i податку на прибуток; загальний !! показник е базою для ПДВ. Вiдтaк, показник ДВС характеризуеться високим рiвнем податково! елaстичностi, дозволяючи визначити прирют (зменшення) перелiчених податшв у результaтi впровадження регуляторних зaходiв, що змiнюють одну або дешлька складових критерiю ДВС. Вищевикладене доводить доцшьшсть викорис-тання ДВС для розрахунку показнишв ресурсно! ефективносп та дослщження !х змiн (поряд iз податками) у ходi моделювання державного впливу на ВП ринку та вибору альтернативних зaходiв регулювання.
Показники критерiaльного блоку пропорцш вiдтворения характеризують динaмiку обсяпв товаропоток1в мiж секторами 1ЗР i мiж сумiжиими ринками в !х системi, динaмiку споживания зерна та зернопродукпв за головними напрямами, частку бiржово! торгiвлi в загальному обсязi реaлiзaцi! товaрiв; «оцiночнi основи» даних показнишв е базовими та цшьовими (див. табл. 2). Динамшу та сшввщношення секторних показник1в рентабельносп оперaцiйно! дiяльностi, продуктив-ностi пращ та фондовiддaчi за допомогою мiжсекторних бaлaнсiв оцiнюють критерi! блоку мiжсекторних спiввiдношень. Як1сна оцiнкa зага-льно! економiчно! ефективностi iнтегровaного ринку включае сукупнiсть оцiнок показник1в секторно! ефективносп, пропорцш вщтворення та мiжсекторних сшввщношень.
Для вимiру соцiaльно! ефективностi штегрова-ного ринку пропонуеться оцiнити низку критерпв продовольчо! безпеки, що характеризують фiзич-ну та економiчну доступшсть хлiбопродуктiв для населення, середньодушове виробництво зерна, та показники вiдтворення трудових ресурсiв шляхом порiвияльного aнaлiзу шлькосп зайиятих, рiвия зaробiтно! плати, продуктивносп прaцi, прибутку
на одного пращвника у секторах ринку. «Ощночт основи» перелiчених показник1в (о^м коефь цiентiв забезпечення зерновими ресурсами та продовольчо! безпеки) е базовими. 1нтегральна як1сна оцiнка загально! сощально! ефективностi ринку включае сукупнiстъ оцшок критерпв продовольчо! безпеки та трудових ресурсiв.
Показники бюджетно! ефективностi характер-изують ступiнъ виконання агентами запланованих обсяпв державних закупiвелъ зерна, вщхилення iнтервенцiйних цiн культур вiд ринкових, доход-нiстъ (збитковiстъ) впровадження регуляторних заходiв, рентабелънiстъ регулювання ринку. Вщ-творювальний ефект вiд впровадження регуляторних заходiв оцiнюе прирiст додано! вартосп у секторах iнтегрованого ринку тсля реалiзацi! даних заходiв; саме цей показник вщображае ступiнъ державного впливу на ВП ринку. «Оць ночш основи» перелiчених показник1в е базовими i цiлъовими.
Для оцшки управлiнсъко! ефективностi доцшь-но використовувати показник складносп оргашза-цiйно! структури, який характеризуе розподiл ланок за рiвнями управлiння i дозволяе оцшити як глибину управлiнсъко! iерархi!, так i концентрацiю ланок на рiвнях управлiння. Показник актуалiзацi! функцiй дозволяе визначити стутнь реалiзацi! функцiй в управлшсьшй системi i можливостi виконання додаткових функцш Оцiнка вщповвд-носп структури суб'екту управлiння покладеним на нього завданням та функцiям, а також дiяль-ностi контролюючих оргашв дозволяе визначити iнституцiоналъну ефективнiстъ суб'екпв регулювання, ступiнъ охоплення ними головних регуляторних завдань на 1ЗР, вщповщшсть управлш-ських ршень економiчним iнтересам держави (див. табл. 2).
Слад вiдзначити, що бшьшють критерпв, вклю-чених до системи, е секторними загальними або загальноринковими. Секторнi специфiчнi критерп притаманнi передусiм аграрному сектору, визна-чаючи його ключову роль у розвитку зернового ринку. Запропонована автором система критерпв не е статичною, вона може модифшуватися та доповнюватися новими оцшочними параметрами, розрахунок яких обумовлено як метою дослщ-ження, так i можливостями iнформацiйно! бази, сформовано! на 2 етат методики.
5 етап МКО передбачае розрахунок та оцшку динамiки секторних i загальноринкових критерпв, сукуптсть яких сформована на попередньому етат. На 6 етат здшснюеться яшсний аналiз ште-грованого ринку. Отриманi на 5 етат методики юльшст значення оцiночних критерпв та !х вiдхиленъ вiд «оцшочних основ» системати-зуються, порiвнюютъся (як в динамщ, так i мiж секторами ринку) з метою щентифшацп законо-мiрностей i деформацiй ВП на релевантному ринку, векторiв впливу регуляторних заходiв на розвиток системи сумiжних ринк1в, недолiкiв дiючого мехашзму державного регулювання та управлiння 1ЗР Укра!ни i !х першоджерел.
Результати яшсного анал1зу штегрованого ринку зерна та продукпв його переробки в розр1з1 одиничних критерпв можна представити як суми бальних оцшок у розр1з1 критер!альних блок1в. Яшсна шкала для бально! оцшки р1вня стану та динам1ки критерпв мютить три види оцшок:
1) негативну, що варше вщ -0,3 до -0,1 ба-
л1в;
2) нейтральну (0 бал1в);
3) позитивну, яка може бути низькою (0,10,3), середньою (0,4 - 0,6) та високою (0,7 - 1 бал1в).
Для оцшки структурно! складносп шкали об-рано крок в 0,3 бали, що дозволяе детальтше пор1вняно з кроком в 1 бал ошнювати найменш! змши показник1в. Зона оцшок матриц як1сного анал1зу ВП [-30; 100] перевищуе к1льк1сть одиничних критерпв штегрованого ринку зерна та продукпв його переробки (див. табл. 2), осшльки деяк критерп розраховуються для дек1лькох товар1в (зерно, борошно, комбшорми, хл1бобулоч-m вироби), що обертаються у систем! сум1жних до зернового ринк1в. Сл1д в1дзначити, що експертний метод досить часто використовуеться для анал1зу складних економ1чних систем i процес1в, коли необхщно !нтегрувати в едину оцшочну площину !х неоднор1дн1 к1льк1сн1 та яшст характеристики. Так, Ю.Я. Лузан !з застосуванням експертного методу оцшив ефективн1сть функц1онувания 17-ти складових оргашзацшно-економ1чного механ1зму агропромислового виробництва в Укра!т за бальною шкалою [5].
Окр1м матриц! як!сного анал!зу, результати системно! д!агностики !нтегрованого ринку можна представити у вигляд! конкурентно! матриц! SWOT - анал!зу, визначивши сильн! та слабк сторони даного ринку, а також його конкурентш можливост! i погрози. П!сля !дентиф!кац!! елемен-пв SWOT доц!льно розробити «профшь стратепч-ного конкурентного позишювання» з метою вияв-лення найб!льш значимих для релевантного ринку елеменпв [17]. Проанал!зувавши зв'язки м!ж елементами SWOT, можна визначити стратепчш напрями розвитку ринку з урахуванням впливу зовн!шн!х чинник!в та прюритепв держави на ньому.
7 етап МКО - агрегований анал!з ринку. На цьому етап! за результатами яшсного анал!зу динам!ки розвитку зернового ринку здшснюеться обгрунтування найефективн!ших метод!в його ц!леспрямованого регулювання, моделювання ввд-творювальних процес!в i можливих сценарпв розвитку як окремих сектор!в, так i ринку в ц!лому, прогнозування ключових критер!!в, що лежать в основ! державних управлшських р!шень. Останнш етап методики в!дзначаеться викорис-танням експертних i альтернативних оц!нок, лопчних висновк!в та непрямих розрахунк!в, економшо-математичних моделей, моделювання сценар!!в тощо.
Таблиця 2. Система одиничних критерпв оцшки вiдтворювальних процеав та ефективностi регулювання
штегрованого зернового ринку Украши*
Фази ВП, ефектившсть Критер1альн1 блоки Ощночш критерп Тип критерто
1. Товарш потоки (I фаза вщтворювального циклу) 1.1. Виробничий 1.1.1. Динамжа виробництва продукци у ресурсоутворюючих секторах штегрованого ринку (в натуральному вираз^ 1.1.2. Динамжа структури виробництва продукци 1.1.3. Динамжа обсяпв експорту Импорту) зерна та продуктов його переробки (в натуральному вираз^ 1.1.4. Динамжа змш структури обсяпв експорту Импорту) товар1в СЗ
1.1.5. Динамжа змш структури реал!заци зерна (за збутовими каналами) 1.1.6. Динамжа урожайности зерна 1.1.7. Динамжа обсяпв збершання зерна суб'ектами аграрного та переробного сектор1в 1ЗР 1.1.8. Р1вень завантаження потужностей зернопереробних шдприемств СС
1.2. Еконо]шчно! концентращ! 1.2.1. Динамжа змш емносп ринку (в натуральному вираз^ 1.2.2. Стушнь вщкритосп ринку зерна та сушжних з ним ринюв 1.2.3. 1ндекс концентращ! 1.2.4. 1ндекс Герфшдаля-Пршмана 1.2.5. 1ндекс Холла-Тайдмана СЗ
2. Фшансов! потоки (II фаза вщтворювального циклу) 2.1. Щновий 2.1.1. Динамжа та шдекси внутршшх щн зерна та зернопродукпв 2.1.2. Динамжа та шдекси експортних i 1мпортних щн зерна та зернопродукпв 2.1.3. Коефщент дискримiнацiйностi внутрiшнiх цiн товарiв (зерна, зернових i хлiбних продуктов) 2.1.4. Коефщент дискримiнацiйностi експортних цiн товарiв СЗ
2.2. Показниюв секторно! ефективносп 2.2.1. Секторна додана вартiсть 2.2.2. Секторна фондовщдача 2.2.3. Секторна продуктившсть працi 2.2.4. Секторна рентабельнiсть продукци (сировинний та виробничий сектори) 2.2.5. Секторш показники рентабельности операцшно! дiяльностi суб'екпв iнтегрованого ринку 2.2.6. Секторна ресурсовщдача 2.2.7. Секторна рентабельнiсть (збитковкть) ресурсiв 2.2.8. 1нтегральний показник секторно! ефективностi СЗ
ш '2 з S л 5 и ш ^ а п Я ш о я .3 Я я 6 и S '3 и " о * 00 3.1. Пропорцш вщтворення 3.1.1. Динамiка обсягiв товаропотоюв мiж секторами 1ЗР, мiж сушжними ринками у !х системi 3.1.2. Вщношення експорту товарiв до обсяпв !х загального споживання 3.1.3. Вщношення обсягiв iмпорту товарiв до обсяпв !х виробництва 3.1.4. Частка зерна та зернопродукпв, реалiзованих через товарш бiржi, до загального обсягу !х реашзащ! 3.1.5. Динамiка обсягiв споживання товарiв у розрiзi напрямiв ЗР
3.2. М1жсекторних сшввщношень 3.2.1. Мiжсекторний баланс рентабельности операцшно! дiяльностi суб'екпв господарювання 3.2.2. Мiжсекторний баланс продуктивности працi 3.2.3. Мiжсекторний баланс каштальних iнвестицiй та фондовiддачi 3.2.4. Мiжсекторний баланс узагальнюючих показникiв секторно! ефективносп 3.2.5. 1нтегральний показник економiчно!' ефективносп ринку СЗ
4. Сощальна ефектившсть штегрованого ринку 4.1. Продовольчо! безпеки 4.1.1. 1ндикатор забезпечення зерновими продовольчими ресурсами 4.1.2. Коефщент продовольчо! безпеки 4.1.3. Питома вага та динамжа витрат на хлiбопродукти в структурi сукупних витрат населення 4.1.4. Частка сощально значимих сортiв хлiба у загальному виробництвi ЗР
4.2. Трудових ресурс1в 4.2.1. Динамiка кiлькостi зайнятих у секторах штегрованого ринку 4.2.2. Динамжа заробгтно! плати (порiвняльний секторний анашз) 4.2.3. Прибуток (збиток) на 1 пращвника (секторний розрiз) 4.2.4. Секторш показники ефективносп пращ 4.2.5. 1нтегральний показник сощально! ефективносп ринку (яюсна ощнка) СЗ
ш ■р к „ш рц «3 со ^ 1-1 о Я ^ Is О СЗ "Я и Я о вю ил р ^ (Ц U фр W Т) 5.1. Показниюв бюджетно! ефективносп 5.1.1. Вiдношення щн держзакупiвель до ринкових цiн зерна 5.1.2. Сшввщношення обсягiв фактичних i планових державних закупiвель зерна 5.1.3. Прибуток (збиток) вщ впровадження регуляторних заходiв 5.1.4. Вiдтворювальний ефект вiд впровадження регуляторних заходiв 5.1.5. Рентабельнiсть регулювання штегрованого ринку 5.1.3. Стушнь пристосованосп структури шдтримки до вимог СОТ ЗР
5.2. Показниюв управлшсько! ефективносп 5.2.1. Коефщент складносп оргашзацшно! структури 5.2.2. Коефщент актуалiзаци функцiй 5.2.3. Вщповщшсть структури суб'екту управлiння покладеним на нього завданням та функщям 5.2.4. Дiяльнiсть органiв контролю за ефектившстю суб'екту управлiння 5.2.5. Яюсть законодавчого забезпечення функцiонування 1ЗР ЗР
*Розроблено автором i3 використанням джерел [2-12, 16, 17]
**Умовш позначення: СЗ - секторш загальнi критерп; СС - секторш специфiчнi критерп; ЗР - загально-ринковi критерп.
Cnig Big3HaHHTH, mo po3po6neHa MeTogHKa Kpu-TepianbHoi omHKH e neBHoM MipoM yHiBepcanbHoM, Moxe BHKopHCToByBaTHCb (i3 KopuryBaHHaM geaKux noKa3HHKiB) gna aHani3y Bn rnmux ToBapHHx pHHKiB, 3oKpeMa, comanbHo 3HanHMux npogoBonb-hhx pHHKiB gepxaBH.
BlICIIOBK'll
Heo6xigHicTb po3po6KH ceMH eTanHoi MeTogHKH
KpHTepianbHoi omHKH I3P yKpaiHH o6yMoBneHa
icHyBaHHaM HH3KH o6MexeHb Ta HegoniKiB giMnux MeTogHK puHKoBoro aHani3y (KoHKypeHmfeoro, KoH'MHKTypHoro, MapKeTHHroBoro i crpyKTypHo-iHcTHTyniHHoro), aKi 3HHxyMTb cTyniHb cra6ini3a-mÖHoro BnnHBy perynaTopHHx 3axogiB, mo npuHMa-MTbca Ha ocHoBi pe3ynbTaTiB TaKoro aHani3y, Ha BigTBopMBanbHi nponecu pHHKy. ,3,o cKnagy ckohc-TpynoBaHoi 5-piBHeBoi cucreMH omHonHux Kprne-piiB BK^MneHo cyKynHicTb noKa3HHKiB gna omHKH gHHaMiKH ToBapHHx i ^rnaHcoBHx noToKiB (gBi $a3H BigTBopMBanbHoro nHKny), MixceKTopHHx B3aeMo-3B'a3KiB i B3aeMogin Mix hhmh, comanbHi noKa3HHKH po3BHTKy pHHKy, napaMeTpH e^eKTHBHocri (6MgxeT-hoi Ta ynpaBniHcbKoi) cy6'eKTiB perynMBaHHa.
3aranoM po3po6neHa MeTogHKa KpuTepianbHoi oniHKH BKnMnae ronoBHi KinbKicHi, aKicHi Ta cTpyKTypHi xapaKTepHcTHKH iHTerpoBaHoro pHHKy 3epHa aK Me3oeKoHoMinHoi cHcTeMH, opiemyroHHcb Ha perynaTopHi 3axogH Ta npiopHTeTHi eKoHoMinm iHTepecH gepxaBH Ha HboMy. ,3,o 6e3yMoBHHx nepe-Bar 3anponoHoBaHoi MKO cnig BigHecm HacTynHi:
— 6araToacneKTHa KinbKicHa i aKicHa omHKa gHHaMiKH BigTBopMBanbHHx nponeciB, B3aeMogin i B3aeMo3B'a3KiB Mix crpyKTypoyTBopMMHHMH ceKTopaMH iHTerpoBaHoro pHHKy;
— MoxnHBicTb npoBegeHHa He TinbKH 3aranbHoro aHani3y iHTerpoBaHoro pHHKy a6o ftoro ceKTopiB, ane h MixceKTopHoro nopiBHanbHoro aHani3y, mo go3Bonae igeHTH^iKyBaTH naTeHTHi ge^opMami Bn, 6inbmicTb aKHx BHHHKae npH nepeMimeHHi
ToBapHHx i ^iHaHcoBHx noToKiB Big ogHoro ceKTopy I3P go iHmoro, BH3HanHTH Henponop-märncrb po3BHTKy cHcTeMH cyMixHHx pHHKiB, nopymeHHa b MexaHi3Max y3rogxeHHa eKoHo-MinHHx iHTepeciB pi3HHx phhkobhx cy6'eKTiB, HaceneHHa Ta gepxaBH;
— mnboBa opiemama cucreMH KpuTepiiB Ha Mexa-Hi3MH gepxaBHoro perynMBaHHa Ta ynpaBniHHa ToBapHHMH pHHKaMH, BucoKa perynaTopHa 3gaT-HicTb nigi6paHHx KpHTepiiB, MoxnHBicTb ix BHKopucTaHHa b aKocTi HayKoBoro o6rpymy-BaHHa ynpaBniHcbKHx pimeHb;
— KinbKicHa i aKicHa omHKa e^eKTHBHocri po3BHTKy cHcTeMH cyMixHHx go peneBaHTHoro pHHKy y nnomHHi eKoHoMinHHx iHTepeciB gepxaBH Ta cycninbcTBa;
— MoxnHBicTb npoBegeHHa arperoBaHoi omHKH ceKTopHoi e^eKTHBHocTi, e^eKTHBHocri iHTerpoBaHoro ToBapHoro pHHKy Ta cy6'eKTy ynpaBniHHa peneBaHTHHM pHHKoM;
— rHyHKicTb MeTogHKH, ii BucoKa aganTHBHicTb go hobhx yMoB gocnigxeHHa, 3oKpeMa, 3MiHH 3aBgaHb gepxaBHoro ynpaBniHHa, po3mupeHHa iH^opManiÖHoi 6a3H, BpaxyBaHHa cnenu^iKH Bn oKpeMHx pHHKiB.
TeopeTHHHe 3HaneHHa po3po6neHoi aBTopoM MeTogHKH nonarae b po3BHTKy KoHnemyanbHo-MeTogHHHHx nigxogiB go aHani3y ToBapHoro pHHKy aK cKnagHoi Me3oeKoHoMinHoi cucreMH, npuKnagHe 3HaneHHa BH3HanaeTbca MoxnuBicTM ii BHKopuc-TaHHa b xogi Mogepm3ami giMnoro MexaHi3My gepxaBHoro perynMBaHHa Ta ynpaBniHHa I3P yKpaiHH. nepcneKTHBH noganbmux gocnigxeHb y gaHoMy HanpaMKy nonaraMTb y gonoBHeHHi cHcTeMH omHonHHx noKa3HHKiB, o6'egHaHHx y KpurepianbHi 6noKH, HoBHMH KpHTepiaMH, mo Bigo6paxaMTb oco6nHBocTi BigTBopMBanbHHx nponeciB Ta HanpaMH perynMBaHHa oKpeMHx pHHKiB, 3oKpeMa, crpaTeriH-hhx arponpogoBonbHHx pHHKiB gepxaBH.
CnucoK ^iTepaTypu:
1. HiKimHHa O.B. Mogeprn3ama perynaTopHoi noniTHKH Ha iHTerpoBaHoMy 3epHoBoMy pHHKy yKpaiHH (BigTBopMBanbHHH nigxig) [TeKcT] / O.B. HiKimHHa // MexaHi3M perynMBaHHa eKoHoMiKH. - 2013. - №2 (60). - C. 88 - 97.
2. AnTyxoB A.H. 3epHo Pocchh [TeKcT] / A.H. AnTyxoB, A.C. BacMTHH. - M. : ЭKOH,ЦC-K, 2002. - 432 c.
3. AnueB y.H. HeKoTopwe npo6neMbi oneHKH э$$eктнвнocтн 6MgxeTHHx pacxogoB [TeKcT] / y.H. AnueB // PeruoHanbHaa экoнoмнкa: Teopua h npaKTHKa. - 2010. - №46 (181). - C. 27-31.
4. Ky3HenoBa I.O. 3epHoBHH phhok yKpaiHH: icTopia craopeHHa Ta TeHgeHmi' po3BHTKy [TeKcT] / I.O. Ky3HenoBa. - Ogeca : nonirpa$, 2008. - 198 c.
5. Hy3aH ro.^. OpraHi3aniÖHo-eKoHoMiHHHH MexaHi3M 3a6e3neneHHa po3BHTKy arponpoMucnoBoro BHpo6HHnTBa yKpaiHH [TeKcT] / M.-3. Hy3aH // EKoHoMiKa AnK. - 2011. -№2. - C. 3-12.
6. OcunoB n.B. HHTerpanbHHÖ npoH3BogcTBeHHHÖ noTeHnuan numeBoft npoMHmneHHocTH [TeKcT] / n.B. OcunoB. - Ogecca : HnРЭЭH HAH yKpaHHbi, 2004. - 289 c.
7. OcTanKo T.O. PuHKoBa TpaHc^opMama arpapHoro ceKTopa [TeKcT] /T.O. OcramKo. - K. : ®eHiKc, 2004. - 280 c.
8. PaH36epr E.A. nogxogH k oneHKe pe3ynbTaTHBHocTH rocygapcTBeHHoro ynpaBneHua [TeKcT] / E.A. PaH36epr // Экoнoмнcт. - 2010. - №8. - C. 73-74.
9. Рябоконь В. П. Ефектившсть функцюнування та удосконалення мехашзм1в економ1чного регулювання аграрного виробництва [Текст] / В. П. Рябоконь, О. М. Супрун // Економжа АПК. - 2012. - №6 - С. 6-12.
10. Солопов В.А. Развитие регионального рынка зерна и хлебопродуктов [Текст] / В.А. Солопов. - Мичуринск-Наукоград РФ: Изд-во Мичурин. гос. аграр. ун-та, 2006. -315 с.
11. Лысюк В.М. Воспроизводственная функция товарных рынков [Текст] /В.М. Лысюк. -Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2011. - 225 с.
12. Методика визначення монопольного (дом1нуючого) становища суб'екпв господарювання на ринку, затверджена Розпорядженням Антимонопольного комитету Укра!ни в1д 5 березня 2002 р. № 49-р. // Конкуренцшне законодавство Укра!ни: Юридичний зб1рник. - К. : АМКУ, 2002. - 296 с.
13. Малий 1.Й. Держава i ринок: ф1лософ1я взаемодп. За заг. ред. 1.Й. Малого [Текст] / 1.Й. Малий, М.1. Диба, М.К. Галабурда. - К. : Фешкс, 2005. - 340 с.
14. НЫшина О.В. Методичш засади критер1ально! оцшки та д1агностики продовольчих ринк1в [Текст] /О.В. НЫшина// Економжа харчово! промисловосп. - 2010. - №2 (6). - С. 35 - 41.
15. НЫшина О.В. 1нтегрований зерновий ринок у структур! нацюнально! економ1ки: категор1альний анал1з i мгая [Текст] / О.В. НЫшина // Економжа харчово! промисловосп. -2013. - №2 (18). - С. 39-48.
16. 1змайлова К.В. Фшансовий анал!з: навч. пос. [Текст] / К.В. 1змайлова. - К. : МАУП, 2001. -152 с.
17. Балабанова Л.В. Стратепчне маркетингове управлшня конкурентоспроможиiстю тдприемств: навч. пос. [Текст] / Л.В. Балабанова, В.В. Холод. -К. : ВД «Професюнал», 2006. - 448 с.
Надано до редакцп 15.02.2014
Н!к!шина Оксана Володимир!вна / Oksana V. Nikishina
ksenkych @gmail.com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Методичт засади KpumepiaKbnoi оцшки вiдтворювальних процеав на iнтегрованому зерновому ринку Украгни. [Електронний ресурс] / О.В Никишина //Економiка: реалП часу. Науковий журнал. — 2014. — №2. (12). — С. 139-149. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n2.html
