CC BY
61
лінійною залежністю між різними показниками (причинами і наслідками), що мають характер прямої пропорційності. У господарському виробництві на таку залежність часто впливають різні випадкові фактори. Кількісно цей вплив виявляють (нейтралізують) додатковими математичними обчисленнями.
Метод динамічного програмування застосовується при вирішенні оптимізаційних задач, в яких цільова функція або обмежена, або перший і другий чинники одночасно характеризуються нелінійними залежностями, ознаками не лінійності є наявність перемінних, у яких показник ступеня відрізняється від одиниці, а також наявність перемінної в показнику ступені, під коренем, під знаком логарифма.
Метод випуклого програмування використовується при вирішенні задач, коли цільова функція і функція, яка задає обмеженість, випуклі.
Такі постановки часто зустрічаються, наприклад, при моделюванні задач, пов'язаних з експлуатацією місцезнаходження корисних копалин.
3. Аналітична обробка даних
Однією з найважливіших складових аналітичної роботи є обробка інформації.
Вона значною мірою полегшує аналіз забезпечує його повноту, високу якість і обґрунтованість висновків та рекомендацій.
I. G. Yaremchuk
MODERN METHODS OF FINANCIAL AND ECONOMIC ANALYSIS
In this paper the methods of financial and economic analysis to allow a complex to evaluate the economics of production, enterprises, companies, stock exchanges, securities, in order to identify the achieved level of financial development, the definition of reserves and opportunities for improvement of all indicators of economic activity to increase economic efficiency.
УДК 338.486
М. Г. Бойко МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Викладено методичні основи оцінювання економічних інтересів туристичних підприємств. Запропоновано та аналітично опрацьовано структурно-логічну послідовність застосування методики. За результатами апробації здійснено класифікацію туристичних підприємств залежно від ступеня реалізації економічних інтересів, спрямованих на генерування соціально-економічної цінності для системи «туризм».
Постановка проблеми. Туризм, як соціо-еколого-економічну систему, формує сукупність суб'єктів господарської діяльності між якими встановлюються соціально-економічні, організаційно-економічні та виробничі взаємозв'язки. Функціональна неоднорідність суб’єктів економічної діяльності на туристичному ринку обумовлює те, що досягнення стратегічної мети господарської діяльності туристичних підприємств залежить від глибини пізнання та ступеня обліку їх економічних інтересів, які в умовах невизначеності впливу підприємницького середовища визначають основні характеристики системи управління господарюючими суб'єктами, є рушійною силою соціально-економічних трансформацій у туристичній сфері.
Реалізація економічних інтересів є суб'єктивно-об'єктивним процесом цілеспрямованої господарської діяльності у процесі якої будь-яке туристичне підприємство прагне підвищити соціально-економічну цінність для системи "туризм" як основу органічної цілісності функціонування. При цьому висуваємо припущення, відповідно до якого реалізація економічних інтересів є об’єктивною стратегічною метою економічної діяльності суб'єкта господарської діяльності. З цих позицій, сутність дефініції "економічний інтерес" доцільно конституювати основними положеннями. По-перше, економічні інтереси відображають спрямованість господарської діяльності на збереження або поліпшення соціально-економічного стану, що досягається за результатами оптимального задоволення потреб внутрішнього та зовнішнього середовища. По-друге, реалізація економічних інтересів обумовлюється положенням їх носіїв у системі соціально-економічних відносин [1, c.14 ]
Актуальність дослідження інтересів економічних суб’єктів особливо відчутна в умовах глобальної фінансової кризи як явища, що обумовлене особливою роллю механізмів взаємних очікувань учасників ринку у розвитку критичних процесів, які кардинально змінюють співвідношення в економічних інтересах різних груп суб’єктів взаємовідносин. Це є закономірним, оскільки, як влучно зазначає Є. Жаліло, економічне зростання є показником дієвості процесів саморегуляції у довготривалому періоді, оскільки їхня основа - це узгодження інтересів приватних економічних суб’єктів із суспільним інтересом та між собою, а вони, у свою чергу, базуються на потребі постійного зростання [2, с.45].
Аналіз останніх наукових досліджень. Особливості формування та реалізації економічних інтересів господарських суб’єктів є сферою дослідницького інтересу та належать до найбільш складних і через це дискусійних проблем економічної науки. У світовій академічній літературі дискусії за даним спрямуванням обумовили формування стейкхолдерського підходу (stakeholder approach), який охоплює праці у сфері інституційної теорії, стратегічного управління, корпоративного управління, теорії фірми та маркетингу взаємовідносин [ 3-6].
Різноаспектні теоретичні і практичні сторони досліджень економічних інтересів підприємств знайшли віддзеркалення у наукових працях В. Автономова, М. Баскової,
Н. Гібало, В. Голікова, Л. Гребнева, П.Канапухіна, О. Мамедова, П. Ігнатовського, Г. Клейнера, О. Пасхавера, Л. Пащенко, П. Таранова та ін. Окремі прикладні аспекти взаємозв'язку економічних інтересів у туризмі досліджено у працях В. Квартальнова, Г.Карпової, О. Дуровича, С. Мельниченко, Т.Ткаченко, Л.Шульгіної, С.Цьохли.
Мета статті. Наукова потреба у розробленні методики, яка дозволить визначати та оцінювати економічні інтереси туристичних підприємств має практичну спрямованість, оскільки реалізація економічних інтересів сприятиме більш цілеспрямованому розвитку суб’єктів господарської діяльності. Відтак дана стаття слугуватиме меті презентації результатів апробації методики оцінювання економічних інтересів туристичних підприємств.
Результати дослідження. Опрацювання інформаційного матеріалу з проблематики дослідження економічних інтересів дозволило дійти висновку про аналітичну доцільність застосування концепції збалансованої системи показників (ЗСП). Аргументами є те, що на основі цієї системи формується цілісне розуміння поточного стану і перспектив розвитку суб’єкта господарської діяльності, а також обґрунтовується конкретика управлінських рішень для реалізації економічних інтересів. Система збалансованих показників характеризуючи основні аспекти господарської діяльності встановлює взаємозв’язок між ключовими показниками ефективності, що обумовлюють ступінь досягнення цілей та є критичними чинниками успіху, які впливають на досягнення поставлених цілей. Проте у ЗСП немає чіткої завершеності щодо вирішення питань зведення ключових показників у цільову
функцію, яка виражає можливість підприємства генерувати соціально-економічну цінність для складових суспільної системи, оскільки відсутня компонента, що враховує взаємовідносини із зацікавленими сторонами. Зважаючи на те, що збалансовані економічні відносини обумовлюють особливу конфігурацію факторів, які впливають на взаємодію із зовнішніми стейкхолдерами при реалізації економічних інтересів, вважаємо обґрунтованим і доцільним долучення п'ятої проекції у ЗСП туристичних підприємств, а саме компоненти - «Взаємовідносини із зацікавленими сторонами».
Використовуючи методичні рекомендації концепції збалансованої системи показників розроблено модель оцінювання економічних інтересів туристичних підприємств у контексті досягнення стратегічної мети - генерування соціально-економічної цінності туристичного підприємства для соціо-еколого-економічної системи "туризм". Сприйняття цієї позиції дозволило запропонувати структуру блоків оцінювання економічних інтересів туристичних підприємств (рис. 1.).
Економічні
інтереси
туристичних
підприємств
Рис. 1. Блоки оцінювання економічних інтересів туристичних підприємств
Конструктивність застосування моделі полягає у тому, що інтегральний показник соціально-економічної цінності туристичного підприємства є квінтесенцією реалізації економічних інтересів. З урахуванням включення компоненти “Взаємовідносини із зацікавленими сторонами”, у табл. 1. наведено локальні показники ЗСП для оцінки ступеня досягнення економічних інтересів туристичних підприємств та запропоновано економіко-математичну модель визначення інтегрального показника соціально-економічної цінності туристичного підприємства:
U = а 1 P0 + а 2 P 2 + а 0 P 0 + а 4 P 4 + а 5 P 5 + а 6 P 6 + а 7 P 7 + а 8 P 8 + а 9 P 9 + а 10 P 10 (1)
де а1, ..., а10 - коефіцієнти вагомості локальних показників збалансованої системи.
Таблиця 1
Локальні показники збалансованої системи, які формують межі оцінювання ______соціально-економічної цінності туристичного підприємства________________
Проекція ЗСП Найменування показників
Фінансова діяльність: - збільшення прибутковості; - збільшення доходів; - оптимізація витрат Коефіцієнт співвідношення витрат виробництва і обсягу реалізованих туристичних продуктів (Р]) Коефіцієнт реалізації туристичних продуктів (Р2)
Відносини із споживачами - частка ринку ; - обсяг продажів - збереження / збільшення клієнтської бази ; - задоволеність споживача . Частка ринку туристичного підприємства (Р3) Індекс задоволеності споживачів (Р4)
Організація внутрішніх бізнес-процесів - підвищення ступеня інноваційності туристичного підприємства і туристичних продуктів; - підвищення оперативності та якості обслуговування туристів; - скорочення виробничих витрат; - підвищення якості турпродуктів; - скорочення виробничого циклу. Результативність бізнес-процесів (Р5) Ефективність бізнес-процесів (Р6)
Зростання і розвиток - підвищення продуктивності персоналу; - підвищення задоволеності персоналу; - збереження кадрової бази ; - розвиток компетенцій у сфері взаємовідносин; - забезпечення навчання, підвищення кваліфікації і просування працівників ; - підвищення рівня використання інформаційних систем Рентабельність інвестицій у розвиток підприємства (Р?) Індекс задоволеності персоналу (Р8)
Взаємовідносини із зацікавленими сторонами - підвищення задоволеності ресурсним обміном; - забезпечення збалансованості взаємовідносин Цільова ефективність ресурсного обміну (Р9) ^ог групи зацікавлених сторін із туристичним підприємством Інтегральний показник цільової ефективності взаємодії із стейкхолдерами (Рю)
Базуючись на представлених вище міркуваннях, розроблено методику оцінювання економічних інтересів, яка передбачає проведення конкретних етапів дослідницької роботи.
Етапі - визначення значень коефіцієнтів а1, ..., а10, які відображають вагомість
кожної змінної у значення залежної змінної (Р1 Р10). Для цього розроблено шкалу
оцінки, яку узгоджено з експертною групою, яку сформувало 15 представників туристичних підприємств м. Києва. Розрахунок середнього значення експертних оцінок респондентів для визначення середньозваженої оцінки для кожного коефіцієнта а1, ..., а10, здійснено за формулою:
т
їр,
Р = (2)
де Рі - середня оцінка показника;
Р, - оцінка кожного респондента;
т - кількість експертів.
З урахуванням отриманих значень коефіцієнтів, модель статичної оцінки соціально-економічної цінності туристичних підприємств описано формулою:
и = 0,113 р + 0,109 Р2 + 0,101Р3 + 0,116 Р4 + 0,098Р5 + 0,101Р6 +
+ 0,105 Р7 + 0,083 Р8 + 0,084Р9 + 0,0839 Р10 (3)
Етап 2 - розрахунок локальних показників збалансованої системи для визначення інтегральних значень показників соціально-економічної цінності туристичних підприємств м. Києва1.
Етап 3 - моделювання матриці позиціювання туристичних підприємств між екстремумами ключових параметрів “Обсяг реалізованих туристичних продуктів ^ ) -інтегрований показник соціально-економічної цінності туристичного підприємства (Ц)” ( рис 2.).________________________________
Е Microsoft Excel - KHMra49-7.xls
'Si 1 Файл Правка Вид Вставка Формат Сервис Данные Окт
! □ вэ? в в & ^ |д ^ la,
ArialCyr -10 - ж ЛГ ч т ш т ш ?1 %
Введите вопрос
- й* !* ВЦ1” - ® J • гг - а.-д-J
[V кв. - пасивні (немотивовані) єно но міч ft г інтереси__________________________________
сфокусовані економічні інтереси
-о-
о
ж
о
&Г1
►HV Листі / ПИСТ2 / ПистЗ я - І* Автофигуры - \
1-і
Рис. 2. Матриця позиціювання туристичних підприємств між екстремумами ключових параметрів «Обсяг реалізованих туристичних продуктів (Qt ) -інтегрований показник соціально-економічної цінності туристичного
підприємства (и)»
На цьому аналітичному етапі узагальнено інтегральні значення показників соціально-економічної цінності та показники обсягів фактично реалізованих туристичних продуктів.
Для моделювання здійснено балове оцінювання обсягів реалізованих туристичних продуктів. Шкала оцінок обсягів реалізованих туристичних продуктів коливається від 1 до 5 балів (табл.2).
Запропонована шкала заснована на ступені близькості обсягу реалізації туристських продуктів до середньозваженого значення показника на туристичному ринку м. Києва.
1 Вибірка склала 190 туристичних підприємств м. Києва
Таблиця 2
Балова оцінка обсягів реалізованих туристичних продуктів________________
Значення показника Qt Оцінка у балах
384 000 < Qt 5
216 000 < Qt< 384 000 4
148 000 < Qt < 216 000 3
70000 < Qt < 148 000 2
2000 < Qt < 70 000 1
Етап 4 - визначення класифікаційних ознак туристичних підприємств, які обумовивши їх розташування у квадрантах матриці між екстремумами ключових параметрів, пояснюють ступінь реалізації економічних інтересів дослідженої сукупності туристичних підприємств у контексті генерування соціально-економічної цінності (табл.3)
Таблиця 3
Позиціонування туристичних підприємств між екстремумами ключових параметрів «Обсяг реалізованих туристичних продуктів - соціально-економічна цінність туристичного підприємства на основі локальних показників
збалансованої системи»
Позиціювання за значенням показника Qt Позиціювання за значенням показника и
туристичні підприємства, економічні інтереси яких спрямовано на збалансоване функціонування (0,5<и<1) туристичні підприємства, економічні інтереси яких спрямовано на агресивне функціонування (0,5<и<1) туристичні підприємства, економічні інтереси яких сфокусовано виключно на отримання прибутку (0<и<0,5) туристичні підприємства, економічні інтереси яких є пасивними (немотивованими) щодо функціонування (0<и<0,5)
384 000 < Qt "Туртесс Тревел", "Анекс Тур", "Пегас Туристик", "Трускавецькурорт Тур", "Карія Тур Юкрейн",
216 000 < Qt< 384 000 "Тез Тур" "Корал Тревел", "Кийвська Русь Тревел", "Яна" "Пан-Укрейн"
148 000 < Qt < 216 000 "Сам" "Кандагар-Тер", "Хоттур" "Дінадіс"
70000 < Qt < 148 000 "Ідтріска Тур" "Г еотревел-Україна", "Феєрія", "Тревел Профешнл Груп" "Бітско", "Агентство Пан-Укрейн", "Пілот", "Оазіс Тревел Україна", "Атомпрофоздоровниця", "Курортмаг", "Поїхали з нами", "А.Е.Т.Джоін Ап!", "Геотревел-Україна", "Клуб оздоровчого туризму", "Гоу Вест".
2000 < Qt < 70 000 "Гамалія", "Обрій Інк.", "Жасмін-Тур", "М.І.Б.С. Тревел", "Кий Авіа", "Сіта", "Ньюз Тревел", "Червона Рута", "Яна" "Блу чіп", "Еліт-Турс ЛТД", "Ворддсервіс Груп", "Київський Спутник", " Агентство Елегант Тревел", "Проланд", "Орвон", "Туристичний клуб", "Аквалелі", "Ес Ті Ай Україна", "Київоблтурист", "Альфа-Аеротурсенрвіс", "Скай Тревел Холдінг ЛТД", "Добро", "Альянс", "Сієста", " Тревел Клаб", "Нью Лоджик", "АТВ-Тур", "АЛБІЗ-Тур", "Інкомартур 93", "Грін Тур", "Аданіт-Сервіс", "Експрес-Вояж", "Асоціація санаторіїв та курортів України", "Універсальне агентство з продажу авіаперевезень", "Діалог-Київ", "ЦВи', "Алма Тур","Аріадна Т", "Віа Київ", "Тіс", "Укрзовніштур", "Ассоль", "Картаміра","Ета Україна ", "Укрєвротур", "Давай відпочивай", "Міжнародне агентство культурних обмінів та туризму Україна-Русь", "Артекс-94", "НРБ-евелопмент", "Укркурортсервіс", "Валанта", "Мультітур", "Сехмет Тревел", "Панорама-Тур", "Школа подорожей", "Ліцей туризму", "Антарес Тур".
За результатами опрацювання класифікаційних ознак, які вплинули на позиціювання туристичних підприємств виділено:
- квадрант “пасивні (немотивовані) економічні інтереси” (ГУ) - формує сукупність слабоактивних щодо реалізації економічних інтересів туристичних підприємств (70%). Це туроператори та турагенти із слабкою підприємницькою активністю, економічні інтереси яких не генерують, а руйнують соціально-економічну цінність насамперед для власників, оскільки забезпечуючи прибуток від обсягу реалізованих туристичних продуктів: не прагнуть до зростання і розвитку; не володіють необхідними ресурсами для розвитку; не контролюють взаємовідносини між суб’єктами туристичного ринку; існуючі практики управління не орієнтовані на задоволення внутрішніх інтересів (персоналу) та не відображають реальних потреб зовнішнього середовища;
- квадрант “сфокусовані економічні інтереси” (ІІ) - представлено туристичними підприємствами (16%), економічні інтереси яких спрямовано на отримання прибутку. Це туроператори та турагенти, які не прагнуть до виходу на нові сегменти туристичного ринку. Забезпечення прибутку обумовлюється за рахунок: удосконалення існуючих моделей ведення бізнесу, які спрямовано на максимальне продовження стадії зрілості туристичних продуктів; постійного зниження витрат та контролю за ними.
- квадрант “агресивні економічні інтереси” (ІІІ) - це туристичні підприємства, економічні інтереси яких спрямовано на зростання (10%).У цьому квадранті розташовано туроператори та турагенти, стратегічною метою господарської діяльності яких є збільшення обсягу реалізованих туристичних продуктів за результатами: агресивної політики продажів туристичних продуктів; гнучкості цінової та маркетингової політики, що характеризується диференціацією цін та результативністю бізнес-процесів; активного формування клієнтської бази завдяки програмам споживчої лояльності; конкурентних переваг туристичних продуктів, які базуються на високій споживчій цінності туристичних продуктів і високому рівні задоволеності споживачів.
Водночас у туристичних підприємствах спостерігається невисокий індекс задоволеності персоналу та плинність кадрів. Внутрішньоорганізаційна поведінка не є скоординованою, що послаблює організаційну культуру та лояльність персоналу до підприємства.
- квадрант “збалансовані економічні інтереси”(І) - сформовано туристичними підприємствами, які генерують соціально-економічну цінність (4% підприємств), оскільки господарську діяльність побудовано за принципом збалансованого розвитку, який припускає забезпечення узгодження інтересів внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів, що формуються у просторі трьох видів капіталу - фінансового, інтелектуального і соціального.
Oсновна характеристика туристичних підприємств, які розміщуються у цьому квадранті, полягає у прагненні досягнення балансу економічних інтересів стратегічних стейкхолдерів. Тобто, основними параметрами, які визначають позиціювання підприємства у цьому квадранті матриці є показники обсягу реалізованих туристичних продуктів та соціально-економічної цінності підприємства, як результату не тільки досягнення високої споживчої цінності туристичного продукту, але і ефективної взаємодії із зацікавленими сторонами на основі інтеграції інтелектуальних та інформаційних ресурсів.
При цьому акценти управління зосереджено на: індивідуалізації взаємодії з учасниками внутрішньої та зовнішньої систем; реалізації політики стратегічного партнерства з позиції задоволення споживчих очікувань, визначенні потенційних можливостей удосконалення показників, які обумовлюють споживчу цінність і адресне
просування туристичних продуктів; тривалість взаємовідносин із зацікавленими сторонами; гарантуванні надійності роботи туристичного підприємства.
Висновки та пропозиції. Варто звернути увагу, що запропоновані методичні основи дослідження економічних інтересів туристичних підприємств надають змогу констатувати, що результати оцінювання економічних інтересів туристичних підприємств відобразили актуальність ресурсної збалансованості показників господарюючих суб'єктів, яка ґрунтується на раціональності зовнішніх і внутрішніх, статичних та динамічних поєднань ресурсних чинників розвитку туристичного підприємства.
Це підтверджує припущення, що ефективним для досягнення мети генерування соціально-економічної цінності туристичних підприємств є організаційно-економічний механізм реалізації їх економічних інтересів, який обумовлює збалансований розвиток внутрішньої системи управління.
З цих позицій практична значущість апробованої методики полягає у:
- розширенні меж аналізу господарської діяльності туристичних підприємств на основі локальних показників збалансованої системи, які формують методичний формат оцінювання соціально-економічної цінності туристичного підприємства;
- використанні показників за кожним напрям оцінювання економічних інтересів туристичних підприємств, що підсилює можливість отримання точних результатів за рахунок виключення з аналізу показників, які можуть характеризувати одночасно різні напрями процесу генерування соціально-економічної цінності туристичного підприємства;
- поєднанні кількісних та якісних показників, які дозволяють забезпечити зіставність оцінок і здійснювати контроль за ключовими факторами, які впливають на процес генерування соціально-економічної цінності туристичного підприємства.
Список використаної літератури
1. Канапухин П.Л. Система экономических интересов и их роль в мотивационном механизме / ПА. Канапухин, ЮА. Хаустов // Вестник ВГУ. Серия экономика и управление. - 2004. - № 2. - С. 11-21.
2. Жаліло ЯА. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика: монографія / ЯА. Жаліло. - К.: НІСД, 2003. - 368 c.
3. Ивашковская И.В. Финансовые измерения корпоративных стратегий. Стейкхолдерский подход: монографія / И.В. Ивашковская - М.: HH®PA-M, 2008. -208 с.
4. Mahoney J. T. Towards a Stakeholder Theory of Strategic Management / J. T. Mahoney. -University of Illinois at Urbana-Champaign, 2006. - 260 р.
5. Mitchell R.K. Toward a theory of stakeholder identification and salience: Defining the principle of who and what really counts / R. K. Mitchell, B. R. Agle, D. J. Wood // Academy of Management Review 1997.- № 22 (4). - P. 853-86.
6. Pajunen K. Stakeholder influences in organizational survival / K. Pajunen // Journal of Management Studies. - 2006. - № 43 (6). - P. 1261-1288.
M. G. Boyko
METHODICAL BASES OF EVALUATION OF ECONOMIC INTERESTS
OF TOURIST ENTERPRISES.
Methodical bases of evaluation of economic interests of tourist enterprises are expounded. Offered and the logical sequence of application of method is analytically worked out structurally. As a result of approbation classification of tourist enterprises is carried out depending on the degree of realization of economic interests in the context of generuting of socio-economic value for the system «tourism».
